політика, бізнес, народ

16-річна екоактивістка Ґрета Тунберґ стала «Людиною року» за версією журналу Time.

«Тунберґ почала глобальний рух, пропускаючи школу: із серпня 2018 року вона проводила дні перед шведським парламентом, тримаючи плакат із написом Skolstrejk för klimatet («Шкільний страйк за клімат») чорними літерами на білому тлі. Упродовж наступних 16 місяців вона звернулася до голів держав в ООН, зустрілася з Папою Римським, посперечалася з президентом Сполучених Штатів та надихнути 4 мільйони людей долучитися до глобального страйку за клімат 20 вересня 2019 року, який став найбільшою кліматичною демонстрацією в людській історії», – йдеться в матеріалі.

У 2019 році «Кліматичний страйк» став словом року за версією словника англійської мови видавництва Collins. За версією Оксфордського словника словом року став вираз climate emergency, що перекладається як «надзвичайна кліматична ситуація».
…

Всього через тиждень після першого публічного розміщення акцій (IPO) на рекордну суму 25,6 мільярда доларів США акції саудівського нафтового гіганта Aramco прискорили зростання, що зробило її найдорожчою світовою компанією, що котирується на біржі.

Акції нафтової компанії Саудівської Аравії (Aramco) піднялися на максимально допустимі 10%, коли 11 грудня вони стали торгуватися на фондовому ринку Ер-Ріяда. Таким чином, ринкова капіталізація компанії сягнула 1,88 трильйона доларів.

Другою за цим показником світовою компанією є американський комп’ютерний гігант Apple, який оцінюється приблизно в 1,2 трильйона доларів. Американська фірма Exxon Mobil Corporation була найбільшою нафтовою компанією за ринковою вартістю до розміщення акцій Aramco.

Продаж та розміщення акцій Aramco відбувається майже через чотири роки після того, як саудівський принц Мохаммед бін Салман запустив план продати частину найприбутковішої у світі компанії, оскільки країна прагне диверсифікувати свою економіку і зменшити залежність від нафтової галузі.
…

Федеральна служба безпеки Росії заявляє про затримання «прихильника забороненої в Росії організації «Правий сектор», який «збирався влаштувати вибух біля адміністративної будівлі в Мурманську». Про це повідомляють російські інформагенції з посиланням на Центр громадських зв’язків ФСБ.

«Федеральною службою безпеки припинено діяльність прихильника екстремістської організації «Правий сектор», який готував терористичний акт біля будівлі органів місцевого самоврядування Мурманська з використанням саморобного вибухового пристрою», – ідеться в повідомленні.

У повідомленні не уточнюється, яким чином чоловік пов’язаний із українською організацією.

У ФСБ зазначили, що росіянина 1983 року народження затримали в Мурманську 10 грудня, коли чоловік забирав зі схованки саморобний вибуховий пристрій великої потужності.

Кримінальну справу порушили за статтями про приготування до терористичного акту (статті 30 і 205 Кримінального кодексу РФ).

Організація «Правий сектор» стала відома широкому загалу під час Революції гідності. Згодом значна частина її членів стала в лави добровольчих батальйонів, які захищали територіальну цілісність України на Донбасі. Упродовж останніх років публічна активність «Правого сектору» є мінімальною.
…

Юридичний комітет Палати представників Конгресу США 11 грудня розпочне обговорення статей імпічменту президента Дональда Трампа.

Очікується, що дебати, які розпочнуться ввечері, триватимуть до наступного ранку. Обговорення завершиться голосуванням, чи вже в найближчі дні належить передавати зібрані матеріали всьому складу палати для остаточного голосування за імпічмент.

Трампу загрожують офіційні звинувачення у зловживанні владою та перешкоджанні Конгресу.

Вони стосуються його відносин із Україною, зокрема, чи він вимагав допомоги Києва в розслідуванні щодо своїх політичних конкурентів, і чи використав як важіль впливу позбавлення України 391 мільйона доларів військової допомоги.

Якщо Палата представників, де більшість мають демократи, оголосить імпічмент Трампу, наступним етапом процесу буде розгляд у Сенаті питання про відсторонення президента від влади.
…

Четверо людей, серед яких поліцейський, загинули в результаті стрілянини, яку два зловмисники відкрили в американському Джерсі-Сіті.

Як повідомляє The New York Times, стрілянина почалася на міському кладовищі: там один із поліцейських вистежував підозрюваних у вбивстві. Вони застрелили правоохоронця, після чого поїхали з кладовища на викраденій вантажівці.

Через деякий час вони опинилися в передмісті, де забарикадувалися в місцевому супермаркеті, розташованому поруч із синагогою і школою.

Поліція оточила територію і кілька годин вела облогу будівлі. Після завершення спецоперації в магазині були виявлені п’ятеро загиблих, включно з двома підозрюваними. Ще двоє поліцейських зазнали поранень. Їхньому життю нічого не загрожує.

Поліція не вважає те, що сталося, терактом, хоча мер міста Стівен Фулоп оголосив, що злочинці могли намір напасти на супермаркет.
…

На Вацлавській площі в самому центрі Праги зібрався багатотисячний мітинг з вимогою відставки голови уряду Чехії Андрея Бабіша. 

Організатором акції є відома чеська громадська організація «Мільйон митей для демократії». Як і на минулій демонстрації, яка відбулась 16 листопада, чехи вимагають, щоб Бабіш – олігарх, один з найбагатших громадян Чехії, ще до кінця цього року подав у відставку в разі, якщо він  не позбавиться свого концерну «Agrofert», що об’єднує понад 250 фірм, і не звільнить з посади міністра юстиції Марію Бенешову, яка, як і прем’єр, представляє в уряді владну популістську партію ANO. 

Враховуючи нинішню трагічну подію – загибель шести чехів в Остраві, демонстранти у Празі розпочали мітинг хвилиною мовчання за загиблих.  Далі вони пройшли Прагою тихою ходою без барабанів і гучномовців, як планувалось раніше. Хода через центр столиці дійшла до головного вокзалу, де її учасники роздавали листівки перехожим, щоб звернути увагу на конфлікт інтересів прем’єра і водночас олігарха Андрея Бабіша.
…

Польській письменниці з українським корінням Ользі Токарчук вручили Нобелівську премію з літератури за 2018 рік. Церемонія відбулася в столиці Швеції Стокгольмі.

Токарчук нагородили «за наративну уяву, яка з енциклопедичною пристрастю зображує перетинання меж як спосіб життя».

Премію за 2019 рік отримав австрійський письменник Петер Гандке. Його відзначили «за впливову роботу, яка з лінгвістичною майстерністю вивчає периферію та специфічність людського досвіду». Австрійця критикують за підтримку сербського авторитарного президента Слободана Мілошевича та за «применшення воєнних злочинів», скоєних сербськими військовими.

Перед цим медалі нобелівських лауреатів з фізики отримали Джеймс Піблз («за теоретичні відкриття у фізичній космології»), Мішель Майор та Дідьє Кело («за відкриття екзопланети на орбіті довкола сонцеподібної зірки»).

Також Нобелівський комітет вручив соту Нобелівську премію миру прем’єр-міністру Ефіпії Абію Ахмеду за «зусилля в досягненні миру й міжнародної співпраці, а зокрема, за рішучу ініціативу у вирішенні прикордонного конфлікту з сусідньою Еритреєю». 

Крім того, 10 грудня в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з хімії, медицини та економіки.

Нагороду в царині хімії отримали Джон Ґуденаф, Стенлі Віттінгем та Акіра Йосіно, які свого часу доклалися до створення сучасних літій-іонних батарей, у царині медицини Ґреґ Семенза, сер Пітер Реткліфф та Вільям Кейлін – за відкриття протеїнового комплексу, який відповідає за реакцію клітин на перепади рівня кисню, а у царині економіки Абіджит Банерджі, Естер Дюфло та Майкл Кремера за розробку експериментального підходу до вивчення та вирішення проблеми бідності.

 
…

Президент СЩА Дональд Трамп став політиком, якого найбільше обговорювали у твітері. Про це мовиться у підсумках року, які підвела адміністрація соцмережі.

Найпопулярніший твіт року написав 5 січня японський мільярдер і колекціонер виробів мистецтва Юсаку Маєдзава, коли оголосив розіграш мільйона доларів. Для цього потрібно було підписатися на його сторінку та поширити твіт. 100 переможців, визначених жеребкуванням, мали отримати по 10 тисяч доларів. Станом на 10 грудня допис ретвітнули близько 4,5 мільйона користувачів.

Серед найпопулярніших твітів опинилось також зображення курячого яйця, яке пропонували поширити, щоб побити світовий рекорд ретвітів.

Найбільш обговорюваним фільмом в твіттері цього року став блокбастер Marvel «Месники: Фінал», найбільш обговорюваним актором – британець Том Голланд, який грає «Людину-павука» у фільмах всесвіту Marvel.
…

У Швеції вручили Нобелівську премію з фізики.

Цьогоріч лауреатів троє. Джеймс Піблз з Принстонського університету в США отримав премію «за теоретичні відкриття у фізичній космології». Мішель Майор (Женевський університет, Швейцарія) і Дідьє Кело (Женевський університет та Кембриджський університет, Велика Британія) здобули нагороду «за відкриття екзопланети на орбіті довкола сонцеподібної зірки».

Нобелівський лауреат Джеймс Піблз своїми «висновками про фізичну космологію збагатив всю сферу досліджень і заклав фундамент для трансформації космології за останні п’ятдесят років».

Швейцарські вчені Мішель Майор і Дідьє Кело, зі свого боку, «дослідили нашу галактику – Чумацький Шлях, шукаючи невідомі світи. У 1995 році вони здійснили перше відкриття планети за межами нашої Сонячної системи, екзопланети, що оберталася навколо орбіти сонцеподібної зірки 51 Пегаса».
…

Президент Росії Володимир Путін заявив, що громадянин Грузії Зелімхан Хангошвілі, убитий влітку в Берліні, був одним з організаторів вибухів у московському метро. Про це Путін сказав на пресконференції за підсумками саміту лідерів «нормандської четвірки» в Парижі. Про які саме вибухи йдеться, він не уточнив.

Він назвав убитого «бойовиком, дуже жорстокою і кривавою людиною» і додав, що той був у розшуку в Росії.

«Тільки в одній з акцій, в яких він взяв участь, ним було вбито 98 осіб. Він був одним з організаторів вибухів у московському метро», – сказав Путін.

Президент Росії стверджує, що не знає, що трапилося з Хангошвілі. «Це бандитське середовище, і там може статися все що завгодно», – сказав він.

Хангошвілі – уродженець Грузії, який під час другої чеченської війни командував одним із підрозділів сепаратистів, які воювали проти російських військ. Згодом він співпрацював зі спецслужбами Грузії. Після замаху на його життя в Тбілісі він попросив притулку в Німеччині. Він був убитий в Берліні 23 серпня 2019 року.

Підозрюваного затримали по гарячих слідах, він приїхав в ЄС за фальшивими документами на ім’я росіянина Вадима Соколова. Офіційно його особу ще не встановили. Згідно з даними розслідування Bellingcat, Der Spiegel і російського сайту The Insider, росіянин, заарештований в Німеччині за звинуваченням у вбивстві Зелімхана Хангошвілі, – Вадим Красиков.

Незалежні розслідувачі знайшли свідчення причетності «Соколова»-Красикова до ще двох вбивств. Одне було скоєно в Москві в січні 2013 року, інше – в Карелії в 2007 році.

Розслідувачі вважають, що раніше Красиков служив у спецназі ФСБ «Вимпел», а потім був перевербований, імовірно, структурами ГРУ в обмін на звільнення від покарання і документи на ім’я Вадима Соколова.

4 грудня Німеччина оголосила персонами нон-ґрата двох співробітників російського посольства. Їхні імена не називали, але, імовірно, це співробітники апарату російського військового аташе.

На пресконференції в Парижі канцлер Німеччини Анґела Меркель не стала коментувати слова Путіна про «бандита Хангошвілі», сказавши, що цією справою займається Генеральна прокуратура Німеччини і що вона сподівається на співпрацю з російського боку.
…

Американські законодавці 9 грудня погодили оборонний бюджет США (NDAA) на наступний фінансовий рік на суму 738 мільярдів доларів, включаючи кошти на конкуренцію з Росією та Китаєм, відпустки через сімейні обставини для федеральних працівників і гроші на космічні сили, які ініціював президент Дональд Трамп.

Як передає агенція Reuters, бюджет також закликає до санкцій проти Туреччини через купівлю російської системи протиракетної оборони С-400 і жорстку реакцію на зусилля Північної Кореї із розробки ядерної зброї.

Так, проєкт бюджету передбачає 658,4 мільярда доларів для програм національної безпеки Міністерства оборони і Міністерства енергетики, 71,5 мільярда – для фінансування триваючих воєн за кордоном (фінансування «Надзвичайних операцій за кордоном») і 5,3 мільярда доларів для погашення збитків від стихійних лих.

Пропонується також підвищення заробітної плати на 3,1% – найбільше за десятиліття, і вперше – 12 тижнів оплачуваної відпустки по догляду за дитиною для федеральних працівників, на чому наполягали демократи.

Проєкт оборонного кошторису на 2020 фінансовий рік передбачає санкції щодо російського газопроводу Nord Stream 2, і щодо TurkStream, а також заборону на військову співпрацю з Росією. На «стримування Росії» в бюджеті виділені додаткові 734,3 мільйона доларів.

Законопроєкт також забороняє Пентагону скорочувати кількість військ в Південній Кореї на менш ніж 28500, якщо міністр оборони не засвідчить, що це відповідає інтересам національної безпеки США.

Військова допомога Києву також присутня в оборонному бюджеті, попри те, що Україна опинилася в центрі розслідування щодо імпічменту Дональда Трампу після того, як його адміністрація затримала безпекову допомогу Україні влітку.

«NDAA також повторно санкціонує фінансування в розмірі 300 мільйонів доларів США для Ініціативи зі сприяння безпеці України, включаючи летальні засоби оборони, а також нові засоби управління крилатими ракетами прибережної оборони та протикорабельними ракетами», – йдеться в проєкті документа.

Після кількох місяців переговорів Палата представників США і комітети з питань збройних сил Сенату домовилися про компромісний варіант закону про бюджет США на потреби національної оборони (NDAA).

Очікується, що затвердження бюджету відбудеться до того, як Конгрес піде на канікули наприкінці місяця.
…

Країни-учасниці «нормандських» переговорів будуть сприяти взаємному звільненню утримуваних осіб до 31 грудня 2019 року за принципом «всіх на всіх», заявив президент України Володимир Зеленський. 

Про це він сказав на спільній пресконференції за результатами зустрічі в «нормандському» форматі. 

«Було все дуже предметно. Було важливо домовитися про чіткі конкретні кроки і отримати згоду від всіх країн – учасників. Українська сторона наполягала, що безпекова ситуація – найважливіше», – сказав Зеленський. 

За його словами, лише у випадку забезпечення безпеки можна вирішити політичні питання.

«Найперше – це невідкладні заходи щодо стабілізації безпекової ситуації на сході України: це повне, всебічне та безстрокове припинення вогню на сході України, яке повинне розпочатись до кінця 2019 року», – заявив він. 

Президент України також додав, що задля дієвого моніторингу за посиленням контролю за режимом припинення вогню усі сторони нагадали про важливість безпечного та надійного доступу СММ ОБСЄ на всій території України та відзначили необхідність розширити мандат місії з можливістю здійснювати моніторинг цілодобово.

Він сказав, що сторони підтримують розробку та реалізацію нового плану щодо розмінування територій.

Зеленський заявив, що сторонами було погоджено необхідність верифікувати повні списки і надати повний та безумовний доступ представника комітету Червоного Хреста до всіх утримуваних осіб. 

Крім того, за його словами, було погоджено обговорення в межах трьохсторонньої контактної групи в Мінську про додаткові зони розведення одночасно в трьох точках, які мають особливе гуманітарне значення. 

«Сьогодні я наполягав на необхідності відновлення Україною повного контролю за державним кордоном. Впевнений, ми повернемося до цього питання на зустрічі в «нормандському» форматі через чотири місяці», – сказав Зеленський. 

Він також заявив, що протягом зустрічі в Парижі «безліч разів наголошував на необхідності виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки та роззброєння незаконних військових формувань в окремих районах Донецької і Луганської областей».

Президент України підкреслив, що проведення місцевих виборів в ОРДЛО можливе виключно відповідно до законодавства України та стандартів ОБСЄ на основі копенгагенських критеріїв. 

Зеленський під час свого виступу сказав, що сторони виразили зацікавленість у досягненні домовленостей в рамках «нормандського» формату і трьохсторонньої контактної групи щодо всіх правових аспектів і особливостей місцевого самоврядування окремих районів ОРДЛО та інкорпорування формули Штайнмаєра. 

«Безумовно, є ще багато питань, які нам не вдалося, на жаль, вирішити. І це потрібно зробити в майбутньому. Впевнений, ми обов’язково це зробимо разом», – сказав він, наголосивши на тому, що розблокування «нормандського» формату після трьох років перерви є позитивним моментом. 

Президент завершив свою заяву словами про принципи, які він не буде порушувати як глава держави (і з якими не погодиться український народ): 

Неможливість федералізації: Україна унітарна держава, це незмінна стаття Конституції, непорушний принцип існування держави; 
Неможливість будь-кого вчиняти будь-який вплив на вектор руху та розвитку країни: Україна незалежна самостійна держава, вектор розвитку якої обиратиме народ;
Неможливість компромісів по врегулюванню ситуації на сході України через поступки територіями в межах міжнародно визначених кордонів: всі ми знаємо, що для кожного українця Донбас і Крим - це Україна;

«Українці мають право не вірити словам та обіцянкам. Але ми маємо надію на дотримання всіх домовленостей, і маємо чітке розуміння, що лише конкретні дії будуть підтвердженням готовності усіх сторін до забезпечення миру. Ми зі свого боку готові до виконання домовленостей. Але це дорога з двостороннім рухом», – сказав Зеленський. 

Читайте також: Офіс Зеленського оприлюднив висновки «нормандської» зустрічі. Повний текст

Близько 22:00 прес-секретар українського президента Юлія Мендель повідомила у своєму твіттері, що зустріч Володимира Зеленського й президента Росії Володимира Путіна в Парижі завершена.

Про те, що зустріч лідерів «нормандської четвірки»​ була перервана заради перемовин Путіна й Зеленського тет-а-тет Офіс президента повідомив близько дев’ятої.

Перед переговорами «нормандської четвірки» відбулися двосторонні зустрічі, зокрема, президент України Володимир Зеленський зустрівся з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном.

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.
…

В Парижі починається пресконференція президента України Володимира Зеленського, лідера Франції Еммануеля Макрона, президента Росії Володимира Путіна та канцлерки Німеччини Ангели Меркель.

Лідери країн «нормандської четвірки» підіб’ють підсумки переговорів, які були покликані сприяти мирному врегулюванню конфлікту на Донбасі, де за сприяння та участі Росії уже більше п’яти років триває війна.

Перед переговорами «нормандської четвірки» відбулися двосторонні зустрічі, зокрема, президент України Володимир Зеленський зустрівся з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном.

Тим часом, біля Офісу президента України в Києві відучора триває акція, учасники якої вимагають від Володимира Зеленського не робити кроків до капітуляції України та не йти на компроміси з Кремлем щодо легалізації російських гібридних сил на Донбасі.

Читайте також: Усе про «нормандський формат». Живий блог

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.
…

Прес-секретар українського президента Юлія Мендель повідомила у своєму твіттері, що зустріч Володимира Зеленського й президента Росії Володимира Путіна в Парижі завершена.

Вона написала про це в 22:06 за Києвом. Про те, що зустріч лідерів «нормандської четвірки»​ була перервана заради перемовин Путіна й Зеленського тет-а-тет Офіс президента повідомив близько дев’ятої. Отже, особиста зустріч президентів України і Росії тривала близько години.

Читайте також: Усе про «нормандський формат». Живий блог

Перед переговорами «нормандської четвірки» відбулися двосторонні зустрічі, зокрема, президент України Володимир Зеленський зустрівся з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном.

Тим часом, біля Офісу президента України в Києві відучора триває акція, учасники якої вимагають від Володимира Зеленського не робити кроків до капітуляції України та не йти на компроміси з Кремлем щодо легалізації російських гібридних сил на Донбасі.

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.
…

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров поїде до Вашингтону, де 10 грудня проведе переговори із державним секретарем США Майком Помпео, повідомив Держдепартамент США 9 грудня.

Помпео і Лавров обговорять «широке коло регіональних і двосторонніх питань», йдеться в повідомленні.

Як повідомляли 6 грудня видання The Washington Post і AP, після зустрічі має відбутися пресконференція.

За повідомленнями, двоє дипломатів обговорять Україну, Сирію, питання контролю над озброєнням й інші питання, двосторонніх відносин США і Росії, які останнім часом загострилися.

Перед зустріччю Помпео і Лаврова, 9 грудня, у Парижі відбудеться «нормандський саміт», на якому лідери Франції, Німеччини, України і Росії говоритимуть про досягнення миру на Донбасі.

Речниця російського Міністерства закордонних справ Марія Захарова раніше заявила, що зустріч Лаврова готується на 10 грудня, але подробиць вона не навела.

Помпео і Лавров зустрічалися кілька разів за останній рік і періодично спілкувалися по телефону.

Лавров і тодішній посол Росії у Вашингтоні Сергій Кисляк зустрілися в Білому домі з президентом Дональдом Трампом у травні 2017 року, перш ніж Помпео обійняв посаду держсекретаря.

Наразі невідомо, чи зустрінеться Лавров із Трампом під час цього візиту.

 
…

Офіс Президента України повідомив про завершення двосторонньої зустрічі президента Володимира Зеленського з президентом Франції Еммануелем Макроном.

Розмова глав держав відбулася в Парижі, одразу перед першою за три роки зустріччю лідерів «нормандської четвірки».

В ній, крім Зеленського й Макрона, також беруть участь канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Росії Володимир Путін.

Представники президента України уточнюють, що це перша двостороння зустріч у рамках перемовин, запланованих сьогодні для напрацювання бачення щодо завершення війни на Донбасі.

«Еммануель Макрон як сторона, що приймає, ознайомив Володимира Зеленського зі сценарієм та форматом проведення переговорів», – йдеться в повідомленні офісу Зеленського.

Також сьогодні заплановані двосторонні зустрічі Володимира Зеленського з канцлером Німеччини Ангелою Меркель та президентом Росії Володимиром Путіним, а також зустріч чотирьох лідерів.

Пізніше запланована прес-конференція за результатами перемовин у Нормандському форматі.

Тим часом, біля Офісу президента України відучора триває акція, учасники якої вимагають від Володимира Зеленського не робити кроків до капітуляції України та не йти на компроміси з Кремлем щодо легалізації російських гібридних сил на Донбасі.

Читайте також: Усе про «нормандський формат». Живий блог

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.

 
…

Щонайменше п’ятеро людей загинули і 20 постраждали в результаті виверження вулкана біля східного узбережжя Північного острова Нової Зеландії, повідомила поліція 9 грудня. Влада заявляє, що чимало людей можуть вважатися зниклими безвісти.

Раніше повідомлялося про те, що 23 людини вдалося врятувати із острова Вайт-Айленд, де сталося виверження. За попередніми даними, в цьому районі могли перебувати близько сотні людей.

Вулкан острова Вайт-Айленд – один з найактивніших у Новій Зеландії. Він розташований приблизно за 50 кілометрів від східного узбережжя Північного острова.

 
…

Через ракетний обстріл 9 грудня армійського комплексу, в якому також перебувають військові США, неподалік міжнародного аеропорту Багдада поранень зазнали шестеро іракських військовослужбовців.

Джерела у силових органах повідомили, що поранені є співробітниками контртерористичної служби Іраку, елітного підрозділу, який був створений і пройшов навчання за підтримки військових США. Повідомляється, що двоє вояків – у критичному стані.

На базі, що зазнала обстрілу, розміщується також невелика група американських військових і дипломатів.

Пускові установки з ракетами, які були залишені в цьому районі свідчать про планування більш потужної атаки, йдеться у заяві військових.

Це остання з серії ракетних ударів по іракських базах, де розміщені військові США, або по американському посольству в Багдаді.

За останні шість тижнів в Іраку було скоєно щонайменше 9 нападів на американські об’єкти. Ніхто за це відповідальності не взяв, ніхто з американців не постраждав.

Влада Іраку припускає, що принаймні один напад скоїв шиїтський рух «Хезболла», тісно пов’язаний з Іраном і занесений Вашингтоном до «чорного списку».
…

Міністр оборони США Марк Еспер повідомив, що доручив збройним силам перевірити безпеку на військових базах, а також іноземних військових, які приймаються Штатами для навчань.

Про це Еспер сказав 8 грудня в інтерв’ю Fox News, через два дні після того, як другий військовий із Саудовської Аравії вбив трьох і поранив вісьмох військовослужбовців під час обстрілу військово-морської бази у Флориді. 21-річний пілот із Саудовської Аравії Мохаммед Альшамрані, який здійснив напад 6 грудня, був застрелений. Сам він, як виявилося, стріляв із пістолета, який легально придбав у США.

ФБР розглядає подію як «терористичний акт», хоча нападник діяв сам.

Поки у справі про напад нікого не затримували.

Король Саудовської Аравії Салман висловив співчуття президентові Дональду Трампу і заявив про підтримку його країни у розслідуванні.
…

У австралійському штаті Новий Південний Уельс оголосили надзвичайний стан через лісові пожежі, повідомляє Associated Press.

Міністр надзвичайних ситуацій штату Девід Елліотт попередив, що наступний тиждень може бути «найнебезпечнішим», який коли-небудь бачила Австралія.

За кілька днів лісових пожеж на північному сході штату загинули троє людей, зруйновано 150 будинків. Вогонь знищив більше 1 мільйона гектарів лісів та сільськогосподарських угідь.

Від пожеж постраждали понад 100 людей, зокрема 20 пожежних.

Очікується, що 10 грудня ситуація погіршиться. Уряд штату оголосив про закриття понад 600 шкіл та коледжів.

Боротися з вогнем пожежним допомагають австралійські військові.
…

«Скоро ми будемо мати ще один транш, мені здається, це близько 250 мільйонів доларів» – Марк Еспер
…

Соціал-демократична партія Фінляндії підтримала кандидатуру 34-річної Санни Марін на посаду прем’єр-міністра. Вона стане наймолодшою очільницею уряду в історії країни.

За Марін проголосували 32 члени партії, за її опонента Антті Ліндтман – 29.

Попередній прем’єр-міністр Антті Рінне подав у відставку на початку грудня після шістьох місяців на посаді. Цьому передували кілька тижнів страйку поштової служби країни, до якого долучилися представники інших галузей, включно з національною авіакомпанією Finnair.
…

Десятки тисяч протестувальників вийшли на новий мітинг у центрі Гонконгу 8 грудня. Це перша з початку серпня демонстрація, дозволена владою. Вона приурочена до Дня прав людини, який відзначають 10 грудня відповідно до резолюції Генеральної асамблеї ООН.

Активісти пройшли за узгодженим з поліцією маршрутом. У руках жителі Гонконгу несли плакати з написами «Геть сльозогінний газ», «Жорстоких поліцейських – до правосуддя», «За свободу і демократію». Організатором мітингу виступає опозиційний рух «Громадянський фронт за права людини».

Правоохоронні органи попередили організаторів, що мітинг має бути мирним і завершитися не пізніше 22:00 (16:00 за Києвом). Поліція не виключає, що до ходи приєдналися радикальні активісти, які можуть зійти з узгодженого маршруту і спробувати влаштувати заворушення.

Перед початком антиурядової акції поліція заявила про арешт 11 осіб. У них вилучили зброю, це переважно армійські ножі.

Масові протести в Гонконзі тривають від червня. Спочатку жителі протестували проти закону про екстрадицію на материковий Китай, який, на їхню думку, міг використовуватися проти дисидентів. Пізніше учасники протестів стали вимагати більшої незалежності від Китаю і проведення демократичних реформ. Вони також вимагають розслідування дій поліції під час протестів і амністії для заарештованих активістів.

Акції часто переростали в сутички з поліцією. Співробітники правоохоронних органів неодноразово застосовували водомети і сльозогінний газ для розгону демонстрантів. За весь час протестів були заарештовані близько шести тисяч людей. Одна людина загинула.
…

У Росії шаман Олександр Габишев із Якутська знову вирушив до Москви «виганяти» президента Росії Володимира Путіна, повідомили в коментарі Сибір.Реалії (проєкту Радіо Свобода) його соратники.

Габишев почав свій шлях 7 грудня разом з двома супутниками – чоловіками на ім’я Олексій та Кирило.

За словами Євгенія Ростокіна на прізвисько «Ворон», Габишев вирушив до Москви після «спілкування з духами». Він зазначив, що підписка шамана про невиїзд завершилася 14 жовтня.

У березні Олександр Габишев вперше вирушив з Якутії до Москви для проведення «обряду вигнання Путіна». Його затримали 19 вересня на кордоні Бурятії й Іркутської області. Проти шамана порушили кримінальну справу про заклики до екстремізму. З нього взяли підписку про невиїзд.

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Кремль не має відношення до затримання шамана.

 
…

Сполучені Штати і рух «Талібан» відновили 7 грудня мирні переговори. Це відбулося через три місяці після того, як президент США Дональд Трамп розпорядився перервати діалог, головною метою якого є припинення війни в Афганістані.

Переговори відбуваються в Досі, столиці Катару, де знаходиться керівництво воєнізованого угрупування, розповіло джерело в адміністрації США «Голосу Америки». «Мета обговорення – зниження насильства, яке приведе до переговорів всередині Афганістану і перемир’я», – сказало джерело. Американську делегацію знову очолив Залмай Халілзад, спецпредставник Держдепартаменту зі встановлення миру в Афганістані.

Наприкінці зустрічі представник «Талібану» написав у твітері, що обидві сторони продовжать дискусію 8 грудня. «Переговори почалися з того моменту, на якому вони зупинилися. Ми обговорили підписання угоди і супутні питання», – заявив Суха Шахін, не навівши деталей.

У вересні Трамп перервав мирні переговори з талібами після загибелі 12 людей у результаті вибуху в Кабулі. Тоді було вбито одного американського військового.

Наприкінці листопада Трамп прибув із неоголошеним візитом до Афганістану. Він підтвердив, що його адміністрація відновила переговори з талібами, а «Талібан» готовий до припинення вогню. Цю заяву підтвердили й самі таліби.
…