політика, бізнес, народ

Юридична команда Дональда Трампа повторила 20 січня слова президента США, що він не зробив «абсолютно нічого поганого», і закликала Сенат негайно відхилити справу про імпічмент, повідомляє АР. Про це йдеться в поданні на 110 сторінках, переданому до Сенату з Білого дому.

Адвокати Трампа називають процес імпічменту «легковажним» і «небезпечним перекручуванням Конституції». Президентські юристи вважають справу сфальсифікованою і наполягають, що зловживання владою не є злочином.

Команда Трампа заявила в понеділок, що навіть якщо Трамп справді зловживав своєю владою, відмовляючи Україні у військовій допомозі, це не містить жодного кримінального праавопорушення.

У вівторок, 21 січня, в Сенаті очікуються виступи сторін обвинувачення і захисту щодо правил процесу, зокрема, щодо того, чи слід викликати свідків.

Офіційно слухання почалися 16 січня, проте швидко були відкладені. Вони мають продовжитися 21 січня, після вихідного в понеділок з нагоди Дня Мартіна Лютера Кінга.

18 січня американський канал CNN повідомив, що у справі про імпічмент інтереси Дональда Трампа представлятимуть ті ж адвокати, які захищали від імпічменту 42-го президента США Білла Клінтона.​

Сенатори і Верховний суддя США Джон Робертс вже приведені до присяги. Вони мають відповісти на питання, чи винен Дональд Трамп в зловживанні владою і в перешкоджанні роботи Конгресу. У разі позитивної відповіді, президента можуть усунути з посади.

Читайте також: Колишні спецпрокурори у справі про імпічмент Клінтона захищатимуть Трампа

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидають зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу.

Оскільки для відсторонення з посади потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду. У Білому домі заявили про переконаність Трампа у тому, що Сенат його виправдає.
…

Президент Росії Володимир Путін вніс до Держдуми проєкт закону про зміни до Конституції, повідомив речник Путіна Дмитро Пєсков.

У розміщеному на сайті Держдуми документі пропонується внести зміни в 22 статті Конституції Росії.

Зокрема, Путін хоче прибрати слово «поспіль» зі статті Конституції про допустиму кількість президентських термінів, пропонує закріпити пріоритет російської Конституції над міжнародними договорами, передати деякі повноваження від президента прем’єр-міністру і Держдумі тощо.

Путін створив робочу групу для вивчення запропонованих змін і пообіцяв, що після того, як поправки будуть ухвалені, їх винесуть на «загальноросійське голосування». Такого терміну в законодавстві немає, не йдеться також і про референдум. Як і коли буде організоване таке голосування – незрозуміло.

Деякі оглядачі підозрюють, що несподівані конституційні зміни Путіна можуть допомогти 67-річному колишньому офіцеру КДБ втриматися при владі після закінчення його четвертого президентського терміну в 2024 році.
…

Президент України Володимир Зеленський обговорив із чинним Головою ОБСЄ, міністром європейських і закордонних справ Албанії Еді Рамою розширення мандату спостережної місії цієї організації на Донбасі, повідомляється на сайті глави держави.

За цими даними, йшлося про аспекти, на які раніше звернули увагу під час обговорення у «нормандському форматі» – цілодобову роботу місії, дзеркальне збільшення кількості спостерігачів на контрольованій Україною території та на окупованій, а також про доступ ОБСЄ на ділянки, де не відбулося розведення сил.

«Дуже важливо – це робота ОБСЄ у форматі 24/7 на всій території Донбасу, включно зі спостереженням на українсько-російському кордоні. І вкрай необхідно, щоб там були створені умови для безпеки спостерігачів. Це важлива гуманітарна місія», – заявив Зеленський.

Еді Рама погодився, що мандат місії потрібно розширити.

Раніше він зустрівся також і з міністром закордонних справ України Вадимом Пристайком та анонсував на пресконференції після зустрічі свої наміри у вівторок здійснити візит до зони конфлікту на Донбасі.

Албанія, перебравши 1 січня головування в ОБСЄ на 2020 рік, назвала українську кризу на першому місці серед пріоритетів свого головування. Приїзд Еді Рами в Україну – це його перший закордонний візит на цій посаді. 

Протягом 2019 року в Організації з безпеки і співпраці в Європі головувала Словаччина.

Ця організація, зокрема, бере певну участь у врегулюванні питань російської гібридної агресії проти України – і політичними заявами, і роботою своїх спостережних місій – Спеціальної моніторингової місії в Україні, яка діє, серед іншого, в зоні бойових дій і окупації на частині Донбасу, і Спостережної місії на російських контрольно-пропускних пунктах Гуково і Донецьк у Ростовській області Росії, які межують із непідконтрольною нині Києву ділянкою українсько-російського кордону.
…

Влада Пакистану повідомила про імпорт 300 тисяч тонн пшениці для подолання кризи, пов’язаної з нестачею борошна в країні. 20 січня Пакистан затвердив обсяги імпорту після того, як ціни на борошно та хліб зросли минулого тижня, а продукти зникли з магазинів та оптових ринків.

Рішення про імпорт пшениці ухвалила Економічна координаційна рада Пакистану. Перша партія борошна має прибути до середини лютого, йдеться в заяві міністерства фінансів. Звідки саме Пакистан імпортуватиме пшеницю не повідомляється.

За даними бюро статистики, з кінця 2018-го до червня 2019 року Пакистан експортував понад 600 тисяч тонн пшениці. Попри те, що уряд заборонив експорт в липні минулого року, 48 тисяч тонн все ще відправляли за кордон до жовтня 2019-го.

Експерти заявили, що не має сенсу експортувати пшеницю після останнього поганого врожаю, і закликали провести розслідування експорту, який проводили пропри заборону.
…

У Кремлі 20 січня повідомили, що генеральний прокурор Росії Юрій Чайка залишає свою посаду. Президент Росії Володимир Путін вніс на розгляд Ради Федерації кандидатуру заступника голови Слідчого комітету Росії (СКР) Ігоря Краснова на цей пост.

Чайка звільнений з посади генпрокурора «у зв’язку з переходом на іншу роботу». Чим саме він буде займатися наразі невідомо. Очікується, що Рада Федерації розгляне пропозицію президента 22 січня.

68-річний Юрій Чайка очолює російську генпрокуратуру з 2006 року.

Пропозиція Путіна щодо зміни очільника генпрокуратури з’явилася через декілька днів після того, як Держдума більшістю голосів затвердила податківця Михайла Мішустіна новим прем’єр-міністром Росії. Кандидатуру Мішустіна вніс до нижньої палати російського парламенту президент Росії після того, як уряд Дмитра Медведєва подав у відставку. Це сталося після оголошення Путіним послання Федеральним зборам, в якому він запропонував зміни до Конституції, що мають змінити політичну систему країни.

Деякі оглядачі підозрюють, що несподівані конституційні зміни Путіна можуть допомогти 67-річному колишньому офіцеру КДБ втриматися при владі після закінчення його четвертого президентського терміну в 2024 році.
…

Щодо трьох учасників ходи пам’яті Станіслава Маркелова та Анастасії Бабурової – Олександра Капрілова, Марію Фадєєву та Дмитра Ярцева – у Москві склали адміністративні протоколи через «пропаганаду нетрадиційних сексуальних стосунків серед неповнолітніх», повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на адвокатку Ольгу Пельше.

За цими даними, активісти несли плакати «ЛГБТ проти репресій», «Свободу Цвєтковій» (активістка із російського Комсомольстка-на-Амурі, яку переслідують за бодіпозитивний проект, звинувачуючи у поширенні порнографії – ред.), які перед початком акції бачили поліцейські і допустили людей, що їх несли, до проведення ходи.

Всього на акції у Росії затримали близько десяти людей. Одного з активістів вихопили з колони за плакат «Путіне, йди геть».

Всього в щорічній антифашистській ході пам’яті Маркелова і Бабурової взяли участь близько півтори тисячі осіб. Акція була узгоджена з російською владою.

Російський суд у 2011 році засудив двох членів неонацистського угруповання за вбивства Маркелова і Бабурової. Микита Тіхонов отримав довічний термін ув’язнення, а його подруга, Євгенія Хасіс, 18 років в’язниці за співучасть у цих вбивствах.

Як Маркелов, так і Бабурова були відомими борцями проти ультра-націоналістичного насильства в Росії і неодноразово отримували погрози, пов’язані з їхньою діяльністю.
…

У Гімалаях на висоті понад три тисячі метрів над рівнем моря зникли безвісти семеро людей.

Як повідомляє агентство AFP, причиною зникнення туристів стала лавина. Пошукову операції ускладнює сильний снігопад та погана видимість.

Четверо туристів з Південної Кореї та троє жителів Непалу зникли у таборі Аннапурна на висоті 3230 метрів над рівнем моря.
…

За повідомленням медиків, 70 людей постраждали в нових зіткненнях між демонстрантами і поліцією в столиці Лівану Бейруті 19 січня. Загальна кількість поранених за два дні зіткнень досягло майже 450, повідомляє «Голос Америки».

Безпрецедентні акції протесту тривають з 17 січня. Їх учасники вимагають зміщення політичної еліти, яка, на їхню думку, корумпована і несе відповідальність за економічну кризу в країні.

Увечері 19 січня сотні демонстрантів зібралися в центрі Бейрута біля заблокованої дороги, яка веде до парламенту. Десятки людей почали кидати каміння в бік поліції з криками: «Революція!» Спецпідрозділи поліції застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ, повідомив журналіст видання AFP.

За даними Червоного Хреста, 70 осіб отримали поранення в результаті нових зіткнень, 30 з них були госпіталізовані.

Державне Національне агентство новин повідомило, що гумові кулі влучили в двох журналістів, в тому числі телеоператора місцевого каналу «Аль-Джадід».

Правозахисна організація Human Rights Watch засудила «жорстоке застосування сили спецпідрозділами поліції Лівану проти в цілому мирних демонстрантів».
…

На саміті в Берліні, присвяченому конфлікту в Лівії, вдалося досягти прогресу щодо досягнення повного перемир’я, заявив державний секретар США Майк Помпео.

Він висловив сподівання, що такий розвиток подій приведе до відновлення роботи нафтової інфраструктури Лівії, заблокованої через конфлікт.

Помпео сказав про це 19 січня в столиці Німеччини, де зібралися лідери 11 країн.

Зі свого боку, канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що прихильники ворогуючих сторін погодилися, що перемир’я, погоджене в Тріполі минулого тижня, має бути перетворене на постійний режим припинення вогню, щоб дозволити запустити політичний процес.

За її словами, спеціальний комітет, до якого увійдуть п’ятеро військових від кожної зі сторін, буде моніторити перемир’я. Канцлер додала, що іноземні сили, активні в Лівії, зобов’язалися дотримуватися чинного ембарго ООН на постачання зброї й припинити поставки озброєнь.

Головною метою саміту було переконати уряди держав, які підтримують ворогуючі сторони в Лівії, відмовитися від постачання їм зброї, від фінансової підтримки і від надання допомоги військами.

Інша мета переговорів – забезпечити перемир’я між урядом у Тріполі, який користується підтримкою ООН, і збройними загонами командувача повстанською армією генерала Халіфи Хафтара, чий штаб розташований у Тобруці.

Саміт покликаний стимулювати політичні процеси, які запобігли б виникненню потоку біженців, подібно до сирійського.

Серед учасників сирійської зустрічі в Берліні були президенти Росії і Туреччини Володимир Путін і Реджеп Ердоган, президент Франції Емманюель Макрон, італійський і британський прем’єри Джузеппе Конті і Борис Джонсон, держсекретар США Майк Помпео. У саміті беруть участь глава ООН Антоніу Ґутерріш і високопоставлені представники Європейського союзу, Африканського союзу і Ліги Арабських держав.

У Лівії в ніч на 12 січня було оголошене перемир’я між урядовими військами й армією генерала Халіфи Хафтара. Однак уже через кілька годин після вступу режиму припинення вогню в силу сторони конфлікту звинуватили одна одну в порушенні домовленостей.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муаммара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків і насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд у Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкурентна політична група на сході країни відмовилася його визнати.

Росія, за деякими повідомленнями, надсилає найманців на підтримку генерала Халіфи Хафтара, лідера опозиційної до уряду Лівійської національної армії. Москва офіційно заперечує цю підтримку.

У квітні сили Хафтара, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати і, за припущеннями, російські найманці, почали наступ на столицю.

Туреччина, яка є членом НАТО, підтримує Уряд національної єдності в Тріполі.

 
…

Іранська олімпійська медалістка, що залишила країну з політичних мотивів, заявила німецьким медіа, що «була б щаслива виступати за Німеччину» на цьогорічній літній Олімпіаді.

«Я сподіваюся на тихе життя без проблем тут», – сказала 21-річна Кімія Алізаде в інтерв’ю виданню Bild am Sonntag, пише dpa.

За даними видання, Алізаде перебуває в Гамбургу, й отримала пропозиції від Бельгії, Болгарії, Канади і Нідерландів.

Літня Олімпіада 2020 року відбуватиметься з 24 липня до 9 серпня в Токіо.

Кімія Алізаде в 2016 році отримала бронзову медаль на Іграх в Ріо-де-Жанейро в змаганнях по тхеквондо.

Про своє рішення залишити Іран вона повідомила в інстаграмі 11 січня. Алізаде назвала себе «однією з мільйонів пригноблених жінок в Ірані». За її словами, вона не була вільна, представляючи Іран на міжнародній арені: «Я завжди мала повторювати ті слова, які мені вказували, і носити той одяг, який мені наказували. Ми – лише інструменти. Тільки наші медалі цінуються, тому що їх можна використовувати в політичних цілях».

За словами Алізаде, вона хоче щасливо жити в безпеці і займатися тхеквондо. «Я не хочу сидіти за столом з брехнею, фальшю і несправедливістю», – написала спортсменка.

В Ірані напередодні заяви спортсменки, після того, як влада країни визнала, що її військові помилково збили український пасажирський літак, на борту якого були 176 людей, спалахнули протести.

Акції протесту в країні, які придушуються владою, тривають впродовж останніх років, то затухаючи, то спалахуючи з новою силою. Протестувальники незадоволені як падінням рівня життя, так і політичною системою ісламської республіки, в тому числі обмеженням прав жінок.

 
…

Європейський суд з прав людини опублікував рішення за скаргою чотирьох співробітників російського державного телеканалу «Росія 24» на обмеження свободи слова. Їх затримали на «Форумі вільної Росії» у Вільнюсі у березні 2016 року, а пізніше вислали, заборонивши в’їзд до Литви на рік.

ЄСПЛ в цьому не знайшов порушень їх прав.

Знімальна група телеканалу «Росія 24», що складалася з репортера Павла Зарубіна, звукооператора Олександра Макарова, оператора Андрія Мельникова і редактора Олексія Казакова, не маючи акредитації, з’явилася на конференцію і поводилася некоректно по відношенню до її учасників, через що викликали поліцію.

Литовська влада визнали дії знімальної групи загрозою національній безпеці Литви.

Європейський суд з прав людини визнав скаргу росіян неприйнятною, а доводи влади Литви – обґрунтованими.

В ЄСПЛ зазначили, що гарантії свободи слова поширюються на журналістів, якщо вони діють добросовісно з метою поширення достовірної інформації на принципах відповідальної журналістики. Це стосується в тому числі і поведінки представників ЗМІ, а в цій справі ЄСПЛ не може визнати їх такими.
…

Лідер сенаторів-республіканців Мітч Макконнелл засудив результати голосування щодо імпічменту у Палаті представників Конгресу США, назвавши рішення «несправедливим» і заявивши, що воно створює «токсичний» прецедент. Про це повідомляє «Голос Америки».

Макконнелл звинуватив спікера Палати представників Ненсі Пелосі у тому, що вона боїться «посилати результат їх неякісної роботи у Сенат», оскільки та у середу відмовилася уточнити, коли статті імпічменту будуть спрямовані сенаторам для проведення розгляду. Поки статті не будуть передані, процес початися не може.

За словами Макконнелла, створюється враження, що демократи починають сумніватися, чи хочуть вони проведення судового процесу щодо імпічменту у Сенаті.

Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Імпічмент оголошений за двома представленими демократами статтями обвинувачення – у зловживанні владою і в перешкоджанні роботі Конгресу.

Тепер питання про усунення 45-го президента з посади має розглянути Сенат США. Оскільки для відсторонення потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну тиск із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

Імпічменту, який закінчився б відстороненням обраного президента від влади, в американській історії ще не було: Річард Ніксон, щодо якого процес імпічменту було розпочато після Вотергейтського скандалу, пішов у відставку під загрозою звільнення з посади до формального голосування.
…

Прес-служба Білого дому назвала оголошення Палатою представників США імпічменту президенту Дональдові Трампу «кульмінацією … одного з найганебніших політичних епізодів в історії країни». Про це йдеться в заяві речниці Білого дому Стефані Грішем, повідомляє «Голос Америки».

Президент Трамп «впевнений, що Сенат відновить порядок, справедливість і належні правові процедури, які були проігноровані Палатою представників», додала Стефані Грішем.

Глава держави, за її словами, готовий до наступних кроків і «впевнений в тому, що він буде повністю виправданий».

«Не отримавши жодного голосу від республіканців, не надавши жодного доказу правопорушень, демократи затвердили незаконні статті імпічменту проти президента у Палаті представників», – йдеться в заяві Білого дому.

Грішем вважає, що «демократи не бачать, що потрібно країні, в якій Конгрес працює в інтересах народу. Безмежна ворожість до президента Трампа розпалює їхнє бажання анулювати результати виборів 2016 року і неналежним чином вплинути на вибори у 2020 році», – йдеться в заяві.

Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Імпічмент оголошений за двома представленими демократами статтями обвинувачення – у зловживанні владою і в перешкоджанні роботі Конгресу.

Тепер питання про усунення 45-го президента з посади має розглянути Сенат США. Оскільки для відсторонення потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну тиск із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

Імпічменту, який закінчився б відстороненням обраного президента від влади, в американській історії ще не було: Річард Ніксон, щодо якого процес імпічменту було розпочато після Вотергейтського скандалу, пішов у відставку під загрозою звільнення з посади до формального голосування.
…

Співробітник Федеральної служби безпеки Росії був убитий під час стрілянини біля будівлі ФСБ на Луб’янці в центрі Москви ввечері 19 грудня, повідомляють російські ЗМІ з посиланням на дані пресслужби ФСБ.

За повідомленням, нападник, який відкрив вогонь, за попередніми даними, з автомату Калашникова, діяв сам, він «нейтралізований». Раніше ЗМІ писали про кількох нападників.

Особу підозрюваного не повідомляють.

За даними Міністерства охорони здоров’я Росії, ще двоє співробітників ФСБ перебувають у «вкрай тяжкому стані», одного з них – поранення в голову, а всього постраждали п’ятеро людей.

Телеканал RT повідомив у соціальних мережах, що російські спецслужби кваліфікували стрілянину як «терористичний акт».

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Володимиру Путіну повідомили про інцидент.
…

Невідомий відкрив стрілянину біля будівлі ФСБ Росії на Луб’янці в Москві, повідомляють російські ЗМІ.

За повідомленнями, стрілянина сталася на паркувальному майданчику, поліція огородила територію.

Надходять суперечливі повідомлення про жертви. За даними газети «Известия», три людини загинули. Водночас РБК повідомляє з посиланням на джерело в поліції Москви, що загинула одна людина. Повідомляють також про одного пораненого офіцера ФСБ.

Деталі події поки що невідомі. На місці працюють екстрені служби. На фото і відео соцмереж видно, як поліцейські з автоматами і в касках ховаються за машинами, а перехожі намагаються втекти з місця події.
…

Королева Великобританії Єлизавета II, виступаючи з тронною промовою на відкритті нової сесії британського парламенту, розповіла про плани уряду країни стосовно Brexit.

“Пріоритетом мого уряду є забезпечення виходу Великої Британії з ЄС 31 січня», – завила королева.

Вона зазначила, що урядовці внесуть на розгляд парламенту законопроєкти, які мають забезпечити Brexit у вказану дату.

«Після цього мої міністри будуть прагнути до майбутніх відносин з ЄС на основі угоди про вільну торгівлю, яка буде вигідна всій Великій Британії. Вони також почнуть торгові переговори з іншими провідними світовими економіками», – розповіла Єлизавета ІІ.

Речник прем’єр-міністра Сполученого королівства Боріса Джонсона раніше заявив, що законопроєкт про Brexit 20 грудня внесуть на розгляд парламенту Великої Британії. За його словами, законопроєкт має встановити умови угоди щодо виходу країни з ЄС.

Представник Джонсона додав, що уряд впевнений у можливості укладення довгострокової угоди про вільну торгівлю з Брюсселем.
…

Зсув, спричинений сильними дощами, забрав життя шести будівельників в столиці Узбекистану Ташкенті.

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій заявило, що інцидент стався 18 грудня на ділянці Ташкентського метро Юнусобод, яка зараз будується.

Міністерство заявило, що рятувальна операція закінчилася вранці 19 грудня після того, як всі шість тіл вдалося дістати з-під шару ґрунту.

Створена урядова комісія, яка встановить, чи можна було запобігти трагедії.
…

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) заявила, що «ошелешена» рішенням суду в Тегерані про засудження чотирьох журналістів інтернет-журналу Gam до 20 років ув’язнення (по 5 років кожному). Того ж дня ткий же вирок суд ухвалив у справі журналістки реформаторської газети «Шарх» Марзії Амірі.

Рішення про п’ятирічні терміни ув’язнення 18 грудня ухвалив апеляційний суд, початкові вироки Тегеранського революційного суду у вересні були набагато жорсткішими.

Журналістів заарештували рік тому. Тоді міжнародна правозахисна організація Amnesty International назвала «фальшивими» звинувачення в загрозі національній безпеці, висунуті проти журналістів за висвітлення протестів у провінції Хузестан. Тамтешні робітники страйкували через невиплату зарплати та погані умови праці.

«Їхнє кримінальне переслідування є частиною більш масштабної боротьби з активістами та журналістами, що висвітлювали протести в компанії Haft Tappeh наприкінці 2018 року», – вказували правозахисники в липні.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International раніше цього тижня заявила, що іранська влада продовжує «кампанію жорстоких репресій» після протестів, які в листопаді відбулися в усій країні. Базована в Лондоні організація вказує, що влада заарештувала тисячі протестувальників, журналістів, правозахисників та студентів.
…

Уряд Пакистану виступив проти смертного вироку колишньому президентові, генералу Первезу Мушаррафу, стверджуючи, що відповідачу не було надано право на «справедливий судовий розгляд».

Прем’єр-міністр Імран Хан 18 грудня у Женеві скликав екстрену нараду своєї пакистанської партії «Техрік-е-Інсаф», щоб обговорити вирок Мушаррафу, який наразі перебуває в Дубаї.

76-річний Первез Мушарраф у відеозверненні з лікарняної палати на початку грудня назвав справу проти нього «необґрунтованою» і сказав, що це «вендета» проти нього.

17 грудня суд в пакистанському Ісламабаді після декількох років судового розгляду виніс рішення про смертний вирок колишньому президентові Первезу Мушаррафу за звинувачення у державній зраді через призупинення дії Конституції у 2007 році.

Мушарраф керував Пакистаном у період 1999-2008 років.

У 1999 році Мушарраф повалив владу тодішнього прем’єр-міністра Наваза Шаріфа завдяки військовому перевороту. Він призупинив Конституцію і ввів надзвичайнй стан 3 листопада 2007 року, перш ніж подати у відставку в серпні 2008-го, щоб уникнути можливого імпічменту.

Військові керували Пакистаном майже половину існування з часу незалежності країни від Британії в 1947 році.
…

Збитки від пожежі на російському важкому авіаносному крейсері «Адмірал Кузнецов» склали 95 мільярдів рублів (це близько півтора мільярда доларів або 35 мільярдів гривень). Про це повідомляє російське видання «Коммерсант» із посиланням на джерело в штабі Північного флоту.

За словами джерела, в цю суму входить не тільки пошкодження конструкцій авіаносця, але і зламане ремонтне обладнання, а також травмовані військові і цивільні фахівці.

12 грудня в результаті пожежі на «Адміралі Кузнецові», який перебуває на ремонті, загинули дві людини, ще 14 постраждали.

Загоряння на авіаносці сталося від іскри при проведенні зварювальних робіт. За попередніми даними, зварювальна окалина потрапила на неприбраний мотлох у трюмі, згодом вогонь перекинувся на електрокабелі. Гасили пожежу понад добу.

Важкий авіаносний крейсер «Адмірал Кузнецов» – єдиний авіаносець у складі російського флоту. У квітні 2018 року він був переданий у відання Об’єднаної суднобудівної корпорації (ОСК). Цивільним фахівцям треба було повністю модернізувати його енергосистеми і озброєння. На ці роботи було укладено контракт вартістю близько 65 мільярдів рублів. Ще 23 мільярди рублів було заплановано на реконструкцію сухого доку для ремонту. Ремонт корабля мав тривати до кінця 2022 року, але тепер це забере щонайменше на рік довше, відзначають джерела видання «Ведомости».

У жовтні 2018 року, коли корабель стояв у плавучому доку на заводі в Мурманську, стався збій у електропостачанні. Док затонув, а один з кранів впав на палубу авіаносця, залишивши діру розміром чотири на п’ять метрів.
…

Пакистанський уряд заперечив проти смертного вироку, винесеного спеціальним судом у справі колишнього президента Первеза Мушаррафа, заявляючи, що його право на «чесний суд» не було забезпечене.

Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан 18 грудня скликав екстрену зустріч своєї партії «Техрік-е-Інсаф», щоб обговорити вирок проти Мушаррафа, який на даний час перебуває в Дубаї.

Спеціальний суд у пакистанському Ісламабаді 17 грудня після декількох років судового розгляду ухвалив рішення про страту колишнього президента Первеза Мушаррафа за звинуваченням у державній зраді через призупинення дії Конституції у 2007 році.

Мушарраф, який керував Пакистаном у період 1999-2008 років, раніше цього місяця назвав справу проти себе «необґрунтованою».

Мушарраф повалив владу прем’єр-міністра Наваза Шаріфа в результаті безкровного перевороту в 1999 році. Сам Мушарраф пішов у відставку в 2008 році. Він призупинив дію Конституції і запровадив надзвичайний стан 3 листопада 2007 року, перш ніж подати у відставку, щоб уникнути можливого імпічменту, й вирушив у вигнання за кордон.

Він повернувся до Пакистану в 2013 році, після чого був позбавлений права залишати країну через численні судові позови. Цю заборону було знято, щоб Мушарраф міг звернутися по медичну допомогу.
…

Країни Європейського союзу у 2020 році приймуть понад 30 тисяч біженців. Така кількість місць буде надано в рамках програми переселення, перш за все з кризових регіонів світу, мовиться в повідомленні Єврокомісії.

Пріоритет в рамках програми отримають мігранти з Туреччини, Лівану, Йорданії, країн середземноморського регіону, Нігеру і Руанди, уточнює Управління верховного комісара ООН у справах біженців.

За даними Єврокомісії, понад 65 тисяч біженців прибули до країн Євросоюзу за програмою переселення з 2015 року. З бюджету ЄС країна отримує за кожного біженця 10 тисяч євро в якості фінансової підтримки.

За останні роки до Європи з країн Африки та Близького Сходу втекли десятки тисяч людей. Багато з них загинули, намагаючись перетнути Середземне море. У 2019 році там загинули понад 400 біженців, зокрема діти.

Деякі країни ЄС відмовляються приймати біженців.
…

У Москві поліцейські затримали учасницю групи Pussy Riot Марію Альохіна. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За словами Альохіної, затримання пов’язане з акцією, яка відбулася минулого місяця.

8 листопада активісти «Декомунізації» і Pussy Riot вивісили банер із написом «Стоп (!) ГУЛАГ» та іменами тих росіян, яких вони вважають політв’язнями, на великому Москворіцькому мосту поблизу Кремля.
…

У Мінську затримали одного з організаторів вуличних акцій проти інтеграції Білорусі з Росією Павла Северинця. Про затримання повідомила його дружина, зараз зв’язку з Северинцем немає, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Зазначається, що також затримали координатора кампанії «Європейська Білорусь» Максима Вінярського. Наразі причина затримань невідома.

20 і 21 грудня противники інтеграції з Росією збираються провести в Мінську нові акції протесту. У середу вони ухвалили звернення до співробітників правоохоронних органів Білорусі. Вони закликають їх не розганяти акцію протесту і захищати суверенітет країни, якій, як вони стверджують, загрожує поглинання Росією. В цьому випадку, пишуть автори листа, білоруські військові і поліцейські можуть стати жертвами «імперських амбіцій» Москви і їм буде загрожувати, наприклад, відправка в Сирію.

7 і 8 грудня у Мінську відбулися неузгоджені з місцевою владою акції протесту. Їх не розганяли, однак організаторів почали викликати в міліцію для складання протоколів.

Акції супротивників інтеграції приурочені до переговорів президента Олександра Лукашенка в Росії. 7 грудня він зустрічався у Сочі з російським колегою Володимиром Путіним, а на 20 грудня призначена нова зустріч – у Санкт-Петербурзі. Російська влада ставить питання про поглиблення інтеграції у рамках Союзної держави. Представники білоруської опозиції побоюються, що підсумком переговорів може стати фактична втрата країною суверенітету.
…