Президент США Дональд Трамп виступив із промовою 27 серпня, на з’їзді Республіканської партії. Виступаючи на великій сцені біля Білого дому, Трамп офіційно погодив своє повторне висунення на другий термін від Республіканської партії. У своїй промові він пообіцяв відновити країну після масштабної, спричиненої коронавірусом, кризи і повернути роботу мільйонам безробітних. Більшу частину свого виступу Трамп зосередив на жорсткій критиці свого опонента, представника від Демократичної партії Джо Байдена. Байден відповів Трампу серією твітів, перерахувавши завдані США пандемією збитки у той час, як Дональд Трамп керував країною.
…
Влада Білорусі поводиться з медіа у свавільній манері, заявив тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.
«Влада поводиться з медіа у дедалі більше свавільній манері. Вони не лише відмовляються акредитувати журналістів, але й використовують різні приводи для затримання повністю акредитованих журналістів, щоб не дати їм повідомляти про те, що вони бачать. Ми також стривожені, що влада погрожує висунути свавільні звинувачення журналістам, які відмовляються виконувати накази поліції та віддати їм фотографії та іншу інформацію», – заявила Сінделар.
Вона вважає дії білоруської влади «помстою» та «кричущим порушенням норм та законів».
Журналісти Білоруської служби Радіо Свобода Влад Гридзін, Олесь Дащинський, Олег Груздзілович, Андрій Рабчик та кореспондент «Настоящего времени» Роман Васюкович й оператор Андрій Ярошевич були серед щонайменше 30 місцевих та іноземних журналістів, яких затримали в центрі Мінська 27 серпня.
У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що необхідно було перевірити документи, які підтверджують законність їхньої професійної діяльності.
Під час затримання журналістів РВЄ/РС обшукали поліцейські. Правоохоронці забрали ноутбуки й камери й наказали відкрити фотогалереї та іншу інформацію на мобільних телефонах. Щонайменше в одному випадку журналіста попросили видалити фотографії поліції. Коли акредитований фотограф Гриздін відмовився видалити фото, поліція погрожувала йому новими адміністративними звинуваченнями.
Усіх журналістів, окрім Ярошевича, відпустили на волю о пів на другу ночі 28 серпня.
Ярошевича відпустили 28 серпня вдень після того, як він провів ніч під вартою за звинуваченнями в участі в несанкціонованому мітингу. Він був фотографом на білоруському державному телебаченні, але разом із сотнями співробітників вийшов на страйк і згодом залишив свою роботу.
Також білоруські правоохоронці затримали журналістів Tut.by, BelaPAN, Belsat, TASS, Associated Press та інших медіа. Згодом їх відпустили.
Затримання відбувалися на тлі блокування понад 70 веб-сайтів, включно із сайтом Білоруської служби Радіо Свобода. Крім того, правоохоронці затримали блогерів. У деяких випадках їм загрожує кілька місяців під вартою. Серед затриманих – блогер Ігор Лосік, який консультував Білоруську службу Радіо Свобода в питаннях цифрових стратегій. Його заарештували 25 червня. Сьогодні йому продовжили термін тримання під вартою до 25 жовтня.
Дейзі Сінделар закликала білоруську владу не переслідувати журналістів та поважати їхні права.
read moreМіністр Кабінету міністрів Олег Немчінов сказав, що йому прикро, що бізнес зазнає збитків через заборону на в’їзд іноземцям. В ефірі Радіо Свобода він пояснив, що такий захід є непопулярним, але вимушеним рішенням уряду.
«Мені прикро, що український бізнес змушений нести такі втрати. Це, на жаль, об’єктивність. І не треба шукати тут злого умислу. Не треба шукати тут якогось підступу. Ми приймаємо непопулярні рішення. І, дійсно, шкода, що люди несуть за це такі… збитки», – сказав міністр в ефірі програми «Свобода Live».
У тому ж ефірі львівський ресторатор Андрій Худо розповів про збитки, які несе готельно-ресторанний бізнес у Львові. За його підрахунками, через карантин частка іноземних туристів знизилась з приблизно 70% практично до нуля.
На позачерговому засіданні 27 серпня Кабінет міністрів заборонив в’їзд іноземцям з 00:00 28 серпня і до 00:00 годин 28 вересня.
…
Стан госпіталізованого в Німеччині російського опозиційного політика Олексія Навального залишається тяжким, але серйозної загрози його життю немає, повідомила речниця Навального Кіра Ярмиш 28 серпня.
«Він, як і раніше, в штучній комі і підключений до ШВЛ (апарату штучної вентиляції легень – ред.). Стан тяжкий, проте симптоми отруєння зменшуються. Зараз серйозної загрози для життя немає. Проте прогнозів лікарі, як і раніше, не дають», – написала речниця політика у твітері.
24 серпня в німецькій клініці «Шаріте» підтвердили, що російського опозиційного політика Олексія Навального отруїли речовиною з групи інгібіторів холінестерази. За словами лікарів, Навальний досі перебуває в стані штучної коми, але серйозної небезпеки для його життя немає.
Прессекретар Навального Кіра Ярмиш написала у твітері, що стан політика стабільний.
20 серпня Навальний летів із Томська в Москву. У польоті йому стало зле, і він знепритомнів. Екіпаж екстрено посадив літак в Омську. Навального відправили в реанімацію місцевої лікарні і підключили до апарату штучної вентиляції легенів.
22 серпня спецлітак із Німеччини доставив опозиціонера в Берлін. Соратник Навального Леонід Волков повідомив, що переліт оплатив бізнесмен і філантроп Борис Зімін і фонд його сім’ї.
Родичі й близькі соратники Навального вважають, що його отруїли.
Омські лікарі спершу не коментували можливих причин стану Навального, а потім почали прямо заперечувати версію його соратників про отруєння.
Олексій Навальний упродовж останніх років разом зі своєю командою, Фондом боротьби з корупцією, здійснив серію розслідувань про діяльність багатьох представників російської влади, зокрема, колишнього голови уряду Дмитра Медведєва, наближеного до президента Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина й інших.
До групи речовин із зазначеним механізмом дії належать також побутові, сільськогосподарські та промислові інсектициди (хлорофос, карбофос та ін.), бойові отруйні речовини (зарин, заман, табун)
read moreКонституційний суд визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. Відповідне рішення оприлюднене на сайті КСУ.
П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.
Згідно з рішенням КСУ, указ президента тепер втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.
Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком.
Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».
У Національному антикорупційному бюро України наразі не коментували рішення суду.
…
У Європейському союзі досягли загальної домовленості про необхідність санкцій щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, які не припиняються з дня виборів 9 серпня. Але за результатами неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що відбулася в Берліні наразі немає певності, чи буде в цьому списку і чинний президент Олександр Лукашенко, якого оголосили переобраним і на шостий термін.
«Ми вирішили запровадити цілеспрямовані санкції, мандат на розробку яких нам надав саміт ЄС (19 серпня – ред.). Ми укладемо перелік осіб, для цього потрібні певні юридичні кроки, і ухвалимо рішення щодо цього якнайшвидше, з урахуванням певних формальних процедур», – сказала в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Анн Лінде, міністр закордонних справ Швеції, принаймні один громадянин якої, журналіст Пауль Гансен, був затриманий у Білорусі 27 серпня.
«Ми будемо також намагатися збільшити підтримку громадянського суспільства в Білорусі, наскільки це можливо. І, звичайно, ми вимагаємо, щоб були звільнені всі політичні в’язні і щоб вимоги народу про демократію і свободу були виконані», – додала вона.
Анн Лінде повідомила, що міністри домовилися не оголошувати публічно кількість білоруських посадовців, які будуть у санкційному списку, а на запитання, чи стосуватимуться санкції й Лукашенка, відповіла формулюванням із рішення: санкції будуть проти осіб «високого політичного рівня», але не «найвищого».
«Ми також вирішили залишити можливість поступово розширювати цей список у майбутньому», – додала вона.
Із заяв інших учасників зустрічі випливає, що в першій версії санкційного списку може бути до 20 білоруських посадовців і що не виключено, що сам Лукашенко потрапить до якогось подальшого його розширення.
Зокрема, як повідомив у Берліні журналістам голова МЗС Чехії Томаш Петржічек, на нинішній зустрічі досягли загальної домовленості про структуру списку і більш-менш про те, хто до нього потрапить, але юридичні моменти, яких необхідно дотриматися, будуть виконані не раніше як через тиждень.
На запитання про присутність Лукашенка в списку кілька міністрів заявляли, що, на їхню думку, він має там бути, але, можливо, «з тактичних міркувань» він не потрапить до першої черги, щоб не зашкодити ініціативі ОБСЄ про посередництво, – але може бути доданий до списку пізніше, якщо в урегулюванні в Білорусі не буде поступу.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель сказав лише, що інформація про осіб у санкційному списку «має бути захищена, доки санкції не ухвалені юридично і не набули чинності». Він пояснив, що більшість країн виступили за поступовий підхід із посиленням санкційного тиску на все нових посадовців, якщо Лукашенко не піде на переговори з опозицією. За словами Борреля, в перших пропонованих версіях санкційного списку було 12 осіб, зараз їх стало «майже 20», і, можливо, наступними днями це число ще зросте – «все буде залежати від того, як будуть розвиватися події в Білорусі і які будуть дії режиму».
Раніше 28 серпня Олександр Лукашенко в очікуванні повідомлень про санкції заявив, що Білорусь відповість країнам, які запровадять щодо неї економічні й інші санкції, зокрема Литві й іншим країнам Євросоюзу. За його словами, він доручив урядові країни внести пропозицію про переорієнтацію всіх торговельних потоків Білорусі з портів Литви на інші. «От ми і подивимося, як вони будуть жити. 30% литовського бюджету формують наші вантажопотоки через Литву. Що ще треба? Зажерлися. Тому поставимо на місце, – стверджував Лукашенко. – …Ми їм покажемо, що таке санкції».
У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти інціаторів і учасників протестів.
…
Радник голови Офісу президента Андрія Єрмака Михайло Подоляк заявив, що голова виконавчого комітету Національної ради реформ Міхеїл Саакашвілі продовжить працювати в Україні, попри його заяви щодо поверення в Грузію. Подоляк агенції «Інтерфакс-Україна» повідомив, що мав розмову із Саакашвілі з цього приводу.
«Він (Саакашвілі – ред.) наголосив, що Україна для нього надзвичайно важлива, і що ми продовжуємо працювати, продовжуємо проектувати нові формати держави, нові формати галузевих реформ. Усе цілком конструктивно і дуже багато у нас напрацювань, які потребують обов’язкового доведення до пуття», – сказав Подоляк.
Він закликав не влаштовувати «традиційні змови» через, як він висловився, «емоційні» заяви Саакашвілі.
«Міхеїл Ніколозович, дійсно, дуже емоційний, часто безапеляційний, швидко і різко реагує на багато що, тим і славиться. Він завжди додає драйву в нашу управлінську рутину», – прокоментував Подоляк.
Напередодні і сам Саакашвілі заявив, що надалі виконуватиме обов’язки голови виконавчого комітету реформ, хоча і має намір взяти участь в осінніх виборах у Грузії.
Голова виконавчого комітету Нацради реформ при президентові України, експрезидент Грузії Міхеіл Саакашвілі 27 серпня оприлюднив у фейсбуці відео, в якому оголосив про повернення до Грузії, де у кінці жовтня мають відбутися парламентські вибори.
Міністр юстиції Грузії Тея Цулукіані заявила, що схвалює рішення Саакашвілі повернутися. Його чекає процедура затримання на кордоні і ув’язення, заявила Цулукіані.
У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.
Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.
Призначення Саакашвілі у раду реформ викликало різку реакцію перших осіб Грузії і офіційного Тбілісі. Посол Грузії в Україні був відкликаний для консультацій.
…
Дніпровський районний суд Києва 28 серпня розпочав розгляд по суті справи про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк. На засіданні головує суддя Юлія Іваніна
У залі присутні обвинувачені голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер та експомічник депутата Херсонської обласної ради Олексій Левін разом зі своїми адвокатами.
Державне обвинувачення у справі представляють прокурори Андрій Сенюк і Олександр Сафарян.
28 липня прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера і експомічника депутата Херсонської облради Олексія Левіна за організацію нападу на Гандзюк.
3 серпня Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисту колишнього голови Херсонської обласної Ради Владислава Мангера на обраний йому Печерський райсудом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 вересня 2020 року.
«За результатом апеляційного розгляду ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2020 року залишено без змін, апеляційні скарги сторони захисту – без задоволення», – мовиться у повідомленні суду.
27 липня прокурори передали до суду обвинувальний акт стосовно голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера за фактом замовлення й організації нападу на активістку Катерину Гандзюк, повідомляє 28 липня пресслужба Офісу генерального прокурора.
27 квітня Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті.
Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.
У справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.
Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.
Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.
…
Речник «Зелених» із зовнішньополітичних питань в німецькому Бундестазі Омід Нуріпур заявив про необхідність наслідків для Росії після отруєння там опозиційного політика Олексія Навального.
Нуріпур заявив про це в телефонному інтерв’ю Радіо Свобода 28 серпня.
«Сподіваюся, що люди в цій країні прокинуться, бачачи систематичні напади на людей, які не є однодумцями Кремля. Таких нападів було багато. Багато людей загинули. Пані Політковська, пан Литвиненко і багато інших. Були і напади, і вбивство опозиційно налаштованих людей у центрі Берліна (вбивство Зелімхана Хангошвілі у серпні 2019 року). Ми всі знаємо про справу пана Скрипаля. Тепер час прокинутися», – сказав депутат.
«І, звісно, нам потрібно продовжувати діалог із Росією, продовжувати розмовляти з Кремлем. Але ми маємо розуміти, що справа не лише у розмовах, справа також у наслідках, якщо ми хочемо зупинити такі дії», – додав він.
Нуріпур також повідомив, що Міністерство закордонних справ Німеччини надало інформацію членам Бундестагу щодо стану Навального.
«По суті, там немає нічого нового. Ми, звичайно, сподіваємось, що пан Навальний зможе одужати не лише швидко, але й повністю», – сказав він.
Представник «Зелених» також заявив, що не думає, що Росія проведе незалежне розслідування щодо отруєння Навального. Через це також мають бути наслідки, додав депутат Бундестагу.
Щодо того, якими мають бути ці наслідки, він заявив, що в цьому питанні потрібна координація ЄС.
«Після справи пана Скрипаля Велика Британія скликала членів ЄС, намагаючись знайти спільну лінію. Я не бачив таких дій від мого уряду, який зазнав не лише порушення суверенітету, що ми бачили у центрі Берліна, але також постраждав і як голова Ради ЄС на даний час», – сказав Нуріпур.
«Друге, і це особливо стосується Німеччини, ми маємо переосмислити глибину наших економічних зв’язків із Росією. І ми мусимо переосмислити енергетичні проєкти, такі як «Північний потік», які розділяють Європу, оскільки вони будуються за рахунок наших держав-партнерів, таких як Польща чи країни Балтії. Тому, так, ми повинні продовжувати розмовляти з Росією. Є багато питань, де нам потрібна співпраця. Але зрештою, найголовніше – утримати Європейський союз разом і зробити нас сильними, коли мова заходить про стійкість проти гібридної війни, від якої страждають багато країн Європи», – додав він.
Генеральна прокуратура Росії 27 серпня заявила, що наразі не бачить підстав для порушення кримінальної справи про отруєння опозиційного політика Олексія Навального.
У Генпрокуратурі заявили, що дотепер не встановлено будь-яких даних, «які свідчать про вчинення умисних злочинних дій відносно Навального». У відомстві заявили про здійснену дослідчу перевірку, зазначивши, що така перевірка є стандартною в разі серйозної події з авіапасажирами.
25 серпня у Кремлі заявили, що не бачать приводу для кримінального розслідування обставин імовірного отруєння Олексія Навального.
Із вимогами провести незалежне і відкрите розслідування обставин імовірного отруєння Навального раніше виступили на Заході – канцлер Німеччини Анґела Меркель, міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас і верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
24 серпня в німецькій клініці «Шаріте» підтвердили, що російського опозиційного політика Олексія Навального отруїли речовиною з групи інгібіторів холінестерази. За словами лікарів, Навальний досі перебуває в стані штучної коми, але серйозної небезпеки для його життя немає.
Прессекретар Навального Кіра Ярмиш написала у твітері, що стан політика стабільний.
20 серпня Навальний летів із Томська в Москву. У польоті йому стало зле, і він знепритомнів. Екіпаж екстрено посадив літак в Омську. Навального відправили в реанімацію місцевої лікарні і підключили до апарату штучної вентиляції легенів.
22 серпня спецлітак із Німеччини доставив опозиціонера в Берлін. Соратник Навального Леонід Волков повідомив, що переліт оплатив бізнесмен і філантроп Борис Зімін і фонд його сім’ї.
Родичі й близькі соратники Навального вважають, що його отруїли.
Омські лікарі спершу не коментували можливих причин стану Навального, а потім почали прямо заперечувати версію його соратників про отруєння.
Олексій Навальний упродовж останніх років разом зі своєю командою, Фондом боротьби з корупцією, здійснив серію розслідувань про діяльність багатьох представників російської влади, зокрема, колишнього голови уряду Дмитра Медведєва, наближеного до президента Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина й інших.
До групи речовин із зазначеним механізмом дії належать також побутові, сільськогосподарські та промислові інсектициди (хлорофос, карбофос та ін.), бойові отруйні речовини (зарин, заман, табун).
read moreМосква висилає одного зі дипломатів посольства Норвегії, повідомляє сайті Міністерства закордонних справ Росії. Дипломат має залишити країну впродовж трьох днів.
28 серпня посол Норвегії в Росії був викликаний до російського МЗС, де йому було оголошено про висилку співробітника посольства. Ім’я норвежця, який був оголошений персоною нон ґрата, в повідомленні МЗС не називається.
19 серпня стало відомо про рішення норвезької влади вислати російського дипломата у зв’язку з недавнім шпигунським скандалом. У Москві тоді заявили про неминучу відповідь на ці дії Осло.
Раніше поліція в Осло затримала норвежця за підозрою в передаванні іноземній державі інформації, яка може завдати шкоди національним інтересам. Його затримали після зустрічі з людиною, яка, імовірно, є співробітником російської розвідки. Норвезькі ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що затриманий походить із Росії. Він працює співробітником консалтингової компанії, що співпрацює з проєктом «Північний потік-2».
Попередній шпигунський скандал між Росією і Норвегією стався в 2017 році. Тоді в Москві був арештований норвежець Фроде Берг, його звинуватили в отриманні секретних даних про ВМФ Росії. У 2019 році Берг отримав 14 років позбавлення волі і незабаром разом із двома литовцями був обміняний на двох засуджених у Литві за шпигунство росіян.
…
Адвокати й родичі ув’язнених в Росії та анексованому Криму громадян України не бачать прогресу у їхньому звільненні, заявив у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Микола Полозов.
«Жодної інформації, крім тієї, яку поширює Офіс президента і його керівники в ЗМІ, немає. З моменту обміну у вересні 2019 року ми, адвокати, і родичі політв’язнів не бачили якогось прогресу щодо звільнення українських політв’язнів», – сказав Полозов, відповідаючи на запитання, чи є прогрес у переговорному процесі зі звільнення обвинуваченого Росією в державній зраді кримчанина Івана Яцкіна.
За інформацією Полозова, зараз понад 130 громадян України утримуються в Росії або Криму.
«Переважна більшість з них – це кримські татари. Але, на жаль, якщо переговори ведуться, то вони ведуться в закритому режимі. Комунікації з родичами, громадськими організаціями в Офісу президента немає, а веде переговори Офіс президента. Сказати, в якій стадії (переговори з обміну – ред.), досить складно», – сказав Полозов.
Він уточнив, що на прохання Івана Яцкіна надсилав його заяву в Офіс президента України.
«Це було ще взимку. Мені надіслали відповідь, що направлено на опрацювання в СБУ, МЗС. Потім у мене була інформація, що його (Яцкіна – ред.) все-таки включили в якийсь список, але його ніхто не бачив в очі. Відтоді жодної нової інформації немає, на жаль», – зазначив Полозов.
Російська ФСБ планує восени закінчити слідство у справі обвинуваченого в державній зраді кримчанина Івана Яцкіна.
Уродженець села Войкове Первомайського району Криму Іван Яцкін був затриманий 16 жовтня 2019 року в Криму. Про це стало відомо в грудні.
Кримчанин Іван Яцкін написав лист із московського СІЗО «Лефортово» президенту України Володимиру Зеленському та уповноваженій Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій із проханням включити його в список на обмін і надати фінансову допомогу його родині. В офісі Зеленського прийняли заяву Яцкіна.
Микола Полозов повідомляв, що після арешту Яцкіна перевезли з Криму до Москви. За його словами, російські силовики чинили на кримчанина «сильний психологічний тиск».
У СБУ повідомили, що Іван Яцкін не співпрацював зі Службою безпеки України.
На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну в форматі «100 на 100». Єрмак висловив надію, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не назвав.
За його словами, президент України Володимир Зеленський в останній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним ініціював обговорення звільнення 22 кримських татар з анексованого Криму.
У російському ув’язненні, за раніше озвученими даними уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, перебувають від 113 до 115 громадян України. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв’язнів.
Керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс повідомляв, що загалом у списку їхнього центру перебувають 315 осіб, 59 з яких – кримчани.
read moreДерждепартамент США повідомив про зміст і теми розмов, які заступник держсекретаря США Стівен Біген провів в Україні 26 і 27 серпня.
Як ідеться в повідомленні, Біген «зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Шмигалем, віце-прем’єр-міністром Резніковим та міністром закордонних справ Кулебою для обговорення широкого кола багатосторонніх та регіональних питань».
Зокрема, йшлося про порядок денний реформ в Україні, конфлікт на сході України та ситуацію в Білорусі.
«Заступник секретаря Біген підтвердив непохитну підтримку з боку США суверенітету та територіальної цілісності України», – вказано в повідомленні.
Заступник держсекретаря США Стівен Біген секретаря відвідав меморіал у Михайлівському монастирі в річницю Ілловайської битви 2014 року, щоб вшанувати пам’ять тисяч людей, які втратили життя, захищаючи суверенітет України.
Також заступник секретаря зустрівся з журналістами, лідерами громадянського суспільства та неурядовими організаціями, щоб підтвердити підтримку США свободи преси, верховенства права та гуманітарної допомоги в Україні.
…
Північне командування США і Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки (NORAD) повідомили, що уважно стежать за російським підводним човном, що сплив у районі Аляски 27 серпня.
«Ми уважно стежимо за суднами, які мають для нас інтерес, зокрема, за іноземними військово-морськими суднами, у зоні нашої відповідальності», – заявило Північне командування США.
Наразі незрозуміло, чому саме спливла субмарина. Північне командування США стверджує, що не отримувало жодних запитів про допомогу від Військово-морського флоту Росії чи інших моряків в цьому районі.
«Ми завжди готові допомогти тим, хто потрапив у біду», – йдеться в повідомленні командування.
У повідомленні американських військових також вказується, що «російська морська діяльність» відбувається в міжнародних водах, далеко за межами територіальних вод США.
Американські військові уточнили агенції Associated Press, що російський підводний човен сплив під час навчань.
Публічної інформації від російської сторони про можливі інциденти з їхніми підводними човнами немає.
За заявою берегової охорони США, присутність російських суден викликала стурбованість в американських комерційних риболовних суден в Беринговому морі 26 серпня. Кілька риболовних суден сповістили берегову охорону про те, що натрапили на російські кораблі і занепокоєні цим.
Повідомляється, що берегова охорона зв’язалася з командуванням на об’єднаній військовій базі Ельмендорф-Річардсон на Алясці, де сказали, що кораблі дійсно були там в рамках заздалегідь запланованих російських військових навчань. Про масштаби цих навчань і про кількість залучених російських суден інформації немає.
…
Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе має оголосити про свою відставку через проблеми зі здоров’ям, повідомила телекомпанія NHK та інші місцеві ЗМІ 28 серпня, за кілька годин до виступу голови уряду на пресконференції.
«Абе має намір подати у відставку, оскільки його хвороба прогресує, і він побоюється, що це призведе до проблем» у керівництві країною, заявив національний мовник NHK, не вказавши джерела.
Спекуляції щодо стану здоров’я прем’єр-міністра останніми днями активізувалися після того, як він здійснив дві поїздки до лікарні.
Абе планує провести прес-конференцію о 17:00 за місцевим часом (це 11:00 за Києвом).
Цього місяця Абе взяв три дні відпусток і 17 серпня здійснив неочікуваний візит до лікарні, пробувши там понад сім годин для медичного огляду.
Через тиждень він удруге прийшов до тієї ж лікарні для проведення додаткових обстежень і сказав тоді, що має намір продовжувати роботу.
…
Міністерство закордонних справ Білорусі викликало тимчасового повіреного в справах Польщі Марцина Войтеховського та висловило йому протест через спроби польської сторони втручатися у внутрішні справи Білорусі, повідомив речник МЗС Анатолій Глаз у коментарі TUT.BY.
«Звернуто увагу на озвучені в останні дні явно недружні, неприпустимі в міждержавному спілкуванні заяви з боку низки польських політиків і посадових осіб. Підкреслено контрпродуктивність будь-яких подальших спроб зовнішнього тиску на Білорусь, а також закликів до порушення суверенітету і територіальної цілісності нашої країни», – сказав Глаз.
Перед цим до польського МЗС викликали білоруського посла. Це сталося після заяв білоруського президента Олександра Лукашенка. Він стверджував, що проти Білорусі почалася «дипломатична бійня на найвищому рівні». За його словами, сусіди Білорусі «не тільки відкрито заявляють про свою позицію щодо повторних виборів в країні, але і починають втручатися у внутрішні справи країни, тиснути на державу».
Лукашенко вважає, що у разі розпаду Білорусі Польща претендує на Гродненську область.
9 серпня відбулися вибори президента Білорусі. За офіційними даними, Олександр Лукашенко здобув 80% голосів і вшосте поспіль переміг на виборах. За його головну конкурентку нібито проголосували 10%. Після цього в країні почалися акції протесту. Люди стверджують, що результати виборів були сфальсифіковані.
…
Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська в інтерв’ю Російській службі Радіо Свобода розповіла, що буде готова повернутися до Білорусі, коли почнеться «діалог між владою та людьми».
Вона зазначила, що якщо її чоловіка звільнять з в’язниці, «це буде достатньо вагомий аргумент, щоб повернутися».
«Але коли я кажу про безпеку, я маю на увазі, що почнеться діалог між владою і людьми і я буду розуміти, що справа вже йде до нових виборів, в яких брати участь я не планую, але я зрозумію, що ми зрушили з мертвої точки», – сказала Тихановська.
9 серпня відбулися вибори президента Білорусі. За офіційними даними, Олександр Лукашенко здобув 80% голосів і вшосте поспіль переміг на виборах. За його головну конкурентку нібито проголосували 10%. Після цього в країні почалися акції протесту. Люди стверджують, що результати виборів були сфальсифіковані.
Через два дні після виборів Тихановська прибула до Литви. Її чоловіка затримали під час мітингу в Гродно наприкінці травня. Йому інкримінують «організацію та підготовку акцій, які брутально порушили громадський порядок»».
…
The head of TikTok resigned Wednesday as tensions mount between the Chinese-owned video platform and the White House, which contends TikTok is a security risk in the U.S.
Chief Executive Officer Kevin Mayer announced his resignation days after the company filed a lawsuit challenging a U.S. government crackdown on the company over claims the social media app can be a tool to spy on U.S. citizens.
Mayer, a former Disney executive who joined the company in May, said in letter to employees his decision to quit came after the “political environment has sharply changed” in recent weeks.
“I understand that the role that I signed up for, including running TikTok globally, will look very different as a result of the U.S. administration’s action to push for a sell-off of the U.S. business.”
U.S. President Donald Trump signed an executive order on August 6 banning TikTok unless its parent company, ByteDance, sells its U.S. operations to an American company within 90 days.FILE – The logo of the TikTok application is seen on a screen in this picture illustration taken Feb. 21, 2019. Computer software firm Microsoft, headquartered in the northwestern U.S. city of Redmond, Washington, has confirmed it is negotiating to purchase TikTok’s operations in the U.S., Australia, Canada and New Zealand. Bloomberg News has reported that technology business Oracle Corp., based in the western U.S. city of Redwood City, California, is also entertaining a bid for the company.
TikTok argues in its lawsuit that Trump’s executive order was an abuse of the International Emergency Economic Powers Act because it is not “an unusual and extraordinary threat.”
The company provides a platform on which short videos are shared. Since its launch in 2017, TikTok has become very popular, with hundreds of millions of users worldwide, many of them teens.
U.S. officials are concerned that TikTok may pose a security threat, fearing that the company might share its user data with China’s government. However, TikTok’s parent company, ByteDance, has said it does not share user data with the Chinese government and maintains that it only stores U.S. user data in the U.S. and Singapore.
…
Уряд уточнив категорії іноземців, які зможуть в’їжджати в Україну в період обмежень, і передбачив, що самі обмеження на в’їзд іноземних громадян на територію України діятимуть з 00:00 годин 28 серпня (а не з півночі 29 серпня, як оголосили напередодні) і до 00:00 годин 28 вересня. Про це йдеться в повідомленні, оприлюдненому 27 серпня на сайті Кабміну.
У пресслужбі уряду уточнили, що на на позачерговому засіданні 27 серпня Кабінет міністрів вніс зміни до раніше ухваленої постанови.
«З метою запобігання поширенню на території України другої хвилі гострої респіраторної хвороби СОVID-19 запроваджуються тимчасові обмеження на в’їзд в Україну іноземцям. Водночас право в’їзду на територію України у період дії тимчасових обмежень матимуть окремі категорії іноземних громадян. Також відповідно до українського законодавства, голова Державної прикордонної служби може ухвалювати додаткові рішення про контрольований пропуск іноземців через державний кордон», – йдеться в повідомленні.
Відповідно до урядового рішення, в’їзд в Україну дозволяється іноземцям, які:
є родичами першої лінії громадян України;
мають офіційний чинний дозвіл на роботу в Україні;
є технічними спеціалістами, які прибувають в Україну на запрошення представників українських підприємств;
прямують територією України транзитом і мають документи, що підтверджують виїзд за кордон протягом двох діб;
прибувають в країну з метою навчання;
проходять військову службу в Збройних силах;
постійно або тимчасово проживають в Україні, мають посвідку на постійне або тимчасове проживання в Україні;
є головами і членами офіційних делегацій іноземних держав, співробітниками міжнародних організацій, а також особами, які їх супроводжують, та в’їжджають в Україну на запрошення президента України, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Офісу президента, Міністерства закордонних справ.
є водіями та/або члени екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членами екіпажів повітряних, морських і річкових суден, члени поїзних і локомотивних бригад;
є діячами культури, які прибувають на запрошення закладу культури разом з однією особою, що супроводжує кожного з них;
прибувають для участі в офіційних спортивних змаганнях, що проходять на території України, та супроводжуючих осіб;
є особами, які здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
прибувають на лікування до закладів охорони здоров’я України.
Згадані категорії іноземних громадян повинні мати страховий поліс для покриття можливих витрат, пов’язаних з лікуванням СОVID-19 й обсервацією (виданий страховою компанією, яка має представництво в Україні).
Також зможуть в’їхати на територію України іноземці, які:
визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту;
є дипломатами, працівниками консульських установ, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та члени їх сімей або є особами, які прибувають на запрошення Міністерства закордонних справ України;
є інструкторами збройних сил держав-членів НАТО та держав-учасниць програми НАТО Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних сил України або прибувають на запрошення Міністерства оборони.
26 серпня в уряді повідомляли, що через пандемію коронавірусу в’їзд іноземцям та особам без громадянства в Україну буде заборонено з деякими винятками з півночі 29 серпня до 28 вересня.
read moreПоліція не повідомляє про загиблих і взятих у заручники після обстрілу автобусу з прихильниками народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Іллі Киви.
За даними правоохоронців, унаслідок інциденту дві людини отримали поранення, їх шпиталізували.
«Поблизу міста Люботин Харківського району Харківської області на автодорозі невідомі автомобілем «Міцубісі» заблокували рух мікроавтобуса «Мерседес», у якому перебували представники ГО «За життя», та змусили його зупинитися. Після цього з автомобіля «Міцусібі» вийшло декілька осіб й з травматичної зброї обстріляли вказаний мікроавтобус після чого втекли на своєму автомобілі», – розповіли в поліції.
Правоохоронці намагаються затримати нападників, оголошена операція «Сирена». Кримінальне провадження відкрите за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України.
Ввечері 27 серпня Кива заявив, що на трасі «Київ – Харків» розстріляли автобус з прихильниками його руху «Патріоти – За життя». За його словами, є загиблі, «кілька людей викрадені злочинцями». Він звинуватив у нападі полк «Азов» та активістів «Національного корпусу».
У «Нацкорпусі» заявили, що їхня політична партія разом з полком «Азов» не причетні до нападу. Вони закликали правоохоронців розслідувати причетність самого Киви до «терористичного акту на трасі «Київ – Харків».
…
Білорусь веде з Росією переговори про рефінансування 1 мільярда доларів боргу, повідомив президент Білорусі Олександр Лукашенко.
«Ми домовилися з президентом Росії, і сьогодні наш прем’єр-міністр проведе переговори з [прем’єром Росії] Михайлом Мішустіним з приводу рефінансування… Мова йде про рефінансування цього року одного мільярда доларів із боргу перед Росією. Тобто ми у себе цей мільярд доларів, домовившись із Росією, залишимо. І це буде хороше підсилення нашої національної валюти», – сказав Лукашенко.
25 серпня міністр фінансів Білорусі Юрій Селіверстов заявив, що всього цього року держава має виплатити за валютним державним боргом близько 3,6 мільярда доларів. Із них 2 мільярди доларів вже виплатили.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що російська сторона готова розглянути питання про рефінансування кредитів Білорусі.
…
Ввечері 27 серпня на площі Свободи в Мінську затримали понад 20 журналістів різних ЗМІ, у тому числі фотографа білоруської служби Радіо Свобода Влада Грідіна і кореспондента телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») Романа Васюковича.
Журналістів посадили в мікроавтобус і повезли в невідомому напрямку «для перевірки документів».
Як зазначили у Міністерстві внутрішніх справ Білорусі, журналістів доправили до відділення міліції, але «їх не затримали». У журналістів перевіряють «документи, що підтверджують законність їхньої професійної діяльності», заявили в МВС.
Журналісти зареєстрованих ЗМІ, а також іноземні журналісти, акредитовані при Міністерстві закордонних справ, будуть звільнені, пообіцяли в МВС.
За повідомленнями, серед затриманих – журналісти видань TUT.BY, «Наша Нива», телеканалу «Белсат», Reuters, Associated Press, фотограф ТАСС.
Це не перший випадок, коли білоруські силовики нападають на журналістів, які виконують свої професійні обов’язки і заважають їхній роботі.
Напередодні виборів президента Білорусі, які пройшли 9 серпня, МЗС Білорусі не видало у встановлений термін акредитації багатьом іноземним журналістам, незаконно позбавивши їх таким чином права виконувати свої обов’язки. За словами Бориса Горецького, прессекретаря Білоруської асоціації журналістів, число таких журналістів перевищило 100.
7 серпня з Мінська депортували знімальну групу телеканалу «Настоящее время».
21 серпня міліція затримала в Мінську журналістів російської служби Радіо Свобода Юлію Вишневецьку і Андрія Кисельова. Їх зупинили для перевірки документів біля Мінського тракторного заводу і кілька годин тримали у відділенні міліції. Пізніше стало відомо, що Вишневецьку і Кисельова депортують із Білорусі.
read moreВ Офісі президента України 27 серпня прокоментували виконання українськими артистами попурі з популярних пісень на Софійській площі в Києві у День Незалежності та висловились щодо того, чи відповідав такий концерт вимогам законодавства щодо авторського права.
«24 серпня на Софійській площі пролунало 17-хвилинне попурі «Музична історія Незалежності», яке складалося з популярних в Україні пісень останніх трьох десятиліть у виконанні відомих українських артистів. Законом дозволяється подібне використання фрагментів пісень без попередньої згоди автора. Зокрема, пункт 9-1 статті 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права» дозволяє без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право) публікувати фрагменти музичних та інших творів у декількох форматах, зокрема у форматі попурі, за умови, якщо зазначено ім’я автора і джерело запозичення», – повідомив ОПУ у фейсбуці.
24 серпня в День Незалежності України після виступу президента Володимира Зеленського з промовою і вручення державних нагород на Софійській площі у Києві українські артисти виконали попурі з популярних пісень.
У мережі користувачі висловлювали критичні зауваження щодо формату святкування, зокрема на Софійській площі, припускаючи, що виконавці, які співали пісень інших артистів, могли не узгоджувати це із ними. Втім досі повідомлень про те, що хтось із артистів подав офіційні скарги на «колег» щодо порушення авторського права не було.
Видання «Українська правда» повідомило, що Офіс президента 27 серпня опублікував оновлену версію пісенного попурі. На відміну від оригінальної версії відео в оновленій вказується автор слів і музики кожної композиції, яку використали при підготовці попурі.
У відео до Дня Незалежності вказувалася лише назва й рік виходу композиції без зазначення авторства.
Паралельно 24 серпня відбулися багатотисячні акції – «Марш захисників України» та «Хода ветеранів». Вулицями Києва від парку Шевченка пройшли учасники бойових дій на Донбасі, їхні родичі, близькі загиблих воїнів, медики, волонтери та деякі політики. На Майдані Незалежності вони провели велелюдне віче.
read more
У Міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій зазначили, що з 00:00 29 серпня знімаються обмеження на перетин адміністративного кордону між анексованим Кримом і Херсонською областю. За даними відомства, громадяни, які їдуть на материкову частину України з Криму, мають обов’язково пройти двотижневу самоізоляцію або отримати негативний результат ПЛР-тесту на COVID-19.
Повідомляється, що при цьому необхідно встановити додаток «Дія».
«У разі неможливості встановлення такого мобільного додатка особа підлягає обсервації», – зазначили в міністерстві.
Також у відомстві додали, що самоізоляцію не мусять проходити діти до 12 років і працівники представництв офіційних міжнародних місій та організацій, акредитованих в Україні.
Якщо іноземці та особи без громадянства хочуть потрапити на територію анексованого Криму, то вони повинні мати при собі поліс, що покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19.
«Поліс має бути виданий страховою компанією, зареєстрованою в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво в Україні або договірні відносини з українською страховою компанією-партнером», – додали в міністерстві.
Раніше уряд України тимчасово призупинив роботу КПВВ на адмінкордоні між Кримом і Херсонською областю до 30 серпня.
Представництво президента України в АРК після цього опублікувало шість «гуманітарних підстав», за яких можна перетинати адмінкордон півострова з Херсонщиною, попри обмеження. Українські правозахисні організації назвали «необґрунтованим і непропорційним» таке рішення української влади.
12 серпня уряд України скасував самоізоляцію для абітурієнтів з Криму з негативним ПЛР-тестом.
…
Президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб. Про це він заявив в інтерв’ю телеканалу «Россия 24», показаному 27 серпня.
«Просто їх затягли на територію Білорусії і представили як можливу ударну силу для розгойдування ситуації під час передвиборної кампанії. Що абсолютно не відповідало дійсності. Люди їхали на роботу в третю країну. Їх просто заманили туди, перетягнули через кордон. Наші прикордонники-то їх не випускали, до речі кажучи. Вони ж не могли в’їхати. Але за підробленими документами їх фактично ввезли. Це операція українських спецслужб спільно з американськими. Зараз це достовірно відомо», – розповів Путін.
Служба зовнішньої розвідки України 19 серпня заявила, що повідомлення про участь українських спецслужб у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі є «спеціальною інформаційною операцією», що має «російське походження».
Раніше Служба безпеки України назвала російським фейком і інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».
Схожу заяву зробили новопризначений начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.
18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.
За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.
18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.
За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.
29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а президент Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» «надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.
Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.
При цьому Україна просила Білорусь видати їй 28 із 33 затриманих через їхню участь у боях на Донбасі проти української армії.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення білоруської влади про повернення до Росії затриманих бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера» і заявив, що «наслідки цього рішення будуть трагічними».
…
Президент Росії Володимир Путін повідомив, що сформував резерв зі співробітників правоохоронних органів для допомоги Білорусі за потреби, передає «РІА Новости» 27 серпня. Путін додав, що необхідності в застосуванні російських сил у Білорусі поки немає.
Російські сили не використовуватимуться доти, доки «екстремістські елементи», як висловився Путін, «не перейдуть межі, не розпочнуть розбій». Росія виходить з того, що всі проблеми в Білорусі вирішуватимуться в мирний спосіб, заявив Путін.
«У нас є, звичайно, зобов’язання перед Білоруссю. І Лукашенко так і поставив питання: він хотів би, щоб ми надали йому за потреби відповідну допомогу. Я сказав, що Росія виконає всі свої зобов’язання. Олександр Григорович попросив мене сформувати певний резерв із співробітників правоохоронних органів, і я це зробив», – розповів Путін.
17 серпня на російських трасах Е95 і M1 були помічені кілька десятків вантажівок «Урал» і КамАЗ без номерів і розпізнавальних знаків, які, ймовірно, рухалися в бік кордону з Білоруссю. Про це пише група розслідувачів Conflict Intelligence Team (CIT), яка проаналізувала повідомлення кількох засобів інформації, а також записи з фотографіями і відео в соціальних мережах.
Видання «Медіазона» знайшло ще два відео на YouTube. Обидва опубліковані 16 серпня. Перше зняте на трасі М-1 у бік Білорусі: автор бачить колону зі світло-сірих КамАЗів і наголошує, що всередині них «вояки сидять», хоча якість зйомки не дозволяє це розгледіти.
У Білорусі з 9 серпня триває мирний протест, учасники якого вважають, що вибори президента країни були сфальсифіковані. В перші дні масових акцій білоруські силовики жорстко розганяли демонстрантів та затримали кілька тисяч людей. Частина затриманих розповідає про побиття та інші тортури в місцях тримання. Арешти учасників мирних акцій поновилися в останні дні, лише 26 серпня були затримані близько 20 людей.
…
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з новопризначеним міністром закордонних справ Республіки Польща Збігнєвом Рау, повідомила пресслужба зовнішньополітичного відомства України ввечері 26 серпня.
«Дмитро Кулеба привітав Збігнєва Рау з призначенням на посаду та запевнив у готовності надалі розвивати відносини між Україною та Польщею. Міністри підтвердили важливість Люблінського трикутника України, Польщі та Литви та його подальшого зміцнення як важливого регіонального формату взаємодії. Співрозмовники домовилися про подальші контакти та співпрацю. Глава МЗС України запросив польського колегу відвідати Україну з візитом», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що, за словами польського міністра, ця бесіда з українським колегою стала однією з перших його офіційних телефонних розмов на посаді.
20 серпня пішов у відставку міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович, що був на посаді з січня 2018 року. Його наступником став голова комісії Сейму із закордонних справ Збігнєв Рау.
…
З фігурантки справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко, згідно з рішенням суду, зняли електронний браслет. Про це повідомив пізно ввечері 26 серпня її адвокат Тарас Безпалий.
«Представники поліції виконали ухвалу Шевченківського райсуду й зняли з Кузьменко Юлії електронний засіб контролю», – написав він і додав фото, як із Кузьменко знімають електронний браслет.
Апеляційний суд Києва 12 серпня відхилив клопотання захисту підозрюваного у вбивстві журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка про зміну запобіжного заходу і залишив його під вартою. За день до того іншу підозрювану Юлію Кузьменко суд відпустив з-під варти під цілодобовий домашній арешт.
Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства. Слідство щодо замовників та організаторів цього злочину триває.
…
