01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

США ретельно перевірятимуть іноземних військових після нападів на своїх базах ВМС

Міністр оборони США Марк Еспер повідомив, що доручив збройним силам перевірити безпеку на військових базах, а також іноземних військових, які приймаються Штатами для навчань.

Про це Еспер сказав 8 грудня в інтерв’ю Fox News, через два дні після того, як другий військовий із Саудовської Аравії вбив трьох і поранив вісьмох військовослужбовців під час обстрілу військово-морської бази у Флориді. 21-річний пілот із Саудовської Аравії Мохаммед Альшамрані, який здійснив напад 6 грудня, був застрелений. Сам він, як виявилося, стріляв із пістолета, який легально придбав у США.

ФБР розглядає подію як «терористичний акт», хоча нападник діяв сам.

Поки у справі про напад нікого не затримували.

Король Саудовської Аравії Салман висловив співчуття президентові Дональду Трампу і заявив про підтримку його країни у розслідуванні.

Read More

В Австралії оголосили надзвичайний стан через лісові пожежі

У австралійському штаті Новий Південний Уельс оголосили надзвичайний стан через лісові пожежі, повідомляє Associated Press.

Міністр надзвичайних ситуацій штату Девід Елліотт попередив, що наступний тиждень може бути «найнебезпечнішим», який коли-небудь бачила Австралія.

За кілька днів лісових пожеж на північному сході штату загинули троє людей, зруйновано 150 будинків. Вогонь знищив більше 1 мільйона гектарів лісів та сільськогосподарських угідь.

Від пожеж постраждали понад 100 людей, зокрема 20 пожежних.

Очікується, що 10 грудня ситуація погіршиться. Уряд штату оголосив про закриття понад 600 шкіл та коледжів.

Боротися з вогнем пожежним допомагають австралійські військові.

Read More

Як у Києві «проводжали» Зеленського на «нормандські» переговори – фотогалерея

Увечері 8 грудня активісти біля Офісу президента України розпочали акцію «Нічна варта на Банковій» і встановили намети

Read More

США готуються надати Україні новий транш військової допомоги – голова Пентагону

«Скоро ми будемо мати ще один транш, мені здається, це близько 250 мільйонів доларів» – Марк Еспер

Read More

Фінляндія: нова прем’єрка стане наймолодшою в історії країни

Соціал-демократична партія Фінляндії підтримала кандидатуру 34-річної Санни Марін на посаду прем’єр-міністра. Вона стане наймолодшою очільницею уряду в історії країни.

За Марін проголосували 32 члени партії, за її опонента Антті Ліндтман – 29.

Попередній прем’єр-міністр Антті Рінне подав у відставку на початку грудня після шістьох місяців на посаді. Цьому передували кілька тижнів страйку поштової служби країни, до якого долучилися представники інших галузей, включно з національною авіакомпанією Finnair.

Read More

Гончарук: Україна забезпечена усіма необхідними ресурсами, щоб пройти цю зиму

Україна забезпечена усіма необхідними ресурсами, щоб пройти цю зиму, повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук в ефірі телеканалу «1+1».

«Україна забезпечена газом, вугіллям, усіма необхідними ресурсами, щоб спокійно пройти цю зиму. Взагалі про цю зиму не йдеться, тому що ми заздалегідь потурбувалися, щоб нічого в енергетичному плані Україні не загрожувало найближчим часом», – заявив Гончарук.

Він нагадав, що 1 січня 2020 року завершується договір про транзит через Україну російського газу.

«Нам потрібен довгостроковий контракт на 10 років з достатніми обсягами газу, щоб забезпечити енергетичну безпеку в Європі. Ми сприймаємо цей контракт не лише як економічний. Цей контракт, перш за все, політичний і безпековий підтекст», – сказав Гончарук.

Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року. Україна, Росія та Європейський союз досі не домовилися щодо умов транзиту російського газу українськими газогонами до ЄС.

Виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко заявив, що у випадку припинення транзиту українська компанія «стягуватиме гроші», і «європейські партнери також, скоріш за все, будуть позиватися».

 

Read More

Біля Офісу президента відбувається акція «Нічна варта на Банковій», учасники встановили намети

Біля Офісу президента України в Києві відбувається акція «Нічна варта на Банковій». Мітингарі встановили намети.

За словами кореспондента Радіо Свобода, на місці подій перебуває близько трьох тисяч людей. МВС заявляє про двох тисяч учасників акції.

Перед цим на майдані Незалежності відбулася акція під гаслом «Червоні лінії для Зе». Її учасники закликали президента України Володимира Зеленського не порушувати національні інтереси України під час зустрічі лідерів «нормандського формату» у столиці Франції Парижі 9 грудня.

 

Read More

У Дніпрі провели акцію протесту «Червоні лінії для Зеленського»

У Дніпрі біля будівлі облдержадміністрації провели акцію протесту «Червоні лінії для Зеленського». На неї зібрались близько трьох сотень людей з національною символікою.

За словами учасників, їхня мета – нагадати владі про «червоні лінії» – вимоги українського народу, які ніхто не має права зігнорувати. Люди зауважували, що зібрались самі, скоординувши свої дії в соцмережах.

Як зазначив один із учасників Дмитро Медведь, дніпряни мали висловити свою позицію напередодні поїздки Володимира Зеленського на переговори, зокрема, «нагадати про ті межі, яких не можна переходити».

«Президент буде їхати і про щось домовлятися. Він нас не питав, він з нами не радився. Але у нас є позиція і ми її висловлюємо. Ми не бажаємо дешевих поступок від [президента Росії Володимира] Путіна, ми не бажаємо дешевого газу, це пастка. Ми знаємо одне – є «червні лінії»: Крим – це Україна, Донбас – це Україна. Спочатку – виведення всіх окупантів, притягнення до суду колаборантів, роззброєння, безпека, кордон. І тільки потім можуть бути вибори. Треба, щоб пройшов час. Вибори мають проводити українські державні органи, брати участь українські партії», – сказав Дмитро Медведь.

Серед вимог учасників акції була відмова від будь-яких компромісів щодо унітарності держави, її європейського та євроатлантичного курсу, заборона виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації, виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном.

Учасники акції в Дніпрі вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих під час пожежі в Одесі, а також бахмутского волонтера Артема Мірошниченка. Вони зажадали від влади об’єктивного розслідування справи щодо його загибелі.

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 

Read More

Голова МЗС України назвав «головну червону лінію» перед самітом «нормандської четвірки»

Міжнародно визнаний державний кордон України є «головною червоною лінією» для української влади перед самітом лідерів «нормандської четвірки», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко у Twitter.

«Завтра Нормандський саміт. Ми їдемо, у першу чергу, заради наших полонених в російських тюрмах та заради наших громадян на окупованих територіях. Наша головна червона лінія, від якої не відступимо на жодний міліметр, – міжнародно визнаний державний кордон України», – написав Пристайко.

9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції Парижі.

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

За день до саміту в низці українських міст відбулися акції під назвою «Червоні лінії для Зеленського».

 

Read More

Десятки тисяч жителів Гонконгу вийшли на узгоджену владою акцію

Десятки тисяч протестувальників вийшли на новий мітинг у центрі Гонконгу 8 грудня. Це перша з початку серпня демонстрація, дозволена владою. Вона приурочена до Дня прав людини, який відзначають 10 грудня відповідно до резолюції Генеральної асамблеї ООН.

Активісти пройшли за узгодженим з поліцією маршрутом. У руках жителі Гонконгу несли плакати з написами «Геть сльозогінний газ», «Жорстоких поліцейських – до правосуддя», «За свободу і демократію». Організатором мітингу виступає опозиційний рух «Громадянський фронт за права людини».

Правоохоронні органи попередили організаторів, що мітинг має бути мирним і завершитися не пізніше 22:00 (16:00 за Києвом). Поліція не виключає, що до ходи приєдналися радикальні активісти, які можуть зійти з узгодженого маршруту і спробувати влаштувати заворушення.

Перед початком антиурядової акції поліція заявила про арешт 11 осіб. У них вилучили зброю, це переважно армійські ножі.

Масові протести в Гонконзі тривають від червня. Спочатку жителі протестували проти закону про екстрадицію на материковий Китай, який, на їхню думку, міг використовуватися проти дисидентів. Пізніше учасники протестів стали вимагати більшої незалежності від Китаю і проведення демократичних реформ. Вони також вимагають розслідування дій поліції під час протестів і амністії для заарештованих активістів.

Акції часто переростали в сутички з поліцією. Співробітники правоохоронних органів неодноразово застосовували водомети і сльозогінний газ для розгону демонстрантів. За весь час протестів були заарештовані близько шести тисяч людей. Одна людина загинула.

Read More

Шаман Габишев знову вирушив до Москви «виганяти» Путіна – соратники

У Росії шаман Олександр Габишев із Якутська знову вирушив до Москви «виганяти» президента Росії Володимира Путіна, повідомили в коментарі Сибір.Реалії (проєкту Радіо Свобода) його соратники.

Габишев почав свій шлях 7 грудня разом з двома супутниками – чоловіками на ім’я Олексій та Кирило.

За словами Євгенія Ростокіна на прізвисько «Ворон», Габишев вирушив до Москви після «спілкування з духами». Він зазначив, що підписка шамана про невиїзд завершилася 14 жовтня.

У березні Олександр Габишев вперше вирушив з Якутії до Москви для проведення «обряду вигнання Путіна». Його затримали 19 вересня на кордоні Бурятії й Іркутської області. Проти шамана порушили кримінальну справу про заклики до екстремізму. З нього взяли підписку про невиїзд.

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Кремль не має відношення до затримання шамана.

 

Read More

У Запоріжжі протестували проти капітуляції

У Запоріжжі на майдані Героїв Революції 8 грудня відбулося віче, організоване місцевим Штабом супротиву капітуляції. Його учасники принесли з собою плакати з написами «Ні капітуляції», «Ні подвійному громадянству» та інші.

Під час мітингу було оголошено основні вимоги акції, серед яких дотримання національних інтересів під час переговорів у «нормандському форматі».

«Ми виступаємо з вимогою до президента України не допустити прийняття капітулянських рішень та діяти виключно в інтересах громадян української держави, її суверенітету та територіальної цілісності, а саме: 1. Не допустити проведення виборів до будь-яких органів влади чи самоврядування на території ОРДЛО до отримання повного контролю по всій довжині україно-російського кордону. 2. Не допустити продовження відведення українських військ від лінії розмежування. 3. Не допустити надання особливого статусу для окупованих територій чи будь-яких інших регіонів України. 4. Не допустити легалізації будь-яких недержавних воєнізованих формувань, зокрема, «народних міліцій» на території ОРДЛО. 5. Не допустити впровадження амністії для бойовиків так званих «ЛНР» та «ДНР».6. Не допустити послаблення енергетичної незалежності України», – йдеться у зверненні.

Звернення підписали 12 запорізьких ветеранських та волонтерських організацій і місцевих осередків політичних партій.

Акції «Червоні лінії для Зе» відбуваються 8 грудня в Києві та багатьох інших містах України. Їхні учасники вимагають від президента України Володимира Зеленського не поступатися інтересами держави на переговорах у «нормандському форматі» в Парижі 9 грудня.

 

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 

Read More

США відновили мирні переговори з талібами

Сполучені Штати і рух «Талібан» відновили 7 грудня мирні переговори. Це відбулося через три місяці після того, як президент США Дональд Трамп розпорядився перервати діалог, головною метою якого є припинення війни в Афганістані.

Переговори відбуваються в Досі, столиці Катару, де знаходиться керівництво воєнізованого угрупування, розповіло джерело в адміністрації США «Голосу Америки». «Мета обговорення – зниження насильства, яке приведе до переговорів всередині Афганістану і перемир’я», – сказало джерело. Американську делегацію знову очолив Залмай Халілзад, спецпредставник Держдепартаменту зі встановлення миру в Афганістані.

Наприкінці зустрічі представник «Талібану» написав у твітері, що обидві сторони продовжать дискусію 8 грудня. «Переговори почалися з того моменту, на якому вони зупинилися. Ми обговорили підписання угоди і супутні питання», – заявив Суха Шахін, не навівши деталей.

У вересні Трамп перервав мирні переговори з талібами після загибелі 12 людей у результаті вибуху в Кабулі. Тоді було вбито одного американського військового.

Наприкінці листопада Трамп прибув із неоголошеним візитом до Афганістану. Він підтвердив, що його адміністрація відновила переговори з талібами, а «Талібан» готовий до припинення вогню. Цю заяву підтвердили й самі таліби.

Read More

«Червоні лінії будуть дотримані» – Разумков про «нормандські» переговори

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що від успішності переговорів у «нормандському форматі» залежить «майбутнє країни».

«У цей день не має бути політики і боротьби – лише державницька позиція задля України. Червоні лінії будуть дотримані, а наші території – повернуті. Підтримую президента і вірю в перемогу України!» – написав спікер парламенту у фейсбуці.

 

Акція під гаслом «Червоні лінії для Зе» відбувається 8 грудня в Києві та багатьох інших містах України. До проведення 8 грудня, в переддень «нормандського саміту» в Парижі, попереджувальної акції закликали раніше цього тижня лідери трьох парламентських фракцій. Вони звернулися до президента України Володимира Зеленського зі спільною заявою.

 

«Заяву щодо недопущення порушення національних інтересів України» підписали лідери політичної партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко, партії «Голос» Святослав Вакарчук та Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

Політики оприлюднили п’ять «червоних ліній», «порушення яких завдасть непоправної шкоди Україні».

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 

Read More

КНДР заявляє, що більше не обговорює зі США ядерне роззброєння

Ядерне роззброєння Північної Кореї більше не є предметом переговорів з США, заявив посол КНДР в ООН Кім Сонг, повідомляє агентство Reuters.

«Нам не потрібні тривалі переговори з США», – заявив Сонг. Він назвав діалог, до якого прагнув Вашингтон, «вивертом з економією часу в інтересах американської внутрішньої політики напередодні президентських виборів».

Пхеньян заявив 7 грудня про «дуже важливі випробування» на ракетному полігоні Сохе. Вони нібито справлять значний вплив на стратегічне становище країни в найближчому майбутньому. Телекомпанія CNN, ґрунтуючись на супутникових знімках полігону, повідомляло про готовність Північної Кореї відновити випробування ракетних двигунів.

Раніше лідер КНДР Кім Чен Ин заявляв про «новий шлях» у наступному році, не розкривши деталі. Це може означати відновлення випробувань ядерних бомб і ракет великої дальності, які були припинені в 2017 році, відзначає Reuters. Трамп називав це ключовою перемогою в діалозі двох країн.

Минулого тижня МЗС КНДР знову закликало Вашингтон виробити гнучкішу позицію на переговорах із ядерного роззброєння і вирішити, «який різдвяний подарунок» отримають США. У відповідь президент США Дональд Трамп заявив, що здивований недружніми заявами Пхеньяна.

Сторони проводять робочі зустрічі, обговорюючи повне припинення ядерної програми Північної Кореї, але про прогрес поки не повідомляли. Пхеньян наполягає на знятті американських санкцій і зупинці спільних військових навчань США і Південної Кореї.

З травня цього року Пхеньян провів щонайменше 13 ракетних випробувань.

Read More

Трамп про відмову Північної Кореї обговорювати денуклеаризацію: «відносини дуже хороші»

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп прокоментував заяви посла Північної Кореї в ООН Кіма Сонга щодо вімови обговорювати денуклеаризацію Корейського півострова.

Розмовляючи з журналістами перед від’їздом з Білого дому до Флориди, Трамп не дав чітких прогнозів, але заявив, що був би «здивований» недружніми діями Пхеньяну.

«Я був би здивований, якби Північна Корея повелася вороже… Він (лідер КНДР Кім Чен Ин – ред.) знає, що в мене незабаром вибори. Не думаю, що він хоче втручатися в це, але побачимо… Думаю, він хотів би, щоб дещо сталося. Відносини дуже хороші, але є певна неприязнь, безумовно», – сказав він.

 

Раніше 7 грудня посол Північної Кореї в ООН Кім Сонг заявив, що в переговорах між його країною та США не фігуруватиме питання денуклеаризації Корейського півострова. Дипломат звинуватив Вашингтон у просуванні діалогу з Пхеньяном для внутрішньополітичних цілей.

Президент США Дональд Трамп і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин провели два саміти, але прогресу в ключових питаннях не досягли. Трамп і Кім також провели коротку зустріч у демілітаризованій зоні, яка розділяє Північну і Південну Кореї.

Пхеньян заявив, що перед денуклеаризацією мають бути зняті всі фінансові санкції, запроваджені США проти КНДР.

Два лідери домовились відновити переговори, хоча ані дата, ані місце наразі не визначені.

Read More

Студент і науковець: США та Іран обмінялися затриманими особами

Сполучені Штати та Іран 7 грудня здійснили обмін утримуваними громадянами. Президент США Дональд Трамп повідомив, що Тегеран звільнив громадянина його країни Сюеа Вана.

За словами Трампа, студент Прінстона Ван «вже повертається до Сполучених Штатів». 

Натомість у США звільнили утримуваного іранського науковця Масуда Солеймані.

Згодом президент США звернувся до Ірану в Твітері і подякував його керівництву за «дуже чесні переговори».

«Бачите, ми можемо зробити це разом», – написав він.

Раніше міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф анонсував обмін.

«Радий, що професор Масуд Солеймані та містер Сюеа Ван незабаром повернуться до своїх родин. Велика подяка всім причетним, зокрема уряду Швейцарії», – заявив дипломат. 

 

Позаяк між двома країнами немає дипломатичних відносин, посольства Швейцарії в Тегерані і Сполучених Штатах виконують посередницьку роль.

Згодом іранська державна агенція IRNA повідомила, що Солеймані в Швейцарії вже зустріли представники іранської влади.

Читайте також: Світові держави закликали Іран повернутися до виконання ядерної угоди

Громадянина США Сюеа Вана затримали 2016 року в Ірані, де він працював над дослідженням для своєї дисертації. Його звинуватили в «шпигунстві під прикриттям досліджень», хоча родина та університет юнака заперечували звинувачення. У 2017 році Вана засудили до 10 років тюрми.​

Фахівець зі стовбурових клітин професор Солеймані був заарештований в аеропорту Чикаго в жовтні 2018 року. Правоохоронці США звинуватили його в спробі вивезти до Ірану біологічні матеріали в обхід американських санкцій, пов’язаних з іранською ядерною програмою.

Read More

Євродепутати звернулися до Apple через позначення Криму «російським» – Точицький

Депутати Європейського парламенту надіслали компанії Apple листа через відображення анексованих Криму та Севастополю «російськими» у застосунках компанії, повідомив у своєму Twitter представниц України при Європейському союзі Микола Точицький.

У листі євродепутати зокрема закликали виробникаґаджетів виправити позначення півострова у відповідності до міжнародного права.

«Неможливо ігнорувати страждання кримчан під російською анексією, в тому числі справу Олега Сенцова, кримського режисера та активіста, який став лауреатом премії Сахарова-2018 «За свободу думки» після п’яти років несправедливого ув’язнення. Чимало інших кримських політичних ув’язнених і надалі утримуються в Росії за сфальшованими справами, і тривожне рішення Apple піддатися російскому геополітичному тиску замість визнати ці людські страждання мусить бути змінене», – йдеться в листі, фото якого оприлюднив Точицький.

Раніше стало відомо, що компанія Apple на території Росії почала відображати Крим і Севастополь «російською» територією в своєму додатку «Погода». При цьому в материковій частині України і на анексованому півострові Севастополь, Сімферополь, Керч та інші міста не відображаються ні частиною України, ні частиною Росії.

Міністерство фінансів США пообіцяло перевірити, чи підпадають дії компанії Apple під режим санкцій через позначення Криму «російським».

Речниця МЗС України Катерина Зеленко сказала в ефірі проєкту Радіо Свобода «Радіо Крим.Реалії», що Україна домагатиметься того, щоб американська компанія Apple перестала відображати Крим російською територією у своїх додатках.

Читайте також: На сторінці Apple у Facebook запустили флешмоб #CrimeaIsUkraine​

Пізніше компанія Apple повідомила, що почала проводити аудит політики визначення «спірних територій». Прессекретарка корпорації Труді Мюллер повідомила, що це може спричинити зміни в політиці Apple.

Голова комітету Держдуми Росії з безпеки і протидії корупції Василь Пискарьов заявив, що «Apple повністю усунула претензії Держдуми за вказівкою Криму в своїх сервісах». Про це він повідомив після зустрічі з представницею компанії в Росії Дариною Єрмоліною.

У травні 2019 року Apple не відображала територіальну приналежність міст Криму в своїх додатках як з материкової України, так і з півострова.

Read More

Сійярто: Угорщина не блокуватиме вступ України в НАТО, якщо Київ «поверне права» угорській меншині

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив 7 грудня, що, на його думку, цієї п’ятниці Венеційська комісія «знову дала ясно зрозуміти», що ухвалений у період президентства Петра Порошенка Закон про мову «відбирає» раніше здобуті права національних меншин України у сфері користування ними рідної мови, передає кореспондент Радіо Свобода.

У комюніке зовнішньополітичного відомства Угорщини міністр заявляє: таким чином ця фахова експертиза нібито доводить, що мовний закон «суперечить міжнародному праву та зобов’язанням України».

Читайте також: Закон про мову не гарантує балансу між зміцненням української та захистом мов нацменшин – ВК​

«Попередній президент України Петро Порошенко та підтримані попереднім парламентом закони (про мову та середню освіту – ред.) хотіли покласти край використанню мов меншин у всіх сферах життя. Для Угорщини це неприйнятно», – йдеться в заяві очільника МЗС Угорщини.

Разом із тим Петер Сійярто зазначив, що уряд його країни має певні сподівання щодо новообраного глави України Володимира Зеленського.

«Новий президент, нова надія», – міркує він.​

Угорський високопосадовець знову повторив оприлюднену ним же позицію 4 грудня. Як тільки закарпатські угорці «знову отримають відібрані у них права», Угорщина, як і раніше, підтримуватиме євроатлантичну інтеграцію України, підкреслив Сійярто.

Читайте також: В Україні відреагували на умову Угорщини щодо блокування вступу в НАТО​

Рада експертів з конституційного права Венеційської комісії Ради Європи заявила, що закон про державну мову України не забезпечує балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин.

«Для уникнення того, щоб мовна проблема стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, вкрай важливо домогтися відповідного балансу в її мовній політиці. Влада досі не зробила цього, в тому числі в недавньому законі про державну мову», – йдеться у висновках Венеціанської комісії, розміщених на сайті Ради Європи.

Венеціанська комісія – орган Євросоюзу з верховенства права – ще в 2017 році закликала Україну забезпечити істотний рівень викладання офіційними мовами Європейського союзу, такими як угорська чи румунська.

«Україна виконує всі рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про освіту», – заявив президент України Володимир Зеленський у жовтні.

Читайте також: Мова навчання у вишах України: «русифікація» студентів?​

Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Вони зіпсувалися після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин.

Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо державної мови освіти викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. У липні цього року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».

У квітні 2019 року, Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон набрав чинності, за винятком окремих положень, 16 липня.

Read More

Пхеньян не обговорює зі США відмову від ядерної зброї – посол

Денуклеаризації Корейського півострова немає в порядку денному переговорів Північної Кореї з Вашингтоном, заявив 7 грудня посол цієї країни в Організації Об’єднаних Націй Кім Сонг.

Виступаючи в Нью-Йорку, Кім звинуватив США в тому, що запропонований ними «витриманий та змістовний діалог» виявився лише «трюком, аби виграти час» на користь внутрішньополітичного американського порядку денного.

«Ми більше не потребуємо тривалих переговорів зі США. І денуклеаризація вже зникла з переліку обговорюваних тем», – заявив Кім.

7 грудня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з президентом Південної Кореї Мун Дже Іном.

Читайте також: Північна Корея запустила дві ракети малої дальності​

Політики домовилися й надалі тиснути на Північну Корею з вимогою діалогу і зійшлися на тому, що ситуація на Корейському півострові «серйозна», повідомила пресслужба південнокорейського лідера.

Президент США Дональд Трамп і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин провели два саміти, але прогресу в ключових питаннях не досягли. Трамп і Кім також провели коротку зустріч у демілітаризованій зоні, яка розділяє Північну і Південну Кореї.

Пхеньян заявив, що перед денуклеаризацією мають бути зняті всі фінансові санкції, запроваджені США проти КНДР.

Два лідери домовились відновити переговори, хоча ані дата, ані місце наразі не визначені.

Read More

Правоохоронні органи «провалили» запровадження системи кримінальних проступків – член комітету Ради

Народниій депутат від партії «Голос», заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук звинуватив у відтермінуванні запровадження системи кримінальних проступків правоохоронну систему: Міністерство внутрішніх справ, Генеральну прокуратуру та Державне бюро розслідувань. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.

За словами Осадчука, наразі на кожного слідчого припадає близько 600-700 справ, що робить неможливою ефективне розслідування.

«Вже ухвалене законодавство України про таке запроваджене поняття, як кримінальні проступки, де ми з Кримінального кодексу виокремили величезну кількість злочинів, щоб у спрощеному порядку їх розглядати. Перш за все розслідування на рівні і прокуратури, і поліції, і ДБР», – повідомив він.

 

Осадчук нагадав, що дедлайн запуск цієї системи був 1 січня 2020 року. Але Верховна Рада відклала його запровадження до липня.

«Була величезна дискусія наша з Генеральною прокуратурою, ДБР, поліцією, вони всі показували пальцем один на одного, але ми зійшлися на тому, що дійсно, вони всі провалили підготовку… Ми вперлися в класику нашої бюрократичної реальності – бюджетні обмеження, процедура закупівель, виділення бюджетів, немає софту в ГПУ, щоб зробити апгрейд системи Єдиного державного реєстру», – сказав він.

Як стверджує народний депутат, через відтермінування «десятки тисяч кримінальних справ лежать без руху, і це формує відчуття незахищеності і відсутності справедливості».

 

Водночас, додав Осадчук, народні депутати досягнули домовленості з правоохоронцями, за якими відповідальність за виконання рішення лягає на керівника чи його першого застуника.

«Ми домовилися, що кожен правоохоронний орган визначає персонально відповідального за цю систему на рівні або керівника, або першого зама. І якщо боронь Боже, вони в травні прийдуть у парламент знову просити відстрочку, ми будемо не про відстрочення розмовляти, а про персональну відповідальність цих керівників. Буде це Аваков чи Рябошапка, для нас немає значення. Вони за це будуть персонально відповідати аж до звільнення», – заявляє парламентар.

 

Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура та Державне бюро розслідувань наразі не коментували заяви Осадчука.

П’ятий президент Петро Порошенко підписав закон про кримінальні проступки, вказує сторінка законопроекту на сайті Верховної Раді.

Закон передбачає, що кримінальним проступком є діяння (дія або бездіяльність), за скоєння якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тисяча гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. На думку авторів законопроекту, запровадження інституту кримінальних проступків суттєво спростить роботу органів розслідування і спростить розгляд у суді незначних кримінальних правопорушень.

Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені терміни, не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру або затримання, або в інших випадках на термін до 1 місяця.

Read More

Білий дім відмовився від участі в наступних слуханнях щодо імпічменту

Білий дім заявив, що його представники не братимуть участі в наступному засіданні Комітету з питань правосуддя Палати представників щодо ймовірного імпічменту президента США Дональда Трампа. Про це йдеться в листі юридичного консультанта Білого дому Пета Кіполлоне до голови комітету Джеррольда Недлера 6 грудня. 

У листі Кіполлоне назвав розслідування щодо підстав для імпічменту Трампа, яке ініцювали демократи, «повністю безпідставним».

Водночас лист не містить конкретної причини відмови від участі.

Слухання призначені на наступний тиждень. Їхньою метою є встановити, які конкретно правопорушення, що передбачають імпічмент, є підстави висунути президенту.

Читайте також: Трамп: демократи збираються оголосити імпічмент «через ніщо»​

Кіполлоне також звинуватив демократів-членів Комітету з питань правосуддя в тому, що вони нібито марнують час Америки «цим спектаклем». Він заявив, що ухвалення обвинувачення Трампу за статтями, які передбачають імпічмент, буде дорівнюватиме «нерозважливому зловживанню владою».

«Який би курс ви не обрали, президент вже заявляв: «якщо хочете усунути мене від влади, зробіть це зараз, швидко, щоб ми могли провести чесні слухання в Сенаті і наша країна мала можливість повернутися до своїх справ», – написав Кіполлоне, зацитувавши твіт, який Трамп оприлюднив на цьому тижні.

1 грудня Кіполлоне вже надсилав Недлеру листа, в якому повідомляв про відмову Білого дому брати участь у попередніх слуханнях. В Комітеті з питань правосуддя висловили жаль із цього приводу.

 

У США ведеться розслідування про можливість імпічменту Трампа через звинувачення в тиску на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену.

Демократи в Конгресі розцінюють це як зловживання повноваженнями.

Трамп називає розслідування «полюванням на відьом», вказуючи на розшифровку його розмови із Зеленським як на доказ того, що він не порушив жодного закону. Республіканці підтримують президента.

Read More

«Belarus is not Russia»: у Києві мітингували біля посольства Білорусі 

У Києві завершилась акція «Belarus is not Russia» на підтримку білоруського народу проти інтеграції з Росією, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Кілька десятків активістів з білоруськими прапорами зібралися на майдані Незалежності. Звідти вони пройшли маршем до посольства Білорусі.

Під посольством учасники акції спалили російський прапор та спільне фото Путіна і Лукашенка.

Акції проти «поглиблення інтеграції» Білорусі з Росією також проходять сьогодні в Мінську. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у них беруть участь близько тисячі людей. 

7 грудня в Сочі відбулася зустріч президента Білорусі Олександра Лукашенка з російським президентом Володимиром Путіним, на якій, як припускали ЗМІ, могли бути досягнуті домовленості про програму інтеграції між двома країнами.

У кінці 2018 року російський прем’єр-міністр Дмитро Медведєв заявив про готовність Росії проводити єдину політику у сфері податків і ціноутворення з Білоруссю в рамках угоди про союзну державу від 1999 року. Документ передбачав створення спільної валюти, судів і митниці. Лукашенко тоді назвав висловлювання російського прем’єра «порожнім шантажем».

Критики білоруського президента вважають, що нові угоди про інтеграцію з Росією загрожують незалежності країни.

Read More

Пожежа в Одесі: поліція має двох підозрюваних

Управління Нацполіції Одещини має намір повідомити про підозру двом особам у причетності до пожежі у будівлі Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, зазначається на сайті відомства. За цими даними, зараз триває узгодження із прокуратурою.

«На даний час органами досудового розслідування допитано понад 150 осіб, призначено понад два десятки судових експертиз. Починаючи з 5-го грудня безперервно триває огляд місця події. Під час огляду безпосередньо місця пожежі було виявлено чотири тіла, два з яких родичі впізнали. Інші дві особи наразі не впізнані, тіла направлені на СМЕ. Поки що, за результатами вже проведених слідчих дій, готується повідомлення про підозри двом особам. У найкоротший термін вони будуть направлені до прокуратури Одеської області та після погодження повідомлені самим підозрюваним. Однак це тільки попередні результати. В ході подальшого розслідування підозрюваних може стати більше», – заявив начальник слідчого управління ГУНП Одеської області Сергій Шайхет. 

Деталей щодо провадження і того, за якими статтями підозрюють згаданих осіб, не повідомляється. 

Як повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій, станом на ранок 7 грудня підтверджено загибель під час пожежі 5 людей, госпіталізовано 17 осіб, окрім того, за даними Нацполіції, доля ще 10 людей залишається невідомою.

Один із рятувальників ДСНС, який постраждав під час ліквідації пожежі, досі перебуває у комі. 

За даними ДСНС, аварійно-рятувальні роботи тривають, також ліквідовуються осередки тління, які досі виявляються у завалах.

Інформація про пожежу в будівлі коледжу економіки та права надійшла до Головного управління ДСНС України в Одеській області вранці 4 грудня. 

Як зазначається, рятувальникам вдалося оперативно вивести з будівлі 40 осіб по сходах, а також за допомогою драбин та автопідіймачів.

Одеська влада оголосила жалобу 5 і 6 грудня.

Read More

Зеленський скликав закрите засідання РНБО перед переговорами у Парижі

Президент України Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки та оборони напередодні початку саміту у «нормандському форматі». Про це повідомляється на фейсбук-сторінці офісу президента.

За цими даними, засідання РНБО відбувається на Банковій у закритому режимі.

Про рішення провести сьогодні засідання Ради повідомив у четвер секретар РНБО Олексій Данилов.

Зустріч у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у столиці Франції. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що лідери країн «нормандської четвірки» обговорять повернення полонених, припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном і вибори на Донбасі.

Read More

Верховний суд США призупинив застосування смертної кари на федеральному рівні – ЗМІ

Верховний суд США відмовив Адміністрації Дональда Трампа в проведенні першої з 2003 року страти за вироком федерального суду, повідомляє Голос Америки з посиланням на Reuters.

Судді Верховного суду залишили чинною тимчасову заборону, ухвалену федеральним суддею. Адміністрація Трампа намагається домогтися права виконати чотири смертних вироки, але все більше штатів США відмовляються від цієї міри покарання.

За даними громадської організації Death Penalty Information Center, в федеральних в’язницях США нині перебувають 62 засуджених до страти. Всі вони визнані винними у вбивствах та інших тяжких злочинах.

Як повідомляє Deutsche Welle, 2 грудня адміністрація Дональда Трампа звернулася до Верховного суду з проханням скасувати винесене того ж дня рішення апеляційного суду у Вашингтоні щодо заборони виконання смертних вироків федеральних судів. При цьому уряд посилався на «немислиму жорстокість» засуджених до вищої міри покарання злочинців.

Судова тяжба ведеться не щодо до смертної кари як такої, а методу її виконання. Суд в Вашингтоні визнав неприпустимим відхилення від діючої з 1994 року норми про застосування смертельної суміші з трьох речовин, а уряд планував застосувати смертельну дозу однієї речовини – психотропного препарату пентобарбітал.

Виконання смертних вироків на федеральному рівні у США не застосовувалося з 2003 року, натомість страти відбуваються у деяких штатах за їхнім місцевим законодавством.

Read More

У Німеччині триває розслідування щодо «Боширова» та «Петрова»

У Німеччині триває розслідування щодо імовірних співробітників російської військової розвідки, яких у Великій Британії підозрюють в отруєнні подвійного агента Сергія Скрипаля та його дочки Юлії в місті Солсбері. Про це повідомляє Der Spiegel.

За даними видання, розслідування під кодовим позначенням «Нові» веде генеральна прокуратура Німеччини і федеральна кримінальна поліція. Воно відкрите у зв’язку з тим, що російські громадяни, які в справі про отруєння Скрипалів фігурують під іменами Руслан Боширов і Олександр Петров, у 2014 році провели три дні в Німеччині, в районі Франкфурта-на-Майні. Крім того, журналісти Spiegel і група Bellingcat припускають, що в Німеччині були контакти у командира російської військової частини 29155, імовірного керівника «Боширова» і «Петрова». Йдеться про генерал-майора Андрія Авер’янова.

Spiegel нагадує про розслідування вбивства громадянина Грузії Зелімхана Хангошвілі, застреленого влітку цього року в Берліні. 3 грудня Bellingcat і його партнери повідомили, що, за їхніми даними, Хангошвілі застрелив російський громадянин Вадим Красиков, який приїхав до Німеччини з паспортом на чуже ім’я. У новому розслідуванні Bellingcat, оприлюдненому 6 грудня, стверджується, що він міг служити в загоні спецпризначенняя ФСБ «Вимпел». Німецька влада раніше звинуватила Москву в недостатній співпраці зі слідством у справі про вбивство Хангошвілі.

Сергій і Юлія Скрипалі були отруєні в березні 2018 року речовиною «Новачок». Вони вижили після тривалого лікування. Слідство у Британії підозрює в отруєнні російських громадян, які приїхали в країну за паспортами на імена Боширова і Петрова. Bellingcat і їхні партнери по розслідуваннях стверджують, що за цими іменами ховаються офіцери ГРУ Анатолій Чепіга і Олександр Мішкін. «Боширов» і «Петров» восени 2018 року давали інтерв’ю телеканалу RT, в якому заперечували причетність до замаху на Скрипалів. Відтоді вони не з’являлися на публіці.

Read More

Зеленський про Путіна: «хочу побачити людину»

Президент України Володимир Зеленський підтвердив в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера», що 9 грудня в Парижі на полях зустрічі в «нормандському форматі» зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним.

«Я хочу побачити людину і я хочу привезти з «нормандії» розуміння і відчуття, що дійсно всі хочуть поступово закінчити цю трагічну війну. Я це зможу точно зрозуміти за столом», – твердить Зеленський.

Раніше Зеленський заявив, що на зустрічі з російським президентом хоче домовитися про обмін полоненими і політв’язнями до Нового року за формулою «всіх на всіх».

 

Зустріч у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у столиці Франції. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що лідери країн «нормандської четвірки» обговорять повернення полонених, припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном і вибори на Донбасі.

Read More