«Хто я? Морпіх! Чому? Бо воїн! Який? Вірний! Коли? Завжди! (з посібника морської піхоти «Вести! Боротися! Перемагати!»)
…
ukrlines skype чат
популярні новини
У Франції Інтерпол затримав Армена Саркісяна, якого українські правоохоронці вважають організатором «тітушок» під час подій Євромайдану, повідомив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков «Українській правді». За його словами, Саркісяну підпорядковувався Юрій Крисін, якого суд визнав причетним до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія в лютому 2014 року.
«Французькі колеги за нашим запитом затримали Саркісяна. Правда, він представився громадянином Вірменії, хоча український паспорт у нього також є і отримав він його раніше, ніж вірменський», – заявив Аваков.
«Українська правда» пише, що Саркісян був затриманий на дорозі під час перевірки документів. Щодо нього обраний запобіжний захід – особисте зобов’язання виконувати всі судові приписи до 19 травня. До цього часу ГПУ має надіслати документи щодо його екстрадиції в Україну.
Крисін є фігурантом справи про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія під час подій Євромайдану. Шевченківський районний суд Києва 22 грудня 2017 року визнав його винним у хуліганстві і призначив покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки.
Це рішення оскаржене в апеляційній інстанції. Прокуратура вимагає призначити Крисіну покарання у вигляді шести років реального ув’язнення, а захисники родини Веремія – сім років.
29 березня Дарницький районний суд Києва заарештував Юрія Крисіна на два місяці без можливості внесення застави у справі про викрадення й катування учасників Євромайдану.
…
Київська міська рада пропонуватиме обмежити використання поліетиленових пакетів у магазинах, пише прес-служба відомства.
Згідно з повідомленням 11 квітня на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики депутати погодили проект рішення про використання поліетиленових пакетів в магазинах та точках продажу товарів.
Відповідно до цього проекту, Київрада рекомендуватиме суб’єктам господарювання сфери торгівлі і послуг пропонувати покупцям альтернативу одноразовим поліетиленовим пакетам. Це можуть бути біологічні полімерні чи паперові пакети, багаторазові торбини тощо.
«За офіційними даними, у масштабах ЄС щороку в сміттєвому відрі виявляються 8 мільярдів пакетів. У середньому громадянин ЄС використовує близько 200 поліетиленових пакетів на рік. Багато з цих пакетів пізніше виявляються в світовому океані з катастрофічними наслідками для морської фауни, оскільки поліетилен практично не розкладається і не перетравлюється», – заявив автор проекту Костянтин Яловий.
Понад 40 країн світу заборонили частково чи повністю або запровадили податок на використання пластикових пакетів.
…
Україна домовилася про безвізовий режим з Уругваєм, повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ України.
У МЗС зазначили, що відповідної домовленості досяг директор департаменту консульської служби міністерства Сергій Погорельцев.
«Після узгодження необхідних формальностей для підписання та набрання чинності відповідною двосторонньою угодою Уругвай стане ще однією країною, куди громадяни України зможуть подорожувати без віз», – заявили в міністерстві.
11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування).
31 грудня набув чинності також безвізовий режим України з Об’єднаними Арабськими Еміратами.
…
Національний банк України очікує надходження траншу від Міжнародного валютного фонду у третьому кварталі. Про це сказав заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.
«Співпраця з МВФ є запорукою збереження макрофінансової стабільності України. Якщо не буде співпраці, це погіршить макроекономічний сценарій. З іншого боку, розрахунки по стресовим сценаріям в НБУ є, вони постійно оновлюються», – додав він.
У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.
Міністерство фінансів України очікувало на надходження нового траншу кредиту МВФ на початку 2018 року.
Read More
Правління Національного банку України вирішило залишити облікову ставку незмінною на рівні 17% річних.
Як повідомляє прес-служба НБУ, після чотирьох підвищень облікової ставки поспіль монетарні умови наразі є достатньо жорсткими, щоб забезпечити зниження інфляції до цільових показників у середньостроковій перспективі.
У Нацбанку додають, що у березні споживча інфляція продовжила уповільнюватися і становила 13,2% у річному вимірі, хоча інфляція була вище цілей НБУ.
З 2 березня НБУ підвищив облікову ставку з 16 до 17 відсотків річних.
Перед цим регулятор підвищував ставку у січні – до 16% річних, перед тим до 14,5% у грудні 2017 року, а ще раніше у жовтні 2017 року – з 12,5 до 13,5%.
У березні 2015 року НБУ облікова ставка була на рівні 30%, згодом регулятор почав поступово знижувати облікову ставку.
Облікова ставка є одним із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів. Фактично вона визначає ціну грошей.
…
Президент України Петро Порошенко обговорив із прем’єр-міністром Великої Британії Терезою Мей посилення санкцій проти Росії у відповідь на її «агресивні дії», повідомила прес-служба адміністрації українського президента.
Як інформує АП, співрозмовники обговорили питання посилення двосторонньої співпраці у сфері безпеки та оборони.
Згідно з повідомленням, Порошенко заявив про готовність України надати допомогу в розслідуванні отруєння колишнього розвідника Сергія Скрипаля та його дочки Юлії в британському місті Солсбері.
Британія засуджує анексію Росією Криму та звинувачує Москву в підтримці сепаратистів на сході України. В останній місяць відносини між країнами суттєво погіршилися на тлі отруєння Скрипаля. Британська влада звинувачує Росію в причетності до цього. Москва це відкидає.
…
Від початку 2018 року Збройним силам України передали майже 78 тонн неякісних продуктів харчування, повідомив майор Олександр Цвіліховський під час брифінгу в Міністерстві оборони.
«Не допущено на забезпечення Збройних сил України майже 78 тонн неякісних чи небезпечних харчових продуктів та понад 30 тисяч комплектів наборів сухих продуктів», – сказав Цвіліховський.
За його словами, за перший квартал 2018 року установи безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини провели майже три тисячі досліджень зразків харчових продуктів.
27 березня в українській армії повідомили, що 23 підрозділи Збройних сил України перейшли на харчування «за каталогами» з можливістю індивідуального коригування раціону, відповідно до стандартів НАТО.
…
Виконавча рада ЮНЕСКО ухвалила рішення, яке уможливило розміщення моніторингової місії в анексованому Росією Криму, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter.
«Щойно виконрада ЮНЕСКО ухвалила важливе рішення щодо Криму. Це фактично можливість для розміщення моніторингової місії і боротьби за освітні права, науку, охорону пам’яток культури в Криму, у тому числі Ханського палацу», – написав Клімкін.
У жовтні 2017 року надзвичайний і повноважний посол України у Франції, представник України при ЮНЕСКО Олег Шамшур повідомив, що організація працює над механізмом прямого моніторингу за пам’ятками світового значення в анексованому українському Криму, який не буде суперечити принципам територіальної цілісності України.
До списку українських об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський» в анексованому Криму. Також кандидатами на внесення в український список були Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.
З 2014 року моніторинг збереження музею-заповідника «Херсонес Таврійський» з боку організації не проводиться, бо вона не визнає анексію Криму Росією.
Після анексії Криму Росія заявила, що взяла під російську юрисдикцію всі об’єкти культурного та історичного значення, які розташовані на території українського Криму. В ЮНЕСКО цього не визнали. Україна наполягає на належності пам’яток українському народові і просить взяти їх під захист ЮНЕСКО.
…
На відкритті торгів на Московській біржі 11 квітня вартість євро перевищила 80 рублів. Курс долара піднявся до 64 рублів. Це пікові значення з початку весни 2016 року, вони протрималися недовго.
Станом на 11:04 за Києвом за один долар у Москві дають 63,71 рубля, за євро – 78,83.
Третій поспіль день у негативній зоні перебуває і фондовий індекс РТС, але на відміну від торгів у понеділок і вівторок, 11 квітня зниження є незначним і відбувається разом із провідними біржовими майданчиками Європи.
Курс рубля щодо провідних валют також продовжує знижуватися третій день поспіль на тлі нових санкцій США щодо російських бізнесменів і компаній, запроваджених 6 квітня.
За оцінкою Bloomberg, в результаті падіння вартості акцій російські підприємці тільки за один день 9 квітня втратили 16 мільярдів доларів. Зокрема, акції компанії «РусАл», частки в якій належать олігархам Олегу Дерипасці і Віктору Вексельбергу, впали більш ніж на третину.
…
Freedom House: демократія в Україні рухається в «негативному напрямку» – ранковий ефір Радіо Свобода
Скасування недоторканності. Яке рішення ухвалить Конституційний суд?
Чому погіршується стан демократії в Україні?
Чи готова Україна до можливої війни на морі?
На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Дмитро Баркар і гості студії: директор Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук, народний депутат (фракція «Батьківщина») Руслан Богдан; голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, заступниця голови правління Центру громадянських свобод Олександра Романцова, шеф-редактор «Громадського ТБ» Ангеліна Карякіна; командувач ВМС України в 2014–2016 роках, віце-адмірал Сергій Гайдук та колишній перший заступник головнокомандувача ВМС, перший заступник начальника Генштабу і заступник міністра оборони, адмірал Ігор Кабаненко.
…
У 2018 – 2019 роках Україні необхідно залучити 8 мільярдів доларів на зовнішніх ринках, повідомив у Києві провідний економіст представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Фарук Кхан.
«Україні на 2018 – 2019 роки знадобляться суттєві обсяги фінансування для обслуговування зовнішніх зобов’язань і покриття фіскального дефіциту. Це потребуватиме залучення близько 18 мільярдів доларів цього й наступного років, зокрема близько 8 мільярдів доларів – на зовнішніх ринках», – сказав Кхан.
Він заявив, що для України важливо продовжувати співпрацю з Міжнародним валютним фондом та іншими кредиторами.
За даними Світового банку, в 2018 році очікується зростання державного та гарантованого державою боргу до 75,1% ВВП України, після чого борг знизиться до 73,5% у 2019-му й до 68,4% – у 2020 році.
У січні Національний банк повідомив, що Україна має сплатити понад 16 мільярдів доларів за зовнішніми боргами.
…
У березні в Україні прискорилася інфляція, повідомила Державна служба статистики України.
«Інфляція на споживчому ринку в березні 2018 року порівняно з попереднім місяцем становила 1,1%, з початку року – 3,5%. Базова інфляція в березні 2018 року порівняно з попереднім місяцем становила 1,4%, з початку року – 2,7%», – розповіли в Держстаті.
За даними відомства, на споживчому ринку найбільше подорожчали овочі та фрукти (5% і 3% відповідно).
У Національному банку України прогнозували, що у 2018 році інфляція складе понад 8%.
…
Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 10 квітня продовжив арешт фігурантам сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймуру Абдуллаєву, Узеїру Абдуллаєву, Айдеру Саледінову, Рустему Ісмаїлову, Емілю Джемаденову, розповів адвокат одного з обвинувачених Сергій Легостов в коментарі Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода.
«Суд був у кожного окремо. Я захищав Узеїра Абдуллаєва. Йому продовжили на два місяці – до 11 червня 2018 року. Решті, думаю, також», – сказав Легостов.
Адвокат Айдер Азаматов підтверджує продовження арешту фігурантам цієї справи, пише громадське об’єднання «Кримська солідарність».
12 жовтня 2016 року в Криму було проведено обшуки в п’яти мусульманських сім’ях. У результаті обшуків затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустем Ісмаїлов, Узеїр Абдуллаєв, Теймур Абдуллаєв, Еміль Джемаденов, Айдер Саледінов.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку об’єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави-окупанта.
…
Президент України Петро Порошенко після зустрічі з канцлером Німеччини Анґелою Меркель у Берліні заявив, що з боку Росії немає поступу в урегулюванні ситуації на Донбасі.
Як сказав Порошенко, який перебуває в Німеччині з візитом, на спільній із Меркель прес-конференції, Росія, зокрема, не висловлює підтримки ідеї миротворчої місії ООН на Донбасі: Москва хоче від цієї місії тільки «ескорту для спостерігачів ОБСЄ», який, за його словами, не буде виконувати функцій встановлення миру і припинення вогню.
Порошенко наголосив, що миротворча місія повинна мати належний мандат, що поширювався б на всю територію, охоплену конфліктом, доступ до нині неконтрольованої Києвом ділянки кордону з Росією і повноваження роззброювати незаконні збройні формування, а також створити необхідні умови безпеки, щоб на Донбасі можна було провести місцеві вибори.
Президент висловив сподівання, що компроміс із цього приводу вдаться знайти «спільними зусиллями».
Також Порошенко констатував, що немає поступу і на переговорах щодо «мінського процесу» врегулювання на Донбасі, не дотримується останнє наразі «великоднє перемир’я», при цьому контрольовані Росією бойовики і російські військові порушили його в десять разів більше, ніж українські війська, які лише 12 разів відкривали вогонь у відповідь, щоб захистити себе.
За словами президента, він із Меркель обговорили продовження санкцій щодо Росії в разі невиконання нею мінських домовленостей про врегулювання на Донбасі.
Голова держави, зокрема, звернув увагу, що в українських в’язницях перебуває 23 російські солдати і офіцери, про присутність яких на Донбасі Росія заявляє, що «їх там немає».
Канцлер, зі свого боку, теж висловила стурбованість недотриманням перемир’я на Донбасі і закликала продовжити зусилля для врегулювання в «нормандському форматі», з участю України, Німеччини, Франції і Росії.
За її словами, з приводу створення миротворчої місії ООН на Донбасі «треба ще багато чого обговорити, щоб досягти домовленості».
Росія прагне створити місію ООН на Донбасі в обмеженому форматі – тільки для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Україна і Захід, зокрема й Німеччина, відкидають такий підхід і домагаються створення місії, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, включно з кордоном із Росією, і мала б широкий мандат і повноваження.
…
Канцлер Німеччини Анґела Меркель після зустрічі з президентом України Петром Порошенком у Берліні виступила за збереження транзиту російського газу до Європи через територію України і в разі побудови нового газогону «Північний потік-2».
«Я дала дуже чітко знати, що проект «Північний потік-2» неможливий без ясності щодо майбутньої транзитної ролі України», – сказала Меркель на спільній прес-конференції з Порошенком, який прибув до Німеччини з візитом.
«Це не лише економічне питання – є також і політичні міркування», – додала вона.
За її словами, вона висловила цю думку і в перебігу телефонної розмови 9 квітня з президентом Росії Володимиром Путіним, заявивши йому, що «не може так бути, щоб через «Північний потік-2» Україна втратила значення у транзиті газу».
Після тієї розмови у Кремлі натомість заявляли, що була «підтверджена позиція Росії і Німеччини щодо реалізації значного взаємно вигідного проекту в газовій сфері – «Північного потоку-2».
Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину.
Уряд Німеччини наразі підтримує російський проект газопроводу «Північний потік-2», у Берліні його називали «суто комерційним».
Натомість критики вважають, що, на відміну від першої черги, вже наявного газогону «Північний потік», планована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу, а також дати їй можливість «газового» тиску на Україну й інші держави, які нині отримують російський газ через Україну.
Серед таких критиків – не тільки Україна, а й США, а в Євросоюзі Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, і Європейський парламент, а також низка країн, у першу чергу зі Східної Європи. У Єврокомісії, зокрема, заявляли, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream-2) будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу. У США неодноразово заявляли, що «Північний потік-2» є об’єктом політизації енергетики й «інструментом російської агресії» і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.
…
Національне агентство з питань запобігання корупції вирішило здійснити повні перевірки 60 електронних декларацій за різні роки 37 чільних українських посадовців.
У списку, який НАЗК розглянуло на позачерговому засіданні, – декларації президента Петра Порошенка, прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, голови Верховної Ради Андрія Парубія, низки віце-прем’єрів, міністрів, заступників голови парламенту, народних депутатів, секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександра Турчинова, генерального прокурора Юрія Луценка, директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ГПУ Назара Холодницького, членів керівництва Національного банку України, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна тощо.
НАЗК зазнає критики з боку активістів боротьби з корупцією за недостатню, на їхню думку, таку боротьбу.
Згідно з законодавством, серед функцій Національного агентства з питань запобігання корупції є контроль та перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя цих людей.
…
Світовий банк заявляє, що для прискорення економічного зростання до 4% чи більше Україні в найближчі два роки потрібно зберегти макроекономічну стабільність та завершити реформи стосовно створення ринку землі, оздоровлення фінансового сектора, протидії корупції та приватизації.
«Всі ці реформи є необхідними, щоб стимулювати зростання інвестиції та продуктивності. Якщо проведення реформ затягнеться, то в умовах невизначеності економічне зростання може суттєво сповільнитися, а ризики неотримання необхідного зовнішнього фінансування суттєво зростуть», – попереджає Світовий банк у найновішому економічному огляді стосовно України.
Реформи ж будуть важливим сигналом для покращення інвестиційних настроїв, допоможуть зберегти макроекономічну стабільність та забезпечать необхідне зовнішнє фінансування, вважає Світовий банк.
«Прискорення економічного зростання необхідне для покращення рівня життя українців, які ще досі потерпають від наслідків кризи 2014–2015 років, – сказала Сату Кахконен, директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України. – Для цього необхідно терміново, в найближчі місяці, завершити очікувані реформи, які допоможуть покращити інвестиційні настрої та гарантувати збереження макроекономічної стабільності».
За оцінками Світового банку, економічне зростання в Україні прогнозується на рівні 3,5% у 2018 році, але за умови, якщо реформи у сферах протидії корупції, створення ринку землі, державних банків та приватизації проведуть у найближчі місяці. Це також буде важливим сигналом для інвесторів. Якщо проведення реформ затягнеться, то в умовах невизначеності економічне зростання може суттєво сповільнитися, а ризики неотримання необхідного зовнішнього фінансування суттєво зростуть.
У 2018–2019 роках Україна може зіткнутися зі значними потребами у фінансуванні державного боргу, фіскальним викликами, пов’язаними зі зростаннями видатків на виплату заробітної плати та соціальної допомоги; мобілізація ж відповідного міжнародного фінансування важлива для підтримки макроекономічної стабільності, наголошує Світовий банк у своєму економічному огляді.
…
У Росії 10 квітня другий день поспіль триває падіння фондового ринку й національної валюти. Таким чином інвестори продовжують реагувати на запроваджені США 6 квітня санкції.
Станом на 11:25 за Києвом провідний російський індекс РТС втрачає близько 3% – після того, як 9 квітня втрати склали понад 11%.
Дешевшає також рубль – за долар дають уже понад 63 рублі, за євро – майже 78.
6 квітня Міністерство фінансів США запровадило нові санкції проти 24 російських чиновників та олігархів і 14 компаній, що належать державі, та наближеним до Кремля олігархам.
…
Національна енергетична компанія «Укренерго» розпочала інвестиційний спір із Росією через втрачені в окупованому Криму активи. Про це повідомив виконувач обов’язків генерального директора компанії Всеволод Ковальчук.
«Кілька днів тому «Укренерго» вручило росіянам офіційне письмове повідомлення про інвестиційний спір щодо активів нашої компанії у Криму», – написав він у Facebook.
Ковальчук додав, що листи отримали міністр закордонних справ Росію Сергій Лавров, міністр фінансів Антон Сілуанов, міністр юстиції Олександр Коновалов, прем’єр-міністр Дмитро Медведєв та президент Росії Володимир Путін.
За його словами, «Укренерго» в цій справі представлятимуть юристи міжнародної юридичної компанії Covington & Burling, яка раніше в аналогічній справі надавала допомогу «Нафтогазу України».
«Якщо нам не вдасться врегулювати спір мирним шляхом до кінця вересня, ми зможемо подати позов у Міжнародний арбітраж проти Росії, як це вже зробив «Нафтогаз». Наш позов буде стосуватися не лише майна, яке ми втратили через анексію півострова, але й доходів, які недоотримали через таку втрату… Тільки наша кримська електромережа коштує близько 1 мільярда доларів. Це тисячі ліній електропередачі, десятки електричних підстанцій та багато чого ще, не кажучи вже про два пансіонати, де раніше оздоровлювалися українські енергетики», – додав Ковальчук.
Публічних коментарів російської сторони з цього приводу немає.
«Укренерго» здійснює диспетчеризацію енергосистеми України і передає електроенергію від електростанцій до мереж енергопостачальних компаній.
…
Президент України Петро Порошенко розпочав робочий візит до Німеччини, повідомив його речник Святослав Цеголко у Twitter.
«Президент прибув до Берліна з робочим візитом. Це перший візит іноземного лідера до Німеччини після формування коаліції в цій країні», – написав Цеголко.
В анонсі події на сайті Адміністрації президента йдеться, що Порошенко планує двосторонні переговори з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайєром, канцлером Ангелою Меркель та міністром закордонних справ Гайко Маасом.
1 квітня в АП повідомляли, що Порошенко планує обговорити з Меркель питання запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі.
…
Україну вперше запросили на зустріч міністрів закордонних справ країн «Великої сімки», яка розпочнеться 22 квітня в канадському Торонто, повідомив посол України в Канаді Андрій Шевченко в коментарі «Європейській правді».
За його словами, Україна вперше в історії буде присутня на повноцінному, плановому заході країн «Великої сімки».
Він зазначив, що міністр закордонних справ України Павло Клімкін отримав запрошення на зустріч від своєї колеги, канадського міністра Христі Фріланд.
«Прийшов час серйозних, стратегічних рішень щодо України, Росії і щодо того, як розвернути світ до миру і міжнародного порядку. Ми раді, що Україна зможе приєднатися до цієї важкої, але критично необхідної розмови, і розраховуємо зробити цінний внесок у майбутні спільні рішення», – розповів посол.
До складу країн «Великої сімки» входять США, Японія, Німеччина, Канада, Італія, Франція та Велика Британія. У 2018 році у клубі головує Канада.
…
Акції компанії UC Rusal, яка належить російському олігархові Олегу Дерипасці, впали 9 квітня більш як на 50% на тлі запроваджених США санкцій, випливає з даних Гонконгської фондової біржі.
Це сталося після того, як Rusal попередив про ризик технічних дефолтів через обмеження, накладені міністерством фінансів США, хоча і запевнив, що підтримує виконання всіх своїх кредитних зобов’язань.
UC Rusal Олега Дерипаски опинилася серед російських компаній, щодо яких США 6 квітня оголосили про запровадження нових санкцій. Крім Rusal, обмеження стосуються ще двох великих активів бізнесмена, «Базового елементу» і EN+ Group. Падіння акцій останньої на момент закриття Лондонської біржі 6 квітня склало 20,9%. У цілому після оголошення про запровадження обмежень 6 квітня компанії Дерипаски подешевшали на 2,5 мільярда доларів.
Нові санкції виглядають дуже серйозним жестом адміністрації Трампа, оскільки стосуються «недоторканних людей з найближчого оточення Путіна», заявив Радіо Свобода Андерс Аслунд, економіст, фахівець з питань Росії вашингтонської дослідницької організації «Атлантична рада». Аслунд припускає, що нові санкції можуть викликати крах «Русалу» Олега Дерипаски.
Докладніше про це: Нові санкції можуть викликати крах «Русалу» Олега Дерипаски – Ослунд
…
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян доручив Державіаслужбі здійснити перевірку фактів, викладених в публікації агентства Reuters, щодо перевезення сирійською авіакомпанією Cham Wings російських найманців між Дамаском (Сирія) і Ростовом-на-Дону (Росія) і використання для цього літаків українських авіакомпаній «Хорс» (Khors Aircompany) і «Дарт» (Dart Airlines).
Про це повідомляють українські агенції новин, посилаючись на прес-службу Міністерства інфраструктури.
«Якщо за підсумками перевірки Державіаслужби інформація підтвердиться, Міністерство інфраструктури буде рекомендувати уряду і РНБО внести зазначені компанії і їхніх власників у санкційний список. Їх сертифікати будуть анульовані», – цитують агенції новин заяву пресслужби міністерства.
«За 14 місяців з 5 січня 2017 року авіакомпанія здійснила 51 політ з Дамаска й Латакії в Ростов і назад. Щоразу для цього використовувалися лайнери Airbus A320, які можуть перевозити до 180 пасажирів. Cham Wings з 2016 року перебуває під санкціями США. Компанію обвинуватили в доставці в Сирію бойовиків – союзників президента Башара Асада, зброї й спорядження для сирійської розвідки», – сказано в повідомленні міністерства з посиланням на розслідування агентства Reuters.
«За інформацією агентства, раніше літаки Аirbus належали європейським і американським авіакомпаніям, але пізніше вони опинилися у парках близькосхідних компаній через мережу посередників та офшорів. Зокрема, 84 вживаних літаків виробництва Airbus і Boeing змогли придбати або орендувати компанії «Хорс» і «Дарт» (зареєстровані в Україні). З цих 84 літаків як мінімум 40 опинилися в Іраку, Ірані та Сирії», – йдеться в повідомленні.
У 2017 році ці дві українські авіакомпанії потрапили під санкції США проти Ірану. Тоді Міністерство фінансів США заявило, що «Хорс» і «Дарт» винаймали свої літаки авіакомпаніям із Ірану, що перебувають під американськими санкціями, і тому зазнали покарання й самі.
Read More
У Міністерстві закордонних справ Росії виступили з заявою щодо можливих зустрічей «нормандської четвірки» щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу.
Як заявив директор департаменту загальноєвропейської співпраці МЗС Росії Андрій Келін російському агентству «ТАСС», наразі таких зустрічей не заплановано ні на якому рівні – ні міністрів, ні політдиректорів МЗС.
«Тим більше в нинішній значно зіпсованій атмосфері я не дуже уявляю, про що могли б говорити учасники «нормандського формату», – додав він.
Але при цьому Келін сказав, що «на робочому рівні, на рівні помічників президентів, робота триває», бо «необхідно узгодити дорожню карту виконання мінських домовленостей».
Келін також наголосив, що «нормандського формату» без Росії не може бути «за визначенням», коментуючи повідомлення, що у травні може відбутися саміт керівників трьох країн цього формату – України, Німеччини і Франції – в німецькому місті Аахені без участі президента Росії.
За його словами, «автором чуток про якусь тристоронню зустріч» є президент України Петро Порошенко, а «нам про це нічого не відомо».
Про можливість такої зустрічі керівників трьох держав із посиланням на «інформовані джерела в Києві», наближені до адміністрації президента і до МЗС України, повідомило 2 квітня російське видання «Коммерсант».
Зустріч у «нормандському форматі» на рівні міністрів закордонних справ чотирьох країн попередньо планувалася під час безпекової конференції в Мюнхені в лютому, але вона зірвалася через зміни планів кількох учасників.
…