Month: June 2020

Міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода розповів про становище з позовами України проти Росії в міжнародних судах і трибуналах.

Як сказав він у «Суботньому інтерв’ю», тільки в сфері відповідальності Мін’юсту таких справ п’ять у Європейському суді з прав людини. Крім того, є ще судові процеси, які веде МЗС, є судові процеси, які ведуть компанії – наприклад, «Нафтогаз», «Ощадбанк», «Приватбанк», які втратили свої активи на окупованих територіях.

«Але є дві ключові проблеми, які є характерними для всіх судових процесів. Перше – це повільність. Тому що суди в міжнародних юрисдикціях працюють навіть повільніше, ніж українські національні суди. Хоча ми всі скаржимося на повільність наших судів. Повірте, в міжнародних юрисдикціях це ще повільніше відбувається», – сказав він.

«По справах проти Росії, по наших категоріях справ ми досі перебуваємо на етапах прийнятності скарги. Ще по суті розгляд не розпочинався. І, враховуючи епідемію, це ще відстрочується. Тому що зараз ефективно міжнародні суди не працюють чи трибунали», – назвав Малюська перший аспект таких справ.

«Другий аспект – це навіть коли наші компанії виграють суди, наприклад, «Нафтогаз», «Ощадбанк», «ПриватБанк» проти Російської Федерації, то складність виконання. Немає активів по світу, на яких можна було би нормально зробити стягнення. Відповідно, у нас величезні, мільярдні правові вимоги до Росії, які ми не можемо ефективно виконати», – звернув увагу міністр.

При цьому він наголосив: «І це не тільки наша проблема. Багато хто бігає по світу, намагається стягнути кошти з Росії. Наприклад, акціонери «ЮКОСа». Там ще більша заборгованість, шалені кошти. Та сама проблема. Це суверен. Проблема юридична. Там захист активів. І знайти щось, що можна було б у них відібрати і задовольнити вимоги, вкрай складно».

Але, додав голова Мін’юсту, «все одно це їм боляче».

«Як показала угода, наприклад, із «Газпромом», контракт, який був укладений наприкінці минулого року, їм це болить. І це гарна розмінна монета у торгах із тим, щоб отримати якісь економічні вигоди. Вони просять і готові йти на компроміси, дають знижки, дають ліпші умови контракту. Якщо ми десь, колись від навіть найбезперспективнішого судового рішення чи позову відмовимося чи досягнемо компромісу, то вони готові нам давати за це економічні якісь бонуси. І ми цим гарно скористалися під час укладення транзитного контракту», – пояснив він.
…

Мати політв’язнів із Криму братів Абдуллаєвих, засуджених російськими судами і ув’язнених у Росії, Діляра Абдуллаєва повідомила, що обидва її сини, Теймур (Тимур) і Узеїр, перебувають у штрафних ізоляторах російських колоній.

«Засмучена. Тимурові продовжили покарання в штрафному ізоляторі до 20 червня, а тепер іще й Узеїра вже втретє видворяють у ШІЗО. Мої обидва сини в ШІЗО. А в мене лише вони двоє…» – написала вона у фейсбуці.

Вона не уточнила, звідки має таку інформацію.

Обидва брати Абдуллаєви, Теймур і Узеїр, яких російські суди засудили в так званих «сімферопольських справах «Хізб ут-Тахрір», у березні були доставлені для відбування покарання до двох окремих колоній у місті Салаваті в Башкортостані в Росії. Обидва, як і низка інших засуджених разом із ними і етапованих до тих же колоній, практично відразу потрапили до штрафних ізоляторів із особливо суворими умовами утримання. При цьому обидва брати мають серйозні проблеми зі здоров’ям.

Узеїра Абдуллаєва засудили в червні 2019 року до 13 років позбавлення волі, Теймура Абдуллаєва – до 17 років. Пізніше їм, як і іншим засудженим разом із ними, терміни зменшили на шість місяців.

Російська влада переслідує кримських татар і інших мешканців Криму-мусульман у кримінальних справах про «організацію або участь в діяльності терористичної організації», які стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір». Ця організація заборонена в Росії, і Москва насаджує цю заборону і на території окупованого нею українського Криму, хоча в Україні ця організація діє легально.

Захисники заарештованих і засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
…

Іран досі не відповів на ноту України про врегулювання всіх питань у справі українського літака рейсу PS 752, який збили поблизу Тегерана в січні, повідомив заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін у листуванні з Радіо Свобода.

«Перша нота з нашими вимогами і пропозиція для врегулювання всіх питань була направлена до Ірану ще 11 січня. Це озвучував і президент України Володимир Зеленський. Станом на сьогодні, а це 5 місяців, ми не отримали жодної офіційної відповіді. У цій ноті також ішлося і про готовність України провести переговори з Іраном. Відповіді немає. Є лише висловлювання в пресі щодо готовності», – написав Єнін.

Він вважає, що «гарним жестом» була б передача Україні чорних скриньок з літака.

Заступник міністра запевнив, що Україна не затримуватиме переговори з Іраном.

«Я впевнений, що до моменту отримання письмової відповіді від Ірану на нашу січневу ноту, президент вже створить делегацію України. Затримки в початку переговорах від України не буде», – заявив Єнін.

Він додав, шо вимога української сторони до Ірану проста: «як технічне, так і кримінальне розслідування мають відповідати базовим принципам неупередженості, незалежності і прозорості».

«Тому наші слідчі органи і органи прокуратури постійно направляють запити про надання правової допомоги до своїх іранських колег. Коли завершувати слідство, залежитиме від прокуратури, яка є незалежною відповідно до Конституції», – заявив Єнін.

У квітні Радіо Свобода отримало інформацію, що на початку березня іранці передали українській стороні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, який пропонує визнати причиною катастрофи літака МАУ «людську помилку».

5 червня Іранська служба Радіо Свобода писала, що Іран вперше згадав про цей документ. Посольство Тегерана в Україні повідомило, що Іран три місяці тому надав Києву пропозиції врегулювати питання, пов’язані з рейсом PS752.

Єнін не відреагував на питання Радіо Свобода про позицію української влади стосовно цього документа.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

На початку березня з’явилась інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте досі жодних повідомлень про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

 
…

Родині арештованого українського активіста з Криму Олега Приходька, який перебуває за ґратами в Росії, відмовили в побаченні з ним, повідомляє правозахисна група «Кримська солідарність» із посиланням на дочку активіста Наталію Приходько.

«Мені прийшло повідомлення про те, що мені відмовляють у побаченні з батьком через епідеміологічну ситуацію на невизначений термін. Ми батька не бачили багато місяців, востаннє – ще взимку. Засідання відбуваються без нас, бо ми не можемо ні виїхати до Ростова-на-Дону, ні бути присутніми на цих засіданнях через відеоконференцзв’язок із Кримського гарнізонного військового суду. Я не знаю, як буде далі розвиватися ситуація і яким чином ми взагалі зможемо з ним побачитися», – сказала дочка.

Як мовиться в повідомленні, адвокат Назім Шейхмамбетов, який представляє інтереси українського активіста в суді, вважає, що карантинні заходи в російських пенітенціарних установах мають вибірковий і формальний характер. Зважаючи на це, адвокат вважає їх недоцільними і впевнений, що постанову російської Федеральної служби виконання покарань про це треба переглянути.

«В’язнів ізолюють від родичів, але не ізолюють від інших людей. Наших підзахисних у службовому транспорті привозять на судові засідання. Під час засідання вони контактують з приставами, співробітниками суду. Звичайно, з дотриманням певних заходів: рукавички, маски, антисептик. Допускають адвокатів на побачення, знову-таки з дотриманням певних заходів. У зв’язку з цим мені не зрозуміло, чому така категорія осіб, як близькі родичі, позбавлена можливості бачитися з членом сім’ї. Люди готові використовувати всі необхідні засоби індивідуального захисту, якщо отримають дозвіл на побачення», – наводять правозахисники слова адвоката Приходька.

У Росії з 18 березня в колоніях і слідчих ізоляторах була запроваджена заборона на побачення ув’язнених із родичами, офіційно з метою уникнути поширення в цих установах коронавірусу.

Розгляд по суті російської кримінальної справи щодо кримчанина Олега Приходька розпочався в Росії, в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону, 28 травня. Адвокат Сергій Легостов, який узяв участь у засіданні через відеоконференцзв’язок із підконтрольного Москві Кримського гарнізонного військового суду в Сімферополі, повідомив, що дочка його підзахисного Наталія Приходько не була допущена до зали суду.

Росія звинувачує українського активіста за низкою статей російського Кримінального кодексу: ч. 1 ст. 30 і ч. 1 ст. 205 («Приготування до вчинення терористичного акту»), ч. 1 ст. 222 («Придбання і зберігання вибухових речовин») і ч. 1 ст. 223-1 («Виготовлення вибухових речовин»).

На початку квітня Приходько був етапований зі слідчого ізолятора Сімферополя до Росії, в СІЗО-1 Ростова-на-Дону, де і перебуває нині.

Він залишиться під вартою до осені – арешт йому продовжено до 15 вересня. Російський суд 7 травня відхилив скаргу захисту кримчанина на продовження арешту.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська Федеральна служба безпеки звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

А 5 лютого адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в окупованому Криму.
…

На автомобільній заправці біля села Зарічани в Житомирській області стався конфлікт за участі народного депутата від «Слуги народу» Юрія Заславського, повідомила заступниця голови фракції Євгенія Кравчук у коментарі Hromadske.

«Так, дійсно відбувся такий інцидент. Відбулася словесна перепалка в черзі на заправці. І на вулиці до Юрія підійшов чоловік і наніс кілька ударів», – сказав Кравчук.

За словами депутатки, Заславський звернувся до поліції, але не знає чоловіка, який його вдарив.

Сам парламентар наразі не коментував інцидент.
…

Підняти зарплати для працівників тюрем планують до листопада, повідомив міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Знову ж таки зарплата у 5-6 тисяч гривень при тому, що людина живе у тюрмі і спілкується лише зі злочинцями – це не адекватна винагорода. Ми по суті їх змушуємо брати участь в якихось корупційних історіях. Тому що, просто залишивши цю роботу, найнявшись на іншу аналогічну, автоматом ця людина отримує на третину більшу зарплату. У чому сенс працювати у тюрмах? Відповідно підняття зарплат – це теж те, що ми плануємо зробити теж восени. Думаю, що десь до листопада ми їх десь піднімемо», – сказав Малюська.

Він пояснив, що зарплати підніматимуть за рахунок скорочення кількості тюрем та персоналу.

«І на цьому все. Ми не будемо брати додаткові кошти з бюджету. Ми будемо в існуючих межах налаштовувати систему на ліпшу роботу», – заявив міністр.

У жовтні 2019 року Державна кримінально-виконавча служба у відповідь на запит Радіо Свобода повідомила, що в українських колоніях та слідчих ізоляторах перебуває понад 50 тисяч людей.
…

Міністр юстиції Денис Малюська прокоментував проблему катувань у виправних колоніях України. В інтерв’ю Радіо Свобода він пояснив, що колонії умовно поділяються на «чорні» (фактично контрольовані криміналітетом) та «червоні» (контрольовані адміністрацією).

За словами міністра, деякі заяви про катування можуть бути пов’язані саме з протистоянням кримінального світу та адміністрацій тюрем.

«Злочинний світ хотів би зробити, щоб «чорними» стали всі тюрми. А адміністрація хотіла би взяти під свій «ніготь» і зробити усіх цирковими тваринками , «чорні» тюрми так само. Відповідно вкрай часто те, що виливається в медіа, наприклад, як бунт, просто нерозумний бунт злочинців, іноді насправді це не так. До них дійсно погане ставлення, їх дійсно погано годують або у них складні умови. Те ж саме і зворотнє відбувається. Якщо засуджені кричать, що їх катують, іноді це може бути  не тому, що їх реально катують, а тому, що вони хочуть змінити владу в колонії», – сказав він.

Зокрема в Олексіївскій колонії, за даними міністра, дійсно були випади знущань та катувань, але є і «елемент провокації», адже Олексіївська полонія – одна з «червоних».

Коментуючи заяви про випадки катувань у Бердянській колонії №77, Малюська зазначив, що можливість підтвердити звинувачення на адресу адміністрації з’явиться після встановлення всіх фактів.

Читайте також: Зґвалтування палицею і вигаданий бунт у колонії. Чим від «підвалів» в ОРДЛО відрізняються українські «зони»?

«Ми маємо справу не з янголятками, а з злочинцями. І злочинці, повірте, не зовсім ті люди, які будуть завжди боротися за добро і говорити правду. Це не змінює того факту, що у нас катування є», – зауважив міністр.

За словами Малюськи, серед працівників колонії зустрічаються, окрім інших, і «садисти, які просто задовольняють якісь свої психологічні потреби, перебуваючи у тюрмах». Для протидії їм він планує застосувати бодікамери на додачу до відеоспостереження.

Читайте також: Малюська про законність карантину: «ми пройшли по самому краю повноважень»

«Вже зараз більшість тюрем обладнані системою відеоспостереження. Це не настільки ефективно, як бодікамера, тому що розмови не записуються. Часто зрозуміти, що врешті-решт відбувається внаслідок відеоспостереження, не так вже й просто. Іноді це спостереження вимикається типу з «технічних причин». Існують проблеми. Але зараз вже технологічні засоби є настільки гарні, що я можу з впевненістю сказати, що роки за два технології забезпечать нам відсутність катувань», – прогнозує він.

Малюська припускає, що фінансування на закупівлю бодікамер можна буде отримати в тому числі від «продажу тюрем», який він анонсував на літо та осінь 2020 року.

Повне інтерв’ю з Денисом Малюскою читайте на сайті Радіо Свобода.
…

Остаточну оцінку законності запровадження карантинних обмежень, які уряд запровадив для протидії поширенню коронавірусній хворобі, надасть суд, сказав міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода.

За словами міністра, щодо юридичного аспекту карантину існують три аспекти: процедура запровадження, законність самих обмежень та збалансованість рішень.

Читайте також: Ляшко виступає проти відкриття дитячих оздоровчих таборів цього літа​

«Є багато дискусій з приводу того, чи була повністю дотримана легальна процедура запровадження карантину, чи ні. Коротка відповідь: врешті-решт оцінку надасть суд. У нас є безліч позовів в Окружному адміністративному суді, де ці рішення переглядаються. Ключова теза, яку потрібно пам’ятати: не будь-яке процедурне порушення тягне за собою незаконність ухваленого рішення. Це стосується не тільки актів Кабміну, але й корпоративних рішень, рішень юридичних осіб, інших адміністративних актів. Тільки істотні порушення процедури, які вплинули на суть акту, можуть тягнути за собою визнання його незаконним» – зазначив Малюська.

Говорячи про самі обмеження, він висловив думку, що уряд діяв на межі своїх повноважень.

«Ми пройшли по самому краю повноважень. Далі вже точно була би незаконність. Ризикова тактика. Жодного запасу ми собі не залишали, «не дули на холодне», – сказав він.

Малюска додав, що збалансованість рішень має оцінювати не тільки український суд, а й міжнародні установи, в тому числі Європейський суд з прав людини.

Читайте також: Мін’юст планує «розпродаж тюрем» на літо та осінь – Малюська​

«На нашу думку, збалансованість у нас дотримана, тому що ми в принципі застосовували ті самі підходи, які були застосовані у більшості країн Західної Європи. Тому ми теж почуваємо себе досить впевнено. Але у нас все-таки демократія, правова держава, не зважаючи на будь-яку критику. Яскравий приклад цього, що уряд не розуміє, не знає і не впевнений, що вирішить суд. А суд може вирішити по-різному», – вважає Малюська.

За словами міністра, навіть якщо суд встановить порушення процедури або Конституції при запровадженні карантину, мета цього заходу була в тому, щоб захистити життя і здоров’я людей.

Читайте також: Типові правопорушення поліцейських під час карантину за версією правозахисників​

«Я не бачу особливо складних наслідків, з юридичної точки зору чи з точки  зору відшкодування шкоди внаслідок оцінки дій Кабміну під час карантину. Вони були на межі законності, але в межах такої законності і були збалансованими. Тому в нас є прекрасна юридична позиція – захищати від будь-яких позовів державу і державний бюджет. Я не думаю, що будуть якісь істотні виплати держави у зв’язку з карантином. А навіть якщо вони й будуть, незначні, то все одно це виправдано», – підсумував голова Мін’юсту.

Через загрозу COVID-19 в Україні Кабінет міністрів запровадив карантин з 12 березня. У травні його почали поступово послаблювати.

Станом на ранок 6 червня в Україні виявили 26 тисяч 514 випадків захворювання на COVID-19, 777 людей померли і 11 тисяч 812 одужали.

Повне інтерв’ю з Денисом Малюскою читайте на сайті Радіо Свобода.
…

На зустрічі з ректорами українських закладів вищої освіти президенту Володимиру Зеленському радили три кандидатури на посаду міністра освіти і науки. Про це він розповів журналістам під час зустрічі 6 червня.

За словами Зеленського, йому запропонували трьох людей:

народного депутата від «Слуги народу», голову профільного комітету Сергія Бабака
керівника апарату Офісу президента Олексія Бабікова, який працював заступником міністра освіти Дмитра Табачника
ректора Чернігівського державного технологічного університету, колишнього члена «Партії регіонів» Сергія Шкарлета

«Я, поспілкувавшись із усіма ректорами, потім ще поїхав до Хмельницького, там зустрівся з ректором Хмельницького університету… Він теж мені радить поставити саме цього ректора (Шкарлета – ред.). Молодого достатньо ректора, 48 років, який був дійсно в обласному осередку «Партії регіонів». Він сказав: ну слухай, тоді всіх вчителів в областях, містах заганяли в партію», – сказав президент.

Одна з журналісток також звернула увагу на те, що Шкарлет у 2015 році балотувався до Чернігівської обласної ради вже від «Блоку Петра Порошенка», хоча й невдало.

«Ну, балотувався. Балотувалася людина. Я вам розказую, як воно є. Мені здається так, що, якщо вже півроку шукаємо міністра освіти, треба на чомусь зосередитися», – відповів Зеленський.

Він поділився планом поїхати до Чернігова і зустрітися зі студентами університету, який очолює Шкарлет.

Читайте також: У МОН заявили, що випускників не призиватимуть до армії через відтермування вступної кампанії​

«Я прийду в університет, я про це нікому ще не говорив – але я збираюся прийти в університет. Просто хочу подивитися, як він виглядає, і поговорити зі студентами і зрозуміти, що це за людина», – повідомив він. 

Зі слів президента, сам він підтримує кандидатуру Сергія Бабака, проте той, вочевидь, не погоджується на цю посаду.

«Бабак має такий пріоритет від президента України в цій державі, якого не має жодна людина. Але ми ж із вами дорослі люди. Коли президент каже пану Бабаку п’ять разів на день останній тиждень, ви його можете спитати, скільки разів на день я йому кажу: ну май совість, йди в міністри. Треба мати… дівчатка, я б вам сказав, що треба мати, щоб вирішувати такі питання і йти відповідати за це. Тому що сидіти й казати – це погано, це так собі і таке інше. І Сєрьожа знає прекрасно моє до нього ставлення, дуже добре. Коли на кожну кандидатуру він каже «прекрасний заступник міністра» – це не розмова. Він мені вже знайшов шість заступників міністра», – поскаржився Зеленський.

Читайте також: Зеленський про костюми для медиків: «ви дійсно вірите, що Степанов щось закупив?»​

3 червня представниця парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун («Голос») повідомила Радіо Свобода, що комітет провів бесіду тільки з одним кандидатом на посаду міністра освіти і науки – Сергієм Шкарлетом. 

Із відкритих джерел відомо, що Сергій Шкарлет свого часу балотувався до Чернігівської облради і від Партії регіонів, і від «Блоку Петра Порошенка». Із 2010 року і досі є ректором Чернігівського державного технологічного університету. На сайті цього закладу збереглося фото за 2013 рік, на якому тодішній міністр освіти і науки Дмитро Табачник вручає Шкарлету нагрудний знак та посвідчення «Заслужений діяч науки і техніки України».

Нині тимчасово виконує обов’язки міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.
…