01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Захист оскаржить в ЄСПЛ вирок кримського суду у «справі 26 лютого» – адвокат

Захист оскаржить в Європейському суді з прав людини вирок у «справі 26 лютого». Про це заявив адвокат засудженого в анексованому Криму Алі Асанова Едем Семедляєв.

«Ми точно будемо подавати в ЄСПЛ, для цього вже ведеться певна робота. Ми приблизно припускали, який буде вирок. Сьогодні ми підписали формуляри довіреностей в ЄСПЛ і протягом півроку ми повинні подати ці скарги», – розповів адвокат після засідання суду з розгляду апеляції на вирок у справі 26 лютого.

Сьогодні підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму відхилив апеляцію захисту засуджених за «справою 26 лютого» Алі Асанова і Мустафи Дегерменджі і залишив вирок чинним.

Підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя 19 червня засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантемиров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно із випробувальним терміном 3 роки кожному.

Читайте також: «Ніхто не вірив, що Крим анексують» ‒ кримськотатарські активісти

26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські і проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти, яких організували лідери «Русского единства» на чолі з Сергієм Аксьоновим, який зараз очолює російський уряд в анексованому Криму.

У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про «масові заворушення» на мітингу 26 лютого.

Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Кантемиров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який у той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.

З ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не будуть служити доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.

11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов’язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.

Read More

Майже 20% українців хочуть, щоб конфлікт із Росією вирішували у будапештському форматі – соціологи

19,12% українців вважають, що майбутній президент має вирішувати конфлікт із Росією в будапештському форматі – за участі Великої Британії, США, Росії, Франції та Китаю. Про це свідчать дані опитування компанії GFK Ukraine та центру «Нова Європа».

«Мешканці українського півдня, зауважуючи, що військовий конфлікт на Донбасі має внутрішнє коріння, воліють, аби майбутній президент України вів переговори напряму з «ЛДНР». У різних куточках України також залишається частина тих, хто підтримує мінський формат переговорів щодо вирішення конфлікту на Донбасі», – повідомив в коментарі Радіо Свобода заступник директора центру «Нова Європа» Сергій Солодкий.

За його словами, найбільше прибічників будапештського формату – на півночі та заході України (близько 25%), чимало прибічників і на сході – понад 20%. На півдні країни найвищий показник має варіант «це внутрішній конфлікт, а тому потрібно вести переговори з представниками непідконтрольних територій Донбасу» (19,66%), каже експерт. На заході України також майже 20 відсотків опитаних вважають, що до відновлення контролю над окупованими територіями необхідно залучити Збройні сили України.

Крім того, за даними опитування, для 54% українців важливо, щоб майбутній президент продовжив євроінтеграцію України. У регіональному контексті таких найбільше на заході – понад 70%, і найменше на сході – з4%.

Опитування тривало у листопаді-грудні 2018 року опитали 2073 повнолітніх респонденти у всіх регіонах країни, за винятком окупованих територій. Опитування проведено у рамках програми сприяння громадській активності «Долучайся», яку фінансує Агентство США з міжнародного розвитку.

Read More

Україна торік позичила понад 286 мільярдів гривень – Мінфін

Міністерство фінансів України повідомило, що залучило торік державних запозичень для фінансування бюджетного дефіциту на суму близько 286,5 мільярда в гривневому еквіваленті.

«Що це означає, у тому числі, що зовнішні запозичення склали 112,3 мільярда гривень, внутрішні – 174,2 мільярда гривень», – йдеться в повідомленні.

У відомстві нагадали, якою була структура зовнішніх запозичень у 2018-му, а це 725 мільйонів доларів від розміщення короткострокових єврооблігацій, 2 мільярди доларів – довгострокових єврооблігацій, 500 мільйонів євро в рамках четвертої програми макрофінансової допомоги від Євросоюзу і 349 мільйонів євро кредиту під гарантії Світового банку.

Раніше в Кабміні заявляли, що попередники нинішньої уряду заборгували кредиторам бюджет України на 2019 рік. Як повідомляв прем’єр-міністр Володимир Гройсман, українська влада від 2005 до 2013 року позичила за кордоном і всередині країни 50 мільярдів доларів, що приблизно дорівнює кошторису-2019.

Read More

US Clashes With Iran in International Arena

The United States clashed with Iran in the international arena Tuesday. The U.S. is hosting a Middle East conference in Poland with a focus on countering Iran’s influence in the world. An international court based in the Netherlands ruled Tuesday that Iran can proceed with a bid to unfreeze assets in the United States. VOA’s Zlatica Hoke reports.

Read More

Pushing for US Exit, Increasingly ‘Fragile’ Astana Trio Poised to Map Syria’s Future

The leaders of Russia, Iran and Turkey are meeting in the Russian Black Sea resort of Sochi Thursday to discuss the conflict in Syria for the first time since the United States announced its troop withdrawal.

Although the Kremlin hasn’t divulged details, a number of observers say questions about the strategic implications of a U.S. pullout and differences between Moscow and Ankara on a political settlement in northern Syria are likely to predominate.

Russian Defense Minister Sergei Shoigu on Monday made an unexpected visit to Ankara, where he met with Turkish counterpart Hulusi Akar to resolve several issues ahead of the so-called Astana trio gathering — particularly recent developments in Syria’s northwestern Idlib province, which borders southern Turkey.

WATCH: Russia, Turkey, Iran Discuss Syria’s Postwar Future

Russia and Turkey cut a deal in September to establish an Idlib demilitarized zone to avert a Syrian government offensive, but the agreement was imperiled last month when al-Qaida-linked Hay’et Tahrir al-Sham militants took control there from Turkish-backed rebels.

While Russia and Iran are close allies of Syrian President Bashar al-Assad, Turkey, like the United States, supports differing Syrian rebel factions.

Earlier this week Turkey and Russia jointly called for “decisive measures” to retake control of Idlib, though the statement contained no specifics.

Turkey’s foreign minister recently said Ankara might agree to a limited Russian-backed Syrian offensive to seize Idlib, but that would prove a strategic setback for Ankara, which seeks to capitalize on the U.S. troop withdrawal by retaking oil-rich northeastern provinces held by Kurdish fighters, whom Ankara considers terrorists.

Turkey’s long-term plan to create a buffer zone on the Syria-Turkey border, which has long been bolstered by the U.S. forces, would now require Russian support to enforce.

In the Idlib region where Hay’et Tahrir al-Sham has expanded its reach, any kind of massive military assault would likely mean large-scale civilian casualties and a refugee exodus into Turkey.

​Reconstruction investments

On the premise that an unstable Syria will only increase migrant flows to northern Europe, Russian President Vladimir Putin began soliciting postwar reconstruction investment from European counterparts in late 2018.

Rebuffed by European leaders who are unwavering in their conviction that Syria’s estimated $250 billion postwar reconstruction bill belongs solely to Assad, Putin, according to Oxford University analyst Samuel Ramani, has been looking to Saudi Arabia and China as potential investment partners, a move that would put Moscow at financial odds with Tehran, with whom it is militarily partnered in Syria.

“Concerns about competition between Russian and Iranian businesses involved in the reconstruction of Syria came to a head in February 2018, when Moscow beat out Tehran for a major 50-year deal in Syria’s phosphate industry,” he recently wrote in a think piece for the Washington-based Carnegie Endowment for Peace.

Although their mutual interest in safeguarding Assad’s rule may allow Tehran and Moscow to see past financial differences throughout the Sochi talks, he wrote, “tensions could flare up between Russia and Iran once their joint military operations in Syria come to a close.”

Senior Iranian figures last week called Syria a top foreign policy priority and a situation where American troops should have no role whatsoever.

On Sunday, Tehran’s Deputy Defense Minister Reza Talai-Nik warned that “all U.S. bases there are within the range of our cross-border weapons, and if these fail, we’ll strike them from within Iran,” according to a report by the semi-official Tasnim News Agency.

​Moscow as sole broker

As the Astana trio impatiently awaits a full U.S. withdrawal from Syria, some observers say the absence of American boots on the ground may prove a complicating factor for Moscow, which has long sought to assert itself as a broker of global affairs.

“The first question in Sochi is likely to be, who replaces the American presence?” said Alexey Malashenko of the Moscow-based Dialogue of Civilizations Research Institute. “And here, there is a misunderstanding between Russia and Turkey, because Turkey has repeated several times that this American place must come to be occupied by Turks, and Russia is against this. So, from that point of view, I think the meeting in Sochi will be very, very difficult for both of those countries.”

Asked if the Astana leadership is even confident in White House plans for withdrawal — President Donald Trump’s statements on the U.S. pullout, which contained no timetable, have been contradicted by members of his own Cabinet — Malashenko said it doesn’t matter.

“Regardless of the specifics, just the possibility of an American withdrawal creates additional problems for Russia,” he said. “In the Kremlin they constantly speak about America as an adversary that creates problems in the Middle East. But if Americans withdraw, what will Russia do? Because for Putin and the Kremlin, the situation with the American presence was at least more or less clear. Now this situation is becoming more and more unclear by the day.”

In his assessment, a sustained U.S. presence would only benefit the Kremlin.

“Maybe it’s a paradox, yes, but I think that’s the case,” he said, adding that a U.S. pullout also leaves Moscow to act as an on-the-ground arbiter between Iran, Syria and Israel.

“Before last year we spoke a lot about the multipolar situation of Tehran, Ankara and Moscow,” he said. “But now it seems that triangle is becoming more and more fragile.”

Putin approval ratings in the balance

Russia’s ability to stabilize Syria in the wake of a U.S. withdrawal also has potential consequences for Putin’s domestic approval ratings, which have been at a low point since late 2018.

Thursday’s summit will start just three days after a survey released by Moscow’s independent Levada Center polling organization showed that more than 50 percent of Russians say top officials are lying to them about the true state of affairs in the country.

Less than a week ago, Reuters published an investigation alleging that the Kremlin covered up mass casualties on the ground in Syria at a time when it is expanding its military activities in the Middle East and Africa.

The Higher School of Economics in Moscow recently published data showing that disposable income has decreased since 2014 and is predicted to drop further this year, which marks the fifth anniversary of U.S. and European Union sanctions resulting from Moscow’s annexation of Crimea.

Several rounds of negotiations over recent years have failed to end the fighting, which has claimed the lives of more than 400,000 people, displaced millions, and devastated many historic sites across the country.

President Trump has received criticism from Republicans, Democrats, and some foreign officials for what they have called a hastily planned withdrawal of the 2,000 U.S. troops, with many saying it leaves Kurdish allies at the mercy of the Turks and hands a victory to Russia and Iran.

Turkey has threatened to attack the United States’ Kurdish allies fighting Islamic State militants in Syria. In January, Trump threatened to “devastate Turkey economically” if Ankara attacks the U.S.-backed Kurdish forces.

Thursday’s talks will be 12th conference organized by Moscow, Ankara and Tehran, including nine held in Astana. The trio last met in November.

Read More

Russia, Turkey, Iran Discuss Syria’s Postwar Future

The leaders of Russia, Iran and Turkey meet Thursday in the Russian Black Sea resort of Sochi to talk about the way forward in Syria as the conflict comes to an end. All three nations have adversarial relations with the United States and have welcomed U.S. President Donald Trump’s announcement that he plans to withdraw American troops from Syria. But as Ricardo Marquina in Moscow tells us in this report narrated by Jim Randle, there are big questions about what will happen after a U.S. pullout.

Read More

НБУ: торік з України за кордон переказали майже 300 мільйонів доларів, понад третину – до Росії

У 2018 році з використанням систем переказу коштів за межі України відправили 294 мільйони доларів, 36% – до Росії. Як йдеться у повідомленні Національного банку України, ці дані не включають інформацію про перекази, здійснені через банки, карткові платіжні системи та поштові відділення.

«Упродовж 2018 року сума коштів, отриманих в Україні з використанням міжнародних систем переказу коштів, у вісім разів перевищує суму коштів, відправлених за її межі», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними НБУ, обсяг внутрішньодержавних операцій через системи переказу коштів торік зріс майже на чверть.

7 лютого 2019 року в Україні вступив у дію закон «Про валюту та валютні операції», що має зняти низку суттєвих обмежень на валютному ринку. Серед новацій – скасовується валютний нагляд для експортно-імпортних операцій на суму до 150 тисяч гривень, також особа чи компанія можуть вільно проводити операції з валютою, не перевищуючи свій ліміт.

Read More

У Держдумі Росії заявили, що «Крим не повернуть в обмін на зняття санкцій США»

Голова комітету російської Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький заявив, що про повернення Криму під контроль України в обмін на зняття санкцій США проти Росії «не може бути й мови».

Слуцький коментував заяву заступника постійного представника США при ООН Джонатана Коена на засіданні Ради безпеки ООН про те, що США збережуть санкції щодо Росії до повного виконання Москвою Мінських угод і виведення російських військ з Донбасу і Криму.

«Питання територіальної приналежності Криму закрите. Ні про яке повернення півострова Україні в обмін на скасування антиросійських санкцій США не може бути мови»,  – заявив Слуцький.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

Зеленський має оплатити показ «Слуги народу-3» з виборчого фонду – член Нацради з ТБ і радіо

Показ третього сезону серіалу «Слуга народу» в березні, в розпал виборчої кампанії, має ознаки політичної агітації і тому має бути оплачений з виборчого фонду кандидата в президенти України Володимира Зеленського. Про це 13 лютого заявив член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський в ефірі «Ньюзрум», нового мультимедійного проекту Радіо Свобода на платформі YouTube.

«Якщо цього не буде відбуватися, то це буде, на мою думку, порушенням виборчого законодавства. Ту кількість серій, яку має демонструвати впродовж виборчого періоду кандидат… всі ці серії мають оплачуватися, без різниці, вони мають це узгодити з самим телеканалом. Але, хочу зауважити, що і телеканал має також надати в такому ж обсязі можливість розмістити свої агітаційні матеріали іншим кандидатам», – сказав Костинський.

Голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко вважає, що показ серіалу «теоретично може» розглядатися як передвиборча агітація.

«У цьому контексті слід звернути увагу щонайменше на два моменти: по-перше, це зміст фільму, чи є в ньому прямі заклики голосувати за того чи іншого кандидата, по-друге, треба звертати увагу на те, чи є створення чи участь у фільмах чи серіалах постійною роботою, звичайною професійною діяльністю, чи це для нього щось нове. Той же чинний президент Сполучених Штатів (Дональд Трамп – ред.) неодноразово з’являвся у фільмах, щоправда, це було не під час виборчої кампанії», – відзначив Іллєнко.

Політичний консультант виборчої кампанії Зеленського Дмитро Разумков називає закиди щодо рекламного характеру «Слуги народу-3» штучною спробою не пустити серіал в ефір.

«Це серіал, який є продовженням перших частин і там немає кандидата в президенти Зеленського, там є актор Зеленський, який грає одного з учасників цього фільму, Голобородька. Виходячи з цієї логіки, потрібно повністю скасувати і перший, і другий сезон», – говорить політтехнолог.

Комітет виборців України 12 лютого заявив, що показ відеофільму «Слуга народу-3» під час виборчого процесу має розглядатися як передвиборна агітація на користь кандидата в президенти України Володимира Зеленського і має бути оплачений із його виборчого фонду.

«Схожа ситуація мала місце у 2018 році в Литві, де один з місцевих політиків частково оплатив зйомки серіалу, який позитивно висвітлював його діяльність. Головний герой серіалу був візуально схожий на політика, а також в серіалі позитивно згадувалося про його партію. Головна виборча комісія Литви визнала окремі епізоди фільму політичною рекламою із відповідними юридичними наслідками», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Прем’єра нового сезону серіалу «Слуга народу» запланована на березень 2019 року.

Центральна виборча комісія 30 січня зареєструвала кандидатом у президенти відомого шоумена, художнього керівника ТОВ «Квартал 95» Володимира Зеленського. Його висунули представником від політичної партії «Слуга народу».

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.

 

 

 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

«Слуга народу» в телевізійному проекті. Кому служитиме у проекті політичному?

«Нас чекає глобальний тест на нормальність»: реакції на лідерство Зеленського у рейтингах

«1+1» заперечує слова Зеленського про «технічну помилку» під час новорічного привітання президента

Після розслідування «Схем» Зеленський зрештою визнав, що має кінобізнес в Росії

«Зеленський захитався навіть від маленького вітерця розслідувань»: реакції на сюжет «Схем»

Read More

Уряд дозволив Супрун виконувати обов’язки очільниці МОЗ

Уряд частково розблокував роботу Міністерства охорони здоров’я, видавши розпорядження, яке дозволяє Уляні Супрун виконувати обов’язки очільниці МОЗ, крім виключних повноважень як члена Кабінету міністрів. Про це йдеться у повідомленні міністерства з посиланням на сьогоднішнє рішення уряду.

Згідно з повідомленням, Кабмін при ухваленні такого рішення послуговувався постановою «Про порядок виконання обов’язків міністра у разі його тимчасової відсутності».

«Розпорядження уряду дозволяє затвердити розподіл вакцин і ліків у регіони, відправити на закордонне лікування 44 українців, продовжити процес будівництва дитячої лікарні ОХМАТДИТ та закупівлю обладнання та інші рішення, що потребують негайного затвердження. Ці документи будуть підписані найближчим часом», – йдеться в повідомленні.

5 лютого стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва в особі судді Сергія Каракашьяна заборонив Уляні Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень голови МОЗ». Першим про це повідомив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, політична сила якого і подала відповідний позов. Пізніше інформацію підтвердили і в самому Міністерстві охорони здоров’я. В уряді оскаржили це рішення суду. Окружний адміністративний суд поки що не ухвалив рішення за цією скаргою.

Крім того, на 15 лютого призначений розгляд позову народного депутата Ігоря Мосійчука щодо «відсутності повноважень» на виконання обов’язків міністра охорони здоров’я в Уляни Супрун. Засідання відбудеться о 14:50 в Окружному адміністративному суді Києва.

Read More

Turkish-Chinese Tensions Escalate Over Uighurs

China has issued a travel warning to its residents visiting Turkey, in a move seen as targeting Turkey’s large tourism industry. The advisory is the latest escalation in bilateral tensions after Hami Aksoy, a spokesman for the Turkish foreign ministry, condemned China’s treatment of its Uighur minority.

In a statement, Aksoy said 1 million Uighurs have been arbitrarily detained and subjected to torture and brainwashing. Beijing swiftly shot back, calling the Turkish statement “vile.” Chinese officials called on Ankara to withdraw what they described as “false accusations.”

The northwest Xinjiang region of China, home to most of the country’s Uighurs, has been under heavy police surveillance after years of ethnic tensions that have sometimes exploded into violence. 

The Chinese government calls its crackdown a counterterrorism effort.

In the past, Turkish President Recep Tayyip Erdogan advocated for the rights of Uighurs, who are ethnically related to modern-day Turks, and the country often received Uighurs seeking asylum. In recent years, however, analysts say booming trade with China became more of a priority for Erdogan and his government.

“They stopped talking about this burning issue, preferring an economic relationship with this giant country,” political scientist Cengiz Aktar said.

Erdogan is a conservative Muslim and has been increasingly positioning himself as a defender of global Muslim rights. The Turkish leader regularly condemns Burma’s treatment of Rohingya Muslims, and he is vocal in his support for the Palestinians.

Aktar said the growing international condemnation of Beijing over its treatment of Uighurs forced Ankara to speak out.

“The issue became universal, and there were reactions all over the world especially from non-Muslim countries. So, [Turkey] felt simply compelled to react to it,” he said.

Election politics also is a factor, with Erdogan’s AKP Party competing in hotly contested local polls next month. Analysts say backing the Uighurs will play well among religious, conservative voters.

Analysts expect Beijing to impose further economic sanctions on Ankara, meaning the price Turkey will pay for standing up for the Uighurs in China could be considerable.

Read More

UN Court Has Jurisdiction to Hear Part of Iran-US Dispute

The International Court of Justice ruled Wednesday that it has jurisdiction to hear part of a case brought by Iran against the United States that seeks to claw back around $2 billion worth of frozen Iranian assets.

The U.S. Supreme Court awarded the money to victims of a 1983 bombing in Lebanon and other attacks linked to Iran.

At hearings last year, the United States raised five objections to the court’s jurisdiction and the admissibility of the case, which Iran filed in 2016.

The ruling came amid high tensions between Washington and Tehran after President Donald Trump pulled America out of the nuclear deal last year.

The United Nations’ highest court upheld one U.S. objection to its jurisdiction, but it rejected another and said the third objection should be discussed at a later stage in the case. The judges also rejected two U.S. objections to the admissibility of the case.

The case will now proceed to the merits phase and is expected to take months or years to complete.

Tehran filed the case in 2016 based on the 1955 Treaty of Amity between Iran and the U.S., a bilateral agreement that Washington withdrew from last year.

The little-known treaty regulating commerce between the two countries was among numerous ones signed in the wake of World War II as the Truman and Eisenhower administrations tried to assemble a coalition of nations to counter the Soviet Union. It includes a clause that sends unresolved disputes about interpretation of the treaty to the world court.

The attack at the heart of the case was a suicide truck bombing of a U.S. marine barracks in Beirut in October 1983 that killed 241 military personnel and wounded many more. A U.S. court ruled that the attack was carried out by an Iranian agent supported by the Hezbollah militant group.

The court, in an 11-4 majority ruling, upheld a U.S. objection to its jurisdiction based on state immunity claimed by Iran, however they unanimously rejected Washington’s assertion that measures freezing Iranian assets fell outside the scope of the treaty.

The judges unanimously rejected U.S. claims that the case was an abuse of process and that it should be thrown out because of Tehran’s alleged sponsorship of terrorism and involvement in nuclear proliferation.

Iranian representative Mohsen Mohebi called the decision a success, but added he had expected the court to reject all of the American objections. American lawyers left the court without commenting.

Read More

Державний борг США зріс до рекордних 22 трильйонів доларів

Незважаючи на сильну економіку, державний борг США збільшився до рекордних 22 трильйонів доларів. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Як зазначає агентство, боргові зобов’язання Сполучених Штатів зростають на фоні переговорів президента США Дональда Трампа з членами Конгресу стосовно фінансування побудови стіни на кордоні з Мексикою.

В той же час експерти попереджають про небезпеку зростання дефіциту бюджету країни.

25 січня президент Дональд Трамп оголосив про відновлення роботи урядових установ після «шатдаун», який почався в кінці року, тривав 35 днів і став найтривалішим в історії США.

Read More

Budget Defeat Puts Spain’s Center-Left Government on Ropes

Catalan separatist and right-wing lawmakers in the Spanish parliament’s lower house rejected Wednesday the ruling Socialist government’s 2019 budget plan, likely paving the way for a call of early elections by Prime Minister Pedro Sanchez.

The 191-158 vote, with one abstention, opens a new crisis in Spanish politics. Members of the cabinet had signaled that a defeat in parliament would lead to a general election. The only other time that a Spanish government lost a budget vote, in 1995, the Socialists were forced to dissolve the parliament and call an election.

Opposition leader Pablo Casado, head of the conservative People’s Party, said Wednesday’s vote was “a de facto confidence vote against Pedro Sanchez.”

Catalan deputies from pro-independence parties had demanded to open talks on the northeastern region’s self-determination in exchange for supporting Sanchez’s spending proposal, but the center-left minority government had rejected that.

The socialist party holds only 84 seats in the 350-seat lower house. Its votes and those of the anti-austerity Podemos party weren’t enough to counter a majority of center-right, conservative and smaller parties voting in favor of six blanket objections.

Sanchez became prime minister in June when the Catalans joined the anti-austerity Podemos and other smaller parties in backing a no-confidence vote against his conservative predecessor, Mariano Rajoy.

Without parliamentary support, Sanchez’s government can’t pass significant legislation and would need to prolong Rajoy’s 2018 spending plan. That leaves the center-left administration without funds for social policies that are key to retaining Podemos’ support.

Sanchez rushed out of the lower house’s chamber shortly after the vote, dodging questions by reporters.

His finance minister, Maria Jesus Montero, said that it made sense that Sanchez’s term, which ends next year, would be shortened with the budget rejection – but that it was up to the prime minister himself to decide if and when to call a new general election.

Talks between Sanchez’s government and a new separatist coalition that took power in Catalonia after 2017’s failed independence push broke down last week when the government refused to accept self-determination talks.

The ongoing trial against a dozen politicians and activists who drove the breakaway attempt in Catalonia two years ago has further angered many pro-independence supporters.

The politically charged trial entered its second day on Wednesday with the Supreme Court prosecutor criticizing what he said were defense lawyers’ attempts to turn the proceedings into an examination of the Spanish state and judiciary.

Prosecutor Javier Zaragoza called “ridiculous” and “unjustified” the arguments made on Tuesday, the trial’s opening day, by defense lawyers who called the case politically motivated and an attempt to eliminate dissent in the troubled northeastern region.

Twelve Catalan politicians and activists face years behind bars if they are convicted of rebellion or other charges for having pushed ahead with a unilateral independence declaration that opened an unprecedented political crisis in Spain.

Read More

Євросоюз домовився про нові правила регулювання газопроводу «Північний потік-2»

Євросоюз 12 лютого домовився про нові правила регулювання газопроводу «Північний потік-2».

На газопровід будуть поширюватися вимоги європейської газової директиви, однак Німеччина зможе робити для нього виключення. Їх потрібно буде погоджувати з Єврокомісією.

Німеччина, компанії з якої беруть фінансову участь у проекті постачання газу до Європи з Росії в обхід транзитних можливостей України, підтримує його і на державному рівні, називаючи «суто комерційним», хоча Берлін заявляє про необхідність зберегти транзит російського газу і через Україну.

Читайте також: Європарламент усвідомив, що небезпека від Росії значно зросла – Калніете

Україна, як і низка країн Євросоюзу, переважно східноєвропейських, балтійських і скандинавських, а також США виступають проти цього проекту. Вони наголошують, що проект суто політичний, бо збільшує залежність Європи від російського газу, і економічно не обґрунтований. Таку позицію підтримує і Європейська комісія, яка в разі ухвалення пропонованих змін до директиви зможе певним чином впливати на використання газогону.

У разі припинення чи різкого скорочення транзиту російського газу через Україну Москва зможе легше шантажувати Київ, а також позбавить його важливого джерела надходжень із плати за транзит, вважають супротивники проекту.

Read More

У 2018 році ВВП України зріс на 3,2% – уряд

У 2018 році валовий внутрішній продукт України зріс на 3,2%, заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Ми маємо досить позитивний показник 3,2% зростання ВВП. Це оперативні дані згідно з розрахунками Мінекономіки», – сказав Гройсман.

Він додав, що рівень інфляції в Україні у 2018 році склав менш як 10%.

За оцінкою Світового банку, у 2017 році валовий внутрішній продукт України склав 112,2 мільярда доларів США.

Read More

Russia Says Ready to Help Venezuela Dialogue, Warns US Against Meddling

Russia said on Tuesday it was ready to facilitate the start of dialogue between Venezuela’s government and opposition, but warned the United States against intervening in Caracas’ internal affairs.

Russia has sided with President Nicolas Maduro in his standoff with opposition leader Juan Guaido. Maduro retains control of state institutions including the military, but most Western countries, including the United States, have recognized Guaido as Venezuela’s president.

“We have been maintaining very important contacts with the government of this country and stand ready to provide a kind service in order to facilitate the process of finding ways out of the situation,” Tass news agency quoted Russian Deputy Foreign Minister Sergei Ryabkov.

He also said Russia had made some proposals to Venezuela on settling its crisis, but gave no details.

Moscow has invested billions of dollars into Venezuela’s economy and oil production.

On Tuesday, opposition supporters returned to the streets nationwide to keep the heat on Maduro and demand that he allow humanitarian aid into Venezuela, where food and medicine shortages are rife.

Russian Foreign Minister Sergei Lavrov told U.S. Secretary of State Mike Pompeo in a telephone call Tuesday evening that Washington should avoid any interference, including military, in Venezuela’s internal affairs.

Lavrov also said Russia was ready for consultations on the situation in Venezuela in line with the United Nations charter.

Read More

Balkan Nation Is North Macedonia Now

Enter North Macedonia.

The small Balkan country of Macedonia officially changed its name Tuesday by adding a geographic designation that ends a decades-old dispute with neighboring Greece and secures its entry into NATO.

A government press release said the young country now is formally called the Republic of North Macedonia. A series of practical adjustments — ranging from new road signs to updated passports and currency — will be made gradually, and started with the government website late Tuesday.

Prime Minister Zoran Zaev said his country would press ahead with all the changes needed to fulfill its end of the historic deal he reached with the prime minister of Greece last year.

“At the end of the day we must show that we are implementing our part of the obligations,” he said. “I believe that all institutions are ready to act.”

Foreign Minister Nikola Dimitrov said the move followed a final exchange of diplomatic notes with Greece.

“May today be the beginning of a long friendship between Greece and North Macedonia,” he said in a tweet. “We can’t change our past, but we can and we will shape our future of friendship, partnership and cooperation.”

The name change resolves a dispute with Greece dating back to Macedonia’s declaration of independence from the former Yugoslavia in 1991.

Athens had long argued that its small, landlocked neighbor’s name implied claims on the northern Greek province of Macedonia, and on ancient Greek cultural heritage.

Although more than 130 countries formally had recognized the country as Macedonia, the United Nations and other international bodies used the “Former Yugoslav Republic Of Macedonia,” the cumbersome moniker Greece and Macedonia settled on for an interim accord in 1995.

A breakthrough in their name dispute came last summer when Zaev and Greek Prime Minister Alexis Tsipras agreed to a compromise under which Greece also lifted its objections to Macedonia joining NATO and the European Union.

Despite opposition on either side of the border, the deal was ratified by both parliaments.

North Macedonia’s deputy foreign minister, Andrej Zernovski, told local Telma TV that authorities would change, within three days, road signs at border crossings, airports and customs checkpoints.

Within four months, the Interior Ministry will start issuing new car license plates with the abbreviation NMK, while new passports will be issued at the end of this year, Zernovski said.

The country plans to give the U.N. and its member states formal notice of the name change within days, he said.

A government press release said that changes will also be made to notice boards at airports, while the country’s central bank will draft plans for replacing the circulating currency with the old one-word name.

Earlier Tuesday, Macedonia raised a NATO flag at its main government building, as more member nations approved making it the alliance’s 30th member.

Speaking at a ceremony in the capital of Skopje, Zaev said the country had achieved a “historic goal” in being accepted into NATO.

All of NATO’s 29 current members must ratify the accession agreement. Slovenia on Tuesday became the second country to do so after Greece, which made the move last week.

Read More

Порошенко виступить в ООН у п’яту річницю початку анексії Криму – посол Єльченко

На спеціальному засіданні Генеральної асамблеї ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України 20 лютого планує виступити президент України Петро Порошенко, повідомив 12 лютого посол України в ООН Володимир Єльченко. Таку заяву український дипломат зробив перед початком засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації в Україні.

У 2018 році Україні вдалося включити до порядку денного ООН окремий пункт «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України», йдеться про непідконтрольну нині українському урядові частину Донбасу та анексований Росією Крим. Перше спеціальне засідання з цієї теми призначене на 20 лютого, дату, яка є також п’ятою річницею початку російсько-українського конфлікту.

12 лютого Рада безпеки ООН проводить скликане Росією засідання з нагоди четвертої річниці укладення Мінських угод.

Read More

Посол Росії в ООН згадав про «переслідування Медведчука» в Україні

Посол Росії в ООН Василь Небензя заявив 12 лютого на засіданні Ради безпеки з нагоди четвертої річниці укладення Мінських угод, що виконання цих домовленостей стало прирівнюватися Києвом до державної зради і каратися кримінальним переслідуванням.

«5 лютого Генпрокуратура України оголосила про початок кримінального переслідування одного з лідерів української опозиції Віктора Медведчука. Причина такого переслідування – його заклик до прописаного в мінському комплексі заходів прямого діалогу Києва з Донбасом і надання регіону особливого статусу в складі України», – твердить російський дипломат.

Генеральна прокуратура України повідомила 5 лютого, що відкрила кримінальне провадження проти проросійського політика, голови політради партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктора Медведчука за статтями «державна зрада» і «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».

Як повідомила 5 лютого у Facebook речниця генерального прокурора Лариса Сарган, справу відкрили за зверненням народного депутата Андрія Тетерука через слова Медведчука на партійному з’їзді 29 січня, де він заявив про необхідність утворення так названого «автономного регіону Донбас».

Речниця МЗС України Катерина Зеленко заявила 12 лютого, що російська сторона не виконує основних положень документа, підписаного в 2015 році.

Посольство США в Україні також заявило, що Росія упродовж чотирьох років не дотримується Мінських угод.

12 лютого 2015 року на зустрічі в Мінську лідери Німеччини, Франції, України та Росії у форматі «нормандської четвірки» узгодили «Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод».

Напередодні стало відомо, що до четвертої річниці підписання Мінських угод Росія скликає засідання Ради безпеки ООН – на вечір 12 лютого. Речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко заявив, що справжня мета Росії – відволікти увагу від спеціального засідання 20 лютого, присвяченого п’ятій річниці початку конфлікту.

Read More

Eurostat: 11 EU States Already Met 2020 Renewable Energy Target

The European Union produced 17.5 percent of its power needs from renewable sources in 2017, while 11 of the bloc’s 28 members had already achieved a 2020 goal of 20 percent or more, the latest data released by Eurostat showed.

Renewables, such as wind, solar and hydro power, accounted for 17 percent of the energy mix in the EU in 2016 and 8.5 percent in 2004, the first year for which figures were available, Eurostat said.

The 2020 target is a stepping stone to the goal of 32 percent in 2030.

“The EU is on track to meet its 2020 renewable target, with 11 member states already above their national targets,” said Climate Commissioner Miguel Arias Canete, who has called for the bloc to aim for net zero emissions.

The report said Sweden had the highest share of renewable energy consumption, with more than half its energy coming from renewable sources in 2017. Luxembourg had the lowest proportion, with renewables accounting for just 6.4 percent of energy use.

The Netherlands, France, Ireland, Britain, Poland and Belgium were among EU nations still a few percentage points off their 2020 objective, as of 2017.

European Environment Agency said last year the bloc’s shift towards renewable energy was slowing, putting its ability to meet its 2020 and 2030 targets at risk.

The targets are part of the bloc’s overall drive to reduce greenhouse gas emissions by at least 40 percent below 1990 levels by 2030 in line with the Paris Agreement to keep global warming well below 2 degrees.

Read More

Аваков розповів у США про «механізм малих кроків» для деокупації Донбасу

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков 12 лютого в Інституті Миру в столиці США Вашингтоні розповів про запропоновані його відомством механізми повернення окупованих територій Донбасу, повідомляє сайт МВС.

«Ми пропонуємо новий формат, який потребує підтримки світової громадськості. Ми назвали нашу стратегію деокупації і реінтеграції Донбасу «Механізмом малих кроків», бо вважаємо, що досягти бажаного результату можна лише крок за кроком», – сказав Арсен Аваков.

На думку міністра, реалізації цього механізму має передувати підготовчий етап: формування необхідного правового поля, введення комунікаційної стратегії, визначення статусу Спеціальної міжнародної миротворчої місії.

«У нас немає конфлікту на релігійному підґрунті, немає конфлікту на етнічному підґрунті. Конфлікт в Україні нав’язаний ззовні. Тому миротворча місія, яка буде працювати, повинна бути орієнтована і на це, а також працювати спільно з українськими правоохоронцями та представниками місцевих громад», – вказав Аваков.

Арсен Аваков майже рік розповідає про «тактику дрібних кроків» для деокупації Донбасу. У липні 2018 року прес-служба МВС повідомляла точку зору міністра, згідно з якою державний устрій, цілісність кордонів, євроатлантична інтеграція України, статус Криму та деякі інші питання не можуть бути предметом дискусії в стратегії деокупації Донбасу.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей.

Управління верховного комісара ООН із прав людини оцінює загальне число жертв, пов’язаних із конфліктом в Україні станом на 31 грудня 2018 року, в 40-43 тисячі (включно з пораненими – ред.).

Read More

В Україні заблокують новий перелік сайтів, що загрожують нацбезпеці – СБУ

Найближчим часом в Україні буде заблокований новий перелік сайтів, які загрожують національній безпеці. Про це в ефірі телеканалу ICTV заявив начальник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Олександр Климчук.

«За останній рік було заблоковано близько 2 тисяч фейкових акаунтів, було подано для санкцій близько 200 інтернет сайтів, які пропагували російську ідеологію. Цього року подано ще 100 сайтів, найближчим часом введенням указом президента в дію рішення РНБО ці сайти будуть також заблоковані», – повідомив Климчук.

За його словами, є дані про те, що російські спецслужби готують потужні кібератаки перед і під час виборів.

«Вони можуть проходити не тільки в електронні системи безпосередньо Центральної виборчої комісії, а можуть атакувати будь-які об’єкти критичної інфраструктури, такі як транспорт, зв’язок, фінанси і енергетика», – сказав представник СБУ.

Навесні 2017 року президент указом ввів у дію рішення РНБО, що передбачає застосування нових санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб. Це рішення запустило заборону популярних сайтів групи Mail.Ru, сервісу «Яндекс», російських соцмереж «ВКонтакте», «Одноклассники». Пізніше були заборони й щодо низки інших сайтів, що були визначені, як такі, що «загрожують національній безпеці» України.

Раніше у Нацполіції повідомили, що російські хакери все частіше атакують сервери ЦВК і комп’ютери її співробітників, при цьому використовують заражені вірусом вітальні листівки, рекламні розсилки, пропозиції щодо оновлення програмного забезпечення тощо. У ЦВК ж заявили, що планують створити окремий підрозділ для гарантування кібербезпеки під час виборів у 2019 році.

Read More

Помпео: США повинні бути більше залучені в справи Центральної та Східної Європи

Держсекретар США Майк Помпео в ході свого візиту в Угорщину заявив, що Вашингтон повинен бути більше залучений у справи Центральної та Східної Європи, повідомляє російська служба «Голосу Америки».

«Сполучені Штати не повинні дозволяти російському президенту Володимиру Путіну «сіяти ворожнечу серед друзів і (в рядах) НАТО», – зазначив у понеділок Помпео.

Як зазначив раніше високопоставлений співробітник адміністрації США, мета поїздки Помпео в Угорщину, Словаччину і Польщу – спробувати компенсувати нестачу активності з боку США в роботі з країнами Центральної Європи.

«Наші дипломатичні контакти спрямовані на те, щоб конкурувати за позитивний вплив і показати нашим союзникам в регіоні, що США підтримують їх і виявляють інтерес до них, щоб представити альтернативу Китаю і Росії», – додав він.

Під час перебування в Будапешті

Держсекретар США Майк Помпео в ході свого візиту в Угорщину заявив, що Вашингтон повинен бути більше залучений у справи Центральної та Східної Європи, повідомляє російська служба «Голосу Америки».

«Сполучені Штати не повинні дозволяти російському президенту Володимиру Путіну «сіяти ворожнечу серед друзів і (в рядах) НАТО», – зазначив у понеділок Помпео.

Як зазначив раніше високопоставлений співробітник адміністрації США, мета поїздки Помпео в Угорщину, Словаччину і Польщу – спробувати компенсувати нестачу активності з боку США в роботі з країнами Центральної Європи.

«Наші дипломатичні контакти спрямовані на те, щоб конкурувати за позитивний вплив і показати нашим союзникам в регіоні, що США підтримують їх і виявляють інтерес до них, щоб представити альтернативу Китаю і Росії», – додав він.

Під час перебування в Будапешті Помпео закликав Угорщину підтримувати Україну в її протистоянні агресії Росії.

Держсекретар США Майк Помпео в ході свого візиту в Угорщину заявив, що Вашингтон повинен бути більше залучений у справи Центральної та Східної Європи, повідомляє російська служба «Голосу Америки».

«Сполучені Штати не повинні дозволяти російському президенту Володимиру Путіну «сіяти ворожнечу серед друзів і (в рядах) НАТО», – зазначив у понеділок Помпео.

Як зазначив раніше високопоставлений співробітник адміністрації США, мета поїздки Помпео в Угорщину, Словаччину і Польщу – спробувати компенсувати нестачу активності з боку США в роботі з країнами Центральної Європи.

«Наші дипломатичні контакти спрямовані на те, щоб конкурувати за позитивний вплив і показати нашим союзникам в регіоні, що США підтримують їх і виявляють інтерес до них, щоб представити альтернативу Китаю і Росії», – додав він.

Під час перебування в Будапешті Помпео закликав Угорщину підтримувати Україну в її протистоянні агресії Росії.

Read More

Activists Denounce Iran’s Islamic Revolution Anniversary in 4 European Capitals

Dozens of Iranian opposition activists have rallied in four European capitals since Sunday to protest the 40th anniversary of Iran’s Islamic Revolution and to demand the ouster of the nation’s Islamist rulers.

Video clips verified by VOA Persian showed the Iranian opposition activists holding protests in Athens and Stockholm on Monday, and in Berlin and London on Sunday. Monday marked the 40th anniversary of the rise to power of Shi’ite Islamist rulers who ousted Iran’s former monarchy.

Stockholm protest, Feb. 11, 2019

In a video sent to VOA Persian by an Iranian resident of Sweden’s capital, activists gathered in a Stockholm square chanted slogans calling for the “death” of the Islamic Republic of Iran.

Athens protest, Feb. 11, 2019

Another clip sent to VOA Persian by an Iranian asylum-seeker in Athens showed protesters in front of the Greek capital’s Iranian embassy, chanting, “Iran, Yes. Mullahs, No. They are terrorists, they must go.”

Berlin protest, Feb. 10, 2019

 

Images shared on social media showed Iranian opposition activists also rallying near the Brandenburg Gate in Germany’s capital, Berlin. At one point, U.S. Ambassador to Germany Richard Grenell greeted participants in the rally, which took place adjacent to the U.S. embassy.

London protest, Feb. 10, 2019

In another video clip shared on social media, Iranian activists gathered in front of the Iranian embassy in the British capital, London, chanting for the “death” of Iran’s Islamist system and its Supreme Leader Ayatollah Ali Khamenei.

No major anti-government protests were reported Monday in Iran, where the nation’s Islamist rulers mobilized hundreds of thousands of people in Tehran and other cities to join rallies in support of the Islamic Revolution.

Iran saw frequent nationwide protests last year by smaller groups of citizens expressing anger toward local and national officials and business leaders whom they accused of mismanagement, corruption and oppression.

This article originated in VOA’s Persian Service.

Read More

Huawei’s Presence in Hungary Complicates Partnership with US, Warns Pompeo

U.S. Secretary of State Mike Pompeo is warning Hungary the presence of Chinese telecommunication manufacturer Huawei in the European country is complicating Budapest’s partnership with Washington. 

The chief American diplomat Monday arrived in Budapest on Monday, the first leg of his European trip. Huawei has established Hungary as a European hub, where it can develop its fifth-generation mobile networks.

“If that equipment is co-located in places where we have important American systems, it makes it more difficult for us to partner alongside them. We want to make sure we identify [to] them the opportunities and the risks associated with using that equipment,” said Pompeo.

While noting sovereign nations such as Hungary will “make their own decisions,” Pompeo said it’s imperative the United States shares potential risks from Huawei with its NATO allies.

American officials are increasingly troubled by Huawei’s expansion in Europe, especially in NATO member states where Washington believes the Chinese telecom manufacturer poses significant information security threats.

At a joint press conference with Hungarian Foreign minister Peter Szijjarto, Pompeo said he has raised with Szijjarto “the dangers of allowing China to gain a bridgehead in Hungary.”

But the U.S. pressure campaign against Huawei faces challenges. Hungary has said it has no plans to reconsider the decision to award the 5G networks contract to Huawei. 

Many in China believe that the U.S. government concerns over Huawei’s security are at least in part aimed at helping American companies better compete against foreign rivals. But U.S. officials reject that notion.

“That sounds like a lot of mirror imaging to me,” said U.S. Assistant Secretary of State for International Security and Nonproliferation Christopher Ford in an interview with VOA, noting “the Chinese government has actually been extraordinarily grand in its ambitions to do just that sort of thing with Chinese companies.”

Ford pointed to numerous public reports in recent years that have blamed Chinese government-backed hackers with cyber campaigns stealing corporate secrets and financial data. 

“Cyber-facilitated theft of intellectual property, for example, has become notorious around the world. But the Chinese government has been doing that very systematically in order to advantage its own national champion industries in particular sectors,” Ford added.

Social media threats?

Weary of data collection and Chinese technology transfer for military purposes, the U.S. government is considering tighter restrictions on the use of social media apps that have geolocation features within diplomatic and military facilities.

While the State Department does not expressly prohibit the use of commercial geolocation applications on smartphones and other personal electronic devices by employees serving internationally, measures are taken to address the potential security risks.

The State Department has issued guidance requiring each post to develop a policy regarding the restrictions placed on using personal electronic devices.

“We obviously need to continue to be mindful of that, and to update and improve our understanding of best practices,” said Assistant Secretary of State Ford.

Last year, the Pentagon started prohibiting personnel from using geolocation features on electronic devices while in locations designated as operational areas.

Those restrictions could impact popular social media applications like TikTok, a Chinese-made app for sharing short videos that is popular among young adults.

All social media companies gather data on their users, but experts warn that Chinese companies in particular pose unique challenges because the Beijing government has absolute authority to request private user data. 

“The user in Western countries might not be aware that in China, the government has a far broader reach compared to over here, so they can request data out from a private company on national security grounds,” Claudia Biancotti, visiting fellow at the Peterson Institute for International Economics (PIIE), told VOA in a recent interview.

Biancotti added in China, “they don’t really have independent courts to oversee the process.”

“If this information is sent to China, it can be easily accessed by the government and leveraged, say, to make Beijing’s surveillance software better at recognizing Western faces, or at extracting intelligence on Western military activities,” warned Biancotti in a recent report.

TikTok, launched as Douyin in China in 2016, is owned by Chinese internet technology company ByteDance who later acquired Musical.ly, a popular lip-sync app among American teenagers. ByteDance merged Musical.ly with TikTok in 2018 as a means of entering the U.S. market. 

Last October, TikTok surpassed Facebook, Instagram, YouTube and Snapchat in monthly installations. 

TikTok recently updated its privacy policy for U.S. residents, removing all references about storing data in China. 

Last August, TikTok stated in the privacy policy: “We will also share your information with any member or affiliate of our group, in China,” but the latest update in January of 2019 deleted the word “China.”

The company wrote an email to VOA’s Mandarin service that they regularly update their privacy policies while noting that TikTok does not operate in China.

TikTok’s current privacy policy stated it automatically collects technically and behavioral information from users, including IP address, location-related data or other unique device identifiers. 

“We may also collect Global Positioning System (GPS) data and mobile device location information.” But users can switch off location information functionality on their mobile device if they do not wish to share such data.

“We will share your information with law enforcement agencies, public authorities or other organizations if legally required to do so,” TikTok stated. 

VOA’s Mandarin Service, Jeff Seldin and Mo Yu contributed to this report.

Read More

European Court Deals Blow to Human Rights Efforts in Turkey

The European Court of Human Rights has dealt Turkish human rights activists a significant blow in its refusal to hear a pivotal case stemming from a Turkish military operation that left more than 100 civilians dead. The military campaign took place in Turkey’s predominantly Kurdish southeast between December 2015 and February 2016 as the security forces sought to oust PKK separatist fighters from towns and cities across the region.

The European Court cases focused on Cizre, the scene of some of the heaviest fighting. U.S.-based Human Rights Watch said Turkish security forces “deliberately and unjustifiably killed about 130 people — among whom were unarmed civilians and injured combatants — trapped in the basements.” Ankara strongly condemned the allegations, maintaining that civilians were not deliberately killed.

Two civilians, Orhan Tunc and Omer Elci, were among the casualties in Cizre. Last Thursday, the court ruled that their cases were inadmissible because all “domestic remedies” had not been exhausted.  That means lawyers had not taken their case to Turkey’s Constitutional Court. The decision is a crucial legal victory for Ankara, but casts a shadow in the minds of many in Turkey over the integrity of the European court.

Town centers turned to ruins

During the military campaign in southeastern Turkey, the military, using tanks and artillery, turned many city and town centers to ruins, killing thousands and leaving hundreds of thousands more homeless. More than 600 members of the Turkish security forces were also killed.

“Human rights groups documented unlawful and mass killings, destruction of property and displacement, and so far there has been no effective criminal investigation into any aspect of what occurred,” said Turkey senior researcher Emma Sinclair-Webb of Human Rights Watch. 

Lawyer Ramazan Demir, representing Orhan Tunc, whose burned remains were found with his brother Mehmet in Cizre, said the case was the last hope for legal redress. “They (families of the killed) were hoping that the (European) Court would rule on the facts of mass crimes committed by security forces. They are abandoned to Turkish judiciary once again by the court.”

The court’s rejection of the cases validates Ankara’s argument the Turkish judiciary remains independent and functioning, according to analysts who say the ruling will also likely end hopes of dozens more similar pending cases. 

“The European Court of Human Rights has become an apologist for the Turkish Constitutional Court, claiming that the Turkish Court provides an effective remedy,” tweeted law professor Yaman Akdeniz and freedom of speech activists.

‘Demise of judiciary independence’

International human rights organizations and the European Union have sharply criticized Ankara for undermining the independence of the judiciary.

Since a 2016 coup attempt in Turkey, 4,400 judges and prosecutors have been jailed or arrested. Two constitutional court judges are also languishing behind bars.

“In the history of the republic, it has never witnessed such demise of the judiciary independence,” said political scientist Cengiz Aktar.  “The judiciary was always under the heavy influence of the executive, but never at the level, we are witnessing now. The regime is installing a new concept of law in Turkey.”

Ankara defends the purge, saying those behind the attempted coup have an extensive network of followers within the judiciary and security forces.

The mass arrests and dismissals within the judiciary and the Turkish presidency’s greater powers to appoint high-level judges, including to the constitutional court, are adding to growing pressure on the European Human Rights Court to accept cases without going through the Turkish legal process. This is a power the European court has seldomly used.

Court has limitations

Analysts warn such a move threatens to bring the court to a standstill. “There are so many violations (in Turkey) of the European Convention of Human Rights, if the courts accepted all those cases it would be overwhelmed,” said Aktar, adding, “It would stop the work of the court. This is why the court is so careful in accepting cases.”

Aktar points out it’s essential to understand the court’s limitations.

“The European Court of Human rights is not a tribunal to ensure the change of non-democratic countries into democratic ones,” said Aktar. “The court is conceived to redress of small deviations from the rule of law.  In Turkey, Azerbaijan and Russia, these are non-democratic countries. The court can’t help there.”

Demir said he fears the door is closing on the last hope of legal redress for victims of injustice in Turkey. “The court has always been final hope for the victims,” said Demir. “However, they (Court) prefer not to disappoint the (member) states nowadays…”

Read More

Помер екс-прокурор, якого підозрювали у злочинах проти Майдану – представник ГПУ

У Києві помер колишній прокурор Андрій Сайчук, якого звинувачували у злочині проти Майдану – про це журналістам 11 лютого повідомив прокурор Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури Олексій Донський.

За його словами, Сайчук приходив до будівлі Генпрокуратури, щоб ознайомитися з матеріалами справи проти себе. Однак вже коли збирався йти, йому стало погано.

«Вже біля ліфта (там очевидиця була – прибиральниця) різко впав, посинів, йому стало погано, і там біля ліфта до приїзду «швидкої» ще помер», – цитує Донського інформаційна агенція «Уніан».

Журналіст Bihus.info Данило Мокрик розповів, що вранці 11 лютого був присутнім на засіданні у справі Андрія Сайчука, яке зрештою відклали на тиждень.

Сайчука звинувачували у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності учасника Революції гідності Миколи Пасічника.

Read More