01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Чільний представник Єврокомісії заявив про ставлення до «Північного потоку-2»

Чільний представник Європейської комісії на зустрічі з міністром енергетики і вугільної промисловості України в Києві заявив про ставлення до планованого Росією газопроводу в обхід України «Північний потік-2», повідомив прес-центр українського уряду.

За цим повідомленням, генеральний директор Генерального директорату з питань енергетики Європейської комісії Домінік Рісторі на зустрічі з міністром Ігорем Насаликом заявив, що підтримує позицію України щодо газопроводу «Північний потік-2».

«Наша позиція чітка: ми вважаємо, що «Північний потік-2» не сприяє диверсифікації джерел і маршрутів постачання газу. Він не буде підтриманий фінансово з боку ЄС», – наводить прес-служба слова Рісторі.

За повідомленням, представник європейської сторони звернув увагу на значний прогрес у просуванні реформ та відзначив результати, які продемонструвала українська сторона, особливо щодо трансформації енергетичного ринку, назвавши їх разючими.

«Ми продовжимо підтримувати Україну у реформуванні газової та електроенергетичної сфер, нарощуванні потенціалу незалежного регулятора та в русі України щодо анбандлінгу (передачу функцій видобування газу, його транспортування і розподілу незалежним компаніям – ред.). Це однозначно дозволить залучити інвесторів та побудувати партнерські зв’язки з компаніями у Європі», – заявив також Домінік Рісторі.

Коли відбулася ця зустріч, у повідомленні не уточнено.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію в Нідерландах.

Критики вважають, що, на відміну від першої черги, вже наявного газогону «Північний потік», планована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу.

Серед таких критиків – не тільки Україна, а й США, а в Євросоюзі Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, і Європейський парламент, а також низка країн, у першу чергу зі Східної Європи. У Єврокомісії, зокрема, заявляли, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream-2) будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу. У США неодноразово заявляли, що «Північний потік-2» є об’єктом політизації енергетики й «інструментом російської агресії» і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.

Але інша низка європейських країн, у першу чергу Німеччина, продовжують підтримувати цей проект, який там натомість називають «суто комерційним».

Read More

У 2018 році до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 51,6 мільярда гривень – Зубко

Протягом січня – березня 2018 року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 51,6 мільярда гривень, що складає 24,8% від річних планових призначень, затверджених місцевими радами, повідомив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко у Facebook.

«Приріст надходжень до відповідного періоду минулого року склав 24%, або 10 мільярдів гривень. При цьому у 13 областях забезпечено темп приросту надходжень вище середнього в Україні (найвищі темпи – у Полтавській, Сумській, Волинській областях)», – написав Зубко.

Він додав, що найбільший приріст забезпечений по податку на доходи фізичних осіб ( 28,4%, або 6,5 мільярда гривень) та єдиному податку (29,4%, або 1,6 мільярда гривень).

За даними Кабінету міністрів, у 2017 році доходи місцевих бюджетів зросли до 192 мільярдів гривень. Їхній приріст порівняно з 2016-м склав 31%, або 45,3 мільярда гривень.

Read More

На Великодні свята спрощений режим перетину лінії розмежування на Донбасі – штаб

На Великодні свята для мешканців жителів населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення на Донбасі, спрощений режим перетину лінії розмежування, повідомив штаб української воєнної операції на Донбасі.

Спрощені процедури діють від 8:00 7 квітня і триватимуть 72 години, зазначили військові.

«Таким чином, жителі прифронтових селищ можуть у спрощеному режимі перетинати умовну лінію розмежування, аби потрапити до рідних чи близьких, які проживають на непідконтрольній Україні території», – заявили в штабі.

На лінії розмежування діє лише один КПВВ у Луганській області – «Станиця Луганська», і він є винятково пішохідним. Чотири автомобільні пункти пропуску працюють у Донецькій області – «Майорськ», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове». 

Від квітня 2014 року на частині Донбасу триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Москву в підтримці сепаратистів. Росія ці звинувачення відкидає і заявляє, що на Донбасі можуть бути лише російські «добровольці».

Read More

Понад 266 тисяч людей підписали декларації з лікарями з часу запуску системи – уряд

Понад 266 тисяч людей підписали декларації з лікарями з часу запуску електронної системи охорони здоров’я, повідомила прес-служба Кабінету міністрів України.

Водночас в уряді зазначили, що з 2 квітня своїх лікарів обрали понад 150 тисяч українців.

Згідно з повідомленням станом на 4 квітня до системи «Електронне здоров’я» підключили 63% комунальних закладів, які надають первинну медичну допомогу.

2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікаря, який надає первинну допомогу. Лікаря можна обрати в будь-якому медзакладі, незалежно від місця прописки чи проживання, проте цей медзаклад має бути підключеним до системи «Електронне здоров’я».

МОЗ у своїх рекомендаціях зауважувало, що один лікар може обслуговувати максимум 2 тисячі пацієнтів, але можуть бути і виняткові ситуації.

4 квітня Супрун заявляла, що декларації з лікарями вже підписали 170 тисяч українців.

Read More

Директор аеропорту «Бориспіль» заявив, що термінал В можуть знести

Концепція розвитку аеропорту «Бориспіль» до 2045 року передбачає демонтаж терміналу B, повідомив генеральний директор летовища Павло Рябікін в інтерв’ю виданню «ЛІГАБізнесІнформ».

«Так склалося, що цей термінал сприймається в експертному середовищі, як якась священна корова і символ «Борисполя». Але він сьогодні для нас, як валіза без ручки. Знести його ніби як шкода, а функціонально використовувати в найближчі роки важко. Тому концепція розвитку аеропорту до 2045 року передбачає будівництво другої черги нового терміналу на місці терміналу В. Швидше за все, до 2030 року стане питання про його знесення», – заявив Рябікін.

Концепцію наразі розглядає Кабінет міністрів. За словами Рябікіна, її основна ідея полягає в тому, щоб на території, де сьогодні розташовані термінали B і D, був створений один «мегатермінал». Директор аеропорту зазначив, що термінал D має стати Point-to-Рoint – терміналом, який сконцентрує «під своїм дахом» лоукости і чартерні перевезення.

На сайті «Борисполя» йдеться, що це найбільший в Україні аеропорт, який забезпечує понад 67% авіаційних пасажирських перевезень країни і обслуговує понад 10 мільйонів пасажирів на рік.

Read More

Адвокат про обмін Балуха: для нього дуже важливо залишатися в Криму через маму

Для заарештованого в анексованому Росією Криму українського активіста Володимира Балуха дуже важливо залишатися на півострові через маму, заявила в інтерв’ю Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода, його адвокат Ольга Дінзе.

«Для Балуха дуже важливо залишатися в Криму, оскільки там проживає його мама. У неї стан здоров’я нестабільний, низка хронічних захворювань, за нею потрібний постійний догляд. Мама не хоче залишати Крим, оскільки вона там народилася, усе життя прожила. Для них це дуже складний етап у житті. Тому я думаю, що питання про обмін обговорюватиметься, але я не впевнена, що сам Балух ухвалюватиме таке рішення та поїде з території Криму», – сказала Дінзе.

5 квітня підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Росією Криму відмовив захисту в зміні запобіжного заходу для українського активіста Володимира Балуха на більш м’який.

Сам активіст у дебатах в суді виступати відмовився через погане самопочуття, оскільки з 19 березня голодує на знак протесту проти вироку в одній із порушених проти нього справ. Суд в анексованому Росією Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і присудив йому 3 роки і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штраф в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисяч гривень).

Інша справа порушена проти активіста через заяву начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

19 березня підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд обрав для Володимира Балуха запобіжний захід у цій справі у вигляді тримання під вартою до 19 червня 2018 року.

Крім того, адвокат Балуха Ольга Дінзе заявила, що активіста побив конвой у СІЗО після розгляду апеляційної скарги в його справі. З цього приводу триває перевірка.

Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало Росію негайно звільнити Балуха, відколи його у грудні 2016 року затримала ФСБ.

Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники заявляють, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Read More

Омбудсмен заявляє, що тримає під контролем ситуацію з екіпажем судна «Норд»

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова тримає під особистим контролем ситуацію з екіпажем судна «Норд», передає прес-служба омбудсмена.

Її представники були присутні 6 квітня на судових засіданнях у Маріуполі та Херсоні, де розглядалися справи екіпажу.

6 квітня Херсонський міський суд узяв під варту до 31 травня капітана заарештованого керченського судна «Норд» Володимира Горбенка з правом внесення 35 240 гривень застави.

Державна прикордонна служба України заявила, що затримала 25 березня в Азовському морі судно під прапором Росії, зареєстроване в анексованому Криму, з 10 людьми на борту, у всіх були паспорти громадян Росії, видані в Керчі (місті в анексованому Москвою Криму). У ДПСУ зазначили, що судно порушило порядок виїзду з окупованої території України. Його відконвоювали до Бердянська. Пізніше суд арештував судно.

Прокуратура Криму заявила, що порушила кримінальне провадження за фактом виходу рибальського судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованого міста Керч.

Прокуратура Автономної Республіки Крим оголосила про підозру Володимирові Горбенку, капітанові кримського судна «Норд», який є громадянином України. Йому інкримінують «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї». У прокуратурі додали, що за вчинення цього злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства.

Read More

Підрозділи МВС готуються до деокупації Донбасу – Аваков

«Звільнення території Донбасу та відновлення контролю над східним кордоном буде поліцейською операцією з залученням миротворчих сил, а не військовою» – керівник МВС

Read More

СБУ: Савченко відмовилася від перевірки її свідчень на поліграфі

Служба безпеки України заявляє, що депутат Верховної Ради Надія Савченко, підозрювана у плануванні теракту, відмовилася від перевірки своїх свідчень на поліграфі.

Експертиза була призначена на 5 квітня, її мали провести експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

«Савченко була заздалегідь повідомлена про факт, місце і час проведення психологічної експертизи з використанням поліграфу й у встановленому законом порядку отримала наявні у слідства докази, якими обґрунтовується її підозра. Натомість підозрювана у присутності експертів відмовилась брати участь у дослідженні, висунувши нові вимоги – надати їй спочатку для ознайомлення всі наявні у слідства матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій», – заявляють в СБУ

У службі наголошують, що вимоги сторони захисту щодо надання їм усіх наявних у слідства матеріалів для підготовки до проведення експертизи «не передбачені жодною статтею Кримінального процесуального кодексу України».

Водночас захист Савченко заявив, що вона пройшла частину експертизи.

Як повідомив виданню «Українська правда» адвокат Савченко Дмитро Бугай, психофізіологічна експертиза із застосуванням поліграфа проводиться у два етапи: розмова з психологом і допит на поліграфі.

«Сьогодні відбулася перша частина. Розмова з психологом. Вона тривала близько 40 хвилин», – сказав Бугай. Він відмовився назвати питання, які ставив психолог, пославшись на таємницю слідства. Наразі висновку психолога ще немає, але адвокат запевнив, що Савченко «психічно абсолютно здорова».

Він додав, що захисники Савченко теж хочуть, щоб був допит на поліграфі, і клопотатимуть про це, коли отримають матеріали провадження.

«Ми хочемо, щоб захист також мав можливість поставити питання на цьому допиті. Ми сподіваємося, що слідство розгляне наше клопотання і поставить не лише свої питання, а й ті питання, які хоче поставити сторона захисту», – сказав Бугай.

У СБУ заявили, що проведення психологічної експертизи із використанням поліграфа передбачає конкретні відповіді досліджуваного у формі «так/ні» на поставленні експертом запитання, сформовані виключно у межах і по суті оголошеної підозри, «яка є розпорядженні захисту, самої підозрюваної і представників ЗМІ».

Минулого місяця Шевченківський районний суд Києва арештував Надію Савченко до 20 травня. Народному депутату інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

На суді вона заявила про початок голодування.

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Read More

Суд арештував депутата з Криму, підозрюваного в причетності до анексії

Херсонський міський суд ввечері 5 квітня заарештував на два місяці затриманого українськими силовиками на адмінкордоні з анексованим Кримом депутата підконтрольної Росії Євпаторійської міськради Сергія Осьмініна. Таким чином, він перебуватиме за ґратами до 1 червня включно, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Раніше повідомлялося, що в будівлі Херсонського міського суду сталася бійка, в результаті якої група невідомих осіб намагалася «відбити» затриманого Сергія Осьмініна в співробітників управління СБУ в АРК.

3 квітня співробітники Служби безпеки України затримали депутата підконтрольної Росії Євпаторійської міської ради анексованого Росією Криму за підозрою в причетності до анексії півострова.

У спецслужбі стверджують, що колишній депутат міськради Євпаторії в березні 2014 року брав участь у діяльності так званої «самооборони Криму». За даними СБУ, під час анексії Криму депутат «брав активну участь у захопленні адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування України».

Згідно з повідомленням прокуратури Автономної Республіки Крим, затриманому українськими силовиками 3 квітня на адмінкордоні з Кримом депутату підконтрольного Росії Євпаторійської міськради загрожує до 10 років в’язниці.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

МЗС протестує проти відмови суду в Криму скасувати арешт Балуху, який голодує

Міністерство закордонних справ України протестує проти відмови суду в анексованому Росією Криму змінити запобіжний захід українському активістові Володимиру Балуху, який голодує від 19 березня, і вимагає допустити до нього українських лікарів.

«Висловлюємо рішучий протест Росії щодо відмови у зміні запобіжного заходу для активіста Балуха, особливо враховуючи загрозливий стан здоров’я… Мужній Володимир Балух, політв’язень Росії, голодує з 19.03. Стан здоров’я погіршується. Вкотре вимагаємо допустити українських лікарів», – написала у Twitter речниця МЗС Мар’яна Беца.

5 квітня підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Росією Криму відмовив захисту у зміні запобіжного заходу для українського активіста Володимира Балуха на більш м’який.

Сам активіст у дебатах в суді виступати відмовився через погане самопочуття, оскільки з 19 березня голодує на знак протесту проти вироку в одній із порушених проти нього справ. Суд в анексованому Росією Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і присудив йому 3 роки і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штраф в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисяч гривень).

Інша справа порушена проти активіста через заяву начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

19 березня підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд обрав для Володимира Балуха запобіжний захід у цій справі у вигляді тримання під вартою до 19 червня 2018 року.

Крім того, адвокат Балуха Ольга Дінзе заявила, що активіста побив конвой у СІЗО після розгляду апеляційної скарги в його справі. З цього приводу триває перевірка.

Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало Росію негайно звільнити Балуха, відколи його у грудні 2016 року затримала ФСБ.

Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники заявляють, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Read More

Борг населення за комунальні послуги становить близько 40 мільярдів гривень – Держстат

Станом на кінець лютого 2018 року заборгованість населення України за комунальні послуги становить близько 40,6 мільярда гривень, повідомляє Державна служба статистики.

Зокрема, заборгованість населення за постачання природного газу становила 16,4 мільярда гривень, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 14,4 мільярда гривень, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 3,8 мільярда гривень, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 1,8 мільярда гривень, за вивезення побутових відходів – 0,4 мільярда гривень, за постачання електричної енергії – 3,8 мільярда гривень.

У березні наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко в ефірі Радіо Свобода заявляла, що українці найбільше грошей витрачають на їжу, житлово-комунальні послуги та «нераціональні покупки».

Read More

Міжнародні резерви України з початку року скоритилися на понад півмільйона доларів – НБУ

Міжнародні резерви України за березень скоротилися на 1,2%, до 18,19 мільярда доларів, повідомляє Національний банк України.

У регуляторі пояснили скорочення резервів платежами за державним боргом, обсяг яких перевищив надходження від валютних інтервенцій НБУ.

За підсумками лютого міжнародні резерви становили 18,409 мільярда доларів.

5 січня Національний банк повідомив, що у 2017 році міжнародні резерви України зросли на 21 відсоток. Станом на 1 січня 2018 року вони становили понад 18,8 мільярда доларів.

Read More

Україна не має підкорятися авторитарному режиму Азербайджану – КЗЖ про справу Гусейнова

Базований у Нью-Йорку Комітет захисту журналістів закликав українських прокурорів повернути паспорт громадянинові Нідерландів азербайджанського походження Фікрату Гусейнову та виконати рішення суду про те, що журналіст не має бути екстрадований до Азербайджану, а його пересування не має обмежуватися.

«Україна не повинна підкорятися вимогам авторитарного режиму Азербайджану, який відомий переслідуванням критиків як у межах країни, так і за її межами», – заявила координатор програм Комітету захисту журналістів у Європі та Центральній Азії Ніна Огнянова.

Інтерв’ю Радіо Свобода з Фікратом Гусейновим: У Києві багато іноземних спецслужб працюють відкрито – азербайджанський журналіст

Раніше цього місяця Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова відкрила провадження через порушення прав азербайджанського журналіста і правозахисника Фікрата Гусейнова.

Представники правозахисних організацій звернулися з відкритим листом до українського омбудсмана Людмили Денісової та генпрокурора Юрія Луценка через ситуацію з Гусейновим. У зверненні вони зауважили, що, незважаючи на те, що Печерський районний суд 2 квітня відхилив клопотання про продовження запобіжного заходу, прокуратура відмовилася повертати Гусейнову паспорт.

Радіо Свобода надіслало запит до прокуратури Київської області для з’ясування ситуації та очікує на відповідь.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017 року. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

В ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявляв, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявляла, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Read More

Турчинов, Яценюк, Луценко, Зубко. Хто замінить Гройсмана – ранковий ефір Радіо Свобода

Холодницький і Ситник. Що змінюють їхні виступи у парламенті

Турчинов, Яценюк, Луценко, Зубко. Хто замінить Гройсмана

Вибух біля телеканалу «Еспресо» розкрито. Що стало відомо

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Юрій Матвійчук і гості студії: колишній начальник управління розслідування корупційних злочинів МВС Григорій Мамка, експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Лємєнов і народний депутат («БПП») Микола Паламарчук; політолог Олеся Яхно, політолог Петро Олещук і народний депутат («Батьківщина») Олена Шкрум; експерт з питань державної безпеки Василь Вовк і директор «Агентства моделювання ситуацій» Віталій Бала.

 

 

Read More

У Москві вручили ноту українському повіреному через арешт судна «Норд»

У Міністерстві закордонних справ Росії вручили ноту протесту тимчасовому повіреному в справах України у зв’язку з арештом рибальського судна «Норд» з анексованого Криму. Про це 4 квітня в Москві заявила офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова.

«3 квітня в МЗС Росії був запрошений тимчасовий повірений у справах України в Росії. Йому була вручена нота з рішучим протестом у зв’язку з неправомірним затриманням Держприкордонслужбою України 25 березня в Азовському морі російського риболовецького судна «Норд», конвоюванням його в порт Бердянська і незаконним утриманням під вартою екіпажу в складі 10 громадян Росії», – сказала Захарова.

МЗС України цю заяву наразі не коментувало.

Державна прикордонна служба України заявила, що затримала 25 березня в Азовському морі судно під прапором Росії, зареєстроване в анексованому Криму, з 10 людьми на борту, у всіх були паспорти громадян Росії, видані в Керчі (місті в анексованому Москвою Криму). У ДПСУ зазначили, що судно порушило порядок виїзду з окупованої території України. Його відконвоювали до Бердянська. Пізніше суд арештував судно.

Прокуратура Криму заявила, що порушила кримінальне провадження за фактом виходу рибальського судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованого міста Керч.

Прокуратура Автономної Республіки Крим оголосила про підозру Володимирові Горбенку, капітанові кримського судна «Норд», який є громадянином України. Йому інкримінують «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї». У прокуратурі додали, що за вчинення цього злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства.

За період з 1 серпня 2017 року по 31 січня 2018 року в закриті порти Криму зайшло 591 судно-порушник.

Read More

В Україні набули чинності нові правила перевірки якості продуктів

В Україні набули чинності нові правила перевірки якості продуктів.

Як повідомляє Держпродспоживслужба, бізнес має бути готовий до приходу представника органу контролю без анонсу, підприємства перевірятимуть залежно від ступеня ризику для життя і здоров’я людей.

За порушення норм закону «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти…», який сьогодні набув чинності, передбачені жорсткі санкції, зокрема, сума штрафу для юридичних осіб може досягати 70 тисяч гривень.

Крім того, невиконання припису  – вимоги про усунення порушення – карається штрафом. Наприклад, виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності – штраф понад 74 тисяч гривень, на юридичних осіб, на фізичних осіб-підприємців – майже 41 тисяча гривень. 

У разі виявлення фактори, які становитимуть загрозу для життя і здоров’я людини, головний державний інспектор Держпродспоживслужби має право ухвалити рішення про тимчасове припинення роботи підприємства на строк до 10 робочих днів, а зупинення роботи понад цей строк здійснюється лише за рішенням суду.

Також з 4 квітня у разі звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки.

 

Read More

Кабмін починає новий конкурс із відбору членів наглядової ради «Укрзалізниці»

Кабінет міністрів починає новий конкурс із відбору кандидатів на посади членів наглядової ради «Укрзалізниці», повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Ми починаємо новий конкурс за новою процедурою з міжнародними партнерами. Усе – як має бути», – сказав Гройсман.

Під час попереднього конкурсу заявки кандидатів на посади членів наглядової ради приймали до 20 листопада. Їх подали понад 50 претендентів.

21 березня 2018 року уряд затвердив нову процедуру відбору керівництва найбільших держпідприємств. Комітет з відбору було скорочено з 18 осіб до восьми, з яких чотири – представники держави, а ще чотири – недержавні експерти з правом дорадчого голосу, яких затверджує Кабмін.

Згідно з новою процедурою, кандидатури для комітету підбиратиме спеціально створена комісія, а не міністерства і відомства, як це було раніше. До її складу входять п’ять членів, серед яких – два представники секретаріату Кабінету міністрів, по одному представнику від Міністерства юстиції та органу управління, а також експерт із підбору персоналу.

Read More

Аваков: у спецназі поліції близько 30% – або колишній «Беркут», або інші підрозділи

У структурі сьогоднішнього спецназу поліції близько 30% служили в розформованому нині спецпідрозділі міліції «Беркут» або в інших підрозділах, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков в інтерв’ю виданню «ЛІГАБізнесІнформ».

«Об’єктивні дані – конкретні цифри – говорять про те, що кількість старих спецназівців (2013-го року) в структурі нинішнього спецназу поліції сьогодні становить трохи менше 30%… Це або колишній «Беркут», або інші спецпідрозділи. Пропонуєте розстріляти? Усіх під загальну кон’юнктурну лінійку засудження?» – заявив Аваков.

Він зазначив, що «люди всі дуже різні – і в складі спецпідрозділів чесних хлопців і патріотів більше, ніж в черговому ряженому натовпі крикливих «патріотів» на політичних демонстраціях під Радою».

«Або ви вважаєте, мені треба було відправити 10 000 не викритих у злочинах, підготовлених до силових спецоперацій людей – працювати проти України? Особливо у 2014-му році … Тоді нам життєво важливо було відправити на фронт будь-яких людей, готових воювати за Україну. Будь-яких! І нам вдалося мотивувати хлопців захищати країну», – заявив Аваков.

«Беркут» був розформований у лютому 2014 року, через кілька днів після розстрілів протестувальників у центрі Києва.

Read More

У Мінську почалося засідання ТКГ

У столиці Білорусі Мінську розпочалося засідання Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання збройного конфлікту на Донбасі, повідомила у Facebook Дарка Оліфер, прес-секретар представника України на переговорах, екс-президента України Леоніда Кучми.

«У Мінську почалося засідання Тристоронньої контактної групи», – написала Оліфер.

Перший заступник голови Верховної Ради, представник України в підгрупі з гуманітарних питань ТКГ Ірина Геращенко повідомила, що на засіданні 4 квітня заплановано обговорити питання звільнення заручників.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей.

Read More

Суд почав засідання з обрання запобіжного заходу активістові Майдану Бубенчику (трансляція)

Печерський райсуд Києва почав засідання, на якому має обрати запобіжний захід активістові Майдану Івану Бубенчику.

На початку засідання захист активіста оголосив про відвід судді, після чого суддя оголосив перерву для розгляду цього клопотання.

У залі суду присутні народні депутати, зокрема Володимир Парасюк, Єгор Соболєв, Семен Семенченко. Вони заявили, що хочуть взяти Бубенчика на поруки і просять про це суд. 

Прокурори заявили про намір клопотати про тримання під вартою активіста.

3 квітня начальник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк повідомив Радіо Свобода, що Бубенчику оголосили про підозру у вчиненні вбивств двох правоохоронців і одного замаху на вбивство.

За його словами, до Бубенчика була застосована ухвала суду про привід у зв’язку з його неодноразовими неявками за викликом до слідчого.

«Тобто його доставили до слідчого за ухвалою суду про привід, після того повідомили про підозру і зараз звернулися до суду щодо обрання запобіжного заходу», – пояснив Горбатюк.

Про затримання Івана Бубенчика раніше повідомив у Facebook режисер Володимир Тихий – Бубенчик є одним із героїв його фільму «Бранці».

Раніше сьогодні суд вже починав засідання, але оголосив перерву на три години для ознайомлення сторони захисту з клопотанням про взяття під варту.

Як зазначив Радіо Свобода начальник департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк, загалом нині слідство триває щодо убивств 13 силовиків та більше 180 вогнепальних поранень, завданих правоохоронцям.

19 лютого 2016 року Горбатюк розповідав Радіо Свобода про те, що Генпрокуратура України вже викликала на допит майданівця Івана Бубенчика, який заявляв, що 20 лютого 2014 року застрелив на Майдані двох силовиків, проте він на допит не з’явився.

Раніше прокурор Олексій Донський повідомив про два провадження, які стосуються постраждалих силовиків: провадження за фактом убивств та замахів на вбивства працівників правоохоронних органів, а також інше, що стосується високопосадовців, які підозрюються у незаконних діях щодо проведення «антитерористичної операції» 18 лютого 2014 року, внаслідок чого постраждали як протестувальники, так і правоохоронці.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Міністерства внутрішніх справ, з 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули. У департаменті спецрозслідувань розповідають, що за чотири роки у «справах Майдану» ухвалено 50 судових вироків, 412 особам повідомлено про підозру, але реально відбуває покарання тільки 1 людина.

 

Read More

Омбудсмен Денісова просить російську колегу перевірити інформацію про побиття Балуха

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова просить російського омбудсмена Тетяну Москалькову перевірити заяву адвоката Ольги Дінзе про побиття конвоєм після засідання суду засудженого в Криму українського активіста Володимира Балуха.

Як повідомляє 3 квітня офіс українського омбудсмена, Денісова також звернула увагу Москалькової на те, що в СІЗО Балуху відмовляють у «наданні достатньої кількості води, що може значно погіршити стан здоров’я, з огляду на його відмову від прийому їжі».

«У зв’язку з цим звертаюся до вас із проханням перевірити надану інформацію і, в разі її підтвердження, вжити необхідних заходів для відновлення порушених прав Володимира Балуха. Прошу проінформувати мене про результати розгляду даного звернення», – йдеться в повідомленні.

Напередодні адвокат засудженого в Криму українського активіста Володимира Балуха Ольга Дінзе заявила, що її підзахисного побив конвой після розгляду апеляційної скарги.

Балух продовжує в СІЗО безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня.

14 березня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму змінив вирок українському активісту Володимирові Балух. Суддя вилучив зі звинувачення пункт про придбання боєприпасів, активіста засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень).

19 березня Балух почав голодування, протестуючи проти вироку.

28 березня Міністерство закордонних справ України закликало Росію негайно звільнити Балуха. Український омбудсмен Людмила Денисова звернулася до російської колеги з проханням допустити лікарів до активіста.

31 березня Кримська правозахисна група повідомила, що Балух сильно схуд і змарнів, про це стало відомо після того, як 30 березня українця відвідав адвокат.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Read More

СБУ заявляє про затримання євпаторійського депутата на адмінкордоні з Кримом

Співробітники Служби безпеки України затримали депутата підконтрольної Росії Євпаторійської міської ради анексованого Криму за підозрою в причетності до анексії півострова, повідомляє прес-служба СБУ.

За повідомленням, депутата затримали після прибуття на материкову частину України, де проживають його родичі.

«Співробітники Служби безпеки України затримали в пункті пропуску «Чаплинка» на адміністративному кордоні з тимчасово анексованим Кримом депутата самопроголошеної «Євпаторійської міської ради» окупаційної влади», – йдеться в повідомленні.

У спецслужбі стверджують, що колишній депутат міськради Євпаторії в березні 2014 року брав участь в діяльності так званої «самооборони Криму». СБУ пише, що під час анексії Криму депутат «брав активну участь в захопленні адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України».

За інформацією спецслужби, у вересні 2014 року затриманого обрали депутатом від партії «Єдина Росія» до міськради Євпаторії.

Проти депутата відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) Кримінального кодексу України.

У СБУ не уточнили імені затриманого депутата. Згідно з даними сайту Євпаторійської міськради, цим депутатом є Сергій Осьмінін. Він ситуацію поки що не коментував.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

Гусейнов: суд відхилив запит прокуратури про екстрадицію

Азербайджанський опозиційний журналіст, громадянин Нідерландів Фікрет Гусейнов, якого восени затримали в Києві, заявляє, що Печерський районний суд столиці України 2 квітня відхилив запит прокуратури щодо його екстрадиції до Азербайджану.

Про це Гусейнов написав у Facebook. Водночас, за його словами, прокуратура всупереч рішенню не повернула йому паспорт.

«У задоволенні клопотання першого заступника прокурора Київської області старшого радника юстиції Грабця І.Н. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно підданого Королівства Нідерланди Гусейнова Фікрета Нуралді огли, … для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави – відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає», – йдеться в документі, копію якого Гусейнов надав Радіо Свобода.

2 квітня суддя оголосив вступну і резолютивну частину рішення. Повний текст буде оголошений 5 квітня 2018 року.

Прокуратура рішення поки що не коментувала.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

В ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрет Гусейнов заявляв, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявляла, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Read More

Поліція: викрито хакера, що крав сторінки українців у соцмережах і вимагав за них викуп

Кіберполіція повідомила про викриття 23-річного хакера з Києва, що за допомогою фішингу відбирав у власників доступ до їхніх персональних сторінок у соцмережах, після чого вимагав за нього гроші. 

«Крім персональних сторінок, він також орієнтувався на профілі Інтернет-магазинів у соціальній мережі Instagram. Використовуючи фейкові сторінки та електронні листи, нібито від адміністрації Instagram, зловмисник отримував доступ до зазначених сторінок. Після чого надсилав потерпілим Email-повідомлення, в яких пропонував за 10 тисяч гривень розблокування сторінки», – йдеться у повідомленні на сайті відомства.

Під час обшуку у чоловіка вилучили для експертизи комп’ютерну техніку та мобільні телефони з різними сім картками, які той, як підозрюється, використовував для реєстрації фейкових доменних імен, а також – блокнот з чорновими записами, де записані усі операції по руху коштів.

Кількість кіберзлочинів в Україні щороку зростає, повідомив перший заступник начальника Департаменту кіберполіції Олександр Гринчак в ефірі Радіо Свобода.

2017 року кіберполіція супроводжувала близько 7 тисяч кримінальних проваджень, з них 4,5 тисячі – винятково кіберзлочини, повідомляв раніше голова Департаменту кіберполіції виданню «Економічна правда»

Read More

В Україну їде американський сенатор Портман – говорити про зброю і реформи

Сенатор-республіканець Роберт Портман заявляє про намір відвідати Україну «для вивчення ситуації». Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода. За його словами, основними темами візиту буде американська військова допомога Україні та тутешній стан реалізації політичних та економічних реформ.

«Одне – це територіальна цілісність країни, яка після Майдану повернулася обличчям до Заходу. Ми повинні – разом з Євросоюзом – підтримати українців. Але, по-друге, важливо також пересвідчитись, що Україна втілює реформи. Певного прогресу досягнуто, але є місце для ще більшого поступу. Ми будемо говорити з керівництвом країни, депутатами Ради про ці питання також», – сказав сенатор.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. 1 березня Державний департамент США схвалив продаж Україні 210 протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.

Оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає надання Україні 350 мільйонів доларів оборонної допомоги, зокрема і можливість передачі летальної зброї.

«Джавелін» (Javelin) – американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ППРК), призначений для ураження бронетехніки, танків, а також БПЛА, вертольотів і гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку. Вартість одного комплексу, укомплектованого 6-ма ракетами становить понад мільйон доларів США.

Read More

Бакуліна оголосили в розшук

Національна поліція України оголосила в розшук народного депутата з фракції партії «Опозиційний блок» Євгена Бакуліна, проти якого Генеральна прокуратура розслідує кримінальне провадження.

Інформація розміщена на сайті Міністерства внутрішніх справ у розділі «Розшукувані особи».

Датою зникнення Бакуліна вказано 19 березня 2018 року.

15 березня Верховна Рада дала згоду на притягнення Бакуліна до кримінальної відповідальності, його затримання й арешт, таким чином задовольнивши відповідне подання Генеральної прокуратури.

У ГПУ зазначили, що 19 березня Бакуліну повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених статтями 255 («створення злочинної організації»), 15 і 191 (замах на привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), 366 («службове підроблення») та 209 («легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»).

Генеральна прокуратура України викликала народного депутата на допит 5 квітня.

Раніше речниця генпрокурора Лариса Сарган заявляла, що Бакулін «уже близько трьох років» перебуває в Росії.

Згідно з даними на сайті парламенту, депутат востаннє проходив електронну реєстрацію у Верховній Раді 5 липня 2016 року.

В «Опозиційному блоці» подання ГПУ назвали політично мотивованим.

За даними прокуратури, екс-голова правління «Нафтогазу» Бакулін є фігурантом так званої справи про «вишки Бойка» – оборудки 2011-2013 років, коли команда тодішнього президента Віктора Януковича заробила на імітації тендеру для бурових установок сотні мільйонів доларів. У ГПУ хочуть притягти його до відповідальності «за створення організованого злочинного угруповання» та «розкрадання державних коштів».

Read More

Мін’юст назвав найбільших боржників із зарплат в Україні

«Харківське державне авіаційне виробниче підприємство», «Суднобудівний завод імені 61 комунара» на Миколаївщині та харківський футбольний клуб «Металіст» очолюють список підприємств – найбільших боржників із заплат в Україні. Перелік оприлюднило Міністерство юстиції на своєму сайті.

За його даними, обсяг боргу співробітникам першого зі згаданих підприємств становить 73,7 мільйони гривень, Миколаївський суднобудівний заборгував 30,3 мільйони, а «Металіст» – 28,6 мільйонів.

До п’ятірки найбільших боржників також увійшли ПАТ «Київсоюзшляхпроект» та ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот»» на Луганщині, чий борг становить 17,6 та 15,2 мільйони гривень відповідно.

Як повідомив заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергій Шкляр, у всіх регіонах України створено штаби з координації, моніторингу та контролю за станом виконання рішень про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та інших виплат, пов’язаних з трудовими правовідносинами.

Read More