Світ

У Мінську кілька сотень жінок у білому одязі і з квітами в руках вишикувалися в ланцюг на знак солідарності проти насильства під час протестів у Білорусі, пише видання TUT.BY.

«Припиніть бити нас! Нам просто потрібен правильний підрахунок голосів!», – цитує слова учасниць акції видання «Наша нива».

Акція розтягнулася від перехрестя вулиць Хоружей – Куйбишева до Будинку меблів. Жінок активно вітають сигналами автомобілі, що проїжджають повз.

Трохи пізніше вони перемістилися від Комаровського ринку і пішли ходою вулицею.

«Ми за мирний протест. У попередні дні ми намагалися допомагати людям, підтримувати і співпереживати тим, хто виходить на протести, залишали в під’їздах їжу і медикаменти», – сказала одна з учасниць Ксенія.

Міліція попередила жінок про несанкціонованість акції і зажадала розійтися, нагадавши про відповідальність. На місці були два мікроавтобуси без номерів, всередині сиділи чоловіки в балаклавах.

Жінки поклали квіти і через годину почали розходитися, заклавши руки за голову.

Протести в Білорусі почалися 9 серпня після оголошення попередніх результатів голосування на виборах президента. Згідно з офіційними даними, кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко – 80,08%. 

При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахованих голосах на 19 виборчих дільницях у Світлани Тихановської було 79,69%. Виборчий штаб Тихановської не визнав офіційні підсумки голосування.

За перші дві доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад п’ять тисяч людей. При затриманні ОМОН їх жорстоко б’є, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати. Точна кількість постраждалих невідома. За офіційними даними, в лікарні країни доправили понад 200 людей.

 
…

У п’ятницю, 14 серпня, верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель скликає позачергове засідання глав МЗС країн-членів ЄС.

Серед питань, які планують обговорити, зокрема й президентські вибори у Білорусі.

Також серед запланованих тем – ситуація у східному Серердземномор’ї та у Лівані.

11 серпня Боррель заявив, що ЄС попереджає владу Білорусі про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість певних санкцій через події, пов’язані з виборами президента країни та подальшими протестами.

У Мінську й інших містах Білорусі 12 серпня третю ніч поспіль тривали протести проти результатів президентських виборів, на яких ушосте переміг Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років.

Численні демонстрації почалися в Білорусі 9 серпня, їх жорстоко розігнав ОМОН. Всього в країні за 9-10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, одна людина загинула.

Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, у лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.
…

У Мінську третю ніч поспіль відбувалися протести та сутички з правоохоронцями. У вівторок знову застосовувалися світлошумові гранати, сльозогінний газ, гумові кулі. Правозахисники повідомляють про побиття журналістів.

У вівторок, 11 серпня, у Мінську міліція напала на знімальну групу Бі-бі-сі, однак журналістів не затримали.

Протестні акції у вівторок відрізнялися від акцій, які відбулися минулого понеділка, кажуть свідки вечірніх подій у Мінську. 10 серпня найбільш численні групи протестувальників збиралися у трьох місцях, в інших місцях – менші групи. У вівторок, 11 серпня, протестувальники пересувалися містом невеликими групами, ховаючись від переслідування міліції у дворах та під’їздах, потім знову збиралася у групи. Міліція застосовувала спецзасоби в районі Кам’яної Гірки. Ближче до півночі протести тривали в Уруччі і в районі Студентського села.

Одна з учасниць протесту з Мінська в ефірі «Настоящего времени» розповіла, що через відсутність інтернету немає ніякої інформації про те, що відбувається в інших частинах міста.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 потерпілих. Точне число потерпілих невідоме.
…

Іран заявляє про арешт «низки шпигунів» та ув’язнення двох чоловіків через нібито шпигунство на користь Британії, Німеччини та Ізраїлю.

За словами речника судової влади, ірансько-австрійського громадянина Масуда Мосахеба засудили до 10 років в’язниці. Він нібито працював головою «Співтовариства дружби Ірану й Австрії» й був пов’язаний з розвідкою Німеччини та Ізраїлю. Засуджений нібито надавав іноземцям «інформацію про військові, ядерні, нано-технологічні проєкти та проєкти у сфері охорони здоров’я».

Австрійська газета Kurier пише, що 73-річного Мосахеба затримали в січні 2019 року, коли він очолював делегацію, яка їхала до Ірану в межах медичного проєкту.

Міністерство закордонних справ Австрії заявило, що не має доступу до Мосахеба, оскільки Іран не визнає людей з подвійним громадянством та вважає їх суб’єктом іранського права.

Другий засуджений до 10 років в’язниці – Шахрам Шірхані. Він нібито намагався «корумпувати владу та завербувати» людей та передати інформацію про «контракти, пов’язані з центральним банком, Melli Bank та Міністерства оборони».

Речник судової влади розповів, що ще останнім часом п’ять людей були зареєстровані за підозрою в шпигунстві.

Окремо Міністерство інформації та національної безпеки Ірану повідомило, що «низка шпигунів, пов’язаних з іноземними службами розвідки, була ідентифікована та заарештована».
…

Міністри закордонних справ восьми країн Скандинавії і Балтії виступили зі спільною заявою, в якій висловили занепокоєння подіями в Білорусі у зв’язку з президентськими виборами в ній 9 серпня.

«Міністри закордонних справ Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії і Швеції… висловлюють глибоке занепокоєння насильством проти учасників післявиборчих протестів, які відбулися у відповідь на повідомлення про широко розповсюджені виборчі фальсифікації. Ми дуже занепокоєні повідомленнями про травми, заподіяні демонстрантам», – мовиться в повідомленні, яке оприлюднили 11 серпня зовнішньополітичні відомства згаданих країн.

За словами авторів заяви, президентські вибори в Білорусі не відповідали міжнародним зобов’язанням Білорусі і загальновизнаним стандартам демократії і верховенства права, а також не були ні вільними, ні чесними.

«Закликаємо владу Білорусі припинити переслідування політичних супротивників, негайно звільнити всіх несправедливо затриманих і дотримуватися прав і свобод людини. Закликаємо владу Білорусі негайно почати справжній політичний діалог із опозицією з метою уникнути подальшого застосування насильства. Ми й далі віддані в своїй прихильності народові Білорусі і продовжимо уважно стежити за подіями», – мовиться в заяві голів МЗС восьми європейських країн.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 потерпілих. Точне число потерпілих невідоме.

Увечері 11 серпня і в ніч на 12 серпня акції протесту і протистояння й сутички з силовиками тривають далі по всій Білорусі.
…

Фактичний кандидат на виборах президента США цієї осені від Демократичної партії Джо Байден визначився з кандидатурою віцепрезидентки, яка змагатиметься разом із ним проти чинного президента, республіканця Дональда Трампа і його висуванця на віцепрезидента, чинного на цій посаді Майка Пенса.

Як повідомив Джо Байден 11 серпня, він обрав за свою партнерку на виборах Камалу Гарріс, темношкіру сенаторку-демократку від штату Каліфорнія афроамерикансько-південноазійського походження. Юристка за освітою, вона з часів президентства Барака Обами, коли Байден був віцепрезидентом, із 2011-го і до 2017 року була міністром юстиції США, а на первинних виборах кандидата на посаду президента від Демократичної партії цього року була спершу однією з суперниць Байдена.

«Маю за честь оголосити, що я обрав Камалу Гарріс, безстрашну борчиню за «маленьку людину» і одну з найкращих службовиць суспільству, за мою партнерку на виборах», – написав він у твітері.

Гарріс, яка вже змінила у твітері своє титулування, додавши до згадки про сенаторство також те, що вона кандидуватиме на віцепрезидентство, і посилання на сайт кампанії Байдена, зі свого боку, заявила: «Джо Байден здатен об’єднати американський народ, бо він провів своє життя, борючись за нас. І, як президент, він збудує таку Америку, що здійснить наші ідеали. Маю честь приєднатися до нього як висуванка нашої партії на віцепрезидента і робити все, що зможу, щоб зробити його нашим головнокомандувачем».

Таким чином, 55-річна Гарріс стане першою темношкірою висуванкою на виборах президента і віцепрезидента США, а в разі обрання стане й першою жінкою на віцепрезидентській посаді.

Після того, як Гарріс припинила власну кампанію за висування кандидаткою на виборах президента, вона виступила на підтримку Байдена, і її вже якийсь час вважали найімовірнішою висуванкою на посаду віцепрезидента від демократів.

Джо Байден уже давно давав знати, що хотів би мати за свого віцепрезидента в разі обрання жінку. А з кінця травня, коли у США спалахнули протести навколо смерті внаслідок дій працівника поліції чорношкірого Джорджа Флойда, він висловив бажання, щоб його віцепрезидентка була також чорношкірою.

Камала Гарріс народилася в Каліфорнії у США; її батько – іммігрант із Ямайки африканського походження, а мати була іммігранткою з Індії. Сама Гарріс, за повідомленнями, визначає себе як афроамериканку.

У США під час виборів президента, які цього року призначені на 3 листопада, обирають голову держави разом із віцепрезидентом. На цей час формально ні Байден, ні Трамп іще не є кандидатами, бо ще не відбулися з’їзди їхніх партій – за результатами яких вони гарантовано стануть кандидатами офіційно.

Крім висуванців двох провідних партій, Республіканської і Демократичної, на президентські вибори у США зазвичай реєструються й кандидати від малих так званих «третіх партій» чи незалежні, але шансів на обрання у США вони реально не мають.

Відповідно до низки опитувань, на нинішній час Байден має значно більші шанси на обрання, ніж Трамп, хоча ситуація в США може швидко змінитися в будь-який бік.

Вибір висуванця на посаду віцепрезидента може помітно вплинути й на прихильність до самого президентського кандидата.

Якщо Байден (разом із Гарріс) буде обраний, на момент інавгурації в січні 2021 року йому вже сповниться 78 років, і він стане найстаршим президентом США на момент інавгурації. Байден не давав чітко знати, чи буде в разі обрання змагатися й за переобрання на другий термін у 2024 році. Якщо в такому разі він відмовиться від переобрання, Гарріс, як нині вважають, може стати провідною претенденткою на висування на президентську посаду від демократів того року.
…

У Європейському союзі виступили з заявою щодо подій у Білорусі після президентських виборів 9 серпня, яку виголосив верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель, і попередили про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість певних санкцій.

«ЄС уважно стежив за подіями напередодні президентських виборів. У перебігу передвиборчої кампанії народ Білорусі засвідчив прагнення до демократичних змін. Але вибори були ні вільними, ні чесними», – мовиться в заяві.

Як мовиться в документі, влада вдавалася до несумірного і неприйнятного насильства, що спричинило принаймні одну смерть і численні травми, тисячі людей були затримані, посилилося придушення свобод зібрання, засобів інформації і висловлювання. «Ми закликаємо владу Білорусі негайно і без умов звільнити всіх затриманих», – заявили в ЄС.

Крім того, зазначено в заяві, варті довіри повідомлення спостерігачів усередині країни свідчать, що виборчий процес не відповідав міжнародним стандартам, яких очікують від країни-члена ОБСЄ.

«Народ Білорусі заслуговує на краще», – наголошено в заяві.

У ЄС нагадали, що відносини з Білоруссю поліпшилися після того, як 2015 року там звільнили політичних в’язнів. «Але без поступу щодо прав людини і верховенства права відносини між ЄС і Білоруссю можуть тільки погіршитися», – застерігає документ.

Як мовиться в заяві, саме виходячи з цього й буде ЄС оцінювати дії влади Білорусі, спрямовані на те, щоб вирішити нинішню ситуацію, і здійснювати глибокий перегляд двосторонніх відносин.

«Це може означати, серед іншого, вжиття заходів проти відповідальних за насильство, невиправдані арешти і фальсифікацію результатів виборів», – застерегли в Євросоюзі.

«Ми закликаємо владу Білорусі започаткувати справжній діалог із залученням усіх сторін суспільства, щоб уникнути подальшого насильства. ЄС буде далі підтримувати демократичну, незалежну, суверенну, квітучу й стабільну Білорусь», – наголошено в заяві.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.

11 серпня ввечері акції протесту і протистояння з силовиками тривають по всій Білорусі.
…

Влада Німеччини зробила загалом 17 запитів на інформацію до Росії у зв’язку з убивством в Берліні громадянина Грузії, колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, але безрезультатно, заявив 11 серпня в Москві міністр закордонних справ Гайко Маас.

Під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, Маас заявив про наслідки, які будуть, якщо суд погодиться з висновком прокуратури про те, що вбивство було замовлене російським державним органом.

«Суду вирішувати, яким буде вирок. Це буде основою для нашої реакції», – сказав Маас. Якщо суд дійде такого висновку, «потрібно також очікувати подальших реакцій», додав Маас.

Лавров, зі свого боку, заявив, що Москва надала Берліну всю інформацію, яку могла, щодо вбивства.

Голова російського МЗС також заявив, що Берлін повинен нанадати докази Росії, які підтверджують твердження німецького генпрокурора, що російські владні органи замовили вбивство.

Хангошвілі застрелили 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен у Берліні. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.

У червні цього року федеральна прокуратура Німеччини висунула звинувачення підозрюваному в замовному вбивстві Зелімхана Хангошвілі, який під час війни у Чечні був польовим командиром і воював проти російських сил. У тексті звинувачення зазначається, що підозрюваний скоїв злочин на замовлення російських урядових органів.

Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.

Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого «дуже жорсткою і кривавою людиною».

Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що «це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно». До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.

 
…

Слідчий комітет Білорусі вирішив вилучати автомобілі, що використовуються демонстрантами під час протестів для блокування руху на дорогах, пише державне агентство БелТА з посиланням на відомство.

«Автомобілі, які використовуються для блокування транспорту, є знаряддями злочину і служать засобом для встановлення фактичних обставин у кримінальній справі, у зв’язку з чим будуть вилучатися у власників і визнаватися речовими доказами», – йдеться в повідомленні комітету.

За даними слідства, у Фрунзенському районі Мінська 10 серпня учасники протесту «створили перешкоди» для руху транспорту, що привело до заподіяння збитків «в особливо великому розмірі».

За підсумками огляду місця події комітет порушив кримінальну справу про «умисне блокування транспортних комунікацій».

У Слідчому комітеті заявили, що створення перешкод, установка барикад, постів або блокування заборонені законом.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти результатів президентських виборів, на яких ушосте переміг Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років. 

Численні демонстрації почалися в Білорусі 9 серпня, їх жорстоко розігнав ОМОН. Всього в країні за 9-10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, одна людина загинула.

Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.

Влада 11 серпня почала демонтувати лавочки, урни і тумби біля станції метро «Кам’яна Гірка» в Мінську. Під час протестів люди намагалися побудувати з них барикади, щоб блокувати рух. 

 
…

У Білорусі за два дні протестів шпиталізували понад 200 людей, повідомляє Міністерство охорони здоров’я країни.

«Всім громадянам, які постраждали під час несанкціонованих вуличних акцій, надано необхідну медичну допомогу в повному обсязі», – йдеться в повідомленні.

У службу швидкої медичної допомоги й лікарні люди зверталися з різними травмами, в тому числі з забоями м’яких тканин, травмами кінцівок. Кількох людей госпіталізували з черепно-мозковими травмами, а також із травмами грудної клітки і живота.

МОЗ зазначає, що травми в основному були легкого ступеня тяжкості. Кільком пацієнтам провели операції, їхній стан стабілізували.

«На жаль, одна людина загинула. Смерть наступила до огляду лікарями швидкої медичної допомоги», – зазначає відомство.

Однак, як пише видання TUT.BY, лікарі мінських лікарень повідомляли про пацієнтів із тяжкими травмами, які надходили до них увечері 9 і 10 серпня. 

У Мінську й інших містах Білорусі тривають протести. Силовики жорстоко придушують акції і затримують демонстрантів, застосовуючи для розгону світлошумові гранати, гумові кулі, сльозогінний газ і кийки. 

За дві доби затримали близько п’яти тисяч людей, точна кількість постраждалих серед цивільних громадян невідома. При цьому МВС Білорусі повідомляє, що в ході сутичок постраждали 60 співробітників міліції і один військовослужбовець.

Одна людина загинула, її ім’я у МВС не називають. Провладні медіа назвали загиблого «злочинцем, засудженим за вбивство». За даними видання TUT.BY, жителі Мінська несуть квіти на місце загибелі протестувальника біля станції метро «Пушкінська».

ЦВК Білорусі вранці 10 серпня оголосила попередні підсумки голосування, згідно з якими кандидатка Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який править у Білорусі вже 26 років, – 80, 08%. При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахунку голосів на 19 виборчих дільницях у Світлани Тихановської було 79,69% голосів.

Виборчий штаб Тихановської не визнав офіційні підсумки голосування. Кандидатка 10 серпня виїхала в Литву після того, три години перебувала в будівлі ЦВК Білорусі, куди вона приїхала, щоб подати скаргу на результати голосування. За даними соратників Тихановської, у ЦВК на неї тиснули представники силових відомств.

 
…

Речниця апарату кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської заявила, що їхня команда підтримує всі мирні способи боротьби людей за їхні права. 

Анна Красуліна сказала про це 11 серпня білоруській службі Радіо Свобода, коментуючи повідомлення про стихійні страйки на білоруських фабриках.

«Ми – за всі мирні способи боротьби людей за їхні права, включаючи страйки та мирні демонстрації. Все, що дозволяє нам досягти зміни режиму», – сказала Красуліна.

Раніше в інтернеті з’явилося відео, в якому сама Тихановська закликає не виходити на площу. Але з цього відео видно, що Тихановська читає звернення з паперу й одягнена в той же одяг, в якому вона 10 серпня пішла до Центральної виборчої комісії. 

Зараз Тихановська перебуває у Литві.

10 серпня вона приїхала до білоруської ЦВК подати скаргу на результати виборів президента Білорусі, які оголосила влада країни. Це сталося близько 16:00. Що сталося далі – не зовсім зрозуміло. За словами адвоката Тихановської Максима Знака, «представники держорганів» майже три години розмовляли з Тихановською, але він особисто на цій бесіді не був присутній.

Після цього, за словами Знака, Тихановська вийшла з будівлі через інший під’їзд. О 21:30 прессекретар штабу кандидатки Анна Красуліна повідомила Радіо Свобода, що Тихановська, залишивши ЦВК, сказала: «Я ухвалила рішення» і поїхала в невідомому напрямку. 

Вранці стало відомо, що політик перебуває в Литві: про це повідомив в твітері голова МЗС Литви Лінас Лінкявічюс.

11 серпня довірена особа Тихановської Ольга Ковалькова розповіла TUT.BY, що Світлану нібито вивезла з країни білоруська влада, а її від’їзд дозволив звільнити керівницю штабу Марію Мороз, затриману напередодні виборів.

«У Світлани не було вибору. Важливо, що вона на волі і жива. Вони поїхали разом з Марією Мороз. Однак у заручниках продовжує перебувати частина команди Світлани», – зазначила Ковалькова.

Раніше Тихановська говорила в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», що влада Білорусі погрожувала відібрати у неї дітей, якщо вона продовжить займатися політикою і піде на вибори проти Лукашенка. Після цього, за її словами, їй довелося вивезти дітей за кордон.

Чи були погрози на адресу родини і дітей озвучені ще раз 10 серпня – невідомо, але фрази Тихановської «Діти – це найважливіше, що є в нашому житті» і «Не дай Бог опинитися перед таким вибором, перед яким опинилася я» можуть на це натякати.

Соратниця Тихановської Вероніка Цепкало в інтерв’ю «Настоящему времени» заявила, що не сумнівається, що Тихановську шантажували, погрожуючи їй життям її дітей і рідних, які перебувають у Білорусі.

На президентських виборах у Білорусі 9 серпня, за офіційними даними, Тихановська набрала 10,09 відсотка, чинний президент Олександр Лукашенко 80,08 відсотка. Підсумкова явка виборців склала 84,17 відсотка. Опозиція оскаржує ці дані.

На вулиці Мінська й інших білоруських міст виходять люди, незгодні з результатами виборів. Їх жорстоко розганяють силовики.

 
…

У Білорусі поширюють нове відеозвернення кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської, на якому вона, читаючи з аркуша, закликає своїх прихильників припинити акції протесту.

«Я, Світлана Тихановська, дякую вам за участь у виборах глави держави. Народ Білорусі зробив свій вибір. Із вдячністю і теплотою я звертаюся до всіх громадян, які підтримували мене весь цей час. Білоруси, я закликаю вас до розсудливості і поваги закону. Я не хочу крові і насильства. Я прошу вас не протистояти міліції, не виходити на площі, щоб не наражати свої життя на небезпеку. Бережіть себе і своїх близьких», – прочитала Тихановська текст звернення.

Коли воно було зроблене – до чи після її від’їзду з Білорусі в Литву – наразі незрозуміло. На відео Тихановська сидить біля закритого шторами вікна і беземоційно зачитує текст. Штаб Тихановської про це звернення нічого не повідомляв.

Про те, що Світлана Тихановська перебуває в Литві, вранці 11 серпня повідомив у твітері голова литовського МЗС Лінас Лінкявічюс.

Пізніше у відеозверненні, опублікованому на Youtube-каналі її арештованого чоловіка, Тихановська заявила, що поїхала до дітей. «Багато хто мене зрозуміє, багато хто – засудить, багато – зненавидять», – сказала вона, заявивши, що зробила свій вибір на користь своїх дітей.

Вчора Світлана Тихановська подала скаргу на результати президентських виборів 9 серпня в ЦВК Білорусі. Вона провела в будівлі ЦВК три години. За інформацією штабу кандидатки, на неї чинився тиск, було заявлено про неприпустимість «дій і заяв, що ведуть до масових заворушень».

На президентських виборах у Білорусі 9 серпня, за офіційними даними, Тихановська набрала 10,09 відсотка, чинний президент Олександр Лукашенко 80,08 відсотка. Підсумкова явка виборців склала 84,17 відсотка. Опозиція оскаржує ці дані.

На вулиці Мінська й інших білоруських міст виходять люди, незгодні з результатами виборів. Їх жорстоко розганяють силовики.

 
…

Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська прибула до Литви, повідомив литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс у Twitter.

«Світлана Тихановська в безпеці. Вона в Литві», – написав Лінкявічюс.

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко набрав близько 80% голосів. Він балотувався на шостий термін поспіль. Супротивники президента не визнають результатів виборів.

Після виборів у білоруських містах спалахнули протести, які супроводжуються сутичками з правоохоронцями та масовими затриманнями.
…

Троє російських дипломатів мають покинути Словацьку республіку. Про це заявив керівник відділу преси міністерства закордонних справ і європейських справ Словаччини Юрай Томага.

«Ми не можемо назвати прізвища працівників російської дипломатичної місії, водночас підтверджуємо, що було ухвалене рішення щодо видворення трьох працівників представницького відомства Російської федерації у Словаччині», – зазначив Томага.

За його словами, було виявлено зловживання візами, виданими словацьким консульством у Санкт-Петербурзі, наслідком чого став «серйозний карний злочин» на території Словаччини.

За інформацією словацьких служб безпеки, діяльність трьох російських дипломатів суперечила Віденським домовленостям про дипломатичні відносини.

Як повідомляють словацькі ЗМІ, російські дипломати мають залишити Словаччину до кінця цього тижня.

Водночас словацьке дипломатичне відомство наголосило, що й надалі «зацікавлене у розвитку двосторонніх відносин з Росією», однак ця співпраця «має відповідати Віденським домовленостям про дипломатичні відносини».

Посольство Росії у Братиславі наразі не коментувало рішення міністерства закордонних справ і європейських справ Словаччини про видворення трьох російських дипломатів.

При цьому, як повідомляє агентство ТАСС, відповідь Росії «традиційно буде дзеркальною». 
…

Одна людина загинула під час акцій протесту в Мінську, повідомляє Міністерство внутрішніх справ Білорусі 10 серпня.

Як стверджують в міністерстві, в ході протистояння зі спецназом один із учасників протесту, які будували барикади, намагався кинути в силовиків «невстановлений вибуховий пристрій». Він нібито вибухнув у руці протестувальника і завдав травм, несумісних із життям.

Водночас видання «Белсат» повідомляє про непідтверджену інформацію від учасників подій, згідно з якою в протестувальників не було коктейлів Молотова, а чоловік загинув через вибух світлошумової гранати. 

Читайте також: «Белсат»: журналісти взяли коментар у чоловіка, якого вважали загиблим під час протестів у Мінську​

Кілька тисяч людей вийшли на вулицю Притицького в Мінську увечері 10 серпня, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Міліція застосовує проти протестувальників гранати зі сльозотичивим газом.

Зараз люди намагаються будувати барикади зі сміття та інших підручних засобів. Рух проспектом Пушкіна в столиці перекритий.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, поранення також отримав водій автобуса, поруч із яким вибухнула граната, йому надають медичну допомогу. Також, як описує кореспондент з місця подій, одна жінка нерухомо лежить у кареті медиків.

Низка публікацій та дописів у соцмережах повідомляють про демонстрантів у різних частинах Мінська. Частина автомобільних доріг перекрита спецтехнікою.

Читайте також: США застерігає уряд Білорусі від застосування сили, а Ґутерріш закликає «всі сторони» до діалогу

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, набрав більшість голосів. Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську. 

 
…

В Організації з безпеки і співпраці в Європі і в Парламентській асамблеї Ради Європи відгукнулися на останні події в Білорусі, пов’язані з президентськими виборами 9 серпня і розгоном протестів після них.

Як заявили в Бюро демократичних інституцій і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, після залякувань і непропорційного застосування сили проти учасників протестів у Білорусі по тому, як з’явилися повідомлення про серйозні порушення в перебігу проведення виборів БДІПЛ закликає до діалогу і вимагає від влади утриматися від насильства і чесно й детально повідомити про результати виборів на всіх дільницях.

«Є свідчення про надмірне застосування поліцією сили по всій Білорусі проти переважно мирних протестів… Свобода мирних зібрань, як і свобода висловлювання – це засадничі права людини, визначально важливі для розвитку демократичних суспільств, і БДІПЛ закликає негайно і дієво розслідувати всі прояви жорстокості з боку поліції, а також звільнити всіх затриманих за участь у протестах, що тривають далі», – мовиться в заяві.

БДІПЛ, яке в ОБСЄ відповідає, зокрема, за спостереження за виборами в країнах-членах, також заявило, що шкодує через неможливість узяти участь у спостереженні за виборами в Білорусі після того, як влада країни не направила вчасного запрошення.

У заяві згадано й про числення повідомлення про порушення на різних стадіях виборчого процесу в Білорусі – при тому, що всі країни-члени ОБСЄ зобов’язувалися проводити справді демократичні вибори і дотримувати права на свободу мирних зібрань.

«БДІПЛ продовжує стежити за подіями в Білорусі і закликає до діалогу, і при цьому залишається твердо на боці громадянського суспільства і всіх, хто захищає права людини. БДІПЛ готове допомагати владі країни здійснювати нагальні реформи, необхідні для того, щоб привести закони і правозастосування в країні у відповідність до міжнародних стандартів і зобов’язань у галузі прав людини», – заявили у БДІПЛ ОБСЄ.

На ситуацію в Білорусі відгукнулося й нинішнє головування в ОБСЄ Албанії. «Із занепокоєнням стежимо за подіями в Білорусі після недільних президентських виборів. Закликаємо до максимальної стриманості і відповідальності в такий критичний час і наголошуємо на важливості дотримання прав людини і засадничих свобод», – мовиться в короткій заяві у твітері.

А в Парламентській асамблеї Ради Європи на це становище зреагував її президент Рік Дамс.

Як мовиться в його заяві, він глибоко шкодує, що президентські вибори в Білорусі були далеко не вільними і чесними.

Навівши низку повідомлень про порушення напередодні дня голосування, Дамс додав, що події вечора 9 серпня, коли силовики застосували силу і затримували демонстрантів, поглибили ці занепокоєння.

Президент ПАРЄ закликав владу Білорусі до максимальної стриманості і забезпечення неухильного дотримання засадничих прав і свобод людини відповідно до міжнародних зобов’язань країни. «Свобода висловлювання і мирного зібрання – важлива засада демократичних суспільств і необхідна умова для плюралістичного і демократичного мирного процесу», – додав він.

При цьому Рік Дамс наголосив: «Я особливо вітаю відвагу і рішучість білоруських жінок, які брали активну участь у політичних процесах як їхні лідери, активісти і активні виборці, незважаючи на сексистські зауваження, які лунали впродовж усієї кампанії». За його словами, такій зневажливій мові не місце в сучасній політиці.

Також Дамс пообіцяв, що ПАРЄ буде уважно стежити за становищем у Білорусі.

Раніше 10 серпня Центральна виборча комісія Білорусі дещо оновила попередні офіційні результати виборів президента країни, що відбулися 9 серпня. Тепер чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, за цими даними, має 80,08% голосів, його головна суперниця Світлана Тихановська – 10,09%, решта кандидатів здобули менш ніж по 2%, а 4,6% відсотка учасників виборів проголосували проти всіх. За цими ж офіційними даними, явка склала 84,27%, повідомило білоруське державне агентство «БелТА»; сайт самої ЦВК, як і низка інших білоруських сайтів, на той час іще був недоступний.

Таким чином, зміни порівняно з даними, оголошеними вранці 10 серпня, відрізняються лише на десяті частки відсотка, і на ці частки нині поліпшився результат Тихановської і погіршився Лукашенка. Як заявляла вранці голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина, оголошені тоді дані ще будуть змінюватися, але зовсім незначно.

Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів. Опозиція заявляє, що її власні екзит-поли і альтернативні підрахунки свідчать про перемогу Тихановської. Сама Тихановська і її виборчий штаб вважають саме її переможницею виборів і готуються до нових протестів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську. У сутичках є потерпілі; МВС заявляє про більш ніж 50 потерпілих громадян і 39 міліціонерів.

Правозахисники заявляли й про загибель одного демонстранта; в МВС це заперечують.

Чоловік, якого називали як імовірного загиблого, в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода й іншим ЗМІ розповів, що дійсно був сильно побитий, закривавлений і в момент, коли він потрапив у кадр, лежачи на землі, був непритомний, що могло спричинити думку про його смерть.

Тим часом правозахисники повідомляли і про іншого чоловіка, який потрапив під автомобіль силовиків і, ймовірно, міг загинути; про його долю нічого не відомо.
…