політика, бізнес, народ

Президент України Володимир Зеленський 26 липня зателефонував російському лідерові Володимиру Путіну, повідомляють офіційні сайти глав держав.

Українська сторона вказує, що «Зеленський порушив питання безпеки на Донбасі».

«Співрозмовники привітали досягнення домовленості щодо повного та всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі, яке починається з 00:01 27 липня 2020 року, Президент Російської Федерації підтримав цю домовленість. Лідери погодилися з необхідністю термінової реалізації додаткових заходів з підтримки режиму припинення вогню на Донбасі», – ідеться в повідомленні офіційного сайту президента України.

Російська сторона відзначає, що глави держав детально обговорили «різні аспекти врегулювання внутрішньоукраїнської кризи» (так влада Росії називає бойові дії на Донбасі, свою участь у яких заперечує – ред.). 

«Констатовано необхідність підвищення ефективності переговорних зусиль у рамках мінської Контактної групи. Дана позитивна оцінка погодженню на засіданні Групи 22 липня додаткових заходів щодо припинення вогню, які набирають чинності з 27 липня. Акцентована важливість безумовного дотримання цих домовленостей учасниками конфлікту», – інформує сайт президента Росії.

26 липня пресцентр штабу ООС оприлюднив заяву, в якій ідеться про право українських військових відповідати на провокації російських гібридних сил на Донбасі.

Раніше 26 липня Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив заяву головнокомандувач Збройних сил України Руслана Хомчака про те, що він «задоволений ходом підготовки до повного та всеосяжного припинення вогню на лінії розмежування».

Вранці 26 липня штаб ООС повідомив, що підрозділи Об’єднаних сил почали підготовку до «повного та всеосяжного режиму припинення вогню», яке має набрати чинності 27 липня 2020 року.

Припинення вогню й раніше не раз проголошувалися як «безстрокові і сталі», але порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за останніми оприлюдненими оцінками ООН станом іще на 31 жовтня 2019 року, загинули від 13 тисяч до 13 тисяч 200 людей, із яких було щонайменше 3 тисячі 354 цивільних, приблизно 4 тисячі 100 українських бійців і приблизно 5 тисяч 650 членів російських гібридних збройних формувань.

За цими ж даними, за цей час російської агресії також були поранені від 29 тисяч до 31 тисячі людей: приблизно від 7 тисяч до 9 тисяч цивільних, від 9 тисяч 500 до 10 тисяч 500 українських бійців і від 12 тисяч 500 до 13 тисяч 500 членів російських гібридних збройних формувань.
…

Президент Росії Володимир Путін у розмові з українським колегою Володимиром Зеленським назвав ухвалену 15 липня постанову Верховної Ради України про проведення місцевих виборів у 2020 році «такою, що суперечить Мінським угодам і ставить під загрозу перспективи врегулювання». Про таке висловлювання Путіна 26 липня інформує офіційний сайт Кремля, натомість сайт президента України не містить даних про таку тезу російського лідера.

У викладі пресслужби Зеленського йдеться, що «сторони також обговорили Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, який перебуває на розгляді у політичній підгрупі ТКГ, та Закон про децентралізацію, який передбачає зміни в Конституцію України».

Сайт президента Росії вказав, що Путін «особливо відзначив, що ще раз озвучена Володимиром Зеленським у перебігу нинішньої телефонної розмови позиція про безальтернативність мінських домовленостей повинна знайти своє підтвердження в реальних діях київської влади».

Як повідомляло Радіо Свобода, президент України Володимир Зеленський 26 липня зателефонував російському колезі Володимирові Путіну з приводу домовленості щодо повного та всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі.

Раніше цього місяця Верховна Рада України ухвалила постанову, якою призначила місцеві вибори. Згідно з ухваленим документом, чергові вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів відбудуться 25 жовтня 2020 року.

При цьому пропонується не призначати і не проводити вибори депутатів Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів на тимчасово окупованих територіях АР Крим, міста Севастополя, в окремих районах, містах, селищах і селах Донецької та Луганської областей, а також вибори депутатів Донецької та Луганської обласних рад у зв’язку з неможливістю забезпечення представництва в них спільних інтересів територіальних громад, міст, сіл і селищ Донецької та Луганської областей.

 
…

У пресцентрі Об’єднаних сил, що ведуть операцію проти російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу, повідомили деякі офіційні подробиці проголошеного нового режиму повного і всеосяжного припинення вогню на лінії фронту, що має почати діяти з півночі на 27 липня й до якого підрозділи зі складу Об’єднаних сил уже почали підготовку, мовиться в повідомленні.

Військові запевняють, що новий режим, який забороняє більшість звичних різновидів оборонних військових заходів, водночас залишить можливості для самозахисту.

«За масштабом таких заходів не було за весь період проведення операції. Так, додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню на виконання досягнутих домовленостей впроваджуються на місцях. Починаючи із 00.01 27 липня на кожній із наших позицій додатковий контроль за припиненням вогню здійснюватимуть спеціально відряджені українські військовослужбовці, більшість із яких мають чималий бойовий досвід і безпосередньо займалися профільними питаннями під час участі в миротворчих місіях під егідою ООН», – повідомили в пресцентрі.

«Передусім такий крок дозволить не відволікати особовий склад підрозділів Об’єднаних сил від виконання бойових завдань і попередити ймовірні провокації. Водночас це не позбавить українських воїнів можливості для самозахисту, як це гарантує 51-а стаття Статуту ООН», – наголошено в повідомленні.

«Ми чітко усвідомлюємо, що на деяких ділянках лінії розмежування можуть відбутися різні провокативні дії противника з метою зірвати перемир’я. Так уже неодноразово відбувалося: попередні домовленості про припинення вогню більш ніж за шість років бойових дій на Донбасі дозволяли говорити про зменшення кількості обстрілів лише певний час, після чого вони зривалися з вини збройних формувань Росії», – нагадали в пресцентрі.

«Із метою об’єктивного інформування українського суспільства і світової спільноти про поточну ситуацію в Донецькій і Луганській областях на різних ділянках лінії розмежування передбачена робота кореспондентів і знімальних груп вітчизняних та іноземних ЗМІ. Також штаб операції відновлює практику інформування громадськості про поточну ситуацію через уповноваженого речника», – додали військові.

22 липня на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську було домовлено про чергове припинення вогню, що, як і всі понад півтора десятка попередніх досі, заявлене як «повне і всеосяжне» – його умови мають набути чинності з півночі на 27 липня. Але зі зведень штабу ООС про ситуацію на фронті вже зараз зникли звичні раніше заяви, в яких після повідомлень про обстріли з боку російських гібридних сил наголошувалося на рішучих діях українських військових у відповідь на обстріли противника, які змушували його припиняти такі дії.

Серед умов нового режиму припинення вогню – заборона на наступальні, розвідувальні і диверсійні операції, а також на використання сторонами безпілотників і будь-яких авіаційних пристроїв; заборона на застосування вогню, включаючи снайперський; дієве застосування дисциплінарних заходів за порушення режиму припинення вогню і повідомлення про них координатора ТКГ; створення і залучення координаційного механізму реагування на порушення режиму припинення вогню за сприяння СЦКК; вогонь у відповідь у разі наступальних дій допускається тільки в тому випадку, якщо він відкритий «за наказом відповідного керівництва Збройних сил України і керівництва збройних формувань ОРДЛО після безуспішної спроби використовувати згаданий координаційний механізм». При цьому наголошується, що ці заходи «не можуть бути повністю чи частково дезавуйовані ніякими іншими наказами, в тому числі секретними».

Низка українських військових журналістів і блогерів уже повідомляє, що останніми днями з передової відкликали контрснайперські групи і забирають важке піхотне озброєння, на кшталт гранатометів, натомість на передову масово прибувають офіцери, які мають на меті стежити за тим, щоб українські війська не вели бойових дій. Офіційних підтверджень цих заяв не було, як не було і спростувань.

В Офісі президента України звертали увагу, що цей режим дотримання повного і всеосяжного припинення вогню буде діяти в разі, якщо він буде дотриманий «іншою стороною» – традиційно без прямої згадки про те, хто саме є тією «іншою стороною» російської гібридної агресії на сході України.

А сам президент Володимир Зеленський після повідомлень про нові вимоги заявляв, що «коли по нас стріляють – ми завжди відповідаємо, і дуже потужно», – але не уточнив, чи буде так і далі після запровадження нового режиму.

Тим часом не відомо, чи вживають хоч яких реальних заходів для підготовки до нового перемир’я підконтрольні Росії незаконні гібридні збройні формування.

Наразі ж на лінії фронту теоретично чинне ще попереднє чергове перемир’я, що, як і попередні, було проголошене як всеосяжне, безумовне, стале і безстрокове. Та, як і всі попередні, воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді порушується постійно.

Припинення вогню й раніше не раз проголошувалися як «безстрокові і сталі», але порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за останніми оприлюдненими оцінками ООН станом іще на 31 жовтня 2019 року, загинули від 13 тисяч до 13 тисяч 200 людей, із яких було щонайменше 3 тисячі 354 цивільних, приблизно 4 тисячі 100 українських бійців і приблизно 5 тисяч 650 членів російських гібридних збройних формувань. За цими ж даними, за цей час російської агресії також були поранені від 29 тисяч до 31 тисячі людей: приблизно від 7 тисяч до 9 тисяч цивільних, від 9 тисяч 500 до 10 тисяч 500 українських бійців і від 12 тисяч 500 до 13 тисяч 500 членів російських гібридних збройних формувань.
…

До Одеси, яка нині є головною базою Військово-морських сил України, для участі в навчаннях «Сі бриз-2020» увійшли кораблі Постійної військово-морської групи НАТО-2 (SNMG2), повідомили в командування ВМС Збройних сил України.

«Серед іноземних військових кораблів, які завітали, – фрегати Королівських ВМС Іспанії Álvaro de Bazán, ВМС Румунії Regina Maria і ВМС Туреччини Yıldırım. Цього року група SNMG2 увійшла до складу учасників українсько-американського навчання «Сі бриз-2020», спрямованого на виконання спільних завдань для сприянню безпеці в Чорноморському регіоні. У зв’язку з запобіганням розповсюдженню гострої респіраторної інфекції COVID-19 відвідування мешканцями та гостями міста кораблів не передбачено», – повідомила служба зв’язків із громадськістю ВМС.

Залучення до навчань кораблів постійної військово-морської групи НАТО стало однією з особливостей цьогорічних навчань, повідомляли раніше в командуванні ВМС.

Іще одна особливість, цього разу пов’язана з коронавірусною пандемією, – в тому, що цього року навчання відбуваються тільки в морській фазі, але з залученням авіації, і тривалість навчань скорочена до одного тижня.

Навчання почалися цього року 20 липня. В ньому беруть участь кораблі, військова авіація і військовослужбовці загалом восьми держав.

Військово-морські навчання «Сі бриз» (англ. Sea Breeze) відбуваються, за кількома винятками, щороку з 1997-го за програмою НАТО «Партнерство задля миру» як українсько-американські, але з залученням і багатьох інших країн.
…

В окупованому Росією Криму тривають пошуки зниклого 24 липня 3-річного сина громадянського журналіста, який перебуває під вартою як фігурант однієї зі справ щодо «Хізб ут-Тахрір», повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Російська прокуратура в Криму відкрила справу за статтею Кримінального кодексу Росії, насадженого на українському півострові, про «вбивство малолітньої особи». Попереднього дня, 24 липня, управління Слідчого комітету Росії в Криму вже відкривало кримінальну справу «за фактом зникнення» хлопчика – Муси Сулейманова, сина громадянського журналіста Руслана Сулейманова, якого нині судять у рамках так званої другої сімферопольської справи щодо організації «Хізб ут-Тахрір».

При цьому, як заявили нині в російській прокуратурі, там також «дадуть оцінку діям батьків стосовно належного виконання обов’язків щодо виховання малолітньої дитини», а ще перевіряють органи і установи системи профілактики безпритульності і правопорушень неповнолітніх, щоб оцінити, як вони здійснювали «належний контроль за вказаною родиною».

Хлопчик, який із родиною живе в селі Строгановка під Сімферополем, зник удень 24 липня. За повідомленнями, він пішов гуляти зі старшою сестрою біля їхнього дому, і та в якийсь момент не встежила, як він зник.

Батько Муси Сулейманова, Руслан Сулейманов, далі перебуває під арештом у слідчому ізоляторі – 23 липня суд у місті Сочі в сусідній Росії продовжив йому арешт до середини вересня.

Він проходить у влаштованій Росією так званій другій сімферопольській справі «Хізб ут-Тахрір» – ісламської організації, яка легально діє в Україні, але заборонена в Росії як «екстремістська», і цю заборону Росія незаконно насаджує і в окупованому нею українському Криму.

Обшуки в домах Руслана Сулейманова і ще групи кримськотатарських активістів, у тому числі з лав громадського об’єднання «Кримська солідарність», російські силовики влаштували 27 березня 2019 року. Загалом у цій справі проходять 25 активістів; місце перебування одного з них невідоме з дня тих обшуків, інші перебувають під арештом.

 
…

Поліція Запорізької області повідомила, що підтримала позицію активістів організації «Національний корпус» і разом із обласною прокуратурою оскаржить рішення суду, яким був відпущений під мінімальну заставу підозрюваний нападник на військовослужбовця батальйону «Азов».

Як нагадали в поліції, суд вирішив відпустити підозрюваного під заставу з мінімальною сумою в 40 тисяч гривень. «Ця ситуація набула широкого суспільного резонансу. Бійці-побратими потерпілого, активісти «Національного корпусу», регіональні засоби масової інформації 24 липня провели акцію протесту під стінами ГУНП в Запорізькій області. Поліція та прокуратура Запорізької області підтримує позицію громадськості і подаватиме апеляцію, аби взяти під варту зловмисника, який може нести загрозу для інших громадян!» – заявив відділ комунікації поліції Запорізької області.

У перебігу згаданої акції біля будівлі обласної поліції до представників «Нацкорпусу» вийшли чільні представники поліції і прокуратури Запорізької області, які пообіцяли учасникам акції, що подадуть скаргу на рішення суду в понеділок, 27 липня. «Наприкінці заходу активісти подякували керівництву правоохоронних органів за приділену увагу і виказали впевненість, що вони зі свого боку відпрацюють на 100%, а громадськість забезпечить дієвий контроль, адже найголовніше – це справедливе покарання за скоєння тяжкого злочину!» – мовилося в повідомленні запорізької поліції 24 липня.

Як повідомляли раніше в поліції, 21 липня близько 23:55 до Комунарського відділення поліції ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення з 5-ї міської лікарні про те, що від одного з торговельних центрів міста до них доставили місцевого жителя 1991 року народження з травмами голови. Стан здоров’я потерпілого дотепер залишається стабільно важким, чоловік досі перебуває в комі.

За даними поліції, потерпілий – військовослужбовець, боєць батальйону «Азов», який прибув до Запоріжжя в короткострокову відпустку із зони проведення операції Об’єднаних сил. «Біля продовольчого супермаркету по вулиці Космічній він зробив зауваження молодику, який чіплявся до дівчат. Це спричинило конфлікт, і агресивний чоловік завдав потерпілому удари по голові, після чого він втратив свідомість. Правопорушник з місця події втік», – повідомляли правоохоронці.

Вони встановили особу підозрюваного протягом кількох годин – ним виявився раніше судимий житель Запоріжжя 1991 року народження. Його затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України, йому оголосили про підозру у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України. Прокуратура підтримала клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але суд ухвалив інше рішення.

«Азов» є окремим загоном спеціального призначення Національної гвардії України (підпорядковується МВС), що почав свій шлях 2014 року як добровольчий батальйон, потім полк, і, ввійшовши до лав Нацгвардії, брав участь у низці важливих боїв проти гібридної агресії Росії на сході України. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, відомству якого підпорядкований загін, свого часу, за даними журналіста-розслідувача Артема Фурманюка, називав «Азов» своїм улюбленим полком. Також в одному з інтерв’ю міністр згадував «Азов» серед підрозділів у складі МВС, які він назвав своєю «чорною сотнею Авакова».

У 2018 році Конгрес США знову заборонив використовувати кошти з американської військової допомоги для України «для озброєння, тренування чи іншої підтримки полку «Азов». Автор поправки до бюджету конгресмен Ро Ханна назвав «Азов» «неонацистським батальйоном». Рішення підтримали і демократи, і республіканці. Ця заборона фактично існувала у США ще з 2015 року. Батальйон звинувачення в неонацизмі відкидає, пояснюючи рішення недостатньою поінформованістю США.

Восени 2019 року 40 конгресменів США закликали внести «Азов» до переліку іноземних терористичних організацій, аргументуючи це «ультранаціоналістичним» характером частини і її «співпрацею з неонацистами». В «Азові», що є офіційною структурою в складі Нацгвардії, назвали це звернення «нічим іншим, як інформаційною атакою на Україну, її суверенітет і державну безпеку».

Праворадикальна партія «Національний корпус», як і її напіввоєнізоване крило «Національні дружини», належать до так званого «Азовського руху», який започаткувала частина радикально налаштованих колишніх бійців нинішнього окремого загону спеціального призначення Національної гвардії «Азов». Навесні 2019 року в доповіді Державного департаменту США щодо прав людини «Національний корпус» був визнаний «групою ненависті», яка «вчиняла довільні затримання людей із очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювала напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) і ЛГБТ-спільноти».
…

«Приватбанк», що був націоналізований 2016 року, заявляє, що його колишні власники відмили у США майже 800 мільйонів доларів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Перевіривши додаткові банківські документи, банк подав до суду у штаті Делавер 21 липня змінений позов проти Ігоря Коломойського й Геннадія Боголюбова. У ньому стверджується, що обидва відмили 660 мільйонів доларів через групу американських компаній Optima і ще 100 мільйонів доларів через інші американські компанії.

Банк вимагає від колишніх власників відшкодування на суму в сотні мільйонів доларів.

Свій первісний позов «Приватбанк» подав до суду в штаті Делавер у травні 2019 року, тоді звинувативши колишніх власників у відмиванні у США 623 мільйонів доларів. Справа далі перебуває в процесі розгляду.

У новому документі йдеться, зокрема, про те, що, як стверджує «Приватбанк», іще 86 мільйонів доларів понад суми первісного позову Коломойський і Боголювов відмили в період 2008–2010 років, вивівши ці кошти на два офшорні рахунки одного з підрозділів московського інвестиційного банку «Ренесанс-капітал».

Як стверджується в позові, обидва скупили активи у США на суми в сотні мільйонів доларів, зокрема нерухомість і сталеливарні компанії, завдяки фіктивним позикам, що їх видавав «Приватбанк» різноманітним компаніям, які контролювали самі ж олігархи. Далі, стверджує банк, ці кошти відмивалися у США через заплутану схему оборудок.

«Приватбанк» перебуває в осередді суперечок між Національним банком України і Коломойським, одним із найвпливовіших українських олігархів. Результат протистояння матиме значний вплив на відносини України з Заходом.

Засоби інформації з медіахолдингу Коломойського підтримали президентську кампанію комедіанта Володимира Зеленського, який переміг на президентських виборах 2019 року, і це викликало занепокоєння, що олігарх посилив свій вплив на офіційний Київ.

Національний банк України звинувачує Коломойського і Боголюбова в тому, що вони використовували «Приватбанк» як свою особисту скарбничку, і стверджує, що понад 90 відсотків позик, виданих банком за часів перебування в їхній власності, пішло пов’язаним із ними ж особам і структурам.

У грудні 2016 року держава націоналізувала «Приватбанк» через побоювання, що цей найбільший комерційний банк у країні може збанкрутувати через нестачу капіталу на суму в 5,5 мільярдів доларів.

Західні посадовці і фінансові інституції закликають Україну домогтися повернення хоча б частини з мільярдів доларів, які держава витратила на порятунок банку від наслідків, як кажуть у Києві, дій обох олігархів.

Обидва олігархи заперечують усі звинувачення, називають націоналізацію банку політично мотивованою і позиваються в судах за повернення банку під свій контроль.
…

Служба безпеки України повідомила, що після недавніх подій із захопленням заручників у Луцьку посилює безпекові заходи в Києві, а також в області.

«Звісно, ми звертаємо особливу увагу на безпекову ситуацію в столичному регіоні незалежно від заяв будь-яких політичних сил чи представників місцевої влади. Адже саме в Києві розташовано багато стратегічних об’єктів. Тож посилений контроль над безпековою ситуацією в столиці є звичним явищем для силових органів. Відбувається конструктивна співпраця», – заявив начальник Київського міського і обласного управління СБУ полковник Олег Головаш.

За його словами, після подій у Луцьку Координаційна група Антитерористичного центру при Головному управлінні СБУ в Києві й області рекомендувала керівництву АТЦ встановити підвищений «жовтий» рівень терористичних загроз у цьому регіоні.

«Крім того, вирішено запровадити посилений графік чергувань особового складу правоохоронних органів столичного регіону. Основні зусилля зосереджено на запобіганні терористичній діяльності в місцях масового перебування людей, а також на посиленні безпеки об’єктів можливих терористичних посягань», – мовиться в повідомленні.

«Жовтий» рівень терористичної загрози («імовірна загроза») є другим найвищим після «червоного» («реальна загроза»).

Попереднього дня, 23 липня, мер Києва Віталій Кличко на засіданні міськради закликав правоохоронні органи, зокрема СБУ і поліцію, посилити заходи безпеки в столиці.

Зранку 21 липня поліція повідомила, що в центрі Луцька чоловік, імовірно, з вибухівкою і зброєю, захопив автобус із заручниками. Згодом з’ясувалося, що заручників 13.

Близько 22:00 чоловік, який годинами утримував людей в автобусі, здався силовикам. За даними МВС, ніхто не постраждав.

Того ж дня Національна поліція України повідомила, що посилює заходи для забезпечення публічної безпеки і порядку на території Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей – «із метою своєчасного реагування на криміногенну ситуацію, недопущення дестабілізації оперативної обстановки, а також для виконання завдань із запобігання терористичним проявам». У межах цих заходів, серед іншого, на в’їздах і виїздах з обласних центрів виставлено мобільні пости, поліція перевіряє документи і здійснює поверхневий огляд тих, кого вважає «підозрілими особами» тощо.

22 липня затриманому повідомили про підозру. Йому інкримінують вчинення терористичного акту, захоплення і тримання осіб як заручників із погрозою знищення людей, посягання на життя працівника правоохоронного органу, а також незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

23 липня його заарештували без права застави на 60 днів. У суді підозрюваний Максим Кривош заявив, що «ні про що не шкодує».

Також іще 21 липня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявляв, що в підозрюваного були спільники, яких уже затримали – одного з них у Харкові.

24 липня суд у Харкові взяв під арешт чоловіка, який, за даними силовиків, був спільником підозрюваного.

Кривош, зі свого боку, запевняв у суді, що в нього не було спільників, а заяви про них – «це все вигадки спецслужб».
…

Печерський районний суд Києва закрив справу про незадекларовані доходи президента України Володимира Зеленського через його імунітет. Суд ухвалив рішення 21 липня. Постанова оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень 23 липня.

Суддя дійшов висновку, що відповідно до статті 105 Конституції України президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.

«Зважаючи на положення статті 105 Конституції України з урахуванням Офіційного тлумачення частини першої статті 105 в Рішенні Конституційного Суду № 19-рп/2003 від 10.12.2003, прецедентної практики ЄСПЛ зазначеної вище, суд приходить до висновку, що відносно президента України на час виконання ним повноважень, не може бути складено протокол про адміністративне правопорушення», – йдеться в тексті постанови.

7 липня Офіс президента повідомив, що у 2019 році родина Зеленського отримала кошти в рахунок погашення вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) загальною сумою 5,1 млн грн та здійснила витрати на придбання ОВДП в сумі 5,2 млн грн. Президент не вніс цю інформацію до Реєстру декларацій, як того вимагає законодавство.

Тоді в Офісі президента заявили, що Зеленський «готовий нести відповідальність за порушення відповідно до чинного законодавства».

Наступного дня Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що вручило Зеленському два протоколи про адміністративне порушення.
…

Вища рада правосуддя звернулася до Офісу генерального прокурора через повідомлення трьох своїх членів про втручання в їхню діяльність, йдеться в заяві ВРП 24 липня.

За повідомленням, два дні тому Рада отримала повідомлення від своїх членів Віктора Грищука, Павла Гречківського та Олега Прудивуса «про втручання у їхню діяльність». Рішення про звернення до Офісу генпрокурора ВРП ухвалила 23 липня.

«Члени ВРП були викликані як свідки у кримінальному провадженні, у якому судді Окружного адміністративного суду міста Києва є підозрюваними, за обставин, коли органом досудового розслідування до ВРП ще не направлено клопотань стосовно суддів ОАСК. При цьому повістки про виклик не містять вичерпної інформації, передбаченої статтею 137 КПК України», – йдеться в заяві.

Такі виклики, вважають у Раді, порушують «гарантії незалежності членів ВРП та містить ознаки втручання у діяльність членів ВРП і створення штучних перешкод у їхній роботі».

Хто саме викликав членів Ради на допит, повідомлення установи не уточнює.

Вища рада правосуддя закликає Національне антикорупційне бюро України утриматися від заяв, «які впливають на незалежність судової влади та підривають авторитет правосуддя в цілому».

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Сам голова ОАСК Павло Вовк заявив, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.
…

Запланований раніше концерт російської співачки Юлії Зиверт, відомої як Zivert, в Одесі 24 липня не відбудеться. Про це свідчать зокрема сайти для продажу квитків.

Про скасування концерту в Києві повідомив заклад Osocor Residence, який пояснив скасування «політичними перепонами».

Сама Зиверт днями повідомила про скасування своїх виступів в Одесі та Києві, пояснивши їх обмеженнями через коронавірусну пандемію. При цьому в’їзд з країн зі значним поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 в Україну можливий за умови проходження двотижневої самоізоляції або ж тестування на коронавірус методом полімеразно-ланцюгової реакції.

На скасування концертів також звернув увагу громадський активіст Сергій Стерненко, який раніше брав участь в акціях проти виступів в Одесі артистів, що виступали в анексованому Криму.

«Копнякова демократія через розголос в дії», – прокоментував він.

Читайте також: Меланхолія, фанк та гімн для дівчат. 10 українських треків червня​

13 липня проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що російська співачка Юлія Зиверт, яка раніше виступала в анексованому Криму, планує два концерти в Україні – в Одесі (24 липня) та в Києві (4 серпня).

13 липня Державна прикордонна служба України заборонила в’їзд до України російському актору, який зіграв одну з головних ролей у знятому зокрема на території окупованого Кримського півострова фільмі «Балканський кордон» (2019 рік), затримали в аеропорту «Бориспіль» у Києві, заборонили в’їзд в Україну на три роки.

У червні Державна прикордонна служба Україна повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода, що від початку 2014 року до 9 червня 2020-го ухвалила 10612 рішень про заборону в’їзду іноземцям в Україну.
…