Month: April 2020

Печерський районний суд Києва продовжив нічний домашній арешт військовій медсестрі Яні Дугарь, яка є однією з підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, передає агенція УНІАН.

Згідно з повідомленням, арешт з 22-ї до 6-ї години наступної доби продовжено до 31 травня.

Напередодні той же суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 травня дитячому хірургу Юлії Кузьменко, яка теж є підозрюваною у «справі Шеремета». У ще одного фігуранта Андрія Антоненка запобіжний захід про тримання під вартою спливає 4 квітня.

Від моменту затримання 12 грудня минулого року фігуранти справи про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко перебувають під вартою, а ще одна підозрювана – Яна Дугарь – під нічним домашнім арештом.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. За даними МВС, також подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».

 
…

В Офісі президента України заявили, що жодна особа, яка фігурувала на оприлюднених записах із братом голови ОПУ Андрія Єрмака, не отримала посади.

«Теперішня влада України має нульову толерантність до корупції, незалежно від структури, Офіс президента це чи парламент. Ситуація з оприлюдненими записами, у яких фігурує брат очільника Офісу президента, продемонструвала, скільки людей звикли до афер, коли вирішувати державні справи можна за хабарі. Розмови на оприлюднених плівках не мають стосунку до реального життя, ніхто з названих людей не був призначений на посади, які обговорювалися», – йдеться в повідомленні Офісу президента у Telegram.

В ОПУ зазначили, що всі викладені факти мають бути ретельно перевірені, «так само, як і джерела появи плівок і те, хто та з якою метою замовляв стеження».

Служба безпеки України проводить допити обох сторін: і брата очільника Офісу президента, і народного депутата, котрий виклав отримані плівки в публічну площину. НАБУ відкрило справу за заявою народного депутата, ДБР – за заявою керівника ОП. Офіс Президента чекає на офіційні результати розслідування від правоохоронців. Ніхто не уникне покарання за протиправні дії, однак і звинувачувати будь-яку зі сторін до офіційних результатів розслідування було б необачно», – додали в президентській канцелярії.

29 березня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижіть державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки».

Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак звернувся до правоохоронних органів із заявою через оприлюднені записи і запевнив, що влада не втручатиметься у розслідування.

Брат голови ОПУ Денис Єрмак заявив, що є «вільним громадянином, який має право зустрічатися з ким завгодно», а на плівках зустрічається «із різними людьми, які пропонують різноманітні проєкти та ідеї».

1 квітня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос заявив, що до нього додому приїхали співробітники Служби безпеки України.  У СБУ пізніше уточнили, що Лерос є свідком у кримінальному провадженні про незаконне використання спеціальних технічних засобів.

Програма журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») отримала від народного депутата копію записів на день раніше. Журналісти встановили ключових фігурантів записів та особу того, хто записував розмови. Це 39-річний уродженець Харкова Дмитро Олександрович Штанько. Він закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ.

На «плівках», які є у розпорядженні «Схем», немає чітко зафіксованої передачі грошей безпосередньо самому Денисові Єрмаку. Водночас помічник Єрмака та автор зйомки між собою детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови ОП.
…

Понад 80 науковців з усього світу, які досліджують Україну, підписали відкритого листа Американської асоціації українознавчих студій на захист українських культурних і наукових інституцій, яким загрожує скорочення фінансування у той час, як уряд формує стабілізаційний фонд для протидії епідемії коронавірусу.

«Ми – фахівці з різних дисциплін, що охоплюють від політики, енергетики й економіки до медій, літератури й історії України, тож глибоко розуміємо складну ситуацію, в якій Україна опинилася внаслідок поширення коронавірусу і стрімкого економічного спаду, спричиненого пандемією. Проте ми звертаємося до вас із проханням переглянути запропоновані скорочення бюджету, оскільки вони непропорційно вдарять по культурних та наукових інституціях і призведуть до колапсу їхньої діяльності в Україні та за кордоном, що матиме нищівні наслідки для здатності України захистити себе від багатьох глобальних загроз, з якими вона зіткнулася сьогодні», – йдеться в листі.

Документ підписали представники провідних університетів і наукових центрів Північної Америки, Великої Британії, Австралії, Польщі, Угорщини.

«Як експерти, які присвятили своє життя вивченню України та Східної Европи, ми гостро наголошуємо на тому, що культура, освіта, мистецтво і наука є ключем до міжнародного визнання суверенності будь-якої держави. Вони захищають країну проти зовнішньої агресії та мобілізують міжнародну підтримку в момент необхідності так само ефективно, як армія захищає її на полі бою», – йдеться у зверненні.

Підписанти листа закликали президента Володимира Зеленського і представників уряду України «змінити рішення про непропорційне зменшення бюджету культурних інституцій і почати роботу з їхніми керівниками над тим, щоб визначити розумні зменшення, які дадуть змогу зберегти якнайбільшу кількість ключових проєктів».

Днями прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що у зміненому бюджеті будуть збережені видатки на культуру та освіту. Він сказав про це після критики на адресу уряду, який у першому оприлюдненому цього тижня проєкті змін до бюджету планувало позбавити фінансування низку інституцій у сфері культури через карантин: Держкіно – на 750 мільйонів гривень, Український культурний фонд – на 500 мільйонів гривень, Інститут книги – на 150 мільйонів гривень, напрямок туризму – 240 мільйонів гривень. 

 
…

Виконувач обов’язків директора ДБР Олександр Соколов заявив про необхідність врахування слідчими підрозділами бюро рекомендацій Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні у розслідуванні «справ Майдану», повідомляє пресслужба ДБР.

Згідно з повідомленням, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні надала свої рекомендації і, як вказується у повідомленні ДБР, наголосила, «що у розслідуванні 98 вбивств, відсутній прогрес у провадженнях про вбивства 43 осіб».

«Моніторингова місія рекомендує Україні забезпечити незалежне та неупереджене розслідування всіх без виключення вбивств, скоєних під час протестів на майдані Незалежності у Києві; змінити процедуру заочного провадження, дозволивши переглядати вирок суду після затримання обвинуваченого; скасувати «закон про недоторканність»; забезпечити явку в суд підозрюваних та обвинувачених, звільнених з-під варти», – повідомили у ДБР.

Соколов заявив, що для ДБР головним завданням є встановлення всіх осіб, причетних до злочинів, які мали місце під час масових акцій протестів Революції гідності.

«Тому бюро не може ігнорувати рекомендації міжнародної організації такого рівня і врахує їх у подальшій роботі», – сказав він.

1 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

 
…

У процесі реформи в Збройних силах України скоротять 17 генеральських посад, заявив головнокомандувач ЗСУ, генерал-полковник Руслан Хомчак.

«Припускаю, що зараз здивую багатьох наших критиків. У процесі нинішньої реформи в нашому війську скорочується 17 генеральських посад», – сказав Хомчак в інтерв’ю інформаційному агентству Міноборони України АрміяInform, опублікованому 1 квітня.

Він додав, що до Верховної Ради поданий законопроєкт про реформу генеральських звань. 

«Отже, звання «бригадний генерал», або однозірковий, запровадять після того, як відповідний проєкт схвалять народні депутати… Ми запропонували нашим законотворцям запровадити генеральські звання з національними особливостями, а саме: однозірковий, як у НАТО, бригадний генерал, двозірковий – генерал-хорунжий, тризірковий – генерал-поручник, і чотиризірковий-генерал. На жаль, не всі депутати до військових готові дослухатися, але ми продовжуємо переконувати: ця пропозиція базується як на нашій історичній спадщині, так і на світовій практиці», – сказав головнокомандувач ЗСУ.

Минулого року керівництво Міноборони визначило 11 пріоритетів, за якими реформуватимуть Збройні сили України. Вони охоплюють майже всі нюанси, важливі для армії: від стратегії оборони на суходолі та на морі й розбудови територіальної оборони до інтеграції з НАТО, запровадження найсучасніших технологій та вирішення соціальних проблем бійців. 

 
…

Адвокат Назім Шейхмамбетов направив запити в СІЗО Сімферополя і ФСВП Росії з проханням перевірити, чи забезпечені фігуранти кримських «справ Хізб ут-Тахрір» Шабан Умеров, Рустем Сейтмеметов, проукраїнський активіст Олег Приходько засобами захисту від коронавірусу. Про це повідомляє «Кримська солідарність».

«Мене цікавить, чи забезпечені мої підзахисні індивідуальними засобами захисту від зараження COVID-19, медичними виробами, які закривають рот і ніс людини, і забезпечують бар’єр для прямої передачі інфекційних частинок. Чи проводиться антисептична обробка камер, чи проводиться огляд медичними працівниками? Вимірюється чи температура тіла? Чи проводиться тестування на предмет наявності симптомів інфекційного захворювання, в тому числі COVID-19?», – розповів Шейхмамбетов.

Адвокат стурбований тим, що в антисанітарних умовах сімферопольського ізолятора, про які раніше неодноразово заявляли правозахисні організації та адвокати політв’язнів, неможливо гарантувати безпеку людей.

«Чи перебувають разом у камерах особи, які мають симптоми інфекційного захворювання, зокрема «коронавірусу», чи є умови для ізоляції та лікування осіб, у разі їх інфікування цим небезпечним захворюванням, я не знаю. І хочу прояснити для себе, своїх підзахисних і їх сімей. Це питання життя людини, якщо враховувати нинішню епідеміологічну ситуацію і швидкість поширення даної інфекції на території Криму», – резюмував адвокат.

1 квітня рідні арештованого проукраїнського активіста Олега Приходько повідомили, що його етапували з анексованого Криму до сусідньої Росії. Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив проєкту РадіоСвобода Крим.Реалії, що поки не має офіційного підтвердження етапування Приходька. Він з’ясовує інформацію в адміністрації СІЗО. Раніше Приходьку продовжили арешт до 15 вересня.

Шабан Умеров є фігурантом сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», Рустем Сейтмеметов – бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
…

24 березня президент Росії долучив до переліку територій, де землею не можуть володіти «іноземці», більшість районів окупованого Криму та низку міст
…