Україна

«Ми уже погоджуємо ключові умови»
…

Другий фігурант севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Нурі Прімов вийшов з російської колонії, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Рустем Кямілєв.

«Нурі почувається прекрасно, все добре. Зараз купуємо йому одяг, щоб він міг переодягнути тюремну робу. Всі документи, паспорт і дипломи, вилучені під час обшуку в Криму, йому повернули. Сподіваємося, що завтра він вже буде вдома», – повідомив адвокат.

Він зазначив, що після звільнення Нурі Прімова з колонії, за ними, як виглядає, стежать співробітники ФСБ.

«Зараз ходимо по місту і помічаємо за собою стеження. Ніхто не підходить, просто спостерігають, куди ми прямуємо. Також під колонією були журналісти каналу «Росія 24», від коментарів всі, зрозуміло, відмовилися», – додав Кямілєв.

Раніше сьогодні повідомлялося, що з російського ув’язнення був звільнений фігурант севастопольської групи у «справі Хізб ут-Тахрір» Рустем Ваїтов.

У вересні 2017 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок, згідно з яким севастопольці Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваїтов і Нурі Прімов, що проходили у справі «Хізб ут-Тахрір», отримали по п’ять років виправної колонії загального режиму.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
…

22 січня 1919 року був проголошений Акт Злуки
…

Водії зможуть оплачувати штрафи через урядовий додаток «Дія», повідомили на сторінці сервісу у Facebook.

«Водіям треба дотримуватися ПДР і не порушувати їх. Проте, якщо таке трапиться, – українці отримають шанс зручно понести покарання онлайн. Ви зможете: перевірити наявність штрафу; сплатити штраф. Які штрафи з’являться в «Дії»: виписані просто на місці зупинки; штрафи за правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки», – розповіли в «Дії».

Автори додатку обіцяють надсилати push-повідомлення та інформацію про штраф.

Зараз отримати інформацію про адміністративні порушення та сплатити штраф за них можна в електронному кабінеті водія.

У грудні 2019 року Кабінет міністрів почав тестувати мобільний додаток «Дія». Зокрема, з його допомогою можна буде використовувати цифрові документи замість пластикових.

 
…

У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch звинуватили Росію в намаганні заглушити потік інформації з анексованого нею українського Криму, заборонивши українським журналістам туди їздити.

«Заборона незалежних журналістів з півострова допомагає придушити потік інформації про переслідування кримськотатарських активістів та про інші зловживання», – заявила заступник директора відділу Human Rights Watch у Європі і Центральній Азії Таня Локшина 21 січня, через кілька днів після того, як російська влада заборонила в’їзд на територію Росії й анексованого Криму журналістові Тарасу Ібрагімову, який співпрацює з редакцією Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода).

За її словами, «критичні репортажі з Криму є серйозним подразником для російської влади».

Раніше сьогодні представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір в контексті заборони в’їзду до Криму українському журналістові Тарасу Ібрагімову закликав «відповідальних людей поважати роль медіа-діячів та дозволяти журналістам їздити без обмежень для виконання їхньої роботи».

18 січня рішенням прикордонної служби ФСБ Росії українському журналісту Тарасу Ібрагімову, який співпрацює з редакцією проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, заборонили в’їзд на територію Росії і окупованого нею Криму на 34 роки – до кінця травня 2054 року.

За словами журналіста, чіткого пояснення, з чим пов’язана заборона, він не отримав ні у самій постанові, ні під час розмови з прикордонниками, вказавши, що пов’язує це зі своєю журналісткою діяльністю.

У Національній спілці журналістів України назвали заборону Ібрагімову на в’їзд у Росію і в анексований Крим «частиною репресивного арсеналу». Також заборону засудило представництво президента України в АР Крим. Українські правозахисники закликали міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для припинення тиску на журналістів, блогерів та активістів в анексованому Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Касаційний адміністративний суд Верховного суду України відмовив «Громадському» в задоволенні позову проти організації С14, повідомляє мовник на своєму англомовному сайті.

«Суд ухвалив це рішення під час слухань 21 січня. Тепер «Громадське» має намір оскаржити рішення в Європейському суді з прав людини», – ідеться в повідомленні.

Раніше кілька українських судів, включно із Верховним, залишили чинним рішення Господарського суду Києві від 6 серпня, яким задоволено позов праворадикальної організації через публікацію «Громадського», у якій С14 характеризувалася як «неонацистська» організація. Тоді суд зобов’язав мовника спростувати інформацію шляхом публікації рішення суду та стягнути на користь С14 3,5 тисячі грн судового збору.

«Це рішення несе в собі величезну загрозу свободі слова в Україні, воно фактично забороняє журналістам давати політичні характеристики, що є неприпустимим для європейської країни», – коментувала тоді шеф-редакторка «Громадського» Ангеліна Карякіна рішення Апеляційного суду.

С14 подала до суду проти «Громадського телебачення» «на захист честі, гідності та ділової репутації» у липні 2018 року. Причиною став твіт англомовної служби видання: у дописі від 4 травня 2018 року, коли представники С14 силоміць привели бразильського бойовика Рафаеля Лусваргі до СБУ, організацію охарактеризували як «неонацистська».

У березні 2019 року в своїй доповіді про права людини Державний департамент США звертав увагу на крайні праві організації в Україні, назвавши, зокрема, націоналістичні організації С14 і «Національний корпус» «групами ненависті».

У документі відзначається, що «члени націоналістичних груп ненависті, такі як C14 і «Національний корпус», вчиняли довільні затримання людей з очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювали напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) та ЛГБТ-спільноти.
…

В Офісі генерального прокурора повідомили, що повідомили про підозру ще одній людині у справі про заволодіння майном Національної гвардії України.

«Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу генерального прокурора вручили колишньому заступнику президента державної корпорації повідомлення про підозру у пособництві в заволодінні майном Національної гвардії (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України). Зважаючи на те, що вказана особа є чинним адвокатом, повідомлення про підозру особисто підписав Генеральний прокурор. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу», – йдеться в повідомленні.

У відомстві нагадали, що в травні 2019 року про підозру повідомлено екскомандувачу Нацгвардії, гендиректору компанії-забудовниці та оцінювачу; в липні – виконавчому директору компанії-забудовниці, в жовтні – народному депутату 8-го скликання, якого слідство вважає організатором корупційної схеми. Щодо останнього – йдеться про колишнього президента «Укрбуду» Максима Микатася, якому у грудні було продовжено запобіжний захід до 14 лютого 2020 року.

Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.

Максим Микитась – відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Найскандальніший проект «Укрбуду» – житловий комплекс «Сонячна Рів’єра» на лівобережжі Києва.

Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд. Востаннє він вийшов під заставу у 80 мільйонів гривень.

20 січня Микитась намагався вилетіти з України, але правоохоронці завадили цьому.
…

51% українців вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би її вступ до НАТО, йдеться в опитуванні фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова. Автори дослідження наголошують, що це – найвищий відсоток за весь час проведення опитувань.

Позаблоковий статус України підтримують 26%, а 6% вважають, що потрібний військовий союз з Росією та країнами СНД. 

Згідно з дослідженням, майже дві третини населення (64%) вважають, що головним інтеграційним напрямом України має бути вступ до ЄС. Вступ до Євразійського економічного союзу підтримують 13%, ще 23% певної думки з цього питання не мають.

Опитування проводили з 13 до 18 грудня в усіх регіонах України за винятком анексованого Росією Криму та непідконтрольних Києву територій Донецької та Луганської областей. У дослідженні взяли участь 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
…

Президент України Володимир Зеленсьский здійснить робочий візит до Ізраїлю 23-24 січня, повідомив Офіс президента України.

В Офісі заявили, що Зеленський поїде до Ізраїлю «з метою участі у пам’ятних заходах у межах Світового форуму Голокосту, присвяченого 75-й річниці звільнення концтабору Аушвіц».

Він планує також провести переговори з керівництвом Ізраїлю та представниками ізраїльських ділових кіл.

У таборі «Аушвіц-Біркенау» в роки Другої світової війни, за оцінками, загинули понад мільйон людей, більшість з яких становили євреї.

Загалом під час Голокосту нацисти і їхні спільники вбили шість мільйонів євреїв.

22 січня Зеленський планує поїхати до швейцарського Давоса на Всесвітній економічний форум.
…

Адвокат Айдер Азаматов 20 січня направив ряд скарг до Генеральної прокуратури Росії, прокуратури Ростовської області і в Головне управління ФСВП Росії у Ростовській області щодо бездіяльності співробітників СІЗО-4 Шахти в Ростовській області через ненадання належної медичної допомоги його підзахисному – фігуранту ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Арсену Джеппарова.

«Разом з цим, мною направлені звернення на адресу уповноваженого з прав людини в Росії Тетяни Москалькової, голові ОНК по Ростовській області Ігорю Омельченку для реагування на такі порушення, і заяву безпосередньо начальнику ФКУ СІЗО-4 ГУФСІН Росії по Ростовській області (місто Шахти) Єсауленку Олександру Олександровичу про негайне направлення Арсена Джеппарова на медичний огляд в медичну організацію державної чи іншої системи охорони здоров’я», – зазначив Азаматов.

За його словами, надати необхідну і належну медичну допомогу Джеппарова санітарна частина СІЗО не в змозі.

«Через недбале ставлення СІЗО-4 в цій ситуації, Арсен може втратити слух і є ймовірність зараження крові. Як я писав раніше, все це наслідки появи за правим вухом Арсена фурункула, який вже почав гноїтися, що викликало сильні головні болі, з’явилися болі в області серця, які також відображаються на його лівій руці», – додав адвокат.

Днями українська омбудсмен повідомила, що у Джеппарова з’явилася пухлина.

Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону 12 листопада засудив до ув’язнення в колонії шістьох фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Згідно з рішенням суду, Муслім Алієв засуджений до 19 років ув’язнення, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеїн Куку – до 12 років, Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років.

Відбувати ці терміни вони будуть в колонії суворого режиму.

Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої у Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії звільнити фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».
…

Першим заступником директора Державного бюро розслідувань став колишній адвокат експрезидента України Віктора Януковича Олександр Бабіков, повідомив сайт ДБР. За цією ж інформацією, посаду заступника директора бюро обійняв Олександр Соколов.

Раніше 20 січня тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова повідомила, що підписала накази про призначення заступників керівника відомства. Вона не уточнювала прізвищ, але відреагувала на обурення багатьох активістів.

«Щодо маніпуляцій – «заступник голови ДБР, адвокат Януковича буде розслідувати справи Майдану» – я неодноразово наголошувала і підкреслюю ще раз, щоб спільнота була впевнена в неупередженості: підрозділ по справах Майдану підпорядкований виключно директору ДБР, обов’язки якого на сьогодні виконую я. Вжито всіх передбачених законом заходів, спрямованих на недопущення конфлікту інтересів. Вбачаю прямий зв’язок між активізацією розслідування резонансних справ проти зловживань високопосадовців та інформаційною атакою, яка за останні декілька днів активно спрямована на дискредитацію кадрових призначень керівництва ДБР», – сказала Венедіктова.

Днями низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом, в якому закликала не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР. «Призначення Олександра Бабікова не є можливим. І не лише тому, що це взагалі морально неприпустимо і страшно звучить. Адвокат Януковича буде курувати розслідуванням справ Майдану. Це вже нищить довіру до ДБР на друзки, як з боку потерпілих, з боку слідчих, так і довіру суспільства в цілому», йшлося у листі.

29 грудня минулого року на сайті ДБР з’явилася інформація про те, що у центральному апараті є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства. У зв’язку з цим було повідомлено, що кандидатам надається п’ять днів з 30 грудня по 3 січня (при наявності святкових) для подачі документів із 13 пунктів для участі в конкурсі. Повідомлення про відповідний конкурс з’явилося, зокрема, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової. 

Громадськість висловлювала обурення щодо «стислих» термінів для подачі документів кандидатами на конкурс. На що у ДБР відповіли, що втратив чинність порядок проведення конкурсу, зігдно з яким «інформація про проведення конкурсу на посади в бюро оприлюднюється на сайті ДБР «не пізніше як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».
…