Google is warning that Australians’ personal information could be “at risk” if the digital giant has to pay for news content. A proposed law would require firms like Google and Facebook to pay Australian news organizations for the content that appears on their websites. The law was drafted last month after months of negotiations between the Australian government and the two tech giants broke down. In an open letter posted online Monday, Melanie Silva, Google’s managing director for Australia and New Zealand, said Australians’ personal data could be turned over to big media firms if the law is enacted, which would help them automatically inflate their search ranking. Silva also said the law would make such free services such as Google Search and YouTube “dramatically worse” and could lead to Australians paying for such services. Rod Sims, the chair of the Australian Competition and Consumer Commission, dismissed Google’s claims as “misinformation.” He said the proposed law does not require Google to turn over user’s personal information, or charge for its search services.The open letter was published as Australian regulators begin the last week of gathering public consultations and comments on the proposed law. Australian media companies have seen their advertising revenue increasingly siphoned off by firms like Google and Facebook in recent years.
…
Вночі 17 серпня невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Про це повідомила головна редакторка програми Наталка Седлецька.
Це трапилось близько 00:30 17 серпня у Броварах.
«Співробітнику програми розслідувань «Схеми» спалили авто. Борис Мазур – наш незмінний водій і постійний учасник знімальної групи. Це трапилось під його будинком у Броварах о пів на першу ночі, машина відновленню не підлягає», – зазначила Седлецька.
Оперативно-слідча група провела огляд місця події.
Седлецька наголосила, що підпал пов’язаний саме з професійною журналістською діяльністю «Схем», «яка комусь дуже не подобається».
«З очевидних думок – десь рік тому Андрій Портнов опублікував усі персональні дані наших водіїв – їхні паспорти, номери авто, адреси проживання та погрожував редакції. У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу, яка, втім, не рушить з місця. А у минулу п’ятницю Портнов вкотре опублікував ось таке: «маргинальное Радио Свобода – продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер», – написала Седлецька.
Водночас, за її словами, «навряд чи доводиться обмежуватись лише цією версією».
«Цю машину дуже добре знають у широкому колі фігурантів наших матеріалів. Цей автомобіль по суті був нашим робочим інструментом, за допомогою якого ми зняли велику кількість журналістських розслідувань», – заявила головна редакторка «Схем».
«Був хлопок, що дає підстави стверджувати, що відбувся саме підпал, – розповів адвокат Володимир Щиголь, який виїхав на місце. – В подальшому, коли проводився огляд, було з’ясовано, що найбільш вірогідно підпал відбувся з лівої частини з боку переднього колеса».
За словами захисника, криміналісти взяли зразки речовини, за допомогою якої, ймовірно, був підпалений автомобіль співробітника «Схем».
«Хімічні зразки, які були відібрані за місцем вчинення злочину, будуть відправлені на експертизу і буде встановлено, за допомогою якої речовини було здійснено підпал. А далі слідство буде встановлювати походження речовини і так далі», – пояснив Щиголь.
І додав: «Враховуючи те, що ця машина постійно використовувалась у професійній журналістській діяльності, очевидно має місце, окрім самого знищення майна – ще й перешкоджання журналістській діяльності, що є теж кримінальним злочином. У слідчого тепер є 24 години, щоб визначити кваліфікацію, внести відомості до ЄРДР і правильно скерувати розслідування».
Раніше знімальна група «Схем» неодноразово зазнавала перешкоджань своїй професійній діяльності.
У листопаді 2019 року колишній народний депутат та ексзаступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов оприлюднив персональні дані члена знімальної групи програми «Схеми: корупція в деталях» Бориса Мазура, а саме його повні паспортні дані та домашню адресу, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.
Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя і ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем».
Тоді Національна поліція України зареєструвала кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу України – «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» і «погроза або насильство щодо журналіста». Кримінальне провадження і досі на стадії досудового розслідування.
8 серпня 2020 року журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Михайло Ткач повідомив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою прослуховування. Поліція розпочала два кримінальних провадження: одне за статтею про порушення недоторканності приватного життя журналіста, друге – щодо незаконного обігу й використання прихованих записувальних пристроїв, але так і не провела огляд приміщення за допомогою спеціального обладнання, яке здатне виявити наявність пристроїв для прослуховування.
У жовтні 2015 року під час зйомок сюжету про дорогі автомобілі працівників СБУ, що не відповідають їхнім офіційним доходам, на знімальну групу «Схем» у складі Михайла Ткача й Кирила Лазаревича скоїли напад співробітники СБУ. Під час затримання, як свідчать записи відеокамер, вони застосували силу до знімальної групи, відібрали і пошкодили техніку.
У вересні 2017 року співробітники Державного управління охорони скоїли напад на знімальну групу «Схем» біля одного з ресторанних комплексів під Києвом, де, за інформацією журналістів, святкували весілля сина тодішнього генпрокурора Юрія Луценка Олександра. У момент, коли закриту вечірку мав залишити на той час президент України Петро Порошенко, працівники УДО напали на знімальну групу програми, в результаті чого оператор Борис Троценко зазнав струсу мозку та пошкодження руки.
У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука, коли журналісти проводили зйомки біля аеропорту «Київ» (Жуляни), фіксуючи прямі перельоти Медведчука до Росії. У грудні того ж року одному з нападників оголосили підозру. Судовий розгляд справи по суті триває і досі.
27 серпня 2018 року Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головної редакторки «Схем» Наталки Седлецької. У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької. У липні 2019 року ЄСПЛ завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти ГПУ і перейшов до стадії винесення рішення. За словами адвоката Седлецької Сергія Зайця, цей етап може тривати протягом року або півтора.
22 лютого 2019 року журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке тривало протягом пів року.
6 березня 2019 року під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру.
Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.
read more
Прессекретар президента України Володимира Зеленського Юлія Мендель прокоментувала підпал автомобіля програми журналістських розслідувань Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший).
«Журналістські розслідування – це завжди небезпечна робота. Але ситуація, що склалася зі «Схемами», – цілковито неприпустима. Вочевидь, за роки діяльності у програми з’явилися вороги, щодо яких були зняті розслідування. За фактом підпалу відкрито кримінальне провадження, проводяться слідчі дії. Рада, що ніхто не постраждав – це головне. Чинне законодавство передбачає захист учасників кримінального процесу, серед іншого – потерпілих. Україна має зробити все, щоб захищати свободу слова, яка є запорукою демократичної держави», – написала вона у фейсбуці.
Вночі 17 серпня невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру.
Це трапилось близько 00:30 17 серпня у Броварах.
Головна редакторка програми Наталка Седлецька наголосила, що підпал пов’язаний саме з професійною журналістською діяльністю «Схем», «яка комусь дуже не подобається».
…
Головна суперниця Олександра Лукашенка на виборах президента Білорусі Світлана Тихановська записала нове звернення до громадян країни, в якому заявила про готовність стати «національним лідером».
«У мене не було і немає ілюзій щодо своєї політичної кар’єри. Я не хотіла бути політиком. Але доля розпорядилася так, що я опинилася на передній лінії протистояння зі свавіллям і несправедливістю. Доля і ви. Ви, які повірили в мене і дали мені сили… І я готова взяти на себе відповідальність і виступити національним лідером – щоб країна заспокоїлася і увійшла в нормальний ритм. Щоб ми звільнили всіх політв’язнів і в найкоротші терміни підготували законодавчу базу і створили умови для нових, реальних, чесних і прозорих президентських виборів», – сказала Тихановська.
Тихановська виїхала з Білорусі в Литву ввечері 10 серпня. Її прихильники стверджують, що вона зробила це під тиском. Було опубліковано також відеозвернення, в якому вона зачитує з папірця заклик не виходити на акції протесту.
Соратники кажуть, що її змусили записати це звернення шантажем і погрозами під час її перебування в будівлі Центральної виборчої комісії. Водночас і в цьому зверненні вона не говорить про визнання перемоги Лукашенка або відмову від оскарження офіційних підсумків виборів.
Пізніше, 14 серпня, Тихановська у новому зверненні заявила, що ініціює створення координаційної ради для забезпечення передачі влади в Білорусі і ще раз закликала провести нові вибори.
Після цього 16 серпня в Білорусі пройшли наймасштабніші від початку виступів акції проти Лукашенка: тільки в Мінську на протести, за різними даними, вийшли, від 100 до 200 тисяч людей.
Тихановська – дружина відомого блогера Сергія Тихановського. Кандидатом у президенти вона стала після того, як її чоловікові відмовили в реєстрації. Сергій Тихановський зараз перебуває під арештом.
Після відмови в реєстрації іншим опонентам Лукашенка Тихановську почали сприймати як його головну опонентку на виборах.
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.
Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.
Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.
read moreНова Зеландія 17 серпня оголосила про перенесення загальних виборів через спалах коронавірусної інфекції в найбільшому місті країни Окленді.
Прем’єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн заявила, що тепер вибори заплановані на 17 жовтня.
Через спалах COVID-19 в Окленді, де виявили 50 випадків захворювання, зупинили передвиборчу кампанію, а саме місто закрили на двотижневий карантин.
До цього в Новій Зеландії 102 дні не фіксували спалахів COVID-19, і для більшості людей життя повернулося до норми.
Єдиними відомими за той час були випадки хвороби серед туристів, які передбували на карантині на кордоні.
Ардерн заявила, що більше виборів не переноситиме, незважаючи на подальший хід подій. Опитування громадської думки свідчать про те, що її Лейбористська партія виграє вибори.
За даними університету Джонса Гопкінса, Нова Зеландія зафіксувала 1622 випадки COVID-19 і 22 смерті від цієї інфекції за час пандемії.
read more
На будівлі Київської міської державної адміністрації вивісили історичний біло-червоно-білий прапор Білорусі.
Фото будівлі КМДА оприлюднив мер Києва Віталій Кличко в Instagram.
Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.
Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.
read moreGermany’s antitrust authority has launched an investigation into Amazon’s relationship with third-party traders selling on its site, its head was quoted as saying Sunday.”We are currently investigating whether and how Amazon influences how traders set prices on the market-place,” Andreas Mundt, president of the Federal Cartel Office, told the Frankfurter Allgemeine Zeitung daily.Germany is Amazon’s second-biggest market after the United States.During the first few months of the COVID-19 pandemic, when many stores were closed and shoppers flocked online, Mundt said there had been complaints that Amazon had blocked some traders because of allegedly overly high prices.”Amazon must not be a controller of prices,” he said, adding that Amazon had responded to his office’s requests for information and those statements were being evaluated.The cartel office was not immediately available to comment.An Amazon spokeswoman said the company’s policies were designed to make sure its partners set competitive prices.”Amazon selling partners set their own product prices in our store,” the spokeswoman said. “Our systems are designed to take action against price gouging,” she said, adding that those who had concerns should contact its support team for its merchants.Up until 2013, Amazon had prevented traders from offering their products via other online sites at a lower price than on its marketplace, a policy Germany’s antitrust watchdog forced it to abandon.Last year, Amazon reached a deal with the German authority to overhaul its terms of service for third-party merchants, prompting the office to drop a previous seven-month investigation.
…
Північноатлантичний альянс спостерігає за ситуацією в Білорусі, повідомила речниця НАТО Оана Лунгеску.
Водночас вона заперечила слова президента Білорусі Олександра Лукашенка, який 16 серпня заявив, що Альянс розгорнув свої танки та літаки в 15 хвилинах від білоруського кордону.
«Немає нарощування сил НАТО в регіоні… Мультинаціональна присутність НАТО в східній частині території Альянсу – це не загроза жодній країні», – наголосила Лунгеску.
За її словами, війська НАТО виконують винятково оборонну функцію й розгорнуті для запобігання конфліктам.
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.
read moreПрезидентський палац у Братиславі сяє біло-червоно-білими барвами – кольорами історичного прапора Білорусі.
Словацька президентка Зузана Чапутова на своїй твіттер-сторінці пояснила, що це крок «на знак солідарності з тими, хто ненасильно захищає свободу і вимагає вільні, чесні і демократичні вибори в Білорусі».
Вона наглолосила, що насильство має бути замінене розсудливим діалогом, відвертістю і примиренням».
«Я відкидаю використання сили і репресій проти народу Білорусі, який вільно висловлює своє право на слово і збори. Фундаментальні свободи і права людини мають бути завжди в пошані й підтримуватись», – зазначила президентка Словаччини.
Палац Грассалковіча в Братиславі від 1996 року є офіційною резиденцією президентів Словаччини. Споруда в стилі пізнього барокко як літня резиденція була зведена близько 1765 року для графа Антала Грассалковіча – шляхтича хорватського походження, свого часу одного з найвідоміших угорських політиків.
Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.
Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.
…
Посиланням на сусідню державу «не можна заглушити голос багатотисячних протестів», заявив Офіс президента України Володимира Зеленського у зверненні до влади Білорусі.
На думку ОП, сьогодні в Мінську «практично офіційно прозвучало, що нібито керівництво України «наказує» провести нові вибори в Білорусі».
«Це не просто відверта неправда. Це свідоме нагнітання. Свідома провокативна поведінка. Для чого? Чи навіть не так: до чого тут Україна, якщо події стосуються суто Білорусі та внутрішньої недовіри?» – заявили в Офісі президента.
Україна «точно поважає і географічні, й політичні кордони кожної нації та не втручається у вирішення питань про вибори або чиюсь перемогу на них».
«Безсумнівно, посиланням на ту чи іншу сусідню державу не можна заглушити голос багатотисячних протестів своїх же співгромадян. Якщо довіри немає, – а світ бачить, що довіри й близько немає – то цей дефіцит несправедливими звинуваченнями на адресу «керівництва іншої країни» не заповнити. Швидше, можна викликати ще більшу недовіру», – додали в ОП.
Офіс Зеленського заявив, що офіційний Мінськ, «безвідповідально звільнивши «вагнерівців», продемонстрував, що «історична близькість наших двох народів та принцип взаємної допомоги сусідів для нього особисто нічого не вартує».
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.
16 серпня Лукашенко попередив протестувальників:«загубите першого президента – будете стояти на колінах, як в Україні».
read moreВидання «Українська правда» та її проєкт «Європейська правда» вирішили називати Олександра Лукашенка особою, «що виконує обов’язки президента Білорусі», а після інавгурації – «самопроголошеним» президентом, повідомив редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко.
«Європейська правда» та «Українська правда» спільно домовилися привести у відповідність до реалій те, як ми позначаємо у новинах білоруського правителя. Відсьогодні у наших виданнях він буде згадуватися як особа, «що виконує обов’язки президента Білорусі». Після інавгурації – статус Олександра Лукашенка, звісно ж, зміниться на «самопроголошений», – написав Сидоренко у фейсбуці.
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.
read moreЧлени парламентської фракції партії «Слуга народу» засудили прояви насильства з боку білоруської влади. Заяву за підписом 12 членів фракції оприлюднив народний депутат Богдан Яременко у фейсбуці. Вона відкрита для підписання усіма охочими.
«Рішуче засуджуємо прояви насильства з боку режиму де-факто президента Білорусі Олександра Лукашенка: катування й приниження у в’язницях, надмірну жорстокість під час затримання й розгону протестувальників, повне ігнорування цінностей гуманізму під час затримання жінок, неповнолітніх, випадкових перехожих», – йдеться в заяві.
Підписанти підтримали «прагнення народу Білорусі жити у вільній демократичній правовій державі, мати для цього чесні та прозорі вибори, а також захищати свої права та свободи засобами мирного ненасильницького протесту».
Вони вважають неприпустимими порушення прав та інтересів громадян України на території Республіки Білорусь, які, як і білоруси, піддаються викраденням, безпідставним обмеженням свободи, катуванням та приниженням гідності з боку представників правоохоронних органів.
«У контексті положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС закликаємо українську владу якнайшвидше визначити чітку принципову позицію щодо подій навколо президентських виборів в Республіці Білорусь», – зазначили підписанти.
Вони пропонують президенту України Володимиру Зеленському перенести з території Білорусі засідання Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі; доручити Національній поліції та Службі безпеки України розпочати розслідування діяльності організованого злочинного угруповання за участю вищих посадових осіб Республіки Білорусь, що займалось посібництвом тероризму, а також замахами на життя та здоров’я громадян України; призупинити усі форми політичного діалогу з Білорусю на вищому рівні.
12 серпня перший заступник голови «Слуги народу» Олександр Корнієнко заявив, що всередині фракції ще тривають дискусії щодо подій у Білорусі.
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.
read moreПосол Білорусі в Словаччині Ігор Лещеня підтримав протести співгромадян після президентських виборів.
На оприлюдненому відео, як повідомляють чеські ЗМІ, посол виступив з критикою поліцейського свавілля проти мирних демонстрацій. Майбутнє Білорусі посол бачить в плюралізмі політичних партій.
«Я солідарний з тими, хто вийшов на мирні демонстрації на вулиці білоруських міст, щоб їх голоси були почуті», – заявив Ігор Лещеня.
Посла шокувало втручання органів безпеки, які, на його думку, оживили традиції радянської служби безпеки НКВС в «толерантній європейській Білорусі 21 століття».
Посол висловив сподівання, що майбутнє його країни будуватиметься на повазі до поглядів усіх членів суспільства і на плюралізмі політичних партій.
«Білоруси це своє право вистраждали», – сказав Ляшченя.
Російське агентство «РИА Новости» пише, що білоруський посол Ігор Лещеня є першим представником білоруського дипломатичного корпусу, який виступив з підтримкою протестів проти режиму президента Олександра Лукашенка.
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.
read moreУ центрі Києва 16 серпня пройшла хода на підтримку учасників антивладних протестів у білорусі.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, близько сотні людей із біло-червоними прапорами йшли центром Києва – від Михайлівської площі до посольства Білорусі в Україні, де пройшов мітинг.
Серед лозунгів, які звучали від активістів, були: «Живе Білорусь», «Лукашенко, йди», «Відпускай» (йдеться про затриманих у Білорусі людей).
Серед учасників є як громадяни України, так і білоруси, які з різних причин перебувають в Україні.
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.
Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.
Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.
…
Президент Росії Володимир Путін заявив білоруському колезі Олександрові Лукашенку, що Москва готова надати Мінську допомогу в рамках Договору про створення союзної держави і «в разі необхідності» по лінії Організації Договору про колективну безпеку, повідомляє 16 серпня пресслужба Кремля.
За повідомленням, про це йшлося під час телефонної розмови Путіна і Лукашенка.
«Продовжено обговорення ситуації, що склалася після президентських виборів у Білорусі, в тому числі з урахуванням тиску, що чиниться на республіку ззовні. З російського боку підтверджена готовність надати необхідне сприяння у вирішенні проблем, що виникли, на основі принципів Договору про створення Союзної держави, а також в разі необхідності по лінії Організації Договору про колективну безпеку», – йдеться в повідомленні.
Про те, хто саме тисне на Білорусь, у Кремлі не уточнили.
Напередодні президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що покладається на допомогу Росії в захисті безпеки Білорусі. Лукашенко вказав на договір із Росією в рамках «союзної держави».
«Якраз ці моменти підходять під цей договір. Тому сьогодні з президентом Росії в мене відбулася довга, ґрунтовна розмова про ситуацію. Повинен сказати, мене навіть трохи здивувало – абсолютно поінформований про те, що відбувається», – зазначив президент Білорусі 15 серпня.
Він додав, що домовився з президентом Росії Володимиром Путіним, що на запит Мінська Кремль надасть «всебічну допомогу із забезпечення безпеки» Білорусі.
Про розмову Лукашенка з Путіним 15 серпня повідомляли його пресслужба та пресслужба Кремля.
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.
Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.
Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.
…
Кілька сотень людей 16 серпня вийшли на акцію в центрі Мінська на підтримку Олександра Лукашенка. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, мітинг проходить на площі Незалежності в Мінську.
Перед мітингувальниками виступає президент Олександр Лукашенко.
Десятки автобусів із різних районів стоять на прилеглих вулицях.
Площа обгороджена вантажівками, молоковозами і тракторами. З проспекту Незалежності туди можливо потрапити через пости міліції.
При цьому раніше білоруські видання повідомляли, що люди з регіонів скаржилися на те, що влада змушує їх брати участь у мітингу на підтримку Лукашенка під загрозою звільнення.
Тим часом у Мінську й інших містах Білорусі продовжуються опозиційні акції протесту проти насильства з боку силовиків і з вимогою відставки Лукашенка, що почалися ввечері 9 серпня.
…
Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що дасть доручення перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська до Гродно. Про це він сказав в ефірі каналу «Білорусь 1» 15 серпня.
Таке рішення Лукашенко пояснив нібито військовими навчаннями в Польщі та Литві.
«Йде ескалація і нарощування військового компоненту на цих територіях. Спокійно за цим спостерігати ми не можемо. І коли рано вранці я розмовляв і слухав доповідь начальника Генерального штабу, я помітив: наших військових теж непокоїть ця проблема», – заявив він.
Читайте також: Лукашенко заявляє, що «домовився з Путіним» про допомогу в «забезпеченні безпеки» Білорусі
За його словами, саме у зв’язку з цим він «просить додатково перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська до Гродно».
Телеканал «Білорусь 1» також згадав про перекидання американських військових на бази поблизу білоруського кордону. Згадана в сюжеті база розташована в районі польського міста Дравско Поморське поблизу німецького кордону, на узбережжі Балтійського моря, уточнює білоруська служба Радіо Свобода.
15 серпня в білоруському місті Гродно близько десятка десантників пройшли центром міста з плакатами: «Ми з народом».
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.
Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.
Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.
read moreМіністерство закордонних справ прокоментувало результати виборів та протести в Білорусі. В заяві від 15 серпня МЗС не зазначає, чи визнає результати президентських виборів, згідно з якими перемогу здобув чинний очільник Білорусі Олександр Лукашенко.
Натомість у відомстві вказують на те, що цим результатам не довіряє білоруська громадськість.
Читайте також: Лідери країн Балтії закликали до перевиборів у Білорусі
«МЗС України констатує, що офіційно оприлюднені результати виборів президента Республіки Білорусь не викликають довіри в білоруському суспільстві. Ми загалом поділяємо позицію, висловлену Європейським Союзом щодо виборів в Білорусі. Україна надзвичайно занепокоєна випадками необґрунтованої жорстокості правоохоронців щодо громадян, які беруть участь у протестах, представників ЗМІ та іноземців», – йдеться в повідомленні дипломатичної установи.
Офіційний Київ закликає білоруську владу «не допустити подальших переслідувань своїх опонентів і тих громадян Білорусі, які вийшли на вулиці міст продемонструвати свою позицію», а також розслідувати насильство проти учасників протестів.
«Україна вважає Білорусь особливо близькою країною і готова докласти усіх зусиль, щоб допомогти їй пройти цей складний етап без ослаблення суверенітету, врегулювати кризу з дотриманням основоположних прав і свобод громадян», – стверджують у МЗС.
Водночас відомство не уточнює, чи стосується його підтримка позиції Євросоюзу також і підтримки санкцій, якщо блок їх запровадить.
14 серпня міністри закордонних справ Європейського союзу ухвалили рішення в принципі про нові санкції проти Білорусі та її керівництва і доручили робочим групам розробити списки тих, хто підпаде під санкції за насильство проти білоруських протестувальників. А кілька лідерів країн ЄС закликали до проведення нових, демократичних виборів в Білорусі під наглядом міжнародних спостерігачів.
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Читайте також: «Нам соромно»: білоруси відмовляються від державних нагород та премій, ідуть із держслужби
Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.
Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.
Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.
…
Економіка України почала відновлюватися в третьому кварталі 2020 року, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 15 серпня.
За словами голови уряду, на економічну ситуацію позитивно впливає збір урожаю, який перенісся з другої чверті року на третю «через погодні умови». Він вказав на прогноз Міністерства економічного розвитку і торгівлі, згідно з яким протягом наступних трьох років ВВП зростатиме на понад 4% щорічно.
Шмигаль також вказав на показники програми кредитування «5-7-9».
«Загальний об’єм позик для малого та середнього бізнесу вже склав 4,2 млрд грн. 75% всіх кредитів для МСБ з лютого було видано саме в межах програми «5-7-9%». Найбільше кредитів видано українським фермерам – 57%, ще 17% – це торгівля і 6% – це промисловість», – стверджує прем’єр-міністр.
За даними Державної служби статистики, реальний ВВП України в другому кварталі змешився на 9,9% порівняно з першим кварталом 2020 року (з урахуванням фактору сезонності) і на 11,4% – порівняно з другим кварталом 2019 року.
read moreДержавний департамент Сполучених Штатів привітав рішення уряду Литви визнати екстремістське угруповання «Хезболла» терористичною організацією. Про це зовнішньополітичне відомство США заявило 15 серпня.
«Литва демонструє справжнє лідерство в Європі та в межах Європейського союзу, визнавши всю організацію «Хезболла» терористичною та забороновши пов’язаним із нею особам доступ на свою територію», – йдеться в заяві.
У Держдепартаменті нагадали про аналогічне рішення Німеччини, ухвалене 30 квітня. Таке визнання, згідно з позицією Вашингтона, показує, що немає різниці між «воєнним» та «політичним» крилами угруповання.
США закликають інші держави-члени Євросоюзу підтримати цю ініціативу як на національному рівні, так і на рівні всього блоку, щоб «не дозволити членам «Хезболли» та тим, хто підтримує їх фінансово, діяти в своїх країнах». Державний департамент звинувачує угруповання в збройних нападах на території Європи, Південної та Північної Америк, а також на Близькому Сході.
«У Лівані «Хезболла» підважує суверенітет та управління, намагаючись захистити своє озброєння та фінанси за рахунок ліванського народу. У «Хезболли» не може бути ролі в конструктивному громадянському суспільстві, тож литовці заслуговують на повагу за цей важливий крок в подальшому запобіганні активності «Хезболли» в Європі», – зазначають у Держдепартаменті.
Литва визнала «Хезболлу» терористичною організацією 13 серпня.
Угруповання «Хезболла» має значний вплив у Лівані, де вибух у столиці нещодавно призвів до загибелі понад 170 і поранень тисяч людей. Трагедія, яка, за припущеннями, сталася зокрема й через корупцію у владі, приизвела до нового спалаху протестів і відставки уряду. Протестувальники зокрема вигукували гасла і проти «Хезболли»
Всю «Хезболлу» чи її військове крило визнали терористичними організаціями 18 держав, а також Європейський союз (тільки військове крило), Ліга арабських держав та Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (повністю).
…
Активісти з допомогою повітряних кульок запустили український прапор над окупованим Росією Кримом. Про це у фейсбуці повідомив колишній політв’язень Володимир Балух.
«Друзі! Побратими! Україно! Наш прапор вже над Кримом! Емоції неймовірні! Зараз запускатимем повітряну пошту з листівками! Разом ми сила! Україна переможе!» – написав Балух.
25-метровий національний прапор запустили біля пункту пропуску «Чонгар».
«Це скоріш не ідея, а спільний поклик нас, кримців, які змушені були з різних причин покинути територію окупованого нашого півострова. А чому сьогодні? Все дуже просто. У нас 23 числа День державного прапора України і саме напередодні хотілося запустити цей прапор. А сьогодні вітер наш, небо чисте, видно буде здалеку. Люди наші там на окуповані території чекають від нас світлого посилу», – розповів Балух в ефірі «5 каналу».
1 серпня на адмінкордоні анексованого Криму з Херсонською областю десятки байкерів передали херсонським прикордонникам український прапор у рамках щорічного всеукраїнського «Мотопробігу Єдності».
read more
Державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео та міністр оборони Польщі Маріуш Блащак підписали угоду про «посилення співпраці в обороні» між двома країнами. Це сталося 15 серпня у Варшаві, куди прибув Помпео в ході свого турне Європою.
Угода встановлює рамкові умови для збільшення військового контингенту США в Польщі. Наразі в цій країні розміщено 4,5 тисячі американській військових, цю цифру планують збільшити ще приблизно на тисячу.
На спільній пресконференції з Помпео польський міністр закордонних справ Яцек Чапутович висловив переконання, що американські солдати зможуть підсилити оборонний потенціал Польщі, яка «розташована ближче до потенційного джерела конфлікту».
«Важливо, щоб вони (американські військові – ред.) були розміщені тут, у Польщі, а не в Німеччині», – додав він.
Державний департамент у своїй заяві назвав Польщу «близьким другом Сполучених Штатів та опорою регіональної безпеки».
Росія раніше критикувала посилання присутності військ НАТО біля своїх кордонів.
У липні Пентагон повідомив, що Сполучені Штати планують передислокацію своїх військових у Європі, під час якої з Німеччини будуть виведені близько 11 тисяч 900 американських військовослужбовців. При цьому 5,4 тисячі з них планували перекинути в інші країни Європи.
На початку серпня Міністерство оборони США заявило про завершення роботи над угодою про зміцнення оборонного співробітництва з Польщею.
…
Прем’єр-міністри Естонії, Латвії та Литви закликали владу Білорусі провести «вільні та чесні» вибори. Про це йдеться у спільній заяві Юрі Ратаса, Кріш’яніса Каріньша та Саулюса Скверняліса від 15 серпня за підсумками їхньої зустрічі в Тарту.
Три балтійські країни закликали Мінськ утриматися від насильства та звільнити політичних в’язнів і затриманих протестувальників.
Читайте також: Революція гідності і протести в Білорусі. Якою була б Україна, якби не війна з Росією?
«Прем’єр-міністри закликали Білорусь провести вільні та чесні президентські вибори у прозорий спосіб за участі міжнародних спостерігачів. Прем’єр-міністри також заохочують Європейський союз знайти можливості запровадити обмежувальні заходи проти чиновників, відповідальних за насильство, але водночас не карати білоруський народ за дії їхнього керівництво», – йдеться в заяві.
Також очільники урядів країн Балтії висловили думку, що Євросоюз має знайти спосіб підтримати білоруську громадськість, позаяк «білоруський народ заслуговує на відкрите та вільне суспільство».
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.
Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.
Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.
…
Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення білоруської влади про повернення до Росії затриманих бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера».
«Наслідки цього рішення будуть трагічними. Ми розуміємо, що «вагнерівці» все одно повернуться до свого звичного заняття – розповсюдження війни. Дай Боже, щоб білоруській владі не довелося й на своїй території отримати ще один палаючий, знекровлений Донбас, створити який всі ці «вагнерівці» дуже добре вміють. Бо вони – це ж про експансіонізм і насилля», – мовиться на сторінці Зеленського у фейсбуці.
Раніше секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що віддавши «вагнерівців» Росії, влада Білорусі ухвалила неправове рішення, яке не відповідає духу двосторонніх взаємовідносин, і є не дружнім кроком по відношенню до України
32 із 33 найманців «ПВК Вагнера», затриманих у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії, повідомили 14 серпня російські державні ЗМІ з посиланням на Генпрокуратуру Росії. 33-ій громадянин Росії, який має також білоруське громадянство, залишився на території Білорусі, додали там.
29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».
Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.
Офіс генерального прокурора України направив до Генеральної прокуратури Білорусі запити про видачу 28 із них – учасників збройного конфлікту на Донбасі.
6 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив запросити до Білорусі генеральних прокурорів України й Росії, щоб розібратися з ситуацією.
Через кілька днів 9 серпня Лукашенко заявив, що генпрокурори України і Росії так і не приїхали, бо «їм наплювати на цих хлопців».
При цьому генпрокурор України Ірина Венедіктова не отримувала офіційного запрошення від білоруської сторони, повідомили напередодні в Офісі генпрокурора на запит Радіо Свобода.
…
Пресслужба президент Білорусі Олександра Лукашенка повідомила про його телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.
Зазначається, що сторони обговорили ситуацію в Білорусі та навколо неї.
На сайті російського президента інформації про дзвінок немає.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко 15 серпня заявив про намір зв’язатися з президентом Росії Володимиром Путіним. На думку Лукашенка, протести є загрозою не тільки для Білорусі, але і для Союзної держави з Росією і всього «загального простору».
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.
Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.
Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.
…
«Без Криму немає України». Заступник глави Меджлісу кримських татар хоче більшої рішучості від влади
Заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров вважає, що українській владі потрібно бути «більш рішучою і наполегливою», як в питаннях обміну утримуваними особами з внесенням до списків ув’язнених у Росії кримських татар, так і загалом у діях і переговорах щодо повернення під контроль українських територій.
Так Умеров прокоментував інформацію щодо нового списку українців, який нібито підготовлений для чергового обміну утримуваними особами.
«Тепер заговорили, в черговий раз, про обмін. Навіть узгоджений список на 100 чоловік є. Цікаво, є там хтось із Криму? А кримські татари є? Чи знову немає?» – написав він у фейсбуці.
Умеров вважає, що проведенням постійних обмінів «перемоги не досягти».
«Без Криму немає України. Без ефективної підтримки в світі Крим не повернути. Україні необхідно бути більш рішучою і наполегливою у відносинах з лідерами провідних країн. До Росії ж, необхідно ставитися як до супротивника у війні і як до країни-агресора. Ніяких контактів, крім питань щодо виведення військ і відновлення територіальної цілісності України. Обміном заручниками перемоги не досягти. «Обмінний фонд» Росія дуже швидко відновлює», – написав він, зазначивши, що живе надією, що територіальна цілісність України відновиться.
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що зустріч Тристоронньої контактної групи в Мінську відбудеться 18 серпня.
«Одне з головних питань – продовження режиму тиші і питання обміну. Ми до ОБСЄ вже в цьому форматі передали новий список, ОБСЄ підтвердила вже список на обмін, там більше ста людей. Зараз ми чекаємо з тієї сторони, що вони теж нададуть свій погоджений список. Потім ОБСЄ повинна визначитися в нашому форматі, Україна-Росія-ОБСЄ, коли може технічно вже проводитися обмін», – заявив президент, не уточнивши, кого саме має на увазі під «тією стороною».
У Міністерстві закордонних справ України готують стратегію деокупації Криму. Поки цей план існує лише в проєктному, чорновому варіанті, але буде розширений і доповнений за рахунок ініціатив від РНБО, уряду і Офісу президента.
Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що не бачить Росію у створенні міжнародного майданчика з питання деокупації Криму.
Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…
Рада Безпеки ООН увечері в п’ятницю, 14 серпня, не підтримала запропонований США проєкт резолюції про продовження ембарго на постачання зброї Ірану. За проєкт голосували тільки дві країни – США і Домініканська республіка. Проти були Росія та Китай. Інші країни, зокрема європейські союзники Сполучених Штатів, утрималися.
Держсекретар США Майк Помпео у своїй заяві, опублікованій на сайті Держдепартаменту, розкритикував «нездатність Ради Безпеки рішуче діяти на захист міжнародного миру і безпеки». Помпео вказав на те, що ембарго діяло протягом 13 років. Іран, за твердженнями Вашингтона, є «головним спонсором тероризму» у світі, підтримуючи, зокрема, терористичні і радикальні угруповання в Ємені, Сирії, Лівані, Іраку та інших країнах регіону.
В Ірані провал проєкту резолюції привітали. «За 75 років існування ООН Америка ніколи не була настільки ізольованою», – заявив представник МЗС Ірану.
Влада США в особі спецпредставника Держдепартаменту США по Ірану Браяна Хука раніше натякало, що у випадку провалу голосування, Вашингтон може запустити механізм відновлення всіх санкцій ООН, які Рада Безпеки ухвалювала проти Ірану, і частково скасованих після укладення у 2015 році так званої ядерної угоди. США вийшли з неї у 2018 році, звинувативши Іран у недотриманні її положень. Інші країни-учасниці офіційно виступають за її збереження.
…
