Month: June 2020

Державний департамент США заявив 9 червня, що «розчарований останніми діями» Північної Кореї та закликав Пхеньян «повернутися до дипломатії та співпраці».

Такою була реакція Вашингтона на погрози влади КНДР розірвати лінії комунікації з Південною Кореєю, зробивши таким чином перший крок на шляху до закриття всіх способів контакту із Сеулом.

«[Пхеньян] повністю обріже та закриє лінію зв’язку між владою Півночі та Півдня, яку підтримували через спільний Північно-Південний офіс зв’язку», – повідомило північнокорейське агентство KCNA.

Північна Корея погрожувала закрити міжкорейський офіс зв’язку та інші проєкти, якщо Південь не заборонить перебіжчикам надсилати листівки та інші матеріали на Північ.

У КНДР звинувачують Південь у безвідповідальності, оскільки там дають змогу перебіжчикам принижувати гідність верховного північнокорейського керівництва та демонструє «знаки ворожості до всіх наших людей».

Пхеньян здебільшого розірвав контакти із Сеулом після провалу саміту між лідером КНДР Кім Чен Ином та президентом США Дональдом Трампом у 2019 році. З того часу переговори про ядерне роззброєння залишаються замороженими.

Дві Кореї технічно залишаються в стані війни, оскільки їхній конфлікт у 1950-1953 роках закінчився перемир’ям, однак не мирним договором.

 
…

Сотні людей пройшли маршем вулицями Гонконга, щоб відзначити річницю антиурядового протестного руху, що почався торік.

Демонстранти пройшли центральними вулицями Гонконга ввечері 9 червня, вигукуючи гасла на кшталт: «Незалежність Гонконгу – єдиний вихід» і «Боротися до кінця».

За повідомленнями, силовики звинуватили протестувальників у порушенні порядку і застосували перцевий газ, є повідомлення про затриманих.

Протестувальники також зібралися в торгових центрах в обідній час, тримаючи плакати з написом «Волю Гонконгу».

Поліція попередила, що може застосувати для розгону учасників мітингів силу і пригрозила п’ятьма роками в’язниці.

Голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам заявила, що Гонконг не може більше миритися з «хаосом» останніх 12-ти місяців.

9 червня 2019 року близько одного мільйона людей взяли участь у марші вулицями Гонконгу на знак протесту проти законопроєкту про екстрадицію, який мав дозволити владі висилати громадян до материкового Китаю.

Протести тривали впродовж кількох місяців. Під час них часто відбувалися сутички з правоохоронцями й затримання.

Згодом законопроєкт відкликали, але протестувальники продовжили виходити на вулиці і вимагати більшої незалежності від Китаю і звільнення всіх затриманих активістів.

Після початку епідемії масові акції не проводилися, однак 24 травня тисячі людей знову вийшли на вулиці проти планів влади Китаю обмежити автономію міста. За три дні до цього Пекін виступив з ініціативою ухвалення закону про національну безпеку Гонконгу, який заборонив би зраду, відділення, підривну діяльність, заколот та іноземне втручання.

Новий закон про національну безпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Пекін стверджує, що закон дозволить стримати акти сепаратизму в місті. Протестувальники, в свою чергу, – що документ суперечить принципу «одна країна, дві системи».

Нові кроки, запропоновані керівництвом владної Комуністичної партії Китаю, викликали міжнародне занепокоєння тим, що дії Пекіна різко обмежать спеціальні свободи Гонконгу, гарантовані цій території 1997 року, коли Велика Британія передавала її під контроль Китаю.

 
…

У Росії за останню добу, за офіційними даними, виявлено 8 595 нових випадків коронавірусної інфекції. Помер за минулий день 171 пацієнт. Загальна кількість заражених від початку епідемії перевищила 485 тисяч, померли 6142 пацієнти.

Одужали за добу понад 11,7 тисячі людей. Таким чином, кількість тих, хто вилікувався за добу, перевищило число захворілих.

Найбільше заражень за минулий день зафіксовано в Москві – 1572. Померли тут 59 людей.

До сьогоднішнього дня в російській столиці діяли серйозні обмеження. Карантин, названий «режимом самоізоляції», запровадили в Москві в кінці березня. З будинку можна було виходити тільки з поважних причин, а для поїздок потрібні були електронні перепустки. З 12 травня москвичів зобов’язали носити маски й рукавички в громадських місцях.

У кінці травня заходи самоізоляції в Москві були пом’якшені. Міська влада дозволила відкрити непродовольчі магазини і підприємства побутових послуг, які не потребують тривалого контакту з відвідувачами. Москвичам в тестовому режимі дозволили здійснювати прогулянки за графіком.

9 червня в Москві відкриваються перукарні й салони краси, можна відвідувати кладовища. З 16 червня почнуть роботу літні веранди в кафе і ресторанах, запрацюють стоматологічні кабінети, відновлять роботу музеї, виставкові зали, зоопарк. Від 23 червня повністю запрацюють кафе і ресторани, спортивні центри, фітнес-клуби і басейни.

За словами мера Москви Сергія Собяніна, до колишнього способу життя москвичі, швидше за все, зможуть повернутися через рік, а «масковий режим» може зберегтися до лютого.

 
…

Якби вибори президента США відбулися найближчим часом, демократа Джо Байдена підтримали б 55 відсотків американців, йдется в опитуванні компанії SSRS на замовлення телеканалу CNN.

Його опонента, республіканця Дональда Трампа підтримав би 41 відсоток.

Опитування проводили 2-5 червня. У ньому взяли участь 1 259 респондентів.

Днями колишній віцепрезидент США Джо Байден здобув понад 1991 голос делегатів, що дозволило йому гарантувати перемогу на праймеріз Демократичної партії.

Національний з’їзд його партії має відбутися 17-20 серпня в Мілуокі в штаті Вісконсин.

Чинний президент США Дональд Трамп уже здобув 1880 голосів делегатів при 1 276 необхідних для перемоги на праймеріз.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.
…

В американському Г’юстоні 9 червня поховають Джорджа Флойда, афроамериканця, який помер після затримання поліцією. Смерть Флойда спричинила масові протести у США й інших країнах, що часом переростали у насильство, і привела до закликів розформувати і реформувати американську поліцію й боротися проти расизму.

Тисячі людей прийшли до церкви у Г’юстоні, рідному місті Флойда, щоб віддати йому шану 8 червня.

Люди повинні були мати на собі маски для запобігання поширенню коронавірусу і стояти не менше ніж за два метри один від одного, проходячи повз труну.

Дехто з присутніх знав Флойда особисто, дехто прибув з інших штатів, щоб попрощатися.

Схожі церемонії проводилися також в інших великих містах, зокрема у Лос-Анджелесі й Мемфісі (штат Теннессі).

Тим часом, представники Демократичної партії США з Палати представників і Сенату 8 червня оприлюднили законопроєкт про перегляд поліцейської діяльності в Сполучених Штатах Америки. 

Опустившись на одне коліно протягом символічних 8 хвилин і 46 секунд (проміжок часу, упродовж якого, за даними прокурорів, Флойд був затиснений коліном поліцейського – ред.), у будівлі Капітолію, 8 червня законодавці зачитали ім’я Флойда та інших загиблих від дій поліції, перш ніж запропонували розглянути закон щодо правосуддя в поліції.

Зокрема, законом пропонується обмежити правовий захист поліції, посилити нагляд за правоохоронцями, створити національну базу даних про інциденти із застосуванням надмірної сили, передбачити механізми притягнення поліцейських до відповідальності за умисні порушення.

У США з 26 травня проходять масові протести проти поліцейського насильства. Вони почалися після смерті 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, який загинув після затримання. У низці міст протести переросли в заворушення, грабунки і сутички з поліцією. Щонайменше 11 людей загинули через сутички з поліцією, дії мародерів та інших невідомих осіб. Десятки зазнали поранень, тисячі людей були заарештовані.

Джорджа Флойда затримали 25 травня. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Білий поліцейський Дерек Шовін натиснув затриманому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Смерть Флойда констатували в лікарні Міннеаполіса. Відеозаписи інциденту стрімко поширилися соціальними мережами. Влада Міннесоти після проведення судово-медичної експертизи визнала смерть Флойда вбивством. Розтин, проведений на замовлення сім’ї загиблого, теж показав, що він помер від асфіксії.

Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування. Поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту й обвинуватили в неумисному вбивстві, а ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, – у сприянні вбивству.

Суд у Міннеаполісі призначив Шовіну заставу в мільйон доларів. Троє інших поліцейських очікують під вартою засідань судів.

Марші проти свавілля поліції і проти расизму поширились по всій земній кулі і зачепили такі міста як Сідней, Лондон, Париж.

 
…

Російські державні ЗМІ повідомили 8 червня, що 10 тонн нафти витекли із розгерметизованої свердловини в Ненецькому автономному окрузі, на північ від Полярного кола. Аварія сталася на Дюсушевскому нафтовому родовищі. Повідомляється, що фахівці змогли зупинити витік нафти, триває розслідування інциденту.

Агенція «Інтерфакс» повідомила, що через складні метеоумови вертоліт не може дістатися до місця події, щоб почати операцію з очищення.

Інцидент стався менш ніж через два тижні після того, як близько 20 000 тонн дизельного палива вилились із теплоелектростанції неподалік Норильська, також розташованого за Північним полярним колом у Сибіру. Паливо пролилося в грунт, дві річки і озеро.

Російське державне агентство з питань рибальства заявило, що інцидент в Норильську – це екологічна катастрофа, для подолання якої знадобляться десятиліття.
…

США і Росія домовилися про час і місце проведення переговорів з ядерних озброєнь і запросили Китай взяти у них участь, заявив у твітері 8 червня спецпредставник президента США з контролю над озброєннями Маршалл Біллінгслі.

«Сьогодні ми із заступником закордонних справ Росії Сергієм Рябковим домовилися про час і місце проведення переговорів щодо ядерних озброєнь у червні. Також запрошений Китай. Чи підключиться Китай, і чи буде вести добросовісні переговори?», – написав Біллінгслі, не вказавши жодних інших деталей.

Наразі офіційних повідомлень від російської сторони немає.

Раніше агенція Bloomberg з посиланням на неназваного чиновника Держдепартаменту США повідомила, що Рябков і Біллінгслі зустрінуться у Відні 22 червня. Джерело не виключило, що США, ймовірно, забажають продовжити дію договору з Росією про скорочення оборонного озброєння, або СНО-ІІІ («Новий старт»), якщо Росія «зобов’язується встановити тристоронній контроль над озброєннями з Китаєм».

Термін дії договору про СНО-ІІІ про контроль над озброєннями між Сполученими Штатами і Росією, закінчується в лютому 2021 року.

Москва наполягає на п’ятирічному продовженні договору, Вашингтон відмовляється і каже, що хоче розширити угоду, включивши в неї Китай. Китай, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, заявив, що не зацікавлений в участі у таких переговорах.

Минулого місяця Вашингтон повідомив про вихід з угоди про «Відкрите небо» з 35-ма країнами, що дозволяє неозброєні спостережні польоти над країнами-членами, через, як заявив Вашингтон, порушення з боку Росії.

Минулого року між Росією і США перестав діяти Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД), підписаний понад 30 років тому. Першим про вихід з угоди оголосив Вашингтон, звинувативши Москву в порушенні домовленостей.

Москва спростувала звинувачення США і заявила, що Штати прагнуть підірвати міжнародну безпеку.
…

Співголову незареєстрованої опозиційної «Білоруської християнсько-демократичної партії» Павла Северинця засудили до 15 діб за ґратами через мітинги у столиці Білорусі Мінську на підтримку незалежних кандидатів у президенти на запланованих у серпні виборах.

Фрунзенський районний суд Мінська 8 червня визнав Северинця винним в участі в несанкціонованій публічній акції і засудив його до 10 днів тюремного ув’язнення, а також дав політику ще п’ять днів за непокору поліції під час демонстрацій.

Северинець не визнав себе винним і назвав незаконним позбавлення його волі, підкресливши, що мітинг біля Комаровського ринку в Мінську 7 червня був організований ініціативними групами, що підтримують 8 потенційних кандидатів у президенти.

Северинець – один з десятків активістів і політиків, які були затримані в Мінську та інших містах по всій Білорусі під час мітингів, в перебігу яких сотні демонстрантів збирали підписи, необхідні для реєстрації альтернативних кандидатів у президенти на виборах 9 серпня.

Потенційні кандидати повинні отримати 100 тисяч підписів для розгляду в якості кандидата.

Суд над Северинцем став лише одним із багатьох, викликаних протестами у вихідні.

Правозахисний центр «Весна» повідомив, що до адміністративної відповідальності 8 червня були притягнуті близько 40 активістів і політиків у Мінську та інших білоруських містах. Троє активістів у Мінську через участь у несанкціонованій акції отримали від 14 до 20 днів арешту, ще один у Вітебську – 5 днів. Також на одну з вітебських активісток наклали штраф, повідомили правозахисники.

Минулого місяця міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch попередила, що білоруська влада посилила репресії проти учасників протесту, опозиційних блогерів, журналістів та інших критиків уряду, вдавшись до «нової хвилі довільних арештів» перед виборами.

24 травня понад 1000 демонстрантів у Мінську протестували проти ще одного терміну Олександра Лукашенка, який перебуває при владі в Білорусі понад 25 років.

Білорусь стала об’єктом санкцій США і ЄС через свою репутацією з порушенням прав та свобод, і відсутністю чесних виборів. Втім Білорусь і Захід останнім часом намагаються налагодити зв’язки, щоб зменшити вплив Росії на країну.
…

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян запропонував замінити керівників силових структур в країні: призначити Оніка Гаспаряна на посаду начальника Генерального штабу Збройних сил, Аргішті Кярамяна – на посаду директора Служби національної безпеки, а Ваге Казаряна – на посаду начальника поліції. Пашинян подякував на сторінці у фейсбуці попередникам на цих посадах Артаку Давтяну, Едуарду Мартиросяну і Арману Саргсяну, і вказав, що рішення про нові призначення де-юре вступлять у силу після їхнього підписання президентом.

Згідно з Конституцією Вірменії, президент підписує укази про призначення і звільнення посадових осіб, поданих прем’єр-міністром.

Виступаючи на засіданні уряду, Пашинян заявив, що дії високопоставленого чиновника не можуть суперечити публічним заявам прем’єр-міністра, в тому числі щодо правил соціального дистанціювання, введених під час пандемії коронавірусу. Очевидно, прем’єр мав на увазі скандал навколо весілля сина Артака Давтяна, яке було влаштоване під час карантину.

Місцеве видання «Грапарак» напередодні повідомило, що весілля сина Давтяна відбулося в розкішному маєтку нинішнього начальника Генштабу, розташованому неподалік від центрального корпусу Міністерства оборони. За даними журналістів, на весіллі були присутні високопоставлені представники військового відомства, а автомобілі з номерними знаками Міноборони, якими вони користуються, були припарковані біля маєтку Артака Давтяна. Сам Давтян визнав факт події і сказав, що готовий відповідати, якщо порушив закон. В уряді Пашиняна заявили, що будуть розслідувати ситуацію.

Артак Давтян був призначений начальником Генерального штабу Збройних сил Вірменії після Оксамитової революції, 24 травня 2018 року, до цього він був командиром 5-го армійського корпусу.
…

Колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер знову обраний головою ради директорів «Роснефти», повідомляється на сайті російської державної нафтової компанії.

Шредер є головою ради директорів «Роснефти» з 2017 року. 

Канцлер Німеччини Анґела Меркель тоді виступила з критикою рішення про призначення Шредера. Вона, зокрема, нагадала, що «Роснефть» входить до санкційного Євросоюзу.

Ексканцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel заявив, що анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати.

На це відреагував посол України в Німеччині Андрій Мельник, який назвав ці заяви Шредера «безсоромними». «Це лише крик відчаю топлобіста Кремля, який втрачає ґрунт під ногами. Навіть ця остання важка артилерія не допоможе. Україна цінує залізобетонну позицію Берліна щодо збереження санкцій і невизнання анексії», – написав він у твіттері.

При цьому український дипломат запропонував ексканцлеру укласти парі. Шредер обізвав посла Мельника у відповідь на критику його позиції щодо Криму.

 
…

У США міська рада Міннеаполісу, звідки після загибелі темношкірого чоловіка через дії поліції почалися протести проти расизму, зобов’язалася розформувати місцевий відділ поліції і реформувати його. Таке рішення більшість членів міської ради ухвалили ввечері 7 червня.

У рішенні вказано, що міська рада разом із громадою хоче створити «нову модель громадської безпеки, яка дійсно гарантуватиме безпеку громаді», повідомила CNN президент ради Ліза Бендер.

Тим часом мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей виступив проти того, щоб розпускати відділ поліції. 

Проти цього кроку також, ймовірно, виступить голова профспілки поліції міста Боб Кролл, який минулого року з’явився на сцені разом із президентом Дональдом Трампом.

Фрей заявив, що підтримує «масштабну структурну реформу для перегляду цієї структурно расистської системи», але не «ліквідацію всього відділу поліції».

Протести через загибель Джорджа Флойда 7 червня відбувалися вже 13-ий день поспіль у Нью-Йорку, Вашингтоні й інших великих містах США.

Президент США Дональд Трамп заявив, що віддав наказ підрозділам Національної гвардії почати виведення своїх сил із Вашингтона, бо, як написав він у твітері, «зараз усе перебуває під досконалим контролем».

На 8 червня запланована поминальна служба за Флойдом у Г’юстоні, його рідному місті. 9 червня Флойда поховають у передмісті Г’юстона поруч із його матір’ю.

Протести у США спалахнули після того, як затриманий білим поліцейським підозрюваний афроамериканець помер через дії правоохоронця. При цьому мирні акції в деяких місцях супроводжувалися й проявами насильства, руйнувань, підпалів і мародерства, що змусило владу викликати на вулиці для забезпечення правопорядку воєнізовані формування Національної гвардії.

Причиною протестів стали дії поліції під час затримання 25 травня афроамериканця на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні.

Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві, а ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, – у сприянні вбивству.
…