політика, бізнес, народ

«Росспоживнагляд» почав перевірку апаратів штучної вентиляції легень, які застосовуються для лікування тяжкого перебігу COVID-19 у пацієнтів після двох пожеж із летальними наслідками, ймовірно, викликаними несправністю таких пристроїв.

У російському відомстві 12 травня зазначили, що почали перевіряти якість апаратів у лікарнях, де сталися пожежі. Цю заяву було озвучено незабаром після того, як у Санкт-Петербурзі вранці 12 травня в результаті пожежі загинули 5 пацієнтів, підключених до апаратів ШВЛ.

Російські ЗМІ пишуть, що апарати, про які йдеться, були виготовлені на Уральському приладобудівному заводі в місті Єкатеринбурзі.

Напередодні в підмосковному Красногорську загинули 9 людей із хоспісу для літніх людей, декотрі з яких також були підключені до апаруту ШВЛ, ще кілька людей постраждали.

На сьогодні в Росії зафіксовано 232 243 хворих на COVID-19, за минулу добу нових випадків побільшало на 10 899, від коронавірусної інфекції в країні померли 2116 людей.
…

До Державної думи Росії на розгляд внесли законопроєкт, який прирівнює образи в інтернеті до публічних. Текст документа, який представили депутати з «Єдиної Росії», оприлюднили на сайті російського парламенту 12 травня.

Автори законопроєкту пропонують вважати образу публічною, якщо вона була оприлюднена не лише в засобах масової інформації, але і в «інформаційно-телекомунікаційних мережах», в тому числі в інтернеті.

Крім того, пропонується змінити поняття образи, додавши до його визначення «приниження честі й гідності іншої особи, висловленої в непристойній формі» слова «або іншої принизливої, такої, що ображає суспільну мораль».

Читайте також: «Путін *****»: у Росії на автора фото з образою лідера країни склали протокол​

Штрафи за такі образи пропонують встановити на рівні від 5 до 10 тисяч рублів для громадян, від 50 до 100 тисяч для посадовців і від 200 до 700 тисяч – для юридичних осіб.

Крім того, російські депутати пропонують запровадити покарання для чиновників за «образу громадян»: штраф і заборона за роботу на державній посаді терміном до одного року.

У Росії в березні 2019 року набули чинності закони про відповідальність за поширення «фейкових» новин і образу влади і державних символів в інтернеті, які передбачають покарання у вигляді штрафів і адміністративним арештом.
…

Американський виробник автомобілів і електроенергії – компанія Tesla відновить виробництво на заводі у Каліфорнії, закритому через карантин, пов’язаний із пандемією коронавірусу, заявив керівник компанії Ілон Маск.

Він зробив таке оголошення у твітері, заявивши, що буде на виробничій лінії і готовий ризикувати арештом.

«Якщо когось заарештують, прошу, щоб це був лише я», – сказав він.

Маск також заявив, що ситуація – «надзвичайно заплутана», оскільки державні чиновники схвалили відкриття заводу, але потім це рішення заблокувала місцева влада.

Компанія 9 травня подала до суду на владу каліфорнійського округу Аламіда з вимогою відновити роботу закритого через карантин заводу в місті Фрімонт. Ілон Маск пригрозив у твіттері перенести штаб-квартиру компанії з Каліфорнії в інший штат.

Днями компанія планувала, що принаймні 30 відсотків співробітників вийдуть на роботу з 8 травня, однак це не вдалося зробити. Компанія Tesla запевняла, що розробила детальний план повернення до роботи, який передбачає перегородки робочої зони, температурний контроль, вимоги до засобів захисту, суворі протоколи щодо дезінфекції.

Влада округу Аламіда заявила про чинність карантинних обмежень щонайменше до кінця травня, вказавши, що тільки критично важливим підприємствам дозволять працювати. Спочатку адміністрація округу заявила, що не вважає Tesla таким важливим для життєдіяльності бізнесом. Після того, як Ілон Маск заявив, що питання, чи збереже Tesla свою фабрику в Фрімонті, буде залежати від того, «як до Tesla поставлять в майбутньому», влада округу заявила, що разом з компанією розробляє план гарантування безпеки для тисяч співробітників фабрики. Чиновники висловили сподівання, що досягти угоди вдасться найближчим часом.

США шукають способи безпечно відновити роботу підприємств без ризику подальшого поширення коронавірусу. Через пандемію і закриття бізнесів десятки мільйонів американців були змушені залишитися без роботи.

 
…

П’ятеро людей загинули в результаті пожежі, що виникла у відділенні реанімації в лікарні Святого Георгія в російському Санкт-Петербурзі. Як повідомляють 12 травня російські державні ЗМІ, жертвами пожежі стали пацієнти, які були підключені до апаратів штучної вентиляції легень.

Повідомляється, що є й інші загиблі через пожежу, але наразі влада не озвучує цифри, як і офіційну причину виникнення загорання.

З середини березня лікарня Святого Георгія однією з перших в Санкт-Петербурзі повністю була перепрофільована в інфекційний стаціонар для надання допомоги хворим з гострими респіраторними вірусними інфекціями, в тому числі і пацієнтам з коронавірусною інфекцією.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 12 травня загальна кількість випадків захворювання на COVID-19 у Росії складає понад 221 тисячу, більш ніж 2 тисячі людей померли, майже 40 тисяч – одужали.

 
…

Посольство Росії в Чехії звернулося до офіційної Праги з проханням про надання поліційної охорони співробітнику дипломатичної місії. Про це йдеться в поширеній увечері 11 травня заяві посольства.

«У зв’язку з антиросійською інформаційною кампанією, яка триває в Чехії, заявляємо, що помилкові і бездоказові звинувачення (з посиланням на місцеві спецслужби) на адресу співробітника посольства Росії в підготовці замаху на празьких муніципальних політиків російською стороною були неодноразово і однозначно спростовані як в Москві, так і в Празі», – стверджують російські дипломати і наполягають, що «через розгорнуте чеськими ЗМІ персональне цькування російського дипломата на його адресу почали надходити погрози».

Днем раніше, 10 травня, чеські засоби інформації заявили, що дипломатом, який міг привезти до Праги отруту рицин, міг бути співробітник агентства «Россотруднічество». У самому цьому агентстві говорять про «безпідставні звинувачення» на його адресу.

У щотижневій передачі громадського Чеського телебачення «168 годин» ішлося про результат журналістського розслідування щодо ймовірного російського агента, який, як підозрюють, міг привезти до Праги рицин для організації замаху на трьох празьких діячів. За даними журналістів, «багато слідів привело» їх до Андрія Кончакова, виконувача обов’язків голови відділення «Россотруднічества» у столиці Чехії. Це російське державне агентство, підпорядковане Міністерству закордонних справ країни, має серед своїх завдань «сприяти поширенню за кордоном об’єктивного уявлення про сучасну Росію» в кремлівській версії такого «об’єктивного уявлення».

Також про Андрія Кончакова як того самого агента написав 10 травня новинний сайт Seznam Zprávy. За цим повідомленням, Кончаков сам сказав чеському журналістові про підозру, що він міг привезти рицин: «То, мабуть, якась помилка, я віз у валізі дезінфекцію і цукерки». За словами автора статті, тим самим росіянин непрямо підтвердив один із моментів із попередніх повідомлень про прибуття до Праги цієї людини з дипломатичним паспортом – що він міг везти рицин саме в валізі.

 
…

Журналістка німецького телеканалу WDR Анн-Катрін Штрак звинуватила колишнього президента Франції Валері Жискар д’Естена в сексуальних домаганнях. Скарга була подана 30 березня, повідомило агентство France-Presse 11 травня з посиланням на прокуратуру Парижа.

Інцидент стався в грудні 2018 року. За словами німецької журналістки, під час інтерв’ю Валері Жискар д’Естен поклав свою руку на її сідниці. Анн-Катрін Штрак стверджує, що це сталося тричі.

Дії колишнього президента Франції, члена Конституційної ради республіки, нині 94-річного Валері Жискар д’Естена перевірятиме бригада з боротьбизі злочинами, скоєними проти приватних осіб, повідомляє «Міжнародне французьке радіо».

Адвокат Жискар д’Естена відмовився коментувати цю інформацію.

«Я рада дізнатися, що міністерство прийняло мою скаргу до розгляду і вирішило почати розслідування», – заявила агенції France-Presse Анн-Катрін Штрак. Вона вважає, що «всі повинні знати, що колишній президент республіки сексуально домагався до журналістки».

18 грудня 2018 року Штрак приїхала зі своєю знімальною групою в паризьке бюро колишнього президента, щоб взяти інтерв’ю до сторіччя колишнього канцлера ФРН Гельмута Коля. Наприкінці інтерв’ю Штрак попросила Жискар-д’Естена про спільну фотографію з ним для всіх учасників знімальної групи.

Під час фотографування експрезидент обійняв журналістку і поклав свою руку на її сідниці. Потім він повторив цей жест під час другого фотографування, а потім, коли показував їй свої архівні фотографії.
…

В Ірані офіційно повідомили про загибель 19 моряків і поранення ще 15 внаслідок помилкового «дружнього вогню» на військових навчаннях.

За повідомленням, інцидент стався 10 травня в Оманській затоці.

Раніше 11 травня, повідомляючи про цей випадок, іранські ЗМІ говорили про лише одного загиблого.

За повідомленнями, допоміжне судно «Конарак», яке розставляло в морі цілі для ракетних стрільб, «не створило достатньої відстані» між собою і ціллю і було уражене ракетою з фрегата «Джамаран».

Скільки всього людей було на судні, наразі не повідомляли. За повідомленнями, звичайно його команда складає 20 осіб.

Як заявили військові, поки триває «ретельне розслідування» обставин події, треба уникати «спекуляцій» із цього приводу.

На початку року, 8 січня, іранські військові з елітного Корпусу вартових Ісламської революції так само помилково збили український пасажирський літак. Іран запропонував списати це на «людську помилку».
…

У Казахстані режим надзвичайного стану, запроваджений через епідемію коронавірусної інфекції, буде визнаний форсмажором у разі звернення до суду підприємців, заявив 11 травня президент країни Касим-Жомарт Токаєв.

«З метою недопущення тиску з боку недобросовісних кредиторів доручаю призупинити порушення процедури банкрутства щодо юридичних осіб і індивідуальних підприємців до 1 жовтня поточного року», – розпорядився глава Казахстану.

Режим надзвичайного стану в Казахстані був запроваджений 16 березня через пандемію COVID-19. 11 травня він завершився, але на території країни зберігається карантинний режим, обмеження влада обіцяє поступово знімати в разі досягнення приросту захворюваності COVID-19 не більш як на 7% упродовж тижня.

За офіційними даними, в Казахстані підтверджено 5138 випадків зараження коронавірусною інфекцією, з них 31 летальний випадок. 1941 людина одужала.
…

Правозахисна організація Amnesty International заявляє, що задокументувала 18 випадків, коли воєнні дії російських і сирійських урядових військ на північному заході Сирії становили воєнні злочини.

Як мовиться в доповіді правозахисників, оприлюдненій 10 травня, ці 18 нападів були здійснені в час від травня 2019 року до лютого 2020-го в провінції Ідліб і на довколишніх територіях, що були твердинею збройної опозиції проти режиму президента Сирії Башара аль-Асада, і цілями атак або російських, або сирійських урядових військ були медичні об’єкти і школи.

У свідченнях про ці атаки згадуються численні серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, що рівнозначні воєнним злочинам, заявляють в організації.

Серед перелічених у доповіді випадків – три сухопутні атаки і два застосування так званих «бочкових бомб» сирійськими силами. Решта 13 атак – повітряні удари: два сирійських військ і сім російських урядових сил, іще в чотирьох конкретний нападник – сирійські чи російські війська – не встановлений.

Більшість їх сталася під час останнього наступу сирійських урядових сил і їхніх російських союзників на повстанців у січні й лютому 2020 року. За словами Amnesty International, ці напади принесли цивільному населенню утримуваних опозицією територій «нову хвилю жахіть».

Унаслідок цього наступу від грудня 2019 року загинули близько 500 цивільних мешканців, близько 1 мільйона стали переміщеними особами. Цей наступ «продовжив огидний шаблон широких і систематичних атак, що мають на меті тероризувати цивільне населення», заявила регіональна директорка Amnesty International Хеба Мораєф.

Як мовиться в доповіді, переміщення людей і гуманітарні страждання внаслідок цього наступу були безпрецедентні навіть за стандартами вже дев’ятирічної війни в Сирії, і ці напади, націлені на цивільних мешканців і цивільну інфраструктуру, становлять злочини проти людяності.

За словами правозахисників, вони перевірили правдивість своїх даних і направили листи зі своїми висновками до постійних місій Сирії і Росії при ООН, а також до найбільшої коаліції збройних опозиційних груп на північному заході Сирії, але на 4 травня, коли підготовка доповіді була завершена, відповідей не отримали.

Згаданий у документі наступ став новим продовженням попереднього наступу сирійських і російських сил проти останньої утримуваної опозицією частини території Сирії, що почався в квітні 2019 року. Нині в регіоні з початку березня більш-менш дотримується припинення вогню.

Унаслідок війни в Сирії, що почалася як громадянська 2011 року після репресій уряду проти мирних протестів і в яку пізніше на боці влади країни втрутилася Росія, там загинули понад 380 тисяч людей, мільйони стали переміщеними особами чи біженцями.
…

Білоруські політичні партії, які позиціонують себе як опозиційні до чинного голови держави Олександра Лукашенка, виступили із заявами про свою відмову від участі в чергових президентських виборах, які пройдуть 9 серпня 2020 року.

Партія «Білоруський народний фронт» (БНФ) заявила, що не висуватиме свого кандидата на президентських виборах. Засідання керівного органу партії, Сойму, з цієї нагоди пройшло у форматі онлайн через коронавірус.

«Сойм Партії «БНФ» ухвалив рішення про неучасть партії в президентських виборах 2020 року. Партія не буде висувати свого кандидата і не підтримуватиме інших кандидатів», – овиться в заяві партії.

Своє рішення в ній пояснили пандемією COVID-19 і тим, що білоруська влада проігнорувала рекомендації щодо зміни виборчого законодавства, запропоновані міжнародними й білоруськими спостерігачами на попередніх виборах.

«Проведення виборчої кампанії в умовах пандемії вкрай безвідповідальне і небезпечне, у той час як інші європейські країни ухвалюють обґрунтовані рішення відкласти вибори, навіть з набагато меншим числом хворих», – заявили в партії.

Схоже рішення ухвалила і Білоруська партія лівих «Справедливий світ».

«Білоруська партія лівих оцінює дане рішення як безвідповідальне і злочинне. Проведення в найближчі три місяці виборчої кампанії в Білорусі в умовах стрімкого поширення коронавірусної інфекції ставить під загрозу здоров’я і життя величезної кількості людей», – мовиться в заяві центрального комітету «Справедливого світу».

Раніше опозиційні партії ухвалили колегіальне рішення відмовитися від подальшого проведення «праймеріз» для вибору єдиного кандидата від опозиції на президентських виборах.

«Заявляємо, що оголошення і проведення виборів в умовах розпалу коронавірусної епідемії неприпустиме і злочинне. Вважаємо, що повноцінна участь у виборчій кампанії в цих умовах є неможливою», – мовилося в заяві штабу проведення «праймеріз».

Єдиного кандидата планували висунути п’ять опозиційних партій, але через коноравірус зібрання для «праймеріз» у регіонах було зупинено.

Про готовність узяти участь у виборах заявили чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, голова лояльної до влади Ліберально-демократичної партії Олег Гайдукевич, екскерівник «Парку високих технологій» у Мінську Валерій Цепкало, співголова громадського об’єднання «Говори правду» Андрій Дмитрієв і блогер Сергій Тіхановський, який наразі відбуває 15 діб арешту.

Білоруський парламент призначив проведення чергових президентських виборів на 9 серпня 2020 року.

Олександр Лукашенко незмінно керує Білоруссю з 1994 року, обмеження на кількість президентських термінів у країні свого часу скасували за його наполяганням.
…

Туреччина обіцяє вжити заходів у зв’язку з бомбардуванням столиці Лівії Тріполі силами командира Халіфи Хафтара. Відповідну заяву оприлюднило Міністерство закордонних справ Туреччини 10 травня.

Заява Анкари пов’язана з обстрілом Тріполі 9 травня, в якому вона звинувачує сили Хафтара. За твердженням відомства, понад сто ракет були спрямовані в тому числі на цивільні об’єкти.

«Ці атаки, спрямовані на дипломатичні місії, в тому числі наше посольство в Тріполі, Міжнародний аеропорт Мітіґа, цивільні повітряні судна, готові для вильоту та іншу цивільну інфраструктуру, що призвело до загибелі та поранень мирних мешканців, що є воєнним злочином. У цьому контексті ми знову підкреслюємо, що будемо вважати сили Хафтара легітимними мішенями, якщо вони завдаватимуть ударів по наших дипломатичних місіях та інтересах Лівії», – заявляє міністерство.

Читайте також: ООН: у Лівії воюють від 800 до 1200 російських найманців із «групи Вагнера»​

Анкара також закликала ООН зреагувати на події в Лівії, називавши «неприйнятним» бездіяльність міжнародної установи.

«Міжнародна спільнота несе колективну відповідальність за те, щоб зупинити путчіста Хафтара, який вбиває своїх власних співгромадян, не розбираючи дітей, жінок та літніх людей у священний місяць Рамадан (священний місяць для мусульман – ред.) та в період пандемії», – стверджують у дипломатичному представництві.

Туреччина заявляє про готовність підтримувати міжнародно визнаний уряд Лівії.

Як повідомляє агенція Reuters, 7 травня Італія та Туреччина заявили про обстріл ділянок навколо їхніх посольств у Тріполі. Водночас речник Лівійської національної армії Хафтара заперечував причетність до цього обстрілу.

Читайте також: Уряд Лівії звинуватив найманців із Росії в застосуванні хімічної зброї

У суботу протистояння між урядовими силами та військами Хафтара посилилося, обстрілів зазнав міський аеропорт.

Лівія перебуває у стані громадянської війни після того, як підтримане НАТО народне повстання скинуло диктаторський режим полковника Муаммара Каддафі в 2011 році.

Схід і більшу частину території країни контролює «Лівійська національна армія» на чолі з Хафтаром, у столиці Тріполі владу має міжнародно визнаний уряд національної угоди.
…

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон повідомив про намір влади країни зняти деякі з карантинних обмежень, запроваджених для боротьби з коронавірусом. Про це він сказав у зверненні, трансльованому 10 травня.

За словами Джонсона, люди, які не можуть працювати з дому, «мають отримувати активне заохочення для виходу на роботу» вже наступного тижня.

Читайте також: Велика Британія: найбільша кількість смертей у Європі від Covid-19 вимагає розслідування​

Водночас їм варто уникати використання громадського транспорту та дотримуватися приписів щодо фізичної дистанції.

Більше деталей Джонсон пообіцяв надати в презентації парламенту 11 травня.

Очікується, що послаблення торкнуться лише Англії: уряди Шотландії, Вельсу та Північної Ірландії подовжили карантин ще на три тижні.

План подальших послаблень, за словами Джонсона, включає можливість повернення дітей до школи 1 червня.

Читайте також: У Британії найбільше померлих із COVID-19 у Європі, але уряд каже, що порівняння недоречні​

Сполучене королівство запровадило карантинні обмеження 23 березня. Станом на 10 травня у країні зафіксували близько 32 тисяч смертей від коронавірусної хвороби з понад 220 тисяч хворих. Це найвищий показник у Європі і другий у світі після Сполучених Штатів.

 
…

Департамент охорони здоров’я штату Нью-Йорк розслідує 73 випадки токсичного шоку в дітей, пов’язаного з коронавірусною хворобою COVID-19, повідомляє пресслужба губернатора штату Ендрю Куомо.

За даними керівництва штату, діти мають симптоми, схожі на хворобу Кавасакі або токсичний шок, можливо, спричинені коронавірусом. Через хворобу померли двоє дітей 5 та 7 років, а також підліток.

Читайте також: У США зафіксували найсмертоносніший день за весь період спалаху COVID-19​

За словами Куомо, Департамент охорони здоров’я наразі розглядає випадки захворювання як ускладнення COVID-19.

«Центр контролю над захворюваннями просить Нью-Йорк розробити національний критерій для цього захворювання, штат також співпрацює з Нью-Йоркським центром геному та Університетом Рокфелерра, щоб провести дослідження, яке допоможе нам його розуміти. Це жахаючий розвиток, проте будьте впевнені, що ми робимо все можливе, аби дізнатися більше та інформувати батьків», – йдеться в заяві губернатора.

У своєму Твітері Куомо написав, що кількість хворих дітей може сягати 85.

Нью-Йорк став одним із найбільших осередків спалаху захворювання на COVID-19 в Сполучених Штатах.

За даними Університету Джонса Гопкінса, наразі в США зафіковано понад 1,3 мільйона хворих на коронавірусну хворобу, з них більше ніж 79 тисяч померли.
…