01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Стрілянина за участі Коханівського: перше засідання суду по суті призначене на 5 березня

Перше засідання Святошинський районного суду Києва по суті у справі про стрілянину, у якій обвинувачують лідера «Добровольчого руху ОУН» Миколу Коханівського, призначене на 5 березня, повідомила прес-служба суду.

Під час підготовчого засідання 28 лютого обвинувачений та його захисники-адвокати заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв’язку з його невідповідністю вимогам Кримінально-процесуального кодексу України, заявили в суді.

Святошинський районний суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК.

Прокурор просив обрати Коханівському запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю за місцем проживання, посилаючись на існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, знищення, переховування або спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення ним іншого злочину, а також ризику незаконно впливу на потерпілого та свідків.

Суд задовольнив це клопотання частково, застосувавши до Коханівського запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби без застосування електронних засобів контролю.

21 жовтня 2017 року Микола Коханівський був затриманий через інцидент зі стріляниною з незареєстрованої травматичної зброї під час його сутички з Русланом Качмалою в Києві. Святошинський райсуд три дні обирав йому запобіжний захід, і врешті посадив під цілодобовий домашній арешт.

Микола Коханівський заперечує, що вчинив інкримінований йому злочин – хуліганство із застосуванням зброї. Серед причин суперечки з Качмалою він називав ситуацію з гуртожитком переселенців. 

У ніч на 26 жовтня в цьому будинку сталася пожежа.

Read More

Порошенко: ми повинні жорсткіше перевіряти підстави для набуття громадянства

Україна повинна більш ретельно перевіряти підстави для набуття громадянства, заявив президент України Петро Порошенко на засіданні Ради національної безпеки і оборони.

«Ми маємо жорсткіше перевіряти підстави для набуття громадянства. Це не має бути всередині районної структури. Взагалі звузити коло осіб, які мають право ставати громадянами за територіальним походженням», – сказав Порошенко.

Він зазначив, що в цій частині «слід посилити повноваження комісії з питань громадянства».

«За цією комісією має бути останнє слово, бо в комісії є представники і Міграційної служби, і Міністерства внутрішніх справ, і Служби безпеки України, і уряду, і всіх необхідних служб», – заявив президент.

Він додав, що зараз український паспорт є «одним із найкращих у рейтингу паспортів світу».

«І він не повинен діставатися абикому, без належних легальних підстав, а тим більше на корупційній основі», – зазначив Порошенко.

Восени 2017 року Україна посіла 32-е із 94 місць у глобальному рейтингу паспортів Global Passport Index 2017. Тоді український паспорт набрав 120 «безвізових» балів – саме до такої кількості країн громадяни можуть в’їжджати без попередньо оформлених дозволів.

Read More

НБУ підвищив облікову ставку до 17% річних

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку з 16 до 17 відсотків річних, починаючи з 2 березня, повідомляє прес-служба НБУ.

У регуляторі пояснили, що четверте поспіль підвищення облікової ставки «є доцільним з огляду на відсутність суттєвих ознак послаблення інфляційних ризиків і спрямоване на зниження споживчої інфляції до цільового рівня в середньостроковій перспективі».

Згідно з повідомленням, у січні 2018 року споживча інфляція прискорилася до 14,1% у річному вимірі і перевищила прогноз Національного банку.

У НБУ заявили, що вважають актуальним січневий прогноз зниження інфляції до 8,9% у 2018 році та її повернення до цільового діапазону в середині 2019 року.

Водночас, на думку регулятора, залишаються актуальними інфляційні ризики, на яких наголошував Національний банк у січні при ухваленні попереднього рішення про підвищення облікової ставки.

Серед них – висока вразливість економіки у зв’язку з відтермінуванням чергового траншу за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом, підвищені інфляційні очікування економічних агентів та суттєві темпи зростання споживчого попиту.

Облікова ставка є одним із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів. Фактично вона визначає ціну грошей.

Востаннє НБУ підвищував облікову ставку у січні – до 16% річних, перед тим до 14,5% у грудні 2017 року, а ще раніше у жовтні 2017 року – з 12,5 до 13,5%.

У березні 2015 року НБУ облікова ставка була на рівні 30%, згодом регулятор почав поступово знижувати облікову ставку.

Read More

У Freedom House застерегли від ухвалення Радою законопроектів щодо декларацій антикорупціонерів

У міжнародній правозахисній організації Freedom House заявили, що парламент України ризикує поставити під загрозу демократію в країні, якщо проголосує за законопроекти, які збільшать державний моніторинг інститутів громадянського суспільства, йдеться у заяві від 28 лютого. У документі вказується, що спроби поставити громадянське суспільство під контроль влади, «схожі на дії, що вживаються в Росії і Казахстані».

«Верховна Рада ризикує завдати серйозної шкоди демократії в Україні, ухваливши законодавство, яке додасть обтяжливого нагляду за організаціями громадянського суспільства та підірве ефективність омбудсмена», – сказав директор програм Євразії Freedom House Марк Берендт.

Він закликав відмовитися від законопроектів або відкласти голосування, поки законодавство розглядається Венеціанською комісією Ради Європи, групою незалежних експертів з конституційного права. А результати очікуються 18 березня.

У липні минулого року президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроекти №6674 (про зміни до Закону про Громадські об’єднання) та №6675 (про зміни до Податкового кодексу), у яких передбачається посилення звітності неприбуткових організацій, зокрема, за освоєння міжнародної грошової допомоги, та відповідальності за помилки у таких звітах. Низка громадських організацій, зокрема правозахисних, назвала норми цих законопроектів дискримінаційними. Депутати ще не розглядали ці законопроекти.

Read More

«Це історичне рішення» – Порошенко про перемогу «Нафтогазу» в судовій суперечці з «Газпромом»

«Сьогоднішнім рішенням Стокгольмського арбітражу Україна виграла 4 мільярди 600 мільйонів доларів США»

Read More

США: обрання голови Нацслужби здоров’я – ключовий крок для продовження медичної реформи

Національна служба здоров’я – це новий орган, створений у рамках медичної реформи

Read More

Прес-конференція Порошенка. Виклики та складні запитання – ранковий ефір Радіо Свобода

Аеропорт у Білій Церкві. Лоукост прийде;

Звільнення Донбасу. План Тимошенко;

Прес-конференція Порошенка. Виклики та складні запитання.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: засновник компанії «Авіаплан» Євген Трескунов та експерт громадської кампанії «Європатруль» В’ячеслав Коновалов; громадський діяч, політик Андрій Сенченко та політолог Кирило Сазонов; політичний аналітик Агентства моделювання ситуацій Валерій Гончарук та директор Інституту практичної політики Богдана Бабич.

Read More

Адвокат з посиланням на представників колонії заявив, що Сенцова нікуди не перевозили

Український режисер Олег Сенцов, як і раніше, перебуває в колонії російського міста Лабитнангі, його нікуди не перевозили, заявив «Крим.Реалії» із посиланням на адміністрацію закладу адвокат Сенцова Дмитро Дінзе.

«Я зв’язався з офіційними представниками колонії. Вони мені сказали, що Сенцов нікуди не перевозився й перебуває зараз у колонії», – сказав адвокат.

Вдень 27 лютого стало відомо, що на лист на адресу Сенцова за останнім відомим місцем перебування ув’язненого (колонія), відправник отримав відповідь про те, що «одержувач не перебуває в цій установі».

В українських ЗМІ з’явилась інформація про можливий швидкий обмін режисера Олега Сенцова й журналіста Романа Сущенка на ув’язнених в Україні. Офіційного підтвердження такої інформації немає.

Представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заперечувала наміри обміняти засуджених у Росії громадян України Романа Сущенка й Олега Сенцова на колишніх українських військовослужбовців Олександра Баранова й Максима Одинцова.

Перед цим адвокат засуджених у Києві колишніх українських військовослужбовців Баранова й Одинцова Валентин Рибін заявив, що найближчим часом може відбутися обмін на ув’язнених у Росії українців.

Українського режисера Олега Сенцова затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року за звинуваченнями в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року російський Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Він не визнав свою провину. Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова до списку політв’язнів.

Read More

До Сенату США внесли законопроект про співпрацю з Україною щодо кібербезпеки – посольство

Дзеркальну версію проекту «Закону про співробітництво з Україною з питань кібербезпеки» внесла до Сенату США група американських сенаторів, повідомляє на сторінці у Facebook посольство України у США.

«Двопартійна група американських сенаторів на чолі з демократом Шерродом Брауном та республіканцем Патриком Туумі представила на розгляд Сенату дзеркальну версію проекту «Закону про співпрацю з Україною з питань кібербезпеки», схваленого Палатою представників 7 лютого цього року. Документ спрямований на надання допомоги Україні в удосконаленні власної стратегії кібербезпеки, зокрема, що стосується посилення захисту комп’ютерних мереж органів державної влади, зменшення залежності України від російських інформаційних та комунікаційних технологій», – йдеться в повідомленні.

Для набрання чинності документ має бути підтриманий Сенатом і підписаний президентом США, зазначили в посольстві.

Раніше українські дипломати в США повідомляли, що Палата представників Конгресу США 404 голосами 7 лютого схвалила законопроект про підтримку кібербезпеки України в умовах російської агресії. Повідомлялося, що співавторами документа стали конгресмен-демократ Брендан Бойл та конгресмен-республіканець Браян Фітцпатрик.

5 жовтня 2017 року Верховна Рада ухвалила закон про основні засади забезпечення кібербезпеки України. Він визначає основні об’єкти кіберзахисту, які в сукупності складають критичну інфраструктуру, принципи забезпечення кібербезпеки і нацсистему кібербезпеки. 7 листопада документ підписав президент України Петро Порошенко. Закон набере чинності 9 травня 2018 року.

Read More

Учасницю Pussy Riot Альохіну знову затримали в анексованому Криму

В анексованому Росією Криму учасницю Pussy Riot Марію Альохіну знову відвезли в поліцію, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Активістка встигла надіслати відео, на якому в неї намагаються забрати телефон бійці так званої «самооборони Криму». Вони також зажадали від Альохіної і місцевого активіста Олексія Єфремова пройти з ними.

Зв’язок з Альохіною перервався після того, як вона попросила адміністрацію кафе, в якому перебувала разом з Єфремовим, викликати поліцію. Пізніше активісти повідомили, що їх везуть у відділення поліції.

Напередодні Альохіну і ще двох учасників Pussy Riot – Ольгу Борисову і Олександра Софєєва – затримали в різних частинах Сімферополя і відвезли на медичний огляд у диспансер. Усіх трьох відпустили ввечері, не пояснивши, в чому їх підозрюють.

Для Борисової і Софєєва це було вже друге затримання в Криму за останні дні. Поліцейські повернули їм вилучену техніку, але вона виявилася зламаною. Ввечері 26 лютого активісти перестали виходити на зв’язок. У літаку, на якому вони повинні були прилетіти в Москву вдень 27 лютого, їх не виявилося.

Активісти планували акцію протесту в Криму на підтримку ув’язненого в Росії режисера Олега Сенцова.

Підконтрольна Росії влада анексованого Криму офіційно не коментувала затримань.

 

Read More

Поліція порушила справу через сутички під парламентом (фото)

Поліція Києва повідомляє про відкриття кримінального провадження через сутички біля Верховної Ради України вранці 27 лютого.

Кримінальне провадження відкрили за статтею «погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу». Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.

У поліції додали, що правоохоронці продовжують оглядати місце події і встановлюють всіх учасників, причетних до інциденту.

Речник Нацполіції України Ярослав Тракало раніше повідомив Радіо Свобода, що внаслідок ранкових сутичок поранені 11 поліцейських.

«У них травми різного ступеня тяжкості, є і переломи ключиці, щелепи, носа і гематоми. Комусь допомогу надали на місці, когось шпиталізували. Остаточні висновки дадуть медики», – заявив він.

Тракало також підтвердив попередню інформацію про дев’ятьох затриманих під час сутичок, яких доправили до Печерського відділку поліції.

У повідомленні на сайті поліції Києва уточнили, що вранці 27 лютогоучасники мітингу принесли під стіни будівлі шини і хотіли їх підпалити. «Працівники поліції намагалися припинити їхні дії, однак учасники акції почали агресивно себе поводити: вони кидали каміння та пляшки із запалювальною сумішшю у бік правоохоронців», – заявили в поліції.

За даними правоохоронців, біля Верховної Ради27 лютого відбуваються «масові заходи, згідно із раніше поданими заявками».

Із трибуни парламенту народний депутат України з фракції «Народний фронт» Антон Геращенко заявив, що під Верховною Радою була організована провокація. Він звинуватив у подіях «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі, який перебуває за кордоном.

Водночас Саакашвілі і його організація відкидають причетність до сутичок під парламентом.

Read More

Президент Порошенко 28 лютого дасть прес-конференцію

Президент України Петро Порошенко 28 лютого о 15:00 проведе прес-конференцію.

Як повідомляє прес-служба голови держави, її тема: «Виклики – 2018».

Захід відбудеться у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал».

Попереднє спілкування Порошенка зі ЗМІ відбувалося 14 травня 2017 року.

Read More

Російська правозахисниця Свєтова просить президента Франції допомогти у звільненні Сенцова

Російська журналістка і правозахисниця Зоя Свєтова звернулася до президента Франції Емманюеля Макрона з проханням посприяти у звільненні українського кінорежисера Олега Сенцова, засудженого в Росії.

У листі до Макрона, опублікованому 26 лютого французькою газетою Liberation, Свєтова пише, що не було ніяких терактів в Криму, як і не було жодного пам’ятника Леніну, в підриві якого російський суд звинуватив Олега Сенцова.

Звернення російської правозахисниці з’явилося у зв’язку з проведенням сьогодні в Парижі заходу на підтримку українського кінорежисера, яку організувала група «Нові дисиденти». На акцію з демонстрацією фільму «Суд: Російська держава проти Олега Сенцова» запросили французьких та інших іноземних діячів культури та кіно.

Олег Сенцов разом з Олександром Кольченком були затримані російськими спецслужбами в анексованому Криму в травні 2014 року. Їх звинувачують в організації терактів на півострові.

У серпні 2015 року суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обвинувачені провину не визнали.

Сенцов і Кольченко визнані правозахисним рухом «Меморіал» політичними в’язнями.

Read More

АП: президент нагородив орденами 108 воїнів, 43 – посмертно

Президент України Петро Порошенко відповідним указом відзначив за участь в АТО державними нагородами 108 воїнів, серед яких 43 посмертно і 62 – поранених, інформує сайт президентської адміністрації 26 лютого.

«Бійці відзначені орденами «Богдана Хмельницького» та «За мужність» III ступеня, медалями «За військову службу Україні» та «Захиснику Вітчизни», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється також, що нагороджені двоє співробітників МВС, представлені до нагороди посмертно, та один поранений військовослужбовець Нацгвардії.

Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко заявив, що від початку бойових дій у Збройних силах України 50 людей отримали генеральське звання.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає і заявляє, що на непідконтрольних Києві територіях можуть бути хіба що російські «добровольці».

Read More

Троє військових поранені упродовж дня через обстріли бойовиків на Донбасі – штаб

У штабі української воєнної операції на Донбасі 26 лютого повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків троє українських військовослужбовців зазнали поранень. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години понеділка бойовики здійснили 4 обстріли позицій ЗСУ.

Згідно з повідомленням, обстріли бойовиків тривали неподалік Лебединського, Пісків та Кам’янки.

Повідомляється, що під час збройних атак бойовики використовували 82 та 120-міліметрові міномети і стрілецьку зброю.

В угрупованні «ДНР» стверджують, що українські військові обстріляли в понеділок із мінометів Докучаєвськ. Як йдеться на сайтах бойовиків, пошкоджено три житлових будинки. Бойовики з угруповання «ЛНР» на своїх сайтах не пишуть про порушення режиму тиші упродовж дня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Read More

Російська прокуратура у Криму викликала представників Українського культурного центру – активістка

Підконтрольна Кремлю прокуратура Криму викликала для перевірки представників Українського культурного центру, а також прийшла з перевіркою в бібліотеку Сімферополя, де активісти проводили свої заходи, повідомляє проект Радіо Свобода «Крим.Реалії» з посиланням на представницю центру Ольгу Павленко.

«Співробітники прокуратури перевіряють бібліотеку, де ми займалися вишиванням. Уявіть, тільки вишиванням!» – зазначила Павленко.

Крім того, активісти розповіли, що друкарні відмовляються друкувати газету, яку видає центр, посилаючись на листи від правоохоронних органів Росії, де газета «Кримський терен» українською мовою називається «екстремістським матеріалом».

Активісти Українського культурного центру в Криму 26 серпня минулого року презентували перший експериментальний випуск видання «Кримський Терен» українською та російською мовами.

У першому випуску була опублікована інструкція для вступу до вищих навчальних закладів материкової України, матеріал про блокування інтернет-ЗМІ в Криму, фрагменти останнього слова у суді кримського політв’язня Володимира Балуха, а також історичне дослідження.

У доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International цього року йдеться про утиски свободи слова, переслідування зібрань, які тривають в анексованому Криму. Окрім того, зазначається, що російські спецслужби обшукували домівки десятків кримських татар, що є частиною ширшої кампанії залякування, при цьому мало хто з адвокатів може наважитися на захист прав критиків Росії, адже вони також стають об’єктом переслідувань. 

В оприлюденому у січні цього року звіті міжнародної правозахисної організації Freedom House, яка займається підтримкою та дослідженням стану демократії, політичних свобод і дотримання основних прав людини в різних країнах світу, Україна залишається в розділі «частково вільних» країн, а Крим отримав статус «невільної» території, яку окупувала Російська федерація.

Серед країн, де рівень свобод є найнижчим, – Сирія, Південний Судан, Північна Корея, Туркменистан, Сомалі, Лівія, Узбекистан.

Read More

За чотири роки присвоїли 50 генеральських звань – Муженко

Від початку бойових дій у Збройних силах України 50 людей отримали генеральське звання, повідомив Радіо Свобода начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко.

«Із 2014-го у нас було присвоєно 50 генеральських звань. З них практично всі – це офіцери, які вже мали бойовий досвід. На сьогодні основною умовою просування по службі, призначення, і особливо на основні командні посади, є саме наявність бойового досвіду, того досвіду, який ми отримали у війні 2014–2017 років і продовжуємо отримувати у 2018 році», – сказав головнокомандувач ЗСУ в інтерв’ю Радіо Свобода. 

Віктор Муженко також зазначив, що за час війни у ЗСУ «уже більше ніж у два рази помінялися командири батальйонів і бригад».

«Командири бригад, які були у 2014 році, зараз вже командувачі оперативних командувань. Деякі з них уже зараз на посадах заступників командувачів видів Збройних сил України», – пояснив начальник Генштабу.

Віктор Муженко наголосив, що серед випускників вищих військових навчальних закладів цього року буде чверть тих, хто свідомо пов’язав своє майбутнє з армією уже після початку бойових дій.

«У нас у цьому 2018-у році, буде перший випуск молодих офіцерів, які вступали до вищих військових навчальних закладів восени 2014 року. Із загальної кількості випускників 25% – це ті офіцери, які ще в травні, квітні, червні, липні 2014 року були солдатами і сержантами. Вони вступали свідомо обираючи свій шлях, розуміючи всі ті проблеми, які можуть бути, ту небезпеку для свого особистого життя, для свого здоров’я, ту відповідальність, яку вони будуть нести», – сказав Віктор Муженко.

За його словами, «це потужний кадровий потенціал» української армії. Також військовослужбовці з бойовим досвідом, які мають вищу освіту, можуть пройти тримісячні курси і отримати офіцерське звання. 

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає і заявляє, що на непідконтрольних Києві територіях можуть бути хіба що російські «добровольці».

Read More

ГПУ просить Нідерланди взяти у Саакашвілі зразки голосу – Єнін

Йдеться про зразки голосу для розслідування кримінального провадження проти Міхеїла Саакашвілі, яке триває в Україні

Read More

Україна наближається до точки, коли потреба в санкціях ЄС відпаде – Єнін

Україна розраховує на продовження у першій декаді березня санкцій Євросоюзу щодо посадовців часів президентства Віктора Януковича, заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс Україна» заступник Генерального прокурора України Євген Єнін. Водночас, за його словами, у санкційних списках ЄС дійсно є «група ризику», щодо якої санції можуть зняти, консультації щодо цього відбуваються у закритому режимі, тож назвати конкретні прізвища він не може.

«В принципі на сьогоднішній день ми близькі до тієї точки, коли необхідність для українського слідства у збереженні режиму санкцій фактично відпаде і тимчасові ліміти, які є в розпорядженні європейських партнерів, буде вичерпано», – сказав заступник Генпрокурора.

20 лютого Радіо Свобода стало відомо, що санкції проти Сергія Клюєва на наступний рік продовжені не будуть: дипломати Європейського союзу мають намір продовжити дію санкцій проти колишнього президента України Віктора Януковича і багатьох його соратників, але виключити зі списку двох із них – депутата-втікача Сергія Клюєва і екс-міністра юстиції Олену Лукаш.

Як заявили дипломати, санкції щодо решти 13 осіб у списку 21 лютого будуть продовжені ще на рік. Серед цих 13 осіб – Янукович, його син Олександр, колишній прем’єр Микола Азаров, екс-віце-прем’єр Сергій Арбузов, а також брат Сергія Клюєва Андрій, який був головою адміністрації Януковича.

Ці санкції – заборона на в’їзд до ЄС і замороження активів на території Євросоюзу – були запроваджені навесні 2014 року проти осіб, яких у Євросоюзі вважають відповідальними за дестабілізацію становища в Україні, і відтоді кілька разів переглянуті й продовжені. Дехто з підсанкційних намагався оскаржувати їх у Європейському суді, але там щоразу вирішували, що чинні санкції запроваджені законно (хоча в кількох випадках заднім числом визнавали незаконність цих санкцій у період весни 2014 – весни 2015 років).

 

Read More

За минулий рік в Україну надійшли понад 2 мільярди доларів переказів – НБУ

Упродовж 2017 року резиденти і нерезиденти переказали в Україну коштів на суму 2 мільярди 378 мільйонів доларів, повідомили у Національному банку України за підсумками діяльності систем переказу.

«Україна залишається країною-реципієнтом транскордонних переказів. Упродовж 2017 року сума коштів, отриманих в Україні з використанням міжнародних систем переказу коштів, у вісім разів перевищує суму коштів, відправлених за її межі», – йдеться в повідомленні головного фінансового регулятора.

Сума переказів в Україну за 2017 рік не суттєво відрізняється від кількості коштів за 2016 рік – 2 мільярди 488 мільйонів доларів. Позаторік дослідники заявляли, що обсяг коштів, які українські мігранти переказують додому, перевищує усі інвестиції іноземних компаній та допомогу міжнародних донорів разом взятих.

 

Read More

Клімкін: працюватимемо, щоб усі залучені до виборів президента Росії в Криму потрапили під санкції

Україна працюватиме, щоб усі залучені до виборів президента Росії в Криму потрапили під санкції, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter.

«Будемо працювати над тим, щоб усі залучені до виборів президента Росії на території окупованого Криму потрапили під відповідні санкції», – написав Клімкін.

Він додав, що українська сторона надіслала ноту до МЗС Росії, в якій висловлений «рішучий протест проти виборів президента Росії на території окупованого Криму». Також Україна застерегла від спроб організації виборів на території окупованого Донбасу й наголосила, що не може бути ніяких виборів у диппредставництвах Росії в Україні «без повного виконання перших двох умов».

Вибори президента Росії призначені на 18 березня 2018 року, у них братимуть участь вісім кандидатів: Сергій Бабурін, Павло Грудінін, Володимир Жириновський, Володимир Путін, Ксенія Собчак, Максим Сурайкін, Борис Титов і Григорій Явлінський.

65-річний Володимир Путін фактично керує Росією від 31 грудня 1999-го, коли подав у відставку попередній президент Борис Єльцин. У 2008-2012 роках президентом був обраний Дмитро Медведєв. Сам Путін не балотувався на виборах через законодавчі обмеження. У цей період він обіймав посаду прем’єр-міністра.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

СБУ: у Львові засудили чоловіків за звинуваченням у підготовці вибухів на залізниці

Шевченківський районний суд Львова виніс обвинувальні вироки трьом членам добровольчого руху «ОУН» за звинуваченням у підготовці вибухів на залізниці в серпні 2016 року, повідомила прес-служба управління СБУ у Facebook.

У відомстві заявили, що обвинувачені визнали свою провину й відповідно до рішення суду отримали п’ять, чотири та три роки позбавлення волі. Слідчі вважають, що чоловіки намагалися підірвати три ділянки міжнародних залізничних сполучень на Львівщині.

У СБУ нагадали, що в цій справі в 2017 році ще двоє чоловіків були засуджені до п’яти років позбавлення волі умовно.

Чоловіків затримали 7 серпня 2016 року у Львівській області, як стверджують правоохоронці, «під час підготовки теракту».

За даними СБУ, під час проведених обшуків правоохоронці вилучили у затриманих гранатомети РПГ-7 та РПГ-26, автомат Калашникова, пістолети Макарова, 10 одиниць бойової переробленої вогнепальної зброї, дві тисячі набоїв різного калібру, 19 гранат різного типу, два кілограми тротилу, близько 10 кілограм речовин, що є складовими для виготовлення вибухівки, електродетонатори й запали.

Read More

Москаль: першою має попросити вибачення Супрун

Голова Закарпатської області Геннадій Москаль заявив, що в. о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун має першою просити вибачення за поширення «негативної й недостовірної інформації про Закарпаття».

У мережі раніше з’явилося відео з сесії Закарпатської облради 22 лютого, де Москаль під час виступу критикує заяву Уляни Супрун про те, що ліки від кору в області були нерозмитнені належним чином.

«Подивіться на цю Супрун. Я готую їй відповідь, що їй щеплення треба від дурості… Вчора розповсюдили всі інформаційні агентства її лист, що проблеми на Закарпатті, бо та місцева адміністрація, яку очолює Геннадій Москаль, отримали 8 тисяч доз від Угорщини, але не розмитнили їх і завезли контрабандою. Хоча зараз ми виставляємо митниці – все розмитнено. Це що за ї**нута, я вибачаюсь за це слово», – сказав Москаль на сесії.

У заяві голови Закарпатської області, яка оприлюднена на сайті політика, йдеться, що його висловлювання відповідають чинному українському законодавству, яке передбачає право на відповідь, однак не регламентує, якою саме вона повинна бути.

«Якщо пані Супрун вважає, що зачеплено її честь, гідність і ділову репутацію, вона може звернутися до суду, який призначить лінгвістичну експертизу моїм висловлюванням… А тому перша має попросити вибачення пані Супрун за поширення негативної й недостовірної інформації. Якщо її вибачення будуть щирими, тоді вони будуть і від мене. Якщо ж пані Супрун промовчить, мовчатиму і я», – зазначив Москаль.

Він наголосив, що вакцина від кору бельгійського виробництва, яка сертифікована в Україні, була передана урядом Угорщини на Закарпаття й розмитнена відповідно до законодавства. Після розмитнення її передали в райони області, сказав Москаль.

21 лютого виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що на Закарпатті є проблеми з розподілом вакцин на Закарпатті.

«Там місцева адміністрація і губернатор Геннадій Москаль нам повідомили, що вони отримують 8 тисяч доз від Угорщини, але їх належним чином не розмитнили і вони ніби контрабанда, а тепер лікарі не хочуть їх використовувати і ми їм передали дози», – сказала Супрун.

Очільниця МОЗ наразі не коментувала останні висловлювання голови Закарпатської ОДА на свою адресу.

Міжфракційне об’єднання депутатів з питань гендерної рівності «Рівні можливості» засудило лайливі висловлювання Москаля про Супрун.

Read More

«Укрзалізниця» й американська General Electric підписали договір на 1 мільярд доларів

«Укрзалізниця» й американська корпорація General Electric підписали договір про модернізацію українського локомотивного парку та поставку нових локомотивів. Президент України Петро Порошенко, який був присутній на церемонії підписання документа, зазначив, що сума угоди – 1 мільярд доларів.

Речник президента Святослав Цеголко повідомив у Twitter, що на підставі підписаних сьогодні документів General Electric виробить понад 200 нових локомотивів для української залізниці. 

«Укрзалізниця» зазначила, що наприкінці 2018 року та впродовж першого кварталу 2019 року планується постачання 30 вантажних дизельних локомотивів GE TE33AC з рівнем локалізації 10%. Згідно з повідомленням їх виробництво стартує на початку 2018 року в США і перші поставки заплановані вже цієї осені. Поступово рівень локалізації буде доведений до 40%. 

Партнерство розраховане на 15 років.

«Укрзалізниця» є національним перевізником вантажів та пасажирів. Метою діяльності компанії, як мовиться на її сайті, «є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування й розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо».

Read More

Матеріал Радіо Свобода про «ПВК Вагнера» викликав атаку ботів

Різку активність так званих «інтернет-тролів» щодо окремих відео проекту Радіо Свобода «Донбасс.Реалии» зафіксовано від ранку 22 лютого. Як повідомляють журналісти проекту, йдеться головним чином про два відео щодо загибелі найманців зі складу «ПВК Вагнера» внаслідок атаки американської авіації 8 лютого в сирійській провінції Дейр-ез-Зор.

За три години на двох різних Youtube-каналах Радіо Свобода, куди були завантажені сюжети, різко зросла кількість негативних реакцій. Згідно зі статистикою відеохостингу, два відео синхронно отримали по 12 тисяч «дислайків»,  після чого так само раптово активність спала й кількість реакцій припинила рости.

​В атакованому матеріалі наведені свідчення рідних та знайомих двох найманців з так званої «ПВК Вагнера», повідомлення про загибель яких з’явилися незабаром після інциденту в Сирії. Один з них – росіянин Станіслав Матвєєв зі Свердловської області Росії, інший – харків’янин Володимир Винограденко.

17 лютого Радіо Свобода, зокрема Російська служба, повідомляла, що її YouTube-канал міг піддатися атаці «фабрики тролів». На ознаки такої ситуації вказувало різке зростання кількості негативних реакцій (дислайків) на одночасно кількох відеозаписах на каналі.

Співробітники так званої «фабрики тролів» відомі тим, що за грошову винагороду пишуть у соцмережах дописи на підтримку Кремля, а також проводять атаки на незалежні ЗМІ та опозиційних блогерів. За непідтвердженою інформацією, «тролі» з російського «Агентства інтернет- досліджень» є проектом бізнесмена Євгена Пригожина, якого називають другом президента Росії Володимира Путіна. Так звану «ПВК Вагнера» також називають підконтрольною мільярдеру Пригожину.

Read More

Бойовики стріляли 10 разів, втрат серед військових ЗСУ немає – штаб

У штабі української воєнної операції на Донбасі 22 лютого повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків ніхто із українських воїнів упродовж дня не постраждав. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години четверга бойовики здійснили 10 обстрілів позицій ЗСУ.

Згідно з повідомленням, обстріли бойовиків тривали неподалік Луганського, Кримського, Зайцева, Новолуганського, Гладосового, Лозового та Новотроїцького.

Під час збройних атак підтримувані Росією бойовики використовували міномети різних калібрів, гранатомети, кулемети і стрілецьку зброю.

В угрупованні «ДНР» стверджують, що українські військові обстріляли в четвер селище Олександрівку, пошкоджено житловий будинок. Бойовики з угруповання «ЛНР» на своїх сайтах не пишуть про порушення режиму тиші упродовж дня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Read More

ГПУ пояснила, чому вийшов на роботу суддя, підозрюваний у спробі підкупити Холодницького

Генеральна прокуратура України не має права подавати повторне клопотання про відсторонення від посади дніпровського судді Геннадія Підберезного, підозрюваного в спробі дати хабара керівникові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому до того часу, поки обвинувальний акт в його справі не переданий до суду. Про це Радіо Свобода повідомив речник ГПУ Андрій Лисенко.

«Від 21 лютого суддя ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження. Поки не буде поданий обвинувальний акт до суду, прокуратура не має права звертатися з клопотанням про відсторонення судді. Як тільки суддя закінчить ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, і обвинувальний акт буде переданий до суду, тоді в прокуратури з’являється право на клопотання про відсторонення судді від його посадових обов’язків», – пояснив Лисенко.

Раніше стало відомо, що суддя Кіровського районного суду Геннадій Підберезний, якого минулого року разом зі ще однією суддею затримали за підозрою в спробі дати хабар керівникові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому, вийшов на роботу. Інформацію про це Радіо Свобода 22 лютого підтвердили в Кіровському районному суді.

За даними суду, зараз Геннадій Підберезний працює суддею, раніше він обіймав посаду голови суду.

Згідно зі списком справ, призначених до розгляду, який оприлюднений на сайті суду, 22 лютого суддя провів два судові засідання. До кінця місяця у графіку кілька судових засідань, які має провести цей суддя, у тому числі й у складі суддівської колегії.

Раніше Вища рада правосуддя за клопотанням ГПУ відсторонила Геннадія Підберезного від роботи до 16 січня.

13 лютого цього року в Генпрокуратурі повідомили, що завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою суддів і мають намір найближчим часом передати справу до суду.

«21 вересня 2017 року зазначених осіб було затримано в службовому кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького після передачі йому частини неправомірної вигоди в сумі 50 тисяч доларів США за вирішення ним питання щодо закриття відносно осіб кримінального провадження», – нагадали в прокуратурі.

У вересні 2017 року суд арештував суддю Підберезного з правом застави у 5 мільйонів, яку він згодом вніс.

У разі визнання винними суддям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

Read More

НАБУ «розкопало» «бурштинову справу». Розенблат скаржиться на замах – ранковий ефір Радіо Свобода

Тарифи зростають. Українці заплатять власникам обленерго

НАБУ «розкопало» «бурштинову справу». Розенблат скаржиться на замах

Дві третини українців вважають Росію ворогом. Інші – джерелом заробітку

 

​На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрій Герус та директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко; член ради громадського контролю при НАБУ Сергій Миткалик та директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик; директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Кучеріва Ірина Бекешкіна та президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Read More