01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Ображений карлик пукін втюхує стару неефективну протигрипозну вакцину, як вакцину від Covid-19

На складах путляндії завалялась значна кількість старої протигрипозної вакцини, яка показала свою низьку ефективність. І холопи ображеного карлика пукіна вирішили перепакувати її, наклеяти нову етикетку “Спутник” і втюхати своїм слаборозвинутим сателітам. Що, крім фінансового доходу, повинно було принести імперії зла додатковий позитивний імідж у світі.

Ображений карлик пукін взявся бути промоутером чудодійних ліків і навіть приплів свою дочку, яку він ретельно приховує, яка ніби-то уже спробували цю вакцину на собі.

Але як завжди, щось пішло не так. Світове лікарське співтовариство обман розкрило. І путляндія отримала чергові фінансові та іміджеві збитки!

Воістину ще раз підтверджується стародавня мудрість: застав дурня молитися, то він собі лоба розіб’є!
 
—————-
 
Для поширення вашого відео чи повідомлення в Мережі Правди пишіть сюди, або на email: pravdaua@email.cz
 
Найкращі пропозиції товарів і послуг в Мережі Купуй!
 
Ваші потенційні клієнти про потрібні їм товари і послуги пишуть тут: MeNeedit
 
Мережа Правди працює за технологією MassReaders, та об’єднує понад 5’000 популярних сайтів різноманітної інформаційної тематики, які щодня публікують свіжі, цікаві і актуальні статті українською, російською та англійською мовами.
 
Величезна щоденна аудиторія Мережі дозволяє бути ефективним каналом поширення інформації, впливати на громадську думку читачів і фантастично підвищувати Індекс цитуваня підприємців, політиків та їх пропозицій і програм.
 
Усі сайти мають мобільні версії і представництва в соціальних мережах. А також читачі мають можливість підписатися на отримання актуальної інформації і привабливих пропозицій за допомогою електронної пошти.
 
Для виробників та комерсантів пропонуємо публікацію рекламних повідомлень, які можуть містити:
 
– інформацію про нові продукти або акції вашої компанії;
– нагадування про ваші продукти чи послуги (анонси, огляди, статті, відеоматеріали);
– інформацію для зміцнення репутації вашої компанії і торгової марки;
– інформацію для збільшення впізнаваності вашого бренда;
– інформацію для підвищення лояльності до вашої компанії і торгової марки;
– інформацію, що викликає додаткову стимуляцію цільової аудиторії для здійснення покупки.
 
Пропонуємо регулярне (можливе і щоденне) поширення ваших прес-релізів, новин, анонсів та інших інформаційних матеріалів за допомогою Мережі Правди
 

Read More

Росію запросять взяти участь у платформі з деокупації Криму – перша заступник голови МЗС України

Росію запросять брати участь у міжнародній платформі з деокупації Криму, але надій на це небагато. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла перша заступниця голови МЗС України Еміне Джеппар.

«Ми запросимо Росію взяти участь у цій платформі. Звичайно, ми розуміємо, бачачи їх страусину позицію все шість років, як вони викручують ситуацію, абсолютно цинічно поводяться щодо України і міжнародного права, тому надій, що Росія візьме участь в цій платформі, небагато», – зазначила заступниця міністра.

За її словами, якщо одним із завдань цієї платформи є відстеження того, що відбувається у Криму, то в МЗС України розуміють, що «мова йде про злочини, які Росія здійснює в Криму».

«Ми переконані, що те, що сталося у 2014 році в Криму і на Донбасі – це порушення того світопорядку, який виник після Другої світової війни. Не тільки Україна зацікавлена у відновленні справедливості. Це тест для західних країн», – наголосила Джеппар.

Президент України Володимир Зеленський під час виступу на загальних дебатах 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН закликав до участі в створенні міжнародної платформи з деокупації Криму і підтримки оновленої резолюції щодо ситуації з правами людини на анексованому півострові.

 

 

Read More

У Сербії розбився військовий літак

Літак «МіГ-21» Збройних сил Сербії впав біля містечка Малі Зворник, що неподалік кордону з Боснією і Герцеґовиною. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В офіційному повідомленні Міноборони країни стверджується, що пілотів розшукують. Втім, журналісти, які перебувають на місці аварії, заявляють що пілотів вважають загиблими. Поранення отримав житель селища, біля якого сталася аварія.

На місце катастрофи прибули міністр оборони Александар Вулин й начальник Генштабу Мілан Мойсилович.

Розбився останній літак типу «МіГ-21», який використовували у збройних силах Сербії. Його купили у Радянському Союзі у 1986 році. У 2016 році літак ремонтували. В повідомленні Міноборони зазначається, що перед польотом літак перевіряли.

Read More

Криклій: уряд затвердив будівництво нового аеропорту на Закарпатті

Кабінет міністрів вже затвердив фінансування передпроєктних та проєктних робіт – міністр інфраструктури

Read More

Суд у Мінську відхилив клопотання захисту Колесникової про скасування арешту

Суд у Мінську відхилив клопотання захисту члена президії Координаційної ради Білорусі Марії Колесникової, яка перебуває під арештом, про зміну запобіжного заходу.

Захист оскаржував рішення суду попередньої інстанції про відхилення скарги захисника щодо затримання Колесникової.

На суді був присутній лише один з адвокатів Колесникової – Олександр Пильченко. Її другий адвокат Людмила Козак перебуває в слідчому ізоляторі у справі про адміністративне провадження (невідомо, про яке саме порушення йдеться), зазначає білоруська служба Радіо Свобода.

Зустріч проходила у закритому режимі, пресу та тих, хто прийшов підтримати Колесникову, допустили лише на оголошення рішення.

Як і раніше, до суду прийшли представники європейських посольств та білоруси, щоб підтримати Колесникова.

 

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.

Read More

Депутат просив дві премії та 4-кратне підвищення зарплати для свого помічника, сина Шефіра – «Схеми»

Заступник голови фракції «Слуга народу» Юрій Кісєль просив підвищити зарплату своєму помічникові – сину першого помічника президента Микиті Шефіру – у чотири рази, а також ініціював призначення йому двох премій в перші три місяці роботи – загалом це 40 тисяч гривень. У коментарі журналістам депутат підкреслив, що підбір помічників та розподіл фонду заробітної плати – це його законне право. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) – «Сімейні цінності «слуг народу».

Відповідно до отриманих документів з Верховної Ради, заступник голови фракції «Слуга народу» Юрій Кісєль у вересні 2019 року звернувся до Апарату парламенту з поданням встановити зарплату Микиті Шефіру, який є його помічником за трудовим договором на постійній основі, на рівні 6 тисячі гривень.

Потім Кісєль звернувся з проханням підвищити Шефіру зарплату з 1 листопада 2019-го – до 24 тисяч гривень. Тоді ж депутат попросив також виплатити помічнику премію – у розмірі 20 тисяч гривень. І через місяць – повторив прохання щодо премії на ту ж суму.

«Таким чином, виходить, що син головного помічника президента Володимира Зеленського за перші три місяці роботи міг отримати з держбюджету дві премії та чотирикратне підвищення зарплати», – йдеться у матеріалі.

«Схеми» звернулись за коментарем до заступника голови фракції.

У відповідь Юрій Кісєль зазначив: «Статтею 34 Закону України «Про статус народного депутата України» передбачено, що народний депутат самостійно визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів Постановою Верховної Ради України; здійснює їх підбір, розподіляє обов’язки між ними та здійснює особисто розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів».

Про роботу сина першого помічника президента Сергія Шефіра – Микити Шефіра – вперше Радіо Свобода повідомило у вересні 2019 року.

Юрій Кісєль – народний депутат з Кривого Рогу. У липні цього року його родина придбала майно президента: Володимир Зеленський продав дружині Кісєля земельну ділянку та нерухомість в Іванковичах на Київщині.

Раніше «Схеми» показали, як низка «слуг народу» обзавелись родичами-помічниками, хоча перед виборами кандидат Зеленський обіцяв, що за нової владі «кумівства не буде».

Read More

За депутата Юрченка внесли заставу у повному обсязі – ВАКС

За народного депутата Олександра Юрченка, якому інкримінують отримання неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків, повністю внесли заставу у визначеному судом розмірі в 3 мільйони 1656 гривень. Про це цу коментарі Радіо Свобода 25 вересня заявила речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемериc.

«За нього (Олександра Юрченка – ред.) учора у повному обсязі внесли заставу, ми видали відповідну довідку, і наскільки я розумію, він вже скористався цією довідкою, тобто для пред’явлення у місці, де він утримувався і вийшов з нього. Чи він це так зробив, я не знаю, але мав би так зробити», – сказала у коментарі Радіо Свобода речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемериc.

21 вересня Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у понад 3 мільйони гривень для виключеного з владної фракції «Слуга народу» депутата Олександра Юрченка. Депутата тоді взяли під варту в залі суду.

Юрченко під час засідання суду заперечив провину і заявив про наклеп на себе.

17 вересня в НАБУ заявили, що Юрченку повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків ( ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України). Це сталося того ж дня, коли депутата виключили з фракції партії «Слуга народу».

13 вересня колишній член фракції «Слуга народу», народний депутат Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата зі «Слуги народу» Олександра Юрченка за хабарництво. Наступного дня партії «Слуга народу» заявили про намір Юрченка написати заяву про вихід із фракції. В Офісі президента підтримали це рішення.

15 вересня Національне антикорупційне бюро України закликало генерального прокурора Ірину Венедіктову підписати підозру народному депутату щодо «отримання неправомірної вигоди» за внесення пропозицій до одного із законопроєктів. Вона зробила це 17 вересня. Того ж дня Юрченка офіційно виключили з фракції «Слуги народу».

У НАБУ вказали, що раніше помічникові депутата повідомили про підозру в отриманні хабаря. 15 вересня цьому помічникові Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 1 млн 552 тисяч гривень застави. У ВАКС повідомили Радіо Свобода, що підозрюваний вніс заставу 16 вересня в повному обсязі.

Олександр Юрченко є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради України з питань енергетики і житлово-комунальних послуг.

Read More

Карнавал у Ріо-де-Жанейро скасували через пандемію коронавірусу

Щорічний карнавальний парад шкіл самби у бразильському Ріо-де-Жанейро в лютому не відбудеться. Як повідомила 24 вересня Ліга шкіл самби Ріо LIESA, може бути призначена нова дата заходу, втім це залежатиме від того, чи буде в наявності вакцина проти коронавірусу.

«У найближчі місяці ми маємо дочекатися повідомлення, буде вакцина чи ні, і коли проводитиметься імунізація. Безпечних умов для проведення карнавалу наразі немає», – пояснили в LIESA, асоціації, яка організовує карнавал у Ріо-де-Жанейро.

Карнавал у Ріо є джерелом доходу для багатьох бразильців, повідомляє LIESA. На захід щорічно в місто прибувають мільйони туристів з Бразилії і всього світу.

Читайте також: У Німеччині скасували «Октоберфест» через коронавірус

Нині у Бразилії зареєстровано 4,7 мільйона випадків зараження коронавірусом, майже 140 тисяч людей померли. За даними Університету Джонса Гопкінса, Бразилія посідає друге місце за кількістю смертей після США, де це число перевищує 202 тисячі.

 

Read More

Низка сенаторів США представила проєкт санкцій проти Росії через отруєння Навального

Кілька сенаторів Сполучених Штатів від обох партій зареєстрували законопроєкт, який передбачає запровадження санкцій проти Росії через отруєння опозиціонера Олексія Навального. Відповідну заяву оприлюднили 24 вересня демократ Кріс Кунс та республіканець Марко Рубіо.

Вони та їхні колеги, демократи Бен Кардін, Кріс ван Голлен, а також республіканець Міт Ромні представили законопроєкт «Про притягнення Росії до відповідальності за зловмисну діяльність-2020». він передбачає санкції проти російських чиновників, причетних до порушення міжнародного права, в тому числі отруєння Навального.

Згідно з документом, США мають визначити, чи Кремль порушив закони Сполучених Штатів, які забороняють використання хімічної та біологічної зброї. Законопроєкт також вимагає звіту щодо особистих статків, нажитих в результаті корупційної діяльності президента Росії Володимира Путіна та його найближчого оточення.

Читайте також: З сайту Держдуми Росії видалили новину про розслідування отруєння Навального

«У той час, коли Росія продовжує втручатися в наші вибори та вдаватися до ворожих дій у країнах на кшталт Білорусі, України та Сирії, які роблять світ небезпечнішим, цей двопартійний документ має на меті притягнути до відповідальності Путіна та його оточення», – йдеться в коментарі сенатора Кунса.

Марко Рубіо в своїй заяві висловив думку, що Володимир Путін «не зупиниться ні перед чим», намагаючись змусити мовчати російських громадян, які його критикують.

«Я гордий долучитися до сенатора Кунса в презентації цього двопартійного законопроєкту, який має змусити відповідати Путіна та його поплічників, причетних до спроб вбивства опозиційних діячів та дисидентів, а також тих, хто допомагав режиму приховувати ці напади», – заявив він.

Сенатор Ван Голлен закликав колег-законотворців підтримати документ «негайно».

Читайте також: Помпео: США відреагують на отруєння Навального, коли матимуть усі факти

Олексій Навальний був госпіталізований із симптомами отруєння 20 серпня в Омську, йому стало зле на борту літака Томськ – Москва. 22 серпня його перевезли до берлінської клініки «Шаріте». Понад два тижні політик перебував у комі.

Про те, що Навальний був отруєний речовиною типу «Новачок», повідомила влада Німеччини з посиланням на результати аналізів у лабораторії бундесверу, які згодом підтвердили в лабораторіях Франції і Швеції. Обставини отруєння, як і раніше, невідомі.

Влада Росії має сумнів у тому, що Навальний був отруєний, стверджуючи, що в аналізах, узятих у нього в Росії, отрути не виявили.

Read More

Long-awaited Facebook Oversight Board to Launch in October

Facebook’s highly anticipated independent oversight board, a group that will be empowered to overrule the company’s leadership on issues pertaining to the platform’s content moderation decisions, plans to launch in October, just in time for the November U.S. presidential election.The board was created by Facebook after the platform was criticized for its handling of problematic content, most recently a backlash over its decision to take no action in response to posts from U.S. President Donald Trump containing misinformation about mail-in voting and inflammatory language directed toward the Black Lives Matter anti-racism protests that erupted over the summer.Other platforms that contain user-generated content, such as Twitter, have taken measures to combat misinformation online, including attaching fact-checking warning labels to posts.Facebook has not yet announced whether the board will hear cases related to the election. Representatives from the company said that the board did not consider cases involving Trump’s posts in its preliminary hearings.  Reviewing removed postsMembers of the oversight board will review appeals only over posts that Facebook has taken down initially, instead of taking into consideration content that the company leaves up. It will also deal only with individual posts that fall under the areas where Facebook exercises editorial control.Content that is regulated by Facebook includes algorithms that shape how much distribution a post receives, taking down or leaving up Facebook groups, pages, and events, and whether to leave specific pieces of content up on the site.The board has been harshly criticized for starting by reviewing appeals concerning posts that were taken down, which experts say will have little impact on addressing problems like misinformation and hate speech that are rampant on the platform. Critics say that the long-awaited board has not moved fast enough to curb these issues before the election.  Prioritizing casesAccording to the board’s website, the criteria for the prioritization of cases has not been decided and is being debated by the board’s 20 members. While tens of thousands of cases are expected to be presented to the board, leaders say that the board will take only a small number of cases each year, most likely in the “tens or hundreds.”Board members include lawyers, academics, journalists and policy experts from around the world, who collectively speak 27 different languages and represent having lived in 29 different countries.Preparation leading up to the board’s launch includes educating members on Facebook’s community standards, international human rights law and receiving technical training on case management rolls that will allow members to receive and consider appeals.

Read More

Apple Critics Form Coalition to Challenge App Store Fees

A group of Apple Inc.’s critics, including Spotify Technology SA, Match Group Inc. and “Fortnite” creator Epic Games, have joined a nonprofit group that plans to advocate for legal and regulatory action to challenge the iPhone maker’s App Store practices. Apple charges a commission of between 15% and 30% for apps that use its in-app payment system and sets out extensive rules for apps in its App Store, which is the only way Apple allows consumers to download native apps to devices such as the iPhone. Those practices have drawn criticism and formal legal complaints from some developers. FILE – Apple CEO Tim Cook speaks during an announcement of new products at the Apple Worldwide Developers Conference in San Jose, Calif., June 4, 2018.The Coalition for App Fairness, structured as a nonprofit based in Washington and Brussels, said it plans to advocate legal changes that would force Apple to change. Beyond Epic, Match and Spotify, other members include smaller firms such as Basecamp, Blix, Blockchain.com, Deezer, and Tile, along with developers from Europe, including the European Publishers Council, News Media Europe and Protonmail. Epic is suing Apple over antitrust claims in a U.S. federal court in California, while Spotify has filed an antitrust complaint against Apple in the European Union. Sarah Maxwell, a representative for the group, declined to comment on how much funding the Coalition for App Fairness has raised and from whom. Apple declined to comment but on Thursday unveiled a new section of its website explaining the benefits of its approach, saying it had blocked 150,000 apps last year for privacy violations. It says App Store fees fund the creation of developer resources such as 160,000 technical documents and sample code to help developers build apps. Mike Sax, founder of The App Association, a group sponsored by Apple, said in a statement that the new coalition’s “big brands do not speak for the thousands of app makers that are the foundation of the app economy.” 

Read More

Майже три сотні законодавців зі США та Європи закликають Лукашенка звільнити політичних в’язнів

Майже три сотні законодавців зі США та Європи написали листа до Олександра Лукашенка із закликом звільнити політичних в’язнів.

270 законодавців з 29 країн заявили, що занепокоєні через затримання опозиціонерки Марії Колесникової та двох її колег з опозиційної Координаційної ради.

Вони також критикують затримання Віталія Шклярова, політичного технолога з паспортами Білорусі та США, який одружений на американській дипломатці.

«Оскільки трансатлантичні законодавці міцно відданні збереженню та посиленню свободи, демократії та правам людини в Європі, ми пишемо із глибоким занепокоєнням через несправедливі затримання режимом опозиційної лідерки Марії Колесникової та її колег», – йдеться в листі.

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі. Її заарештували до 8 листопада.

Через два дні в Мінську в цій же справі затримали двох опозиціонерів Максима Знака та Іллю Салея.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.

 

Read More

Комітет Ради підтримав створення ТСК через ситуацію з «вагнерівцями» – депутат

«Висновок комітету був майже одностайним і безапеляційним…» – Забродський

Read More

Білорусь: адвокат Марії Колесникової перестала виходити на зв’язок

Адвокат члена президії Координаційної ради Білорусі Марії Колесникової Людмила Козак перестала виходити на зв’язок. Про це повідомляє TUT.BY з посиланням на адвоката Віктора Мацкевича.

«О 13:50 Людмила попрощалася зі своєю колегою, з якою зустрічалася на вулиці Комуністичній. Поспішала на судове засідання. У суд вона не приїхала. Машина припаркована на Комуністичній, закрита», – повідомив Мацкевич.

За його словами, чоловік Козак подає заяву про викрадення людини в РУВС Центрального району. «Ми з чоловіком Людмили вважаємо, що її зникнення пов’язане з професійною діяльністю», – зазначив Мацкевич.

 

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.

Read More

ЦВК зареєструвала уже 13 кандидатів у народні депутати на окрузі в Чернігівській області

Центральна виборча комісія зареєструвала уже 13 кандидатів у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №208.

24 вересня ЦВК зареєструвала 13-им кандидатом 30-річного Ігоря Гунька.

До цього комісія зареєструвала 12 кандидатів – Олексія Оскера, Михайла Побігая, Сергія Суханова, Івана Донця, Олега Ляшка, Віталія Чорного, Василя Крутчака, Анатолія Григоровича Гунька, Анатолія Миколайовича Гунька, Володимира Василевича, Івана Симоненка та Михайла Цісельського.

Центральна виборча комісія призначила вибори народного депутата на окрузі №208 у Чернігівській області на 25 жовтня. Попереднього парламентаря від цього округу Віталія Давиденка знайшли мертвим 23 травня 2020 року.

Read More

ДБР не назвало кількість проваджень, у яких фігурує Порошенко

Державне бюро розслідувань у відповідь на запит Радіо Свобода не назвало кількість проваджень, у яких фігурує п’ятий президент України та народний депутат від «Європейської солідарності» Петро Порошенко.

«Відповідно до положень статті 214 Кримінального процесуального кодексу України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше, ніж за 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР», – заявили в бюро у відповідь на запит Радіо Свобода.

Там наголосили, що вимоги зазначеної статті та Єдиний реєстр досудових розслідувань не передбачають внесення відомостей «проти» або «щодо» особи.

При цьому наразі Порошенку оголосили одну підозру – за статтею 426-1 Кримінального кодексу України (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень).

Слідство закидає Порошенку те, що в 2018 році він нібито схилив голову Служби зовнішньої розвідки України до перевищення ним влади і службових повноважень і змусив призначити Сергія Семочка першим заступником голови СЗР. Порошенко звинувачення відкидає.

18 вересня адвокат колишнього президента Петра Порошенка Ілля Новіков заявив, що правоохоронні органи відкрили проти його підзахисного в цілому 58 кримінальних справ.

Радіо Свобода у своєму запиті до Державного бюро розслідувань цікавилося, скільки кримінальних проваджень щодо Порошенка розслідує ДБР, за якими статтями відкриті ці провадження, скільки проваджень проти нього були закриті і з якої причини?

Read More

США, Канада і Британія готують санкції проти Білорусі – Reuters

США, Великобританія і Канада можуть вже в п’ятницю, 25 вересня, можуть запровадити санкції проти громадян Білорусі, яких вони вважають відповідальними за підтасовування результатів виборів і насильство щодо мирних протестувальників. Про це з посиланням чотири джерела повідомляє агентство Reuters. Співрозмовники агентства не виключають, що узгодження санкцій між країнами може тривати довше.

Міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб заявив у четвер в парламенті, що уряд готує санкції проти винних у порушеннях прав людини в Білорусі – і координує дії з США і Канадою.

У Держдепартаменті США і міністерстві закордонних справ Канади поки офіційно не заявляли запровадження санкцій.

 

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.

Read More

Про британського ветерана, який зібрав мільйони фунтів для лікарів, знімуть кіно

Про історію 100-річного британського ветерана, сера Томаса Мура знімуть кіно. Про це повідомляє ВВС.

Ветеран Другої світової війни Том Мур став національним героєм Британії після того, як він зібрав рекордні 39 мільйонів фунтів, пройшовши 100 кіл у своєму саду у квітні напередодні свого сотого дня народження. Спочатку він планував зібрати близько тисячі фунтів, але гроші Муру перерахували понад півтора мільйона його прихильників. Королева Єлизавета посвятила його у лицарі у липні цього року.

Права на стрічку про Мура придбали місцеві компанії Fred Films та Powder Keg Pictures.

Фільм, який поки не має назви, зосередиться на стосунках Мура з молодшими членами його сім’ї, до якої він переїхав після смерті дружини Памели. Пара була одружена протягом 40 років.

Також стрічка розповість про військову кар’єру Мура та «покаже як жахи війни вплинули на його життя та надихнули продовжувати ходити, незважаючи на те, що він витримав довгу битву з раком шкіри та переломом стегна», зазначає ВВС.

 

На запитання, хто міг би зіграти його у фільмі, сер Том пожартував, що не знає жодного 100-річного актора. Втім він назвав двох акторів, які як і він є лицарями ЇЇ Величності королеви Великої Британії – сера Майкла Кейна та сера Ентоні Хопкінса, та які «могли б спробувати» втілити його образ.

«Я впевнений, що Майкл Кейн або Ентоні Хопкінс могли б зробити чудову роботу, якби вони були готові постаріти!», – зазначив Мур.

Продюсери прогнозують, що зйомки фільму почнуться наступного року.

Read More

ВАКС відхилив скаргу на рішення САП про закриття частини «справи «Роттердам +»

Вищий антикорупційний суд відхилив скаргу на рішення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка минулого місяця закрила кримінальне провадження в одній із частин так званої «справи «Роттердам +».

Рішення за скаргою, поданою колишнім заступником генпрокурора Віктором Чумаком, суддя ВАКС Катерина Широка оголосила 24 вересня.

«Правомірним виглядає висновок про те, що не встановлено достатньо доказів для доведення винуватості особи в суді, і вичерпані можливості їх отримання. Це свідчить про обґрунтованість і вмотивованість постанови від 27 серпня 2020 року про закриття кримінального провадження від 24.03.2017. Відповідно, у задоволенні скарги слід відмовити», – оголосила суддя.

Рішення може бути оскаржене в апеляційній палаті ВАКС протягом п’яти днів.

Центр протидії корупції у телеграмі заявив, що сьогоднішнє рішення ВАКС буде оскаржене. «Також ми подали скаргу від Центру протидії корупції як одного із заявників у справі, яку розглядатиме суддя Олійник», – додали у ЦПК.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наприкінці серпня повідомила, що закрила кримінальне провадження в одній із частин так званої «справи «Роттердам +», у Національному антикорупційному бюро України заявили, що оскаржать це рішення як таке, що «суперечить засадам верховенства права».

У березні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, запровадила нову формулу розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію, одним із елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну; цю формулу неформально охрестили «Роттердам +».

За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Споживання населенням ця формула не стосувалася. Ця формула перестала діяти з липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.

Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.

Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».

У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».

Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам +», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ навіть стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.

Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.

А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його купують за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.

Read More

ЄС незабаром дасть «зелене світло» санкціям за будівництво Керченського мосту

Санкції Європейського союзу проти компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту, отримають «зелене світло» найближчими тижнями. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Санкції ЄС щодо Білорусі все ще заблоковані, але є певний прогрес, так як санкції щодо осіб, відповідальних за будівництво Керченського мосту, і тих, хто несе відповідальність за кібератаки на Бундестаг в 2015 році, отримають «зелене світло» найближчими тижнями», – мовиться у повідомленні.

 

Як зазначає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, раніше Кіпр блокував санкції Європейського союзу, запроваджені через будівництво Керченського мосту. ЄС запровадив санкції щодо компаній, які брали участь у будівництві цього мосту, в липні 2018 року.

Санкції проти Росії були запроваджені в 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. Відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.

Крім того, ЄС запровадив секторальні санкції проти Росії, вони діють наразі до 31 січня 2021 року; а також пакети санкцій проти Росії через окупацію та анексію українського півострова Крим – вони діють до 23 червня 2021 року.

Read More

Росія: ФСБ відмовилася перевіряти повідомлення про стеження за опозиціонером Навальним

У Росії Федеральна служба безпеки відповіла на офіційний запит московського муніципального депутата Іллі Яшина в зв’язку з повідомленнями про стеження за опозиційним політиком Олексієм Навальним в останні дні та години перед його отруєнням.

У ФСБ заявили, що підстав для «позначених у зверненні перевірок не встановлено». Фотографію відповіді Яшин опублікував у фейсбуці.

25 серпня в запиті на ім’я директора ФСБ Олександра Бортникова Яшин просив роз’яснити, на якій підставі за опозиційним політиком здійснювалося таємне стеження. Раніше ЗМІ писали, що перед отруєнням Навального оперативники в цивільному контролювали буквально кожен його крок.

Тоді ж Яшин написав у фейсбуці, що у нього немає ніяких ілюзій із приводу відповіді. Він вважає запит «символічним жестом», оскільки переконаний, що «замовником замаху на Навального є президент Путін, а виконавцями були саме співробітники ФСБ».

Один із лідерів російської опозиції, голова «Фонду боротьби з корупцією» Олексій Навальний був госпіталізований із симптомами отруєння 20 серпня в Омську, йому стало зле на борту літака Томськ – Москва. 22 серпня його перевезли до берлінської клініки «Шаріте». Понад два тижні політик провів у комі.

Про те, що Навальний був отруєний речовиною типу «Новачок», повідомила влада Німеччини з посиланням на результати аналізів у лабораторії бундесверу, які пізніше підтвердили в лабораторіях Франції та Швеції. Обставини отруєння, як і раніше, невідомі. Німецьке видання Der Spiegel повідомило, що сліди отрути знайшли в тому числі на пляшці, з якої пив Навальний.

Соратники опозиціонера відразу після його госпіталізації вимагали порушити кримінальні справи за статтями про зазіхання на життя громадського діяча і тероризм. Провести розслідування замаху Росію закликали США та Євросоюз.

Російська влада всі підозри в причетності до отруєння відкидає, називаючи їх «голослівними».

23 вересня Олексій Навальний був виписаний із клініки «Шаріте», однак він досі відчуває серйозні наслідки отруєння.

Read More

Вирок російському активісту Котову, який виступав на захист українських політв’язнів, залишили в силі

Другий касаційний суд Москви залишив без змін вирок активістові Костянтину Котову, засудженому на півтора роки утримання в колонії за неодноразове порушення правил проведення мітингів. Про це повідомило у четвер Російське агенство правової та судової інформації.

Згідно з повідомленням, Котов спочатку був засуджений до 4 років колонії, в лютому касація відправляла його справу на перегляд в Мосміськсуд, той скоротив термін ув’язнення більше ніж удвічі.

У 2019 році активіста неодноразово затримувала російська поліція. Востаннє його затримали 10 серпня в центрі Москви під час акції на підтримку опозиційних кандидатів у депутати Московської міської думи. За версією звинувачення, підсудний брав участь у ній, тримаючи в руках плакат, скандуючи гасла і роздаючи інтерв’ю.

Радіо Свобода публікувало кадри, на яких видно, що заяви поліцейських помилкові, і активіст не встиг взяти участі в акції.

Костянтин Котов – московський опозиційний активіст, який виходив з одиничними пікетами проти політичних репресій і поліцейського свавілля. Він також допомагав захопленим російськими силовиками українським морякам і вимагав обміну утримуваними особами між Росією й Україною.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав Котова політичним в’язнем.

Read More

ДБР передало НАБУ справу про можливе незаконне вивезення екссудді Чауса до Молдови

Слідчі Державного бюро розслідувань передали Національному антикорупційному бюро кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб колишнього судді Миколи Чауса через державний кордон України до Молдови. Про це пресслужба ДБР повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Слідчими ДБР здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні від 18 липня 2019 року за фактами можливої організації та незаконного переправлення Чауса Миколи Олексійовича через державний кордон України, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон), частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Вказане кримінальне провадження у травні 2020 року скероване до НАБУ для здійснення подальшого досудового розслідування», – йдеться у відповіді.

Нещодавно Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила Радіо Свобода, що екстрадиція з Молдови колишнього судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса, підозрюваного в хабарництві, затягується через судові розгляди.

«На даний час за запитом України триває процес екстрадиції вказаного судді з території Республіки Молдови, правоохоронці якої взаємодіють з Україною щодо його екстрадиції. Разом із тим, повідомляємо, що вказана особа оскаржує в судовому порядку відмову президента Республіки Молдова в наданні політичного притулку», – повідомили у САП у відповідь на запит Радіо Свобода.

Одночасно в суді першої інстанції в Молдові триває судовий розгляд питання екстрадиції судді до України. Наступне судове засідання призначене на 25 жовтня, додали у прокуратурі.

У САП нагадали, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за обвинуваченням Чауса в отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

На запитання, коли можна очікувати екстрадиції екссудді, у прокуратурі не відповіли.

9 серпня 2016 року у НАБУ повідомили, що викрили суддю Дніпровського районного суду Києва Миколу Чауса в одержанні неправомірної вигоди в розмірі 150 тисяч доларів. За повідомленням, ці кошти виявили у двох скляних банках, одну з яких суддя особисто закопував у дворі власного приватного домоволодіння.

Верховна Рада 6 вересня 2016 року підтримала подання ГПУ про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді. З 11 листопада 2016 року Микола Чаус перебував у міжнародному розшуку за лінією Інтерполу з метою арешту й подальшої екстрадиції в Україну.

1 березня 2017 року Чауса затримали в Молдові. Одразу після цього Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про наміри вимагати видачі його Україні для проведення досудового розслідування відповідно до законодавства.

На початку березня 2017 року документи на екстрадиційний арешт судді направили молдовській стороні. Захист екссудді Чауса заявляв, що наполягатиме на наданні йому політичного притулку в Молдові.

У листопаді 2017 року Вища рада правосуддя звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва, бо 1 вересня 2016 року в судді закінчилася відпустка, однак після цього він на роботі не з’являвся.

У липні 2019-го слідчі Державного бюро розслідувань зареєстрували кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб судді через державний кордон України до Молдови.

Read More

У США триває церемонія прощання з суддею Верховного суду Рут Бейдер Гінзбург

У США 24 вересня другий день триватиме публічна церемонія прощання з суддею Верховного суду Рут Бейдер Гінзбург.

Труну Гінзбург, накриту американським прапором, перенесли до входу будівлі Верховного суду у Вашингтоні 23 вересня, в перший день церемонії. Захисниця прав жінок та чільна представниця ліберального крила Верховного суду померла 18 вересня від раку у віці 87 років – після 27 років перебування на посаді.

Серед тих, хто віддав шану Гінзбург, були віцепрезидент США Майк Пенс та його дружина Карен, колишній президент Білл Клінтон (який призначив Гінзбург на посаду в 1993 році), його дружина, колишня держсекретарка і кандидатка в президенти від демократів у 2016 році Гілларі Клінтон. Очікується, що президент США Дональд Трамп відвідає церемонію прощання 24 вересня.

Смерть Гінзбург відкрила вакансію у Верховному суді, який складається з дев’яти суддів. Президент Трамп пообіцяв заповнити її ще до виборів 3 листопада. Очікується, що Трамп назве свого кандидата 26 вересня, а республіканці в Сенаті заявляють, що можуть провести голосування до виборів. Це може забезпечити консервативному крилу у Верховному суді впевнену більшість голосів – шість на три.

Read More

US Justice Department Proposes Changes to Internet Platforms’ Immunity

President Donald Trump met with nine Republican state attorneys general on Wednesday to discuss the fate of a legal immunity for internet companies after the Justice Department unveiled a legislative proposal aimed at reforming the same law. Trump met with attorneys general from Arizona, Arkansas, Louisiana, Mississippi, Missouri, South Carolina, Texas, Utah and West Virginia. Also Wednesday, the Justice Department, which is probing Google for potential breaches of antitrust law, held a call with state attorneys general’s offices to preview a complaint to be filed against the search and advertising giant, perhaps as soon as next week, according to two sources familiar with the matter.   It is normal for the department to seek support from state attorneys general when it files big lawsuits. Critics have accused Google, owned by Alphabet Inc., of breaking antitrust law by abusing its dominance of online advertising and its Android smartphone operating system as well as favoring its own businesses in search.   The White House said the legal immunity discussion involved how the attorneys general can utilize existing legal recourses at the state level—in an effort to weaken the law known as Section 230 of the Communications Decency Act, which protects internet companies from liability over content posted by users. After the meeting, Trump told reporters he expects to come to a conclusion on the issue of technology platforms within a short period. It was not immediately clear what conclusion he was referring to.   He said his administration is watching the performance of tech platforms in the run-up to the Nov. 3 presidential election. “In recent years, a small group of powerful technology platforms have tightened their grip over commerce and communications in America,” Trump said. “Every year countless Americans are banned, blacklisted and silenced through arbitrary or malicious enforcement of ever-shifting rules,” he added.   Trump, who himself frequently posts on Twitter, said Twitter routinely restricts expressions of conservative views.   Earlier on Wednesday, the Justice Department unveiled a legislative proposal to reform Section 230. It followed through on Trump’s bid earlier this year to crack down on tech giants after Twitter Inc. placed warning labels on some of Trump’s tweets, saying they have included potentially misleading information about mail-in voting. The Justice Department’s proposal would need congressional approval and is not likely to see action until next year at the earliest. Unless the Republicans win control of the House of Representatives and maintain control of the Senate in the November elections, any bill would need Democratic support.   The Justice Department proposal primarily states that when internet companies “willfully distribute illegal material or moderate content in bad faith, Section 230 should not shield them from the consequences of their actions.” It proposes a series of reforms to ensure internet companies are transparent about their decisions when removing content and when they should be held responsible for speech they modify. It also revises existing definitions of Section 230 with more concrete language that offers more guidance to users and courts.   It also incentivizes online platforms to address illicit content and pushes for more clarity on federal civil enforcement actions.    The Internet Association, which represents major internet companies including Facebook Inc., Amazon.com Inc. and Google, said the Justice Department’s proposal would severely limit people’s ability to express themselves and have a safe experience online. The group’s deputy general counsel, Elizabeth Banker, said moderation efforts that remove misinformation, platform manipulation and cyberbullying would all result in lawsuits under the proposal. 

Read More

У Білорусі жорстко затримують учасників протестів після інавгурації Лукашенка. Є поранені

У центрі Мінська силовики жорстко затримують і б’ють протестувальників, які вийшли на вулиці білоруської столиці в зв’язку з раптовою інавгурацією Олександра Лукашенка.

За даними правозахисного центру «Весна», по всій країні затримані щонайменше 160 людей. Чути вибухи світлошумових гранат.

Ближче до вечора 23 вересня біля стели «Мінськ – місто-герой» зібралися близько п’яти тисяч людей. ОМОН у зеленій і чорній формі розігнав присутніх за допомогою водометів.

Кілька десятків людей затримали, інші розбіглися по найближчих дворах і магазинах.

Частина протестувальників сховалася від силовиків у прилеглому торговому центрі, але жорсткі затримання почалися і там.

Співробітники ОМОНу валять людей на асфальт і заламують руки за спину. До деяких при затриманні застосовують силу, кажуть очевидці. Учасники акції при цьому скандують «Ганьба!», повідомляє телеканал «Настоящее время».

Затримання відбуваються також біля Немиги і Палацу спорту. На тротуарах уздовж вулиці Машерова залишаються кілька тисяч протестувальників. По місту формуються локальні колони. Надходять повідомлення про поранених.

Біля ТЦ «Галерея», до якого відступили протестувальники, люди вишикувалися в ланцюг. Вони не пропустили машину ДАІ і вийшли на проїжджу частину. Автомобілі сигналять їм на знак підтримки.

Співробітники ОМОНу хотіли пройти в торговий центр, але охоронці не пропустили їх і закрили всі двері. Силовики затримали багатьох людей біля бізнес-центру Royal Plaza на проспекті Переможців.

У Бресті також пройшли масові затримання. Як розповіла телеканалу «Настоящее время» журналістка і головний редактор видання «Бінокль» Ксенія Петрович, у місті ОМОН зачищав двори, в яких ховалися протестувальники, до деяких при затриманні застосовують силу.

Масові акції проти інавгурації Лукашенка також пройшли у Вітебську, Могильові, Жодіно, Солігорську і декількох інших містах.

Олександр Лукашенко 23 вересня таємно вступив на посаду президента Білорусі. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори. Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська назвала інавгурацію фарсом: «Насправді сьогодні Лукашенко просто пішов на пенсію».

Легітимність Лукашенко як президента також не визнали США, вісім країн ЄС і Україна.

 

 

Read More

TikTok Asks Judge to Block US From Barring App for Download

TikTok asked a U.S. judge on Wednesday to block a Trump administration order that would require Apple Inc and Alphabet Inc’s Google to remove the short video-sharing app for new downloads starting Sunday. A federal judge in San Francisco on Saturday issued a preliminary injunction blocking a similar Commerce Department order from taking effect Sunday on Tencent Holdings’ WeChat app. U.S. officials have expressed serious concerns that the personal data of as many as 100 million Americans that use the app was being passed on to China’s Communist Party government. FILE – People walk past a WeChat Pay sign at the Tencent company headquarters, in Shenzhen, Guangdong province, China, Aug. 7, 2020.On Saturday, the Commerce Department announced a one-week delay in the TikTok order, citing “recent positive developments” in talks over the fate of its U.S. operations. TikTok said the restrictions “were not motivated by a genuine national security concern, but rather by political considerations relating to the upcoming general election.” TikTok said if the order is not blocked, “hundreds of millions of Americans who have not yet downloaded TikTok will be shut out of this large and diverse online community — six weeks before a national election.” TikTok’s Chinese owner, ByteDance, said on Monday it will own 80% of TikTok Global, a newly created U.S. company that will own most of the app’s operations worldwide. ByteDance added that TikTok Global will become its subsidiary. Oracle Corp and Walmart Inc have agreed to take stakes in TikTok Global of 12.5% and 7.5%, respectively. On Monday, Oracle said ByteDance’s ownership of TikTok would be distributed to ByteDance’s investors, and that the Beijing-based firm would have no stake in TikTok Global. On Saturday, ByteDance, Walmart and Oracle said they reached an agreement that would to allow TikTok to continue to operate in the United States after President Donald Trump said he had blessed the deal. Trump signed an executive order on Aug. 14 giving ByteDance 90 days to relinquish ownership of TikTok. 
 

Read More

Ярема про ймовірний хабар у 7 млн доларів від Злочевського: «Вперше про це чую»

Колишній генеральний прокурор України Віталій Ярема сказав, що нічого не знає про ймовірний хабар прокурорам ГПУ за «розвал» справи проти газовидобувної компанії Burisma у 2014 році, коли він керував відомством. Про це він заявив Радіо Свобода.

«Вперше чую про це… Для мене це не був пріоритет. Я заслуховував слідчо-оперативну групу, тому що тоді ще стояли барикади на вулицях, тоді ще кров не висохла на Майдані», – сказав Ярема.

Про ймовірний хабар, з посиланням на дипломатичні джерела, йдеться у звіті Комітету Сенату США з національної безпеки та урядових справ і Комітету з питань фінансів. Звіт стосується діяльності сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена в Україні та української компанії Burisma. 

Ексгенпрокурор запевнив, що до «розвалу» справи проти Burisma він стосунку не мав: «коментувати щось, що відбувалось на рівні слідчих якогось окремого кримінального провадження я, на жаль, через п’ять років я вже не можу». 

У 2014 році проти компанії Burisma, яка належить ексміністру екології Миколі Злочевському, ГПУ відкрила провадження щодо ймовірного відмивання коштів. 

Ексчиновник раніше не раз заперечував порушення закону. 

У квітні 2014 року британське Бюро по боротьбі з шахрайством розпочало розслідування щодо Миколи Злочевського за підозрою у відмиванні 35 мільйонів доларів. У результаті британські правоохоронці заарештували 23,5 мільйона доларів на рахунках компаній Злочевського. Британці підозрювали, що кошти мали злочинне походження. 

У липні Лондон звернувся до української Генпрокуратури за документами, що підтверджують підстави для арешту, але  їх вчасно не надали. Водночас чиновники Генеральної прокуратури двічі надали довідки про «невизначений правовий статус і відсутність повідомлень Миколі Злочевському про підозру» захисту ексміністра. Через це суд у Лондоні зняв арешт.

За «розвал» цієї справи у 2014 році прокурорам ГПУ, ймовірно, заплатили хабар у розмірі 7 мільйонів доларів – йдеться у проміжному звіті двох комітетів Сенату США щодо розслідування впливу керівництва США на справу Burisma в Україні, та, зокрема, ймовірної корупційної складової у діяльності колишнього віцепрезидента США Джо Байдена. Звіт 23 вересня опублікував сенатор Рон Джонсон. 

У звіті Джонсон посилається на свідчення, які в жовтні 2019 року на закритому слуханні в Конгресі дав Джордж Кент, заступник помічника Державного секретаря США з питань Європи та Євразії. Серед ключових знахідок Джонсон вказує, що «Гантер Байден працював у раді директорів Burisma (…) коли Злочевський начебто заплатив 7 мільйонів доларів хабаря чиновникам, які працюють під керівництвом генерального прокурора України Віталія Яреми, щоб «закрити справу проти Злочевського». За словами Джонсона, Кент засвідчив, що дача хабаря сталася в грудні 2014 року. 

Водночас, за словами дипломата, які наводить Джонсон у звіті, у лютому 2015-го Кент зустрівся із заступником тодішнього генпрокурора Віталія Яреми Анатолієм Даниленком. На зустрічі Кент запитав у Даниленка про обставини довкола ймовірного хабаря. 

«Я запитав у нього, якого розміру був хабар, і хто його взяв. Даниленко засміявся і відповів: «Саме про це в нас питав президент Порошенко минулого місяця». Я запитав: «То що ви відповіли президенту?» І він відповів: «7 мільйонів доларів. І це було минулого травня, до того, як наша команда прийшла в офіс (ГПУ – ред.)», – цитує звіт свідчення Кента.

За даними звіту, тоді ж Джордж Кент нагадав Даниленку, що листа британцям надіслали вже за генпрокурора Яреми, і що саме їхня команда винна у тому, що справу розвалили.

У коментарі Радіо Свобода Ярема додав, що його заступник Анатолій Даниленко в ГПУ займався кадровою політикою і стосунку до слідства не мав. 

«Чесно, вперше чую про це, що Даниленко зустрічався з Кентом…я вперше про це чую… Я це не можу пояснити», — сказав Ярема. 

Комітети Сенату США направили запит до ФБР про те, чи вживало відомство дії для перевірки цього твердження, та які саме. «ФБР ще не відповіло на цей запит», – йдеться у документі. 

Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що колишній віцепрезидент Джо Байден, який є його опонентом на виборах президента у листопаді, використовував свою посаду між 2009 та 2017 роками для тиску на уряд України, щоб нібито зупинити розслідування проти компанії Burisma.

Представники Демократичної партії США вважають ці звинувачення і розслідування політично вмотивованими. Гантер Байден був членом Ради директорів компанії Burisma з 2014 по 2019 роки.

Звіт визнає, що достеменно не зрозуміло, наскільки присутність сина Байдена в Burisma вплинула на політику щодо України, яку проводила адміністрація за участю його батька.

 

Read More