More than six months into the COVID-19 pandemic, a handful of U.S. states are starting to roll out apps that promise to tell people if they’ve been exposed to someone with the virus — without revealing personal information. Now with the White House struggling with a COVID-19 outbreak, the goal to figure out a way to quickly notify people has gained more urgency. The arrival of these apps in the U.S. comes as communities are opening in fits and starts. The hope is that by using technology to notify people they’ve been exposed to the virus, the apps will enhance the ability of local health officials to stem the spread of COVID-19.It’s an idea being tested — in real time. But will the apps make a difference?“We don’t know yet,” said Jeffrey Kahn, director of the Johns Hopkins Berman Institute of Bioethics. “That’s part of what’s both interesting and frustrating about where we are. This is an unproven technology. It’s being rolled out in the midst of a public health emergency. There’s a lot of learning as we go as a result.”Notifying people, anonymouslyWhile state apps vary, the primary approach being used in the U.S. is based on technology from Apple and Google:A person downloads an app created by their state health department. Using the person’s mobile phone technology, the app begins collecting anonymized information about other phones it comes near — which phones, how close and for how long. That information of the “digital handshake” is stored on the person’s phone.If a person tests positive for COVID-19, health officials give that person a code to put into the app. An alert then goes out to others who have the app who have been near that person in the prior two weeks.Sorry, but your browser cannot support embedded video of this type, you can
download this video to view it offline.Download File360p | 11 MB480p | 16 MB540p | 20 MB720p | 39 MB1080p | 90 MBOriginal | 285 MB Embed” />Copy Download AudioTwo approachesCovid apps for mobile phones first appeared in Asia, in China and South Korea. There, officials used a phone’s location information to track people.It’s an approach being used in other parts of the world. In Israel, the government is scouring people’s mobile phone records to locate those who’ve been near someone who has tested positive in order to possibly quarantine those people. In Turkey, a person’s mobile phone software tracks their movements and who they’ve been near.But approaches that use a phone’s location information raise privacy questions, said Megan DeBlois, a systems security graduate student who helped to create the COVID-19 App Tracker, a website that keeps track of Covid apps around the world. “There are too many apps that request far too much,” she said.Sorry, but your browser cannot support embedded video of this type, you can
download this video to view it offline.Download File360p | 9 MB480p | 12 MB540p | 16 MB720p | 32 MB1080p | 68 MBOriginal | 203 MB Embed” />Copy Download AudioAnonymous usersU.S. states are creating their own apps, based on the approach offered by Apple and Google, which made it a condition of using their technology that the COVID-19 apps couldn’t use mobile phone location data.That privacy requirement helps build people’s trust in the apps, said Sarah Kreps, a government professor at Cornell University who is studying COVID-19, technology and public sentiment. Knowing someone who has been infected by the coronavirus that causes COVID-19 also makes people more willing to try a COVID-19 app, she said.“In order for these apps to be effective, you need to have enough of a critical mass of people who are willing to download and use the app,” she said. “And short of mandating that, as was done in China, then you need a kind of public trust.”So far in Virginia and other states with COVID-19 apps, people recently interviewed appeared open to using the apps.“I’m trying to be personally conscious, responsible, for what I should be doing,” said Mike, who was recently on a bike path in Northern Virginia. “This was billed as something you can trust, and I accept it.”“I read up on it and honestly I feel pretty good about it,” said Hayes, a graduate student at University of Arizona who planned to download the CovidWatch app. “They’ve done a lot of stuff to avoid privacy issues. I think it sounds pretty legit.”Sorry, but your browser cannot support embedded video of this type, you can
download this video to view it offline.Download File360p | 9 MB480p | 12 MB540p | 15 MB720p | 30 MB1080p | 57 MBOriginal | 297 MB Embed” />Copy Download AudioLimits of privacyBut anonymous COVID-19 apps come with a trade-off: They limit the app’s usefulness to public health officials. If a person’s identity and location aren’t known, the app gives scarce information about an ongoing outbreak. Joyce Schroeder heads the molecular and cellular biology department at the University of Arizona and has been the lead in developing CovidWatch, an Arizona-based app that doesn’t collect individuals’ private information.That’s “a good thing,” she said. “We want to have our privacy. But it’s also a frustrating thing when you’re trying to collect data on something and find out if it’s working. There’s very little data that we can collect on the app.”States working togetherOutside the U.S., countries’ health departments have been issuing nationwide apps. In the U.S., the federal government isn’t doing its own app so states have contracted with app developers to create their own.So far, nine states have issued COVID-19 notification apps based on the Apple-Google technology with more states working on their own, according to a review by 9to5Mac. In its latest software update, Apple installed something called Exposure Notification on mobile devices so that states can more easily start notifying people if they’ve been exposed. Users can turn it on or off. Google is expected to issue the same Android update soon.Working with Microsoft, the Association of Public Health Laboratories recently launched a “national key server,” which will make it possible to use an app from one state while visiting other states.While it’s too early to say, these efforts to use technology may make a difference in the fight against Covid, said Johns Hopkins’ Kahn.“It’s an opportunity,” he said, “to help steer the positive use of a technology during what are obviously very challenging times.”Sorry, but your browser cannot support embedded video of this type, you can
download this video to view it offline.Download File360p | 8 MB480p | 12 MB540p | 16 MB720p | 36 MB1080p | 65 MBOriginal | 76 MB Embed” />Copy Download Audio
…
ukrlines skype чат
популярні новини
With tens of thousands of new coronavirus cases daily in the U.S., states are launching digital apps that alert people if they have been exposed to someone who tested positive for the virus. Virginia recently rolled out a COVID exposure app that became instantly popular with residents. Health officials are trying to determine whether such apps will work to help slow virus transmission. VOA’s Julie Taboh has more.Producers: Julie Taboh, Adam Greenbaum. Videographers: Adam Greenbaum, VPM, Skype, VDH.
…
Лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв наполягає на призначенні уповноваженого президента у справах кримських татар, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Дуже важлива взаємодія Меджлісу кримськотатарського народу з Офісом президента … Необхідно відновити інститут уповноваженого з проблем кримськотатарського народу при президенті, який існував при п’ятому президентові, але зараз перестав існувати, або принаймні припинений. Ми в цьому питанні якоїсь ясності не маємо. З одного боку, президент говорить, що чекає кандидатуру від нас, ми подали кандидатуру рік з гаком тому, але відповіді немає», – сказав Мустафа Джемілєв.
В Офісі преидента України наразі заяви Джемілєва не коментували.
П’ятий президент України Петро Порошенко створив посаду Уповноваженого президента у справах кримськотатарського народу в серпні 2014 року. На цю посаду був призначений Мустафа Джемілєв. 18 травня 2019 року Порошенко підписав указ про звільнення Джемілєва від цієї посади.
Президент України Володимир Зеленський під час минулорічного пресмарафону казав, що чекає пропозицій від кримських татар щодо кандидатури на посаду уповноваженого у справах кримськотатарського народу.
Джемілєв, у свою чергу, повідомив, що подав кандидатуру голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова на цю посаду ще в серпні 2019 року.
…
Лауреатами Нобелівської премії з медицини стали троє вчених «за відкриття гепатиту С». Про це оголосила в Стокгольмі Нобелівська асамблея в Каролінському інституті.
Премію розділять між собою Гарві Дж. Альтер, Майкл Хоутон і Чарльз М. Райс.
За повідомленням Нобелівського комітету, вчені зробили вирішальний внесок у боротьбу з гепатитом, що передається через кров і спричиняє цироз та рак печінки у людей у всьому світі.
«Гарві Дж. Альтер, Майкл Хоутон і Чарльз М. Райс зробили основні відкриття, які привели до виявлення нового вірусу – вірусу гепатиту С. До їхньої роботи виявлення вірусів гепатиту А і В було критичним кроком вперед, але більшість випадків гепатиту, що передаються через кров, залишались незрозумілими. Відкриття вірусу гепатиту С виявило причину решти випадків хронічного гепатиту та дало змогу розробити аналізи і нові ліки, які врятували мільйони життів», – йдеться в повідомленні.
Минулого року Нобелівську премію з медицини отримали троє вчених: Ґреґ Семенза та Вільям Кейлін зі Сполучених Штатів і британець Пітер Реткліфф. Їхні дослідження допомогли визначити, як саме живі клітини реагують на перепади рівня кисню. За словами представників Нобелівського комітету, відкриття трьох науковців можуть допомогти в лікуванні анемії та раку.
24 вересня керівник Нобелівського фонду Ларс Гайкенстен повідомив, що 2020 року лауреати Нобелівської премії отримають виплати на 1 мільйон шведських крон (це близько 110 тисяч доларів) більші, ніж дотепер.
Цього року фінансовий вимір найпрестижнішої у світі наукової премії сягне 10 мільйонів крон (близько 1,11 мільйона доларів).
За 1901–2019 року було вручено 110 Нобелівських премій із медицини.
Досі премію вручили 12 жінкам.
Наймолодшому лауреатові Нобелівської премії з медицини було 32 роки. Фредерік Бантінг отримав премію 1923 року за відкриття інсуліну.
Найстаршому лауреатові було 87 років. Пейтон Раус отримав премію 1966 року за відкриття вірусів, що провокують виникнення пухлин.
Протягом наступних днів стануть відомі лауреати Нобелівських премій у такій послідовності:
фізика – 6 жовтня
хімія – 7 жовтня
література – 8 жовтня
премія миру – 9 жовтня
премія імені Нобеля з економіки – 12 жовтня.
Нобелівський фонд заявив, що традиційна церемонія нагородження та бенкет у Стокгольмі були скасовані цього року через пандемію коронавірусної інфекції. Їх замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають винагороди у своїх країнах.
Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, і традиційний бенкет також буде скасовано.
Read MoreКілька політичних партій проводять акції протесту в столиці Киргизстану Бішкеку, закликаючи до анулювання результатів парламентських виборів 4 жовтня, на яких перемогли партії, близько до проросійського президента країни Сооронбая Жеенбекова.
Понад тисяча активістів і прихильників п’яти партій – «Соціал-демократи», «Чон Казат», «Мекен Интимаги», «Бір Бол» і «Реформа» – зібралися у центрі Бішкека 5 жовтня , заявивши, що голосування сфальсифікували, зокрема, через підкуп виборців й інші порушення.
Дві великі опозиційні партії «Ата Мекен» і «Республіка» заявили, що їхні прихильники також вийдуть на протест сьогодні.
Опозиційні партії заявили, що протести триватимуть і в інших містах.
За попередніми результатами, оголошеними 5 жовтня, до парламенту потрапляють чотири партії, з них три пов’язують із владою:
«Бірімдік» – 24,53%;
«Мекенім Киргизстан» – 23,9%;
«Киргизстан» – 8,74%;
«Бутун Киргизстан» – 7,09%.
Націоналістична партія «Бутун Киргизстан» – єдина з опозиційних, кому вдалося подолати 7-відсотковий бар’єр на виборах. Ще 12 партій, які брали участь у виборах, не змогли набрати необхідної кількості голосів.
Явка виборців склала 56,5%.
Менші партії звинуватили «Бірімдік», яку вважають лояльною до Жеенбекова, у використанні адміністративного ресурсу для просування своїх кандидатів. Партія це звинувачення відкидає.
Відразу після оголошення попередніх результатів виборів 4 жовтня опозиційні партії заявили, що не визнають їх.
Read MoreПлатні камери у слідчих ізоляторах заробили для держави перший мільйон гривень, повідомив міністр юстиції Денис Малюська у фейсбуці.
«Сьогодні платні камери у слідчих ізоляторах заробили свій перший мільйон гривень! Однозначний чемпіон – державна установа «Київський слідчий ізолятор», яка заробила (і ефективно витрачає на ремонти безкоштовних камер) 621 507 гривень», – написав Малюська.
Міністерство юстиції анонсувало платні камери підвищеного комфорту в слідчих ізоляторах у квітні. У травні перші платні камери з’явилися в Лук’янівському СІЗО Києва, а згодом і в інших містах.
…
5 жовтня у Швеції з оголошення Нобелівського лауреата з медицини стартує Нобелівський тиждень – у той час, як світ продовжує боротися з пандемією коронавірусу.
Початок засідання запланований на 11:30 за місцевим часом (12:30 за Києвом). Традиційно Нобелівський комітет в галузі медицини оголошує про своє рішення в перший понеділок жовтня.
Кілька фактів про премію:
За 1901–2019 року було вручено 110 Нобелівських премій із медицини.
Досі премію вручили 12 жінкам.
Наймолодшому лауреатові Нобелівської премії з медицини було 32 роки. Фредерік Бантінг отримав премію 1923 року за відкриття інсуліну.
Найстаршому лауреатові було 87 років. Пейтон Раус отримав премію 1966 року за відкриття вірусів, що провокують виникнення пухлин.
Протягом наступних днів стануть відомі лауреати Нобелівських премій у такій послідовності:
фізика – 6 жовтня
хімія – 7 жовтня
література – 8 жовтня
премія миру – 9 жовтня
премія імені Нобеля з економіки – 12 жовтня.
Минулого року Нобелівську премію з медицини отримали троє вчених: Ґреґ Семенза та Вільям Кейлін зі Сполучених Штатів і британець Пітер Реткліфф. Їхні дослідження допомогли визначити, як саме живі клітини реагують на перепади рівня кисню. За словами представників Нобелівського комітету, відкриття трьох науковців можуть допомогти в лікуванні анемії та раку.
24 вересня керівник Нобелівського фонду Ларс Гайкенстен повідомив, що 2020 року лауреати Нобелівської премії отримають виплати на 1 мільйон шведських крон (це близько 110 тисяч доларів) більші, ніж дотепер.
Цього року фінансовий вимір найпрестижнішої у світі наукової премії сягне 10 мільйонів крон (близько 1,11 мільйона доларів).
Винахідник динаміту Альфред Нобель залишив близько 31 мільйона крон (це приблизно 1,8 мільярда крон на нинішні гроші) – для фінансування премій, які присуджуються з 1901 року.
Розмір виплат змінювався з часом, починаючи зі 150 тисяч крон і досягаючи 1 мільйона в 1981 році.
Виплати різко зросли в 1980-х та 1990-х роках, підскочивши до 9 мільйонів крон у 2000 році та 10 мільйонів через рік. Але світова фінансова криза 2008–2009 років вразила інвестиції фонду, і призові кошти були скорочені до 8 мільйонів крон у 2012 році, а потім знову зросли до 9 мільйонів у 2017 році.
Нобелівський фонд заявив, що традиційна церемонія нагородження та бенкет у Стокгольмі були скасовані цього року через пандемію коронавірусної інфекції. Їх замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають винагороди у своїх країнах.
Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, і традиційний бенкет також буде скасовано.
…
Білорусь втратила право приймати Шахову олімпіаду 2022 року. Це не має нічого спільного з політичною ситуацією. Міжнародна федерація шахів (FIDE) заявила, що білоруські організатори не виконали своїх зобов’язань.
Міністерство спорту країни не може гарантувати передоплату і страхування, повідомила FIDE сайту Chess.com.
«З поваги до організаторів, ми не хотіли б вказувати суми, але це досить серйозні порушення», – написав юрисконсульт FIDE Олександр Мартинов.
«FIDE веде переговори добросовісно вже кілька місяців, але, на жаль, вони не дали плодів. Порушення та їхнє значення організатори не оспорюють», – додав він.
Білорусь виграла заявку на проведення Шахової олімпіади 2022 року два роки тому.
Від 9 серпня у Білорусі тривають масові протести проти результатів президентських виборів, на яких, за даними ЦВК країни, ушосте переміг Олександр Лукашенко. Протестувальники називають вибори сфальсифікованими, вимагають відставки Лукашенка і нового голосування.
Read More4 жовтня в Киргизстані відбулися парламентські вибори. У столиці Бішкеку та другому найбільшому місті в країні Ош, утворилися довгі черги перед виборчими дільницями. Через пандемію коронавірусу на дільницях були вжиті посилені гігієнічні заходи. Свій голос на виборах віддав також президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков. (Відео Киргизької редакції Радіо Свобода)
…
Затримання супроводжували новий день антиурядових протестів у білоруській столиці Мінську 4 жовтня. Поліцейські вантажівки з водометами намагалися розігнати ходу. Люди скандували «Ганьба!» у бік офіцерів. Марш дійшов до сумнозвісної мінської в’язниці «Окрестіно», в якій утримують деяких людей, затриманих під час недавніх акцій протесту. Це – 57-й день протестів поспіль після президентських виборів 9 серпня, на яких Олександр Лукашенко здобув перемогу на тлі повідомлень про порушення. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
…
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив 4 жовтня, що його країна досі не отримала від Білорусі офіційної ноти з вимогою скоротити кількість дипломатів у посольстві в Мінську, передає Delfi.
«Якщо зараз вони кажуть, що це не пропозиція, а вимога, то почекаємо, щоб побачити, як це буде виглядати. Зазвичай надсилається нота, і все чітко викладається. (…) Ми ще нічого не отримали», – сказав Лінкявічус.
Він назвав вимоги Мінська «спробою розділити Євросоюз».
«Цей останній крок – атака на посольства двох країн, з одного боку, ще більше зменшує можливості дипломатії, з іншого – є спробою розділити Європейський союз, але, очевидно, що він не спрацює. Я чув запевнення Жозепа Борреля, що такі кроки нас не розділять», – сказав міністр 4 жовтня, передає BNS.
За словами Лінкявічуса, Європейський союз і надалі вимагатиме від Мінська вільних виборів, звільнення політичних в’язнів і припинення насильства проти протестувальників.
2 жовтня Міністерство закордонних справ Білорусі рекомендувало Польщі й Литві зменшити кількість дипломатів у своїх місіях у Мінську. Польща й Литва відповіли, що не бачать необхідності. Тоді білоруський МЗС наголосив, що ця рекомендація є обов’язковою.
4 жовтня верховний представник ЄС у закордонних справах і політиці безпеки Жозеп Боррель назвав білоруську вимогу «необґрунтованою і вартою жалю», оскільки вона «суперечить логіці діалогу й надалі ізолюватиме владу в Мінську» та завдаватиме шкоди діалогу з Європейським союзом.
Сусідні з Білоруссю Литва і Польща, серед багатьох інших, у тому числі й України, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти нього щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
…
У Киргизстані опозиційні партії оголосили, що не визнають офіційних результатів виборів 4 жовтня, за попередніми результатами яких, до парламенту проходять чотири партії, з них три – пов’язані зі владою.
Невдовзі після закриття дільниць (о 17:00 за київським часом) прихильники опозиції зібралися на мітинги в столиці Киргизстану, Бішкеку, і місті на північному заході країни Таласі. Вони виступають проти, за їхніми словами, масштабних порушень під час голосування.
Протестувальники невдовзі розійшлися, але лідери опозиції заявили, що 5 жовтня відбудуться нові акції.
Із 16 партій, що брали участь у виборах, у парламент, за попередніми даними, проходять провладні «Бірімдік», «Мекен Киргизстан» і «Киргизстан». Долає 7-відсотковий бар’єр також опозиційна партія «Бутун Киргизстан».
Остаточні результати мають оголосити 5 жовтня.
Опозиційна партія «Ата Мекен» заявила про «найбрудніші» вибори в історії Киргизстану і намір вимагати анулювання підсумків голосування.
Протягом дня голосування у Киргизстані повідомляли, що вибори проходили з порушеннями: зокрема, йшлося про масове підвезення виборців, видачу бюлетенів із позначками, фотографування виборцями своїх бюлетенів.
Центральна виборча комісія заявила, що розслідує скарги на те, що кримінальні групи тиснуть на виборців.
За даними ЦВК Киргизстану, явка на виборах склала близько 55%. За перебігом виборів спостерігали понад 270 спостерігачів зі 43 країн і 33 міжнародних організацій.
Read MoreПрезидент України Володимир Зеленський підписав указ про заходи із залучення ІТ-фахівців з Білорусі, повідомила 4 жовтня пресслужба голови держави.
У документі, який вступає в силу з дня його публікації, йдеться про те, що:
Кабінет міністрів продовжить термін тимчасового перебування на території України громадянам Білорусі, які є підприємцями, висококваліфікованими фахівцями, зокрема фахівцями в сфері інформаційних технологій та інновацій, імміграція яких відповідає інтересам України, і членам їхніх сімей, до 180 днів на рік.
Уряд спростить оформлення посвідки на проживання для цих категорій громадян Білорусі. Планується скоротити термін видачі таких документів до трьох днів. Білорусам більше не потрібно буде залишати для цього територію України.
Україна оптимізує порядок отримання дозволів на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства у випадках із громадянами Білорусі, висококваліфікованими IT-фахівцями. Дозвіл планують видавати протягом п’яти днів.
Уряд забезпечить роботу єдиного інформаційного порталу і телефонів гарячої лінії для надання консультацій громадянам Білорусі, які іммігрують в Україну.
Процедура реєстрації білоруських IT-фахівців як фізосіб-підприємців буде вдосконалена.
Уряд України не вважає Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі і після закінчення терміну його повноважень (з 5 листопада) планує називати його на ім’я і прізвище, без вказівки статусу «президент» – про це раніше заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких ушосте поспіль переміг, за офіційними даними, Олександр Лукашенко. Громадяни країни не погодилися з озвученими ЦВК результатами і вийшли на протести – мітинги тривають другий місяць.
Read More
У Киргизстані триває підрахунок голосів на парламентських виборах, що відбулися 4 жовтня на тлі побоювань про підкуп виборців і повідомлень про напади на журналістів. За попередніми даними, чотири політичні партії (із 16, що брали участь у виборах) проходять до 120-місного парламенту Киргизстану.
Три з цих партій – «Бірімдік», «Мекен Киргизстан» і «Киргизстан» – пов’язують із владою. Долає 7-відсотковий бар’єр також опозиційна партія «Бутун Киргизстан».
Дільниці зачинилися о 17:00 за київським часом, голоси на виборах віддали 55,4% із 3,5 мільйонів зареєстрованих виборців, повідомляє киргизька служба Радіо Свобода.
Протягом дня голосування кореспонденти повідомляли, що вибори проходили з деякими порушеннями: повідомлялося про масове підвезення виборців, видачу бюлетенів із позначками, багато виборців фотографували свої бюлетені.
Виборча кампанія розпочалася зі скандалу. Одна з відомих політичних партій, «Киргизстан», запізнилася з подачею документів. Пізніше через суд вона домоглася реєстрації.
З моменту оголошення незалежності Киргизстану в 1991 році в країні працювали шість складів парламенту, але не всі вони повністю відбули свій термін – через революції в цій країні.
…
Десятки тисяч людей взяли участь в «Ході за звільнення політичних в’язнів», яка пройшла в неділю 4 жовтня в столиці Білорусі, Мінську. Від початку президентської кампанії кількість політичних в’язнів у тій країні зросла від трьох до 77 людей. Триває 57-й день протестів проти фальсифікації президентських виборів.
…
У Киргизстані 4 жовтня відбуваються парламентські вибори. Всього 16 партій борються за 120 парламентських мандатів.
Кореспонденти повідомляють, що в процесі голосування є порушення: багато виборців фотографують бюлетені.
Виборча кампанія розпочалася зі скандалу. Одна з відомих політичних партій, «Киргизстан», запізнилася з подачею документів. Пізніше через суд вона домоглася реєстрації. Агітаційна кампанія супроводжувалася і іншими, не менш резонансними випадками.
З моменту оголошення незалежності Киргизстану в 1991 році в країні працювали шість складів парламенту, але не всі вони повністю відбули свій термін – через революції в цій країні.
…
Президент США Дональд Трамп, який захворів на COVID-19 і перебуває на лікуванні у військовому госпіталі поблизу Вашингтона, заявив, що почувається «набагато краще» і сподівається «невдовзі повернутися» для завершення виборчої кампанії. Президентські вибори в США відбудуться 3 листопада.
У чотирихвилинному відео, поширеному у твітері Трампа 3 жовтня, він повідомив, що наступні кілька днів стануть для нього справжнім «тестом». Президент подякував усім людям у США та інших країнах, хто висловив йому підтримку і побажання швидкого одужання.
Фахівці, які лікують президента США, заявили в суботу, що він «у винятково хорошому стані духу», у нього немає температури або проблем із диханням.
3 жовтня лікар Шон Конлі, відповідаючи на запитання журналістів про стан здоров’я президента, сказав, що «у нього дуже хороший стан». Понад добу у Трампа немає підвищеної температури, і він не потребує кисневої підтримки. Представники лікарської бригади, що лікує президента, розповіли, що такі ознаки захворювання, як кашель або закладеність носа, зменшуються.
Лікарі відмовилися повідомити журналістам, чи отримував Трамп кисневу підтримку. Не сказали медики і про те, наскільки високою була температура у президента. Лікарі також відмовилися конкретизувати відповіді на питання про прояви хвороби в її різних фазах.
Також 3 жовтня надійшли повідомлення, що ще один член Республіканської партії, колишній губернатор штату Нью-Джерсі Кріс Крісті, який допомагав Трампу готуватися до дебатів 29 вересня, оголосив про позитивний результат свого тесту на коронавірус.
…
У Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв тривають акції протесту, учасників яких жорстоко затримують силовики, такі події тривали й 3 серпня.
У столиці Мінську, де по суботах традиційно відбувалися «жіночі марші», учасниць яких так само затримували з застосуванням сили, цього разу змінили формат: жінки не йшли організованою колоною одним маршрутом, а сотнями гуляли вулицями в центрі міста – з квітами в руках. Таким чином, вони не порушували ніяких заборон влади і не давали підстав затримувати їх численним силовикам, які в великих кількостях патрулювали в центральній частині міста.
(Новина продовжується після інфографіки)
Натомість без затримань не обійшлося в місті Солігорську – там працює хімічний велетень «Беларуськалій», частина робітників якого страйкує на знак протесту проти чинної влади. Серед приблизно двох десятків затриманих під час мирної акції в парку в цьому місті, яка не перешкоджала рухові, були не тільки шахтарі підприємства, які видобувають для нього калієву сировину, й інші його працівники – члени страйкового комітету, а й також журналісти.
…
У Міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що висловлені ним напередодні «пропозиції» про скорочення чисельності дипломатичного персоналу посольств Литви і Польщі «обов’язкові до виконання».
Речник міністерства Анатолій Глаз, коментуючи заяву голови МЗС Литви про те, що його країна не має наміру виконувати ці «пропозиції», заявив 3 жовтня, що ці «пропозиції» «перебувають виключно в площині суверенних прав Білорусі, і ніхто не зобов’язаний і, власне, й не збирався обговорювати їх» із іншими сторонами.
За його словами, цей його коментар, що був відповіддю на запитання про заяву Литви, так само стосується й Польщі.
У цих його коментарях не згадувалося про ще одну частину «пропозицій» МЗС Білорусі до Литви й Польщі, а саме викликати своїх послів для консультацій після того, як Мінськ пішов на такий крок щодо своїх послів у цих країнах.
Попереднього дня, 2 жовтня, Глаз повідомляв, що Білорусь із 5 жовтня викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві, і «послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові».
Тоді ж він заявив, що цим двом країнам «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз.
Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.
Того ж дня ввечері міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив, що його країна не має наміру викликати свого посла для консультацій і так само не має наміру робити ніяких кроків щодо скорочення персоналу посольства в Білорусі.
Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау так само повідомив тоді ж про спільну з Литвою позицію не викликати послів для консультацій. Але він не коментував «пропозиції» Мінська різко скоротити дипломатичний персонал свого посольства в Білорусі.
Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед багатьох інших, у тому числі й України, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти нього щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
…
Голова офісу президента України Андрій Єрмак наголошує, що ніякі рішення Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу не несуть ніяких політичних зобов’язань для української держави, а вибори на цій території можливі тільки після повернення контролю України над нині непідконтрольною Києву ділянкою кордону з Росією.
«Я хотів би, щоб було чітке розуміння, трохи сказати про те, що ТКГ – це консультаційний майданчик. Це не представництво держави… Люди, які там працюють, працюють на громадських засадах. Вони не отримують зарплату, й фактично виробляють рішення, які потім імплементуються через органи, які ці рішення можуть юридично й політично приймати. Тому не треба переоцінювати й висловлювання, і якісь проміжні ідеї, які відбуваються в рамках цих консультацій», – сказав він в ефірі телеканалу «Україна 24».
Він також заявив, що український план мирного врегулювання для Донбасу передбачає місцеві вибори на нині окупованих територіях регіону – але як кінцевий етап цього плану, і тільки після відновлення контролю України над її кордоном із Росією на цій ділянці.
«Фінальним етапом цього плану є проведення місцевих виборів на підставі українського закону й Копенгагенської конвенції. Відповідно, при підготовці до цих виборів є певний термін, протягом якого необхідно підготувати – демілітаризувати, забезпечити режим безпеки на непідконтрольних (Києву – ред.) територіях. Достатньо сказати «так» – Україна повинна повернути свою територію, Україна забирає контроль над держкордоном і на демілітаризованій зоні проходять демократичні вибори», – сказав він.
Голова президентського офісу також заявив, що для президента Володимира Зеленського «немає нічого важливішого, ніж припинити цю війну на українських умовах і в інтересах України».
У цьому ж інтерв’ю Андрій Єрмак також запевнив, що народний депутат Микола Тищенко (фракція «Слуга народу») не ввійде в українську делегацію в ТКГ.
«Таке питання навіть не розглядалося… Я думаю, до таких розмов підштовхнула фотографія Тищенка з Кравчуком (головою української делегації в ТКГ, першим президентом сучасної України Леонідом Кравчуком – ред.) під час зустрічі представників ТКГ з групою депутатів», – сказав він.
Тищенко днями заявляв, що ввійшов до ініціативної групи з перезавантаження Тристоронньої контактної групи і що вперше взяв участь у парламентській групі щодо законодавчих змін стосовно Донбасу, і опублікував фото з Леонідом Кравчуком. Після того його колега в парламенті, заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук у прямому ефірі Радіо Свобода заявила, що статус чи повноваження Миколи Тищенка не відрізнятимуться від тих, які матимуть інші народні депутати, що входитимуть у цю парламентську групу. «Депутатська група «Шлях додому» була створена для того, щоб мати можливість не через публічні заяви обмінюватися з нашими перемовниками, а сісти і спокійно задати питання та отримати відповідь», – заявила вона. За її словами, цю групу створили задля кращої комунікації між парламентом і ТКГ.
Росія, а за нею й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької й Луганської областей і визнані в Україні терористичними, наполягають на буквальному прочитанні третьої з так званих мінських домовленостей 2014–2015 років, так званого Мінського комплексу заходів, у якій Україна була вимушена погодитися на те, що повернення їй контролю за кордоном мало б стати останнім пунктом врегулювання, вже після місцевих виборів на нині окупованих територіях. За словами соратників тодішнього президента Петра Порошенка, який був змушений узгодити цей документ, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.
При цьому перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, яка так само чинна, але вимоги якої Росія ігнорує, передбачає «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації». Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.
Нинішня влада президента Володимира Зеленського і його партії «Слуга народу» теж загалом дотримується позиції, що вибори на нині окупованих територіях неможливі без відновлення контролю за кордоном. Зокрема, сам Зеленський заявляв, що відновлення контролю над кордоном є серед неодмінних передумов проведення місцевих виборів на цих територіях.
Чинна нині постанова Верховної Ради України про призначення місцевих виборів не передбачає проведення таких виборів на нині окупованих територіях Донбасу і Криму і визначає відновлення повного контролю України за її державним кордоном як одну з низки передумов для можливості проведення таких виборів у майбутньому. Росія вимагає скасувати ці пункти постанови і через це блокує переговори в ТКГ.
…
Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що проголошений нині на лінії фронту російсько-української війни на Донбасі режим припинення вогню вигідний перш за все президентові Росії Володимирові Путіну.
Згадуючи в «Суботньому інтерв’ю» 2 жовтня нинішні масштабні пожежі біля лінії фронту на Луганщині, спричинені, за даними українських військових і місцевої влади, обстрілами з використанням підпальних боєприпасів російськими гібридними силами, Клімкін сказав: «А з припиненням вогню? От вам сьогодні вже є відповідь. Підпали, реально, обстріли, Луганщина».
«Ну, і Путін все одно буде піднімати ставки. Я думаю, що припинення вогню може існувати до того моменту, поки Путіну це вигідно. Зараз період підняття ставок. І Путін просто так не дасть українській владі скористатися перевагами від припинення вогню і в контексті місцевих виборів, і в контексті ставлення, і так далі», – сказав він.
«Путін завжди грає. Якщо хочете, припинення вогню з боку Путіна – це просто зміна тактики. Не більше того. Оскільки для нього Донбас нічого не значить. Для нього Донбас – це не як для нас частина української землі, а це засіб, інструмент… Важіль впливу на Україну, важіль впливу на наших союзників. Це більше нічого реально. Він бачить це абсолютно технологічно. У нього розум працює зовсім по-іншому. Тобто або він, або інше. І це вже, на жаль, не зміниться», – заявив колишній голова МЗС.
Черговий, формально чинний нині режим припинення вогню був проголошений на лінії фронту на Донбасі з 27 липня. Російські гібридні сили порушили його практично з першого ж дня, і ці порушення тривають майже щоденно, внаслідок них гинуть і зазнають поранень українські військовослужбовці. Але влада нинішнього президента України Володимира Зеленського, який заявив як свою мету закінчити війну на Донбасі будь-що, наполягає, що українські війська не мають права діяти у відповідь на ці порушення, щоб таким чином далі заявляти про чинність цього перемир’я, а відтак і виконання своїх мирних обіцянок, напередодні місцевих виборів 25 жовтня.
Російська сторона, ведучи бойові дії проти українських військ, не коментує рівень дотримання чи порушення нею перемир’я.
…
Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що від початку був проти положення в Мінських домовленостях про вибори на Донбасі до відновлення контролю над кордоном.
«Я від самого початку це сказав (і це, до речі, всі пам’ятають: і наші, і німці, я нещодавно ми розмовляли з ними – вони це згадували, і французи), що це ніколи не буде працювати. Це шлях в принципі до, якщо це було би реалізовано, до федералізації України. Але ці угоди ніколи не могли би бути виконані. Оскільки, щоб їх виконати, потрібно розписати послідовність і гарантії виконання різних заходів», – сказав Клімкін в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».
У відповідь на питання ведучого, чому Україна підписала угоди, колишній міністр сказав: «Безпека. Безпека і можливість утримати, зняти ескалацію навколо Дебальцевого і взагалі на фронті, оскільки Росія планувала не тільки ж Дебальцеве, а й подальшу масштабну ескалацію. Це була просто логіка деескалації. А потім це все дипломатично і політично відіграли».
Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.
Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей, і відкидає звинувачення в підтримці сепаратистів.
…
Незаконно заготовлена деревина з України не використовується при виробництві меблів IKEA, повідомила компанія 2 жовтня, передає «BBC News Україна».
«Результати розслідування третьої сторони за сприяння Legallis LLC, яке передбачало відвідування лісових ділянок, а також нашого внутрішнього розслідування командою фахівців з постачання деревини та питань лісового господарства, не виявили будь-яких ознак того, що до нашого ланцюга постачання потрапила незаконно заготовлена деревина», – розповіли в IKEA.
У заяві йдеться, що обидва розслідування Earthsight вказали на складну інтерпретацію закону про санітарні рубки у сезон тиші.
«Ми віримо, що завдяки своїй присутності можемо робити внесок у відповідальне ведення лісового господарства для зміцнення біорізноманіття, забезпечення ефективного виробництва і підтримки місцевих громад», – наголосили в компанії.
У червні британська неприбуткова організація Earthsight заявила, що її дослідження, здійснене протягом 18 місяців, виявило, що «компанія IKEA продає букові стільці, вироблені з деревини, отриманої шляхом незаконних рубок у лісах українських Карпат, де живуть зникаючі види рисей та ведмедів».
Розташоване на Закарпатті державне підприємство «Великобичківське лісомисливське господарство» заявило, що інформація у звіті «не підтверджена жодним документальним фактом». IKEA почала аудит постачальників деревини з України.
…
Командування Повітряних сил Збройних сил України заперечує заяву голови Харківської обласної державної адміністрації про ймовірну причину катастрофи «Ан-26».
«Хоч на ефір пан Кучер не прийшов, у прямому включені він ганебно перейшов на особистості та дорікнув командувачу Повітряних Сил, начебто літаку, на якому перебував його (Сергія Дроздова) син, дали пріоритет при посадці. Мовляв ця хвилина могла вплинути на успішну посадку Ан-26Ш. Брехня і маніпуляція!» – переконують в Повітряних силах.
Увечері 2 жовтня в ефірі Кучер звернувся до командувача Повітряними силами ЗСУ Сергія Дроздова і заявив: «Ви сказали з приводу свого сина, який перебував на другому борту (борт, який приземлився першим – ред.). Це те, про що я говорю, що пріоритет посадки був даний другому борту, який був справний. Ви це підтвердили, я собі ніколи не дозволяв публічно до цієї розмови озвучувати цю історію, хоча я знав про все».
За його словами, він «просто констатував факт», що на другому борту був син Дроздова.
Сам командувач Повітріяних сил заявив: «Літак, який знаходився на посадці у віддаленні 4 кілометрів, і другий, який був на траверзі, і ще повинен пролетіти по прямій близько 6 кілометрів, щоб виконати розворот і зайти на посадку, то, будь ласка, порахуйте, розберіться, а потім звинувачуйте керівника польотів. Ніякої вказівки керівнику польотів я не робив».
Ввечері 25 вересня літак Повітряних сил ЗСУ Ан-26 впав біля Чугуєва Харківської області за два кілометри від військового аеродрому. На борту літака 1977 року виробництва було 27 людей – військові льотчики та курсанти університету Повітряних сил імені Кожедуба. Вижив лише один курсант, зараз він перебуває у лікарні.
ДБР повідомило, що попередньо перевіряє чотири версії авіакатастрофи на Харківщині:
катастрофа внаслідок технічної несправності агрегатів літального апарату;
катастрофа внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків екіпажем;
неналежне виконання службових обов’язків особами, які були відповідальними за керування польотами;
неналежне технічне обслуговування літака та підготовки його до польоту.
Унаслідок вибуху на сході Афганістану понад 10 людей загинули, ще щонайменше 30 отримали травми.
За даними влади району Гані Хел в провінції Нангархар, вибухнув автомобіль. Ціллю нападу була адміністративна будівля, де є певні військові об’єкти.
Речник губернатора провінції Атауллах Хоґ’яні в коментарі агентству AFP повідомив, що кілька озброєних чоловіків намагалися потрапити до будівлі після вибуху, однак їх ліквідували сили безпеки.
Наразі жодне угруповання не взяло на себе відповідальності за напад. Водночас посадовці обвинувачують екстремістське угруповання «Талібан».
Речник поліції провінції Фарід Хан заявив, що серед жертв були як силовики, так і цивільні.
«Талібан» останнім часом активізував напади в усьому Афганістані. При цьому угруповання проводить мирні переговори з владою країни в Катарі.
…
Президент Азербайджану Ільгам Алієв закликав Росію, США та Францію продовжити намагання вирішити конфлікт у Нагірному Карабасі. Ці країни входять до так званої Мінської групи ОБСЄ з врегулювання конфлікту в регіоні.
«Я вважаю, що ці три країни повинні продовжити працювати разом над врегулюванням нагірно-карабаського конфлікту, але за умови, що вони залишаться нейтральним», – сказав Алієв в інтерв’ю Al Jazeera.
Його заява пролунала на наступний день після повідомлення Міністерства закордонних справ Вірменії, яке привітало переговори Мінської групи в телефонному режимі. У Вірменії заявляли, що готові до мирних переговорів за посередництва ОБСЄ.
Мінська група закликала лідерів Вірменії та Азербайджану «негайно взяти на себе зобов’язання відновити предметні переговори, добросовісно та без передумов».
Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.
У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.
У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.
Read More