Україна

Спостерігачі Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі (СММ ОБСЄ) заявляють, що зафіксували значне зосередження озброєння біля захоплених бойовиками сіл у Луганській області. Про це йдеться в поширеному сьогодні звіті місії за період вечірніх годин 19-20 лютого.

«19 лютого в непідконтрольному урядові районі безпілотний літальний міні-апарат (БПЛА) СММ зафіксував 5 нерухомих самохідних гаубиць (2С1 «Гвоздика», 122 міліметри) за 1 кілометр на північний захід від населеного пункту Шимшинівка (27 кілометрів на північний захід від Луганська), які розміщені там із порушенням ліній (координат) відведення», – йдеться в повідомленні.

За даними місії, біля Шимшинівки спостерігачі зафіксували також інші види озброєння – 11 танків, 20 бронетранспортерів, 7 машин управління вогнем артилерії і 21 вантажівку.

Повідомляється, що 19 лютого значну кількість одиниць озброєння спостерігачі помітили і біля населеного пункту Мирне – 21 танк, 12 буксируваних і 8 самохідних гаубиць, 15 мінометів, 6 протитанкових гармат.

Водночас у Луганській області, як вказали спостерігачі СММ ОБСЄ, зафіксоване зменшення кількості порушень режиму припинення вогню в порівнянні з попереднім звітним періодом.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Президент України Петро Порошенко назвав Росію країною-агресором, «добре скоординовані» дії якої у гібридній війні проти України були помітні ще із початку анексії Криму. Про це він сказав 21 лютого під час допиту у режимі відеоконференції в ході засідання у справі про «державну зраду» екс-президента Віктора Януковича.

«Анексія Криму була частиною гібридної війни Росії проти України», – сказав Порошенко, зазначивши, що наприкінці лютого 2014 року він прибув до Криму і став свідком присутності російських військових на півострові.

«Я особисто бачив військовослужбовців у зеленій формі. Це були військовослужбовці збройних сил Росії, як зі складу Чорноморського флоту, так і з регулярних сил, які були перекинуті в ці дні, починаючи з 20 лютого», – сказав Порошенко.

Він додав, що в операції із захоплення території України були задіяні десятки тисяч російських військовослужбовців, які перебували в Севастополі, і десятки тисяч російських військовослужбовців, що прибули безпосередньо з Росії.

«З точки зору міжнародного права країна-агресор Російська Федерація не мала жодних підстав діяти у спосіб, який вона продемонструвала починаючи з 20 лютого 2014 року. Я думаю, що буде можливість поставити це питання тим, хто ухвалив рішення щодо початку агресії проти України з боку Російської Федерації», – сказав Петро Порошенко.

Коментуючи передачу повноважень президента Олександру Турчинову в лютому 2014 року, Порошенко сказав, що «перед обличчям агресії» чекати не було можливості через відсутність на місці тодішнього президента Віктора Януковича.

Якраз після того, як сторона захисту кілька разів намагалася запитати Порошенко про легітимність повноважень Януковича, які були передані Турчинову, а також, коли адвокат спитав, чому під час нещодавньої відпустки Порошенка на Мальдівах ніхто не вирішив його самоусунути, суддя зупинив допит свідка. Суддя заявив, що захист умисно ставить питання, які не стосуються кримінального провадження.

Засідання Оболонського райсуду Києва перенесли на 22 лютого. Захисник Януковича заявив, що проситиме суд про повторний допит Порошенка.

Оболонський районний суд наприкінці червня 2017 року розпочав заочний розгляд справи за звинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича. Події на Майдані розслідуються в окремому провадженні.

Екс-президент України Віктор Янукович, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, всі звинувачення заперечує.
…

Посли Європейського союзу 21 лютого вирішили на півроку продовжити дію санкцій, запроваджених проти Росії через загрозу суверенітетові України, повідомляє кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі.

«Посли ЄС сьогодні вирішили продовжити на шість місяців замороження рахунків і візові обмеження для 150 осіб і 38 організацій, відповідальних за дії проти територіальної цілісності України», – написав кореспондент Радіо Свобода у Twitter.

Рішення ще має затвердити Рада ЄС.

Востаннє Рада ЄС продовжила санкції проти Росії через загрозу суверенітетові України 14 вересня 2017 року – до 15 березня 2018 року.

Обмежувальні заходи включають у себе візові обмеження і замороження рахунків. У заяві на сайті Ради було вказано, що оцінка ситуації в Україні «не засвідчила зміни у санкційному режимі». Брюссель тоді вилучив із санкційного списку чотирьох сепаратистів, які були вбиті.

Обмежувальні заходи були впроваджені у березні 2014 року як реакція Європейського союзу на кризу в Україні.

Крім того, щодо фізичних і юридичних осіб Росії і окупованого Криму, донбаських і кримських сепаратистів та представників колишньої української влади, а також проти цілих кількох галузей російської економіки були запроваджені ще кілька пакетів санкцій, які продовжуються окремо.

Схожі санкції запровадили також США й інші країни «Групи семи» і деякі інші держави.

 
…

Кабінет міністрів України схвалив рішення про підвищення пенсій військовослужбовцям з 1 січня в середньому на 1,5 тисячі гривень, повідомляє прес-служба уряду.

Як заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні Кабміну 21 лютого, рішення не потребує внесення змін у чинне законодавство, і воно буде в силі до моменту напрацювання й ухвалення відповідного законопроекту, який на даний час обговорюється на різних майданчиках.

«Ми розпочали дискусію про пенсії військовослужбовцям восени. Це надзвичайно важливий закон, який встановлює справедливість щодо військових… Але дискусії щодо проекту закону тривають. І вони можуть тривати місяць і два… Тож сьогодні ми ухвалюємо рішення про підвищення пенсій для військовослужбовців – у середньому на 1,5 тисячі гривень. Нарахування розпочнуться з сьогоднішнього дня», – сказав Гройсман.

Раніше міністр соціальної політики Андрій Рева повідомив, що реформа пенсійного забезпечення військових сприятиме збільшенню розміру їхніх пенсійних виплат на 77%. За словами Реви, після початку пенсійної реформи у 2017 році середня пенсія по країні зросла до 2448 гривень, а середня пенсія силовиків становить 2600 гривень.
…

Раніше він працював у Європейському суді з прав людини як суддя від України
…

Пораненим та членам сімей загиблих під час подій Революції гідності виплатили 255,8 мільйона гривень допомоги станом на 20 лютого 2018 року, повідомляє Міністерство соціальної політики України.

У відомстві заявили, що допомогу надали 1080 людям.

У період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.
…

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» через розгляд Північнокавказьким окружним військовим судом у Росії ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір», у якій фігурують шість громадян України – Муслім Алієв, Емір-Усеїн Куку, Вадим Сірук, Енвер Бекіров, Рефат Алімов та Арсен Джеппаров.

«Влаштований російською стороною судовий фарс є черговим прикладом застосування країною-окупантом репресій проти кримськотатарського народу під приводом «боротьби з тероризмом». МЗС України вимагає від російської сторони негайно припинити політично вмотивоване переслідування представників кримськотатарського народу», – заявили в МЗС.

Українське зовнішньополітичне відомство також закликало світову спільноту «засудити антигуманну і протиправну діяльність судових органів Російської Федерації та посилити політико-дипломатичний тиск на державу-агресора з метою звільнення незаконно утримуваних в Росії та на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим громадян України».

У лютому-квітні 2016 року в Ялті були затримані Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Емір-Усеїн Куку, Муслім Алієв, Інвер Бекіров і Вадим Сірук. Їх звинувачують в причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об’єднань, названих «терористичними». Після захоплення Криму Москва намагається насаджувати цю внутрішньоросійську заборону і на цій окупованій частині території України, хоча в Україні організація діє легально.
…

Апеляційний суд Києва скасував рішення Солом’янського районного суду столиці, який оштрафував голову Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника за позовом Національного агентства з питань запобігання корупції. Про це свідчать дані на сайті апеляційної інстанції.

Згідно з цією інформацією, Апеляційний суд розглядав справу 19 лютого і ухвалив рішення на користь Ситника «у тому числі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення».

Національне агентство з питань запобігання корупції 13 листопада 2017 направило до Солом’янського райсуду Києва протокол стосовно директора Артема Ситника, у діях якого агентство вбачає адміністративне порушення.

Водночас у НАБУ стверджували, що у визначені законом терміни надали відповідь на запит НАЗК і надіслали копії всіх запитуваних документів, також роз’яснили відсутність конфлікту інтересів у описаному НАЗК випадку. Сам Ситник не виключав можливості здійснення тиску на нього і його відомство через антикорупційну діяльність.

17 січня Солом’янський районний суд Києва оштрафував Ситника на 1700 гривень.

НАБУ розслідує кримінальні корупційні правопорушення, підслідними бюро є найвищі посадові особи.
…

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд до 18 березня продовжив арешт кримському татарину Ісмаїлу Рамазанову, обвинуваченому в розповсюдженні екстремістських висловлювань.

Сторона обвинувачення підтримала цю вимогу, зазначивши, що наявність у Рамазанова паспорта громадянина України загрожує тим, що він може зникнути з території півострова.

Затриманого 23 січня після обшуку в селі Новий Мир Сімферопольського району кримського татарина Ісмаїла Рамазанова звинувачують у поширенні інформації, що розпалює міжнаціональну ворожнечу і міжрелігійну ненависть.

За його словами, близько четвертої години ранку в день затримання до нього додому проникли співробітники російських спецслужб і перед обшуком накинули на голову куртку, після чого почали бити.

Рамазанов стверджує, що йому завдали численних ударів по спині, в область нирок, по голові, у район потилиці, по руках і ногах, також викручували пальці. Адвокат вказує, що в лікарні Сімферополя зафіксували наявність побоїв на тілі його підзахисного, однак і після відвідин клініки Рамазанова били в автомобілі.

Після анексії в Криму відбуваються масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, діячів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір». Цю внутрішньоросійську заборону Москва після захоплення Криму намагається насаджувати і на цій окупованій нею частині української території, хоча в Україні організація діє легально.
…

Міністерство внутрішніх справ України заперечує інформацію, що підрозділи Національної гвардії припинили охороняти Шевченківський районний суд Києва.

«Наразі там військовослужбовці Національної гвардії продовжують нести службу. Протягом дня було проведено заміну гвардійців на цьому об`єкті, відповідно до плану організації чергування», – заявили в МВС.

У відомстві також закликали Державну судову адміністрацію та Вищу раду правосуддя «якомога швидше створити спеціальну незалежну службу охорони судів».

19 лютого голова Вищої ради правосуддя Ігор Бендесюк зачитав звернення Шевченківського районного суду Києва, в якому йшлося, що зранку бійці Національної гвардії без пояснення причини покинули приміщення суду, залишивши його без охорони.

15 лютого біля Солом’янського районного суду Києва, який розглядав запобіжний захід міському голові Одеси Геннадію Труханову, сталися сутички між праворадикалами й невідомими чоловіками в чорному, а також між праворадикалами й правоохоронцями. Пізніше стало відомо про вогнепальне поранення в ногу одного поліцейського.

19 лютого голова МВС Арсен Аваков повідомив, що Шевченківський райсуд Києва відпустив з-під арешту чоловіка, який стріляв у поліцейського біля Солом’янського райсуду. Міністр заявив, що звернувся до прем’єр-міністра з проханням скликати позачергове засідання уряду, оскільки «не бачить, як у таких умовах поліцейські і гвардійські сили можуть виконувати невластиву для себе функцію охорони судів».

Вища рада правосуддя заявила, що «вважає неприпустимим вирішення суспільних суперечок шляхом насильства в будь-якій формі й категорично засуджує факти нападу на працівників Національної поліції та громадян, які мали місце в Солом’янському районному суді Києва» 15 лютого.

Водночас ВРП, «поділяючи стурбованість МВС України, категорично не сприймає публічні заяви про відмову від виконання державної функції забезпечення охорони судів».
…

МЗС Росії викликало тимчасового повіреного у справах України через ситуацію з «Росспівробітництвом»

Міністерство закордонних справ Росії повідомило 19 лютого про виклик тимчасового повіреного у справах України в Москві Руслана Німчинського і висловлення йому протесту через ситуацію з будівлею «Росспівробітництва» у Києві, назвавши це «безчинством українських націоналістів-русофобів».

«Очевидно черговий прояв посилення в Україні агресивного націоналізму неонацистського спрямування, який явно користується покровительством і підтримкою офіційної влади країни. Навряд чи можна вважати випадковим збігом той факт, що погром в Російському центрі науки та культури («Росспівробітництво») стався відразу ж після одіозного виступу президента України Петра Порошенко на Міжнародній конференції з питань безпеки в Мюнхені, який був насичений антиросійськими закидами і містив прямий заклик до «боротьби з російським прапором» по всьому світу», – йдеться у заяві МЗС Росії.

У заяві також вказано, що Посольство Росії в Києві відправило ноти протесту в МЗС України. Російська сторона вимагає встановити та притягнути до відповідальності винуватців події, додали в МЗС.

«До української сторони звернено заклик покласти край витівкам радикал-націоналістів, створити належні умови для нормального і безпечного функціонування російських установ в Україні, відповідно до зобов’язань Києва за загальновизнаними міжнародними конвенціями і російсько-українським міжурядовими угодами», – вказали в російському зовнішньополітичному відомстві.

Раніше сьогодні заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв в інтерв’ю Радіо Свобода назвав неприйнятним пошкодження приміщень офісу «Росспівробітництва» у центрі Києва. Він зауважив, що це не додає Україні позитивного іміджу в світі.

18 лютого у Києві відбулася акція «Смерть Росії», ініційованої організацією «ОУН» Миколи Коханівського, учасники якої (близько 100 осіб) атакували офіс «Росспівробітництва» (представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці) та дві пов’язані з Росією банківські установи. Через пошкодження будівель у центрі Києва під час акції «Смерть Росії» правоохоронці проводять дослідчу перевірку, повідомила поліція Києва. У відомстві зазначили, що унаслідок інциденту немає постраждалих і затриманих.

Це не перший за останні дні інцидент щодо «Росспівробітництва» у Києві. 17 лютого молодики із шевронами «С14», «Традиція і порядок» та «Правий сектор» зайшли в будівлю представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці, відомого як «Росспівробітництво», на Подолі в Києві та розмалювали всередині стіни написами: «Геть ФСБ», «Смерть Росії», «Свободу політв’язням» та «Це вам за Крим», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
…

Мюнхенська конференція. Зустріч «нормандської четвірки» не відбулась.

Саакашвілі з Європи хоче відставки Порошенка в Україні.

Олімпіада-2018: «золотий» фристайл, нестрибаючі фігуристи та сани без фіналу.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков та експерт з проблем національної безпеки Тарас Жовтенко;  політолог Олеся Яхно та член політради «Руху нових сил» Іван Слободяник; міністр молоді і спорту України Ігор Жданов, віце-президент Національного олімпійського комітету України Володимир Бринзак, директор департаменту олімпійських видів спорту Міністерства молоді і спорту України Роман Вірастюк, генеральний секретар федерації гірськолижного спорту України Юлія Сипаренко та спортивний журналіст УНІАН Юрій Трохимчук.
…

За попередніми даними, українців не було на борту іранського літака, який розбився 18 лютого, повідомляє Міністерство закордонних справ України у Twitter.

«За попередньою інформацією консула, громадян України не було на борту літака, що зазнав катастрофи в Ірані», – заявили в МЗС.

18 лютого в Ірані впав пасажирський літак ATR 72 авіакомпанії Aseman Airlines. 59 пасажирів і шість членів екіпажу загинули. Катастрофа сталася поблизу міста Семиром у провінції Ісфаган.

За даними іранської агенції Tasnim, літак виконував рейс зі столиці Тегерана до міста Ясудж на південному заході країни. Літак зник із радарів через 20 хвилин після зльоту.
…

Через пошкодження будівель у центрі Києва під час акції «Смерть Росії» правоохоронці проводять дослідчу перевірку, повідомила поліція Києва у Facebook.

У відомстві зазначили, що унаслідок інциденту немає постраждалих і затриманих.

«Учасники добровольчого руху «ОУН» провели акцію, під час якої пошкодили будівлю банку та російського центру науки та культури і намагалися пошкодити фасад ще однієї фінансової установи», – заявили в поліції.

Згідно з повідомленням на місці проведення акції перебували групи комунікації, які здійснювали роз’яснювальну роботу щодо наслідків порушень правопорядку. Також працювали групи документування, які фіксували осіб, «котрі закликали до протиправних дій, та безпосередньо дії правопорушників».

18 лютого у Києві відбулася акція «Смерть Росії», ініційованої організацією «ОУН» Миколи Коханівського, учасники якої атакували офіс «Росспівробітництва» (представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці) та дві пов’язані з Росією банківські установи.
…

Президент України Петро Порошенко 18 лютого оголосив про свою участь у судовому засіданні із розгляду кримінального провадження щодо звинувачень у державній зраді колишнього президента Януковича. 

«Зло повинно бути покаране. Це тому, вперше в українській історії, я прийняв рішення взяти участь у судовому процесі. Безпрецедентно, коли президент це особисто робить, але це справа кожного з нас», – заявив Петро Порошенко на відкритті виставки, присвяченої учасникам Революції гідності – творчим особистостям «Переведи мене через Майдан».

Президент також звернувся і до присутнього на заході Генерального прокурора Юрія Луценка з проханням проінформувати про майже три з половиною тисячі епізодів, понад сотню кримінальних проваджень і десятки судових процесів.

Порошенко наголосив, що поділяє «незадоволення суспільства темпами розслідування, і ще більше – швидкістю судових процесів. За чотири роки вони мали зробити більше».

Петро Порошенко наголосив, що потрібно пройти процедурно складний шлях для того, щоб у вбивць потім не було жодних зачіпок в європейських судах.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року почав заочний розгляд справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича. Справа щодо подій на Євромайдані розслідується як окреме провадження.

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.
…

Зустріч міністрів закордонних справ у форматі «нормандської четвірки» щодо врегулювання ситуації на Донбасі на полях Мюнхенської конференції з безпеки не відбудеться, повідомив 17 лютого міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Близько 20 зустрічей, приємних і не дуже, та багато снігу в Мюнхені – такий головний підсумок Мюнхенської конференції. Щодо зустрічі у «нормандському форматі» – наступного разу будемо збирати всіх міністрів, інакше щось йде не так. Цього разу – у німецької делегації», – написав Клімкін у Twitter.

Зустріч у «нормандському форматі» спочатку планувалася на вечір 16 лютого, але згодом з’ясувалося, що зустріч не відбудеться, бо на неї не встигає прибути німецька делегація. Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що сторони домовлятимуться про новий час. Речниця МЗС Мар’яна Беца повідомила агенції «Уніан» 17 лютого, що ймовірність зустрічі у відповідному форматі в Мюнхені «дорівнює нулю».

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.

 
…

У штабі української воєнної операції на Донбасі 17 лютого повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків ніхто із українських воїнів упродовж дня не постраждав. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години суботи бойовики здійснили 10 прицільних обстрілів позицій ЗСУ.

«На луганському напрямку ворог застосував 82-міліметрові міномети та артилерійські установки калібру 122-міліметри по наших опорних пунктах поблизу Луганського. Неподалік Троїцького загарбники вели вогонь зі 120-міліметрових мінометів та озброєння БМП. Після обіду окупанти активізувалися у районі Кримського, де неодноразово обстрілювали українських оборонців із мінометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, на донецькому напрямку бойовики стріляли неподалік Пісків.

В угрупованні «ДНР» заявили, що українська сторона буцімто зазнала втрат минулої ночі через, як описали бойовики, «спробу бойової вилазки» до їхніх позицій неподалік окупованого Донецька. В угрупованні «ДНР» стверджують про чотирьох убитих і поранених та взяття однієї особи в полон. Підтвердження цієї інформації з боку ЗСУ немає.

В угрупованні «ЛНР» стверджують, що українська сторона сьогодні обстріляла населений пункт Сокольники.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

«Миротворці мають право роззброювати незаконні збройні формування, мають забезпечити відсутність іноземних військ на окупованій території» – президент України
…

«Зараз єдиним меседжем для Москви має бути те, що ціна продовжуватиме зростати до тих пір, поки російські війська не відійдуть з Донбасу та Криму»
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що його зустріч з російським колегою Сергієм Лавровим не принесла жодних результатів.

«Я так розумію, що дискусію ми маємо продовжувати. Поки що ми не домовилися ні до чого. Російська точка зору – інша. Будемо працювати далі. Я вважаю, що з гуманітарної точки зору, ця зустріч була важливою. Я дуже сподіваюся, що можемо надати поштовх. З інших питань, як ви розумієте, домовленостей у нас немає», – сказав Клімкін журналістам у Мюнхені.

Він зазначив, що говорив із Лавровим, зокрема, про питання звільнення заручників та політичних в’язнів.

«Говорили про те, що цю роботу потрібно реально почати і про те, що зараз нами мають бути обговорені можливі форми звільнення чи обміну», – сказав Клімкін.

За його словами, також обговорювалося питання повернення російських військових до Спільного центру координації та контролю припинення вогню на Донбасі та миротворчої місії ООН у регіоні.

16 лютого в Німеччині розпочалася Мюнхенська конференція з безпеки, яка триватиме до 18 лютого. Головним чином світові лідери планують обговорити конфлікти в Україні та Сирії, а також ядерні амбіції Північної Кореї. 

Клімкін повідомляв, що 16 лютого в Мюнхені відбудеться зустріч «нормандської четвірки» на рівні міністрів закордонних справ, однак з технічних причин її перенесли, ймовірно, на 17 лютого.
…

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко після зустрічі з віце-прем’єр-міністром Польщі Пьотром Глінським заявив, що переговори завершені, але не закінчені.

«Переговори завершені. Але не закінчені. Порушили низку важливих для українсько-польських стосунків питань: загрози нового закону, права українців Польщі, відновлення зруйнованих пам‘яток, проведення спільних заходів: конференцій, пошукових робіт. Будемо раді бачити пана Глінського в Києві», – написав він у twitter. 

Як повідомила співголова українсько-польської міжпарламентської групи Оксана Юринець на своїй сторінці в Facebook, переговори тривали на півтори години довше, ніж було заплановано, сторони обговорили, серед іншого, загрози закону про Інститут національної пам’яті. 

6 лютого президент Польщі Анджей Дуда заявив, що вирішив підписати закон про Інститут національної пам’яті. Одночасно він повідомив, що передасть документ до Конституційного суду, щоб перевірити його конституційність.

Документ, ухвалений перед цим Сенатом і Сеймом Польщі, передбачає кримінальне переслідування тих, хто приписуватиме полякам злочини нацистів, зокрема вживатиме словосполучення «польські табори смерті», а також тих, хто заперечуватиме «злочини українських націоналістів», скоєні щодо громадян Польщі в період 1925–1950 років. Ухвалення закону викликало різку критику в Україні, США, Ізраїлі.
…

Сьогодні в Німеччині розпочинає роботу Мюнхенська конференція з безпеки, яка триватиме до 18 лютого, і на порядку денному якої головним чином буде обговорення світовими лідерами конфліктів в Україні та Сирії, а також ядерні амбіції Північної Кореї.

Крім того, погіршені відносини між Росією і Заходом стануть ключовим моментом на щорічній зустрічі світових високопосадовців. Серед можливих обговорюваних викликів – співпраця в сфері оборони ЄС і НАТО, вплив технологій на демократію і ядерну безпеку.

Голова конференції Вольфганг Ішингер попередив – світ рухається в напрямку «грандіозного конфлікту». Він також вказав на збільшення напруженості у відносинах між Вашингтоном і Пхеньяном, між НАТО і Росією, про «наростання» націоналізму і неліберальних течій, що, на його думку, є ознаками «ослаблення деяких основних принципів міжнародного порядку».

«У минулому році світ підійшов ближче, занадто близько, до межі значного конфлікту», – вказав Ішингер у вступній частині доповіді, опублікованій перед конференцією.

Організатори заявили, що на порядку денному конференції особлива увага приділятиметься ролі Європейського союзу в світі, відносинам блоку з Москвою і Вашингтоном, лідери яких не планують втім бути присутніми на заході.

Від Росії на Мюнхенську конференцію з безпеки їде міністр закордонних справ Сергій Лавров, його виступ запланований на 17 лютого. Прес-секретар МЗС Росії Марія Захарова напередодні заявила, що Лавров зустрінеться зі своїми колегами з України, Німеччини та інших країн.

Від США до Мюнхена вирушили міністр оборони Джим Маттіс, радник з національної безпеки Герберт Макмастер і директор ЦРУ Майк Помпео.

Президент України Петро Порошенко попередньо має намір виступити з промовою на конференції 16 лютого, оскільки тема російської агресії проти України, підтримки бойовиків на сході буде однією з провідних.

Минулого тижня Вольфганг Ішингер заявив, що мирні переговори в так званому «нормандському форматі» за участі Німеччини, Франції, Росії та України проходитимуть в кулуарах Мюнхенської конференції. Поза тим, участь у конференції планує взяти спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер. Йому, а також іншим офіційним особам, планує представити свій звіт і пропозицію про 20 тисяч миротворців ООН на Донбасі екс-генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен, який також є позаштатним радником Петра Порошенка.

На Мюнхенській безпековій конференції, згідно з попереднім графіком, опублікованим організаторами, планують також виступити прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, представники урядів Франції, Ізраїлю, Ірану та Туреччини.

Цьогорічна Мюнхенська конференція з безпеки стане 54-ю за ліком.
…

У штабі АТО заявляють, що у зоні бойових дій на Донбасі підтримувані Росією бойовики здійснили 10 прицільних обстрілів позицій Збройних сил України, в результаті один український військовослужбовець загинув, також один військовий зазнав бойового травмування.

«Минулої доби російсько-окупаційні війська інтенсивно використовували заборонені Мінськими угодами зразки озброєння – крупнокаліберні артилерійські системи та важкі міномети», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

Згідно з повідомленням, обстріли напередодні з боку бойовиків тривали біля Луганського, Водяного, Павлополя, Чермалика, Широкина, Тарамчука і шахти Бутівка.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових у трьох обстрілах впродовж 15 лютого, а в угрупованні «ДНР» наразі не повідомляють про оперативну ситуацію на територіях, захоплених тамтешніми бойовиками.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

 
…

Правоохоронці виявили зброю на фільтраційних пунктах біля наметового містечка під Верховною Радою, повідомила прес-служба Національної поліції.

«При проведенні фільтраційних заходів увагу працівників поліції привернув чоловік. При огляді в нього виявили пістолет зі «збитими» серією та номером. Чоловік – уродженець Вінницької області, 1968 року народження. Окрім того, на іншому пункті поліцейські виявили чоловіка, у якого знайшли ніж, ще в одного – телескопічну палицю, а в жінки – газовий балончик і піротехніку», – повідомила поліція.

15 лютого народний депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв повідомив, що правоохоронці затримали десятки активістів руху «Визволення». За його словами, керівник патрульної поліції Юрій Зозуля пояснив це сутичками під Солом’янським судом у Києві, де розглядали запобіжний захід для мера Одеси Геннадія Труханова.

Раніше поліція повідомляла, що близько 30 людей доставили до управлінь поліції через сутички біля Солом’янського районного суду Києва. Тоді правоохоронці зазначили, що вилучили в цих людей два пристрої для відстрілу гумових куль, дві телескопічні палиці, гранату, кілька ножів, газові балончики і димові шашки.

Суд відпустив мера Одеси Геннадія Труханова, підозрюваного в зловживанні службовим становищем, на поруки народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Дмитра Голубова.
…

Роман Насіров просить Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби, повідомила прес-служба суду.

Насіров просить визнати протиправним та незаконним розпорядження уряду про його звільнення, зазначили в суді.

Також екс-голова ДФС просить стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

31 січня Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС.

До цього, 17 січня, міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що направить подання «з підтвердженням подвійного громадянства (Насірова – ред.), що є порушенням закону про державну службу». За його словами, Велика Британія заявила про наявність у посадовця британського паспорта.

Сам Насіров назвав своє звільнення «незаконним і нечесним».

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО.

19 січня Шевченківський райсуд Києва продовжив запобіжний захід відстороненому голові Державної фіскальної служби України Роману Насірову до 19 березня.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.

Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.
…