політика, бізнес, народ

Президент США Дональд Трамп підписав указ, мета якого – захистити пам’ятники, меморіали та монументи від осквернення, руйнування і знесення.

«Тривалі тюремні терміни за ці беззаконні дії проти нашої Великої Країни!», – написав він у твітері.

На хвилі протестів «Життя темношкірих важливі» (Black Lives Matter), у США були атаковані десятки пам’ятників і монументів, здебільшого пов’язаних з Конфедерацією.

Однак, як повідомляє «Голос Америки», були атаковані і пам’ятники героям Громадянської війни, президентам США, які не володіли рабами, і деякі християнські монументи.

 
…

Президент Франції Еммануель Макрон заявив 27 червня, що «незабаром» планує візит до Росії для продовження переговорів з президентом Володимиром Путіним.

За заявою Макрона, він планує обговорити з Путіним питання безпеки та зміни клімату.

Президент Франції раніше вже заохочував Європу та НАТО переглянути стратегічне партнерство з Москвою, стверджуючи, що недружня політика Європи нібито провалилася.

«Діалог з відновлення довіри з президентом Путіним у Форті Брегансон триває. Ми рухаємося далі і я незабаром відвідаю Росію», – повідомив Макрон, коментуючи відеоконференцію з лідером Кремля.

Він зазначив, що серед тем обговорення планується «безпека в Європі, регіональні конфлікти та клімат, у тому числі танення мерзлоти в Арктиці».

«Всі регіональні кризи, з якими ми стикаємося, показують, як важливо перетворити весь європейський простір, в широкому сенсі, від Лісабон до Владівостока, на справжній простір співпраці та миру», – заявляє Макрон.

Говорячи про агресію Росії проти України, президент Франції висловив думку, що важливо оперативно перезапустити дорожню мапу для «завершення конфлікту».

Читайте також: Президент Хорватії не приїде на парад до Москви: «зламався літак»

Макрон планував відвідати парад на Красній площі в Москві на честь 9 травня. Зрештою подію перенесли на 23 червня, президент Франції її не відвідав.

Президент Росії Володимир Путін та його французький колега Еммануель Макрон під час відеодзвінка 26 червня пообіцяли тісніше співпрацювати для подолання міжнародної кризи.
…

Президент Росії Володимир Путін та його французький колега Еммануель Макрон під час відеодзвінка 26 лютого пообіцяли тісніше співпрацювати для подолання міжнародної кризи.

Пресслужба російського лідера повідомила, що обговорення стосувалося криз в Україні, Сирії та Лівії, а також напруженості на Балканах. За цим повідомленням, Путін говорив про необхідність «об’єднати наші зусилля» для боротьби зі спільними загрозами, такими як пандемія коронавірусу, міжнародний тероризм та зміна клімату.

Макрон заявив, що «всі пережиті нами регіональні кризи свідчать про важливість перетворення європейського простору в широкому сенсі від Лісабона до Владивостока в реальний простір співпраці та миру».

Відносини між Москвою та Заходом залишаються складними. Поліпшенню відносин заважає агресія Росії проти України, роль Москви в конфлікті у Сирії, імовірне російське втручання у вибори в США та інших демократіях, а також отруєння російського ексшпигуна Сергія Скрипаля та його дочки у Великій Британії у 2018 році.

Але Макрон закликав Європу та НАТО переглянули своє стратегічне партнерство з Росією, заявивши, що політика протидії Москві провалилася. Макрон заявив, що «впевнений, що ми можемо досягти прогресу з Росією в ряді тем».
…

Суд в Анкарі засудив до довічного ув’язнення 121 людину в справі про причетність до невдалого військового перевороту 2016 року, повідомило державне агентство Anadolu.

86 засуджених проведуть довічне ув’язнення в камерах «суворого режиму» – вирок уточнює, що вони намагалися порушити конституцію. 35 людей отримали такі ж вироки, але без «суворого режиму» тримання. Всі засуджені були звинувачені в спробі здійснення перевороту за напад на штаб жандармерії в Анкарі.

Загальна чисельність засуджених до довічного позбавлення волі за участь у спробі військового перевороту становить 1934.
…

Суд у США засудив до 9 років в’язниці росіянина Олексія Буркова за звинуваченням у кіберзлочинах. Звинувачення вимагало засудити його до 15 років позбавлення волі.

Раніше Бурков визнав провину за двома пунктами – в крадіжці особистих даних власників кредитних карт і відмиванні грошей. Ще три пункти звинувачення з Буркова зняли.

Програміст Олексій Бурков був затриманий у 2015 році в аеропорту Тель-Авіва за запитом Вашингтона. У листопаді 2019 року росіянина екстрадували до США, попри протести Росії.
…

У Чехії вшановують пам’ять юристки Мілади Горакової, яку стратили 70 років тому за сфабрикованим комуністичним режимом політичним судовим процесом.

На багатьох громадських будівлях цього року з’явилися великі банери з фотографіями страченої та написами «Вбита комуністами», а також чорні прапори, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 

26 червня у празькому метро тричі протягом дня лунав аудіоколаж із записів із судового процесу та з листів, які Горакова писала своїм рідним перед  стратою через повішення. Аудіозапис довжиною у три хвилини транслювали тричі: у 10:35, 12:35, 14:35 – як символ часу, коли юристку стратили (27 червня, час страти – 5:35).

Щороку у день її смерті, 27 червня, чехи відзначають День пам’яті жертв комуністичного режиму.

Громадську ініціативу «Мілада 70: вбита комуністами» підтримала мерія Праги, Карлів університет та інші заклади. 

Натомість комуністи – Празький крайовий комітет KSČM (Комуністична партія Чехії та Моравії – ред.) – 26 червня виступили з протестом «проти спотворення та переписування історичної правди та проти розпалювання антикомуністичної ненависті, що викликають у столиці».

«Це напад державних установ на KSČM, на одну з демократичних і парламентських партій», – стверджують празькі комуністи. 

Активісти оголосили, що спроєктують портрет Мілади Гораковї на будівлю, де розташована штабквартира Комуністичної партії в центрі Праги. Акція має тривати від півночі до 6 ранку, 27 червня, як нагадування про злочини комуністичного режиму.
…

Троє людей загинули через напад із ножем у шотландському місті Глазго 26 червня, повідомляють західні медіа.

«Підозрюваний чоловік був застрелений озброєним офіцером», – заявив помічний головного констебля поліції Шотландії Стів Джонсон.

Він додав, що наразі правоохоронці не шукають інших підозрюваних у зв’язку з цим випадком.

За словами Джонсона, в ході нападу один офіцер поліції зазнав поранення. Поліцейська федерація Шотландії уточнила, що він отримав ножове поранення.

Читайте також: Напад у Редінгу: служба МІ5 знала про підозрюваного – ЗМІ​

Як повідомляє британське суспільне мовлення BBC, інцидент стався на сходах готелю в центрі Глазго.

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон висловив «глибокий смуток через цей жахливий інцидент» і висловив співчуття жертвам та їхнім близьким.

Минулого тижня троє людей загинули через напад чоловіка з ножем у південно-східному англійському місті Редінг. Цей випадок поліція розслідує як тероризм.
…

26 червня суд у Москві визнав режисера Кирила Серебренникова винним у розкраданні. Відповідний вирок зачитує суддя Міщанського суду.

Наразі зачитують мотивувальну частину, після чого суддя оголосить остаточний вирок.

Прокурор просив для Серебренникова 6 років тюрми. 

Реальних строків прокурор вимагав і для інших підсудних: 5 років колонії для колишнього директора «Гоголь-центру» Олексія Малобродського, 4 роки для колишнього директора «Сьомої студії» і директора РАМТ Софії Апфельбаум.

Обвинувачення вважає, що дії Серебренникова та інших обвинувачених завдали бюджету збитків на 129 мільйонів рублів. Раніше у справі фігурувала сума у 133 мільйони гривень.

Фігуранти справи відмовилися визнавати провину в розкраданні бюджетних коштів і наголошували, що навпаки вкладали в проекти в тому числі власні гроші.
…

Російські чиновники повідомляють, що більш ніж половина виборців із правом голосу скористалися правом волевиявлення у перший день онлайн-голосування за зміни до російської конституції, що можуть прокласти шлях до продовження правління президента Володимира Путіна на 12 років.

За повідомленням ЦВК, явка виборців в інтернеті склала 52,8%, або 618 200 осіб.

Електронне голосування проходитиме до 30 червня в Москві і Нижньогородській області Росії. У Москві на нього зареєструвалися понад мільйон людей – кожен сьомий виборець. Втім на таке голосування вже є нарікання журналістів і опозиції.

Так, журналіст телеканалу «Дождь» Павло Лобков підготував репортаж про те, як йому вдалося проголосувати двічі – зі звичайним бюлетенем на дільниці через сайт. МВС пригрозило  журналістові кримінальною справою.

Представник руху «Голос»  Василь Вайсенберг також заявив, що, коли його заявка на електронне голосування була схвалена, а він передумав і прийшов на виборчу дільницю, то йому не відмовили, а видали бюлетень.

Остаточне схвалення конституційних змін відбудеться, якщо більш ніж половина виборців країни підтримають їх в перебігу кількаденного загальнонаціонального голосування.

Голосування за зміни до конституції Росії триватиме до 1 липня. Крім обнулення термінів Володимира Путіна, росіянам пропонують схвалити закріплення статусу російської мови як «мови державотворчого народу», додати згадку Бога і можливість створення федеральних територій, заборонити «применшувати подвиг захисників Вітчизни» – загалом 206 поправок і уточнень.
…

Яскраво-помаранчевий спалах у небі над Тегераном 26 червня спричинив вибух газового резервуара біля військової бази поблизу столиці Ірану, повідомили в п’ятницю іранські державні ЗМІ з посиланням на речника Міноборони.

Вибух стався в «громадській зоні» військової бази в Парчині, повідомив представник Міністерства оборони, бригадний генерал Давуд Абді. Він сказав, що вибух спричинив пожежу, ситуація під контролем, ніхто не постраждав. Жодної інформації про причини вибуху посадовець не назвав.

«Наші колеги присутні на місці і ретельно розслідують інцидент», – цитує Абді видання The New York Times.

Агентство Fars повідомило з посиланням на Міноборони Ірану, що вибухнув промисловий паливний бак біля об’єкта, що належить міністерству.

На військовому об’єкті, в районі якого стався вибух, як вважають західні служби безпеки, Тегеран понад 10 років тому провів випробування, пов’язані з ядерними бомбами. Іран відкинув ці звинувачення.

Раніше Іран відмовився надати інспекторам Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) доступ для відвідин бази в Парчині, заявивши, що як військова база об’єкт був закритий.
…

З ініціативи Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам і Національного фонду демократії США більше 500 відомих політиків, громадських діячів, лауреатів Нобелівської премії і лідерів правозахисних організацій підписали відкритого листа, в якому попередили, що авторитарні режими можуть використовувати пандемію для зміцнення власної влади і придушення критики.

У листі мовиться, що навіть деякі демократично обрані правителі сьогодні концентрують у своїх руках надзвичайні повноваження, обмежуючи права людини і посилюючи державний нагляд. На думку авторів листа, пандемія викликала до життя політичну кризу, яка загрожує майбутньому ліберальної демократії.

Акцію підтримали близько 70 правозахисних та громадських організацій, серед яких Transparency International, Фонд Конрада Аденауера та World Movement for Democracy. Також лист підписали кілька сотень політичних і громадських діячів, зокрема 13 лауреатів Нобелівської премії і більше 60 колишніх глав держав і урядів.

«Придушення свободи слова, відправка в тюрму мирних незгодних і скасування виборів на невизначений термін – все це нічим не допоможе у захисті здоров’я», – мовиться у листі.

Підписанти зазначають, що пандемія не випадково почалася в Китаї, де придушують свободу слова і переслідують тих, хто намагався говорити про поширення вірусу.

«Викликана COVID-19 криза – це тривожний дзвінок, наполегливе попередження, що свободи, які ми цінуємо, під загрозою і ми не повинні приймати це як належне», – йдеться у листі.

Станом на ранок 26 червня коронавірусом інфіковано понад 9,6 мільйона людей, померли 489 312 людей, одужали 4,8 мільйона.

 
…

Виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар зробила заяву про затримання 25 червня в Мінську блогера Ігоря Лосіка, адміністратора телеграм-каналу «РБ головного мозга» та фрілансера-консультанта Радіо Свобода.

«Ми засуджуємо затримання Ігоря Лосіка, незалежного блогера, консультанта Радіо Свобода та колишнього стипендіата (програми Радіо Свобода імені) Вацлава Гавела, а також сьогоднішній обшук у його квартирі, здійснений щонайменше дев’ятьма державними агентами. Ведення блогу не є злочином», – наголосила Дейзі Сінделар.

«Ми вимагаємо його негайно звільнити, негайно повернути йому будь-які конфісковані матеріали та обладнання, а також, щоб білоруські чиновники перестали цькувати людей, які виконують важливу роботу з інформування громадськості про події навколо майбутніх президентських виборів у країні», – додала виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода.

У Білорусі вдень 25 червня відбувся обшук у одного з адміністраторів популярного білоруського Telegram-каналу «РБ головного мозга» Ігоря Лосіка, після цього блогера затримали.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, на канал «РБ головного мозга» у Telegram підписані понад 165 тисяч користувачів, у твітері – більш ніж 173 тисячі.

Тиск на ЗМІ в Білорусі збігається з тиском Лукашенка на лідерів опозиції. Заарештовано головних потенційних кандидатів, і це, як вважають спостерігачі, стало найбільшим викликом Олександру Лукашенку за весь період його правління.

Білоруська Асоціація журналістів і 40 засобів масової інформації, що діють в Білорусії, 23 червня випустили спільну заяву з вимогою припинити «переслідування журналістів». У заяві міститься звинувачення на адресу білоруської влади в застосуванні насильства проти працівників ЗМІ.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.
…