01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

May Heads to Brussels Again, Seeks Brexit Movement

British Prime Minister Theresa May makes another trip to Brussels on Wednesday, hoping European Commission chief Jean-Claude Juncker may prove more yielding than of late to salvage her Brexit deal.

With Britain set to jolt out of the world’s biggest trading bloc in 37 days unless May can either persuade the British parliament or the European Union to budge, officials were cautious on the chances of a breakthrough.

The key sticking point is the so-called backstop, an insurance policy to prevent the return of extensive checks on the sensitive border between EU member Ireland and the British province of Northern Ireland.

May agreed on the protocol with EU leaders in November but then saw it roundly rejected last month by U.K. lawmakers who said the government’s legal advice that it could tie Britain to EU rules indefinitely made the backstop unacceptable.

She has promised parliament to rework the treaty to try to put a time limit on the protocol or give Britain some other way of getting out of an arrangement which her critics say would leave the country “trapped” by the EU.

A spokesman for May called the Brussels trip “significant” as part of a process of engagement to try to agree on the changes her government says parliament needs to pass the deal.

But an aide for Juncker quoted the Commission president as saying on Tuesday evening: “I have great respect for Theresa May for her courage and her assertiveness. We will have friendly talk tomorrow but I don’t expect a breakthrough.”

EU sources aired frustration with Britain’s stance on Brexit, saying Brexit Secretary Stephen Barclay brought no new proposals to the table when he was last in Brussels on Monday for talks with the bloc’s chief negotiator, Michel Barnier.

On Tuesday, the EU responded to U.K. demands again: “The EU 27 will not reopen the withdrawal agreement; we cannot accept a time limit to the backstop or a unilateral exit clause,” said Margaritis Schinas, a spokesman for Juncker. “We are listening and working with the UK government … for an orderly withdrawal of the UK from the EU on March 29.”

May’s spokesman again said it was the prime minister’s intention to persuade the EU to reopen the divorce deal.

“There is a process of engagement going on. Tomorrow is obviously a significant meeting between the prime minister and President Juncker as part of that process,” he said.

Legal advice

Barclay and Britain’s Attorney General Geoffrey Cox are also due back in Brussels midweek and want to discuss “legal text” with Barnier that would give Britain enough assurances over the backstop, British sources said.

It is Cox’s advice that the backstop as it stands is indefinite, which May is  trying to see changed by obtaining new legally binding EU commitments.

May needs to convince eurosceptics in her Conservative Party that the backstop will not keep Britain indefinitely tied to the EU, but also that she is still considering a compromise idea agreed between Brexit supporters and pro-EU lawmakers.

May’s spokesman said the Commission had engaged with the ideas put forward in the so-called “Malthouse Compromise” but raised concerns about “their viability to resolve the backstop.”

The EU says the alternative technological arrangements it proposes to replace the backstop do not exist for now and so cannot be a guarantee that no border controls would return to Ireland.

Barnier told Barclay the EU could hence not agree to this proposal as it would mean not applying the bloc’s law on its own border.

Eurosceptic lawmakers said Malthouse was “alive and kicking” after meeting May on Tuesday.

May has until Feb. 27 to secure EU concessions on the backstop or face another series of Brexit votes in the House of Commons, where lawmakers want changes to the withdrawal deal.

EU and U.K. sources said London could accept other guarantees on the backstop and the bloc is proposing turning the assurances and clarifications it has already given Britain on the issue in December and January into legally binding documents.

Read More

EU to Take Action Against Poland if Judges Harassed for Consulting ECJ

The European Commission will take action against Poland if its government is harassing judges for consulting the European Court of Justice on the legality of Polish reforms, Commission First Vice President Frans Timmermans said Tuesday.

Timmermans, responsible in the Commission for making sure European Union countries observe the rule of law, was responding to a letter from Poland’s biggest judge association Iustitia, which asked him to act.

Iustitia urged Timmermans to sue the euroskeptic Polish government over the harassment of judges who question the legality of the government’s judicial reforms by asking the opinion of the ECJ.

“Every Polish judge is also a European judge, so no one should interfere with the right of a judge to pose questions to the European Court of Justice,” Timmermans told reporters on entering a meeting of EU ministers who were to discuss Poland’s observance of the rule of law.

“If that is becoming something of a structural matter, if judges are being faced with disciplinary measures because they ask questions to the court in Luxembourg, then of course the Commission will have to act,” he said, without elaborating.

Poland’s ruling Law and Justice (PiS) party has been in conflict with the Commission over its handling of Polish courts since the start of 2016. Most EU countries back the Commission.

“The combined effect of the legislative changes could put at risk the independence of the judiciary and the separation of powers in Poland,” German Minister for Europe Michael Roth and French Minister for European Affairs Nathalie Loiseau said in a joint statement at a ministerial meeting with Timmermans.

“In this context, the amendments made so far by the Polish authorities are not sufficient,” they said, according to delegation officials.

Procedure

Worried about the government flouting basic democratic standards in the country of 38 million people, the Commission has launched an unprecedented procedure on whether Poland is observing the rule of law, which serves mainly as a means of political pressure.

The procedure could lead to the loss of voting power in the EU for a government that does not observe the rule of law.

“Sadly, not much has changed and some things even have worsened,” Timmermans said.

The EU has launched a similar procedure against Hungary, where the authoritarian rule of Prime Minister Viktor Orban is raising concern in other EU countries. Brussels has also warned Romania to stop its push for influence over the judicial system.

Iustitia, grouping one-third of all Polish judges, wrote to Timmermans to act against repressive disciplinary steps against judges by the National Council of Judiciary, which, under changes made by the government, is now appointed by politicians from the ruling PiS parliamentary majority.

“The proceedings are usually initiated against judges who are active in the field of defending the rule of law, among others by educational actions, meetings with citizens, international activity,” Iustitia head Krystian Markiewicz wrote in the letter to Timmermans, seen by Reuters. “Therefore I appeal for referring Poland to the Court of Justice of the European Union in connection with the regulations concerning the disciplinary proceedings against judges.”

Read More

Порошенко просить Раду підтримати допуск іноземних військ в Україну

У Верховній Раді зареєстрований законопроект про допуск на територію України підрозділів збройних сил інших держав для участі в багатонаціональних навчаннях 2019 року.

Ініціатор документа – президент України Петро Порошенко.

Як йдеться в законопроекті, 2019 року відбудеться шість міжнародних навчань: багатонаціональне навчання з підготовки підрозділів збройних сил, українсько-американські навчання «Репід Трайдент – 2019», українсько-американські навчання «Сі Бриз – 2019», українсько-румунські навчання «Ріверайн – 2019», багатонаціональні навчання «Кленова Арка – 2019» й українсько-британські навчання «Воріер Вотчер – 2019».

Читайте також: Американський есмінець йде в Чорне море «для гарантування безпеки» – ВМС США

Навчання відбудуться протягом 2019 року на Львівщині, Житомирщині, Миколаївщині, в Чорному морі, в гирлі Дунаю. Участь у них візьмуть, крім українських військових, американські військовослужбовці, а також представники й інших країн-членів НАТО і країн-учасниць програми «Партнерство заради миру».

 

 

Read More

EU, UK to Have More Brexit Talks But Key Disagreement Intact

The European Union on Tuesday warned British Prime Minister Theresa May that her trip to EU headquarters to seek an elusive breakthrough in Brexit negotiations stands no chance of success when it comes to her central demand for the divorce deal to be reopened.

Reinforcing the message, EU Commission President Jean-Claude Juncker made it clear that he had little hope that something fruitful would emerge during his evening talks with May Wednesday, and that the stalemate between Britain and the 27 other EU nations would likely continue.

“There is not enough movement for me to able to assume that it will be a productive discussion,” Juncker told reporters in Stuttgart, Germany. “I don’t know what Mrs. May will tell me tomorrow.”

He added that, even after almost two years of talks, “I don’t know what our British friends actually want to have. In the British Parliament, there is always only a majority against something, there is never a majority for something.”

Earlier, Juncker’s spokesman, Margaritis Schinas, warned that “the EU27 will not reopen the withdrawal agreement,” a condition that many British lawmakers are insisting on before they back a Brexit deal to have Britain leave the bloc on March 29.

U.K. lawmakers’ objections center on a provision for the border between the U.K.’s Northern Ireland and Ireland. The mechanism, known as the backstop, is a safeguard that would keep the U.K. in a customs union with the EU to remove the need for checks along the Irish border until a permanent new trading relationship is in place.

May wants to change the deal’s phrasing to make sure that a provision to ensure an open Irish border after Brexit would only apply temporarily.

But the EU refuses to budge and says the 585-page legally binding Brexit agreement is a take-it-or-leave-it document and can’t be altered. It is willing to discuss other ways to find a compromise, but has challenged London to come up with concrete proposals.

The British government appears to be pinning its hopes in Attorney-General Geoffrey Cox, who has been trying to come up with new wording that can satisfy both Britain and the EU and could produce an addendum or other addition “clarifying” the backstop.

Schinas said the talks this week seek “to see whether a way through can be found that would gain the broadest possible support in the U.K. parliament and respect the guidelines agreed” by the EU nations.

The Brexit deal negotiated between May and the EU last year — and rejected by Britain’s Parliament last month — includes a long transition period after Britain leaves the bloc on March 29 to give time for new trade relations to be set up.

If the U.K. Parliament does not agree on the deal before March 29, Britain risks a chaotic departure that could be costly to businesses and ordinary people on both sides of the Channel.

The uncertainty has already led many firms to shift some operations abroad, stockpile goods or defer investment decisions.

On Tuesday, Honda announced it will close its only U.K. plant in 2021. The automaker said the decision was not directly related to Brexit, but U.K. Business Secretary Greg Clark said “decisions like Honda’s this morning demonstrates starkly how much is at stake.”

Clark, a leading pro-EU voice in May’s Cabinet, said the Brexit-related uncertainty facing businesses was “unacceptable” and “needs to be brought to a conclusion.” Clark said businesses could not wait until “the last minute on March 28” for certainty.

With less than six weeks to go until March 29, chances are growing that Britain will seek to postpone its departure from the EU.

Business Minister Richard Harrington told a manufacturers’ conference Tuesday that if May could not get her deal through Parliament on a second try before March 29, there would likely be “a small extension” to the Brexit deadline so Parliament could come up with a new plan.

But delaying Brexit would require the EU’s approval — and if it is extended too far, that would force Britain to take part in the May 23-26 EU-wide election for the European Parliament. Juncker told the German daily Stuttgarter Zeitung on Tuesday that such a scenario was “difficult to imagine.”

Juncker said it’s up to Britain to decide whether it wants to request a delay to the Brexit date, but that Britain’s departure should take place before the newly elected European Parliament gathers in early July.

Read More

Суд втретє не зміг почати розгляд позову Медведчука до Гопко

Печерський районний суд Києва втретє переніс розгляд позову щодо «образи честі і гідності» лідера проросійського руху «Український вибір» і голови політради партії «За життя» Віктора Медведчука проти народного депутата і голови парламентського комітету в закордонних справах Ганни Гопко. Наступний розгляд призначений на 10 квітня. 

Цього разу підставою для відтермінування судового засідання стала зміна захисника Медведчука. Тепер його інтереси у цій справі представлятиме не народний депутат від «Опозиційного блоку» і заступник голови громадського руху «Український вибір» Василь Німченко, а адвокат Ігор Кириленко. 

«Я тільки вчора уклав угоду (про представлення інтересів Віктора Медведчука у цій справі – ред.) і мав розмову з Німченком і Віктором Медведчуком, а також враховуючи, що подано багато документів, прошу суд відкласти розгляд на буквально декілька днів. Мені цього буде достатньо для того, щоб підготуватися і належним чином відповісти», – зазначив Кириленко. 

Він також наголосив на тому, що захист Віктора Медведчука досі не отримав відзивної заяви від сторони обвинувачення. 

Водночас захисники Гопко вважають, що розгляд справи по суті штучно затягується представниками Медведчука у суді. Один із адвокатів Гопко Юрій Демченко наголосив на тому, що відзивну заяву їхня сторона подала ще 19 грудня 2018 року, а тому в позивача було достатньо часу, щоб її отримати й ознайомитись. 

«Відзив надається не адвокату, а стороні. І якщо пан Медведчук буде щоразу запрошувати нового адвоката, то ми підготовче засідання будемо чотири роки проводити», – наголосив Демченко. 

Печерський районний суд Києва вже двічі відкладав розгляд справи Медведчука-Гопко по суті. Обидва рази за наполяганням представників лідера проросійського руху «Український вибір».

Віктор Медведчук подав позов проти Ганни Гопко через її вересневий пост у Facebook, в якому вона закликала українців вийти до Генеральної прокуратури України на акцію #МедведчукПідАрешт.

«У роковини смерті Василя Стуса ми нагадаємо про Його ката, який тут, в Україні, веде бізнес, купує канали, рветься до влади. Адже #Медведчук є виродком системи, що знищила Стуса, а тепер уособлює сили реваншу, щоб знищити Україну», – йшлося тоді у дописі народного депутата.

У позові до Гопко Медведчук вимагає визнати поширену нею інформацію недостовірною, видалити допис, опублікувати резолютивну частину судового рішення, покрити судові витрати, а також заплатити політику за моральну шкоду одну гривню.

Водночас адвокат Гопко Юрій Демченко наголошує, що її критика діяльності Медведчука є оціночним судженням і висловленням власного бачення, а тому спростуванню не підлягає.

«Більше того, Ганна Гопко як народний депутат повинна інформувати громадськість про суспільно важливі справи, серед яких і діяльність проросійських політиків в Україні», – наголошує адвокат.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

«Я можу дивитися в очі і говорити про те, що стосовно Василя Стуса ніякої вини: ні внутрішньої, ні зовнішньої я не відчуваю і ніколи не відчував», – заявляв політик у 2013 році в інтерв’ю Радіо Свобода.

Read More

РНБО анонсує навчання за підтримки ЄС із протидії кібервтручанню у вибори в Україні

Рада національної безпеки і оборони повідомила, що найближчим часом за підтримки ЄС відбудуться спільні навчання, під час яких будуть змодельовані різні сценарії кібервтручань у вибори та відпрацьовані моделі реагування. Про це заявив секретар РНБО Олександр Турчинов.

«Наявна інформація свідчить про наміри Росії задіяти весь наявний арсенал, включно з кібернетичними засобами, для впливу на демократичне волевиявлення українського народу», – заявив Турчинов.

За його словами, у Центральній виборчій комісії цілодобово чергуватиме група осіб, серед яких фахівці СБУ та Держспецзв’язку, для виявлення, запобігання та припинення «будь-яких несанкціонованих дій щодо інформаційних ресурсів ЦВК».

15 лютого секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов заявив, що Росія намагається впливати на вибори в Україні, використовуючи широкий спектр гібридних технологій.

Напередодні ЦВК ухвалила постанову щодо безпеки інформаційно-аналітичної системи «Вибори президента України».

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.

Read More

Vatican Set to Host Sexual Abuse Summit

The Vatican’s chief sexual crimes investigator says the Roman Catholic Church must “break any code of silence over sexual abuse.” Archbishop Charles Scicluna was speaking ahead of a summit on the protection of minors that will start Thursday at the Vatican. He added that the meeting, to be attended by presidents of bishops’ conferences from around the world, will focus on the themes of responsibility, accountability and transparency.

Scicluna said Pope Francis’ plans for the meeting include increasing awareness among the leadership of the Church about the prevention of abuse and the safeguarding of minors. He added participants would share experiences and discuss issues such as the accountability of bishops, their responsibilities and transparency.

Scicluna said attendees will have opportunities during the four-day meeting to hear the expectations of survivors of abuse. He said Pope Francis has in the past met with victims on a regular basis.

“He realizes that if we are talking about the wounds of people who feel betrayed on the most fundamental level, which is their dignity, their innocence, their faith, the Church needs to be about healing and not ignoring wounds or even making them worse,” he said.

But many doubt concrete results will emerge. Speaking in Rome Tuesday, Anne Barrett Doyle of the group Bishop Accountability said much is at stake with grieving and disillusioned Catholics all over the world as thousands have been sexually abused by clergy for decades. She said the meeting must produce a solution.

“Canon law has to be changed, not tweaked, not modified, but fundamentally changed so that it stops prioritizing the priesthood of ordained men over the lives of children and vulnerable adults who are sexually assaulted by them,” Barrett Doyle said.

She added that the Church is nowhere close to enacting the reforms it must make to stop the twin epidemic of sexual assault and sexual violence by priests and the almost universal cover-up of that violence when the bishops get away with it.

Phil Saviano, himself a survivor of abuse and a member of the Bishop Accountability board, said it is important to realize that this is not just an issue of homosexuality in the priesthood.

“I think that trying to dump it all together under homosexuality, A – it’s a dodge, B – it’s not psychologically accurate and it’s not going to lead to a proper solution, and it’s also an insult to all the women who have been sexually abused as children, and of whom I know many,” he said.

Saviano said one fundamental issue he will stress in his meetings with the summit’s organizing committee is the importance of releasing the names of all guilty priests and bishops, whether they have been convicted of abuse or even if there are allegations. He said that would be a huge service to public safety.

 

 

Read More

New Austria Row Over Hitler’s Birth House

A long-running legal battle over the house where Adolf Hitler was born erupted again on Tuesday when the Austrian government appealed against the amount of compensation it has been ordered to pay for seizing the property.

Last month, a regional court ruled that the state should pay the house’s former owner, Gerlinde Pommer, 1.5 million euros ($1.7 million) in compensation, instead of the 310,000 euros she had originally been offered.

According to Austrian media reports, the court decided on the higher sum to take into account the building’s historical significance.

But the Austrian Financial Procurator’s Office, which represents the government in legal matters, argued that the sum was too high because it did not take into account the rent the state had already paid for the property prior to its seizure, nor the costs of the building’s upkeep.

Hitler was born in the yellow corner house in the northern town of Braunau on April 20, 1889, and Pommer’s family owned it for nearly a century.

The government took control of the dilapidated building in December 2016 after years of legal wrangling with Pommer.

It wanted to prevent the premises from becoming a neo-Nazi shrine.

Wolfgang Peschorn of the procurator’s office said Tuesday the state was not contesting a compensation payment per se.

Nevertheless, “the Republic of Austria has an obligation towards taxpayers to ensure that the amount of compensation is verified by independent courts”, he said.

According to the state, the current market price of the property – set by a court-appointed expert at 810,000 euros excluding any rental income – would constitute an appropriate amount of compensation.

Pommer had been renting the 800-square-meter (8,600-square-feet) property – which also has several garages and parking spaces located behind the main building – to the interior ministry since the 1970s.

The government paid around 4,800 euros a month in rent and used it as a center for people with disabilities.

But the agreement fell apart in 2011 when Pommer refused to carry out essential renovation work and also refused to sell it.

Since then, the building has lain empty.

At one point, the interior ministry was pushing to have it torn down but the plans ran into angry resistance from other politicians and historians.

In June 2017, Austria’s highest court, the Constitutional Court, ruled in favor of its expropriation.

Although Hitler only spent a short time at the property, it continues to draw Nazi sympathizers from around the world.

Every year on Hitler’s birthday, anti-fascist protesters also organize a rally outside the building.

 

 

 

Read More

Місія ОБСЄ помітила російський бомбардувальник над Донбасом

Представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ 15 лютого помітили російський стратегічний бомбардувальник, на їхню думку, над окупованим Донбасом. Про це мовиться у черговій доповіді місії, опублікованій 18 лютого.

«О 10:00 15 лютого на околиці селища Старобешеве, в районі, неконтрольованому урядом (32 кілометри на південний схід від Донецька), патруль СММ побачив об’єкт, що летів на південному сході від патруля з південного заходу на північний схід», – розповіли спостерігачі.

Зазначається, що, ймовірно, мова йде про літак Туполєв Ту-95 або Туполєв Ту-142.

Того ж дня, з 10:50 до 11:10, такий же літак, імовірно, Ту-95 або Ту-142, бачив патруль, розташований на північний схід від Любівки, непідконтрольної урядові, що за 43 кілометри на південний схід від Донецька. Він пролетів на сході від патруля з півночі на південь і потім у зворотному напрямку.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч були поранені.

Read More

Seven British MPs Quit Labor Party Over Brexit, Anti-Semitism

Seven British lawmakers have quit the main opposition Labor Party over the leadership’s approach to Brexit and anti-Semitism allegations in the ranks.  

The seven moderate members of parliament say they will form an independent group. Their defection is the biggest split in the Labor Party since four senior members quit in 1981 to form the Social Democratic Party.  

The group told reporters in London’s County Hall Monday that the Labor Party has changed since leader Jeremy Corbyn came to power in 2015 and said the party no longer tolerates center-left views.

 “The bottom line is this — politics is broken. It doesn’t have to be this way. Let’s change it,” said Chuka Umunna, one of the lawmakers.  

Chris Leslie, another defector, said: “Marxism is now masquerading as the Labor Party. It has the Labor brand, but it is a machine that has taken over.”  

In a direct challenge to Corbyn, the seven centrist parliament members say they are courting other lawmakers to join their group.  

One of the group’s chief complaints is that the Labor Party has been complicit in facilitating Brexit. Corbyn has come under fire by some party members for not doing enough to oppose Conservative Prime Minister Theresa May’s plans for leaving the EU and for not pushing hard enough for a second referendum.  

The Labor Party has been divided by the Brexit vote, with many traditional voters, particularly in northern England, having chosen to leave the European Union in the 2016 referendum, while a majority of Labor MPs had supported staying in.

 Brexit has also divided the country’s Conservative Party into pro-Brexit and pro-EU wings. Britain’s departure from the EU — the terms of which are still up in the air — is set for March 29.

The seven lawmakers also accused Corbyn Monday of failing to tackle anti-Semitism in the party, a charge that has previously been leveled at the Labor leader.

A longtime supporter of Palestinian rights and a critic of the Israeli government, Corbyn denies the allegations, saying he is stamping out anti-Semitism in the party.

Luciana Berger, one of the seven MPs who defected, said Labor has become “institutionally anti-Semitic.” Berger, who is Jewish, said in leaving the Labor Party, “I am leaving behind a culture of bullying, bigotry and intimidation.”

Corbyn said he was “disappointed that these MPs have felt unable to continue to work together for the Labor policies that inspired millions at the last election and saw us increase our vote by the largest share since 1945.”

Read More

Туск: продовження реформ є найкращим способом вшанувати Героїв Небесної сотні

Президент Європейської ради Дональд Туск закликав владу України продовжувати реформи. За його словами, це буде найкращим вшануванням пам’яті Героїв Небесної сотні.

Туск сказав про це 18 лютого в Києві на зустрічі з президентом України Петром Порошенком.

«Я думаю, найкраща форма шани, яку можна віддати жертвам… – це робити все, що ви можете для продовження реформ, зусиль, щоб досягти найкращих стандартів демократії, законодавства», – заявив президент Євроради.

Зі свого боку, Петро Порошенко подякував Дональду Туску за сьогоднішнє рішення Ради Європейського союзу щодо «азовського пакету» санкцій проти Росії.

Президент заявив, що Росія намагається знищити українську державність, що підтверджується, зокрема її агресивними діями в Азово-Чорноморському басейні й захопленням українських моряків.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Міністерства внутрішніх справ, з 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Read More

Ukraine Pitches for More EU Aid for Southeast as Elections Near

Ukraine’s foreign minister asked the European Union on Monday for hundreds of millions of euros in loans and aid for infrastructure and businesses in its troubled east and south, regions he said Russia was trying to “suffocate.”

EU foreign ministers were discussing increasing support for Ukraine, which holds a presidential election next month in tough conditions. Russia annexed its Crimea peninsula in 2014 and backs armed separatists in its eastern industrial Donbas region.

The EU is also moving to put more Russians under sanctions over Moscow’s standoff with Kiev in the Azov Sea, to the southeast of Ukraine.

“We need targeted… support for the Ukrainian south, to work with us on infrastructure… Further Russian attempts to destabilize Ukraine’s south would be very detrimental for European security,” Foreign Minister Pavlo Klimkin told reporters in Brussels.

“[There is] an attempt to suffocate the whole Ukrainian Donbas… We need infrastructure, it’s about roads and railways. And to support people… help them to launch new small and medium businesses because we need to fundamentally reshuffle the whole economic model there,” he added.

President Petro Poroshenko, elected amid high hopes for change in Ukraine after street protests ousted his pro-Russian predecessor in 2014, is in an uphill battle for re-election after his popularity plunged over graft and sliding living standards.

Klimkin accused Russia of turning the Donbas region – which remains outside the control of the Kiev government – into a “big [money] laundering machine”. He also said Kiev could “under no circumstances” allow Russians to be part of an OSCE election monitoring mission.

The EU’s top diplomat, Federica Mogherini, who chaired Monday’s ministerial meeting, stressed the bloc’s “unwavering support for Ukraine’s territorial integrity and sovereignty” but also urged Kiev to press on with economic and political reforms.

Despite Western pressure, Moscow has vowed never to return Crimea to Ukraine. A peace plan for eastern Ukraine, sponsored by Germany and France, has helped put an end to heavy fighting there but has since largely stalled.

Relations between the EU and Russia plunged to fresh lows last year over the poisoning of a former Russian double agent in Britain. But the EU is divided over how hard to punish Moscow – or how far to support Kiev – as some would prefer to prioritize business ties with Russia.

Read More

Facebook Voids Accounts Targeting Moldovan Election

Facebook said on Thursday it had disrupted an attempt to influence voters in Moldova, increasing concerns that EU elections in May could be prey to malign activity.

Employees of the Moldovan government were linked to some of the activity, the California-based social media company said. Authorities in Chisnau, capital of the tiny former Soviet republic, denied knowledge.

Facebook said it dismantled scores of pages and accounts designed to look like independent opinion pages and to impersonate a local fact-checking organization ahead of Moldova’s elections later this month.

“So they created this feedback loop,” Nathaniel Gleicher, Facebook’s head of cybersecurity policy, told reporters in Brussels. “We did assess that there were links between some of that activity and individuals associated with the Moldovan government.”

The government said it welcomed any initiative to combat “fake news”, saying it did not check the private accounts of its more than 200,000 state employees.

“They have different political views and opinions, and the state is obliged to maintain the boundary between fighting the phenomenon of Fake News and guaranteeing the freedom of expression for citizens,” it said.

Facebook said it removed 168 accounts, 28 pages and eight Instagram accounts involved in “inauthentic behavior.” Some 54,000 accounts followed at least one of these Facebook pages.

The owners of pages and accounts typically posted about local news and political issues such as requirements for Russian- or English-language education and potential reunification with Romania, the company said.

Guarding elections

Facebook stepped up efforts to combat disinformation, including accounts in Russia, Iran and Indonesia, over the last year after coming under public scrutiny for not doing enough to stem the spread extremism and propaganda online.

The vulnerabilities exposed in Moldova, sandwiched between EU member Romania and Ukraine on the fringes of the bloc, were a warning ahead of polls in neighboring Ukraine and for the European legislature.

The European Union has pushed tech companies to do more to stop what it fears are Russian attempts to undermine Western democracies with disinformation campaigns that sow division. Russia has repeatedly denied any such actions.

The sheer perception of manipulation can damage polls, Gleicher warned. “We are starting to see actors try to create the impression that there is manipulation without owning lots and lots of accounts,” he said.

“We already have the teams up and running and focused on the European parliamentary elections and that is only going to grow as the elections get closer and the pace of threats increases.”

Dogged by scandal, Moldova’s pro-Western government has failed to lift low living standards. That has driven many voters towards the Socialists, who favor closer ties with Russia.

The European Parliament called Moldova a “state captured by oligarchic interests” in November, and there are concerns whether the parliamentary election on February 24 will be fair. The election is likely to produce a hung parliament, which could set the scene for months of wrangling or possibly further elections.

Read More

Поліція: акція «Бандеро, вставай!» під МВС відбулася без порушень

Поліція Києва повідомляє, що акція «Бандеро, вставай!» біля будівлі Міністерства внутрішніх справ України відбулася без порушень.

За повідомленням, до охорони порядку залучали 200 правоохоронців.

«Правоохоронці заступили на охорону публічного порядку, зокрема були залучені представники поліції діалогу. Акція відбулася без порушень», – йдеться в повідомленні.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, участь в акції, що пройшла 18 лютого, взяли близько 500 людей. Активісти пройшли маршем від вулиці Грушевського до центрального офісу МВС на вулиці Богомольця.

Серед учасників акції були праворадикальна організація С14, «Правий сектор», ВО «Свобода» і ще деякі націоналістичні організації. Активісти озвучили до керівництва МВС кілька вимог, серед яких обов’язкове носіння спецпризначенцями ідентифікаційних номерів на шоломах і жетонах, завершення люстрації, повна переатестація всіх спецпідрозділів, в тому числі «Корд», деполітизація поліції і зміна очільника МВС.

9 лютого на Контрактовій площі в Києві відбулося затримання активістів кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?». Там же проходила зустріч кандидатки в президенти Юлії Тимошенко з виборцями. Активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» заявили, що поліцейські затримали учасників акції безпідставно.

Пізніше сутички між активістами і правоохоронцями сталися в київському управлінні поліції. Під час цих подій один із поліцейських вигукнув російською мовою «лягай, бандеро».

Читайте також: Поліцейські запустили флешмоб «Я – Бандера»

10 лютого начальник поліції Києва Андрій Крищенко вибачився за слова підлеглого.

За підозрою у перевищенні службових повноважень під час затримання активістів заарештували поліцейського Василя Мельникова.

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом імовірних неправомірних дій поліції під час затримання учасників акції.

 

 

Read More

Геращенко критикує Моґеріні та санкції ЄС: очікували більшого

В Україні очікували більшого від Європейського союзу для захисту державного суверенітету України, заявила 18 лютого перший заступник голови Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

«За всієї подяки до того, що Європа підтримала через санкції суверенітет і територіальну цілісність України, ми очікували більшого в контексті захисту нашого суверенітету. І я дозволю собі це сказати, що наприклад верховний представник Європейського союзу з зовнішніх питань і безпеки пані Моґеріні багато разів була в Україні за ці роки, але вона жодного разу не була на Донбасі. Хіба є на сьогодні на європейському континенті ще хоч одна така гаряча точка і чи можна в брюссельських кабінетах дискутувати на тему Донбасу, не бачачи наслідки «руського міра» своїми очами?» – сказала Геращенко на конференції «Підсумки виконання угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом».

«Від Європейського союзу ми очікуємо не тільки персональних санкцій відносно тих товаришів «фсбшників», які причетні до нападу на наші кораблі в Азові, а й все-таки продовження питання секторальних санкцій», – додала Геращенко.

Санкції ЄС у відповідь на дії Росії проти України «іноді занадто незначні, іноді занадто запізнілі», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода 18 лютого міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

Країни-члени ЄС досягли політичного консенсусу щодо впровадження нових санкції проти Росії, заявила верховний представник ЄС і зовнішньої політики Федеріка Моґеріні 18 лютого за підсумками засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Йдеться про нові персональні санкції, пов’язані із листопадовими подіями поблизу Керченської протоки.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Read More

Нацбанк підвищив курс гривні

Національний банк України підвищив офіційний курс національної валюти до долара на 19 лютого до 27,18 гривні за долар.

На 18 лютого курс був визначений на рівні 27 гривень 24 копійок за долар.

У середині січня під час своєї підсумкової доповіді у Верховній Раді голова Національного банку України Яків Смолій заявив, що обсяги міжнародних резервів України сягнули найвищого рівня за останні п’ять років завдяки зміцненню гривні.

За його даними, національна валюта протягом року зміцнилася на 1,4%, що дозволило Нацбанку купувати валюту на міжбанківському ринку.

Зміцненню гривні, пояснив він, сприяла жорстка монетарна політика, сприятливі ціни на український експорт і високий врожай.

Читайте також: Навіщо Україні гроші МВФ і скільки доведеться повернути​

На початку 2019 року Світовий банк оприлюднив прогноз, в якому передбачив зростання економіки України на 2,9% протягом року.

Read More

У 2018 році прямі іноземні інвестиції в Україну зросли на 8% – уряд

У 2018 році прямі іноземні інвестиції в Україну зросли на 8%, повідомила прес-служба Кабінету міністрів.

«Загалом вони склали 2,5 мільярда доларів. З них 60% були спрямовані в реальний сектор», – заявили в уряді.

Згідно з оперативними даними Міністерства економічного розвитку, у 2018 році валовий внутрішній продукту України зріс на 3,2%.

Read More

Гривня здешевшала на дев’ять копійок стосовно долара – НБУ

Гривня здешевшала на дев’ять копійок стосовно долара, свідчать дані на сайті Національного банку України.

На 18 лютого курс визначений на рівні 27 гривень 24 копійок за долар.

Офіційна вартість євро становитиме 30 гривень 68 копійок.

Read More

Polish PM Cancels Israel Visit Amid new Holocaust Tensions

Polish Prime Minister Mateusz Morawiecki canceled his plans to attend a meeting of central European leaders in Israel starting Monday amid new tensions over how Polish behavior during the Holocaust is remembered and characterized.

Morawiecki informed Israeli Prime Minister Benjamin Netanyahu’s of his decision by phone Sunday, Michal Dworczyk, who heads the prime minister’s chancellery, said. Poland’s foreign minister, Jacek Czaputowicz, plans to attend instead, he said.

It “is a signal that the historical truth is a fundamental issue for Poland, and the defense of the good name of Poland is and always will be decisive,” Deputy Foreign Minister Szymon Szynkowski vel Sek explained.

Netanyahu said Thursday during a Middle East conference hosted by the United States and Poland that “Poles cooperated with the Nazis” – wording suggesting that some Poles participated in killing Jews during the German occupation of Poland.

He was initially quoted by some Israeli media outlets as saying not “Poles” but “The Poles” cooperated, phrasing which could be taken as blaming the entire Polish nation.

Netanyahu’s office said he was misquoted. The Polish government summoned the Israeli ambassador on Friday and later said it was not satisfied with the explanation of the Israeli leader being quoted incorrectly.

Netanyahu was supposed to meet with the leaders of the four central European countries known as the Visegrad Group — Poland, Hungary, the Czech Republic and Slovakia — during the two-day meeting in Israel.

This incident follows a major spat that Warsaw and Jerusalem had last year over a new Polish law that makes it illegal to blame the Polish nation for collaboration in the Holocaust.

At the height of the crisis, Morawiecki at one point equated Polish perpetrators of the Holocaust to supposed “Jewish perpetrators.”

Now, with general and European elections later this year, Morawiecki bowed out of the Jerusalem trip because he “has to think about the far-right and anti-Semitic electorate,” said Tomasz Lis, the editor of the Polish edition of Newsweek and a critic of the government.

Germany occupied Poland in 1939, annexing part of it to Germany and directly governing the rest. Unlike other countries occupied by Germany, Poland did not have a collaborationist government.

The prewar Polish government and military fled into exile, and an underground resistance army fought the Nazis inside the country and tried to warn a deaf world about the Holocaust. Thousands of Poles also risked their own lives to help Jews.

Because of that history, Poles find references to Polish “collaboration” to be unfair and hurtful.

However, individual Poles did take part in killing Jews during and after the war. Many Holocaust survivors and their relatives carry painful memories of persecution at Polish hands. In Israel, there has been anger at what many there perceive to be Polish attempts today to whitewash that history.

The dispute last sparked an explosion of anti-Semitic hate speech in Poland, and there were signs of another spike in recent days.

 

Read More

В ОБСЄ знову висловили жаль через недопуск до України спостерігачів із Росії

В Організації з безпеки і співпраці в Європі знову висловили глибокий жаль через рішення України не допускати до спостереження за президентськими виборами спостерігачів із Росії, яка в українському законодавстві визначена як держава-агресор.

Як заявив міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак, який нині головує в ОБСЄ, під час зустрічі з головою МЗС України Павлом Клімкіним у Брюсселі, держави-учасниці ОБСЄ зобов’язалися запрошувати спостерігачів із інших держав-учасниць. «Я й далі переконаний, що ненадання акредитації всім спостерігачам Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ не відповідає зобов’язанням у рамках ОБСЄ і відтак не відповідає інтересам ОБСЄ, України чи її народу», – наводить слова Лайчака прес-служба організації.

За словами Лайчака, в ОБСЄ розраховують на «конструктивну співпрацю» Києва з цією організацією.

Він також додав, що має намір обговорити становище в Україні і навколо неї з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим наступного тижня в Москві.

Павло Клімкін іще не коментував нинішніх слів Мірослава Лайчака.

Але за кілька годин до їхньої зустрічі український міністр написав у фейсбуці: «Російська агресія проти України ще досі сприймається багатьма як драматичне кіно, яке вони дивляться із своєї комфортної диванної реальності».

Зустріч Лайчака і Клімкіна відбулася напередодні обговорення становища в Україні на Раді ЄС із закордонних справ, що відбудеться у Брюсселі 18 лютого.

За повідомленням МЗС України, того ж дня, 18 лютого, в рамках робочого візиту до Брюсселя Павло Клімкін візьме участь у неформальній міністерській зустрічі у форматі «Друзі України в ЄС + Україна», яка відбудеться за ініціативою міністра закордонних справ Данії Андерса Самуельсена. Ця зустріч відбудеться перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 18 лютого, на якому буде обговорена ситуація в Україні.

«Метою неформального засідання «Друзі України в ЄС + Україна» є підготовка до змістовної дискусії щодо України під час засідання Ради ЄС, спрямованої на консолідацію міжнародної підтримки у контексті посилення санкційного тиску на Росію з метою звільнення українських моряків та політв’язнів, відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря та припинення російської військової агресії проти України. Міністри також обговорять питання надання підтримки Приазов’ю, досягнутий Україною прогрес у реалізації ключових реформ та спільні зусилля для захисту цілісності виборчих процесів в ЄС та Україні у 2019 році», – повідомили в українському міністерстві.

В ОБСЄ вже кілька разів закликали переглянути рішення України про недопуск громадян Росії до спостереження за виборами.

Павло Клімкін у відповідь вкотре заявив 8 лютого, що офіційним спостерігачам від Росії як держави-агресора «не місце у спостереженні за виборами у країні, яка є жертвою такої агресії». «Навіть намагатися припустити це є політично, морально і юридично неправильно. Крапка», – написав Клімкін у твітері.

Так він відреагував на попередню розмову з Лайчаком того ж дня, в перебігу якої нинішній голова ОБСЄ вже висловлював жаль із приводу рішення Верховної Ради України заборонити російським спостерігачам працювати на президентських виборах, у тому числі у складі місії від ОБСЄ.

Попереднього дня, 7 лютого, Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Попри це і попри попередню відмову Києва акредитувати спостерігачів-росіян у довгостроковій спостережній місії БДІПЛ ОБСЄ, в організації заявили, що знову подадуть кандидатури росіян до складу короткострокової місії.

Read More

Клімкін повідомив, на яку відповідь ЄС на дії Росії очікує Київ

Відповідь має бути подвійного характеру – керівник МЗС України

Read More

Волкер: Росія не хоче нічого робити для врегулювання на Донбасі під час виборів в Україні

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявляє, що Москва не виявляє зацікавленості в зустрічі з ним помічника президента Росії Владислава Суркова і не бажає вживати дій для врегулювання конфлікту на Донбасі під час президентської кампанії в Україні.

«Ми завжди за те, щоб зустрітися і поговорити. Росія не виявляє ніякого інтересу або прогресу з цього питання. За фактом вони сказали, що не хочуть нічого робити під час президентських виборів», – сказав Волкер агентству «Інтерфакс-Україна» на полях Мюнхенської конференції з безпеки, що завершилася 17 лютого.

Спецпредставник повторив позицію США щодо необхідності втілили мінські домовленості про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, але при цьому визнав, що ці домовленості не працюють належним чином. «Вони ніколи не працювали добре, бо Росія відмовлялася їх імплементувати. Ніколи не було припинення вогню, відведення важкого озброєння або співпраці з цього питання», – пояснив він.

Курт Волкер як спецпредставник від США веде переговори про врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії, з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, який відповідає в адміністрації Володимира Путіна за відносини з Україною і якого називають куратором підтримуваних і спрямовуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними. Але таких переговорів уже тривалий час не відбувалося.

У Росії останнім часом дають знати, що чекають на бажану для Москви зміну влади в Україні за результатами президентських виборів цієї весни і прихід на чоло держави поступливого політика, з яким можна буде домовитися про врегулювання на російських умовах.

Усі три так звані мінські домовленості, досягнені між Україною, Росією й ОБСЄ на переговорах у білоруському Мінську, – Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 9 вересня 2014 року і Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року, – мали на меті домогтися врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії. Україна виконала частину своїх зобов’язань за цими домовленостями, зокрема, ухвалила закон, що визначить особливості місцевого самоврядування на нині окупованих територіях на перехідний період після деокупації, і вже кілька разів продовжувала його чинність.

Іншу частину, наполягає Київ, зокрема, щодо місцевих виборів на цих територіях за українським законодавством, можна буде виконати тільки після виконання безпекової частини домовленостей, що має здійснити Росія. Серед цих зобов’язань Росії, які вона відмовляється виконувати, – зокрема, виведення з території України всіх її військ, роззброєння незаконних озброєних угруповань чи передача непідконтрольної нині Києву частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.

Read More

Pence Rebukes Europe for Iran, Venezuela, Russia Links

U.S. Vice President Mike Pence has rebuked European allies for their stance on Iran and Venezuela, in a speech Saturday at the Munich Security Conference in Germany. As Henry Ridgwell reports from the conference, the United States brought its largest delegation in decades and called on Europe to apply economic pressure on Iran to give the Iranian people peace and security.

Read More

France to Investigate Anti-Semitic Abuse From ‘Yellow Vest’ Protesters

French prosecutors have opened an investigation Sunday into anti-Semitic comments made by Yellow Vest protesters against a renowned philosopher and intellectual a day earlier.

The Paris prosecutor’s office said Sunday an investigation was launched into “public insult based on origin, ethnicity, nationality, race or religion,” the Associated Press reported. A video broadcast on multiple French news channels shows peple hurling insults such as “dirty Zionists” and “France is ours” at Alain Finkielkraut.

Finkielkraut, 69, told French media that he had approached the protesters, who have held demonstrations in Paris for 14 consecutive Saturdays, out of curiosity. Finkielkraut had initially supported the movement, but called the protests “grotesque” after Saturday’s incident.

French president Emmanuel Macron was among a wide range of politicians who denounced the comments.

“The anti-Semitic insults he has been subjected to are the absolute negation of who we are and what makes us a great nation. We will not tolerate them,” Macron said on Twitter.

The protesters gained their nickname from the fluorescent vests they wear while marching, which are safety vests French drivers are required to keep in their cars.

Protests around the country began November 17 against a planned fuel tax increase. The demonstrations have transformed into protests largely against  Macron’s liberal economic reform policies. Macron made tax and salary concessions in December, but protests have continued.

Saturday’s insults came amid reports of a stark increase in anti-Jewish offenses, which police estimate are up 74 percent from last year.

Fourteen political parties, including Macron’s ruling La Republique en Marche, have called for symbolic gatherings next Tuesday to rally against anti-Semitism.

Read More

Геращенко: екс-омбудсмен України Карпачова підіграє сценаріям Кремля

«Гібридна війна – це коли РФ використовує гібридного «омбудсмена», витрушує від пилу Януковича»

Read More

In Brexit Limbo, UK Veers Between High Anxiety, Grim Humor

It’s said that history often repeats itself — the first time as tragedy, the second as farce. Many Britons feel they are living through both at the same time as their country navigates its way out of the European Union.

The British government awarded a contract to ship in emergency supplies to a company with no ships. It pledged to replace citizens’ burgundy European passports with proudly British blue ones — and gave the contract to a Franco-Dutch company. It promised to forge trade deals with 73 countries by the end of March, but two years later has only a handful in place (including one with the Faroe Islands).

 

Pretty much everyone in the U.K. agrees that the Conservative government’s handling of Brexit has been disastrous. Unfortunately, that’s about the only thing this divided nation can agree on.

 

With Britain due to leave the EU in six weeks and still no deal in sight on the terms of its departure, both supporters and opponents of Brexit are in a state of high anxiety.

 

Pro-EU “remainers” lament the looming end of Britons’ right to live and work in 27 other European nations and fear the U.K. is about to crash out of the bloc without even a divorce deal to cushion the blow.

 

Brexiteers worry that their dream of leaving the EU will be dashed by bureaucratic shenanigans that will delay its departure or keep Britain bound to EU regulations forever.

 

“I still think they’ll find a way to curtail it or extend it into infinity,” said “leave” supporter Lucy Harris. “I have a horrible feeling that they’re going to dress it up and label it as something we want, but it isn’t.”

 

It has been more than two and a half years since Britons voted 52 percent to 48 percent to leave the EU. Then came many months of tense negotiations to settle on Brexit departure terms and the outline of future relations. At last, the EU and Prime Minister Theresa May’s government struck a deal  then saw it resoundingly rejected last month by Britain’s Parliament, which like the rest of the country has split into pro-Brexit and pro-EU camps.

 

May is now seeking changes to the Brexit deal in hope of getting it through Parliament before March 29. EU leaders say they won’t renegotiate, and accuse Britain of failing to offer a way out of the impasse.

 

May insists she won’t ask the EU to delay Britain’s departure, and has refused to rule out a cliff-edge no-deal Brexit.

 

Meanwhile, Brexit has clogged the gears of Britain’s economic and political life. The economy has stalled, growing by only 0.2 percent in the fourth quarter as business investment registered a fourth straight quarterly decline.

 

Big political decisions have been postponed, as May’s minority Conservative government struggles to get bills through a squabbling and divided Parliament. Major legislation needed to prepare for Brexit has yet to be approved.

 

Britain still does not have a deal on future trade with the EU, and it’s unclear what tariffs or other barriers British firms that do business with Europe will face after March 29.

 

That has left businesses and citizens in an agonizing limbo.

 

Rod McKenzie, director of policy at the Road Haulage Association, a truckers’ lobby group, feels “pure anger” at a government he says has failed to plan, leaving haulers uncertain whether they will be able to travel to EU countries after March 29.

 

McKenzie says truckers were told they will need Europe-issued permits to drive through EU countries if Britain leaves the bloc without a deal. Of more than 11,000 who applied, only 984 — less than 10 percent — have been granted the papers.

 

“It will put people out of business,” McKenzie said. “It’s been an absolutely disastrous process for our industry, which keeps Britain supplied with, essentially, everything.”

 

He’s not alone in raising the specter of shortages; both the government and British businesses have been stockpiling key goods in case of a no-deal Brexit.

 

Still, some Brexit-backers, such as former Daily Telegraph editor Charles Moore, relish the prospect of a clean break even if it brings short-term pain.

 

“Perhaps it is time for a Brexit recipe book, like those comforting wartime rationing ones full of bright ideas for dull things,” Moore wrote in The Spectator, a conservative magazine. He added that he and his neighbors were willing to “set out in our little ships to Dunkirk or wherever and bring back luscious black-market lettuces and French beans, oranges and lemons.”

 

Brexit supporters often turn to nostalgic evocations of World War II and Britain’s “finest hour,” to the annoyance of pro-Europeans.

 

The imagery reached a peak of absurdity during a recent BBC news report on Brexit, when the anchor announced that “Theresa May says she intends to go back to Brussels to renegotiate her Brexit deal,” as the screen cut to black-and-white footage of World War II British Spitfires going into battle.

 

The BBC quickly said the startling juxtaposition was a mistake: The footage was intended for an item about a new Battle of Britain museum. Skeptics saw it as evidence of the broadcaster’s bias, though they disagreed on whether the BBC was biased in favor of Brexit or against it.

 

Some pro-Europeans have hit back against Brexit with despairing humor.

 

Four friends have started plastering billboards in London with 20-foot-by-10-foot (6-meter-by-3-meter) images of pro-Brexit politicians’ past tweets, to expose what the group sees as their hypocrisy.

 

Highlights included former U.K. Independence Party leader Nigel Farage’s vow that “if Brexit is a disaster, I will go and live abroad,” and ex-Foreign Secretary Boris Johnson’s pledge to “make a titanic success” of Brexit.

 

The friends dubbed the campaign “Led by Donkeys,” after the description of British soldiers in World War I as “lions led by donkeys.” The billboards are now going nationwide, after a crowdfunding campaign raised almost 150,000 pounds ($193,000).

 

“It was a cry of pain, genuine pain, at the chaos in this country and the lies that brought us here,” said a member of the group, a London charity worker who spoke on condition of anonymity because their initial guerrilla posters could be considered illegal.

 

A similar feeling of alienation reigns across the Brexit divide in the “leave” camp.

 

After the referendum, Harris, a 28-year-old classically trained singer, founded a group called Leavers of London so Brexiteers could socialize without facing opprobrium from neighbors and colleagues who don’t share their views. It has grown into Leavers of Britain, with branches across the country.

 

Harris said members “feel like in their workplaces or their personal lives, they’re not accepted for their democratic vote. They’re seen as bad people.”

 

“I’m really surprised I still have to do this,” she said. But she thinks Britain’s EU divide is as wide as it ever was.

 

“There can’t be reconciliation until Brexit is done,” she said.

 

Whenever that is.

 

 

 

 

Read More

Ув’язненому в Росії майданівцю не надають медичну допомогу, його стан погіршується – правозахисники

Ув’язненому в Росії активістові українського Євромайдану Андрію Коломійцю в колонії не надають медичну допомогу, його стан здоров’я з кожним днем погіршується, повідомляє Кримська правозахисна група

За повідомленням, правозахисники отримали інформацію від дружини Коломійця, Галини, яка 11-13 лютого відвідала його в колонії.

За її словами, Коломієць у колонії перебуває на обліку як «схильний до порушення режиму і пропаганди», через це його не хочуть брати на роботу.

Як повідомила Галина Коломієць, в її чоловіка сильні головні болі, з’явився біль у животі, загострився псоріаз.

Галина Коломієць також розповіла, що намагалася дізнатися у начальника медсанчастини колонії про те, як можна допомогти чоловікові. Однак їй відмовили в отриманні такої інформації, пославшись на те, що не можна розголошувати відомості про здоров’я ув’язненого його родичам без письмової заяви самого ув’язненого. Галина Коломієць має намір зробити письмовий запит до медсанчастини після того, як Коломієць напише необхідну заяву.

За інформацією дружини українця, під час її відвідин до Коломійця вкотре приїжджав представник українського консульства в російському Ростові-на-Дону. У Коломійця відбулася бесіда з консулом у присутності представника колонії, зустріч фіксувалася відеокамерою.

У червні 2016 року російський суд в анексованому Криму засудив українського активіста Євромайдану Андрія Коломійця до 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Українця затримали на території російського регіону Кабардино-Балкарії в травні 2015 року за підозрою у зберіганні наркотиків. Після затримання Коломійця привезли до анексованого Криму і звинуватили в замаху на вбивство двох кримських «беркутівців».

Російська правозахисна організація «Меморіал» вважає Андрія Коломійця політв’язнем та вимагає його негайного звільнення.

У квітні 2017 року Коломієць подав скаргу до Європейського суду з прав людини.

Read More

В українсько-американських навчаннях біля Криму задіють 9 кораблів, літаки і гелікоптери

 

В українсько-американських навчаннях «Сі Бриз-2019», які пройдуть на початку липня 2019 року в Чорному морі, задіють дев’ять кораблів і катерів морської охорони, два літаки й гелікоптери, повідомляє Держприкордонслужба України.

Навчання проходитимуть в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях і в північно-західній частині Чорного моря.

«У морському компоненті заплановані артилерійські стрільби, висадки доглядових груп і багато інших вправ, суть завдань яких не розголошується, оскільки залишається актуальним режим «вільної гри» (free play), в якому раптові завдання будуть надходити від багатонаціонального штабу навчань», – йдеться в повідомленні ДПСУ від 16 лютого.

Читайте також: Як змінився оборонний потенціал України за 5 років війни: здобутки і виклики

За повідомленням прикордонників, новацією нинішніх навчань стане відпрацювання річкового елемента. За легендою, ворожі елементи намагатимуться заблокувати вихід до моря із найбільшої водної артерії Європи – річки Дунай. Корабельно-катерний склад Морської охорони отримає завдання забезпечення супроводження транспортних цивільних суден річкою та їх вільний прохід через гирло Дунаю до Чорного моря. В даному навчальному елементі будуть задіяні виключно сили Держприкордонслужби, зокрема Морської охорони», – заявляють прикордонники.

Військові навчання «Сі Бриз» проводяться Україною і США щорічно з 1997 року і є відкритими для інших країн.

У лютому на українському полігоні «Ягорлик» біля анексованого Росією Криму українські військові запланували провести бойові стрільби зенітних ракетних комплексів.

Read More