політика, бізнес, народ

Прокуратура має достатньо доказів причетності Росії до хакерської атаки у 2015 році – канцлер Німеччини
…

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовився від запрошення законодавців Євросоюзу обговорити надзвичайні повноваження та верховенство закону у своїй країні, повідомляє угорське державне інформаційне агентство MTI.

Президент Європарламенту Давид Сассолі запропонував Орбану виступити на дебатах у Брюсселі 14 травня, але голова уряду відповів, що Угорщину представлятиме міністр юстиції Джудіт Варґа.

У своєму запрошенні 12 травня Сассолі написав, що в таких дебатах можуть брати участь лише глави держав чи урядів, які згідно з протоколом не можуть проводитись дистанційно.

«У цей час боротьба з пандемією забирає всю мою енергію та сили», – відповів Орбан на звернення Сассолі.

Парламент Угорщини, де партія Орбана «Фідес» має більшість, проголосував 30 березня за право голови уряду застосовувати нові повноваження за умов надзвичайного стану для боротьби з COVID-19, а також і після завершення пандемії.

Цей крок викликав хвилю критики з боку Євросоюзу та США.

17 квітня Європейський парламент ухвалив заяву, що вжиті в Угорщині заходи «несумісні з європейськими цінностями».
…

Соціальна мережа «Інстаграм» (належить корпорації Facebook) укотре заблокувала сторінку голови російського регіону Чечні Рамзана Кадирова.

Немає доступу і до акаунтів голови парламенту Чесні Магомеда Даудова, віцепрем’єра Чечні Абузайда Вісмурадова і депутата Держдуми Росії Адама Делімханова, повідомляє проєкт Радіо Свобода Кавказ.Реалії.

«Інстаграм» вже неодноразово блокував сторінки керівників Чечні, включаючи Кадирова. Вперше це сталося 23 грудня 2017 року. Тоді ж був вилучений і аккаунт голови Чечні у фейсбуці. Це сталося через те, що США внесли Кадирова до санкційного «списку Магнітського».

Після цього в інстаграмі з’явилися «неофіційні» сторінки Кадирова й інших лідерів Чечні. Незважаючи на його неофіційний статус, Кадиров активно користувався своїм акаунтом, зокрема, для прямих відеоефірів. Під час одного з них він погрожував «Новій газеті».

У червні 2019 року сторінка Кадирова була також заблокована.

Від імені особисто Кадирова ведеться телеграм-канал, який не блокували (якщо не брати до уваги блокування всього месенджера на території Росії). Чергове блокування аккаунта в інстаграмі голова Чечні не прокоментував.

 
…

«Росздоровнагляд» призупинив використання апаратів штучної вентиляції легень «Авента-М», вироблених з 1 квітня 2020 року, які, ймовірно, стали причиною пожеж в двох російських лікарнях і призвели до загибелі шести людей.

«Апарати ШВЛ «Авента-М» використовувалися для надання медичної допомоги пацієнтам в міській клінічній лікарні імені Спасокукоцького в Москві і лікарні Святого Георгія в Санкт-Петербурзі, де сталися пожежі 9 і 12 травня», – йдеться в повідомленні на сайті російського відомства.

Раніше у Федеральному агентстві з надзвичайних ситуацій США заявили, що апарати такої ж моделі були відправлені Росією у США для лікування пацієнтів з COVID-19. Американські посадовці запевнили, що ці пристрої медики у США не брали до використання, їх навіть не доправили до лікарень і зараз повертають федеральному уряду «з міркувань безпеки».

Напередодні «Росздоровнагляд» почав перевірку апаратів штучної вентиляції легень, які застосовуються для лікування тяжкого перебігу COVID-19 у пацієнтів, після двох пожеж із летальними наслідками.

12 травня у Санкт-Петербурзі в результаті пожежі загинули 5 пацієнтів, підключених до апаратів ШВЛ. Перед тим ввечері 9 травня сталася пожежа в 50-й московській лікарні на північному заході Москви, де теж пацієнти були підключені до апаратів ШВЛ, один з них помер.

Апарати ШВЛ, виготовлені на Уральському приладобудівному заводі в місті Єкатеринбурзі, прибули у США на російському літаку з медичним обладнанням, призначеним для боротьби з коронавірусом. У Держдепартаменті повідомили, що США заплатили за вантаж, але не вказали суму. Москва називала цю поставку «допомогою».

 
…

Президент Афганістану Ашраф Гані наказав силами безпеки країни перейти у наступ проти «Талібану» й інших збройних угруповань після спалаху насильства, який 12 травня призвів до загибелі щонайменше 40 людей.

У телезверненні Гані звинуватив «Талібан» й «Ісламську державу» у цих нападах і в «інших нападах у країні». Він заявив, що «наказав силам безпеки Афганістану перейти з режиму активної оборони в наступальний і розпочати свою операцію проти ворогів».

Під час одного з нападів озброєні невідомі атакували пологовий будинок у Кабулі, вбивши 16 людей, зокрема двох новонароджених. Пізніше смертник напав на похорон у східній провінції Нангархар, там загинули щонайменше 24 людини, поранені 68. Влада заявила, що кількість загиблих може зрости.

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад на похорон, заявивши, що він був спрямований «проти невірних».

Щодо нападу на пологовий будинок, то про нього в «ІД» не кажуть нічого. «Талібан» заперечував свою причетність до обох нападів.

Стався і третій напад – на ринок у південно-східній провінції Хост. Вибухнула бомба в автомобілі, загинула дитина і поранені 10 людей. Ніхто одразу не взяв на себе відповідальність за цей напад.

Тим часом, держсекретар США Майк Помпео, звертаючи увагу на те, що «Талібан» заперечив причетність до нападів, закликав уряд Афганістану і талібів до співпраці, щоб притягнути винних до відповідальності.

У лютому таліби підписали угоду зі Сполученими Штатами в Катарі, щоб прокласти шлях до прямих переговорів між угрупованням і підтримуваним Заходом урядом у Кабулі після більш ніж 18 років війни.

Але в останні тижні таліби посилили атаки, незважаючи на обіцянку зменшити насильство, а бойовики «ІД» також продовжували напади на афганські сили безпеки та цивільне населення.

 
…

Посол Росії в ООН Василь Небензя заявив, що Москва блокуватиме спроби США продовжити дію збройного ембарго проти Ірану, дія якого завершується в жовтні, і відновити санкції ООН проти Тегерану.

Небензя сказав про це 12 травня. Це означає, що США матимуть труднощі з продовженням ембарго у Раді безпеки ООН, де Росія має право вето. 

Державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео нещодавно заявляв про намір всіма можливими способами домогтися поширення заборони на продаж зброї Ірану після жовтня 2020 року. 

Небензя заявив, що ембарго є «побічним продуктом» ядерної угоди, що заважає Тегерану розвивати ядерну зброю у відповідь на зняття санкцій. На думку Росії, зрозуміло, що дія ембарго закінчиться в жовтні, сказав він під час відеоконференції.

Він назвав «смішним» аргумент США про те, що Вашингтон все ще є членом ядерної угоди з Іраном через два роки після того, як Трамп вивів Сполучені Штати з угоди.

Незважаючи на те, що президент Дональд Трамп відмовився від участі в угоді, США стверджують, що залишають за собою право застосовувати санкції, які передбачені у випадку «значного недотримання умов» з боку Ірану.

Ця позиція ґрунтується на юридичному аргументі Держдепартаменту, що хоча США більше не займаються ядерною угодою, вони при цьому залишаються її учасником за умовами резолюції Ради б езпеки ООН, яка її закріпила.

Вперше про бажання Вашингтону подовжити збройне ембарго Помпео заявив 29 квітня, висловивши сподівання, що Рада безпеки ООН подовжить дію обмеження до того, як її термін закінчиться восени. Тоді президент Ірану Хасан Роугані відповів, погрожуючи «нищівною відповіддю», якщо США продовжать роботу в цьому напрямку.

Ядерна угода з Іраном була підписана в 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з «шісткою» переговорників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти і згорнути ядерну програму в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу та завершення дії збройного ембарго.

Під час виборчої кампанії Дональд Трамп називав цю угоду помилковою і «найгіршою» в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом і зробив це в 2018 році, а також повернув суворі американські санкції проти Ірану.

Іран звинувачує в порушенні ядерної угоди США, а також інших учасників угоди, в першу чергу з Європейського союзу, які, за словами Тегерана, не зуміли пом’якшити наслідки цих санкцій.

Франція, Німеччина і Велика Британія, які в угоді представляють Євросоюз, намагалися врятувати угоду і розробили складну систему фінансово-бартерних операцій, щоб оминути санкції США й надати Іранові деяке полегшення, але в Тегерані кажуть, що цього не досить.

Іран поступово відійшов від своїх зобов’язань за угодою після виходу з неї США. Вашингтон вважає, що ядерна програма Ірану секретно працює над створенням зброї, натомість Тегеран заявляє про її мирний характер.
…

НАТО готується до довгострокових наслідків пандемії COVID-19. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час відеоконференції міністрів оборони ЄС за участі генерального заступника ООН з миротворчих операцій Жана-П’єра Лакруа.

Генеральний секретар привітав тісну співпрацю між НАТО та Європейським Союзом, заявивши, що це «важливіше, ніж будь-коли, допомогти нашим членам та партнерам, посилити стійкість нашого населення та боротися з дезінформацією».

За словами Столтенберґа, НАТО підтримує держави-члени, зокрема виконуючи необхідні авіаперевезення, обмінюючись висновками медичних експертиз, розробкою інноваційних заходів.

«Альянс залишається повністю відданий своїй місії із забезпечення миру та безпеки наших громадян», – наголосив генсекретар Столтенберґ.

Станом на 12 травня у світі зареєстровано понад 4,2 мільйона хворих на COVID-19. Померли майже 290 тисяч людей, одужали понад 1,4 мільйона хворих.
…

Більше 50 людей засудили в Білорусі протягом 11-12 травня, на самому початку кампанії перед виборами президента Білорусі, за участь в антиурядових протестах. Вони засуджені до різних термінів адміністративного арешту та штрафів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суди відбуваються цими днями по всій Білорусі – в Могильовський, Гродненський та Вітебський областях. У місті Бобруйську Могильовської області на 10 діб арешту покарані активісти, які 9 травня провели свій «антипарад» на знак протесту проти військового параду на День перемоги під час пандемії у Мінську. Вони їхали на своїх автомобілях по центральній вулиці міста і сигналили, а потім ішли вулицєю та махали руками.

Читайте також: Лукашенко на майбаху: у Мінську пройшов єдиний у Європі парад до Дня перемоги під час пандемії COVID-19​

Блогер Сергій Тіхановський з Гомеля, який закликав провести цю акцію, був раніше арештований на 15 діб.

На 10 діб арешту покарали двох журналістів, які були присутні на протестах у Бобруйську та Могильові – формально «за участь у несанкціонованій акції». Один з них, 50-річний Алесь Асіпцов, з моменту затримання 9 травня тримає голодовку.

Після акцій на підтримку блогера Тіхановського, який заявив про бажання взяти участь у виборах, у різних різних містах Білорусі, за підрахунками правозахисників з центру «Весна» було затримано 120 чоловік. Серед них до семи діб арешту було покарано фельдшера «швидкої допомоги», який розповідав у блозі та інтерв’ю про ситуацію з коронавірусом в Білорусі.

У Бресті затримали і двох правозахисників Романа Кісляка і Володимира Велічкина. Вони спостерігали за акцією проти запуску біля міста заводу з виробництва акумуляторів. Акція 10 травня полягала в тому, що в центрі міста зібралися кілька сотень чоловік та годували голубів. Про місцезнаходження затриманих правозахисників дві доби не було нічого відомо.

У Мінську було арештовано кілька молодіжних активістів, які виступили проти проведення параду 9 травня. Серед затриманих цими днями практично немає активістів опозиції. Опозиційні політичні партії Білорусі вже заявили, що відмовляються брати участь у виборах президента через несправедливу виборчу систему та пандемію короновіруса.

Проте несподівано про свою участь в президентських перегонах заявили лояльні Лукашенко представники номенклатури, які ніколи не виявляли президентських амбіцій і намагалися перебувати подалі від політики, але ближче до влади. Це колишній заступник міністра закордонних справ, вившій директор Парку високих технологій Валерій Цепкало, банкір, голова правління білоруської дочірньої компанії «Газпромбанку» – «Бєлгазпромбанку» Віктор Бабарика.

Білоруський парламент призначив проведення чергових президентських виборів на 9 серпня 2020 року.

Олександр Лукашенко незмінно керує Білоруссю з 1994 року, обмеження на кількість президентських термінів у країні свого часу скасували за його наполяганням.
…

Після нападу озброєних людей на пологовий будинок 12 травня в Кабулі смертник підірвався під час похорону у східній провінції Нанґархар, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

За оновленими даними Міністерства внутрішніх справ Афганістану, внаслідок нападу на пологовий будинок загинули 14 людей, в тому числі двоє новонароджених немовлят. Ще 15 людей були поранені.

Зрештою співробітники служб безпеки застрелили всіх трьох нападників і евакуювали 80 жінок із дітьми з лікарні.

Читайте також: Через напад талібів у Афганістані загинув начальник поліції однієї з провінцій​

Один зі свідків на ім’я Джавад Амірі розповів Радіо Свобода, що один із нападників був вдягнений у військову форму, ще двоє – в уніформи лікарів.

«Вони зайшли через головний вхід і відкрили вогонь по людях навколо. Вони вбили багато невинних людей», – сказав Амірі.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за напад.

Цього ж дня в районі Хева провінції Нанґархар 24 людей загинули внаслідок вибуху смертника, ще 68 отримали поранення, повідомив Радіо Свобода речник губернатора повітря Аттагулла Хоґ’яні.

Читайте також: «Талібан» закликає уряд Афганістану пришвидшити звільнення в’язнів​

Ще одна бомба, розташована у візку на ринку в провінції Хуст, вбила дитину та поранила 10 людей.

За ці два напади також ніхто наразі не взяв на себе відповідальності.

Угруповання «Ісламська держава» заявила про свою причетність за спалах насильства в Кабулі 11 травня, внаслідок яких зазнали поранення дитина та троє дорослих цивільних.

Того ж дня Міністерство внутрішніх справ Афганістану повідомив, що безпекові служби країни заарештували регіонального лідера «ІД» у Південній Азії Абу Омара Хорасані під час операції на півночі Кабулу.
…