політика, бізнес, народ

Американські військові повідомили, що завдали ударів з повітря по об’єктах талібів, вперше після припинення вогню, оголошеного бойовиками і афганськими силами минулого місяця.

Речник американських військових в Афганістані Сонні Леггет повідомив, що 4-5 червня в двох різних афганських провінціях були завдані два повітряні удари.

Леггет повідомив у твітері, що повітряний удар США здійснили по 25 збройним бойовикам руху «Талібан», що «здійснювали скоординований напад» на контрольно-пропускний пункт афганських сил в західній провінції Фарах. За словами речника військових, ще один удар був завданий по неоголошеній кількості бойовиків-талібів, що атакували контрольно-пропускний пункт в південній провінції Кандагар.

Екстремістський рух «Талібан» поки на цю інформацію не реагував.

«Всі сторони повинні зменшити насильство, щоб закріпити мирний процес», – заявив Леггет.

Тим часом в іншому районі, у південній провінції Забул, 10 афганських силовиків загинули під час атаки талібів, які підірвали придорожну бомбу. Повідомляється, що також знищено кілька поліцейських автомобілів. Поліція заявила, що вбила чотирьох талібів. Останні за напад відповідальності на себе не взяли.

Бойовики угруповання «Талібан» раніше заявили про триденне перемир’я з афганськими силами, яке закінчилося 26 травня, і було оголошене з нагоди закінчення посту священного місяця Рамадан.

Відтоді в країні відбулося загальне зниження рівня насильства, і Кабул заявив, що готовий почати тривалі мирні переговори з бойовиками.

У лютому Вашингтон підписав угоду з талібами, в якій зобов’язався вивести всі війська США в обмін на гарантії безпеки, прагнучи прокласти шлях до переговорів між ворогуючими сторонами в Афганістані.
…

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що настав час зняти санкції Європейського союзу проти Білорусі та оточення Олександра Лукашенка. Про це угорський прем’єр сказав 5 червня під час візиту до Мінська

«Неможливо побудувати партнерство із санкціями. Тому для Європейського союзу настав час скасувати чинні санкції щодо Білорусі», – передає слова Орбана офіційна білоруська інформагенція БЕЛТА.

Європейський союз раніше запровадив санкції проти самої Угорщини: у 2018 році вперше об’єднання вдалося до санкцій проти держави-члена. Це було зроблено через «систематичні» порушення урядом Орбана основних цінностей ЄС у сфері прав людини, демократії та боротьби з корупцією. Нині у Брюсселі Орбану погрожують новими санкціями за захоплення надзвичайних повноважень у зв’ззку з коронавірусом.
…

Уряд Чехії визнав двох працівників російського посольства Праги персонами нон-ґрата, повідомив прем’єр-міністр Андрей Бабіш. Про це він повідомив 5 червня на пресконференції.

Виступаючи разом із міністром закордонних справ Томашем Петршічеком, Бабіш пояснив, що таке рішення ухвалили через так званий «рициновий скандал».

Читайте також: Росія попросила охорону для свого «агента з рицином»: чеські ЗМІ​

Ані Бабіш, ані Петршічек не відповідали на питання репортерів та не назвали імен російських дипломатів.

Раніше чеські ЗМІ повідомили про те, що заступник директора Центру науки та культури при посольстві Росії Андрій Кончаков привіз до Праги з Росії в середині березня рицин, нібито призначений для отруєння мера Праги Зденека Гріба та ще двох працівників муніципалітету Ондрея Колара та Павела Новотного.

Москва заперечує цей інцидент, який загострив і без того напружені відносини між Росією та Чехією.
…

У Росії Московський міський суд зменшив з 15 до 10 діб термін арешту журналісту видання «Новая газета» і муніципальному депутату Іллі Азару, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

28 травня Тверський районний суд призначив арешт на 15 діб журналісту, який вийшов на одиночний пікет на підтримку автора телеграм-каналу «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова.

Тепер Азар має вийти на свободу 7 червня.

Арешт Азара став приводом для одиночних пікетів, які кілька днів відбувалися в Москві біля будівлі головного управління МВС, а також у кількох інших російських містах. Десятки їхніх учасників, у тому числі журналісти і муніципальні депутати, теж були затримані, їх звинуватили в порушенні так званого режиму самоізоляції і в незаконних публічних заходах.

 
…

У білоруському місті Гомелі 5 червня затримали потенційного кандидата на посаду президента, члена Об’єднаної громадянської партії Володимира Непомнящих. Про це білоруській редакції Радіо Свобода повідомив сам політик.

Непомнящих заявив, що його тримають у Центральному райвідділі внутрішніх справ Гомеля. Дільничний офіцер заявив, що проти нього складено протокол, про який Непомнящих не знав. Поліція хотіла змусити його здати речі у сховище та одягнути маску, але Непомнящих відмовився це робити.

Володимир Непомнящих є колишнім оперуповноваженим, він працював у поліції до 1992 року, після виходу на пенсію розпочав бізнес. Починаючи з 2000-х, Володимир Непомнящих став активним політичним активістом, його неодноразово затримували і штрафували за протести.
…

Facebook Inc буде маркувати російські, китайські та інші контрольовані державою медіа. Про це компанія повідомила 4 червня.

Також у планах Facebook блокувати будь-яку рекламу на сторінках цих ЗМІ, орієнтовану на користувачів у США.

У наданому соцмережею попередньому списку присутні російський «Спутник», китайське агентство Хinhua, іранське Press TV та інші. На початку маркування отримають приблизно 200 сторінок.

При цьому Facebook не буде маркувати жодні американські медіа, оскільки у США «навіть державні медіа мають редакційну незалежність», зазначив глава політики кібербезпеки Facebook Натаніель Глейхер.

 
…

Ветеран військово-морських сил США Майкл Вайт, якого влада Ірану утримувала близько двох років, повертається додому в рамках обміну ув’язненими між Вашингтоном та Тегераном. Про це повідомили іранські та американські урядовці 4 червня.

Президент США Дональд Трамп повідомив у Твітері, що говорив телефоном із Вайтом, якого доправляли з Швейцарії до Сполучених Штатів.

«Дякую Ірану, це вказує на те, що угода можлива!» – написав президент.

Мати ветерана Джоанна Вайт також повідомила, що її син звільнений.

«Кошмар закінчився, мій син у безпеці під американським захистом і прямує додому», – йдеться в заяві Вайт.

Новинна агенція AP з посиланням на американських чиновників повідомляє, що Вайта обміняли на лікаря ірансько-американського походження, який був засуджений у США, Маджида Тагері. Тагері провів 16 місяців за ґратами за порушення санкцій США проти Ірану. 4 червня федеральний суддя звільнив його для поїздки до рідних в Іран.

Цього тижня США також депортували затриманого раніше іранського науковця Сіріуса Асґарі, хоча Тегеран та Вашингтон заперечують, що він був частиною угоди про обмін.

Міністр закордонних справ Ірану Мухаммад Джавад Заріф висловив задоволення тим, що двоє іранців та американець повернуться до своїх сімей, і заявив, що звільнення всіх в’язнів можливе.

Читайте також: Іран накриває друга хвиля COVID-19 – Bloomberg​

«Це може статися з усіма ув’язненими. Немає потреби у вибірковому підході. Іранські заручники, яких утримують у США та від їхнього імені, мають повернутися додому», – написав він.

Державний секретар США Майк Помпео заявив про «конструктивність» іранської влади у звільненні Вайта. Він також закликав звільнити ще трьох громадян США іранського походження, яких утримує Тегеран.

Майкла Вайта засудили в Ірані до 13 років ув’язнення в 2019 році за нібито образу на адресу Верховного лідера країни Аятолли Хаменеї та оприлюднення приватної інформації онлайн. Затримали його в липні 2018 році, коли він прилетів до країни для зустрічі з жінкою, з якою познайомився онлайн.

У березні його тимчасово звільнили через пандемію коронавірусної хвороби. В цей час він перебував на тетриторії посольства Швейцарії, яке представляє інтереси США в Ірані.
…

Компанії «пов’язані з суднами, які беруть участь у спорудженні газопроводу, негайно зазнають руйнівних санкцій» – Круз
…

Сенат США більшістю голосів затвердив кандидатуру Майкла Пака, запропоновану президентом Дональдом Трампом, на посаду голови Агентства США з глобальних медіа, що здійснює нагляд за засобами масової інформації, які фінансуються з податків американських громадян, в тому числі «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» (RFE/RL) та «Голос Америки».

Голосування Сенату відбулося через два роки після того, як Трамп висунув Пака на трирічний термін.

Президент RFE/RL Джеймі Флай привітав затвердження Майкла Пака на посаді.

«З нетерпінням чекаю спільної роботи із Майклом Паком щодо подальшого просування місії RFE/RL для забезпечення незалежної та об’єктивної журналістики для нашої аудиторії по всій Євразії. Як і протягом останніх 70 років, RFE/RL й надалі продовжуватиме надавати інформацію без цензури на кожній платформі, на всіх рубежах», – сказав Джеймі Флай.

Перед голосуванням сенатор-республіканець Джим Ріш заявив, що Пак «володіє унікальною кваліфікацією», аби обіймати цю посаду, і закликав колег-сенаторів припинити «політичну боротьбу» з приводу призначення Пака, який є режисером-документалістом.

Рішення щодо висунення кандидатури частково призупинилося через побоювання демократів щодо ризику політичної заангажованості мереж під управлінням Агенства на чолі із Паком, тоді як, за законом, вони зобов’язані бути об’єктивними і збалансованими.

Майкл Пак відреагував на ці побоювання під час слухань ще у вересні, вказавши, що Агенство з глобальних медіа опирається на переконаність у тому, що «журналісти незалежні, що жоден політичний вплив не вказує їм, як передавати новини і що говорити».

Демократи також висловили стурбованість щодо ймовірного зловживання коштами некомерційної організації під керівництвом Пака. Офіс генпрокурора у Вашингтоні розпочав розслідування на предмет того, чи використовував Майкл Пак незаконно кошти зі своєї некомерційної організації Public Media Lab.

Сенатор-демократ Боб Менендес висловлював стурбованість, що Пак неправильно представив відносини між неприбутковою організацією та його некомерційною компанією Службі внутрішніх доходів. Білий дім відреагував на ці побоювання заявою, що Дональд Трамп підтримав цю кандидатуру. В адміністрації американського президента висловили розчарування тим, що, на їхню думку, демократи вирішили «вилити політичний бруд на чисту репутацію державного службовця».

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода – некомерційна медіакорпорація, яка поширює інформацію на різних платформах (інтернет, радіо, телебачення) для аудиторії в 22 країнах Східної та Південно-Східної Європи, Кавказу, Центральної та Південної Азії 26 мовами.

Радіо Свобода – це незалежна медіакомпанія, що фінансується за рахунок гранту Конгресу США через Агентство США з глобальних медіа.
…

Агітаційний ролик «Чому поправки до конституції Росії ¬– це важливо» був заблокований модераторами відеохостингу Youtube. Відео визнано таким, що містить дискримінаційні висловлювання, це порушує правила сервісу.

Ролик був створений «Федеральним агентством новин» (РІА ФАН) та медіагрупою «Патріот», які пов’язують з бізнесменом Євгеном Пригожиним. За сюжетом відео, в Росії так і не ухвалили поправки до 72 статті Конституції РФ, що закріплюють поняття шлюбу як союзу чоловіка і жінки. Через це в Росії геї отримали можливість усиновлювати дітей. Пара геїв у Росії в 2035 році всиновлює хлопчика з дитячого будинку. Один із чоловіків бере хлопчика за руку, виводить на вулицю і на питання «Де моя мама?» вказує йому на іншого чоловіка, що стоїть біля автомобіля. Той одразу пропонує дитині приміряти плаття. Ролик закінчується словами «Таку Росію ти вибереш? Виріши майбутнє країни – голосуй за поправки до Конституції».

За кілька днів ролик отримав широкий громадський резонанс і викликав звинувачення в гомофобії.

Актор Олександр Філімоненко, який зіграв у ролику, заявив журналістам, що до початку зйомок не знав ані про сюжет відео, ані про те, що знімається агітаційний матеріал. На референдумі щодо поправок до Конституції, за словами актора, він збирається голосувати проти.

Активісти ЛГБТ-групи «Стимул» звернулися до Слідчого комітету і прокуратури з вимогою провести перевірку щодо творців ролика, який, на їхню думку, «збуджує ненависть і ворожнечу до групи осіб за ознакою приналежності до соціальної групи ЛГБТ, принижує гідність людини, є відверто дискримінаційним за своєю суттю». Також вони попросили наглядову організацію «Роскомнадзор» заблокувати відео.
…

В американському місті Міннеаполіс 4 червня відбудеться панахида за загиблим під час затримання поліцейськими 46-річним темношкірим Джорджем Флойдом. Після цього тіло загиблого перевезуть на його батьківщину, до Райфорда в штаті Північна Кароліна, де відбудеться публічне прощання та закрита родинна церемонія.

8 червня відбудеться велика служба у Г’юстоні, штат Техас, де Флойд провів більшу частину свого життя. Колишній віцепрезидент США Джо Байден, який є імовірним кандидатом на посаду президента США від Демократичної партії, планує відвідати цей захід.

Масові акції протесту проти расизму та зловживань з боку поліції продовжуються з меншою інтенсивністю перед поминальною службою за Джорджем Флойдом.

Тим часом, президент США Дональд Трамп відповів у твітері на критику своїх заяв з боку низки експосадовців Пентагону. Зокрема, колишнього міністра оборони у своїй адміністрації Джеймса Меттіса Трамп назвав «найбільш переоціненим генералом у світі». Він також негативно оцінив «стиль керівництва» Меттіса, не відреагувавши на суть слів ексвисокопосадовця.

У статті для The Atlantic Меттіс наголошував, що «мілітаризація нашої відповіді… руйнує дух довіри між чоловіками та жінками, які служать у війську, та суспільством, яке вони клялись захищати і до якого вони належать». «Я ніколи не думав, що військо, яке проголосило ту саму клятву, може за будь-яких обставин отримати наказ порушити конституційні права власних громадян», – додав Маттіс.

Війська Національної гвардії США були розміщені в 31 штаті для надання допомоги місцевій поліції в протестах. У Вашингтоні, крім Національної гвардії, 1300 американських військових були розміщені на базах поблизу столиці.

У США з 26 травня проходять масові протести проти поліцейського насильства. Вони почалися після смерті 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, який загинув після затримання. У низці міст протести переросли в заворушення, грабунки і сутички з поліцією. Щонайменше 11 людей загинули через сутички з поліцією, дії мародерів та інших невідомих осіб. Десятки зазнали поранень, тисячі людей заарештовані, в тому числі понад 2500 в Лос-Анджелесі і 2000 – в Нью-Йорку. Напередодні у десятках міст США запровадили комендантську годину.

Сьогодні тисячі людей вийшли на вулиці у Європі на знак солідарності з демонстрантами, які виступають проти расизму в США, де восьму ніч поспіль тривають протести, викликані загибеллю неозброєного чорношкірого чоловіка Джорджа Флойда в Міннеаполісі, штат Міннесота.

Джорджа Флойда затримали 25 травня. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін натиснув затриманому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Смерть Флойда констатували в лікарні Міннеаполіса. Відеозаписи інциденту стрімко поширилися соціальними мережами. Влада Міннесоти після проведення судово-медичної експертизи визнала смерть Флойда вбивством. Розтин, проведений на замовлення сім’ї загиблого, теж показав, що він помер від асфіксії.

 
…

4 червня в Угорщині відзначають 100-річчя з часу підписання так званого Тріанонського договору у Парижі 4 червня 1920 року, внаслідок якого колишня Угорщина у складі дуалістичної Австро-Угорської монархії втратила після Першої світової війни дві третини своїх територій, у тому числі Закарпаття.

Правляча коаліція партій ФІДЕС і християнських демократів більшістю голосів у парламенті Угорщини 18 червня 2019 року проголосила 2020 рік «Роком національної єдності», назвавши Тріанонський договір «диктатом миру», передає кореспондент Радіо Свобода.

На урочистому засіданні парламенту Угорщини у четвер опозиційні партії не отримали нагоди для виступу їхніх представників, оскільки проти такої можливості проголосувала парламентська більшість у складі консервативних партій ФІДЕС і християнських демократів. Член проводу партії соціалістів (MSZP) Іштван Гіллер назвав таке рішенням образливим для решти опозиційних партій. Реагуючи на цю заяву, статс-секретар Кабміну Балаж Орбан високодумно відповів своєму опонентові: «Угорцем є той, кому болить Тріанон».

Інша опозиційна партія – Демократичний форум під проводом колишнього прем’єр-міністра Ференца Дюрчаня – не бере участі у цьому засіданні парламенту. Опозиціонери закликали консерваторів поставитися до цієї трагічної дати в історії угорців без роздмухування націоналістичної істерії і популізму.

У сусідніх з Угорщиною країнах, зокрема, Румунії, Словаччині, Україні,  раніше – у Сербії,  риторику правлячих угорських партій сприймають неоднозначно, вбачаючи у ній спроби великоугорського реваншизму.

Після 1920 року територія Угорщини, до того часу дуалістичної партнерки цісарської Австрії, скоротилася з 283 тисяч квадратних кілометрів до 93 тисяч. 3,2 мільйона угорців опинилися поза етнічними межами країни. До початку Першої світової війни кількість угорців становила всього 40 відсотків від загальної кількості населення довоєнної Угорщини.

При цьому правлячі еліти в Будапешті ігнорували потребу деяких етнічних громад, зокрема підкарпатських русинів (українців), створити у краї (на Закарпатті) національну автономію. Натомість із кінця 19-го і на початку 20 століть у чотирьох комітатах – Ужанському, Березькому, Уґочанському та Марамороському – проводилася політика твердої мадяризації.
…

Гонконг ухвалив 4 червня законопроект, що криміналізує неповагу до гімну Китаю. Це є новим свідченням усе жорсткішого контролю Пекіна на напівавтономній території.

Закон про гімн регламентує, що учнів початкових та середніх шкіл у Гонконзі навчатимуть співати китайський «Марш добровольців». Документ також передбачає покарання до трьох років в’язниці та штрафи на суму до 6 450 доларів тим, хто ображає гімн Китаю.

Гімн Китаю часто піддається обструкції на футбольних матчах, де вболівальники часом співають пісню «Слава Гонконгу», яка стала загальновизнаним неофіційним гімном руху за демократію в місті.

Голосування 4 червня відбулося через кілька днів після того, як влада Китаю ухвалила закон про національну безпеку, який надає право спецслужбам Китаю безперешкодно діяти в Гонконзі. Сполучені Штати, Велика Британія, Австралія та Канада, міжнародні правозахисні групи зазначають, що ухвалення цього документа загрожує свободам Гонконгу та його ролі як одного з глобальних фінансових центрів.
…

У США у справі про вбивство темношкірого американця ДжорджаФлойда висунули вже чотирьом поліцейським.

Поліцейському Дереку Шовіну, який під час затримання тиснув Флойду коліном на шию, перекваліфіковані на більш серйозні – вбивство другого ступеня, на додаток до звинувачень у вбивстві третього ступеня та ненавмисного позбавлення життя. Йому загрожує до 40 років ув’язнення.

За інформацією Fox News, також видані ордери на арешт трьох інших поліцейських, які разом з Шовіном брали участь у затриманні Флойда. Джею-Олександру Куенгу, Томасу Лейну і Ту Тао висунули звинувачення у пособництві і підбурюванні до злочину.

Всіх чотирьох правоохоронців з поліції вже звільнили.

Темношкірий американець Джордж Флойд, смерть якого викликала масові протести, помер від асфіксії, показав розтин, проведений на замовлення сім’ї загиблого. Майкл Баден, один з лікарів, які проводили розтин, заявив журналістам 1 червня, що Флойд помер від того, що на його шию і спину тиснув поліцейський.

Ці висновки відрізняються від тих, що були зроблені після попереднього розтину, проведеного окружним судмедекспертом. Він не знайшов нічого, «що підтвердило б діагноз травматичної асфіксії або задушення».

 
…

Росія передала Сирії «другу партію» військових літаків «МіГ-29». Це сталося через кілька днів після звинувачень США на адресу Москви у використанні Сирії для передачі літаків до Лівії.

Посольство Росії в Дамаску 3 червня повідомило, що літаки передали сирійській армії в межах співпраці в оборонній сфері.

Країни Заходу, розслідувачі ООН, правозахисні групи звинувачують Росію та сирійський уряд в авіабомбардуваннях цивільних та можливих воєнних злочинах під час дев’ятирічної війни в Сирії.

Наприкінці травня американська армія звинуватила Москву у відправці військових літаків до Лівії з метою підтримки російських найманців з так званої «ПВК Вагнера», які, за даними ООН, допомагають генералу Халіфі Хафтару протистояти міжнародно визнаному уряду.

Командування США в Африці заявило, що 14 літаків «МіГ-29» та «Су-24» надійшли до Лівії через Сирію, де їх перефарбували на авіабазі «Хмеймім».

Російська влада заперечує свої зв’язки з «ПВК Вагнера» та відправлення літаків до Лівії.

«Лівійська національна армія» під командування Халіфи Хафтара заперечила отримання літаків, але повідомила, що відремонтувала старі лівійські літаки та готує їх до нової кампанії.

 
…

Протести та заворушення, спричинені смертю 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, вирували по всій території США протягом останнього тижня
…

США заборонять китайським пасажирським перевізникам літати до Сполучених Штатів, починаючи з 16 червня. Таким чином Вашингтон тисне на Пекін, щоб авіакомпанії США відновили польоти в Китай, які були припинені під час пандемії коронавірусу.

Департамент транспорту США оголосив 3 червня, що Китай порушив угоду між двома країнами, що стосується польотів авіакомпаній один одного.

Рішення ухвалили після того, як Китай не задовольнив запит United Airlines і Delta Airlines про відновлення польотів у Китай цього місяця. Авіакомпанії призупинили свої польоти в Китай на початку року через епідемію коронавірусу, яка почалася в цій країні і поширилася світом.

До пандемії між США і Китаєм виконувалося близько 325 пасажирських рейсів на тиждень, в тому числі рейси United, Delta і American Airlines.

У той час як американські перевізники припинили свої польоти, до середини лютого китайські авіакомпанії продовжували літати між двома країнами приблизно 20 разів на тиждень і збільшили цей показник до 34 рейсів на тиждень до середини березня, заявила американська сторона.

Департамент транспорту заявив, що продовжить взаємодію зі своїми китайськими колегами і може змінити або відкликати нинішнє рішення в будь-який час.

Цей крок є ще однією ескалацією напруженості між США і Китаєм, чиї відносини в останні місяці погіршилися через пандемію коронавірусу і ухвалення Пекіном закону про нацбезпеку Гонконгу.
…