Світ

Міністерство охорони здоров’я Білорусі підтвердило смерть чоловіка, який отримав вогнепальне поранення під час протестів.

«Із сумом повідомляємо, що 19 серпня помер громадянин Республіки Білорусь Геннадій Шутов. Нагадаємо, що 13 серпня він був переведений у тяжкому стані на лікування з Брестської обласної лікарні швидкої медичної допомоги в госпіталь Міністерства оборони. На жаль, увечері 18 серпня настало різке погіршення стану, і, незважаючи на всі зусилля лікарів, врятувати пацієнта не вдалося», – повідомило МОЗ у Telegram.

Шутов зазнав вогнепального поранення в голову 11 серпня в районі Московської адміністрації Бреста. У МВС Білорусі підтверджували, що в Бресті співробітники міліції стріляли на ураження в учасників акції протесту і одна людина була поранена.

Таке рішення силовики ухвалили нібито через те, що «на співробітників міліції напала група агресивно налаштованих громадян з арматурою в руках, і попереджувальні постріли вгору їх не зупинили».

 
…

У Білорусі працівників державної Белтелерадіокомпанії, які підтримали протестувальників, не пускають до будівлі ТРК. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на свої джерела до студії й апаратних прибули російські фахівці – режисери, технічний персонал, оператори. Їм показали, як працює обладнання.

Це колишні й нинішні співробітники фінансованого державою російського пропагандистського телеканалу RT (який досі іноді називають його старою назвою Russia Today) і фрілансери.

На підході до Белтелерадіокомпанії на перехожих очікує чотири пости міліції. Там пропускають лише тих, хто має посвідчення співробітника ТРК. 

Кореспондента Радіо Свобода також не пустили. 

Співробітниця БТ Дар’я Вайтович повідомила Радіо Свобода, що її й інших її колег, які приєдналися до страйку і протесту, позбавили пропуску до будівлі компанії.

«У охоронців є списки учасників страйку, і вони забирають пропуски», – сказала вона.

Співробітники державної Белтелерадіокомпанії приєдналися до страйку 17 серпня. Близько 600 працівників, журналістів і технічних співробітників компанії, підписали звернення на підтримку страйку.

Голова Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт оголосив, що всі незгодні можуть звільнятися.

Загальнонаціональний страйк у Білорусі почався 17 серпня. Про участь у ньому оголосили підприємства по всій країні, в тому числі МТЗ, «Гродно Азот», МАЗ, «Белшина», БМЗ, «Білоруськалій», БелАЗ у Жодіно й інші держпідприємства.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.
…

Президент США Дональд Трамп скасував торговельні переговори з Китаєм, які мали відбутися минулими вихідними. Про це він заявив, виступаючи перед виборцями в Арізоні, повідомляє агентство Bloomberg.

«Я скасував переговори з Китаєм. Я не хочу зараз розмовляти з Китаєм», – сказав глава Білого дому.

США і Китай підписали часткову торговельно-економічну угоду в середині січня. Документ має на увазі збільшення експорту, включно із нафтою, газом і вугіллям, зі США до Китаю на 200 мільярдів доларів упродовж двох років, а також скорочення американських мит на китайські товари.

Угода набула чинності у лютому, однак вона вимагає обговорення імплементації кожні 6 місяців.

Трамп покладає частину відповідальності за поширення коронавірусу на Китай, де стався перший спалах інфекції. Як президент, так і держсекретар США не виключили, що витік вірусу міг статися з лабораторії в місті Ухань. Офіційно розвідувальне співтовариство США не заявляло про наявність доказів цього. Китай таку можливість категорично заперечує.
…

Лідери Європейського союзу 19 серпня зберуться на екстрену зустріч, щоб обговорити ситуацію в Білорусі, де тривають протести з вимогою відставки президента Олександра Лукашенка і проведення нових виборів.

Президент Європейської ради Шарль Мішель 17 серпня оголосив про проведення саміту в режимі відеоконференції, заявивши, що люди в Білорусі «мають право ухвалювати рішення щодо свого майбутнього і вільно обирати свого лідера». Мішель також назвав неприйнятним насильство проти протестувальників із боку силовиків.

18 серпня Мішель обговорив ситуацію в Білорусі з президентом Росії Володимиром Путіним. Під час розмови йшлося про те, як найкраще сприяти внутрішньому діалогу в Білорусі, повідомив Радіо Свобода європейський дипломат.

Того ж дня окремі телефонні розмови з Путіним мали також канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон.

Меркель під час телефонної розмови наголосила, що «білоруський уряд повинен зупинити насильство проти мирних протестувальників, негайно відпустити всіх політв’язнів та розпочати національний діалог з опозицією й суспільством, що побороти кризу», повідомили у пресслужбі німецького уряду.

У Кремлі заявили, що російська сторона наголосила на неприйнятності будь-яких спроб втручання у внутрішні справи Білорусі з-за кордону.

На вихідних Лукашенко двічі спілкувався з Путіним, заявивши, що російський лідер пообіцяв йому безпекову допомогу, якщо Білорусь її потребуватиме.

Тим часом, опозиція Білорусі 18 серпня оголосила про створення координаційної ради, яка має організувати мирну передачу влади.

Лукашенко назвав цей крок «спробою захоплення влади».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

 
…

Уряд Швеції вирішив заморозити частину допомоги Білорусі проєктам, де активну роль грають державні установи, повідомив у своєму твітері міністр допомоги розвитку цієї країни Пітер Ерікссон 18 серпня.

«Допомога Швеції Білорусі в основному була спрямована громадянському суспільству країни, тим, хто тепер перебуває на вулицях і вимагає змін. Зараз ми заморожуємо меншу частину, яка йшла на проєкти, в яких брали участь державні суб’єкти», – написав шведський урядовець.

Читайте також: Україна «загалом поділяє» позицію ЄС щодо ситуації в Білорусі – МЗС​

На його думку, це «важливий сигнал» для адміністрації чинного керівника Білорусі Олександра Лукашенка.

«Тепер ми бачимо режим, які без вагань застосовує всі державні інструменти проти власного населення», – додав Ерікссон.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Читайте також: Група лідерів у Європарламенті не визнає переобрання Лукашенка і закликає до нових виборів​

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики вдавалися до насильства під час розгону демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ. Загалом затримали кілька тисяч людей. Наразі під вартою лишаються 44 учасники протестів.

 
…

В аеропорту Мінська приземлився літак російської Федеральної служби безпеки, яким ймовірно користується її голова Олександр Бортніков. Про це повідомляє російське видання «Новая газета» з посиланням на дані порталу Flightradar.

Йдется про літак Ту-214ВПУ спеціального льотного загону «Росія», який прибув до Мінська о 19:07 за місцевим часом. За два дні до цього літак здійснював перельоти між анексованим Сімферополем і Москвою.

Читайте також: «Боротьба за чесні вибори в Білорусі – це вже війна з Росією» – Андрій Любка

«Дані з відкритих джерел свідчать, що на Ту-214ВПУ RA-64523 може здійснювати перельоти директор спецслужби Олександр Бортников», – повідомляє «Нова газета».

16 серпня президент Росії Володимир Путін заявив керівнику Білорусі Олександрові Лукашенку, що Москва готова надати Мінську допомогу в рамках Договору про створення союзної держави і «в разі необхідності» по лінії Організації Договору про колективну безпеку.

Читайте також: На тлі білоруської кризи в Путіна залишається мало варіантів – експерти

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики вдавалися до насильства під час розгону демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ. Загалом затримали кілька тисяч людей. Наразі під вартою лишаються 44 учасники протестів.

 
…

Сполучені Штати та Росія 18 серпня завершили третій раунд перемов про контроль над ядерним озброєнням, так і не дійшовши згоди щодо низки питань. Водночас сторони і досі виявляють бажання подовжити дію угоди New START («Новий СТАРТ»), перш ніж вона втратить чинність наступного року.

«Між Росією та Сполученими Штатами є певні точки дотику, однак ми досі дуже далекі одне від одного в низці питань», – сказав журналістам спеціальний представник США з питань контролю озброєнь Маршал Біллінгслі після дводенних переговорів у Відні.

Він додав, що американська сторона готова розглянути подовженя угоди New START.

«Але це можливо, тільки якщо ми зможемо… вирішити кілька значущих побоювань, які в нас виникають через нарощування Росією своїх необмежених потужностей», – додав він.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, який представляв Москву на перемовах, заявив, що пріоритети двох країн «на цьому етапі значно відрізняються».

«Росія виступає за подовження Угоди «Новий СТАРТ», проте не готова платити за це будь-яку ціну», – йдеться в його цитаті, яку поширила російська місія у Відні.

Росія заявляла, що готова подовжити угоду New Start без передумов, і застерігала, що для обговорення нового варіанту угоди немає часу. Натомість США хочуть, щоб будь-які нові домовленості покривали всі види боєголовок, передбачали більш ретельні перевірки та більшу прозорість, а також залучали Китай. Китай, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, заявив, що не зацікавлений в участі у таких переговорах.

Два попередні раунди переговорів між двома країнами відбулися в червні та липні без проривних результатів щодо ймовірного подовження угоди.

Термін дії договору щодо скорочення наступальних озброєнь (СНО-ІІІ) про контроль над озброєннями між Сполученими Штатами і Росією, відомої також як «Новий СТАРТ», закінчується в лютому 2021 року.
…

Під адміністративним арештом залишаються 44 учасники протестів, повідомило Міністерство внутрішніх справ Білорусі.

«Наразі в місцях тримання затриманих територіальних органів внутрішніх справ республіки залишаються 44 адміністративно заарештованих за участь в несанкціонованих масових заходах», – заявили у МВС Білорусі.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ. Загалом затримали кілька тисяч людей.

 
…

Трибунал у Гаазі визнав члена екстремістського угруповання «Хезболла» винним у змові з метою вбивства колишнього прем’єр-міністра Лівану Рафіка аль-Харірі в Бейруті 2005 року, водночас виправдав ще трьох людей, яких підозрювали в пособництві, за браком доказів.

Чотирьох членів угруповання судив заочно Спеціальний трибунал з питань Лівану в Гаазі. Судові слухання почалися в 2014 році.

Прокурори базували своє звинувачення переважно на даних мобільних телефонів, які організатори нападу ймовірно використовували для його планування та втілення.

Судді дійшли висновку, що «переконані поза розумним сумнівом» на основі доказів, що головний відповідач у справі, Салім Джаміль Айяш, мав «один із шести мобільних пристроїв, які використовувала команда нападників», і визнали його винним у здійсненні терористичного нападу та вбивстві.

Де перебувають Айяш та інші відповідачі – Хасан Хабіб Мергі, Хусейн Хасан Онеіссі та Ассад Хасан Сабра – невідомо.

«Докази також вказують на те, що пан Айяш мав зв’язки із «Хезболлою», – заявила суддя Мішлін Брейді, зачитуючи саммарі вироку суду. Обсяг повного викладення вироку – 2 600 сторінок.

Водночас судді не знайшли доказів того, що керівництво угруповання «Хезболла», яку підтримує Іран, а також сирійський уряд були причетні до нападу в Лівані 14 лютого 2005 року.

Колишнього прем’єр-міністра Лівану вбили 14 лютого 2005 року, влаштувавши на шляху його автоколони потужний вибух, у якому загинула ще 21 людина, 226 – були поранені.

Харірі, суніт, підтримував заклики до Сирії вивести свої війська, які перебували в Лівані з 1976 року після початку громадянської війни в країні.

Читайте також: У США вітають рішення Литви визнати «Хезболлу» «терористичною організацією»​

Через місцеве й міжнародне обурення нападом на Харірі просирійський уряд Лівану мусив відступити, а Сирія, яка підтримувала «Хезболлу», вивести війська з Лівану.

Угруповання і Дамаск заперечували причетність до нападу.

У наступні роки син Харірі Саад очолив антисирійський прозахідний політичний рух і три терміни перебував на посаді прем’єр-міністра. Він був присутній при оголошенні вироку.

При цьому ще до того, як судді зачитали вердикт, президент Лівану Мішель Аун заявив, що з моменту вбивства пройшло 15 років, і «правосуддя після такого довгого періоду – вже не правосуддя».
…

Ключовий свідок у кримінальному провадження щодо лідера головної вірменської опозиційної партії заперечує, що розповідав слідству про покупку голосів під час загальних виборів у 2017 році.

У червні лідер партії «Просвічена Вірменія» Гагік Царукян був позбавлений свого парламентського імунітету через звинувачення в межах розслідування про покупку голосів. Він називає закиди на свою адресу політично мотивованими.

Служба національної безпеки раніше повідомляла, що знайшла докази після обшуків в офісах будівельної компанії в межах іншого провадження.

17 серпня в інтерв’ю Радіо Свобода власник будівельної компанії «Єреваншин» Вазген Погосян зізнався, що отримав від Царукяна велику суму коштів перед виборами 2017 року.

Водночас він заявляє, що 90 мільйонів драмів (близько 185 тисяч доларів), які згадувала Служба національної безпеки, потрібні були, щоб покрити виборчу кампанію «Просвіченої Вірменії», а не скуповувати голоси.

«Усі ці витрати були [пов’язані з] організаційною роботою – орендою офісів, оплатою праці людей за два місяці, покупкою пального, оплатою електроенергії, води, каналізації тощо», – сказав 68-річний бізнесмен.

Він також заперечив заяву Служби національної безпеки про те, що він нібито надав правоохоронцям інформацію про покупку голосів.

«У мене немає проблем з Царукяном. Усе це брехня… Царукян та я знаємо один одного з 1990 року. Я будував його комерційну нерухомість, його казино. Я робив внески у церкву, яку він будував. Я будував все це, і мені платили дуже щедро», – сказав Погосян.

У межах іншого провадження його звинувачують у хабарі, який він нібито дав колишньому голові Комітету міського розвитку. У 2017 році він став депутатом Національних зборів Вірменії, але згодом відмовився від парламентського мандату.

У червні суд Єревана відмовився заарештувати Царукяна. Прокуратура оскаржила рішення суду.

Інші колишні депутати від «Просвіченої Вірменії», Абрахам Манукян та Ванік Асатрян, також перебувають під слідством у межах провадження про підкуп на виборах. Під арештом залишається лише Асатрян.
…

Компанія Epic Games подала до суду на Apple через рішення видалити гру Fortnite з AppStore. У такий спосіб компанія намагається заблокувати рішення Apple та захистити свої інші ігри від видалення.

Згідно з позовом, Apple попередила, що зупинить роботу всіх акаунтів Epic Games та відріже виробника ігор від інструментів для розробок з 28 серпня (Epic Games створює інструменти для інших виробників ігор).

У Fortnite зареєструвалися близько 350 мільйонів користувачів. Відносини між Apple та Epic Games погіршилися після рішення девелопера запропонувати своїм користувачам здійснювати прямі платежі всередині гри в обхід Apple.

В Apple заявляють, що Epic Games легко може вирішити проблему, створивши оновлення для Fornite, яке відповідатиме правилам, створеним для захисту користувачів.

За даними аналітичної компанії SuperData Research, Fortnite у 2018 році, на наступний рік після свого релізу, принесла розробникам 2,4 мільярда доларів.
…

Посол Білорусі у Словаччині Ігор Лещеня, який минулого тижня виступив на підтримку учасників мирних протестних акцій у білоруських містах, подав у відставку. 

«Я справді подав у відставку. Це – логічний крок, оскільки як посол я призначений чинним президентом і вважається, що маю проводити визначену ним політику. Міністерство закордонних справ вважає, що громадянська позиція, висловлена в моїй заяві, виходить за ці рамки», – сказав Лещеня виданню TUT.BY.

16 серпня він записав відеозвернення, в якому підтримав білорусів, які вийшли на мирні протести.

Лещеня першим із чинних білоруських послів підтримав протести.

Ігор Лещеня був послом Білорусі в Словаччині з 2016 року. До цього він був послом в Єгипті й Ізраїлі. У 2002-2006 роках Лещеня обіймав посаду помічника президента Білорусі.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

 
…

Ірландія не визнає результатів білоруських виборів як таких, що правдиво відображають демократичну волю білоруського народу, заявив міністр закордонних справ країни Саймон Ковні.

«Залишаюся глибоко занепокоєним розвитком подій у Білорусі і рішуче засуджую порушення прав людини, які ми бачили після дискредитованих президентських виборів. Ці результати не були законними, про що свідчать залякування і затримання, що відбувалися до і після виборів, і реакція влади на масштабні і переважно мирні протести, які зараз відбуваються по всій країні», – йдеться в заяві Ковні, оприлюдненій 17 серпня на сайті МЗС Ірландії.

У відомстві наголосили, що продовжать тиснути на владу Білорусі з вимогою звільнення незаконно затриманих під час акцій і повністю підтримують початок процесу запровадження санкцій проти влади Білорусі.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

 
…

В уряді Німеччини спростували заяву президента Білорусі Олександра Лукашенка про нібито його телефонну розмову з канцлером Німеччини Анґелою Меркель.

«Такої розмови Меркель із Лукашенком не було з моменту виборів», – сказав речник німецького уряду агентству «Ройтерз».

Раніше 17 серпня Лукашенко виступав перед робітниками Мінського заводу колісних тягачів, і під час цього виступу присутні засвистували його і кричали «Йди геть!»

Серед іншого, він заявляв тоді, що попереднього дня, 16 серпня, йому телефонувала Меркель, але ніяких конкретних подробиць не навів.

«Уже вчора телефонує Меркель: «Я хочу поговорити». Оці – Науседа (президент Литви Ґітанас Науседа – ред.) там і інші – «ми хочемо поговорити». Не треба мене нахиляти ні з Заходу, ні зі Сходу», – сказав він іще вранці в перебігу виступу; цей фрагмент виступу білоруське державне телебачення показало вже ввечері (дивитися з 6.20).

Тим часом у Литві повідомили, що Меркель обговорювала Білорусь із Науседою і, серед іншого, поінформувала литовського керівника, що наразі Берлін намагається дипломатичними каналами зв’язатися з Лукашенком із метою врегулювання ситуації в Білорусі.

За повідомленням пресової служби президента Литви, канцлер, говорячи на тему Білорусі, також повідомила, що вранці 18 серпня мають відбутися її переговори з президентом Росії Володимиром Путіним.

Крім того, за цим повідомленням, Науседа і Меркель обговорили заплановане на 19 серпня засідання Європейської ради, в перебігу якого лідери Європейського союзу і країн-членів ЄС обговорять події в Білорусі і можливі санкції проти її нинішнього керівництва.

«Чекаю на рішення щодо ситуації в Білорусі разом із іншими лідерами ЄС у середу. А тим часом сьогодні обговорив можливу реакцію ЄС із канцлером Німеччини і президентами Латвії, Литви і Польщі»

Раніше 17 серпня стало відомо, що президент Європейської ради Шарль Мішель скликає зустріч цього найвищого політичного керівного органу Євросоюзу у складі чільників держав-членів і самого ЄС на 19 серпня, щоб обговорити становище в Білорусі. «Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і не може бути дозволене», – написав він у твітері.

Від вечора 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати виборів президента, з яких виходило, що Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту, які 16 серпня стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемоги в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів. Лукашенко до останнього часу відкидав будь-які компроміси з опозицією, але після значного розширення страйкового руху робітників на державних підприємствах 17 серпня вже заговорив про теоретичну можливість нових виборів, яких домагаються демонстранти, хоча й за певних умов.

Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.

 
…

За словами Єніна, Україна очікує від іранської сторони завершення розслідування і публікації його результатів до кінця поточного року
…

Група лідерів політичних сил у Європейському парламенті виступила зі спільною заявою, в якій висловлює заклик до нових президентських виборів у Білорусі і заявляє про невизнання переобрання Олександра Лукашенка на майбутній шостий президентський термін.

У цій заяві лідери груп у Європарламенті – правоцентристської Європейської народної партії, лівоцентристської групи «Соціалістів і демократів», центристської «Оновімо Європу», групи «Зелених / Європейського вільного альянсу» і «Європейських консерваторів і реформістів» – також рішуче засудили насильство і тортури, скоєні проти мирних демонстрантів і, за словами заяви, організовані режимом Лукашенка.

«Ми вітаємо білоруський народ за його відвагу й рішучість і твердо підтримуємо його прагнення до демократичних змін і свободи. Президентські вибори 9 серпня не були ні вільними, ні чесними, і варті довіри повідомлення вказують на перемогу Світлани Тихановської. Через це ми не визнаємо Олександра Лукашенка переобраним президентом Білорусі і вважаємо його персоною нон ґрата в Європейському союзі. Ми приєднуємося до білоруського народу в його вимозі нових вільних виборів під спостереженням міжнародних спостерігачів», – мовиться, зокрема, в заяві лідерів згаданих політичних груп у Європарламенті.

У документі також рішуче засуджуються насильство і тортури щодо мирних демонстрантів і міститься вимога повністю розслідувати ці, як мовиться в заяві, злочини, а Лукашенкові у зв’язку з цим нагадано про його особисту відповідальність. Також у заяві засудили придушення інтернету і засобів інформації, блокування владою доріг і залякування журналістів. Автори вимагають негайно звільнити всіх безпідставно затриманих під час протестів, як і звільнити політичних в’язнів, затриманих раніше в перебігу кампанії.

«Ми вітаємо рішення міністрів закордонних справ країн ЄС внести в «чорні списки» всіх відповідальних за насильство і фальсифікацію президентських виборів. Ми вимагаємо укласти санкційний список якнайшвидше, щоб людям, які скоїли ці злочини, було заборонено відвідувати ЄС, а їхні активи там заморозили», – мовиться в заяві.

Її автори також вважають, що Європейський союз має рішуче переглянути відносини з нинішнім режимом Білорусі і свою співпрацю з офіційним Мінськом. Крім того, вони закликають Росію утримуватися від будь-якого втручання в Білорусі, прихованого чи відкритого, а інституції і країни-члени Євросоюзу закликано «пильно протистояти будь-яким діям Росії в цьому напрямку».

«Ми закликаємо ЄС підтримати мирну передачу влади і долучитися до діалогу з білоруською опозицією і громадянським суспільством із метою запустити новий виборчий процес, під наглядом нової виборчої комісії, якій би довіряли всі сторони. Народ Білорусі має право обирати власних політичних представників. Жыве Беларусь!» – мовиться в спільній заяві лідерів п’яти з семи політичних груп Європарламенту. Не долучилися до неї ще дві групи, одна з яких об’єднує ультраправі сили, а інша лівацькі.

Ця заява не є офіційною позицією всього Європарламенту.

Раніше 17 серпня стало відомо, що президент Європейської ради Шарль Мішель скликає зустріч цього найвищого політичного керівного органу Євросоюзу у складі чільників держав-членів і самого ЄС на 19 серпня, щоб обговорити становище в Білорусі. «Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і не може бути дозволене», – написав він у твітері.

Від вечора 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати виборів президента, з яких виходило, що Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту, які 16 серпня стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемоги в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів. Лукашенко до останнього часу відкидав будь-які компроміси з опозицією, але після значного розширення страйкового руху робітників на державних підприємствах 17 серпня вже заговорив про теоретичну можливість нових виборів, яких домагаються демонстранти, хоча й за певних умов.

Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.

 
…