Світ

Падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) Японії, третьої за величиною світової економіки, у річному вимірі сягнуло 27,8 відсотка – це найгірше значення, відколи порівнянні дані стали доступними у 1980 році.

Скорочення, спричинене пандемією коронавірусного захворювання COVID-19, тривало третій квартал поспіль.

У травні Японія скасувала карантинні заходи і вжила кроки для підтримки економіки, проте відновлення росту захворюваності на COVID-19 робить нечіткими перспективи економічного розвитку.

Станом на 17 серпня у світі від COVID-19 померли понад 773 тисячі людей, понад 21 мільйон – захворіли. Епіцентром залишаються Північна і Південна Америки, де США, Бразилія і Мексика залишаються серед країн із найвищим рівнем захворюваності і смертності.
…

Головна суперниця Олександра Лукашенка на виборах президента Білорусі Світлана Тихановська записала нове звернення до громадян країни, в якому заявила про готовність стати «національним лідером».

«У мене не було і немає ілюзій щодо своєї політичної кар’єри. Я не хотіла бути політиком. Але доля розпорядилася так, що я опинилася на передній лінії протистояння зі свавіллям і несправедливістю. Доля і ви. Ви, які повірили в мене і дали мені сили… І я готова взяти на себе відповідальність і виступити національним лідером – щоб країна заспокоїлася і увійшла в нормальний ритм. Щоб ми звільнили всіх політв’язнів і в найкоротші терміни підготували законодавчу базу і створили умови для нових, реальних, чесних і прозорих президентських виборів», – сказала Тихановська.

Тихановська виїхала з Білорусі в Литву ввечері 10 серпня. Її прихильники стверджують, що вона зробила це під тиском. Було опубліковано також відеозвернення, в якому вона зачитує з папірця заклик не виходити на акції протесту.

Соратники кажуть, що її змусили записати це звернення шантажем і погрозами під час її перебування в будівлі Центральної виборчої комісії. Водночас і в цьому зверненні вона не говорить про визнання перемоги Лукашенка або відмову від оскарження офіційних підсумків виборів.

Пізніше, 14 серпня, Тихановська у новому зверненні заявила, що ініціює створення координаційної ради для забезпечення передачі влади в Білорусі і ще раз закликала провести нові вибори. 

Після цього 16 серпня в Білорусі пройшли наймасштабніші від початку виступів акції проти Лукашенка: тільки в Мінську на протести, за різними даними, вийшли, від 100 до 200 тисяч людей.

Тихановська – дружина відомого блогера Сергія Тихановського. Кандидатом у президенти вона стала після того, як її чоловікові відмовили в реєстрації. Сергій Тихановський зараз перебуває під арештом.

Після відмови в реєстрації іншим опонентам Лукашенка Тихановську почали сприймати як його головну опонентку на виборах.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.

 
…

Нова Зеландія 17 серпня оголосила про перенесення загальних виборів через спалах коронавірусної інфекції в найбільшому місті країни Окленді.

Прем’єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн заявила, що тепер вибори заплановані на 17 жовтня.

Через спалах COVID-19 в Окленді, де виявили 50 випадків захворювання, зупинили передвиборчу кампанію, а саме місто закрили на двотижневий карантин.

До цього в Новій Зеландії 102 дні не фіксували спалахів COVID-19, і для більшості людей життя повернулося до норми.

Єдиними відомими за той час були випадки хвороби серед туристів, які передбували на карантині на кордоні.

Ардерн заявила, що більше виборів не переноситиме, незважаючи на подальший хід подій. Опитування громадської думки свідчать про те, що її Лейбористська партія виграє вибори.

За даними університету Джонса Гопкінса, Нова Зеландія зафіксувала 1622 випадки COVID-19 і 22 смерті від цієї інфекції за час пандемії.

 
…

На будівлі Київської міської державної адміністрації вивісили історичний біло-червоно-білий прапор Білорусі.

Фото будівлі КМДА оприлюднив мер Києва Віталій Кличко в Instagram.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.

 
…

Північноатлантичний альянс спостерігає за ситуацією в Білорусі, повідомила речниця НАТО Оана Лунгеску.

Водночас вона заперечила слова президента Білорусі Олександра Лукашенка, який 16 серпня заявив, що Альянс розгорнув свої танки та літаки в 15 хвилинах від білоруського кордону.

«Немає нарощування сил НАТО в регіоні… Мультинаціональна присутність НАТО в східній частині території Альянсу – це не загроза жодній країні», – наголосила Лунгеску.

За її словами, війська НАТО виконують винятково оборонну функцію й розгорнуті для запобігання конфліктам.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

 
…

Президентський палац у Братиславі сяє біло-червоно-білими барвами – кольорами історичного прапора Білорусі.

Словацька президентка Зузана Чапутова на своїй твіттер-сторінці пояснила, що це крок «на знак солідарності з тими, хто ненасильно захищає свободу і вимагає вільні, чесні і демократичні вибори в Білорусі».

Вона наглолосила, що насильство має бути замінене  розсудливим діалогом, відвертістю і примиренням».

«Я відкидаю використання сили і репресій  проти  народу Білорусі, який вільно висловлює  своє право на слово і збори. Фундаментальні свободи і  права людини мають бути завжди в пошані й підтримуватись», – зазначила президентка Словаччини.

Палац Грассалковіча в Братиславі від 1996 року є офіційною резиденцією президентів Словаччини. Споруда в стилі пізнього  барокко як літня резиденція була зведена близько 1765 року для графа Антала Грассалковіча – шляхтича хорватського походження, свого часу одного з найвідоміших угорських політиків.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.
…

Члени парламентської фракції партії «Слуга народу» засудили прояви насильства з боку білоруської влади. Заяву за підписом 12 членів фракції оприлюднив народний депутат Богдан Яременко у фейсбуці. Вона відкрита для підписання усіма охочими.

«Рішуче засуджуємо прояви насильства з боку режиму де-факто президента Білорусі Олександра Лукашенка: катування й приниження у в’язницях, надмірну жорстокість під час затримання й розгону протестувальників, повне ігнорування цінностей гуманізму під час затримання жінок, неповнолітніх, випадкових перехожих», – йдеться в заяві.

Підписанти підтримали «прагнення народу Білорусі жити у вільній демократичній правовій державі, мати для цього чесні та прозорі вибори, а також захищати свої права та свободи засобами мирного ненасильницького протесту».

Вони вважають неприпустимими порушення прав та інтересів громадян України на території Республіки Білорусь, які, як і білоруси, піддаються викраденням, безпідставним обмеженням свободи, катуванням та приниженням гідності з боку представників правоохоронних органів.

«У контексті положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС закликаємо українську владу якнайшвидше визначити чітку принципову позицію щодо подій навколо президентських виборів в Республіці Білорусь», – зазначили підписанти.

Вони пропонують президенту України Володимиру Зеленському перенести з території Білорусі засідання Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі; доручити Національній поліції та Службі безпеки України розпочати розслідування діяльності організованого злочинного угруповання за участю вищих посадових осіб Республіки Білорусь, що займалось посібництвом тероризму, а також замахами на життя та здоров’я громадян України; призупинити усі форми політичного діалогу з Білорусю на вищому рівні.

12 серпня перший заступник голови «Слуги народу» Олександр Корнієнко заявив, що всередині фракції ще тривають дискусії щодо подій у Білорусі.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

 
…

Посол Білорусі в Словаччині Ігор Лещеня підтримав протести співгромадян після президентських виборів.

На оприлюдненому відео, як повідомляють чеські ЗМІ, посол виступив з критикою поліцейського свавілля проти мирних демонстрацій. Майбутнє Білорусі посол бачить в плюралізмі політичних партій.

«Я солідарний з тими, хто вийшов на мирні демонстрації на вулиці білоруських міст, щоб їх голоси були почуті», – заявив Ігор Лещеня.

Посла шокувало втручання органів безпеки, які, на його думку, оживили традиції радянської служби безпеки НКВС в «толерантній європейській Білорусі 21 століття».

Посол висловив сподівання, що майбутнє його країни будуватиметься на повазі до поглядів усіх членів суспільства і на плюралізмі політичних партій.

«Білоруси це своє право вистраждали», – сказав Ляшченя.

Російське агентство «РИА Новости» пише, що білоруський посол Ігор Лещеня є першим представником білоруського дипломатичного корпусу, який виступив з підтримкою протестів проти режиму президента Олександра Лукашенка.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

 
…

Президент Росії Володимир Путін заявив білоруському колезі Олександрові Лукашенку, що Москва готова надати Мінську допомогу в рамках Договору про створення союзної держави і «в разі необхідності» по лінії Організації Договору про колективну безпеку, повідомляє 16 серпня пресслужба Кремля.

За повідомленням, про це йшлося під час телефонної розмови Путіна і Лукашенка.

«Продовжено обговорення ситуації, що склалася після президентських виборів у Білорусі, в тому числі з урахуванням тиску, що чиниться на республіку ззовні. З російського боку підтверджена готовність надати необхідне сприяння у вирішенні проблем, що виникли, на основі принципів Договору про створення Союзної держави, а також в разі необхідності по лінії Організації Договору про колективну безпеку», – йдеться в повідомленні.

Про те, хто саме тисне на Білорусь, у Кремлі не уточнили.

Напередодні президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що покладається на допомогу Росії в захисті безпеки Білорусі. Лукашенко вказав на договір із Росією в рамках «союзної держави».

«Якраз ці моменти підходять під цей договір. Тому сьогодні з президентом Росії в мене відбулася довга, ґрунтовна розмова про ситуацію. Повинен сказати, мене навіть трохи здивувало – абсолютно поінформований про те, що відбувається», – зазначив президент Білорусі 15 серпня.

Він додав, що домовився з президентом Росії Володимиром Путіним, що на запит Мінська Кремль надасть «всебічну допомогу із забезпечення безпеки» Білорусі.

Про розмову Лукашенка з Путіним 15 серпня повідомляли його пресслужба та пресслужба Кремля.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.
…

Кілька сотень людей 16 серпня вийшли на акцію в центрі Мінська на підтримку Олександра Лукашенка. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, мітинг проходить на площі Незалежності в Мінську.

Перед мітингувальниками виступає президент Олександр Лукашенко.

Десятки автобусів із різних районів стоять на прилеглих вулицях.

Площа обгороджена вантажівками, молоковозами і тракторами. З проспекту Незалежності туди можливо потрапити через пости міліції.

При цьому раніше білоруські видання повідомляли, що люди з регіонів скаржилися на те, що влада змушує їх брати участь у мітингу на підтримку Лукашенка під загрозою звільнення.

Тим часом у Мінську й інших містах Білорусі продовжуються опозиційні акції протесту проти насильства з боку силовиків і з вимогою відставки Лукашенка, що почалися ввечері 9 серпня.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що дасть доручення перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська до Гродно. Про це він сказав в ефірі каналу «Білорусь 1» 15 серпня.

Таке рішення Лукашенко пояснив нібито військовими навчаннями в Польщі та Литві. 

«Йде ескалація і нарощування військового компоненту на цих територіях. Спокійно за цим спостерігати ми не можемо. І коли рано вранці я розмовляв і слухав доповідь начальника Генерального штабу, я помітив: наших військових теж непокоїть ця проблема», – заявив він.

Читайте також: Лукашенко заявляє, що «домовився з Путіним» про допомогу в «забезпеченні безпеки» Білорусі

За його словами, саме у зв’язку з цим він «просить додатково перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська до Гродно».​

Телеканал «Білорусь 1» також згадав про перекидання американських військових на бази поблизу білоруського кордону. Згадана в сюжеті база розташована в районі польського міста Дравско Поморське поблизу німецького кордону, на узбережжі Балтійського моря, уточнює білоруська служба Радіо Свобода.

15 серпня в білоруському місті Гродно близько десятка десантників пройшли центром міста з плакатами: «Ми з народом».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

 
…

Державний департамент Сполучених Штатів привітав рішення уряду Литви визнати екстремістське угруповання «Хезболла» терористичною організацією. Про це зовнішньополітичне відомство США заявило 15 серпня.

«Литва демонструє справжнє лідерство в Європі та в межах Європейського союзу, визнавши всю організацію «Хезболла» терористичною та забороновши пов’язаним із нею особам доступ на свою територію», – йдеться в заяві.

У Держдепартаменті нагадали про аналогічне рішення Німеччини, ухвалене 30 квітня. Таке визнання, згідно з позицією Вашингтона, показує, що немає різниці між «воєнним» та «політичним» крилами угруповання.

США закликають інші держави-члени Євросоюзу підтримати цю ініціативу як на національному рівні, так і на рівні всього блоку, щоб «не дозволити членам «Хезболли» та тим, хто підтримує їх фінансово, діяти в своїх країнах». Державний департамент звинувачує угруповання в збройних нападах на території Європи, Південної та Північної Америк, а також на Близькому Сході.

«У Лівані «Хезболла» підважує суверенітет та управління, намагаючись захистити своє озброєння та фінанси за рахунок ліванського народу. У «Хезболли» не може бути ролі в конструктивному громадянському суспільстві, тож литовці заслуговують на повагу за цей важливий крок в подальшому запобіганні активності «Хезболли» в Європі», – зазначають у Держдепартаменті.

Литва визнала «Хезболлу» терористичною організацією 13 серпня.

Угруповання «Хезболла» має значний вплив у Лівані, де вибух у столиці нещодавно призвів до загибелі понад 170 і поранень тисяч людей. Трагедія, яка, за припущеннями, сталася зокрема й через корупцію у владі, приизвела до нового спалаху протестів і відставки уряду. Протестувальники зокрема вигукували гасла і проти «Хезболли»

Всю «Хезболлу» чи її військове крило визнали терористичними організаціями 18 держав, а також Європейський союз (тільки військове крило), Ліга арабських держав та Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (повністю).
…