01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Британія слідом за ЄС розширила санкції за будівництво Керченського мосту

Велика Британія, яка виходить із Європейського союзу, але продовжує дотримуватися його санкційної політики, слідом за ЄС розширила свій санкційний список у зв’язку з будівництвом Керченського мосту.

Управління застосування фінансових санкцій Міністерства фінансів Великої Британії оприлюднило 2 жовтня цей список, який посилається на аналогічне рішення Євросоюзу 1 жовтня і повторює його.

Таким чином, Британія слідом за Євросоюзом оголосила про фінансові санкції щодо ще двох фізичних і чотирьох юридичних осіб із Росії чи окупованого нею Криму у зв’язку з підривом суверенітету і територіальної цілісності України.

ЄС уперше запровадив санкції щодо компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту між окупованим Кримом і сусідньою Росією, в липні 2018 року.

Загалом санкції як Євросоюзу, так і низки інших держав проти Росії через окупацію Криму були запроваджені 2014 року, відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.

Read More

Радіо Свобода засудило позбавлення акредитації в Білорусі журналістів іноземних ЗМІ

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода засудило 2 жовтня позбавлення акредитації в Білорусі журналістів іноземних засобів інформації.

«Ми глибоко розчаровані, але не здивовані, рішенням Міністерства закордонних справ Білорусі скасувати всі акредитації іноземних засобів інформації, особливо у світлі переслідувань, що їх журналісти Радіо Свобода, як і інших західних ЗМІ, зазнають протягом останніх трьох місяців», – заявила виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Цей крок є чітким сигналом усім білорусам, що влада Лукашенка не зацікавлена дати їм те, чого вони прагнуть, – доступу до поглядів, відмінних від тих, які просуває сама ця влада. Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода і далі буде використовувати всі наявні можливості, щоб надавати нашій авдиторії в Білорусі нецензуровані новини, відповідальні дискусії й відкриті дебати, яких вона так прагне», – мовиться в заяві.

Раніше 2 жовтня чинна влада Білорусі без попередження скасувала чинність усіх акредитаційних карток журналістів іноземних засобів інформації. Як заявило Міністерство закордонних справ країни, таким чином виконується пункт Концепції інформаційної безпеки Білорусі про те, що «найважливішою цільовою установкою забезпечення інформаційної безпеки є інформаційний суверенітет» Білорусі. «У ситуації, що складається, ми вимушені реалізувати своє суверенне право і застосувати необхідні захисні заходи», – заявили в міністерстві.

Як заявили в міністерстві, заявки на нові акредитації планують почати приймати з понеділка, 5 жовтня.

При цьому в повідомленні зауважили, що пріоритет при акредитації тепер будуть віддавати громадянам тих держав, де зареєстрований їхній засіб інформації.

Як мовилося в заяві МЗС Білорусі, нове положення про порядок акредитації в Білорусі журналістів іноземних ЗМІ, яке почне діяти при цьому, мовляв, дозволить «спільно вибудувати нову, більш ефективну й прозору модель взаємодії з метою розповсюдження об’єктивної й різнобічної інформації про Білорусь за кордоном».

Нині в Білорусі багато західних ЗМІ, зокрема й Радіо Свобода, має за своїх кореспондентів громадян самої Білорусі, які відіграють велику роль у висвітленні акцій протесту.

Такі акції відбуваються в країні щодня без перерв від самого дня президентських виборів 9 серпня. Найчисленніші з них, які викликають найжорстокіші відповіді силовиків, традиційно відбуваються по суботах і неділях. Таким чином, цими вихідними журналісти західних ЗМІ взагалі не зможуть законно, з погляду офіційного Мінська, працювати на висвітленні цих подій.

Read More

США запровадили нові санкції проти влади Білорусі

Сполучені Штати Америки слідом за Європейським союзом запровадили 2 жовтня нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. На різних юридичних підставах про окремі санкції оголосили Міністерство фінансів і Державний департамент США.

Зокрема, як заявили в Міністерстві фінансів США, яке відповідає за запровадження фінансових санкцій, цей крок був зроблений у координації з міжнародними партнерами Вашингтону – Великої Британії, Канади і Європейського союзу, – «щоб засвідчити солідарність міжнародної спільноти в підтримці білоруського народу проти шахрайських і жорстоких дій білоруської влади».

Ці санкції передбачають заборону на будь-які фінансові відносини фізичних чи юридичних осіб зі США з підсанкційними особами або будь-які фінансові операції з ними, здійснені на території США чи через банківську систему США. Під таку ж заборону потрапляють будь-які активи, в яких підсанкційні мають більш ніж 50-відсоткову частку власності.

Цього разу під нові фінансові санкції потрапили вісім чільних посадовців Міністерства внутрішніх справ, управління МВС у Мінську і мінського ОМОНу, внутрішніх військ Білорусі, а також Центральної виборчої комісії.

«Демократичні прагнення білоруського народу обирати своїх лідерів і мирно домагатися своїх прав наразилися на жорстокість і придушення з боку білоруських посадовців. США і наші міжнародні партнери єдині в тому, що ті, хто вже роками підриває демократію в Білорусі, мають заплатити за це», – заявив міністр фінансів США Стівен Мнучин.

У США нагадали, що перші такі санкції були запроваджені ще 2006 року, після президентських виборів у Білорусі, що так само не були визнані чесними, – і ще відтоді в санкційному списку США перебувають Олександр Лукашенко і незмінна з тих часів голова ЦВК Лідія Єрмошина. Цей санкційний список кілька разів розширювався, і після нинішніх доповнень охоплює 24 фізичних і 9 юридичних осіб із Білорусі.

Також про свої санкції повідомив Державний департамент США. До списків тих, на кого накладені візові обмеження на в’їзд до США, які практично унеможливлюють цей в’їзд, додали ще 24 фізичні особи.

Дехто з підсанкційних перебуває в обох списках. Таким чином, повідомив державний секретар Майк Помпео, загалом 2 жовтня були накладені санкції на 25 громадян Білорусі, причетних, за його словами, до фальсифікації президентських виборів цього року і до порушень прав людини. Як сказав держсекретар, загалом, разом із санкціями попередніх років, наразі в санкційних списках перебуває 41 білоруський посадовець.

Раніше у США заявляли, що підготували нові санкції проти представників нинішньої влади Білорусі, але запровадять їх разом із Європейським союзом.

Євросоюз оголосив про свої нові санкції раніше 2 жовтня. Вони стосуються сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Під санкції ЄС потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.

Раніше про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. Також свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.

Також про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

І Європейський союз, і США й іще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.

Read More

Зеленський заперечив можливість надання військової допомоги України Азербайджанові чи Вірменії

Президент України Володимир Зеленський заперечив можливість надання Україною військової допомоги Азербайджанові чи Вірменії.

Україна закликає Вірменію й Азербайджан до діалогу і до деескалації ситуації в Нагірному Карабасі, і про надання військової допомоги з боку України якійсь зі сторін конфлікту не може бути й мови, заявив він журналістам у перебігу візиту в Чернівці.

За його словами, така позиція України як держави виважена і правильна.

Зеленський додав, що в останні роки Україна й Азербайджан налагодили тісні відносини як на економічному, так і на геополітичному рівнях. Тому, сказав він, Україна стояла й стоятиме на позиції підтримки цієї держави.

Водночас він наголосив: ухвалення рішень щодо надання чи ненадання військової, гуманітарної або будь-якої іншої допомоги іноземним державам – це компетенція виключно президента і верховного головнокомандувача, а не народних депутатів чи будь-кого іншого.

Зеленський вочевидь мав на увазі заяву народної депутатки, члена фракції партії «Слуга народу» Людмилу Марченко – 1 жовтня в ефірі телеканалу «Україна 24» вона заявила: «Україна готова сьогодні на різних майданчиках підтримувати Азербайджан. Це і військова підтримка, і гуманітарна, всім тим, що потрібно буде в майбутньому. Це військова ситуація».

Цю заяву вже критикували керівники МЗС і МВС України.

Зокрема, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба так само нагадував, що кожен народний депутат «може висловити свою позицію чи думку з будь-якого питання, але рішення про надання допомоги іноземним державам належить до компетенції уряду та президента України». Він закликав усіх «до зважених заяв та коментарів, які б не збуджували емоції, не провокували протистояння і ворожнечу, а відповідали офіційній позиції Української держави». Міністр також нагадав, що в Україні є вірменська й азербайджанська діаспори, тому «вкрай важливо забезпечити мир та міжнаціональну згоду для всіх етнічних громад, які проживають в Україні».

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков теж заявляв, що Україна не буде надавати військову допомогу в азербайджансько-вірменському конфлікті жодній зі сторін. Водночас він, так само не називаючи імен, критикував «надто вже cхильних до фантазій депутатів».

Україна дотримується принципу підтримки територіальної цілісності Азербайджану в його міжнародно визнаних кордонах.

Давній конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах знову перейшов у режим повномасштабного збройного протистояння 27 вересня. І сам Нагірний Карабах, і ще кілька прилеглих до нього районів Азербайджану контролюють вірменські сили. Нагірний Карабах є міжнародно визнаною частиною території Азербайджану, але населення там складають місцеві вірмени за національністю.

Баку не визнає самопроголошену «Нагірно-Карабахську республіку» за сторону конфлікту і називає цю територію окупованою Вірменією. Єреван теж формально не визнає цю «республіку», але фактично надає їй всіляку підтримку і нині по суті воює від її імені.

Read More

Україна планує приєднатися до санкцій ЄС проти Білорусі – Кулеба

Україна планує приєднатися до санкцій Європейського союзу проти Білорусі, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Я хочу подивитися на остаточне юридичне рішення, хто там у цьому списку. Але так, ми налаштовані приєднатися до цих санкцій, бо тут вже йдеться про питання послідовності політики», – заявив Кулеба в інтерв’ю британському громадському мовцеві «Бі-бі-сі».

«Україна вважає, що в цій ситуації важливо діяти єдиним фронтом. Ми робимо все, що в наших силах, щоб допомагати народові Білорусі в цій складній ситуації», – додав він.

Міністр наголосив, що ціна такої солідарності для України набагато вища, ніж для країн ЄС чи НАТО, бо Україна не перебуває під «парасолькою захисту» цих об’єднань, а розширення впливу Росії в Білорусі загрожує безпеці України.

Також 2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив санкції проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу.

Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.

Read More

Human Rights Watch розкритикувала плани Росії розширити застосування системи розпізнавання облич

Правозахисна організація Human Rights Watch розкритикувала плани Росії розширити використання системи розпізнавання облич за допомогою камер відеоспостереження.

Правозахисники вважають, що цей проєкт потенційну загрожує принципові конфіденційності і невтручання в приватне життя і тому викликає «серйозне занепокоєння» через брак регулювання, нагляду і захисту даних.

«Історія порушень прав людини в Росії означає, що влада країни має бути готова відповісти на непрості запитання і довести, що вона не підриває права людини під приводом захисту громадської безпеки», – заявив директор «Г’юман райтс воч» по країнах Європи і Центральної Азії Г’ю Вільямсон.

Російський щоденник «Коммерсант» минулого тижня написав, що камери відеоспостереження з програмою розпізнавання облич, які вже встановлені в столиці Москві, хочуть установити в громадських місцях і на вході в багатоквартирні будинки в десяти великих містах Росії з офіційною метою «захисту громадської безпеки». У Москві ж міська влада розширити використання цієї технології, встановивши такі камери в трамваях і в чверті потягів метро.

У статті зазначали, що цю систему, як і в Москві, будуть використовувати для пошуку тих, хто порушує карантин, а також для розшуку злочинців, чиї фото є в базі даних Міністерства внутрішніх справ.

Пілотні проєкти запустив партнер департаменту інформаційних технологій російської столиці, компанія NtechLab. Російський фонд прямих інвестицій із участю співінвесторів із Близького Сходу вклав в цю компанію понад мільярд рублів. Технологія розпізнавання облич, створена компанією NtechLab, використовувалася для пошуку за фотографіями учасників протестних акцій.

Як стверджувала в серпні громадська організація «Роскомсвобода», аналіз чорного ринку персональних даних москвичів засвідчив, що поліцейські, які мають доступ до системи розпізнавання облич, продають інформацію на спеціальних форумах в інтернеті – зокрема, колекторам боргів і приватним детективам.

Крім Human Rights Watch, імовірне розширення в Росії таких технологій критикувала також правозахисна організація Amnesty International. Ця організація, серед іншого, зазначала, що «за повної відсутності прозорості і підконтрольності при використанні таких систем вони можуть вивести переслідування за мирний протест на абсолютно новий рівень».

Read More

ЄС офіційно запровадив санкції проти влади Білорусі

У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка

Read More

Без ексклюзивних умов: Кравчук розповіла про роль Тищенка у вирішенні питань щодо Донбасу

Статус чи повноваження Миколи Тищенка не відрізнятимуться від тих, що матимуть інші народні депутати, котрі входитимуть у відповідну парламентську групу. Про це в прямому ефірі Радіо Свобода розповіла заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.

За її словами, задля кращої комунікації між парламентом та Мінської ТКГ, у Верховній Раді, було створено спеціальну парламентську групу, що має назву «Шлях додому». На першому засіданні цієї групи був також присутній і Микола Тищенко, проте, каже Кравчук, не лише він.

«Я була на цій зустрічі, після якої пан Тищенко запостив фото з Леонідом Кравчуком. Також на тій зустрічі було близько 30-ти депутатів, котрі в той день змогли приєднатися. Тому розказувати про якісь ексклюзивні умови (для Тищенка-ред.) точно не варто. Мені також цікаво працювати в цій групі. Вона називається «Шлях додому». Це депутатська група була створена для того, щоб мати можливість не через публічні заяви обмінюватися з нашими перемовниками, а сісти і спокійно задати питання та отримати відповідь», – розповіла Євгенія Кравчук в прямому ефірі на Радіо Свобода.

 

За словами депутатки, Тищенко не матиме стосунку до оновлення Тристоронньої контактної групи, оскільки «перезавантажити Мінськ можуть лише лідери «Норамандського формату».

Щодо того, чи планується розширювати склад групи шляхом долучення до неї народних депутатів, Кравчук зазначили, що у складі української делегації ТКГ і так працює три народних депутата, котрі є головами комітетів, і «додавати ще якихось народних депутатів «аби було», не вважає за корисне.

28 вересня, народний депутат від фракції «Слуга народу» Микола Тищенко заявив, що увійшов до ініціативної групи із перезавантаження тристоронньої контактної групи. Про це він сказав на брифінгу в КВЦ Парковий, повідомляло видання НВ.

Того ж дня, на своїй сторінці у фейсбуці, Тищенко написав, що вперше взяв участь у парламентській групі щодо законодавчих змін по Донбасу, і опублікував фото з главою української делегації в ТКГ Леонідом Кравчуком.

 

Read More

Сергій Гармаш не помітив великих втрат через відсутність Фокіна у ТКГ

Відсутність Вітольда Фокіна в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу не стала великою втратою для переговорного процесу, в тому числі з погляду Росії, вважає представник ОРДЛО у Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш. Про це він сказав в ефірі Радіо Свобода.

«Поки що, судячи з останнього засідання (ТКГ – прим. ред.), яке проходило вже без Фокіна, я не помітив великих втрат. І, чесно кажучи, це мене здивувало – Росія їх теж не помітила. Тобто вона жодного разу не згадала про Фокіна і не порушила питання, що нібито хороші люди йдуть, а залишаються лише «екстремісти», – сказав Гармаш.

30 вересня президент Володимир Зеленський своїм указом вивів Вітольда Фокіна зі складу делегації України в Тристоронній контактній групі й увільнив його від виконання обов’язків першого заступника голови делегації України в ТКГ після тривалих протестів широкої громадськості і опозиційних політичних сил. На цю посаду Зеленський призначив Фокіна, прем’єр-міністра України в 1990–1992 роках, у середині серпня.

Під час перебування на посаді Фокін в інтерв’ю проросійському виданню «Страна.ua» заявив, що треба оголосити загальну амністію бойовикам російських гібридних сил, а не вибіркову, залежно від тяжкості їхніх злочинів, провести місцеві вибори на окупованій частині Донбасу вже зараз, без виходу звідти Росії і вирішення питань безпеки, і вирішити питання якогось «особливого статусу» ОРДЛО, «а краще – всього Донбасу».

У владі, зокрема в офісі Зеленського, тоді відмежувалися від цих заяв Фокіна, але виступали за те, щоб він продовжив роботу в ТКГ. Проте його викликали для пояснень до Верховної Ради. І на засіданні парламентського комітету, де його заслуховували, Фокін зробив нову заяву – що не бачить «ніякого підтвердження, що на Донбасі йде війна між Росією і Україною».

Після цієї заяви комітет рекомендував звільнити Вітольда Фокіна з посади в ТКГ, про його слова різко відгукнувся голова МВС Арсен Аваков, голова офісу президента Андрій Єрмак заявив, що той має піти з ТКГ, і врешті, перед указом про його звільнення, в офісі президента офіційно заявили, що заяви Фокіна «категорично розходяться» з офіційними позиціями української держави.

 

Read More

Трамп має «легкі симптоми» COVID-19 – Білий дім

Президент США Дональд Трамп має «легкі симптоми» коронавірусної хвороби COVID-19, повідомив Білий дім.

2 жовтня керівник апарату Білого дому Марк Медоуз під час спілкування з журналістами не уточнив, які саме симптоми має президент. Водночас він зазначив, що Трамп та перша леді перебувають у хорошому настрої.

«Президент не є виведеним з ладу. Він справді працює з резиденції», – цитує агентство Reuters посадовця Білого дому.

2 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що піде на карантин після того, як його старша радниця Гоуп Гікс захворіла на COVID-19. Через кілька годин президент повідомив, що в нього та його дружини Меланії виявили коронавірусну інфекцію.

Read More

Білорусь викликає своїх послів у Польщі й Литві до Мінська і каже й їхнім послам їхати додому

Білорусь викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві. Як повідомив речник Міністерства закордонних справ Білорусі Анатолій Глаз, посли відкликаються з понеділка, 5 жовтня.

«Послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові», – додав він.

Наразі ж цих послів викликали до МЗС у Мінську – їм «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз на пресконференції.

Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.

Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед інших, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти його влади щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.

Виклик посла для консультацій є однією з доволі високих форм дипломатичного демаршу.

Read More

Аваков: Україна не буде надавати воєнну допомогу в азербайджансько-вірменському конфлікті

Україна не буде надавати воєнну допомогу в азербайджансько-вірменському конфлікті, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков у твітері.

«Україна не буде надавати військову допомогу в азербайджансько-вірменському конфлікті жодної зі сторін. А ось медичну допомогу – таблетки для надто вже cхильних до фантазій депутатів – треба б пошукати усією країною», – написав Аваков у твітері.

Імовірно, він має на увазі члена фракції «Слуги народу» Людмилу Марченко. 1 жовтня в ефірі телеканалу «Україна 24» вона заявила: «Україна готова сьогодні на різних майданчиках підтримувати Азербайджан. Це і військова підтримка, і гуманітарна всім тим, що потрібно буде в майбутньому. Це військова ситуація».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив у фейсбуці, що кожен народний депутат «може висловити свою позицію чи думку з будь-якого питання, але рішення про надання допомоги іноземним державам належить до компетенції уряду та президента України».

Він закликав всіх «до зважених заяв та коментарів, які б не збуджували емоції, не провокували протистояння і ворожнечу, а відповідали офіційній позиції Української держави».

Міністр нагадав, що в Україні є вірменська та азербайджанська діаспори, тому «вкрай важливо забезпечити мир та міжнаціональну згоду для всіх етнічних громад, які проживають в Україні».

Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.

У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.

У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.

 

Read More

Microsoft планує інвестувати 500 млн доларів у розвиток хмарних сервісів в Україні

Компанія Microsoft планує інвестувати 500 мільйонів доларів у розвиток хмарних сервісів Azure в Україні.

Віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що розглядає можливість переходу сервісів «Дія 2.0» на хмарні сервіси Microsoft.

«Ми вдячні Microsoft за прояв особливої уваги до нашого ринку, за те, що ви обрали саме нашу країну. Однією з пріоритетних цілей нашого міністерства є за 2,5 року оцифрувати 100% держпослуг. І цього неможливо робити, якщо не буде дата-центру, в якому ці дані зберігатимуться в нашій країні. По суті Microsoft може стати першим масштабним проектом, який допоможе нам реалізувати нашу амбітну ціль», – сказав Федоров.

За даними видання AIN.ua, інвестиції підуть на будівництво двох дата-центрів Microsoft в Україні. Домовленості також передбачають знижки або спеціальні умови для українських державних органів та організацій на Microsoft.Azure, Office 365 й інших хмарних сервісів.

Read More

Меркель услід за Макроном зустрінеться з Тихановською

Канцлер Німеччини Анґела Меркель зустрінеться 6 жовтня в Берліні з білоруською опозиціонеркою Світланою Тихановською, повідомила речниця німецького уряду.

Зустріч відбудеться після того, як 29 вересня з Тихановською у Вільнюсі зустрівся президент Франції Емманюель Макрон.

У ніч на 2 жовтня Європейський союз погодив запровадження санкцій проти близько 40 білоруських чиновників, відповідальних за порушення на президентських виборах, що відбулися в країні в серпні, і жорстокі дії силовиків проти протестувальників.

Олександра Лукашенка, який заявляє, що переміг на виборах президента 9 серпня, немає в списку. Дипломати ЄС заявили, що його можуть додати пізніше.

Раніше в ЄС заявляли, що Тихановська здатна до «справжнього керівництва».

ЄС не визнає результати виборів президента в Білорусі, на яких, за даними білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

 

Read More

Протестувальники в Ірані вимагають від влади підтримати Азербайджан у протистоянні з Вірменією

В кількох іранських містах почалися акці протесту, учасники яких вимагають від влади підтримати Азербайджан у конфлікті з Вірменією через спірний регіон Нагірний Карабах.

Люди вийшли на вулиці в Тегерані та низці інших міст, в тому числі Табрізі на північному заході країни.

Етнічні азербайджанці складають велику частку іранського населення.

За повідомленнями, співробітники силових служб застосували сльозогінний газ, щоб розігнати мітингарів. Також відомо про сутички між учасниками протесту та поліцією.

Новинна агенція Human Rights Activists заявляє про затримання щонайменше 38 людей.

Читайте також: Нагірний Карабах: конфлікт у 10 відповідях

1 жовтня чотири представника Верховного лідера Ірану Аятолли Алі Хаменеї у чотирьох провінціях, де переважає азербайджанське населення, оприлюднили спільну заяву на підтримку Баку. Представники духовного лідера Ірану в провінціях Східний та Західний Азербайджан, Ардебіл та Занджан заявили, що «не мають сумніву» в тому, що спірний регіон Нагірний Карабах належить Азербайджану.

Влада Ірану, яий межує з обома ворогуючими країнами, закликала до негайного припинення насильства та початку діалогу. Тегеран висловив готовність виступати посередником.

Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.

У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.

У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.

Read More

Freedom House: пандемія COVID-19 поглибила кризу демократії по всьому світу

Пандемія коронавірусної хвороби COVID-19 поглибила кризу демократії по всьому світу, дозволяючи урядам зривати вибори, тиснути на критиків та пресу, підважувати підзвітність, необхідну для захисту прав людини та громадського здоров’я. Про це йдеться в спільному звіті моніторингової організації Freedom House та дослідницької компанії GQR 2 жовтня.

Згідно з документом «Демократія на карантині», від початку пандемії стан демократії та прав людини погіршився у 80 країнах.

Опитані експерти вважають, що особливо сильного удару зазнали демократії, які саме борються за становлення, та інституції в репресивних державах.

Читайте також: Кількість нових випадків COVID-19 росте третій день поспіль – РНБОУ

Наприклад, у Азербайджані «уряд використав привід порушення карантину для тиску на активістів від політичної опозиції». У Казахстані спостерігають «збільшення переслідувань громадських активістів та політичної опозиції за критику в соціальних мережах і поширення інформації про порушення прав людини».

Крім того, моніторинг звертає увагу на те, що зловживання владою позначається непропорційно сильно на вже маргіналізованих спільнотах. Так, у Болгарії райони, де переважають роми, зазнали більш суворих обмежень, ніж ті, де ромаська община не є більшістю.

 

Понад 60% респондентів очікують, що негативний вплив пандемії для політичних прав та громадянських свобод в тих країнах, на яких фокусується моніторинг, триватиме ще наступні три-п’ять років.

Експерти назвали найгостріші проблеми, пов’язані з поширенням хвороби: брак урядової прозорості, інформації про коронавірус, корупція, недостатній захист вразливих спільнот та зловживання владою з боку урядів.

У звіті зазначається, що активісти, журналісти та громадяни активно працюють над подоланням цих перешкод. Вони шукають нові способи для протистояння урядовим зловживанням, часто використовуючи онлайн-платформи для залучення аудиторії та формування нових партнерських відносин.

Читайте також: Протести проти карантину в Лондоні: постраждали дев’ять поліцейських і троє учасників

У багатьох країнах пандемія вплинула і на вибори. У США виборчі посадовці по всій країні видаються експертам погано підготовленими до виборів 3 листопада. Це пов’язано з підвищеним попитом на голосування поштою, можливим дефіцитом персоналу та змінами виборчих правил у останню хвилину.

У Гонконгу уряд використав пандемію як привід для відтермінування виборів до законодавчих органів на рік. Цей крок «широко розглядається як частина ширших зусиль Пекіна з метою зацементувати ліквідацію залишків свободи та автономії Гонконгу».

У звіті підкреслюється, що хоч акції протесту були обмежені пандемією, їх не можна зупинити.

«Хоча 158 країн запровадили нові обмеження щодо протестів, помітні акції відбулися щонайменше в 90 країнах з початку спалаху», – йдеться в документі.

Freedom House здійснював дослідження з січня по вересень 2020 року. Воно включало онлайн-опитування компанії GQR з 29 липня по 15 серпня, в якому 398 експертів доповіли про стан демократії в 105 країнах і територіях.

Крім того, Freedom House консультувалася з власною глобальною мережею аналітиків, довівши загальну кількість досліджених країн до 192.

Read More

Звіт «кварталівської» кінокомпанії в Росії: збитки скоротили, хочуть збільшити продажі – «Схеми»

Російська компанія «Грин Филмс», співзасновником якої до весни 2019 року був Володимир Зеленський, а станом на цей час досі є перший помічник президента Сергій Шефір, прозвітувала про свій бухгалтерський баланс і фінансові показники за 2019 рік.

У компанії зазначили, що «не ухвалювали рішення про припинення або скорочення діяльності», скоротили збитки на 32% і пояснили, чому прокат фільмів приносить менше доходів.

Журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) проаналізували дані бухгалтерського балансу та «Пояснення до бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати за 2019 рік», які компанія опублікувала на російському Державному інформаційному ресурсі бухгалтерської (фінансової) звітності.

Керівник «Грин Филмс» зазначає у поданих документах, що товариство «не ухвалювало рішень про припинення чи скорочення діяльності», а навпаки «вживає заходів для збільшення об’ємів продажів і зниження собівартості».

У «Поясненні» йдеться про те, що компанія вже кілька років поспіль працює собі в збиток, витрачаючи більше, ніж заробляє. Але в 2019 році, попри майже 50% скорочення доходів в цілому, та зокрема, й від надання прав на використання кінофільмів, «Грин Филмс» вдалося зменшити збитки на третину порівняно з минулим роком, до майже 5 мільйонів рублів (близько 1,7 мільйона гривень).

У звіті зменшення доходів пояснюють так: «Зниження виручки обумовлено тим, що основна частина прав на використання АВП (аудіовізуальної продукції – прим.ред.) припадає на перші місяці прокату фільму в кінотеатрах, а в наступні періоди дохід від використання фільмів знижується».

У той же час, зі звітності випливає, що зменшити збитки компанії здебільшого вдалося через скорочення адміністративних витрат – зокрема, оплати праці й видатків на оренду приміщень.

Також у «Грин Филмс» прозвітували про зменшення боргового навантаження за 2019 рік на 12%, до понад 170 мільйонів рублів (або майже 58 мільйонів гривень). Це може свідчити про те, що у компанії не збираються згортати діяльність, а навпаки, дотримуються обіцянок перед кредиторами, щоб продовжувати роботу.

У документі зазначено, що «Грин Филмс» володіє нематеріальними активами, вартість яких станом на грудень 2019 року склала майже 137,2 мільйона рублів (майже 47 мільйонів гривень). Це права на аудіовізуальні твори: «8 новых свиданий», «8 первых свиданий», «8 лучших свиданий», «Мамочки», «Между нами девочками», «Папаши», «Петля Нестерова», «Ржевский против Наполеона», «Служебный роман. Наше время», «Я буду рядом» та сценарій «The Replacement».

Також у «Поясненні» прозвітували, що повернули Міністерству культури Росії 35 мільйонів рублів (майже 12 мільйонів гривень) на виробництво фільму «Вниз», а також відсотки за користування коштами федерального бюджету.

Сергій Шефір на прохання «Схем» прокоментувати плани російської фірми, де він є співзасновником через кіпрську компанію, не відповів. Натомість зазначив: «Функції засновника в комерційних компаніях можуть не збігатися з виконавчими посадами в цих же компаніях. Я не обіймаю жодних посад в органах управління кіпрської компанії, не відповідаю за операційну діяльність, не веду бухгалтерський облік і навіть не провітрюю приміщення офісу».

На початку 2019 року «Схеми» з’ясували, що Володимир Зеленський і його бізнес-партнери мають компанії у Росії, попри запевнення тоді ще кандидата у президенти, що закрили бізнес у 2014 році. Журналісти знайшли три російські фірми, які займаються виробництвом кінофільмів і телевізійних програм: «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс».

Засновник усіх трьох компаній – зареєстрована на Кіпрі Green Family Ltd, кінцевим бенефіціаром якої був вказаний Володимир Зеленський і його партнери по «Кварталу 95».

​Володимир Зеленський спочатку заперечував цей факт, але потім визнав і вибачився перед журналістами.

Тоді з’ясувалося, що компанія «Грин Филмс» не лише працює в Москві, але й успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії та отримала 35 мільйонів рублів (майже 12 мільйонів гривень) на фінансування фільму-трилера «Вниз».

У березні «Схеми»​ повідомляли, що Володимир Зеленський позбувся частки у російському кінобізнесі на користь Андрія Яковлєва – автора «Студії Квартал-95».

Він вийшов із кіпрської компанії-засновниці ООО «Грин Филмс» Green Family LTD. Після цього частки у Green Family LTD розподілилися так: Андрій Яковлєв – 20%, Борис Шефір – 15%, Сергій Шефір – 15%, Appex International LTD Тімура Міндіча – 50%.

Андрій Яковлєв, Борис і Сергій Шефіри – давні бізнес-партнери Зеленського по «Кварталу 95». Тімур Міндіч – соратник Ігоря Коломойського і бізнесмен, що має частку в наближених до олігарха медіаструктурах.

21 травня 2019 року Сергій Шефір був призначений першим помічником президента Володимира Зеленського. Син Сергія Шефіра працює помічником народного депутата від «Слуги народу» Юрія Кісєля.

Read More

Лідери ЄС схвалили санкції проти представників влади Білорусі, Лукашенка в списку немає

Лідери країн Європейського союзу погодили запровадження санкцій проти майже 40 посадових осіб Білорусі, відповідальних за порушення на президентських виборах, що відбулися в країні в серпні, і жорстокі дії силовиків проти протестувальників.

Після переговорів, що затягнулися до раннього ранку 2 жовтня, лідери ЄС змогли подолати заперечення Кіпру й погодити пакет санкцій.

Як повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель, який головував на саміті ЄС у Брюсселі, 2 жовтня буде запущена спеціальна процедура для запровадження санкцій, що включатимуть замороження рахунків і візові обмеження.

Олександра Лукашенка, який заявляє, що переміг на виборах президента 9 серпня, немає в списку. Дипломати ЄС заявили, що його можуть додати пізніше.

Велика Британія і Канада вже запровадили санкції проти білоруських посадовців, зокрема і Лукашенка.

ЄС не визнає результати виборів президента в Білорусі, на яких, за даними білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

«Імунітету для тих, хто відповідає за переслідування демонстрантів й опозиційних політиків, не буде», – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Шарль Мішель наголосив на важливості продемонструвати «надійність» ЄС після того, як Кіпр заблокував санкції проти Білорусі – про які домовилися в серпні – через суперечку з Туреччиною про її діяльність щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.

Кіпр вимагав від ЄС послідовних дій у відповідь на порушення основних принципів і вимагав санкцій проти Туреччини. Запровадження санкцій ЄС вимагає одностайної згоди держав-членів, тому дії Кіпру були ударом по іміджу ЄС.

Щоб подолати суперечку з Кіпром, лідери ЄС погодили заяву про підтримку Кіпру і попередження про те, що Туреччині загрожуватимуть санкції, якщо вона продовжить розвідку у спірних водах.

Дії Туреччини ще раз оцінять на саміті ЄС у грудні.

 

Read More

Адвокати заявляють про «грубі порушення» щодо ознайомлення із сімферопольською «справою Хізб ут-Тахрір»

Адвокати фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» заявляють про «грубі порушення» з боку слідства російського ФСБ в Криму. Йдеться про процес ознайомлення обвинувачуваних та їхніх захисників із матеріалами кримінальної справи, слідство в якій уже завершене. Про це в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіли адвокати Ліля Гемеджи та Еміль Курбедінов.

Так, слідство ФСБ Криму відмовляє адвокатам в ознайомленні із аудіо та відеоматеріалами справи, зокрма про приховане стеження з боку ФСБ за фігурантами справи.

«Багатьом з моїх колег, кому усно, кому письмово, було відмовлено в наданні цих записів. Приховування аудіо та відеоматеріалів робиться навмисно, щоб сторона захисту не змогла належним чином ознайомитися з ними», – розповів Курбедінов.

Ліля Гемеджи подала скаргу в російську прокуратуру Криму на дії слідчого ФСБ Криму.

Курбедінов вважає, що співробітники російської ФСБ Криму навмисно кваплять адвокатів і їх підзахисних із ознайомленням. Йдеться про 56 томів кримінальної справи (в кожному томі близько 250 сторінок), речові докази, а також про аудіо та відео матеріалах. Захист і підсудні почали ознайомлення з матеріалами справи на початку вересня.

«Завдання стоїть швидко прогнати ці матеріали, не дивлячись на велику кількість обвинувачених. Перший крок з боку ФСБ в цьому напрямку вже зроблено – справа розбита на «п’ятірки». Другий крок – зробити так, щоб все пройшло у найкоротші терміни, не звертаючи уваги на об’ємність. Все прогнати, відправити хлопців по етапу, а справу віддати в Південний окружний військовий суд. Я ж вважаю так: якщо слідство йшло півтора року, то і у нас має бути мінімум півтора року на ознайомлення», – пояснив адвокат.

Самі ж фігуранти справи у минулі вихідні відмовилися покидати СІЗО №1 Сімферополя і їхати на ознайомлення, розповіла адвокат Ліля Гемеджи. За її словами, фігуранти також написали низку заяв про порушення їхніх прав з боку ФСБ Криму.

«Частина хлопців читають матеріали справи в підвальному приміщенні: там душно і сиро. Після цих скарг СІЗО почало видавати сухпайки, які містять свинину. Хлопці можуть їсти звідти тільки 6 галетних печеньок. Водою вони нормально не забезпечені. Також їм не видають індивідуальні засоби санітарно-гігієнічного характеру», – розповіла адвокат.

Російська влада публічно не коментує заяви адвокатів фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір».

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

Read More

В анексованому Криму в російську армію призвали 25 тисяч осіб – МЗС України

З часу анексії у 2014 році в російську армію в Криму призвали близько 25 тисяч осіб, повідомило 1 жовтня Міністерство закордонних справ України.

«З початку окупації Росія провела вже 11 кампаній, під час яких близько 25 тисяч осіб були незаконно призвані у збройні сили Росії», – йдеться в повідомленні.

У МЗС зазначили, що Росія «повинна припинити такі правопорушення і неухильно дотримуватися зобов’язань держави-окупанта».

«Закликаємо світове співтовариство належним чином відреагувати на порушення міжнародного гуманітарного права і прав людини на тимчасово окупованих територіях України», – йдеться в заяві.

Міністерство нагадало, що відповідно до міжнародного гуманітарного права, зокрема Конвенції про захист цивільного населення під час війни, державі-окупанту заборонено примушувати осіб служити в її збройних або допоміжних силах, а також чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії.

4 квітня в Міністерстві оборони Росії повідомили, що мають намір призвати на військову службу 3300 кримчан, більшість з яких планують відправити на службу за межі Криму, до військових частин Південного та інших військових округів сусідньої Росії.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

Актор Вахтанг Кікабідзе очолив список партії Саакашвілі на парламентських виборах в Грузії

Грузинський актор і співак Вахтанг Кікабідзе очолив список опозиційної партії «Єдиний національний рух», яку заснував експрезидент Грузії, нинішній голова виконкому Нацради реформ при президенті України Міхеїл Саакашвілі, повідомляє Грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу».

«Єдиний національний рух» йде на вибори із ще декількома партіями в блоці під назвою «Сила в єдності».

Раніше стало відомо, що кандидатом на пост прем’єр-міністра Грузії від «Єдиного національного руху» і об’єднання «Сила в єдності» є Міхеїл Саакашвілі.

Парламентські вибори в Грузії заплановані на 31 жовтня.

Read More

Венедіктова каже, що не знала про занижену вартість оренди держрезиденції і тепер хоче з’їхати – «Схеми»

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявляє, що їй було невідомо про занижену вартість оренди держрезиденції у комплексі відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами, у якій вона мешкає, і обіцяє внести доплату, якщо службова перевірка виявить заниження вартості. Також вона заявила, що планує виїхати звідти протягом кількох днів, щоб «не дозволити суспільству сумніватися». Раніше журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) розповіли, що вона взяла в оренду державну резиденцію за цінами вдвічі дешевше офіційної розрахункової вартості ДУС для оренди інших будинків на території комплексу «Пуща-Водиця».

Після того, як журналісти звернулися із письмовими запитаннями, Ірина Венедіктова спершу опублікувала допис у фейсбуці, де повідомила, що переїзд до державної резиденції був пов’язаний з «міркуваннями безпеки» і щодо вартості оренди підкреслила, що отримала пропозицію і «просто з нею погодилася».

«Почувши про те, що представники громадянського суспільства і журналісти зацікавилися темою мого проживання у цьому будинку, я негайно направила відповідні запити у відповідні органи влади з метою прояснити ситуацію і об’єктивно розібратися в ній. Я попросила надати мені методологію розрахунку орендної плати за використання самого будинку, плати за використання загальних територій і тому подібне. Упевнена, в найближчий час будуть проведені необхідні службові перевірки та, таким чином, отримані відповіді на поставлені питання. Якщо виявиться, що в питанні формування орендної плати не все так однозначно і вона могла бути встановлена на більш високому рівні, я негайно сама, за своєю особистою ініціативою, внесу необхідну доплату, щоб не залишити навіть тінь сумніву в цьому чутливому для суспільства питанні», – йдеться в дописі генпрокурорки.

Пізніше Офіс генпрокурора надіслав офіційну відповідь на запит «Схем», у якій зазначається, що Венедіктовій «нічого не відомо про обставини ухвалення постанови Кабміну від 19 червня», якою були внесені зміни до іншої урядової постанови «Про державні дачі та резиденції» – що дозволило користуватися ними не тільки президенту, прем’єр-міністру та голові Верховної Ради України, як це було раніше, але й іншим громадянам «у визначеному суб’єктом управління порядку». Хоч як виявило розслідування, на практиці скористатися таким правом пересічний громадянин не зможе. На запит «Схем», чи можна взяти в оренду державну резиденцію чи дачу, у Державному управлінні справами відповіли відмовою.

«Для неї, як Генерального прокурора, важливо лише те, що є всі правові підстави для її проживання у одному з будинків цієї державної резиденції. Зважаючи на наявність цієї постанови Кабміну, Управління державної охорони поінформувало Ірину Венедіктову, що є можливість її поселення до цієї державної резиденції», – сказано у відповіді ОГП.

 

Відносно ймовірного конфлікту інтересів через підписання договору оренди з керівником комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Євгеном Єгоровим, який є підозрюваним у справі, яку розслідують її підлеглі, прокурори ОГП – щодо незаконного привласнення колишнім першим заступником генпрокурора Ренатом Кузьміним земельної ділянки у Пущі Водиці і будівництва там житлового будинку, у ОГП відповіли: «Їй нічого не було відомо з приводу його статусу обвинуваченого у кримінальному провадженні». І додали: «якщо Євген Єгоров мав такий конфлікт інтересів, враховуючи, що йому відомо, що Ірина Венедіктова обіймає посаду генерального прокурора, то відповідно до вимог чинного антикорупційного законодавства, він мав би повідомити про це».

Згідно із договором оренди, який «Схеми» отримали у своє розпорядження, у липні цього року Венедіктова орендувала будинок зі спеціальним статусом державної резиденції в «Пущі-Водиці» загальною площею майже 700 квадратних метрів.

Знімальна група також двічі, вранці 15 та 16 вересня помічала, як дві автівки Mercedes S-класу виїжджали з території комплексу і прямували в бік центру Києва. Пізніше «Схеми» зафіксували заїзд цього кортежу до ОГП.

За інформацією джерел «Схем», обізнаних із ситуацією, оренда державної резиденції для Венедіктової була продовжена до 11 жовтня.

І така оренда вартує для генпрокурорки вдвічі дешевше, ніж коштує користування іншими будинками комплексу «Пуща-Водиця», навіть без особливого статусу – йдеться у розслідуванні.

Відповідно до даних ДУС, які отримали журналісти, вартість оренди одного квадратного метру у приміщеннях найвищого класу у цьому комплексі, затверджена у 2015-му році, складала майже 170 гривень на місяць. Будинок, де мешкає Венедіктова – не лише належить до найбільш облаштованих приміщень на території, а й має статус державної резиденції. Але квадратний метр оренди, судячи з укладеного контракту, коштує Венедіктовій лише 95 гривень на місяць.

Тобто, підкреслюють журналісти, якщо брати за основу офіційно затверджений розрахунок ДУС, оренда державної резиденції для Венедіктової мала би обійтись не у шістдесят тисяч гривень на місяць, а майже вдвічі більше – 115 тисяч гривень.

Раніше «Схеми» розповідали, як генпрокурорка Венедіктова не відобразила у декларації проживання у елітному старому будинку неподалік від Офісу президента. Тоді вона запевнила, що внесе ці дані у наступну декларацію.

Read More

Зеленський заявив про бажання відвідати «чарівний Китай»

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що хотів би відвідати «чарівний Китай», а також запросити в Україну голову Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна. Про це він розповів в інтерв’ю китайському інформагентству «Сіньхуа», інформує 1 жовтня пресслужба Офісу президента.

«Ми маємо відновити повноцінний політичний діалог між нашими державами, маємо відновити динаміку двосторонніх контактів на рівні міністерств і відомств, на рівні очільників урядів, парламентів та, безумовно, лідерів. Буду радий вітати голову КНР Сі Цзіньпіна в Україні. Для мене було б великою честю відвідати чарівний Китай», – зазначив Зеленський.

Президент вважає, що серед пріоритетних напрямів практичного співробітництва між країнами є кредитно-інвестиційна, агропромислова, машинобудівна і транспортна сфери.

Зеленський також наголосив, що Україна стала однією з перших країн, яка підтримала ініціативу голови КНР «Один пояс, один шлях».

«Україна має унікальне географічне розташування – на східному кордоні ЄС, на шляху з Азії у Європу, а також між Чорним і Балтійським морями. У нас є необхідний економічний і промисловий потенціал для ефективної участі в цьому амбітному проекті», – твердить Зеленський.

Раніше цього року, 1 серпня, Україна надала Китаю безвізовий режим: тепер громадяни КНР можуть подорожувати в Україну на один місяць без оформлення віз. Це передбачає указ президента Володимира Зеленського

Цей крок поліпшить співпрацю між двома державами, а також привабить туристів та інвестиції, пояснюють в МЗС України та у парламентській більшості. Експерти ж вважають таку співпрацю України та Китаю нерівнозначною та вказують серйозні ризики.

Президент України ухвалив своє рішення про безвіз для китайців на тлі зростання напруги між країнами Заходу та Китаєм: після того, як у ЄС звинуватили КНР у дезінформації щодо коронавірусу, а в США – у спробах підірвати світовий порядок.

Read More

Росія: історик Дмитрієв оскаржить у касаційному суді Петербурга рішення Верховного суду Карелії

Керівник регіонального відділення товариства «Меморіал» у Карелії, історик Юрій Дмитрієв оскаржить у касаційному суді в Санкт-Петербурзі рішення Верховного суду Карелії. Про це повідомляє радіостанція «Ехо Москви» з посиланням на адвокат Дмитрієва Віктора Ануфрієва.

29 вересня суд збільшив Дмитрієву термін позбавлення волі з 3,5 до 13 років суворого режиму, а також відправив на перегляд виправдувальний вирок за кількома звинуваченнями. За словами адвоката, Дмитрієв зараз перебуває в Петрозаводському СІЗО.

У липні Дмитрієва визнали винним у насильницьких діях сексуального характеру щодо прийомної дочки. Якби вирок залишився без змін, вже в листопаді історик міг би вийти на свободу.

Дмитрієва також звинувачували за статтями про розпусні дії, виготовлення порнографії і незаконне зберігання зброї. За цими пунктами звинувачення суд у Петрозаводську його виправдав.

Кримінальні справи про виготовлення порнографії та розпусні дії порушили в 2016 році через виявлені в комп’ютері історика кілька фотографій оголеної неповнолітньої прийомної дочки. Дмитрієв заперечує провину, стверджуючи, що робив фотографії з метою документування стану здоров’я дочки. У 2018 році його виправдали в цій справі, однак згодом скасували виправдувальний вирок і порушили ще одну справу – про насильницькі дії.

Історик наполягає на своїй невинуватості. На його захист була організована громадська кампанія. Перед оголошенням нового вироку митці, науковці, правозахисники, політики і журналісти звернулися до голови Верховного суду Карелії Анатолія Накваса з проханням перенести розгляд справи Дмитрієва в інший регіон Росії, проте суд відмовився це зробити.

Read More

Трамп, Путін і Макрон закликали зупинити бої в Нагірному Карабасі

Президенти США, Росії та Франції оприлюднили спільну заяву про ситуацію в Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній території Азербайджану, яка понад три десятиліття контролюється вірменськими силами.

На цій території з 27 вересня тривають бої між азербайджанською армією з одного боку і збройними формуваннями етнічних вірмен Карабаху й армією Вірменії – з іншого. Лідери трьох країн закликали негайно зупинити бойові дії і розпочати переговори між Єреваном і Баку, передає агенція France-Presse з посиланням на заяву Єлисейського палацу.

Текст заяви Дональда Трампа, Володимира Путіна і Емманюеля Макрона викладений також на сайті Кремля. У ньому йдеться, що президенти сумують  за загиблими в зоні конфлікту. Президентів Азербайджану і Вірменії підписанти закликали до початку переговорів за посередництва ОБСЄ без висунення попередніх умов.

Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.

У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.

У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.

 

 

Read More

ВАКС відсторонив Холоднюка від посади голови Державної судової адміністрації

Вищий антикорупційний суд 1 жовтня відсторонив Зеновія Холоднюка від посади голови Державної судової адміністрації терміном на два місяці до 1 грудня.

«Я підтведжую той факт, що дійсно слідча суддя відсторонила його від посади, задовольнила клопотання. Усе транслювалося наживо», – підтвердила Радіо Свобода речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис.

Таким чином, суд задовольнив клопотання Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Рішення може бути оскаржене в Апеляційній палаті.

Вищий антикорупційний суд у серпні повертав прокуророві клопотання детектива НАБУ про відсторонення від посади голови Державної судової адміністрації через брак обґрунтування та деяких процесуальних документів.

Із 3 серпня до 16 вересня до Зеновій Холоднюк перебував під особистим зобов’язанням за рішенням ВАКС.

Холоднюка підозрюють у створенні злочинної організації, перешкоджанні діяльності Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і зловживанні впливом.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова ДСА.

За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».

19 липня голова ОАСК Павло Вовк заявив, що йому ніяку підозру не вручали. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.

26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України оприлюднило записи розмов, імовірно, суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова. Ці особи, за даними НАБУ і Генпрокуратури (нині Офісу генпрокурора), фігурують у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання в діяльність судових органів із метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Того ж дня представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси. В ОАСК назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.

Read More

Фігурант розслідування «Схем» Халімон: почалось «полювання» на «слуг народу»

Після публікації розслідування «Схем» заступник голови фракції «Слуга народу» Павло Халімон вийшов на пресконференцію у Києві, де поскаржився на «тренд «полювання» на «слуг народу», але не прокоментував по суті викладені журналістами факти.

Напередодні «Схеми» розповіли, як генпрокурорка Ірина Венедіктова блокувала розслідування щодо Халімона через ймовірне вимагання ним неправомірної вигоди, попри аудіозаписи, які можуть про це свідчити – і які «Схеми» отримали в своє розпорядження і проаналізували, співставивши з подіями того часу. Сам Халімон раніше у коментарі до журналістського розслідування підтвердив справжність розмов, але заперечив, що вимагав хабар, стверджуючи, що грошову винагороду йому пропонував сам заявник.

В день публікації «Схем» в Офісі генпрокурора повідомили, що у липні не вбачали підстави для відкриття провадження, але днями за результатами «особистого прийому одного з народних депутатів» порушили справу. Юристи вважають, що тепер це не має сенсу, адже через зволікання з відкриттям справи шанси задокументувати ймовірні докази вже втрачено.

«Хочу відзначити, що останнім часом «полювання» на «слуг народу» вже стало трендом», – заявив Халімон на пресконференції 1 жовтня, яку він зібрав, щоб розповісти про нібито викриту корупційну схему на державному підприємстві «Івківці» за участю колишнього народного депутата Олега Дмитренка.

Сам Дмитренко 21 липня звернувся до НАБУ із заявою щодо можливого вчинення злочину народним депутатом від «Слуги народу» Павлом Халімоном. Він повідомив, що здійснював на диктофон аудіозапис зустрічей та телефонних розмов із депутатом та його довіреною особою – іншим підприємцем Сергієм Селютіним. За його словами, записи свідчать про те, що йому пропонували вирішення проблем із правоохоронцями та сприятливі умови для ведення аграрного бізнесу в Чернігівській області – в обмін на грошову винагороду у 40 мільйонів гривень.

«Схеми» отримали від заявника ці плівки у своє розпорядження. Зустрічі та телефонні дзвінки відбувалися протягом липня. Під час розмов використовувалася, ймовірно, завуальована термінологія – «титульний лист», «ксерокопія», «пакет документів», «10 відсотків від документів». Детективи НАБУ вивчили записи, надані заявником Дмитренком і 22 липня звернулись до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової з проханням розпочати кримінальне провадження, в рамках якого збиралися зафіксувати ймовірний злочин депутата в офіційний процесуальний спосіб. Однак наступного дня отримали відмову з Офісу генпрокурора за підписом Венедіктової, у якій йшлося про те, що «на теперішній час відсутні визначені КПК України підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР».

Як розповів журналістам Дмитренко, з того часу заступник голови фракції Халімон та посередник Селютін перестали виходити із ним на зв’язок.

Журналісти «Схем» проаналізували записи, опитали учасників цих зустрічей та проаналізували події, які при цьому відбувалися.

Зокрема, одна із зустрічей, на якій, зі слів Дмитренка, були присутні Павло Халімон та його однопартієць Андрій Мотовиловець, відбулася 15 липня в Офісі президента. Судячи із записів, тоді про гроші не йшлося, водночас чоловік з голосом, схожим на голос Халімона, говорив: «…щоб нам з вами не псувати стосунки, оскільки ми живемо з вами в одному регіоні, і наші діти ходять разом в школу і таке».

Пізніше в коментарі журналістам і Халімон, і Мотовиловець підтвердили, що така зустріч була. Під час цієї зустрічі, за словами нардепів, вони, навпаки, обговорювали доведення до банкрутства держпідприємства «Івківці» на Чернігівщині, з яким за контрактами веде бізнес ексдепутат Олег Дмитренко: фірма його родини – сільськогосподарське товариство «Батьківщина» – платить за гектари землі і за це збирає врожай зернових культур.

Після зустрічі в ОП Дмитренко продовжив записи свого спілкування з народним депутатом – під час якого, за словами аграрного бізнесмена, він намагався «підігравати» співрозмовникам, щоб отримати якомога більше задокументованих підтверджень їхніх намірів.

На деяких записах розмов ішлося, зокрема, про «титульний лист», «ксерокопію» та телефонну розмову з Дмитренком, вочевидь, у стінах Верховної Ради. «Схеми» запропонували прослухати їх Халімону та прокоментувати записи.

Зрештою той підтвердив журналістам автентичність розмов, але заявив, що він не вимагав хабаря, а навпаки – Олег Дмитренко його пропонував: «Не було такого (про вимагання хабара «30+10» – ред.). Таке було, але пропонував він, – заявив нардеп. – Це підприємство знаходиться на моєму окрузі, до мене звернулись люди, я допоміг як народний депутат, зробив якийсь адміністративний супровід».

Заступник голови президентської фракції також підтвердив, що приходив на зустріч у супроводі Селютіна: «Так, була (така зустріч – ред.). Ті ж самі питання обговорювалися, мені просто був необхідний свідок, я попросив Селютіна, щоб він поїхав зі мною, щоб… якщо ми будемо порушувати кримінальну справу, щоб він підтвердив цю інформацію, що Дмитренко пропонував хабаря».

Народний депутат Андрій Мотовиловець підтвердив, що був учасником зустрічі на Банковій – разом зі своїм соратником по партії Павлом Халімоном та Олегом Дмитренком. Метою зустрічі, за його словами, було «пояснити колишньому народному депутату, що підприємство буде працювати».

«Жодного, жодного пропонування вимагання, ніяких сум не обговорювалося, в моїй присутності, присутності Дмитренка і Халімона», – підкреслив Мотовиловець.

Сергій Селютін на дзвінки та повідомлення «Схем» не відповів.

На уточнення, чи спілкувався Халімон з Венедіктовою, нардеп відповів, що не спілкувався, і додав: «Більше того, я до неї звертався. Але не можу розголошувати».

18 вересня Дмитренко звернувся до Антикорупційного суду – з вимогою зобов’язати генеральну прокурорку внести відомості в ЄРДР. За два дні до публікації розслідування суд ухвалив відповідне рішення.

«Схеми» відправили письмовий запит до Ірини Венедіктової із запитаннями – якими мотивами вона керувалася, коли відмовила детективам у відкритті кримінального провадження та чи спілкувалася з депутатом Халімоном на цю тему.

На письмовий запит в Офісі генпрокурора відповіли в день публікації. Там підтвердили, що «на той момент» (тобто в липні – ред.) підстав для відкриття провадження не було. У генпрокуратурі розповіли, що у вересні на особистий прийом до Венедіктової прийшов один із народних депутатів, і за результатами прийому 24 вересня таки було розпочате досудове розслідування, яке доручили проводити НАБУ. Там «Схемам» відповіли, що відомості про це відсутні, інформація про відповідне провадження не надходила.

Також у відповіді ОГПУ зазначається, що Ірина Венедіктова не спілкувалася з депутатом Халімоном «щодо ініціювання НАБУ розпочати кримінальне провадження».

«Генеральний прокурор вирішила внести ці відомості два місяці потому, коли зафіксувати в момент злочину надання депутату неправомірної вигоди вже фізично неможливо, – зауважує виконавчий директор громадської організації «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик. – Тепер уже сам народний депутат повідомлений про спробу НАБУ відкрити щодо нього кримінальну справу. Тому зараз у відкритті генеральним прокурором кримінального провадження немає сенсу, зважаючи на те, що всі розумні процесуальні дії детективів Бюро зафіксувати вимагання депутатом хабара очевидно не матимуть у собі результату, бо їх мало сенс робити в момент вчинення злочину».

«Запорукою розслідування справи про хабарництво є затримання злочинця «на гарячому», а також здобуття важливих доказів, що певна особа вимагає хабар. Наразі момент втрачено, ймовірність щось встановити в цій справі дорівнює нулю. Подальше розслідування, скоріш за все, не матиме результату, а буде лише втратою часу для детективів та прокурорів», – додає юрист громадської організації «Центр протидії корупції» Андрій Савін.

Read More

Лідери ЄС можуть погодити санкції проти влади Білорусі на саміті в Брюсселі

Лідери Європейського союзу на саміті, який триватиме в Брюсселі 1-2 жовтня, можуть погодити санкції проти влади Білорусі.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, попередні висновки саміту, які опинилися в його розпорядженні, містять гострі формулювання щодо Білорусі.

«Є ознаки того, що санкції зрештою можуть отримати «зелене світло» сьогодні ввечері, а потім будуть формально схвалені наступного тижня. Дискусія буде з приводу того, чи включати до санкційного списку Лукашенка», – повідомив кореспондент Радіо Свобода.

У проєкті рішення саміту, який є у розпорядженні Радіо Свобода, йдеться про те, що «Європейська рада засуджує неприйнятне насильство, застосоване білоруською владою до мирних протестувальників, а також вибіркові арешти і затримання після президентських виборів у країні, які не були ані вільними, ані чесними».

Крім того, на засіданні планують закликати ЄС у наступні кілька днів ухвалити рішення про санкції.

На саміті також йтиметься про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, ситуацію довкола Нагірного Карабаху і ситуацію в Східному Середземномор’ї та відносини з Туреччиною.

Засідання Європейської ради мало відбутися тиждень тому, але Мішель був змушений піти на карантин через контакт з людиною, у якої виявили COVID-19.

ЄС готує санкції проти близько 40 осіб, які вважаються відповідальними за репресії в Білорусі, а також розглядає можливість покарання самого Олександра Лукашенка. Втім для такого рішення потрібна одностайність 27 країн-членів ЄС, але, за повідомленнями, Кіпр виступає проти, вимагаючи, щоб ЄС також вжив заходів проти Туреччини у суперечці про діяльність Анкари щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.

Дві інші країни, Швеція і Фінляндія, відмовляються накладати санкції на Лукашенка, виступаючи за переговори із ним за посередництва ОБСЄ, повідомляли джерела AFP.

 

Read More