політика, бізнес, народ

Президент США Дональд Трамп видав розпорядження, метою якого є позбавлення юридичного імунітету таких гігантів соціальних мереж як Twitter і Facebook, щодо контенту, який вони поширюють.

Підписаний Трампом виконавчий указ від 28 травня зобов’язує органи виконавчої влади вивчити питання про те, чи можуть вони ввести нові правила для компаній.

«Президент Дональд Трамп щойно вжив заходів по боротьбі з онлайн-цензурою з боку технологічних корпорацій, в тому числі соціальних мереж», – повідомив Білий дім.

Сам Трамп заявив, що його розпорядження спрямоване на «захист свободи слова і прав американського народу». На його думку, компанії, що працюють в соціальних мережах, мають «неконтрольовану владу піддавати цензурі, обмежувати, редагувати, формувати, приховувати, змінювати практично будь-яку форму спілкування між приватними особами або великою суспільною аудиторією».

Експерти ж висловлюють сумнів, що будь-які зміни можуть бути здійснені без погодження Конгресу, і кажуть, що розпорядження може бути успішно оскаржене в суді.

Американське законодавство захищає соціальні мережі від відповідальності за розміщений у них контент, оскільки вони розглядаються як платформи, а не як видавці.

Відповідне розпорядження американського президента з’явилося після того, як Twitter застосував функцію перевірки фактів щодо двох твітів президента раніше цього тижня.

Виконавчий директор Twitter Джек Дорсі 27 травня написав у твітері, що компанія «продовжить вказувати на хибну чи суперечливу інформацію про вибори у всьому світі». Він додав, що це не робить Twitter «арбітром істини», але дає змогу користувачам соцмережі робити самим висновки.

Генеральний директор Facebook Марк Цукерберг сказав Fox News, що його платформа відрізняється від політики Twitter і таклж додав, що «Facebook не повинен бути арбітром істини всього, що люди говорять в Інтернеті».
…

У Росії помер правозахисник і громадський активіст Сергій Мохнаткін. Про його смерть повідомили письменник Віктор Шендерович, правозахисник Григорій Міхнов-Вайтенко та інші люди, які його знали. Мохнаткіну було 66 років.

Мохнаткін помер після тривалої хвороби. У квітні його дружина Анна Кречетова писала, що він перебуває у тяжкому стані після операції в московській лікарні. 3 квітня завідувачка реанімаційним відділенням сказала, що можливий будь-який розвиток, оскільки «дуже багато ускладнень». «Сергій при тямі, дихає сам. Отримує спеціальне харчування», – вказала дружина.

Наприкінці 2019 року 66-річний Сергій Мохнаткін був госпіталізований до лікарні в тяжкому стані. У нього почалися ускладнення після травми, отриманої під час перебування у виправній колонії №4 міста Архангельська. Російські тюремники зламали йому хребет. За словами близьких, домогтися госпіталізації вдалося лише за допомогою правозахисників.

31 грудня 2009 року Сергій Мохнаткін був заарештований під час участі в протестній акції «Стратегія 31» на Тріумфальній площі в Москві. Він був звинувачений у побитті співробітника 2-го оперативного полку міліції і засуджений на 2 роки 6 місяців ув’язнення в колонії загального режиму.

Перебуваючи в колонії, активно захищав свої права і права інших ув’язнених, за що неодноразово піддавався репресіям. Російська правозахисна спільнота визнала його політичним в’язнем.
…

Число американців, які звернулися по допомогу з безробіття з моменту початку епідемії коронавірусної інфекції, перевищило 40 мільйонів.

За останні сім днів по допомогу звернулися 2,1 мільйона громадян США. Це дещо менше, ніж у попередні тижні, коли фіксувалися рекордні значення, понад 6 мільйонів людей за тиждень.

Число нових звернень багаторазово перевищує всі показники, встановлені з моменту, коли статистичні служби почали відстежувати ці дані. Загальний рівень безробіття в країні вже можна порівняти з часом Великої депресії. У квітні він становив понад 14 відсотків, за підсумками травня, як очікується, безробіття перевищить 20 відсотків.

Абсолютне число безробітних, однак, почало знижуватися: вперше з середини березня. Якщо минулого тижня допомогу отримували 25 мільйонів американців, то поточного – 21 мільйон.

Головна причина того, що мільйони американців втратили роботу, – обмеження на роботу перш за все підприємств сфери послуг, запроваджені в межах карантинних заходів.

Штати США почали запроваджувати карантин у другій половині березня. З кінця квітня почалося поступове скасування обмежень. Адміністрація Дональда Трампа сподівається на швидке відновлення робочих місць після виходу з карантину.

Сполучені Штати перебувають на першому місці в світі за кількістю виявлених випадків інфекції та за кількістю смертей від COVID-19. 27 травня, за підрахунками американського інституту Джонса Гопкінса, число жертв епідемії в США перевищило 100 тисяч (всього в світі – близько 360 тисяч).
…

У місті Міннеаполіс в американському штаті Міннесота третю добу поспіль тривають заворушення після смерті затриманого поліцією темношкірого жителя міста Джорджа Флойда. Демонстрації протесту пройшли і в інших штатах, зокрема в Каліфорнії.

46-річний Флойд помер 25 травня в лікарні, куди був доправлений незабаром після затримання. На відео, поширеному в соцмережах, Флойд лежить у наручниках на землі, а його шия придавлена до землі білим поліцейським. Флойд кілька разів повторює, що йому важко дихати. Точна причина смерті поки не встановлена.

Флойд при затриманні не був озброєний, причиною його затримання була підозра в тому, що він підробив фінансовий документ.

Четверо поліцейських, які затримували Флойда, були звільнені з поліції після того, як ФБР почала розслідування смерті афроамериканця. Притягнути поліцейських до кримінальної відповідальності вимагає також мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей. Дії поліції засудили громадські діячі та політики. Колишній віцепрезидент і ймовірний кандидат у президенти Джо Байден закликав притягнути поліцейських до відповідальності за їхні «обурливі дії».

Заворушення в місті розпочалися увечері у вівторок, 26 травня. Демонстранти зібралися біля будівлі поліцейської дільниці, деякі з них стали закидати поліцію камінням, поліція застосувала сльозогінний газ. Також повідомляють про випадки вандалізму, підпалу магазинів і розграбування.

Міністерство юстиціі США заявило 28 травня, що вважає розслідування загибелі Джорджа Флойда головним пріоритетом

Загибель темношкірих від рук білих поліцейських в останні роки нерідко ставала причиною масових акцій протесту і заворушень. Нинішні події в Міннеаполісі нагадали коментаторам про вбивство Еріка Гарнера в 2014 році в Нью-Йорку. Після цього вбивства активно став діяти рух Black Lives Matters, головною вимогою якого є припинення безконтрольного застосування зброї поліцією проти афроамериканців.
…

Міністерство закордонних справ Німеччини пригрозило санкціями ЄС «тим, хто відповідальний» за хакерську атаку 2015 року на німецький парламент, зокрема громадянину Росії. Заява з’явилася в той час, як відносини між двома країнами загострилися.

У своїй заяві від 28 травня міністерство повідомило, що викликало посла Росії в Берліні.

У МЗС наголосили, що докази свідчать про те, що Дмитро Бадін працював на російську розвідку в час здійснення атаки.

Прокуратура Німеччини на початку цього місяця видала ордер на арешт Бадіна, якого розшукує і влада США і якого вважають учасником хакерської групи, відомої як APT28 або Fancy Bear.

«Російському послу повідомили, що на підставі ордеру на арешт, виданого (німецькою) федеральною прокуратурою 5 травня щодо російського громадянина Дмитра Бадіна, уряд Німеччини буде домагатися в Брюсселі використати режим кіберсанкцій ЄС проти осіб, відповідальних за атаку на німецький Бундестаг, включаючи пана Бадіна», – йдеться у повідомленні міністерства.

Раніше цього місяця канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що існують «серйозні докази» участі «російських сил» у кібератаці проти німецького парламенту.

Москва 27 травня заперечила причетність до кібератаки.

Хакерська атака на Бундестаг тривала з 30 квітня по 20 травня 2015 року. В результаті зловмисники отримали доступ до щонайменше 16 гігабайтів даних, у тому числі до масштабного архіву листування депутатів німецького парламенту.

 
…

Законодавчі збори Китаю в четвер схвалили закон про національну безпеку Гонконгу, який загострив відносини КНР із Заходом.

Схваленням суперечливого документа китайські законодавці завершили щорічну сесію, яка проходила на тлі пандемії корорнавірусу.

Закон про нацбезпеку в Гонконзі фактично зобов’язує змінити законодавство автономної території.

21 травня Пекін виступив з ініціативою ухвалення закону про національну безпеку Гонконгу, який заборонив би зраду, відділення, підривну діяльність, заколот та іноземне втручання. Такий намір був озвучений після кількох місяців масових, часто насильницьких виступів громадян, які почалися торік і об’єднали мільйони людей на вулицях з протестами проти посиленого впливу Китаю на Гонконг.

24 травня поліція розігнала тисячі демонстрантів-противників закону, застосовуючи до них сльозогінний газ і водомети.

Новий закон про національну безпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Пекін стверджує, що закон дозволить стримати акти сепаратизму в місті. Протестувальники, в свою чергу, – що документ суперечить принципу «одна країна, дві системи».

США засудиди КНР за «одностороннє нав’язування» Гонконгу нового закону. Вашингтон пригрозив Пекіну санкціями. Китай звинуватив США у втручанні в його внутрішні справи.

Гонконг як автономія у складі Китаю досі значною мірою зберігав відсутній у решті Китаю демократичний лад із часів, коли ця територія була британською колонією до 1997 року.
…

Семеро афганських військовослужбовців загинули в результаті нападу в північній провінції Парван, в якому влада звинуватила бойовиків-талібів. Це перший інцидент із застосуванням вогню після закінчення терміну триденного припинення вогню.

Влада уточнила, що бойовики напали на контрольно-пропускний пункт в Парвані, і що «таліби також зазнали втрат».

Повідомляється, що КПП було підпалене, п’ять силовиків загинули на пожежі, ще двоє були застрелені.

Екстремістський рух «Талібан» наразі відповідальності за цей напад на себе не брав.

Уряд Афганістану закликав бойовиків продовжити режим припинення вогню, щоб розпочати переговори щодо миру.

Під час припинення вогню афганська влада звільнила близько тисячі ув’язнених талібів серед 2 тисяч, що плануються до звільнення.

Високопоставлений член руху «Талібан» 27 травня повідомив агентству AFP, що бойовики планують звільнити від 50 до 100 афганських силовиків вже 28 травня.

Обмін в’язнями є частиною угоди США і Талібану від 29 лютого, поза участю афганського уряду. За ключовим пунктом угоди, Вашингтон погодився скоротити свою військову присутність в Афганістані з приблизно 13 000 до 8600 до середини липня на першому етапі, і аж до повного виведення військ – до травня наступного року.
…

Президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Петер Маурер заявив, що з березня зареєстровано 208 нападів на працівників охорони здоров’я та інші медзаклади в 13 країнах, пов’язаних з коронавірусом.

За словами Мауера, на медиків нападають і жорстоко з ними поводяться в час, коли вони найбільш необхідні.

«Криза COVID-19 швидко загрожує перетворитися в кризу захисту», – заявив він на Раді безпеки ООН.

Він повідомив, що МКЧХ зібрав дані з 13 країн Близького Сходу, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Північної та Південної Америки і Африки, де працює Червоний Хрест, і «ймовірно, фактичні цифри набагато вищі», якщо йдеться про загрозливі дії щодо медиків.

За словами Маурера, йдеться і про словесні погрози, і про підпали медзакладів, де містяться пацієнти з COVID-19.

Повідомляється, що 23% інцидентів – це фізичні напади, 20% – напади дискримінаційного характеру на працівників охорони здоров’я. Також медики стикались із зумисним незабезпеченням їм допомоги та засобів захисту.

Водночас, посадовець визнав, що зафіксовані випадки нападів різко контрастують з поширеними проявами подяки, схвалення дій і оплесками медпрацівникам на передовій боротьби з коронавірусом у багатьох країнах.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, у світі виявили майже 5,7 мільйона захворілих на COVID-19. Понад 355 тисяч пацієнтів померли, понад 2,3 мільйона одужали.
…

У Сполучених Штатах станом на 28 травня від COVID-19 померли 100 442 людини. Про це свідчать дані Університету Джонса Хопкінса.

Наразі США єдина країна, яка перетнула позначку смертності від цього коронавірусного захворювання у 100 тисяч.

У країні виявили майже 1,7 мільйона хворих на COVID-19.

Загалом у світі зафіксували майже 5,7 мільйона випадків інфікування коронавірусом, померли понад 355 тисяч людей, одужали – 2,3 мільйона.
…

Рада Євросоюзу затвердила угоди з Білоруссю про спрощення видачі віз та реадмісії. Про це 27 травня повідомив сайті ради.

Рада Євросоюзу найближчим часом повідомить владі Білорусі про укладення угод. Вони наберуть чинності в перший день другого місяця після повідомлення. Очікується, що це відбудеться 1 липня.

У межах угод вартість короткострокової шенгенської візи для білорусів знизиться з нинішніх 80 євро до 35 євро, зменшиться список документів на подання візи, а термін ухвалення рішення про її видачу скоротиться до 10 днів.

Мінськ і Брюссель працювали над підготовкою угод про спрощення видачі віз та реадмісії з 2014 року. Сторони підписали документи в січні 2020 року. Білоруський парламент ратифікував угоди в квітні, Європарламент – у травні.

Білорусь входить до першої десятки країн за кількістю виданих шенгенських віз. У 2019 громадяни країни отримали 643 тисячі таких віз.
…

Державний секретар США Майк Помпео повідомив Конгресу, що адміністрація США більше не вважає Гонконг таким, що користується високим рівнем автономії, обіцяним Пекіном, і тому фінансовий центр більше не вимагає спеціального ставлення, згідно з американським законодавством.

«У той час, як США сподівалися, що вільний і процвітаючий Гонконг буде моделлю для авторитарного Китаю, тепер зрозуміло, що Китай моделює Гонконг під себе», – сказав Помпео в заяві 27 травня у той час, як Пекін має ухвалити суперечливий закон про про безпеку в колишній британській колонії.

Заява Помпео може бути початком дій США з відкликання спеціальних торгових привілеїв і фінансового статусу, якими Гонконг користувався з моменту повернення до правління Китаю в 1997 році.

Цей крок держсекретаря не супроводжувався скасуванням будь-яких конкретних привілеїв, але відбувається на тлі закликів США й інших держав відреагувати на дії Пекіна щодо ухвалення законопроєкту, який дозволив би китайським службам безпеки діяти в Гонконгу. 

«Катастрофічне рішення Пекіна – лише останнє в серії дій, які принципово підривають автономію та свободи Гонконгу і власні обіцянки Китаю жителям Гонконгу, відповідно до китайсько-британської спільної декларації – міжнародного договору, запропонованого ООН», – сказав Помпео.

«Жодна розумна людина не може сьогодні стверджувати, що Гонконг зберігає високий ступінь автономії від Китаю, враховуючи факти», – сказав він і додав, що США – «на боці жителів Гонконгу».

Раніше сьогодні поліція Гонконгу застосувала подразливий газ й арештувала сотні людей у центральному діловому районі міста, де 27 травня тисячі людей вийшли на протест проти можливого ухвалення законопроєкту, який криміналізує «неповагу» до національного гімну Китаю.

У поліції повідомили, що затримали понад 300 осіб, переважно за підозрою в участі у незаконному мітингу. 

На кадрах, показаних у прямому ефірі, було видно, що багато хто з затриманих – молоді люди.

Згідно із законопроєктом, школи в Гонконзі повинні вчити гімн Китаю, всі громадяни і організації мають виконувати його «у відповідних випадках», а за неповагу до гімну загрожує покарання – до трьох років ув’язнення або штраф до шести тисяч доларів.

Якщо Законодавча рада Гонконгу схвалить документ у другому читанні 27 травня, то далі законодавці можуть перейти до третього читання і голосування в цілому вже у червні.

Законопроєкт про гімн планують ухвалити на тлі пропозиції Пекіна схвалити закон про національну безпеку Гонконгу, який викликав нові протести і сутички з поліцією 24 травня.

Нові кроки, запропоновані керівництвом владної Комуністичної партії Китаю, викликали міжнародне занепокоєння тим, що дії Пекіна різко обмежать спеціальні свободи Гонконгу, гарантовані цій території 1997 року, коли Велика Британія передавала її під контроль Китаю.

 
…

Приватна космічна компанія SpaceX перенесла запуск на Міжнародну космічну станцію двох астронавтів НАСА у своєму кораблі Crew Dragon. Причиною перенесення стали погодні умови.

Рішення про скасування було ухвалене за 16 хвилин до запланованого старту, що мав статися о 23:33 за київським часом.

Наступна спроба запуску відбудеться в суботу, 30 травня в 3:22 за часом Східного узбережжя США (10:22 за київським часом).

До складу екіпажу входять астронавти НАСА Боб Бенкен і Дуґ Герлі, які останні два тижні перебували на карантині, щоб запобігти зараженню коронавірусом.

Заснована у 2002 році Ілоном Маском компанія Space Exploration Technologies Corp., або SpaceX, стала першою приватною компанією, яка співпрацювала з НАСА і пристикувала вантажну капсулу на МКС у 2012 році, відтоді регулярно здійснюючи поставки на станцію.

НАСА заплатила SpaceX понад три мільярди доларів на розробку, побудову, тестування й експлуатацію своєї багаторазової капсули Crew Dragon протягом шести майбутніх подорожей у космос.

«SpaceX не було б тут без НАСА», – сказав Маск минулого року після успішної генеральної репетиції без людей для польоту на МКС.

Президент США Дональд Трамп планував взяти участь у запуску у Флориді. Трамп намагається підтвердити американське панування в космосі і розпорядився повернути американців на Місяць у 2024 році. У грудні 2019 року Трамп запустив космічні сили, першу нову військову службу США за понад 70 років.
…

Поліція Гонконгу застосувала подразливий газ й арештувала сотні людей у центральному діловому районі міста, де 27 травня тисячі людей вийшли на протест проти можливого ухвалення законопроєкту, який криміналізує «неповагу» до національного гімну Китаю.

У поліції повідомили, що затримали понад 300 осіб, переважно за підозрою в участі у незаконному мітингу. 

На кадрах, показаних у прямому ефірі, було видно, що багато хто з затриманих – молоді люди.

Згідно із законопроєктом, школи в Гонконзі повинні вчити гімн Китаю, всі громадяни і організації мають виконувати його «у відповідних випадках», а за неповагу до гімну загрожує покарання – до трьох років ув’язнення або штраф до шести тисяч доларів.

Якщо Законодавча рада Гонконгу схвалить документ у другому читанні 27 травня, то далі законодавці можуть перейти до третього читання і голосування в цілому вже у червні.

Законопроєкт про гімн планують ухвалити на тлі пропозиції Пекіна схвалити закон про національну безпеку Гонконгу, який викликав нові протести і сутички з поліцією 24 травня.

Нові кроки, запропоновані керівництвом владної Комуністичної партії Китаю, викликали міжнародне занепокоєння тим, що дії Пекіна різко обмежать спеціальні свободи Гонконгу, гарантовані цій території 1997 року, коли Велика Британія передавала її під контроль Китаю.

 
…

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 27 травня представила план відновлення європейської економіки після пандемії коронавірусу.

Брюссель пропонує створити фонд обсягом у 750 мільярдів євро, який додасться до вже запущених загальноєвропейських механізмів.

З цієї суми 500 мільярдів будуть складати гранти, а 250 мільярдів – кредити. Скористатися допомогою зможуть всі країни блоку, якщо їхні плани з відновлення і реформ отримають схвалення.

Крім фонду під назвою «ЄС наступного покоління», Єврокомісія представила й оновлений проєкт довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки в розмірі одного трильйона 100 мільярдів євро. 

Весь пакет, як сказала голова Єврокомісії, це «термінова і виняткова необхідність для термінової і виняткової кризи».

Голова Євроради Шарль Мішель пізніше повідомив, що запропонований антикризовий план і бюджет будуть розглянуті на саміті ЄС 19 червня.

Європа до недавнього часу була центром пандемії COVID-19, який зараз змістився в Південну Америку. 

Італія, Іспанія, Франція і Німеччина – досі в десятці світових лідерів за рівнем поширення коронавірусу.

 
…

Загальна кількість хворих на COVID-19 в Росії скорочується другий день поспіль, свідчить офіційна статистика. За останню добу влада виявила 8338 нових випадків інфікування коронавірусом. 11 079 осіб за минулу добу вилікувалися.

З початку епідемії в Росії зафіксовані 370 680 випадків зараження. Зараз хворіють, за офіційними даними, 224 504 людини. За минулу добу помер 161 пацієнт, загальна кількість смертей – 3968, одужали – понад 142 тисячі.

Влада стверджує, що провела понад 9 мільйонів лабораторних тестів на коронавірус.

Офіційну статистику регулярно критикують дослідники, які підозрюють, що вона може бути неповною, неточною і частково сфальсифікованою. Влада це заперечує.
…