Month: April 2020

Олігарх і колишній власник «Приватбанку» Ігор Коломойський заперечує повідомлення про те, що він через низку депутатів, міг впливати на кількість правок, поданих до законопроєкту 2571-д щодо банківської діяльності. Про це він заявив у коментарі Радіо Свобода.

«Коли торгують Конституцією і країною за 30 срібників, я намагаюсь не впливати. Влаштували маніпуляцію, що цей закон або – ​Коломойський, або – ​Україна. І президента в цю теплу ванну посадили, якщо вона тепла… Написала його Рожкова разом зі своєю бригадою і через МВФ запустила це в уряд, адміністрацію президента. Сказали: «Тисніть на них, тому що грошей не буде, якщо не буде цього закону». Але гроші закінчаться, а Конституцією ви уже знехтуєте», – заявив Коломойський. 

При цьому він заперечує свої зв’язки з депутатами, кожен з яких вніс до законопроєкту 2571-д більш ніж тисячу правок (окрім нардепів Олександра Дубінського («Слуга народу») та Віктора Бондара (співголова групи «За майбутнє»), з якими, за словами Коломойського, він часто спілкується, але «не впливає на їхню депутатську діяльність».

Щодо нині позафракційного депутата Антона Полякова, який вніс понад 6 тисяч правок до законопроєкту 2571-д, Коломойський зазначив, що особисто з ним не знайомий, але знає, що той «пристойний і чесний хлопець, якого вигнали зі «Слуги народу» за правду». 

Сам Поляков у коментарі Радіо Свобода теж відкинув знайомство з Коломойським. 

Загалом олігарх вважає понад 16 тисяч правок нормальною кількістю для такого документа і не погоджується з характеристикою «антиколомойський», яку вживають щодо законопроєкту 2571-д.

«Це закон не антиколомойський, а антиукраїнський і антиконституційний», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода. 

7 квітня клькість правок, внесених до так званого «антиколомойського» законопроєкту № 2571-Д, склала 16 тисяч 335. 

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт, який, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Міжнародний валютний фонд схвально оцінив це голосування, а також ухвалення в другому читанні земельної реформи.

Читайте також: «Приватбанк» подав новий позов проти Коломойського​

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані. Наразі він домагається в судах скасування націоналізації банку.
…

Ексдепутат від партії «Слуга народу», а нині позафракційний народний депутат Антон Поляков готовий відкликати частину зі своїх понад шести тисяч правок до так званого «антиколомойського» законопроєкту. Про це він заявив у коментарі Радіо Свобода.

«Я готовий тільки в тій ситуації їх відкликати, якщо буде зроблено три кроки. Перший крок – ​скасування відкриття ринку землі. Другий крок – це перегляд, перенесення другого етапу медреформи. І третій – скасування антиФОПівських законопроєктів. Займайтесь, чим хочете, тільки не чіпайте наш бізнес. Наш народ і нашу державу. Тому що ось такі ігри з МФВ ні до чого хорошого фактично не приводять», – зазначив Поляков.

Загалом, за його словами, таку кількість правок усього за тиждень часу йому вдалося підготувати завдяки команді з близько 20 осіб. 

«Ми працювали увесь тиждень: я повністю зі своєю командою. Плюс додатково консультувались з юристами, зі спеціалістами з банківської сфери. І навіть довелося елементарно з викладачами української мови, тому що там дуже багато правок справді технічних, тобто вони стосуються самого тіла законопроєкта», – розповів Поляков у коментарі Радіо Свобода.

Як він, так і олігарх Ігор Коломойський, якого називають зацікавленим у неприйнятті законопроєкту № 2571-Д, заперечують знайомство одне з одним. 

7 квітня кількість правок, внесених до так званого «антиколомойського» законопроєкту № 2571-Д, склала 16 тисяч 335.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт, який, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Міжнародний валютний фонд схвально оцінив це голосування, а також ухвалення в другому читанні земельної реформи.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані. Наразі він домагається в судах скасування націоналізації банку.
…

Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко заявляє, що його команда подала на розгляд наглядової ради компанії пропозиції з подання нових позовів до російського «Газпрому» на 17,3 мільярда доларів.

«Моя команда чітко сформулювала і представила на узгодження Наглядовій раді «Нафтогазу» додаткові «питання» до «Газпрому» на суму ще 17,3 млрд доларів. У разі погодження – попереду також багато роботи», – написав Вітренко у фейсбуці.

Вітренко також прокоментував поширену у ЗМІ інформацію про те, що його нібито збираються звільнити.

«Що стосується Отто Ватерландера, нібито з ініціативи якого «мені шукають заміну», то у нас чудові стосунки. І власне разом із ним ми два роки тому розробляли програму трансформації «Нафтогазу», яку потрібно втілити в життя, чим зараз і займається Отто», – написав Вітренко.

30 грудня 2019 року Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і російський газовий монополіст «Газпром» підписали контракт про транзит російського газу до Європи з використанням української газотранспортної системи за правилами Європейського союзу на п’ятирічний термін із можливістю продовження.

Термін раніше чинного контракту 2009 року на транзит, як і контракту на постачання російського газу до України, збіг вранці 1 січня 2020 року.

Підписанню цього контракту передувало укладення між сторонами мирової угоди – договору про врегулювання претензій.

Цю угоду уклали після того, як «Газпром» виконав рішення Стокгольмського арбітражу сплатити «Нафтогазові» компенсацію в розмірі 4,6 мільярда доларів плюс 400 мільйонів доларів відсотків на дату остаточного розрахунку і погодився продовжити транзит газу.

 
…

Урядовий застосунок «Дія» починає тестувати електронні паспорти, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Facebook.

«Електронні паспорти активно тестуються, сьогодні всі бета-тестувальники отримають доступ», – заявив Федоров.

Крім того, у застосунку вже доступні електронні студентські квитки.

6 лютого українська влада презентували мобільний застосунку «Дія». У ньому працюють електронне посвідчення водія та свідоцтво для реєстрації автомобіля.
…

Сьогодення і майбутнє Україні – це євроатлантична інтеграція й послідовна оборонна реформа в Україні за стандартами НАТО, заявив міністр оборони Андрій Таран, який раніше казав про «недосяжність» найближчим часом стандартів НАТО для Збройних сил України.

Як повідомляє пресслужба МОУ, про це йдеться у вітанні міністра з нагоди 71 річниці формування Організації Північноатлантичного договору. 

«За весь цей час НАТО надійно зберігає безпеку в євроатлантичному регіоні. Всі 30 союзників Альянсу об’єднані системою колективної оборони на засадах спільних демократичних цінностей та воєнних стандартів. Для України історія відносин з НАТО – це шлях особливого та взаємовигідного партнерства, яке ми щиро цінуємо», – заявив Таран.

«Наше сьогодення і майбутнє – це євроатлантична інтеграція та послідовна оборонна реформа в Україні за стандартами НАТО. Це дасть можливість підвищити нашу бойову готовність та взаємосумісність з військами Альянсу для захисту національних інтересів та забезпечення стабільності в регіоні. Ми і надалі йтимемо цим шляхом разом з нашими друзями – всіма країнами-членами НАТО для досягнення стратегічної мети України, яка закріплена в Конституції держави», – наголосив міністр.

Читайте також: «Такі заяви викликають стурбованість» – ексміністр оборони щодо слів Тарана про ЗСУ і стандарти НАТО​

11 березня міністр оборони Андрій Таран заявив, що головним завданням Міністерства оборони «замість амбіційної, але недосяжної найближчим часом мети цілковитої адаптації ЗС України до стандартів НАТО» має бути мета максимального забезпечення здатності ЗСУ взаємодіяти з силами Альянсу.

Пізніше у коментарі Радіо Свобода на уточнювальне запитання, чому за стандартами НАТО зараз українська армія не може розвиватись, міністр Андрій Таран сказав: «Я саме так і казав, що поки що. Тому що навіть країни НАТО на теперішній час не мають всіх стандартів НАТО, втілених в життя в кожній країні».

 
…

Радіаційний фон у Києві та Київській області в межах норми, повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

За даними рятувальників, радіаційний фон не перевищує природних фонових значень (Київ – 0,013 мР/год, Київська область – в межах 0,011 мР/год при допустимому фоні 0,05 мР/год).

У Чорнобильській зоні відчуження потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання не змінилися (Чорнобиль – 0,2 мР/год при контрольно допустимому рівні до 0,55 мР/год, пункт пропуску Дитятки 0,1 мР/год при контрольно допустимому рівні до 0,2 мР/год).

Станом на 7:00 7 квітня в Чорнобильській зоні горить понад 10 гектарів трав’яного настилу та лісової підстилки. Рятувальники запевняють, що ситуація «повністю контрольована».

 
…

Активісту Сергію Стерненку оголосять підозру «в будь-якому разі», повідомила генеральний прокурор Ірина Венедіктова в інтерв’ю «Українській правді».

«Дивіться, по Стерненку підозра буде в будь-якому разі, кваліфікація йде або 115-та стаття, або 118-та, але і так, і так це підозра. 115-та – це вбивство, 118-та – це вбивство по самозахисту. Різниця – у кваліфікації, і це зроблять слідчі і прокурори, а явно не генеральний прокурор. Це справа для мене як генерального прокурора резонансна як справа стосовно активістів і ситуації з захисту активістів», – зазначила Венедіктова.

За її словами, зараз прийшла експертиза, «будуть з нею розбиратися, будуть кваліфікувати».

«А чи буде підозра? Звичайно, підозра буде, просто розуміння, по якій статті, і це не від мене ініціатива буде відходити і ні від кого. Тому що справа розслідується 2 роки, ви ж розумієте, що вона рано чи пізно завершиться? Питання кваліфікації», – наголосила генеральний прокурор.

Наприкінці травня 2018 року в Одесі на Фонтанській дорозі двоє невідомих напали на активіста Сергія Стерненка, коли той повертався додому із дівчиною. Зав’язалася бійка, Стерненко отримав численні удари по голові, а також ножове поранення руки, а сам встиг вдарити одного із нападників ножем у живіт. Від отриманої травми чоловік помер до прибуття швидкої допомоги. Його спільник з місця події втік.

Це був уже третій замах на Стерненка за три місяці. 1 травня в нього стріляли, влучили гумовою кулею в шию. Нападника за допомогою перехожих затримав сам Стерненко.

Перший напад стався 7 лютого, тоді активіст отримав декілька ударів по голові, а також різану рану руки.

 
…