Month: June 2020

Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону продовжив на три місяці, до 14 вересня, термін тримання під вартою фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Арсену Абхаїрову, Рустему Емірусеїнову та Ескендеру Абдулганієву, повідомило громадське об’єднання «Кримська солідарність».

«Слідчий і прокурор не надали жодного доказу. Тільки припущення, що ґрунтуються на тяжкості звинувачення, хоча ми знаємо, що ця причина не може впливати на продовження. Понятих допитують, свідки допитані, тримати їх у СІЗО немає необхідності, тим більше там нелюдські умови. Я вважаю, що запобіжний захід має бути змінений на домашній арешт. Це теж арешт, ваша честь», – сказав на суді 10 червня адвокат Еміль Курбедінов.

Але головуючий судової колегії Руслан Плиско не взяв до уваги доводи захисту і продовжив термін тримання під вартою.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова та Ескендера Абдулганієва по суті.

У грудні 2019 року суд у Росії продовжив на пів року арешт фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

 
…

В Офісі українського омбудсмена заявили, що Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова засуджує дії бойовиків на Донбасі, спрямовані на зрив процесу пропуску громадян через лінію зіткнення.

«Командувачем Операції об’єднаних сил ухвалене рішення про часткове відкриття 10 червня окремих КПВВ для пропуску громадян через лінію зіткнення з гуманітарною метою. Проте представники незаконних збройних формувань, які здійснюють пропуск осіб через КПВВ з боку тимчасово окупованих територій заблокували цей процес. Як наслідок, із 60 громадян, які перебували в черзі для перетину КПВВ «Мар’їнка» представники незаконних збройних формувань пропустили лише 4 особи ромської національності.Водночас, на КПВВ «Станиця Луганська» своєї черги очікувало 70 осіб, з них 6 – пройшли через українські КПВВ, але вимушені були повернутися назад, оскільки з боку тимчасово окупованих територій пропускні пункти були закриті на вхід», – повідомили в Офісі омбудсмена.

У відомстві вказали, що засуджують такі дії і вважають їх грубим порушенням норм міжнародного права, що призвели до зриву процесу відкриття КПВВ.

«Людмила Денісова закликає міжнародні гуманітарні організації, які мають доступ до цих територій, звернути увагу на ситуацію, що склалася, та усіма можливими способами сприяти у відкритті пропускних пунктів з боку тимчасово окупованих територій», – йдеться в повідомленні.

Українаська сторона 10 червня частково відновила пропуск громадян через КПВВ на Донбасі, – почали з двох пунктів «Станиця Луганська» та «Мар’їнка» (з 11:00 до 14:00). Але Державна прикордонна служба повідомила, що підтримувані Росією бойовики заблокували пропуск громадян через лінію розмежування.

Водночас бойовики на сайтах угруповань «ЛНР та «ДНР» пишуть, що «ситуація з поширенням коронавірусної інфекції може вийти з-під контролю в разі відновлення зараз роботи пропускних пунктів на Донбасі». Сепаратисти кажуть, що КПВВ «Станиця Луганська» та «Мар’їнка» українська влада відкрила в односторонньому порядку, бойовики назвали це «провокацією».

З 22 березня через карантинні заходи рух на КПВВ був обмежений.

У Донецькій області діючими є чотири автомобільні пункти пропуску – «Майорськ», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове». Також на лінії розмежування діє лише один КПВВ у Луганській області – «Станиця Луганська», і він є пішохідним.
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив про те, що Кабінет міністрів 10 червня затвердив Еміне Джеппар на посаді першого заступника міністра закордонних справ.

«Команда поповнилася сильним гравцем. Еміне куруватиме такі напрямки: публічна дипломатія, міжнародні організації, державний протокол, Крим. Але перша заступниця – це, звісно, набагато більше і саме дипломатичне життя ставитиме додаткові задачі. Небезпідставно чекаю на драйв, системність і результати за усіма напрямами», – написав Кулеба у фейсбуці.

Раніше в Офісі президента повідомили, що кандидатуру Еміне Джеппар погодили на посаду першого заступника голови МЗС України.

У 2016-2019 році Джеппар була першим заступником голови Мінінформполітики України.
…

Слідство зібрало докази прямої участі Росії у збройному конфлікті на сході України, заявив у нідерландському суді, який розглядає справу MH17, прокурор Вард Фердинандуссе.

«Російська влада завжди заперечувала участь у збройному конфлікті на сході України і командування угрупованнями «ДНР» і «ЛНР». Проте під час розслідування стало чітко зрозуміло, що Росія у відповідний період у районі 17 липня 2014 року була безпосередньо залучена до збройного конфлікту. З різних джерел були зібрані докази про те, що Росія здійснювала збройні постачання озброєним формуванням…, а також долучалася до набору бойовиків і оплати їм», – сказав прокурор.

Крім того, під час розслідування встановили, що російські чиновники були залучені до організації й координації збройних груп, які воювали проти української армії, додав він. 

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, сторона обвинувачення в суді роз’яснювала, чи може до обвинувачених бути застосований імунітет учасника збройного конфлікту (combatant immunity).

Як заявили прокурори, цей імунітет застосовується лише до військових регулярних збройних сил у міжнародних конфліктах, і в разі, якщо сторона конфлікту дотримується законів війни.

Визнаючи, що в сучасних конфліктах важко визначити, чи є конфлікт міжнародним, і країни можуть відправляти своїх військових неофіційно, але базуючись на матеріалах розслідування, слідство дійшло висновку, на даний момент не обов’язково визначати природу конфлікту. Хоча, якщо суд вважатиме, що це необходно, справа містить інформацію, яка дозволить це зробити, заявила сторона обвинувачення.

За словами прокурора, слідство взяло до уваги те, що Росія заперечує свою причетність до збройних формувань на Донбасі, і що ватажки цих формувань заявляли, що вони діють незалежно. 

Також враховуючи, що закони війни в липні 2014 року широко порушувалися, слідство дійшло висновку, що підозрюваних можна судити за загальним правом.

Процес у справі про збиття малайзійського «Боїнга» над Донбасом 17 липня 2014 року відновився 8 червня в судовому комплексі під Амстердамом.

Обвинувачені – троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Нікого з обвинувачених на засіданнях суду немає.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

Посли країн Європейського союзу 10 червня мають затвердити рішення про продовження заборони на інвестиції з країн-учасниць ЄС в анексований Крим.

Як писав раніше у твітері кореспондент Радіо Свобода Рікард Юзвяк, санкції мають продовжити ще на один рік.

Такі заходи, вперше запроваджені в 2014 році як відповідь на незаконну анексію Росією українського півострова, включають заборону на ввезення з Криму товарів, якщо вони не мають українських сертифікатів, заборону заходу до Криму круїзних суден, що плавають під прапорами країн-членів ЄС або контролюються державою-членом об’єднання, а також заборону на придбання компаніями з ЄС майна та компаній на окупованій території.

Згідно із забороною, товари та технології для секторів транспорту, телекомунікацій та енергетики також не можуть експортуватися кримським компаніям або для використання на півострові.

Санкції були запроваджені у 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. З того часу їх кілька разів продовжували і розширювали.

 
…

«У нас додалося два фрагменти» – голова Нацагентства Сергій Квіт
…

Прокуратура Львівської області висунула підозру колишньому голові Львівської обласної державної адміністрації, повідомила керівник прокуратури Львівщини Ірина Діденко.

За її словами, звинувачення полягає в службовій недбалості, що спричинила збитки державі в сумі понад 7 мільйонів гривень.

Згідно з версією слідства, у 2019 році посадовець підписав розпорядження, яким передав у власність товариству земельну ділянку площею понад 15 гектарів, розташовану на території Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області. Ідеться про ділянку за селом Стрілки для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення за ціною 7 231 071 гривня.

На цій ділянці насправді є проточне озеро площею понад 9 гектарів і прибережна захисна смуга, які, відповідно до чинного законодавства, не підлягають відчуженню з державної власності.

Прокуратура готує позов до суду щодо повернення землі та озера у власність держави. Ірина Діденко інформує, що це спільна робота прокурорів, слідчих поліції за оперативного супроводу СБУ.

У провадженні йдеться про відчуження з державної власності озера і прибережної зони, тобто невеликої частини, для ТОВ «Узлісся», власником якого є львівський бізнесмен Ігор Кривецький. У селі Стрілки збудований готельно-відпочинковий і оздоровчий центр «Едем резорт».

У повідомленні, яке опублікувала прокурор, не зазначене прізвище голови Львівської обласної державної адміністрації. Розпорядження «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення» видав 7 серпня 2019 року тодішній очільник області Маркіян Мальський. Він був призначений на посаду вже президентом Володимиром Зеленським 5 липня 2019 року і пропрацював на цій посаді до 26 грудня того ж року.

Радіо Свобода намагалося додзвонитися до Маркіяна Мальського з наміром отримати коментар, але колишній чиновник не відповів на телефонний дзвінок.

Про готельно-відпочинковий і оздоровчий центр «Едем резорт» ішлося в розслідуванні програми «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») «П‘ятизірковий карантин Юлії Тимошенко».

 
…

Меджліс кримськотатарського народу повідомили про звернення до керівництва Асоціації міст України з ініціативою щодо підняття кримськотатарського прапора разом із державним прапором України на флагштоках біля будівель міських рад міст – обласних центрів 26 червня, у День кримськотатарського прапора, повідомив голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров.

«У спільному листі Меджлісу кримськотатарського народу і мерії міста Фастів йдеться також про пропозиції не випускати з флагштоків кримськотатарський національний прапор до моменту відновлення державного суверенітету України над Автономною Республікою Крим і містом Севастополем та прилеглими водами Чорного й Азовського морів», – написав Чубаров у фейсбуці.

Щороку 26 червня кримські татари відзначають День національного прапора. Датою святкування був обраний перший день другого Курултаю кримськотатарського народу, що відбувся 26-27 червня в Сімферополі у 1991 році.

Прапор кримських татар – це полотно небесного кольору із зображеним на ньому золотистим знаком – тамгою.

 
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель зателефонувала 9 червня президентові Росії Володимирові Путіну, повідомила пресслужба Кремля. Однією з тем обговорення була війна на Донбасі, яку Москва продовжує називати «внутрішньоукраїнським конфліктом». 

«Висловлена стурбованість відсутністю прогресу в реалізації Мінських домовленостей 2015 року, а також рішень «нормандської четвірки» за підсумками саміту в Парижі в 2019 році. Відзначено важливість активізації переговорного процесу в Контактної групи і в «нормандському форматі». Президент Росії знову наголосив на доцільності налагодження прямого діалогу Києва з Донецьком і Луганськом, спрямованого в тому числі на узгодження кроків із послідовного виконання мінського Комплексу заходів», – ідеться в офіційному повідомленні Кремля.

Німеччина про деталі розмови наразі не інформувала.

Також 9 червня в ефірі проєкту Радіо Свобода, Радіо Донбас.Реалії, представник Донеччини на переговорах політичної підгрупи Тристоронньої контактної групи, журналіст Денис Казанський сказав, що підтримувані Москвою угруповання «ДНР» та «ЛНР» «не зацікавлені в проведенні виборів за українським законодавством» (такі місцеві вибори є одним із пунктів Мінських угод – ред.). «Вони точно не прагнуть наблизити якесь перемир’я», – зазначив Казанський, маючи на увазі російські гібридні сили.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

 За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…