«Обговорюючи ці питання напряму з Путіним, була можливість краще зрозуміти його особисту позицію»
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Президент СЩА Дональд Трамп став політиком, якого найбільше обговорювали у твітері. Про це мовиться у підсумках року, які підвела адміністрація соцмережі.
Найпопулярніший твіт року написав 5 січня японський мільярдер і колекціонер виробів мистецтва Юсаку Маєдзава, коли оголосив розіграш мільйона доларів. Для цього потрібно було підписатися на його сторінку та поширити твіт. 100 переможців, визначених жеребкуванням, мали отримати по 10 тисяч доларів. Станом на 10 грудня допис ретвітнули близько 4,5 мільйона користувачів.
Серед найпопулярніших твітів опинилось також зображення курячого яйця, яке пропонували поширити, щоб побити світовий рекорд ретвітів.
Найбільш обговорюваним фільмом в твіттері цього року став блокбастер Marvel «Месники: Фінал», найбільш обговорюваним актором – британець Том Голланд, який грає «Людину-павука» у фільмах всесвіту Marvel.
…
У Швеції вручили Нобелівську премію з фізики.
Цьогоріч лауреатів троє. Джеймс Піблз з Принстонського університету в США отримав премію «за теоретичні відкриття у фізичній космології». Мішель Майор (Женевський університет, Швейцарія) і Дідьє Кело (Женевський університет та Кембриджський університет, Велика Британія) здобули нагороду «за відкриття екзопланети на орбіті довкола сонцеподібної зірки».
Нобелівський лауреат Джеймс Піблз своїми «висновками про фізичну космологію збагатив всю сферу досліджень і заклав фундамент для трансформації космології за останні п’ятдесят років».
Швейцарські вчені Мішель Майор і Дідьє Кело, зі свого боку, «дослідили нашу галактику – Чумацький Шлях, шукаючи невідомі світи. У 1995 році вони здійснили перше відкриття планети за межами нашої Сонячної системи, екзопланети, що оберталася навколо орбіти сонцеподібної зірки 51 Пегаса».
…
Державне бюро розслідувань почало кримінальне провадження щодо п’ятого президента України, народного депутата Петра Порошенка – за фактом можливої державної зради під час підписання Мінських угод.
Інформацію про це Радіо Свобода підтвердила речниця ДБР Анжеліка Іванова.
Раніше про відкриття такого провадження за своєю заявою повідомив колишній чиновник часів експрезидента Віктора Януковича Андрій Портнов.
«Так, це відповідає дійсності», – сказала Іванова. Вона не змогла уточнити, яке це за рахунком провадження проти Петра Порошенка, відкрите ДБР. Станом на 20 листопада таких проваджень було 13.
Петро Порошенко цю інформацію наразі не коментував.
Державне бюро розслідувань України 18 листопада повідомило, що направилo у Генеральну прокуратуру проєкт повідомлення про підозру п’ятому президенту України, народному депутату Петру Порошенку.
«Проєкт підозри підготовлено й направлено до прокуратури в рамках досудового розслідування кримінального провадження щодо можливого неправомірного впливу на проведення конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя у березні-травні 2019 року.
У документі ідеться про підозру п’ятого президента України у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 109 та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України», – мовиться у повідомленні.
Його захист назвав це «російським замовленням».
Слідчі бюро також направили до прокуратури проєкт подання до Верховної Ради щодо надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Петра Порошенка, який нині є чинним народним депутатом.
Колишній президент раніше заявляв, що справи, в яких він фігурує, інспіровані колишнім першим заступником голови адміністрації президента-втікача Януковича Андрієм Портновим і є «яскравим підтвердженням того реваншу, який сьогодні, як ракова пухлина, намагається поширюватися Україною».
…
Уповноважена Верховної Ради з прав Людини Людмила Денісова повідомила, що колишні політв’язні Микола Карпюк і Володимир Балух працюватимуть в офісі українського омбудсмена.
«Найближчим часом Миколу Карпюка, який очолює громадську організацію «Український центр запобігання катувань» моїм наказом буде призначено членом Експертної ради при Уповноваженому ВРУ з прав людини, а Володимир Балух увійде до Координаційної ради з питань реалізації національного превентивного механізму при Уповноваженому», – написала Денісова на сторінці у Facebook.
За її словами, із Карпюком і Балухом був підписаний меморандум про співпрацю в частині запобігання катуванням у місцях несвободи.
Очікується, що перший спільний моніторинговий візит відбудеться в Лук’янівське СІЗО.
«Впевнена, що наша співпраця буде плідною та допоможе забезпечити й захистити права наших громадян, які перебувають у місцях несвободи, у тому числі на території РФ, частині тимчасово окупованого Донбасу та тимчасово окупованого Криму», – додала Денісова.
Засуджені Росією Микола Карпюк і Володимир Балух були серед 35-ти українців, які повернулися в Україну 7 вересня в рамках обміну утримуваними громадянами між Україною і Росією.
Read MoreВища рада правосуддя під час свого засідання 10 грудня відмовилася звільнити суддю Окружного адміністративного суду Києва Євгена Аблова, який шість років тому уможливив штурм Майдану «беркутівцями».
Як повідомляє Центр протидії корупції, його покарали суворою доганою з позбавленням премій протягом трьох місяців. За таке рішення проголосували всі присутні 13 членів Вищої ради правосуддя.
10 грудня ВРП розглядала скаргу судді Аблова на рішення другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 квітня 2019 рокупро притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Активісти громадських організацій «Центр протидії корупції», Автомайдан та фундації DEJURE принесли на засідання ВРП фото з Майдану, «щоб нагадати членам ради, чим відомий Аблов і які наслідки мало для Революції Гідності».
Під будівлею ВРП відбувалася акція з вимогою звільнити суддю Аблова, який дав підставу «Беркуту» штурмувати Майдан у ніч з 10 на 11 грудня 2013 року.
Самого Аблова на засіданні ВРП не було, повідомляє ЦПК.
У квітні ВРП відсторонила Аблова від посади заступника голови Окружного адміністративного суду Києва.
Влітку цього року Генпрокуратура повідомила, що голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк і двоє його колег – Ігор Погрібніченко та Євген Аблов – отримали підозри у винесенні неправосудних рішень та втручанні в роботу судових органів, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Національне антикорупційне бюро України 26 липня оприлюднило записи розмов, імовірно, суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова. Це сталося після того, як співробітники НАБУ і ГПУ провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси.
У суді назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.
Read MoreПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що громадянин Грузії Зелімхан Хангошвілі, убитий влітку в Берліні, був одним з організаторів вибухів у московському метро. Про це Путін сказав на пресконференції за підсумками саміту лідерів «нормандської четвірки» в Парижі. Про які саме вибухи йдеться, він не уточнив.
Він назвав убитого «бойовиком, дуже жорстокою і кривавою людиною» і додав, що той був у розшуку в Росії.
«Тільки в одній з акцій, в яких він взяв участь, ним було вбито 98 осіб. Він був одним з організаторів вибухів у московському метро», – сказав Путін.
Президент Росії стверджує, що не знає, що трапилося з Хангошвілі. «Це бандитське середовище, і там може статися все що завгодно», – сказав він.
Хангошвілі – уродженець Грузії, який під час другої чеченської війни командував одним із підрозділів сепаратистів, які воювали проти російських військ. Згодом він співпрацював зі спецслужбами Грузії. Після замаху на його життя в Тбілісі він попросив притулку в Німеччині. Він був убитий в Берліні 23 серпня 2019 року.
Підозрюваного затримали по гарячих слідах, він приїхав в ЄС за фальшивими документами на ім’я росіянина Вадима Соколова. Офіційно його особу ще не встановили. Згідно з даними розслідування Bellingcat, Der Spiegel і російського сайту The Insider, росіянин, заарештований в Німеччині за звинуваченням у вбивстві Зелімхана Хангошвілі, – Вадим Красиков.
Незалежні розслідувачі знайшли свідчення причетності «Соколова»-Красикова до ще двох вбивств. Одне було скоєно в Москві в січні 2013 року, інше – в Карелії в 2007 році.
Розслідувачі вважають, що раніше Красиков служив у спецназі ФСБ «Вимпел», а потім був перевербований, імовірно, структурами ГРУ в обмін на звільнення від покарання і документи на ім’я Вадима Соколова.
4 грудня Німеччина оголосила персонами нон-ґрата двох співробітників російського посольства. Їхні імена не називали, але, імовірно, це співробітники апарату російського військового аташе.
На пресконференції в Парижі канцлер Німеччини Анґела Меркель не стала коментувати слова Путіна про «бандита Хангошвілі», сказавши, що цією справою займається Генеральна прокуратура Німеччини і що вона сподівається на співпрацю з російського боку.
…
Американські законодавці 9 грудня погодили оборонний бюджет США (NDAA) на наступний фінансовий рік на суму 738 мільярдів доларів, включаючи кошти на конкуренцію з Росією та Китаєм, відпустки через сімейні обставини для федеральних працівників і гроші на космічні сили, які ініціював президент Дональд Трамп.
Як передає агенція Reuters, бюджет також закликає до санкцій проти Туреччини через купівлю російської системи протиракетної оборони С-400 і жорстку реакцію на зусилля Північної Кореї із розробки ядерної зброї.
Так, проєкт бюджету передбачає 658,4 мільярда доларів для програм національної безпеки Міністерства оборони і Міністерства енергетики, 71,5 мільярда – для фінансування триваючих воєн за кордоном (фінансування «Надзвичайних операцій за кордоном») і 5,3 мільярда доларів для погашення збитків від стихійних лих.
Пропонується також підвищення заробітної плати на 3,1% – найбільше за десятиліття, і вперше – 12 тижнів оплачуваної відпустки по догляду за дитиною для федеральних працівників, на чому наполягали демократи.
Проєкт оборонного кошторису на 2020 фінансовий рік передбачає санкції щодо російського газопроводу Nord Stream 2, і щодо TurkStream, а також заборону на військову співпрацю з Росією. На «стримування Росії» в бюджеті виділені додаткові 734,3 мільйона доларів.
Законопроєкт також забороняє Пентагону скорочувати кількість військ в Південній Кореї на менш ніж 28500, якщо міністр оборони не засвідчить, що це відповідає інтересам національної безпеки США.
Військова допомога Києву також присутня в оборонному бюджеті, попри те, що Україна опинилася в центрі розслідування щодо імпічменту Дональда Трампу після того, як його адміністрація затримала безпекову допомогу Україні влітку.
«NDAA також повторно санкціонує фінансування в розмірі 300 мільйонів доларів США для Ініціативи зі сприяння безпеці України, включаючи летальні засоби оборони, а також нові засоби управління крилатими ракетами прибережної оборони та протикорабельними ракетами», – йдеться в проєкті документа.
Після кількох місяців переговорів Палата представників США і комітети з питань збройних сил Сенату домовилися про компромісний варіант закону про бюджет США на потреби національної оборони (NDAA).
Очікується, що затвердження бюджету відбудеться до того, як Конгрес піде на канікули наприкінці місяця.
…
Організаційний комітет акції «Варта на Банковій» заявив уночі 10 грудня, що президент України Володимир Зеленський за результатами переговорів лідерів країн «нормандського формату» в Парижі не допустив здачі національних інтересів України. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».
«Президент Володимир Зеленський не перетнув жодних «червоних ліній». Вважаємо, що це і наша з вами заслуга. Саме завдяки масовому невдоволенню в Україні було засвідчено, що більшість українців хочуть миру, але не шляхом поступок агресору», – заявили члени оргкомітету у зверненні зі сцени під будівлею Офісу президента.
«Ми усвідомлюємо, що може існувати непублічна частина домовленостей між лідерами «нормандської четвірки», тому ми, представники громадянського суспільства, і далі стежитимемо за розвитком подій. Українська нація здатна реагувати швидко і дієво, як вона це робила неодноразово», – йдеться в заяві.
У Києві та багатьох інших містах України 8 грудня відбулася акція «Червоні лінії для Зе». Надвечір того ж дня активісти біля Офісу президента України розпочали акцію «Нічна варта на Банковій» і встановили намети. Учасники акції закликали Володимира Зеленського не порушувати національні інтереси України під час зустрічі «нормандської четвірки» у Франції.
Read MoreВ анексованому Криму працює і обходить міжнародні санкції компанія, пов’язана з німецьким авіаперевізником Lufthansa, про це стало відомо в ході спільного розслідування телеканалу «Настоящее время» і антикорупційного проєкту «Муніципальний сканер». Масштабне розслідування, яке тривало майже два роки, має назву «Кримський архів».
Після анексії півострова в 2014 році кейтерінгова компанія «Аеромар» відкрила в Севастополі філію. Окремої юридичної особи філія не має, запис про неї з’явилася в реєстрі 26 червня 2014 року на сторінці АТ «Аеромар». 3 липня в компанії повідомили, що філія надала обслуговування першому рейсу спеціального льотного загону авіакомпанії «Росія».
Контрольним пакетом акцій «Аеромара» (51%) володіє «Аерофлот». Решта 49% через дочірні британські та німецькі фірми належать німецькому авіаперевізнику Deutsche Lufthansa AG.
Філія «Аеромара» в Сімферополі також фігурує на офіційному сайті держзакупівель в Російській Федерації. У серпні 2015-го приміщення, яке орендує філія в Сімферополі, відремонтували за держконтрактом на суму 38 тисяч доларів.
Санкції ЄС безпосередньо забороняють інвестиції в туристичний і транспортний сектори на території анексованого Криму. Офіційно встановити, чи вважається діяльність компанії, пов’язаної з Lufthansa, порушенням санкцій, може Європейський суд. І скарга повинна надійти від органів, відповідальних за санкційний контроль в конкретній країні ЄС, тобто в Німеччині.
«Настоящее время» відправило запит до відповідного департаменту Міністерства фінансів Німеччини ще на початку квітня 2018 року, але відповіді на момент публікації так і не отримало.
У головному офісі німецької Lufthansa Group, отримавши запит «Настоящего времени», пообіцяли, що підготують відповідь максимально швидко, але через два тижні прислали відмову.
«На жаль, ми не можемо прокоментувати ваш запит. Дякуємо за ваше розуміння», – написала в електронному листі Керстін Синтія Лау, директор з міжнародних комунікацій LSGgroup.
Відповісти на офіційний запит «Настоящего времени» з середини березня обіцяють і в самому «Аеромарі», але до сьогодні відповіді немає.
Понад півтора року телеканал «Настоящее время» і антикорупційний проєкт «Муніципальний сканер» досліджували бізнес в анексованому Криму. Журналісти виявили понад сотню європейських, американських, російських, українських компаній, які порушують міжнародні санкції щодо Криму. У другій частині великого розслідування йдеться про те, як на півострові продовжують працювати і обходити санкції підприємства, пов’язані з великими міжнародними компаніями – французьким бюро Bureau Veritas, литовською торговельною мережею «Новус» та литовсько-естонською будівельною компанією Hanner.
У першій частині розслідування йшлося про те, як великий бізнес з України та Росії порушував санкції ЄС щодо Криму.
Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.
Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…
Президент Росії Володимир Путін на пресконференції після закінчення саміту в «нормандському форматі» в Парижі повторив попередні позиції Кремля щодо ситуації, за московською фразеологією, на «південному сході України».
Він, зокрема, продовжував твердити про необхідність «прямого діалогу між сторонами конфлікту», виходячи з позиції Росії, ніби вона такою стороною не є.
Путін також заявляв про необхідність синхронізувати процес досягнення перемир’я з проведенням в Україні політичних реформ, що передбачені мінськими домовленостями. За його словами, «в першу чергу йдеться про внесення в Конституцію країни (України – ред.) змін, що закріплюють особливий статус Донбасу на постійній основі».
А закон про так званий «особливий статус» ОРДЛО (закон про особливості місцевого самоврядування в цих регіонах – ред.), на думку Путіна, має отримати «постійний характер».
Крім того, президент Росії говорив про необхідність для України «виконати інші зобов’язання, а саме щодо амністії і про законодавчу заборону кримінального переслідування осіб, які брали участь у подіях на південному сході України».
На думку Путіна, нині процес урегулювання в Україні «розвивається у правильному напрямку».
При цьому він нічого не згадував про необхідність для Росії виконувати її зобов’язання за мінськими домовленостями. Офіційно Москва твердить, ніби ніяких зобов’язань і не має.
Але Путін водночас заявив, що Росія «буде робити все, щоб внести свій підсильний внесок» у врегулювання на сході України.
Переговори лідерів усієї «нормандської четвірки» – президентів України, Франції, Росії і канцлера Німеччини – відбулися у столиці Франції Парижі. Головною темою було припинення війни, яку Росія веде проти України на Донбасі.
…
Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила на пресконференції після закінчення саміту в «нормандському форматі» в Парижі, що сторони домовилися знову зустрітися через чотири місяці, щоб знову обговорити таке непросте питання, як місцеві вибори на нині окупованій частині Донбасу.
За її словами, «за доброї волі» сторони можуть «вирішити дуже складі питання».
Меркель наголосила, що Україна визнала так звану «формулу Штайнмаєра» щодо виконання мінських угод і що важливу роль у забезпеченні політичних умов має також відіграти закон про так званий «особливий статус» ОРДЛО.
Крім того, повідомила канцлер, сторони домовилися про ще три ділянки розведення сил, яке там мають здійснити до березня наступного року.
Іще одним із моментів Меркель назвала необхідність розширити мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, зокрема, щоб її спостерігачі працювали в зоні конфлікту «24 години на добу, сім днів на тиждень».
За всіма проблемами ми бачимо реалістичні можливості, сказала канцлер і висловила задоволення результатами зустрічі. За її словами, попереду ще буде дуже багато роботи, і це буде на користь усіх сторін.
Переговори лідерів усієї «нормандської четвірки» – президентів України, Франції, Росії і канцлера Німеччини – відбулися у столиці Франції Парижі. Головною темою було – припинення війни, яку Росія веде проти України на Донбасі.
…
Країни-учасниці «нормандських» переговорів будуть сприяти взаємному звільненню утримуваних осіб до 31 грудня 2019 року за принципом «всіх на всіх», заявив президент України Володимир Зеленський.
Про це він сказав на спільній пресконференції за результатами зустрічі в «нормандському» форматі.
«Було все дуже предметно. Було важливо домовитися про чіткі конкретні кроки і отримати згоду від всіх країн – учасників. Українська сторона наполягала, що безпекова ситуація – найважливіше», – сказав Зеленський.
За його словами, лише у випадку забезпечення безпеки можна вирішити політичні питання.
«Найперше – це невідкладні заходи щодо стабілізації безпекової ситуації на сході України: це повне, всебічне та безстрокове припинення вогню на сході України, яке повинне розпочатись до кінця 2019 року», – заявив він.
Президент України також додав, що задля дієвого моніторингу за посиленням контролю за режимом припинення вогню усі сторони нагадали про важливість безпечного та надійного доступу СММ ОБСЄ на всій території України та відзначили необхідність розширити мандат місії з можливістю здійснювати моніторинг цілодобово.
Він сказав, що сторони підтримують розробку та реалізацію нового плану щодо розмінування територій.
Зеленський заявив, що сторонами було погоджено необхідність верифікувати повні списки і надати повний та безумовний доступ представника комітету Червоного Хреста до всіх утримуваних осіб.
Крім того, за його словами, було погоджено обговорення в межах трьохсторонньої контактної групи в Мінську про додаткові зони розведення одночасно в трьох точках, які мають особливе гуманітарне значення.
«Сьогодні я наполягав на необхідності відновлення Україною повного контролю за державним кордоном. Впевнений, ми повернемося до цього питання на зустрічі в «нормандському» форматі через чотири місяці», – сказав Зеленський.
Він також заявив, що протягом зустрічі в Парижі «безліч разів наголошував на необхідності виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки та роззброєння незаконних військових формувань в окремих районах Донецької і Луганської областей».
Президент України підкреслив, що проведення місцевих виборів в ОРДЛО можливе виключно відповідно до законодавства України та стандартів ОБСЄ на основі копенгагенських критеріїв.
Зеленський під час свого виступу сказав, що сторони виразили зацікавленість у досягненні домовленостей в рамках «нормандського» формату і трьохсторонньої контактної групи щодо всіх правових аспектів і особливостей місцевого самоврядування окремих районів ОРДЛО та інкорпорування формули Штайнмаєра.
«Безумовно, є ще багато питань, які нам не вдалося, на жаль, вирішити. І це потрібно зробити в майбутньому. Впевнений, ми обов’язково це зробимо разом», – сказав він, наголосивши на тому, що розблокування «нормандського» формату після трьох років перерви є позитивним моментом.
Президент завершив свою заяву словами про принципи, які він не буде порушувати як глава держави (і з якими не погодиться український народ):
Неможливість федералізації: Україна унітарна держава, це незмінна стаття Конституції, непорушний принцип існування держави;
Неможливість будь-кого вчиняти будь-який вплив на вектор руху та розвитку країни: Україна незалежна самостійна держава, вектор розвитку якої обиратиме народ;
Неможливість компромісів по врегулюванню ситуації на сході України через поступки територіями в межах міжнародно визначених кордонів: всі ми знаємо, що для кожного українця Донбас і Крим - це Україна;
«Українці мають право не вірити словам та обіцянкам. Але ми маємо надію на дотримання всіх домовленостей, і маємо чітке розуміння, що лише конкретні дії будуть підтвердженням готовності усіх сторін до забезпечення миру. Ми зі свого боку готові до виконання домовленостей. Але це дорога з двостороннім рухом», – сказав Зеленський.
Читайте також: Офіс Зеленського оприлюднив висновки «нормандської» зустрічі. Повний текст
Близько 22:00 прес-секретар українського президента Юлія Мендель повідомила у своєму твіттері, що зустріч Володимира Зеленського й президента Росії Володимира Путіна в Парижі завершена.
Про те, що зустріч лідерів «нормандської четвірки» була перервана заради перемовин Путіна й Зеленського тет-а-тет Офіс президента повідомив близько дев’ятої.
Перед переговорами «нормандської четвірки» відбулися двосторонні зустрічі, зокрема, президент України Володимир Зеленський зустрівся з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном.
Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.
Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.
…
Amazon accused U.S. President Donald Trump of using “improper pressure” and bias that harmed its chances of winning a lucrative $10 billion contract from the U.S. Department of Defense.Amazon said in a lawsuit unsealed Monday in the U.S. Court of Federal Claims that it lost the cloud computing contract, which was awarded to rival Microsoft, due to Trump’s “personal vendetta against Mr. (Jeff) Bezos, Amazon, and The Washington Post.”Bezos owns Amazon and the Post. Trump has frequently attacked Bezos and Amazon for its low tax payments. and has accused the Post of spreading “fake news.”Amazon said in its lawsuit that Trump launched “repeated public and behind-the-scenes attacks to steer” the Pentagon cloud contract away from Amazon. It said Trump’s interference made it impossible for the Department of Defense to choose a winner “reasonably, consistently, and in a fair and equal manner.”The suit is calling for the Pentagon to revisit its decision.”The question is whether the president of the United States should be allowed to use the budget of DoD to pursue his own personal and political ends,” the Amazon complaint states.Pentagon spokeswoman Elissa Smith said in a statement Monday that the selection of Microsoft was made without external influence “by an expert team of career public servants and military officers.”The White House did not immediately comment on the lawsuit.The high-stakes cloud computing project, formally called the Joint Enterprise Defense Infrastructure, or JEDI, is part of a Pentagon effort to store and process large amounts of classified data.Amazon and Microsoft were the finalists for the project after Oracle and IBM were eliminated from contention.
…
Глава міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков в кулуарах Єлисейського палацу під час зустрічі в «нормандському» форматі похвалив президента України Володимира Зеленського за позицію на переговорах.
«Робоча атмосфера, все добре. Президент Зеленський молодець, дуже жорстко і правильно тримає позицію. Зради немає», – сказав він у коментарі BBC News Україна.
Читайте також: Усе про «нормандський формат». Живий блог
Відповідаючи на питання про те, як він оцінює хід переговорів за п’ятибальною шкалою, Аваков відповів, що на чотири.
«Зараз ще йде розмова. Я думаю ви почуєте результати. Я ж не голуб, ні? Тому я кажу, що поки все йде дуже правильно з державницької позиції», – каже міністр на відео, яке публікує Громадське.
Близько 22:00 прес-секретар українського президента Юлія Мендель повідомила у своєму твіттері, що зустріч Володимира Зеленського й президента Росії Володимира Путіна в Парижі завершена.
Про те, що зустріч лідерів «нормандської четвірки» була перервана заради перемовин Путіна й Зеленського тет-а-тет Офіс президента повідомив близько дев’ятої.
Перед переговорами «нормандської четвірки» відбулися двосторонні зустрічі, зокрема, президент України Володимир Зеленський зустрівся з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном.
* * *
Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.
Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.
…
В Парижі починається пресконференція президента України Володимира Зеленського, лідера Франції Еммануеля Макрона, президента Росії Володимира Путіна та канцлерки Німеччини Ангели Меркель.
Лідери країн «нормандської четвірки» підіб’ють підсумки переговорів, які були покликані сприяти мирному врегулюванню конфлікту на Донбасі, де за сприяння та участі Росії уже більше п’яти років триває війна.
Перед переговорами «нормандської четвірки» відбулися двосторонні зустрічі, зокрема, президент України Володимир Зеленський зустрівся з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном.
Тим часом, біля Офісу президента України в Києві відучора триває акція, учасники якої вимагають від Володимира Зеленського не робити кроків до капітуляції України та не йти на компроміси з Кремлем щодо легалізації російських гібридних сил на Донбасі.
Читайте також: Усе про «нормандський формат». Живий блог
Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.
Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.
…
Прес-секретар українського президента Юлія Мендель повідомила у своєму твіттері, що зустріч Володимира Зеленського й президента Росії Володимира Путіна в Парижі завершена.
Вона написала про це в 22:06 за Києвом. Про те, що зустріч лідерів «нормандської четвірки» була перервана заради перемовин Путіна й Зеленського тет-а-тет Офіс президента повідомив близько дев’ятої. Отже, особиста зустріч президентів України і Росії тривала близько години.
Читайте також: Усе про «нормандський формат». Живий блог
Перед переговорами «нормандської четвірки» відбулися двосторонні зустрічі, зокрема, президент України Володимир Зеленський зустрівся з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном.
Тим часом, біля Офісу президента України в Києві відучора триває акція, учасники якої вимагають від Володимира Зеленського не робити кроків до капітуляції України та не йти на компроміси з Кремлем щодо легалізації російських гібридних сил на Донбасі.
Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.
Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.
…
Amazon says President Donald Trump’s “improper pressure” and behind-the-scenes attacks harmed its chances of winning a $10 billion Pentagon contract.The Pentagon awarded the cloud computing contract to Microsoft in October. Amazon argues in a lawsuit unsealed Monday the decision should be revisited because of “substantial and pervasive errors” and Trump’s interference.
…
У столиці Франції Парижі, де відбувається саміт лідерів України, Франції, Німеччини і Росії в так званому «нормандському» форматі, відбулося кілька акцій із цього приводу.
Уже другий день представники Руху ветеранів України влаштовували заходи, за їхніми словами, на підтримку проукраїнської позиції на переговорах у «нормандському» форматі. 9 грудня вони, зокрема, перед місцем саміту «урочисто порвали і розтоптали» прапори Росії і підтримуваного і скеровуваного Москвою незаконного збройного сепаратистського угруповання «ДНР», що разом із російськими військами захопило частину Донецької області і визнане в Україні терористичним.
«Далі наші хлопці були заблоковані поліцейським спецназом та затримані. Після певних адміністративних процедур поліція відпустила наших ветеранів та ввічливо пояснила, що розуміють нашу проукраїнську позицію та підтримують Україну. Але попросили не «бешкетувати». Наші хлопці пообіцяли бути чемними та не лупцювати росіян. Принаймні у Франції, поки що», – повідомили учасники акції.
«Проведена медійна кампанія та роз’яснювальна робота із журналістами з різних країн світу. Ветерани російсько-української війни пояснили свою позицію щодо «миру за будь яку ціну», – мовиться в повідомленні руху.
Керівник руху, «кіборг» Євген «Жора» Турчак, серед цілей участі в акції назвав необхідність «донести позицію ветеранів України до Європи, Америки, Росії та до керівництва нашої держави: ми проти тези «мир на будь-яких умовах».
Він, однак, подав інший результат затримання активістів поліцією: «затриманий і депортований», написав він у фейсбуці.
Попереднього дня, 8 грудня, за словами учасників акції, «півтори сотні українців та ветеранів російсько-української війни пройшли маршем по Парижу, скандуючи проукраїнські гасла».
Рух ветеранів України створено цього року для захисту прав ветеранів бойових дій на сході та підтримки їх і їхніх родин.
Окрему акцію влаштував феміністський рух «Фемен», який свого часу виник в Україні: перед Єлисейським палацом, резиденцією президента Франції, в Парижі, де зібралися лідери, дві активістки з оголеними грудями вибігли з гаслами «Зупиніть війну Путіна». «Путін не веде переговори про мир – він веде пропаганду війни», – заявляють у русі. Обох активісток відразу затримала охорона.
9 грудня в Парижі президенти України, Франції, Росії і канцлер Німеччини почали в Єлисейському палаці почали переговори лідерів «нормандської четвірки». Крім того, президент України Володимир Зеленський мав окремі зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Анґелою Меркель, а після саміту запланована така ж його двостороння зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Тема зустрічі – припинення війни, яку Росія веде проти України на Донбасі.
Тим часом і в Києві, біля будівлі Офісу президента України, другий день триває акція, учасники якої вимагають від Зеленського не робити кроків до капітуляції України і не йти на компроміси з Кремлем щодо легалізації російських гібридних сил на Донбасі.
…
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров поїде до Вашингтону, де 10 грудня проведе переговори із державним секретарем США Майком Помпео, повідомив Держдепартамент США 9 грудня.
Помпео і Лавров обговорять «широке коло регіональних і двосторонніх питань», йдеться в повідомленні.
Як повідомляли 6 грудня видання The Washington Post і AP, після зустрічі має відбутися пресконференція.
За повідомленнями, двоє дипломатів обговорять Україну, Сирію, питання контролю над озброєнням й інші питання, двосторонніх відносин США і Росії, які останнім часом загострилися.
Перед зустріччю Помпео і Лаврова, 9 грудня, у Парижі відбудеться «нормандський саміт», на якому лідери Франції, Німеччини, України і Росії говоритимуть про досягнення миру на Донбасі.
Речниця російського Міністерства закордонних справ Марія Захарова раніше заявила, що зустріч Лаврова готується на 10 грудня, але подробиць вона не навела.
Помпео і Лавров зустрічалися кілька разів за останній рік і періодично спілкувалися по телефону.
Лавров і тодішній посол Росії у Вашингтоні Сергій Кисляк зустрілися в Білому домі з президентом Дональдом Трампом у травні 2017 року, перш ніж Помпео обійняв посаду держсекретаря.
Наразі невідомо, чи зустрінеться Лавров із Трампом під час цього візиту.
Read More
Депутат російської Держдуми з анексованого Криму Андрій Козенко відвідав церемонію відкриття бюсту російському співаку і політику Йосипу Кобзону в окупованому Донецьку. Про це Козенко повідомив у фейсбуці.
Козенко зачитав послання вдови співака Нінель Кобзон. Вона написала, що «шахтарський край був дорогим для Йосипа Давидовича з дитинства».
Як повідомляється, новий пам’ятник відкрили біля бюсту вбитому ватажкові «ДНР» Олександрові Захарченку.
У заході брав участь нинішній керівник угруповання «ДНР» Денис Пушилін.
У січні 2019 року Рада Євросоюзу виключила зі списку санкцій російського співака Йосипа Кобзона, який помер 30 серпня 2018 року.
У травні 2018 року Україна позбавила російського співака Йосипа Кобзона всіх звань і державних нагород.
Кобзон публічно підтримував підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» і неодноразово приїжджав на непідконтрольну українській владі територію Донбасу.
Read MoreОфіс Президента України повідомив про завершення двосторонньої зустрічі президента Володимира Зеленського з президентом Франції Еммануелем Макроном.
Розмова глав держав відбулася в Парижі, одразу перед першою за три роки зустріччю лідерів «нормандської четвірки».
В ній, крім Зеленського й Макрона, також беруть участь канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Росії Володимир Путін.
Представники президента України уточнюють, що це перша двостороння зустріч у рамках перемовин, запланованих сьогодні для напрацювання бачення щодо завершення війни на Донбасі.
«Еммануель Макрон як сторона, що приймає, ознайомив Володимира Зеленського зі сценарієм та форматом проведення переговорів», – йдеться в повідомленні офісу Зеленського.
Також сьогодні заплановані двосторонні зустрічі Володимира Зеленського з канцлером Німеччини Ангелою Меркель та президентом Росії Володимиром Путіним, а також зустріч чотирьох лідерів.
Пізніше запланована прес-конференція за результатами перемовин у Нормандському форматі.
Тим часом, біля Офісу президента України відучора триває акція, учасники якої вимагають від Володимира Зеленського не робити кроків до капітуляції України та не йти на компроміси з Кремлем щодо легалізації російських гібридних сил на Донбасі.
Читайте також: Усе про «нормандський формат». Живий блог
Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.
Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.
Read MoreНа засіданні Вищого антикорупційного суду 9 грудня почалося дослідження доказів, заявлених стороною обвинувачення у справі щодо міського голови Одеси Геннадія Труханова, повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Згідно з повідомленням, в суді наразі досліджують відеозаписи обшуків, а також листування обвинуваченого та його родичів.
«Наступне засідання, на якому продовжиться дослідження доказів, призначено на 15:00 годині 23 січня 2020 року», – повідомили у САП.
Геннадія Труханова підозрюють у декларуванні недостовірної інформації. За версією слідства, міський голова у своїх деклараціях за 2015-2016 роки подав завідомо недостовірні відомості стосовно майна та інших об’єктів декларування, які відрізняються від достовірних на суму понад 33 млн гривень та 18 мільйонів гривень відповідно.
Read MoreГромадська організація «Комітет виборців України» проаналізувала показники законодавчої роботи народних депутатів України за перші 100 днів роботи парламенту.
«Всього за період із 28 серпня до 6 грудня народні депутати зареєстрували 797 проектів законів, що є високим показником. Попри це, низка політиків поки що не ініціювали жодного проєкту закону. Загалом у парламенті є 24 таких депутати», – йдеться в повідомленні КВУ.
За даними організації, серед тих, хто не вніс жодного законопроєкту, переважно члени фракції «Слуга народу» (13) та «ОПЗЖ» (9).
«Натомість у Верховній Раді є народні депутати, які вже стали авторами десятків проєктів законів. Рекордсменом за кількістю зареєстрованих документів є Дмитро Шпенов (позафракційний), який став автором 70 проєктів законів», – повідомили у КВУ, зазначивши, що Шпенов за 100 днів роботи реєстрував «майже по закону в день».
Перше засідання Верховна Ради України дев’ятого скликання провела 29 серпня.
Відповідно до порядку денного Верховної Ради, з 9 до 13 грудня депутати працюють у комітетах і комісіях, втім минулого тижня парламентарії проголосували за те, щоб вийти 12 грудня на позачергове засідання.
…
Щонайменше п’ятеро людей загинули і 20 постраждали в результаті виверження вулкана біля східного узбережжя Північного острова Нової Зеландії, повідомила поліція 9 грудня. Влада заявляє, що чимало людей можуть вважатися зниклими безвісти.
Раніше повідомлялося про те, що 23 людини вдалося врятувати із острова Вайт-Айленд, де сталося виверження. За попередніми даними, в цьому районі могли перебувати близько сотні людей.
Вулкан острова Вайт-Айленд – один з найактивніших у Новій Зеландії. Він розташований приблизно за 50 кілометрів від східного узбережжя Північного острова.
Read MoreЧерез ракетний обстріл 9 грудня армійського комплексу, в якому також перебувають військові США, неподалік міжнародного аеропорту Багдада поранень зазнали шестеро іракських військовослужбовців.
Джерела у силових органах повідомили, що поранені є співробітниками контртерористичної служби Іраку, елітного підрозділу, який був створений і пройшов навчання за підтримки військових США. Повідомляється, що двоє вояків – у критичному стані.
На базі, що зазнала обстрілу, розміщується також невелика група американських військових і дипломатів.
Пускові установки з ракетами, які були залишені в цьому районі свідчать про планування більш потужної атаки, йдеться у заяві військових.
Це остання з серії ракетних ударів по іракських базах, де розміщені військові США, або по американському посольству в Багдаді.
За останні шість тижнів в Іраку було скоєно щонайменше 9 нападів на американські об’єкти. Ніхто за це відповідальності не взяв, ніхто з американців не постраждав.
Влада Іраку припускає, що принаймні один напад скоїв шиїтський рух «Хезболла», тісно пов’язаний з Іраном і занесений Вашингтоном до «чорного списку».
…
9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції Парижі.
Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.
Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За оцінками ООН, станом на 31 жовтня 2019 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…