політика, бізнес, народ

Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк (фракція «Батьківщина») в інтерв’ю Радіо Свобода пояснила позицію парламенту щодо виборів Донецької й Луганської обласних рад, які не передбачені ухваленою постановою про проведення в Україні місцевих виборів цієї осені.

«Тут питання політичної відповідальності, чи можливо там проводити вибори, коли в нас є реально окупована частина території», – заявила вона в «Суботньому інтерв’ю».

«Ми вважаємо, що поки існує поділ цієї території – Донецька і Луганська області, поки зараз працюють цивільні і військові адміністрації, вибори зараз навіть на контрольованій частині проводити є неможливим. Поки не буде наведений лад в безпековому питанні, поки не відійдуть російські війська і не буде наша межа кордону так, як вона повинна бути, доти вибори там проводити просто немає раціональності», – наголосила вона.

За її словами, там буде «перехідний період», який урегулює, в тому числі, і Центральна виборча комісія.

Верховна Рада України 15 липня ухвалила постанову про призначення чергових місцевих виборів на 25 жовтня цього року. При цьому такі вибори в цей день не будуть проводитися на окупованих територіях – у частині Донбасу і в Криму. Крім того, також не були призначені вибори Донецької й Луганської обласних рад, хоча під окупацією перебувають тільки частини цих областей, – як мовиться в постанові (її остаточний текст на цей час не опублікований, цитуємо за текстом проєкту, який був поданий на затвердження в парламенті), «у зв’язку з неможливістю забезпечення представництва спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ та міст Донецької та Луганської областей».

Документ також визначає: «Вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які не були призначені, …будуть призначені в установленому окремим законом порядку та в строки, за умов: припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя, що створить можливості для дотримання стандартів проведення виборів Організації з безпеки і співробітництва в Європі».

Раніше у владній нині партії «Слуга народу» лунали заяви про необхідність провести повноцінні місцеві вибори вже цієї осені одночасно з підконтрольною Києву територією також і в окупованих частинах Донеччини і Луганщини. Проведення таких виборів домагається Росія, сподіваючись тим легітимізувати організовані нею утворення на окупованих територіях Донбасу.
…

Голова Верховного суду Валентина Данішевська оцінила «реформаторські ідеї» Міхеїла Саакашвілі, який нині очолює Виконавчий комітет реформ у складі Національної ради реформ і час від часу виступає з заявами.

Як сказала вона в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», коментуючи, зокрема, ідеї Саакашвілі щодо тотальної реформи українських судів, «крім гасел про радикальні революційні зміни, ми, власне кажучи, нічого конкретного не чуємо».

«Говорять про створення ідеальної системи, яка буде ідеально працювати. І йде боротьба за те, хто ж призначатиме цих ідеальних суддів», – сказала Данішевська з приводу заяв Саакашвілі.

На запитання, чи можна вважати раціональною ініціативу включення до Верховного суду суддів-іноземців, голова Верховного суду зауважила: «Про ініціативу із суддями-іноземцями я б сказала так: результати роботи такого судді будуть залежати від того, під захистом якої держави він буде перебувати». Вона також вказала на неконституційність такої норми: «Конституція вимагає, щоб суддя був громадянином України, щоб він володів державною мовою. Та, власне, я і не знаю прикладів у світі, щоб ця практика сприяла якомусь прориву».

Також Данішевська додала з приводу реформи судової системи в Грузії, де Саакашвілі свого часу був президентом і пишався своїми реформами в тій країні, зокрема й судовою: «Ми завжди радіємо успіхам своїх колег в інших країнах. Однак здається, що від вироку грузинських судів щодо пана Саакашвілі сам пан Саакашвілі не був у захваті».

Крім того, голова Верховного суду відзначила відсутність хоч якогось діалогу Нацради реформ із суддівським корпусом. «Ніякого діалогу з Нацрадою реформ немає, навіть жодних спроб комунікацій не було. Якщо будуть ідеї, пропозиції розгляду тих чи інших проблемних питань – відразу відгукнемося, тому що ми перші, хто зацікавлений у покращенні правосуддя», – сказала вона.

30 червня Міхеїл Саакашвілі заявив на брифінгу, що за дорученням президента Володимира Зеленського готує до обговорення на осінньому засіданні Нацради реформ «фундаментальну концепцію революційної судової реформи». «Це будуть не напівзаходи, не напівзакони, не якісь внутрішні перестановки з одного місця на інше. Це буде фундаментальний переділ всього, що відбувається у нас у судовій системі», – сказав він. Ця заява викликала «глибоке обурення» й різку критику Ради суддів України, де висловили сподівання, що такі «голослівні заяви не є проявом нерозуміння нагальних проблем судової гілки влади і не є проявом некомпетентності» Саакашвілі.

Саакашвілі на посаді голови Виконкому реформ заявляв, що перейменує його на «Офіс простих рішень і результатів»; пізніше з’ясувалося, що йдеться про створення громадської організації з такою назвою. Критики звинувачують його в тому, що більш ніж за два місяці на посаді конкретні рішення і результати його роботи не відомі; Саакашвілі критику відкидає.

У травні Зеленський призначив Саакашвілі, колишнього президента Грузії, нині громадянина України, який також встиг побути головою Одеської ОДА, головою Виконавчого комітету реформ, висловивши сподівання, «що він зможе надати імпульс Національній раді реформ і допоможе в здійсненні важливих змін у житті країни». Виконавчий комітет реформ є допоміжним органом при президентові України, основним завданням якого є підготовка пропозицій щодо стратегічного планування реформ, узгодженого впровадження їх і моніторинг реалізації реформ.

Це призначення, а також подальші заяви Саакашвілі, який уже не має грузинського громадянства, про його політичні наміри щодо Грузії викликали низку дипломатичних демаршів із боку офіційного Тбілісі, де застерегли, що це може погіршити стратегічні відносини з Києвом; у Києві наголошують, що Саакашвілі як «не уповноважена особа» не висловлює позиції української держави. У Грузії проти Саакашвілі триває заочний розгляд у судах низки кримінальних справ, а в кількох із них уже винесені вироки, що передбачають позбавлення волі. Саакашвілі їх не визнає.
…

Голова Верховного суду Валентина Данішевська розповіла про те, який тиск чинився на суддів її суду.

Як сказала вона в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», випадок тиску під час розгляду справи про вклади братів Суркісів у «Приватбанку» був єдиним випадком, коли це стосувалося і її особисто також, але це був далеко не єдиний випадок тиску на суддів.

За її словами, судді Верховного суду вже більш як 20 разів зверталися до Вищої ради правосуддя з приводу впливу чи втручання і потерпають від цього так само, як і судді інших інстанцій. «Із 22 звернень суддів частина розглянута, частина ще перебуває на розгляді ВРП», – сказала Данішевська.

Водночас голова суду не змогла сказати, про який характер тиску говорять судді, пославшись на те, що не знайома із заявами колег. «Думаю, що це залежить не лише від дій тих осіб, які намагаються впливати, а й від суб’єктивного сприйняття подій суддею», – додала вона.

27 квітня Велика палата Верховного суду відклала розгляд касаційної скарги НБУ, уряду України і «Приватбанку» на рішення судів нижчих інстанцій за позовом родини Суркісів і заявила про тиск на суддів.

«У зв’язку з тим, що останніми днями на суддів Великої палати чиниться тиск через ЗМІ та інтернет-мережі, Велика палата Верховного суду вирішила звернутися до Генеральної прокуратури України і до Вищої ради правосуддя з відповідними заявами, тому розгляд справи сьогодні відкладено. Це певні статті, коментарі в соцмережах, у засобах масової інформації», – наголосила пресслужба суду.

Суркіси у своєму позові вимагали скасувати рішення НБУ про визнання їх пов’язаними з «Приватбанком» особами і визнання нечинними договорів обміну їхніх коштів у банку на суму понад 1 мільярд гривень на акції банку, пізніше викуплені державою за 1 гривню.

Урешті 15 червня Велика палата Верховного суду скасувала попередні рішення судів першої й апеляційної інстанцій, винесені на користь Суркісів, і закрила провадження у справі. «Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що позов у цій справі подано на захист майнових прав на вклад, які позивачі вважають порушеними у зв’язку з визнанням їх пов’язаними особами. Такий спір за суб’єктним складом підлягає розгляду судами цивільної юрисдикції», – заявили в суді. Це рішення означає, що родина Суркісів може знову звертатися з позовами про повернення своїх коштів із намаганням довести, що вони не були пов’язаними з «Приватбанком» особами, до судів цивільної юрисдикції.
…

Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк (фракція «Батьківщина») в інтерв’ю Радіо Свобода оцінила перспективи вирішити в парламенті питання навколо мови, які останнім часом знову викликають гострі суперечки.

«Мені здається, що достатньо буде політичної волі, принаймні, зараз у цьому парламенті в цьому році поставити крапку на цьому і більше до цього не повертатися. Я, принаймні, докладу до цього максимально зусиль», – заявила вона в «Суботньому інтерв’ю».

«Я вважаю, що політики, коли влазять в мовну проблему, в закон про мови, то це відразу виходить на провокацію. І це реально зараз політична провокація… Державні діячі повинні нести відповідальність і розуміння повинні мати, що цей процес вже є незмінний. Українська мова є єдиною державною в цій країні», – наголосила діячка.

Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського і його партії «Слуга народу» 2019 року знову почалися спроби применшити роль української мови в державі і натомість розширити використання російської. Останньою наразі з таких спроб став законопроєкт народного депутата Максима Бужанського (фракція «Слуга народу») про державну мову в освітньому процесі, який передбачав би скасування частини закону про мову, що вимагає перехід учнів 5–11-х класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 року, а також правила про те, що принаймні 80% освітнього процесу має відбуватися українською мовою.

Законопроєкт викликав різку критику громадськості. Профільний комітет парламенту рекомендував відхилити його. Тим не менш, документ двічі вносили до порядку денного роботи парламенту.

Обидва ті дні під будівлею Верховної Ради відбувалися акції протесту проти таких планів, і врешті обидва рази законопроєкт не потрапляв на розгляд. Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук в ефірі Радіо Свобода висловила думку, що його вже й не будуть розглядати, бо з 1 вересня згадані норми закону почнуть діяти, і скасовувати їх на осінній сесії вже не буде сенсу.

Тим не менше, існують побоювання, що документ може все-таки потрапити на розгляд у разі призначення позачергової сесії.

 
…

США схвалили продаж Україні до 16 патрульних катерів Mark VI і супутнього обладнання, повідомив 18 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він висловив вдячність американським партнерам і додав, що це «підвищить спроможності Військово-морських сил України, допоможе протистояти наявним і потенційним загрозам у Чорному і Азовському морях».

«Шість катерів уже готуються для України в рамках безпекової допомоги США за відповідними програмами. Решту Україна зможе придбати у США за кошти оборонного бюджету. Цей важливий крок свідчить про зростаючу довіру між США і Україною. Ця підтримка, разом з реформою сектору безпеки і оборони та оборонної промисловості, допоможе Україні розвинути сучасні, взаємосумісні з НАТО Збройні сили, які здатні ефективно протистояти російській агресії», – відзначив очільник зовнішньополітичного відомства.

Mark VI – це сучасні, швидкі та маневрені кораблі, призначені для патрулювання прибережних морських територій. Про них в інтерв’ю Радіо Свобода розповів нещодавно призначений командувачем ВМС ЗСУ Олексій Неїжпапа. За його словами, «на американському флоті на них покладають велике коло завдань, враховуючи те, що на катерах встановлюються тактичні ракети, протимінний комплекс, на борту можуть розміщуватись підрозділи спецпризначення».

«Багатовекторний катер, що застосовуватиметься будь-де, легкий для переміщенням суходолом. Ідеальний для наших дій на Азовському морі і, розраховуємо, скоро Mark VI посяде гідне місце на нашому прибережному флоті», – наголосив Олексій Неїжпапа.

Жодній країні ці катери США ще не передавали. Україна може стати першою після Сполучених Штатів, яка матиме на озброєнні Mark VI, відзначив головнокомандувач Військово-морських сил.
…

У фракції «Слуга народу» напрацьовують кілька внутрішніх документів, серед яких так званий «кодекс етики». Про це в прямому ефірі Радіо Свобода повідомила заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.  

«У нас є робоча група, яка напрацьовує кілька документів. Це положення про фракцію – це якраз цей кодекс етики і коаліційна угода – більш деталізована програма партії», – розповіла Кравчук.

Питання ведучої до Євгенії Кравчук полягало в тому, чи існує у провладній фракції якийсь внутрішньопартійний механізм для запобігання неприйнятній поведінці та висловлюванням з боку «слуг».

За приклад ведуча навела нецензурні висловлювання про «собичий рот» нардепа-слуги Олександра Дубінського на адресу ексочільника Національного Банку України Якова Смолія.

Кравчук визнала, що з боку її колег «дійсно трапляються скандали з якимись необережними висловлюваннями», проте невідомом, чи передбачатиме «кодекс етики» слуг якесь покарання за подібні висловлювання.

«Складно сказати, яке покарання буде передбачати цей кодекс етики, бо насправді саме положення про фракцію може регулювати можливість виключення членів фракції чи включення до фракції якогось іншого депутата. Кодекс етики – це така, швидше, «джентельменська» угода, якої депутати мають дотримуватися. Це внутрішній документ», – зазначила Кравчук.

Інший депутат від «Слуги народу» Гео Лерос у свою чергу заявив, що сумнівається  в ефективності такого кодексу.

«Допоки Офіс президента має колосальний вплив на парламент, то ніякі джентельменські угоди не допоможуть. Я сумніваюся, що це спрацює. Це зайвий раз дасть привід Офісу президента впливати на окремих депутатів та їх перебування у фракці», – заявив Лерос в ефірі програми Свобода LIVE

Минулого місяця заступник голови фракції «Слуга народу» і голова однойменної партії Олександр Корнієнко попросив вибачення перед своєю колегою Іриною Аллахвердієвою, одним із кандидатів від партії на посаду мера Миколаєва Тетяною Домбровською і «всіма українцями» за сексистські висловлювання у спілкуванні з головою фракції Давидом Арахамією на прес-конференції в Миколаєві.

 
…

Болгарія висловила вдячність Україні за збереження в Одеській області з запровадженням реформи місцевого самоврядування Болградського району, на території якого значну частку населення становлять місцеві болгари за національністю. 

Як написала 17 липня у твітері віцепрем’єр уряду Болгарії, міністр закордонних справ Екатерина Захарієва, «сьогодні 74 тисячі болгар в Україні об’єдналися в одному адміністративному районі з центром у місті Болграді після адміністративної реформи». Вона подякувала за це українському урядові і міністрові закордонних справ Дмитрові Кулебі, якого назвала своїм другом.

Болгарський урядовець відреагувала на рішення Верховної Ради, яка раніше 17 липня проголосувала за скорочення кількості адміністративних районів в Україні з 490 до 136.

Відповідно до затверджених змін, в Одеській області стає 6 районів замість дотеперішніх 26. Зокрема, залишається район із назвою Болградський, із центром у місті Болграді. На відміну від дотеперішнього, він об’єднає, крім старого Болградського району, також дотеперішній сусідній Арцизький район і частину Саратського. У новому районі буде десять об’єднаних територіальних громад, із них п’ять на території дотеперішнього Болградського району. 

20 травня 2020 року парламент Болгарії закликав Україну «не розділяти» Болградський район на територіальні громади, щоб, мовляв, не порушити права місцевого болгарського населення і не поставити під удар плани розвитку регіону. Болгарським парламентарям не сподобався намір частини місцевих жителів дотеперішнього Болградського району об’єднатися в п’ять об’єднаних територіальних громад – вони заявляли, що район має залишатися окремою єдиною адміністративною одиницею.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест проти таких, за його словами, неприйнятних спроб втручання іноземної держави у внутрішні справи України. Врешті Болгарія й Україна після переговорів заявили про відсутність взаємних претензій.

За результатами останнього наразі перепису населення України 2001 року, в дотеперішньому Болградському районі болгари за національністю становили майже 61 відсоток населення, українці були на четвертому місці (7,5%) після гагаузів (майже 19%) і росіян (8%). В дотеперішньому Арцизькому районі болгар тоді було 39%, українців понад 27%, росіян 22,5%. У Саратському районі, який входить у новий Болградський частково, українців було майже 44%, болгар 20%, молдован 19%, росіян майже 16%. Оскільки внаслідок реформи новий район значно розширюється, це вірогідно зменшує частку в ньому болгарського за національністю населення.

Вимоги з боку іноземних держав чи національних громад з приводу умовно «національних» адміністративних районів лунали і з інших боків.

Зокрема, Угорщина вимагала від України збереження в Закарпатській області дотеперішнього Берегівського району, в якому, за переписом 2001 року, угорці за національністю становили понад 76% населення (українці майже 19%); за деякими з первісних проєктів його пропонували взагалі ліквідувати. Урешті район із назвою Берегівський був збережений, але в розширеному вигляді, об’єднаний із містом Береговим, яке до старого району не входило (угорці – 48%, українці – 39%), і з дотеперішнім Виноградівським районом, у якому, навпаки, українці становили майже 71,5%, а місцеві угорці понад 26% населення; деякі оглядачі сприйняли це як поступку Угорщині.

Також повідомляли про вимоги організації з назвою «Національна рада румун в Україні»: вона раніше цього місяця домагалася від української влади об’єднання в Чернівецькій області в єдину адміністративну одиницю дотеперішніх Новоселицького, Герцаївського, Глибоцького і Сторожинецького районів, у яких, за переписом 2001 року, люди, які назвалися румунами чи молдованами, становили абсолютну чи відносну більшість, – і попросила в цьому допомоги Румунії. За результатом реформи згадані райони були об’єднані ще з кількома в єдиний новий Чернівецький – тепер в області лишилися три райони з дотеперішніх 11.

Відповідно до ідеї адміністративної реформи в Україні в напрямку децентралізації, основним рівнем місцевого самоврядування стають об’єднані територіальні громади, наступним рівнем будуть області. Райони ж втрачають свої владні повноваження, як і фінансові – кошти мають надходити безпосередньо до ОТГ, – і мають перетворитися на утворення з переважно наглядовими й рекомендаційними функціями. Зокрема, всі основні адміністративні послуги можна буде отримати не в центрі району, як дотепер, а в центрі кожної ОТГ. 
…

Петиція на сайті президента України про відставку Володимира Зеленського в разі порушення ним закону, як він свого часу й обіцяв, набрала 17 липня необхідні для її розгляду голоси – понад 25 тисяч. На цей час їх уже понад 26,5 тисяч.

«Ми, що підписалися нижче, закликаємо президента Володимира Зеленського виконати свою передвиборчу обіцянку і подати у відставку з посади президента України через порушення Закону! 18 квітня 2019 року у програмі «Право на владу» кандидат у президенти Володимир Зеленський пообіцяв подати у відставку, якщо порушить закон. Цим він обнадіяв і здобув підтримку 73% виборців у другому турі, який пройшов лише через 4 дні після тієї заяви. 7 липня 2020 року президент Володимир Зеленський признався, що не задекларував 5,1 млн грн доходів від погашення ОВДП і цим порушив Закон «Про запобігання корупції». Звертаємося до пана президента із закликом дотримувати слова і подати у відставку, або визнати, що за 4 дні до другого туру 18 квітня 2019 року він збрехав своїм виборцям», – мовиться в тексті петиції.

«Володимир Олександрович неодноразово підкреслював, що відрізняється від старих політиків. Ми хочемо побачити підтвердження цим гучним заявам. ЯКЩО ПООБІЦЯВ – ТО ІДИ!» – мовиться в документі.

Петиція була оприлюднена 8 липня і набрала підписи, необхідні для її обов’язкового розгляду, менш ніж за 10 днів проти необхідних трьох місяців. Її автором став політолог Віктор Уколов, який за час діяльності був прихильний до низки різноманітних політичних сил, а останніми роками симпатизує п’ятому президентові Петрові Порошенку, який на виборах 2019 року програв Володимирові Зеленському.

Попередніми місяцями набрали необхідне для розгляду число підписів кілька петицій до президента, вимоги яких були б для нього мало прийнятними; на них надходили відповіді, які мали на меті обґрунтувати неможливість їхнього виконання.

18 квітня 2019 року тоді ще кандидат на посаду президента України Володимир Зеленський заявив в ефірі передачі «Право на владу» телеканалу «1+1», що якщо його викриють на тіньових схемах збагачення, він готовий скласти повноваження. «Якщо порушу закон, то піду (у відставку) сам», – заявив він.

7 липня 2020 року пресслужба президента повідомила, що Володимир Зеленський особисто проінформував Національне агентство з питань запобігання корупції про порушення ним законодавства у зв’язку з неподанням повідомлень про суттєві зміни в майновому стані. Наступного дня НАЗК повідомило, що вручило президентові два протоколи про адміністративне порушення в зв’язку з неподанням повідомлень про суттєві зміни у майновому стані і що матеріали про це будуть передані до суду.

Тоді ж низка діячів, серед яких був і автор петиції Уколов, наголошували, що Зеленський порушив закон про запобігання корупції, коли не задекларував суттєві зміни свого майнового стану, і тому має виконати власну обіцянку виборцям і піти з посади.

«Я запропонував Володимиру Олександровичу цілком спокійно і ввічливо подати у відставку, як він обіцяв 18 квітня. Або ж визнати, що він збрехав і обманув виборців, здобувши їхні симпатії. Я не знаю, що він обере. Можливо, він подасть у відставку, хоча дуже сильно в цьому сумніваюся», – сказав тоді Уколов.

Як мовиться на сайті Банкової, електронна петиція, адресована президентові України, розглядається за умови збору на її підтримку не менш як 25 тисяч підписів громадян протягом не більш ніж трьох місяців з дня оприлюднення петиції. Інформація про початок розгляду електронної петиції, яка в установлений строк набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, оприлюднюється у розділі електронних петицій на сторінці «На розгляді» не пізніш як через три робочі дні після набрання необхідної кількості підписів на її підтримку. Розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше від десяти робочих днів від дня оприлюднення інформації про початок її розгляду. Про підтримку або не підтримку електронної петиції, адресованої президентові України, публічно оголошується президентом України на вебсайті офіційного інтернет-представництва президента України. Відповідь на електронну петицію не пізніше як наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється у розділі електронних петицій на сторінці «З відповідями», а також надсилається у письмовому вигляді авторові (ініціатору) електронної петиції. У відповіді на електронну петицію повідомляється про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням.
…

Правляча партія «Слуга народу» 16 липня визначилася зі своєю кандидаткою на посаду мера Києва – нею стала чинна народна депутатка Ірина Верещук. Чому депутати монобільшості віддали перевагу Верещук, а не комусь з інших кандидатів? Від цієї партії за крісло мера Києва хотіли позмагатися також Олександр Дубінський, Микола Тищенко, Олександр Качура та Дмитро Гурін.
…

Радник міського голови Києва Максим Бахматов повідомив про тимчасове припинення роботи в Київській міській державній адміністрації.

Конкретної причини такого рішення він не навів, пояснивши його «турбулентністю».

«Чому я вирішив вийти з КМДА тепер? Тут почалась турбулентність, проте не управлінська, де я почуваюсь як риба в воді, а політична. Така турбулентність на, мою думку, завжди токсична і несумісна з ефективним управлінням. Вкрай складно керувати процесами, усі учасники якого мають на меті за будь-яку ціну не брати на себе жодної відповідальності і зобов’язань, а в період турбулентності стає не просто складно, а більш нагадує сакральну жертву богу Ра», – порівняв Бахматов.

Серед результатів своєї роботи він назвав зокрема запровадження безготівкової оплати проїзду в метрополітені та електронного квитка в наземному транспорті.

Крім того, Бахматов вказав на рейтинг мера Києва Віталія Кличка, якого Центр Разумкова днями назвав таким, що має найбільшу підтримку виборців – 43,7% серед тих, хто планує брати участь у місцевих виборах та визначився з вибором.

«Я не претендую на всі 30-25-20%, але 3-5-7-10 мої там точно десь є. Це велика командна робота», – прокоментував він.

Водночас Бахматов додав, що, скоріше за все, не братиме участі у виборах мера восени, прогнозуючи перемогу чинного мера. Водночас у перемозі «команди Кличка» він не впевнений.

Читайте також: Кличко розповів, коли кияни зможуть платити банківськими картками в наземному транспорті​

«За тими ж даними центру Разумкова, що дають чинному меру 44%, нова Київрада матиме СІМ 7! політичних проєктів (партіями їх назвати важко) у своєму складі. А це викликає сумніви в мене, як в управлінця, що політична турбулентність закінчиться і що технократам одразу дадуть спокійно і послідовно втілювати свої ґрунтовні стратегічні проєкти. Адже хто знає, наскільки сильно захочуть трансформації нові-старі політичні гравці», – міркує радник мера.

Водночас він анонсував продовження роботи очолюваного ним Офісу трансформації як аналітичного центру.

Наостанок Бахматов додав, що Віталій Кличко нагородив його нагрудним «Знаком пошани».

Бахматов став радником Кличка у вересні 2019 року. Доти він був продюсером, резидентом українського Comedy Club, підприємцем, очолював інноваційний парк UNIT.City.
…

Повідомило про підозру голові Окружного суду Вовку та ще 5 суддям. Всього у справі фігурують 12 людей – НАБУ
…

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму призначив на 23 липня перше засідання по суті у справі голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова. Про це повідомили в суді після попереднього слухання 17 липня.

Представник суду заявив, що засідання проходитиме без Чубарова, як і попереднє слухання, на якому були присутні «прокурор, призначений захисник і потерпілі у кримінальній справі».

Раніше адвокат Чубарова Полозов повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що його не допустили до захисту у цій справі, пославшись на «конфлікт інтересів». Він має намір оскаржити це рішення. У Сімферополі суд вже відхиляв скаргу адвоката Полозова на недопуск до захисту Чубарова.

Наприкінці березня 2020 року Слідчий комітет Росії заочно висунув «звинувачення» голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову.

Слідком звинувачує Чубарова в тому, що він навесні 2015 року в ефірі одного з українських телеканалів «висловлював заклики до здійснення екстремістської діяльності проти інтересів Росії», а також до деокупації Криму.

Читайте також: «Російські слідчі працювали нашвидкуруч». Що не так зі «справою Мустафи Джемілєва»​

23 березня стало відомо, що у Криму російський Слідчий комітет порушив кримінальну справу проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова за статтею російського Кримінального кодексу – «Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством». Йдеться про події 26 лютого 2014 року.

Сам голова Меджлісу Рефат Чубаров в коментарі Крим.Реалії пов’язав порушення «справи» із планами кримських татар щодо організації акції «Марш гідності».
…

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков закрив останнє засідання третьої сесії Верховної Ради 9 скликання.

«Четверта сесія ВР 9 скликання розпочне свою роботу у вівторок 1 вересня 2020 року, о 10 годині ранку. Шановні нароні депутати, третю сесію Верховної Ради 9 скликання оголошую закритою», – сказав спікер парламенту.

Втім, до того він анонсував ще одне засідання у вівторок 21 липня.

Читайте також: Рада проголосувала за скорочення кількості районів втричі​

«Є бажання працювати. Добре, ваше бажання виконане, чекаю на всіх у вівторок о 12:00. Прошу не запізнюватися», – заявив Разумков.​

На честь закриття сесії народні депутати традиційно заспівали гімн України.

Верховна Рада не розглянула раніше анонсований резонансний законопроєкт представника «Слуги народу» Максима Бужанського про зміни в мовному законодавстві.

 
…

Справедливість має восторжествувати «в ім’я миру та пам’яті всіх загиблих» під час катастрофи літака MH17 на Донбасі, заявив президент України Володимир Зеленський в шості роковини трагедії.

Він нагадав, що 9 березня 2020 року в Нідерландах розпочався судовий процес.

«Цей суд обіцяє стати одним з найбільших у світовій практиці за останні десятиліття, адже, крім усього іншого, до нього прикута значна міжнародна увага. Ніщо не поверне втрачених життів і не втамує горя рідних і близьких, чиї батьки, діти, друзі загинули в катастрофі. Але справедливість має восторжествувати. В ім’я миру та пам’яті всіх загиблих», – зазначив Зеленський.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердама в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – як технічне, так і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.​

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 
…