Україна

Служба безпеки України затримали в Івано-Франківську організовану групу з чотирьох людей, яка незаконно продавала інформацію із закритих державних інформаційних ресурсів, у тому числі і військового. Про це інформує СБУ у Львівській області.

За даними оперативної служби, четверо мешканців Івано-Франківської і Львівської областей організували нелегальний бізнес. Вони створили сайт, розмістивши його на закордонному сервері, і пропонували придбати інформацію з обмеженим доступом. Це були, зокрема, відомості військового характеру про закупівлю та переміщення техніки.

Лише до одного із «сервісів» зловмисників підключили майже 50 замовників. Серед них і клієнти з Росії.

Під час слідчих дій оперативники управління СБУ у Львівській області виявили в офісі і за місцями проживання учасників злочинної групи комп’ютерну техніку з базами даних, що є власністю держави з обмеженим доступом, кредитні картки, на які особи отримували кошти за продану інформацію.

Кримінальне провадження відкрите за статтями про несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерів та несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом.
…

В Одесі представили книгу «2 мая: мифы и пропаганда» Володимира Саркісяна, присвячену подіям 2 травня 2014 року., повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Тоді в результаті протистояння між проукраїнськими та проросійськими активістами загинули 48 людей – шість із них у центрі міста від вогнепальних поранень, а 42 – через пожежу в Будинку профспілок на Куликовому полі.

Саркісян входив до так званої «Групи 2 травня» – групи з кількох журналістів і експертів, які з самого почали вести самостійне розслідування подій. Матеріали їхнього розслідування були опубліковані в жовтні 2016 року. В тому числі там була розписана похвилинна реконструкція подій – сьогодні із ними можна ознайомитись на сайті групи. 

В новій книзі Саркісян, експерт з токсикології, розвінчує близько десятка найбільш відомих міфів російської пропаганди щодо подій 2 травня – про нібито вбивство вагітної жінки, нібито геноцид одеситів і нібито використання білого фосфору для вбивства людей.

Як розповів Саркісян, ідея книги прийшла йому на думку наприкінці 2014 року, але потім інтерес до подій 2 травня зійшов нанівець. Лише наприкінці 2018 року, коли експерт побачив, що на питаннях цих подій знову починають спекулювати в російських і навіть європейських виданнях, то він повернувся до ідеї написати книгу.

«Під час своєї роботи я спілкуюсь із людьми із усієї України, і мене вразило, що навіть через п’ять років люди в інших містах досі не знають, що відбувалось в Одесі 2 травня 2014 року. Прочитавши мою книгу ви не зробите для себе великого відкриття – все, що тут написано, окрім декількох деталей, було відоме з матеріалів розслідування групи 2 травня», – говорить Саркісян. Він додав, що серед його джерел були і публічні, і непублічні персони, деякі з яких ділилися інформацією лише на умовах анонімності.

Саркісяна підтримала ще один член «Групи 2 травня» Тетяна Герасімова, яка також прийшла на презентацію книги.

«Впродовж останніх п’яти років мені іноді здавалось, що треба припиняти думати про ці події – нехай їх вивчають історики. Але останнім часом я бачу, що знову підіймається хвиля російської пропаганди, в якій на жаль беруть участь одесити, які вже залишили місто. В рамках цієї пропаганди дуже обережно знову просуваються міфи про 2 травня», – заявила Герасімова під час обговорення книги. 

«Група 2 травня» була створена майже одразу після подій – туди увійшли журналісти Віра Запорожець, Валерія Івашкіна, Тетяна Герасимова, Юрій Ткачов, Леонід Штекель, Павло Поламарчук і Сергій Дібров, експерти Володимир Саркісян, Юрій Мукан, Владислав Балінський і Юрій Весілик. Пізніше до групи приєдналися спеціаліст з ведення переговорів Євген Пересипкін, підполковник МВС у відставці Владислав Сердюк і Світлана Підпала. В 2016 році була створена громадська організація «Експертно-аналітичне агентство «Група 2 травня», куди увійшли Тетяна Герасимова, Владислав Балінський, Сергій Дібров, Юрій Мукан, Світлана Підпала, Володимир Саркісян і Владислав Сердюк.

23 вересня 2019 року колишній голова Верховної Ради та народний депутат Андрій Парубій заявив, що Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо нього через сутички 2 травня 2014 року в Одесі. 30 жовтня 2019 року Верховна Рада відмовилася створювати тимчасову слідчу комісію для розслідування сутичок, які відбулися 2 травня 2014 року в Одесі. Проєкт постанови ініціювали представники «Опозиційної платформи – За життя».
…

Після бійки у Верховній Раді народний депутат від «Слуги народу» Андрій Богданець потрапив до лікарні з підозрою на струс мозку, повідомила його колега Євгенія Кравчук у Facebook.

11 грудня в стінах парламенту стався конфлікт між Богданцем та народним депутатом сьомого скликання, представником «Свободи» Едуардом Леоновим. Останній стверджує, що бійку почав депутат від «Слуги народу».

Водночас «Слуга народу» стверджує, що «група осіб» напала на Богданця.

«Вважаємо цей інцидент свідомою провокацією, яка має на меті зрив законотворчого процесу і дестабілізацію ситуації в Раді на догоду певним політичним силам. Дуже показовою для нас є кооперація у спробі зриву роботи комітету між представниками партій проросійського спрямування і політичних сил, які називають себе патріотичними», – заявили в «Слузі народу».

У фракції звернулися до правоохоронних органів з вимогою «належним чином відреагувати на цей інцидент відповідно до чинного законодавства».

11 грудня комітет почав розгляд законопроєкту про обіг земель сільськогосподарського призначення. Наразі «Свобода» виступає проти запровадження ринку землі.

13 листопада Верховна Рада в першому читанні підтримала проєкт закону про ринок землі сільськогосподарського призначення з 1 жовтня 2020 року.

Мораторій на продаж землі запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
…

Президент України Володимир Зеленський обговорив із новим президентом Європейської ради Шарлем Мішелем продовження санкцій проти Росії, повідомив Офіс президента України.

«Розраховую, що лідери держав – членів ЄС зберігатимуть єдність у підтримці суверенітету й територіальної цілісності України, а також у продовженні санкційного тиску на РФ до повного виконання Мінських домовленостей та відновлення територіальної цілісності України», – сказав Зеленський.

Він підтвердив, що Україна залишатиметься надійним партнером у питанні транзиту газу, і подякував ЄС за підтримку у тристоронніх переговорах.

Шарль Мішель привітав прогрес України у впровадженні євроінтеграційних реформ та підтвердив готовність Європейського союзу й надалі надавати необхідну допомогу в цьому процесі.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив і щоразу продовжує санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Втім, у Брюсселі є політичні сили і лідери, які лобіюють зняття обмежень з Кремля через його агресію проти України.
…

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що у анексованому Росією Криму постійно порушуються права українців і кримських татар.

«Українські та кримськотатарські громади залишаються найбільш вразливими групами в окупованому Росією Криму. Їхні права постійно порушуються. На даний момент в Криму за сфабрикованими звинуваченнями затримано не менш, ніж 35 кримських татар», – мовиться у повідомленні.

14 листопада Третій комітет Генасамблеї ООН ухвалив резолюцію про захист прав людини в Криму в умовах російської окупації.

Організація об’єднаних націй раніше оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму. Текст доповіді опублікований на сайті організації.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Велика Британія привітала домовленості, досягнені на зустрічі «нормандської четвірки» у Парижі 9 грудня. Про це повідомили у посольстві Сполученого королівства.

«Ми вітаємо зобов’язання, взяті Сторонами на саміті Нормандської четвірки, зокрема, подальше розведення сил, всебічне припинення вогню та обмін утримуваних осіб. Велика Британія залишається рішучим прихильником України та прагнень президента Зеленського до припинення конфлікту», – мовиться у повідомленні.

Британія також закликала Росію виконати її зобов’язання за Мінськими домовленостями.

9 грудня у Парижі лідери Франції, Німеччини, України та Росії домовилися, що до кінця року Київ та Москва проведуть обмін утримуваними особами за формулою «всіх на всіх» до 31 грудня. Вони підтримали повне припинення вогню на сході України, яке має розпочатися до кінця 2019 року.

Крім того, лідери країн «нормандської четвірки» вважають за необхідне інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство.

Після зустрічі президент України Володимир Зеленський заявив, що закон про особливий статус Донбасу може бути продовжений ще на рік.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель повідомила, що сторони домовилися знову зустрітися через чотири місяці, щоб, серед іншого, обговорити місцеві вибори на нині окупованій частині Донбасу.

 
…

«Обговорюючи ці питання напряму з Путіним, була можливість краще зрозуміти його особисту позицію»
…

Державне бюро розслідувань почало кримінальне провадження щодо п’ятого президента України, народного депутата Петра Порошенка – за фактом можливої державної зради під час підписання Мінських угод.

Інформацію про це Радіо Свобода підтвердила речниця ДБР Анжеліка Іванова.

Раніше про відкриття такого провадження за своєю заявою повідомив колишній чиновник часів експрезидента Віктора Януковича Андрій Портнов.

«Так, це відповідає дійсності», – сказала Іванова. Вона не змогла уточнити, яке це за рахунком провадження проти Петра Порошенка, відкрите ДБР. Станом на 20 листопада таких проваджень було 13.

Петро Порошенко цю інформацію наразі не коментував.

Державне бюро розслідувань України 18 листопада повідомило, що направилo у Генеральну прокуратуру проєкт повідомлення про підозру п’ятому президенту України, народному депутату Петру Порошенку. 

«Проєкт підозри підготовлено й направлено до прокуратури в рамках досудового розслідування кримінального провадження щодо можливого неправомірного впливу на проведення конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя у березні-травні 2019 року.

У документі ідеться про підозру п’ятого президента України у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 109 та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України», – мовиться у повідомленні.

Його захист назвав це «російським замовленням».

Слідчі бюро також направили до прокуратури проєкт подання до Верховної Ради щодо надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Петра Порошенка, який нині є чинним народним депутатом.

Колишній президент раніше заявляв, що справи, в яких він фігурує, інспіровані колишнім першим заступником голови адміністрації президента-втікача Януковича Андрієм Портновим і є «яскравим підтвердженням того реваншу, який сьогодні, як ракова пухлина, намагається поширюватися Україною».
…

Уповноважена Верховної Ради з прав Людини Людмила Денісова повідомила, що колишні політв’язні Микола Карпюк і Володимир Балух працюватимуть в офісі українського омбудсмена.

«Найближчим часом Миколу Карпюка, який очолює громадську організацію «Український центр запобігання катувань» моїм наказом буде призначено членом Експертної ради при Уповноваженому ВРУ з прав людини, а Володимир Балух увійде до Координаційної ради з питань реалізації національного превентивного механізму при Уповноваженому», – написала Денісова на сторінці у Facebook.

За її словами, із Карпюком і Балухом був підписаний меморандум про співпрацю в частині запобігання катуванням у місцях несвободи.

Очікується, що перший спільний моніторинговий візит відбудеться в Лук’янівське СІЗО.

«Впевнена, що наша співпраця буде плідною та допоможе забезпечити й захистити права наших громадян, які перебувають у місцях несвободи, у тому числі на території РФ, частині тимчасово окупованого Донбасу та тимчасово окупованого Криму», – додала Денісова.

Засуджені Росією Микола Карпюк і Володимир Балух були серед 35-ти українців, які повернулися в Україну 7 вересня в рамках обміну утримуваними громадянами між Україною і Росією.

 
…

Вища рада правосуддя під час свого засідання 10 грудня відмовилася звільнити суддю Окружного адміністративного суду Києва Євгена Аблова, який шість років тому уможливив штурм Майдану «беркутівцями».

Як повідомляє Центр протидії корупції, його покарали суворою доганою з позбавленням премій протягом трьох місяців. За таке рішення проголосували всі присутні 13 членів Вищої ради правосуддя.

10 грудня ВРП розглядала скаргу судді Аблова на рішення другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 квітня 2019 рокупро притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Активісти громадських організацій «Центр протидії корупції», Автомайдан та фундації DEJURE принесли на засідання ВРП фото з Майдану, «щоб нагадати членам ради, чим відомий Аблов і які наслідки мало для Революції Гідності».

Під будівлею ВРП відбувалася акція з вимогою звільнити суддю Аблова, який дав підставу «Беркуту» штурмувати Майдан у ніч з 10 на 11 грудня 2013 року.

Самого Аблова на засіданні ВРП не було, повідомляє ЦПК.

У квітні ВРП відсторонила Аблова від посади заступника голови Окружного адміністративного суду Києва.

Влітку цього року Генпрокуратура повідомила, що голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк і двоє його колег – Ігор Погрібніченко та Євген Аблов – отримали підозри у винесенні неправосудних рішень та втручанні в роботу судових органів, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 

Національне антикорупційне бюро України 26 липня оприлюднило записи розмов, імовірно, суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова. Це сталося після того, як співробітники НАБУ і ГПУ провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси.

У суді назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.

 
…

Організаційний комітет акції «Варта на Банковій» заявив уночі 10 грудня, що президент України Володимир Зеленський за результатами переговорів лідерів країн «нормандського формату» в Парижі не допустив здачі національних інтересів України. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

«Президент Володимир Зеленський не перетнув жодних «червоних ліній». Вважаємо, що це і наша з вами заслуга. Саме завдяки масовому невдоволенню в Україні було засвідчено, що більшість українців хочуть миру, але не шляхом поступок агресору», – заявили члени оргкомітету у зверненні зі сцени під будівлею Офісу президента.

«Ми усвідомлюємо, що може існувати непублічна частина домовленостей між лідерами «нормандської четвірки», тому ми, представники громадянського суспільства, і далі стежитимемо за розвитком подій. Українська нація здатна реагувати швидко і дієво, як вона це робила неодноразово», – йдеться в заяві.

У Києві та багатьох інших містах України 8 грудня відбулася акція «Червоні лінії для Зе». Надвечір того ж дня активісти біля Офісу президента України розпочали акцію «Нічна варта на Банковій» і встановили намети. Учасники акції закликали Володимира Зеленського не порушувати національні інтереси України під час зустрічі «нормандської четвірки» у Франції.

 
…

В анексованому Криму працює і обходить міжнародні санкції компанія, пов’язана з німецьким авіаперевізником Lufthansa, про це стало відомо в ході спільного розслідування телеканалу «Настоящее время» і антикорупційного проєкту «Муніципальний сканер». Масштабне розслідування, яке тривало майже два роки, має назву «Кримський архів».

Після анексії півострова в 2014 році кейтерінгова компанія «Аеромар» відкрила в Севастополі філію. Окремої юридичної особи філія не має, запис про неї з’явилася в реєстрі 26 червня 2014 року на сторінці АТ «Аеромар». 3 липня в компанії повідомили, що філія надала обслуговування першому рейсу спеціального льотного загону авіакомпанії «Росія».

Контрольним пакетом акцій «Аеромара» (51%) володіє «Аерофлот». Решта 49% через дочірні британські та німецькі фірми належать німецькому авіаперевізнику Deutsche Lufthansa AG.

Філія «Аеромара» в Сімферополі також фігурує на офіційному сайті держзакупівель в Російській Федерації. У серпні 2015-го приміщення, яке орендує філія в Сімферополі, відремонтували за держконтрактом на суму 38 тисяч доларів.

Санкції ЄС безпосередньо забороняють інвестиції в туристичний і транспортний сектори на території анексованого Криму. Офіційно встановити, чи вважається діяльність компанії, пов’язаної з Lufthansa, порушенням санкцій, може Європейський суд. І скарга повинна надійти від органів, відповідальних за санкційний контроль в конкретній країні ЄС, тобто в Німеччині.

«Настоящее время» відправило запит до відповідного департаменту Міністерства фінансів Німеччини ще на початку квітня 2018 року, але відповіді на момент публікації так і не отримало.

У головному офісі німецької Lufthansa Group, отримавши запит «Настоящего времени», пообіцяли, що підготують відповідь максимально швидко, але через два тижні прислали відмову.

«На жаль, ми не можемо прокоментувати ваш запит. Дякуємо за ваше розуміння», – написала в електронному листі Керстін Синтія Лау, директор з міжнародних комунікацій LSGgroup.

Відповісти на офіційний запит «Настоящего времени» з середини березня обіцяють і в самому «Аеромарі», але до сьогодні відповіді немає.

Понад півтора року телеканал «Настоящее время» і антикорупційний проєкт «Муніципальний сканер» досліджували бізнес в анексованому Криму. Журналісти виявили понад сотню європейських, американських, російських, українських компаній, які порушують міжнародні санкції щодо Криму. У другій частині великого розслідування йдеться про те, як на півострові продовжують працювати і обходити санкції підприємства, пов’язані з великими міжнародними компаніями – французьким бюро Bureau Veritas, литовською торговельною мережею «Новус» та литовсько-естонською будівельною компанією Hanner.

У першій частині розслідування йшлося про те, як великий бізнес з України та Росії порушував санкції ЄС щодо Криму.

Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила на пресконференції після закінчення саміту в «нормандському форматі» в Парижі, що сторони домовилися знову зустрітися через чотири місяці, щоб знову обговорити таке непросте питання, як місцеві вибори на нині окупованій частині Донбасу.

За її словами, «за доброї волі» сторони можуть «вирішити дуже складі питання».

Меркель наголосила, що Україна визнала так звану «формулу Штайнмаєра» щодо виконання мінських угод і що важливу роль у забезпеченні політичних умов має також відіграти закон про так званий «особливий статус» ОРДЛО.

Крім того, повідомила канцлер, сторони домовилися про ще три ділянки розведення сил, яке там мають здійснити до березня наступного року.

Іще одним із моментів Меркель назвала необхідність розширити мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, зокрема, щоб її спостерігачі працювали в зоні конфлікту «24 години на добу, сім днів на тиждень».

За всіма проблемами ми бачимо реалістичні можливості, сказала канцлер і висловила задоволення результатами зустрічі. За її словами, попереду ще буде дуже багато роботи, і це буде на користь усіх сторін.

Переговори лідерів усієї «нормандської четвірки» – президентів України, Франції, Росії і канцлера Німеччини – відбулися у столиці Франції Парижі. Головною темою було – припинення війни, яку Росія веде проти України на Донбасі.
…

Президент Росії Володимир Путін на пресконференції після закінчення саміту в «нормандському форматі» в Парижі повторив попередні позиції Кремля щодо ситуації, за московською фразеологією, на «південному сході України».

Він, зокрема, продовжував твердити про необхідність «прямого діалогу між сторонами конфлікту», виходячи з позиції Росії, ніби вона такою стороною не є.

Путін також заявляв про необхідність синхронізувати процес досягнення перемир’я з проведенням в Україні політичних реформ, що передбачені мінськими домовленостями. За його словами, «в першу чергу йдеться про внесення в Конституцію країни (України – ред.) змін, що закріплюють особливий статус Донбасу на постійній основі».

А закон про так званий «особливий статус» ОРДЛО (закон про особливості місцевого самоврядування в цих регіонах – ред.), на думку Путіна, має отримати «постійний характер».

Крім того, президент Росії говорив про необхідність для України «виконати інші зобов’язання, а саме щодо амністії і про законодавчу заборону кримінального переслідування осіб, які брали участь у подіях на південному сході України».

На думку Путіна, нині процес урегулювання в Україні «розвивається у правильному напрямку».

При цьому він нічого не згадував про необхідність для Росії виконувати її зобов’язання за мінськими домовленостями. Офіційно Москва твердить, ніби ніяких зобов’язань і не має.

Але Путін водночас заявив, що Росія «буде робити все, щоб внести свій підсильний внесок» у врегулювання на сході України.

Переговори лідерів усієї «нормандської четвірки» – президентів України, Франції, Росії і канцлера Німеччини – відбулися у столиці Франції Парижі. Головною темою було припинення війни, яку Росія веде проти України на Донбасі.
…

«Ми домовилися продовжувати домовлятися»
…

Глава міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков в кулуарах Єлисейського палацу під час зустрічі в «нормандському» форматі похвалив президента України Володимира Зеленського за позицію на переговорах. 

«Робоча атмосфера, все добре. Президент Зеленський молодець, дуже жорстко і правильно тримає позицію. Зради немає», – сказав він у коментарі BBC News Україна. 

Читайте також: Усе про «нормандський формат». Живий блог

Відповідаючи на питання про те, як він оцінює хід переговорів за п’ятибальною шкалою, Аваков відповів, що на чотири. 

«Зараз ще йде розмова. Я думаю ви почуєте результати. Я ж не голуб, ні? Тому я кажу, що поки все йде дуже правильно з державницької позиції», – каже міністр на відео, яке публікує Громадське.

Близько 22:00 прес-секретар українського президента Юлія Мендель повідомила у своєму твіттері, що зустріч Володимира Зеленського й президента Росії Володимира Путіна в Парижі завершена.

Про те, що зустріч лідерів «нормандської четвірки»​ була перервана заради перемовин Путіна й Зеленського тет-а-тет Офіс президента повідомив близько дев’ятої. 

Перед переговорами «нормандської четвірки» відбулися двосторонні зустрічі, зокрема, президент України Володимир Зеленський зустрівся з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном.

 * * *

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.
…

У столиці Франції Парижі, де відбувається саміт лідерів України, Франції, Німеччини і Росії в так званому «нормандському» форматі, відбулося кілька акцій із цього приводу.

Уже другий день представники Руху ветеранів України влаштовували заходи, за їхніми словами, на підтримку проукраїнської позиції на переговорах у «нормандському» форматі. 9 грудня вони, зокрема, перед місцем саміту «урочисто порвали і розтоптали» прапори Росії і підтримуваного і скеровуваного Москвою незаконного збройного сепаратистського угруповання «ДНР», що разом із російськими військами захопило частину Донецької області і визнане в Україні терористичним.

«Далі наші хлопці були заблоковані поліцейським спецназом та затримані. Після певних адміністративних процедур поліція відпустила наших ветеранів та ввічливо пояснила, що розуміють нашу проукраїнську позицію та підтримують Україну. Але попросили не «бешкетувати». Наші хлопці пообіцяли бути чемними та не лупцювати росіян. Принаймні у Франції, поки що», – повідомили учасники акції.

«Проведена медійна кампанія та роз’яснювальна робота із журналістами з різних країн світу. Ветерани російсько-української війни пояснили свою позицію щодо «миру за будь яку ціну», – мовиться в повідомленні руху.

Керівник руху, «кіборг» Євген «Жора» Турчак, серед цілей участі в акції назвав необхідність «донести позицію ветеранів України до Європи, Америки, Росії та до керівництва нашої держави: ми проти тези «мир на будь-яких умовах».

Він, однак, подав інший результат затримання активістів поліцією: «затриманий і депортований», написав він у фейсбуці.

Попереднього дня, 8 грудня, за словами учасників акції, «півтори сотні українців та ветеранів російсько-української війни пройшли маршем по Парижу, скандуючи проукраїнські гасла».

Рух ветеранів України створено цього року для захисту прав ветеранів бойових дій на сході та підтримки їх і їхніх родин.

Окрему акцію влаштував феміністський рух «Фемен», який свого часу виник в Україні: перед Єлисейським палацом, резиденцією президента Франції, в Парижі, де зібралися лідери, дві активістки з оголеними грудями вибігли з гаслами «Зупиніть війну Путіна». «Путін не веде переговори про мир – він веде пропаганду війни», – заявляють у русі. Обох активісток відразу затримала охорона.

9 грудня в Парижі президенти України, Франції, Росії і канцлер Німеччини почали в Єлисейському палаці почали переговори лідерів «нормандської четвірки». Крім того, президент України Володимир Зеленський мав окремі зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Анґелою Меркель, а після саміту запланована така ж його двостороння зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Тема зустрічі – припинення війни, яку Росія веде проти України на Донбасі.

Тим часом і в Києві, біля будівлі Офісу президента України, другий день триває акція, учасники якої вимагають від Зеленського не робити кроків до капітуляції України і не йти на компроміси з Кремлем щодо легалізації російських гібридних сил на Донбасі.
…

Депутат російської Держдуми з анексованого Криму Андрій Козенко відвідав церемонію відкриття бюсту російському співаку і політику Йосипу Кобзону в окупованому Донецьку. Про це Козенко повідомив у фейсбуці.

Козенко зачитав послання вдови співака Нінель Кобзон. Вона написала, що «шахтарський край був дорогим для Йосипа Давидовича з дитинства».

Як повідомляється, новий пам’ятник відкрили біля бюсту вбитому ватажкові «ДНР» Олександрові Захарченку.

У заході брав участь нинішній керівник угруповання «ДНР» Денис Пушилін.

У січні 2019 року Рада Євросоюзу виключила зі списку санкцій російського співака Йосипа Кобзона, який помер 30 серпня 2018 року.

У травні 2018 року Україна позбавила російського співака Йосипа Кобзона всіх звань і державних нагород.

Кобзон публічно підтримував підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» і неодноразово приїжджав на непідконтрольну українській владі територію Донбасу.

 
…

На засіданні Вищого антикорупційного суду 9 грудня почалося дослідження доказів, заявлених стороною обвинувачення у справі щодо міського голови Одеси Геннадія Труханова, повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно з повідомленням, в суді наразі досліджують відеозаписи обшуків, а також листування обвинуваченого та його родичів.

«Наступне засідання, на якому продовжиться дослідження доказів, призначено на 15:00 годині 23 січня 2020 року», – повідомили у САП.

Геннадія Труханова підозрюють у декларуванні недостовірної інформації. За версією слідства, міський голова у своїх деклараціях за 2015-2016 роки подав завідомо недостовірні відомості стосовно майна та інших об’єктів декларування, які відрізняються від достовірних на суму понад 33 млн гривень та 18 мільйонів гривень відповідно.

 
…

Громадська організація «Комітет виборців України» проаналізувала показники законодавчої роботи народних депутатів України за перші 100 днів роботи парламенту.

«Всього за період із 28 серпня до 6 грудня народні депутати зареєстрували 797 проектів законів, що є високим показником. Попри це, низка політиків поки що не ініціювали жодного проєкту закону. Загалом у парламенті є 24 таких депутати», – йдеться в повідомленні КВУ.

За даними організації, серед тих, хто не вніс жодного законопроєкту, переважно члени фракції «Слуга народу» (13) та «ОПЗЖ» (9).

«Натомість у Верховній Раді є народні депутати, які вже стали авторами десятків проєктів законів. Рекордсменом за кількістю зареєстрованих документів є Дмитро Шпенов (позафракційний), який став автором 70 проєктів законів», – повідомили у КВУ, зазначивши, що Шпенов за 100 днів роботи реєстрував «майже по закону в день».

Перше засідання Верховна Ради України дев’ятого скликання провела 29 серпня.

Відповідно до порядку денного Верховної Ради, з 9 до 13 грудня депутати працюють у комітетах і комісіях, втім минулого тижня парламентарії проголосували за те, щоб вийти 12 грудня на позачергове засідання.
…

9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції Парижі.

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 жовтня 2019 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Увечері 8 грудня активісти біля Офісу президента України розпочали акцію «Нічна варта на Банковій» і встановили намети
…

Біля Офісу президента України в Києві відбувається акція «Нічна варта на Банковій». Мітингарі встановили намети.

За словами кореспондента Радіо Свобода, на місці подій перебуває близько трьох тисяч людей. МВС заявляє про двох тисяч учасників акції.

Перед цим на майдані Незалежності відбулася акція під гаслом «Червоні лінії для Зе». Її учасники закликали президента України Володимира Зеленського не порушувати національні інтереси України під час зустрічі лідерів «нормандського формату» у столиці Франції Парижі 9 грудня.

 
…

Україна забезпечена усіма необхідними ресурсами, щоб пройти цю зиму, повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук в ефірі телеканалу «1+1».

«Україна забезпечена газом, вугіллям, усіма необхідними ресурсами, щоб спокійно пройти цю зиму. Взагалі про цю зиму не йдеться, тому що ми заздалегідь потурбувалися, щоб нічого в енергетичному плані Україні не загрожувало найближчим часом», – заявив Гончарук.

Він нагадав, що 1 січня 2020 року завершується договір про транзит через Україну російського газу.

«Нам потрібен довгостроковий контракт на 10 років з достатніми обсягами газу, щоб забезпечити енергетичну безпеку в Європі. Ми сприймаємо цей контракт не лише як економічний. Цей контракт, перш за все, політичний і безпековий підтекст», – сказав Гончарук.

Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року. Україна, Росія та Європейський союз досі не домовилися щодо умов транзиту російського газу українськими газогонами до ЄС.

Виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко заявив, що у випадку припинення транзиту українська компанія «стягуватиме гроші», і «європейські партнери також, скоріш за все, будуть позиватися».

 
…

У Дніпрі біля будівлі облдержадміністрації провели акцію протесту «Червоні лінії для Зеленського». На неї зібрались близько трьох сотень людей з національною символікою.

За словами учасників, їхня мета – нагадати владі про «червоні лінії» – вимоги українського народу, які ніхто не має права зігнорувати. Люди зауважували, що зібрались самі, скоординувши свої дії в соцмережах.

Як зазначив один із учасників Дмитро Медведь, дніпряни мали висловити свою позицію напередодні поїздки Володимира Зеленського на переговори, зокрема, «нагадати про ті межі, яких не можна переходити».

«Президент буде їхати і про щось домовлятися. Він нас не питав, він з нами не радився. Але у нас є позиція і ми її висловлюємо. Ми не бажаємо дешевих поступок від [президента Росії Володимира] Путіна, ми не бажаємо дешевого газу, це пастка. Ми знаємо одне – є «червні лінії»: Крим – це Україна, Донбас – це Україна. Спочатку – виведення всіх окупантів, притягнення до суду колаборантів, роззброєння, безпека, кордон. І тільки потім можуть бути вибори. Треба, щоб пройшов час. Вибори мають проводити українські державні органи, брати участь українські партії», – сказав Дмитро Медведь.

Серед вимог учасників акції була відмова від будь-яких компромісів щодо унітарності держави, її європейського та євроатлантичного курсу, заборона виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації, виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном.

Учасники акції в Дніпрі вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих під час пожежі в Одесі, а також бахмутского волонтера Артема Мірошниченка. Вони зажадали від влади об’єктивного розслідування справи щодо його загибелі.

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 
…

Міжнародно визнаний державний кордон України є «головною червоною лінією» для української влади перед самітом лідерів «нормандської четвірки», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко у Twitter.

«Завтра Нормандський саміт. Ми їдемо, у першу чергу, заради наших полонених в російських тюрмах та заради наших громадян на окупованих територіях. Наша головна червона лінія, від якої не відступимо на жодний міліметр, – міжнародно визнаний державний кордон України», – написав Пристайко.

9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції Парижі.

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

За день до саміту в низці українських міст відбулися акції під назвою «Червоні лінії для Зеленського».

 
…

У Запоріжжі на майдані Героїв Революції 8 грудня відбулося віче, організоване місцевим Штабом супротиву капітуляції. Його учасники принесли з собою плакати з написами «Ні капітуляції», «Ні подвійному громадянству» та інші.

Під час мітингу було оголошено основні вимоги акції, серед яких дотримання національних інтересів під час переговорів у «нормандському форматі».

«Ми виступаємо з вимогою до президента України не допустити прийняття капітулянських рішень та діяти виключно в інтересах громадян української держави, її суверенітету та територіальної цілісності, а саме: 1. Не допустити проведення виборів до будь-яких органів влади чи самоврядування на території ОРДЛО до отримання повного контролю по всій довжині україно-російського кордону. 2. Не допустити продовження відведення українських військ від лінії розмежування. 3. Не допустити надання особливого статусу для окупованих територій чи будь-яких інших регіонів України. 4. Не допустити легалізації будь-яких недержавних воєнізованих формувань, зокрема, «народних міліцій» на території ОРДЛО. 5. Не допустити впровадження амністії для бойовиків так званих «ЛНР» та «ДНР».6. Не допустити послаблення енергетичної незалежності України», – йдеться у зверненні.

Звернення підписали 12 запорізьких ветеранських та волонтерських організацій і місцевих осередків політичних партій.

Акції «Червоні лінії для Зе» відбуваються 8 грудня в Києві та багатьох інших містах України. Їхні учасники вимагають від президента України Володимира Зеленського не поступатися інтересами держави на переговорах у «нормандському форматі» в Парижі 9 грудня.

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 
…

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що від успішності переговорів у «нормандському форматі» залежить «майбутнє країни».

«У цей день не має бути політики і боротьби – лише державницька позиція задля України. Червоні лінії будуть дотримані, а наші території – повернуті. Підтримую президента і вірю в перемогу України!» – написав спікер парламенту у фейсбуці.

Акція під гаслом «Червоні лінії для Зе» відбувається 8 грудня в Києві та багатьох інших містах України. До проведення 8 грудня, в переддень «нормандського саміту» в Парижі, попереджувальної акції закликали раніше цього тижня лідери трьох парламентських фракцій. Вони звернулися до президента України Володимира Зеленського зі спільною заявою.

«Заяву щодо недопущення порушення національних інтересів України» підписали лідери політичної партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко, партії «Голос» Святослав Вакарчук та Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

Політики оприлюднили п’ять «червоних ліній», «порушення яких завдасть непоправної шкоди Україні».

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 
…