Month: April 2020

У Міністерстві оборони повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку поточної доби і до полудня тричі порушили режим припинення вогню.

«З 08:55 від Золотого-5 окупанти випустили 2 міни калібру 82 мм та вели вогонь зі протитанкових та автоматичних станкових гранатометів по нашим оборонцям Оріхового. О 09:20 з напрямку від окупованого села Сигнальне, ворог застосував великокаліберні кулемети по нашим захисникам селища Славне. З 09:30 також з великокаліберних кулеметів окупанти розпочали обстріл оборонців Водяного», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що втрат серед українських військових немає.

В угрупованні «ДНР» звинувачують ЗСУ в обстрілі окупованого Донецька, на ресурсах угруповання «ЛНР» інформація про обстріли упродовж поточної доби відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

Колишній заступник генпрокурора Віктор Трепак висловив сумнів, що після його відставки у справі вбивства херсонської чиновниці та активістки Катерини Гандзюк можливий суттєвий прогрес. Про це Трепак сказав в інтерв’ю виданню «Українська правда». 

«Найоптимістичніша перспектива подальшого розслідування, на мій погляд, це утримати ті позиції, на які ми вийшли. Якщо прокурорам не будуть заважати, то вони належно їх процесуально закріплять і ухвалять відповідні процесуальні рішення. А ось на рахунок подальшого ривка у цій справі – у мене великі сумніви. Успіх у розслідуванні складних справ забезпечується поєднанням кількох моментів: вмінням скласти і тримати цілісну картину розслідування, професіоналізмом і наполегливістю оперативників, слідчих і прокурорів. У будь-якому разі замовники і організатори нападу на Катерину Гандзюк можуть уже «накривати стіл» тим, хто домігся таких змін в організації розслідування цієї справи», – сказав Трепак.

Він додав, що нині «справою Гандзюк» займається новий заступник генпрокурора Олексій Симоненко, який також веде справу про вбивство журналіста Павла Шеремета. Водночас інший заступник генпрокурора Андрій Любович здійснює нагляд за «справами Майдану».

27 березня стало відомо, що Венедіктова відсторонила заступника генпрокурора Віктора Трепака від нагляду за справами Майдану і за справами щодо нападів на активістів, зокрема нападу, що призвів до загибелі херсонської активістки Катерини Гандзюк.

Того ж дня Венедіктова представила колективу Офісу генпрокурора двох своїх заступників: Андрія Любовича й Олексія Симоненка.

31 березня Трепак підтвердив у коментарі агенції «Укрінформ», що генпрокурор Ірина Венедікторва підписала його заяву про відставку за власним бажанням. Перед тим, вона запевняла, що за Трепаком «залишаються ті важливі справи, які він проводив», а рішення піти – є його особистим.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні. У справі про замах на Гандзюк були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, але замовників офіційно не встановили.
…

«Приватбанк» подав новий позов до суду Кіпру з метою відшкодування збитків у розмірі 5,5 мільярда доларів США проти колишніх власників банку.

«ПриватБанк нещодавно подав новий позов до суду Кіпру з метою відшкодування збитків у розмірі 5,5 мільярда доларів США у зв’язку зі схемами, які мають усі ознаки шахрайства і відмивання коштів та які, як вважає Банк, було реалізовано його колишніми власниками – паном Ігорем Коломойським та паном Генадієм Боголюбовим, одним із колишніх посадових осіб – Тімуром Новіковим, та двома кіпрськими компаніями – PrimeCap (Cyprus) Limited та Duxton Holdings Limited», – повідомили у банку.

Зазначається, що позов вручили 3 квітня після винесення судом наказу проти PrimeCap щодо збереження документів.

«Позов Банку стосується двох серій трансакцій, які, як стверджує банк, було незаконно здійснено у період між 2013 та 2016 роками, за вказівкою його колишніх власників та при сприянні інших відповідачів, які передбачали сплату величезних сум компаніям, що належали та/або контролювалися паном Коломойським та паном Боголюбовим, відповідно до кредитних договорів, які, як вважає Банк, є удаваними та жоден з яких не був погашений. Такі трансакції включали схему, за якою 2,34 мільярда доларів США були направлені кіпрській компанії, пов’язаній із колишніми власниками банку – Duxton Holdings Limited, шляхом перерахування траншами по 30 мільйонів доларів США протягом чотирьох місяців у 2013 році», – мовиться я повідомленні.

Зазначається, що позов є складовою вимог «Приватбанку» проти Коломойського та Боголюбова, що розглядаються в Англії, на Кіпрі, у США та Ізраїлі на загальну суму понад 10 мільярдів доларів США.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
…

Посольство України у США закликало американське видання The New York Times виправити карту поширення пандемії COVID-19, де Крим позначений як територія Росії.

«New York Times зробило неправильну карту коронавірусу! Це так безвідповідально! Команда NYT, ви справді підтримуєте всі звірства, тортури та навіть вбивства, які Кремль чинить в окупованому Криму? Якщо ні – виправте карту», – мовиться у повідомленні.

Раніше The New York Times вже публікувало карту України без Криму. Це зображення було в статті про українського бізнесмена Ігоря Коломойського. Пізніше видання виправило зображення.

Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

За матеріалами Служби безпеки України прокуратури Донецької та Луганської областей зареєстрували провадження про приховування ватажками угруповання «ЛНР» фактів захворювання на COVID-19 на тимчасово окупованій території. Як повідомляє пресслужба СБУ, їхні дії кваліфіковані як «порушення законів та звичаїв війни».

«Оперативники спецслужби встановили, що представники окупаційної влади віддають злочинні накази щодо проведення політики замовчування і викривлення інформації про поширення коронавірусу серед мешканців тимчасово окупованої території Луганщини. Через засоби масової інформації так звані керівники псевдоутворення намагаються переконати місцеве населення, що на території «ЛНР» осіб із симптомами коронавірусу не виявлено. Також приховується кількість хворих з температурою в інфекційних  відділеннях лікарень», – йдеться в повідомленні.

У спецслужбі вказують, що самі мешканці окупованої Луганщини «свідчать про збільшення кількості померлих з діагнозами гострого респіраторного захворювання та повну відсутність захисних масок і противірусних ліків в аптеках».

За інформацією СБУ, на сьогодні в окупованому Луганську та Кадіївці померло 13 людей із ознаками захворювання на COVID-19, а хворих на «ГРВІ» у ТОТ нараховується близько 10 тисяч.

«Більшість з них не отримує належної медичної допомоги і перебуває вдома через брак ліжкомісць у медичних закладах. У той же час окупаційною адміністрацією РФ в Донецькій та Луганській областях всі сили кинуті на убезпечення розповсюдження хвороби серед військового контингенту, що знаходиться під управлінням командування країни-окупанта», – повідомили в СБУ.

Новина доповнюється…
…

Печерський районний суд Києва продовжив арешт підозрюваному у вбивстві журналіста Павла Шеремета Андрієві Антоненку без права внесення застави до 1 червня, повідомляє агенція «Українські новини».

Згідно з повідомленням, сам Антоненко під час оголошення рішення суду був присутнім на засіданні, яке проходило у закритому режимі.

2 квітня той же Печерський райсуд продовжив нічний домашній арешт військовій медсестрі Яні Дугарь до 31 травня. 1 квітня суд також продовжив тримання під вартою до 30 травня дитячому хірургу Юлії Кузьменко, яка теж є підозрюваною у «справі Шеремета». 

Від моменту затримання 12 грудня минулого року фігуранти справи про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко перебувають під вартою, а ще одна підозрювана – Яна Дугарь – під нічним домашнім арештом.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. За даними МВС, також подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».
…

Колегія суддів Касаційного кримінального суду (складова частина Верховного суду України) залишила без змін вирок першої та ухвалу апеляційної інстанції щодо учасників ДТП з шістьма загиблими у Харкові в жовтні 2017 року Олени Зайцевої та Геннадія Дронова. Трансляцію засідання у закритому режимі провів на YouTube-каналі портал «Судова влада України».

«Вирок Київського районного суду Харкова від 26 лютого 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 серпня залишити без зміни, а касаційні скарги… без задоволення», – виголосила рішення колегія.

18 жовтня 2017 року в Харкові на перехресті вулиці Сумської і провулка Мечникова сталася аварія. За даними поліції, позашляховик, яким кермувала 20-річна Олена Зайцева, рухаючись на заборонений сигнал світлофора, зіштовхнувся з іншим автомобілем, яким кермував Геннадій Дронов. У результаті зіткнення позашляховик вилетів на тротуар, де були пішоходи. Загинули шестеро людей, ще п’ятеро були травмовані.

26 лютого 2019 року Київський райсуд Харкова засудив Олену Зайцеву і Геннадія Дронова до 10 років ув’язнення. Крім того, суд позбавив їх права керувати транспортними засобами на три роки і постановив відшкодувати потерпілим моральну шкоду. Також засуджені мають компенсувати постраждалим майнову шкоду на суму понад 7 мільйонів гривень. 14 серпня 2019 року Харківський апеляційний суд розглядав скарги на вирок Київського райсуду стосовно Зайцевої та Дронова, але не задовольнив апеляційні скарги та залишив вирок у силі.

 
…

Посольство США в Україні заявило про занепокоєння, що під приводом пандемії COVID-19 проросійські бойовики на Донбасі обмежують доступ Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі, агентств Організації Об`єднаних Націй, Міжнародного комітету Червоного Хреста та інших організацій на окуповані території.

«Разом із Францією та Німеччиною ми глибоко занепокоєні, що під приводом пандемії COVID-19 обмежується доступ СММ ОБСЄ, ООН, МКЧХ, інших організацій. Закликаємо Росію дотримуватися міжнародних домовленостей, здійснити припинення вогню і вивести свої сили з України», – йдеться в повідомленні посольства США у твіттері.

У посольстві зазначили, що 31 березня та 1 квітня місія СММ ОБСЄ повідомила, що її спостерігачі «вкотре не були допущені на територію поблизу Луганська, яку контролюють поплічники Росії».

31 березня Німеччина і Франція зробили спільну заяву про те, що стурбовані перешкоджанням у доступі на захоплені бойовиками території Донбасу спостерігачам ОБСЄ під прикриттям пандемії коронавірусу. Очільники зовнішньополітичних відомств цих країн вказували, що «спостерігачі повинні мати можливість безпечно і вільно пересуватися по всій території України». 

У ЄС також вимагали від Росії надати значний вплив на «збройні формування, які вона підтримує, для досягнення стійкого і мирного політичного врегулювання конфлікту на сході України».

21 березня штаб Операції об’єднаних сил повідомив про тимчасове закриття контрольних пунктів в’їзду та виїзду з окупованих територій на Донбасі в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби. Однак для співробітників моніторингових місій ОБСЄ, ООН, МКЧХ доступ до перетину з українського боку не обмежувався.
…

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак для повернення із Мінська після засідання Тристоронньої контактної групи зі врегулювання конфлікту на Донбасі скористався приватним літаком з бортовим номером OE-LEO, яким зазвичай літає олігарх Віктор Пінчук.

У коментарі журналістам Андрій Єрмак повідомив, що переліт чартером до Києва йому запропонував другий президент України, тесть Пінчука Леонід Кучма, і він не знає, хто саме оплатив цю поїздку.

Така безкоштовна послуга може вважатися незаконним подарунком в розумінні закону «Про запобігання корупції», йдеться в матеріалі «Хованки Єрмака» програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Журналісти зафіксували, як Андрій Єрмак прилетів бортом ОЕ-LEO «Гольфстрім» G650 із Мінська пізно ввечері 11 березня. Цим же літаком повернувся і другий президент України Леонід Кучма.

Цього дня там відбувалось засідання Тристоронньої контактної групи зі врегулювання конфлікту на Донбасі. У рамках цих переговорів був підписаний документ про створення консультаційної ради з представниками ОРДЛО, що викликало хвилю обурення в українському суспільстві. 

«Час закінчення зустрічі не збігався з графіком регулярних авіарейсів із Мінська до Києва. Тому Леонід Кучма запропонував полетіти до Києва разом із ним. Мені невідомо, хто оплачував переліт та кому саме належить цей літак», – пояснив у коментарі «Схемам» Андрій Єрмак. 

«Посада, яку обіймає Андрій Єрмак, підпадає під дію антикорупційного законодавства. Тобто, якщо він здійснив переліт на літаку, що належить олігарху, такий переліт може вважатися подарунком в розумінні закону «Про запобігання корупції». І закон забороняє отримувати подарунки вартістю більше ніж один прожитковий мінімум – зараз це 2027 гривень. Якщо цей переліт коштує більше від цієї суми, то це заборонений законодавством подарунок. Це порушення законодавства, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу», – пояснює юристка «Центру протидії корупції» Олена Щербан. 

Раніше «Схеми» неодноразово спостерігали, що цим приватним літаком регулярно користується олігарх Віктор Пінчук і члени його родини.

2 липня 2015 року депутати Верховної Ради України відправили у відставку міністра екології Ігоря Шевченка після скандалу, який розгорівся після оприлюднення доказів, що він літав із Ніцци до Києва літаком депутата, великого газового підприємця Олександра Онищенка. Шевченко у відповідь підтвердив, що летів із Ніцци літаком Онищенка, але не вбачає в цьому корупції.

Раніше «Схеми» показали, як близький соратник і бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського Тімур Міндіч тричі за тиждень напередодні голосування за так званий «антиколомойський» законопроєкт відвідував Офіс президента, де зустрічався із керівником ОП Андрієм Єрмаком. Сам Міндіч у коментарі спочатку свій візит «недержавними» справами, а пізніше – «допомогою у боротьбі з коронавірусом». 

Також журналістам вдалося встановити основних учасників переговорів та особу, яка здійснювала відеозаписи прихованою камеру – так звані «плівки Єрмака» – на яких фігурує брат голови Офісу президента Денис Єрмак і які оприлюднив депутат із парламентської фракції «Слуга народу» Гео Лерос. Це, можливо, зможе у подальшому допомогти зрозуміти, чому і як з’явилися ці відеозаписи, а також чи справді брат Андрія Єрмака «продавав посади» у владі.
…

Близький соратник та бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського Тімур Міндіч тричі за тиждень напередодні голосування за так званий «антиколомойськи» законопроєкт відвідував Офіс президента, де зустрічався із керівником ОП Андрієм Єрмаком. Сам Тімур Міндіч у коментарі «Схемам» спочатку назвав свій візит «недержавними» справами, а пізніше – «допомогою у боротьбі з коронавірусом». Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Хованки Єрмака».

Журналісти зафіксували, як Тімур Міндіч відвідував Офіс президента 20, 23 та 27 березня цього року – якраз у той період тривало обговорення та підготовка до голосування Верховною Радою законопроєкту, який унеможливлює повернення націоналізованих банків колишнім власникам і ухвалення якого є вимогою Міжнародного валютного фонду. 

Спочатку, 20 березня, журналісти звернули увагу, як з арки, де розташований боковий заїзд до Офісу президента, виїхав автомобіль Skoda.

Цю ж машину знімальна група раніше фіксувала біля офісу олігарха Ігоря Коломойського. Skoda рушила за чоловіком, у якому «Схеми» розпізнали Тімура Міндіча.

Коли журналісти, одразу на місці, поцікавились, з якою метою він відвідує ОП, бізнесмен відмовився про це розповідати, пославшись «на шабат». Водночас на уточнення, чи стосується його візит державних питань, відповів, що ні.

Skoda, якою користується Міндіч, журналісти помітили на Банковій також 23 березня: вона залишила ту саму арку з боковим заїздом до ОП ще до завершення робочого дня. 

Такі саме маневри відбулися і 27 березня.

Тоді, щоб виявити, хто відвідував ОП, «Схеми» вирушили за автівкою: пізніше вона заїхала у двір будинку і з неї вийшов Тімур Міндіч.

«Виходить, Тимур Міндіч, близький товариш та бізнес-партнер олігарха Коломойського, під час карантину лише за 6 днів тричі таємно відвідував офіс президента Зеленського. Саме в цей період вирішувалась доля так званого «антиколомойського» законопроєкту. Якщо закон остаточно ухвалять, то олігарх не зможе повернути націоналізований «Приватбанк», – йдеться у розслідуванні. 

Пізніше, у телефонній розмові Тімур Міндіч заявив, що його візит на Банкову пов’язаний з бажанням допомогти в боротьбі з поширенням коронавірусу: «Я прийшов туди з приводу того, щоб допомогти і надати свою допомогу, як людина, як товариш, як громадянин у зв’язку з коронавірусом. У мене є досвід організації доставки пакетів, продуктів і так далі», – сказав він. 

Водночас, соратник Коломойського заперечив, що обговорював будь-які питання, окрім благодійності: «Як я міг говорити з паном Єрмаком щодо питань Ігоря Валерійовича?… Я, крім питання допомоги і благодійності, ніякі питання не обговорював і не буду обговорювати». 

Свої стосунки із керівником Офісу президента Міндіч описав як «давні і дружні»: «Завжди одна компанія. Він займався кіновиробництвом, я займаюсь. Тому… Дуже дружні завжди стосунки. Були, є і, дай боже, будуть».

Андрій Єрмак, у свою чергу, відповів «Схемам»: «З Тімуром Міндічем я знайомий декілька років. Ми познайомились в той період, коли я займався продюсуванням фільмів, а він співпрацював з каналом «1+1». Він за власною ініціативою, як представник бізнесу, запропонував допомогти державі в боротьбі з розповсюдженням коронавірусу».

Тімур Міндіч, йдеться у розслідуванні, – людина із найближчого оточення Коломойського. 

У 2018-му році «Схеми» фіксували його в офісі Ігоря Коломойського в Женеві, коли олігарх мешкав у Швейцарії на постійній основі, в 2019-му – в офісі Коломойського в Ізраїлі, куди той перебрався, вірогідно, через розслідування американських правоохоронців. Також торік журналісти зняли, як Міндіч бачився із Коломойським у перший же день повернення олігарха в Україну після майже двох років життя в екзилі. Міндіч прилетів до Києва одним літаком з Коломойським напередодні. 

За так званий «антиколомойський закон» Верховна Рада проголосувала в першому читанні 30 березня. Проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (№2571-д) підтримали 267 народних депутатів. Закон має унеможливити повернення «Приватбанку» бізнесмену Ігорю Коломойському. 

 
…