Month: February 2021

Військовий переворот у М’янмі може спричинити поновлення Вашингтоном санкцій проти цієї країни, йдеться в заяві президента Сполучених Штатів Джо Байдена 1 лютого.

Байден засудив події в азійській країні, назвавши їх «прямим нападом на перехід країни до демократії та верховенства права».

«У демократії сила ніколи не повинна прагнути скасувати волю народу або намагатися стерти результат надійних виборів. Вже майже десятиліття жителі Бірми (попередня назва М’янми – ред.) постійно працюють над встановленням виборів, цивільного управління та мирної передачі влади. Цей прогрес слід поважати», – стверджує президент США.

В повідомленні, оприлюдненому на сайті Білого дому, Байден закликав міжнародну спільноту до тиску на військових М’янми з тим, щоб змусити їх відмовитися від захопленої влади, звільнити затриманих політиків та активістів, скасувати обмеження на телекомунікації та утриматися від насильства проти громадян.

Читайте також: МЗС радить українцям утриматися від поїздок до М’янми після військового перевороту

США, за словами президента, «звертають увагу на тих, хто став на бік народу М’янми в цю складну годину», і планують співпрацювати з партнерами в регіоні та світі для відновлення демократіх в М’янмі та покарання винних.

«США скасували санкції проти М’янми протягом останнього десятиліття у зв’язку з прогресом щодо демократії. Розворот цього прогресу вимагатиме негайного перегляду нашого санкційного законодавства та повноважень, а відтак – відповідних дій», – стверджує він.

1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.
…

Соратники російського опозиціонера Олексія Навального закликають його прихильників зібратися 2 лютого біля Московського міського суду, де розглядатимуть клопотання Федеральної служби Росії з виконання покарань про зміну йому умовного терміну на реальний.

Слухання відбудуться після того, як у минулі й позаминулі вихідні десятки тисяч росіян виходили на акції на підтримку Навального, попри жорстокі дії поліції, яка затримала рекордну кількість протестувальників, зокрема, дружину Навального, Юлію, і більшість його близьких соратників.

«Без вашої допомоги ми не зможемо протистояти беззаконню влади», – заявила команда політика у соцмережах 1 лютого.

Тим часом, Міністерство внутрішніх справ Росії повідомило, що 2 лютого на час судового засідання поліція перекриє кілька вулиць, що ведуть до Московського міського суду.

Засідання у справі Навального призначене на 10:00 (9:00 за київським часом). У МВС Росії заявили, що вулиці перекриють за годину до цього.

Раніше Генпрокуратура Росії заявила, що вважає обґрунтованою вимогу Федеральної служби з виконання покарань про заміну умовного терміну Навальному на реальний у справі «Ів Роше», яку вважають політично мотивованою.

Відомство має намір відстоювати свою позицію в суді.

На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.

ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.

Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.

На цих акціях проходили масові затримання, зокрема 31 січня, за даними правозахисників, затримали 5600 людей, повідомляли про використання поліцією кийків і електрошокерів.
…

Симоновський районний суд Москви 2 лютого розглядатиме клопотання Федеральної служби Росії з виконання покарань про заміну Олексію Навальному умовного терміну на реальний на виїзному засіданні в будівлі Московського міського суду. Російський опозиціонер буде присутній на засіданні особисто, а не по відеозв’язку з СІЗО, як це було раніше.

Перенесення розгляду справи в Мосміськсуд пов’язане з великою кількістю заявок від журналістів на акредитацію, повідомляє «МБХ медіа».

На засідання пустять тільки учасників процесу і представників ЗМІ.

Раніше Генпрокуратура Росії заявила, що вважає обґрунтованою вимогу Федеральної служби з виконання покарань про заміну умовного терміну Навальному на реальний у справі «Ів Роше».

Відомство має намір відстоювати свою позицію в суді.

На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.

ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.

Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.

На цих акціях проходили масові затримання – рекордні в історії сучасної Росії.
…

Басманний суд Москви відправив речницю опозиціонера Олексія Навального Кіру Ярмиш під домашній арешт до 23 березня.

Цей запобіжний захід вимагав Слідчий комітет Росії, стверджуючи, що Ярмиш порушила заходи безпеки та охорони праці, вжиті для припинення розповсюдження коронавірусу, закликаючи до масових акцій протесту на підтримку Навального.

Ярмиш та ще кількох соратників Навального затримали 21 січня. 2 січня суд відправив її під арешт на дев’ять днів.

Під домашній арешт за подібними звинуваченнями раніше також потрапили брат Олексія Навального Олег, адвокат Фонду боротьби з корупцією Любов Сокол та координатор московського штабу Навального Олег Степанов.

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року в аеропорту відразу після повернення з Берліна, де він проходив лікування та реабілітацію після отруєння. Згодом його заарештували на 30 діб.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухилявся від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

 
…

Косово й Ізраїль запровадили дипломатичні відносини, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Відповідний документ у ході відеоконференції 1 лютого підписали міністри закордонних справ двох країн, Меліза Харадінай-Стубла і Ґабріель Ашкеназі.

Ізраїльський міністр запровадження відносин назвав «історичним» кроком. Його колега з Приштини заявила, що «Косово довго чекало на цей день» й зазначила, що Ізраїль став 117-ою країною, котра визнала Косово як незалежну й суверенну державу.

Харадінай-Стубла додала, що взаємовизнання не було б можливе без допомоги Сполучених Штатів Америки.

Президент Сербії Александар Вучич й премʼєр-міністр Косова Авдула Хоті 4 вересня минулого року на запрошення колишнього президента США Дональда Трампа перебували у Вашингтоні й у Білому домі підписали угоду, якою передбачається розширення відносин між двома сторонами й відкриття посольств Белграда й Приштини в Єрусалимі.

Косово проголосило незалежність в односторонньому порядку в лютому 2006 року. Сербія досі не визнала незалежності Косова й називає його «так званим Косовом». Республіку Косово визнали 22 країни члени Євросоюзу. Не визнають її Росія й Китай.

Україна також не визнає Косово.
…

Колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті. Вони підтвердили свою участь увечері 31 січня, безпосередньо перед кінцевим терміном подачі відповіді на звинувачення.

Трампа захищатимуть Девід Шон, який часто коментує юридичні питання на телебаченні, та колишній окружний прокурор штату Пенсильванія Брюс Кастор. Вони долучилися до його захисту після того, як усі п’ять членів першої команди юристів розійшлися з експрезидентом днем раніше через розбіжності в стратегії захисту.

Згідно з заявою Трампа, Девід Шон та Брюс Кастор – «високоповажні судові адвокати», які мають досвід у кримінальному праві та захисті.

Читайте також: Поразка Трампа і Республіканська партія США: який шлях оберуть республіканці?

Кастор раніше зазнав критики за своє рішення не звинувачувати актора Білла Косбі у справі про сексуальні злочини. Шон представляв союзника Трампа Роджера Стоуна. Також він заявляв, що вів переговори про приєднання до юридичної команди фінансиста Джеффрі Епстайна в 2019 році, доки той не наклав на себе руки у в’язниці, де перебував за звинуваченнями в секс-торгівлі неповнолітніми дівчатами.

Кастор, коментуючи приєднання до команди Трампа, заявив, що справа проти нього буде «випробуванням Конституції».

«Це документ, написаний на століття, і він знову і знову тріумфуватиме над партійністю», – заявив колишній окружний прокурор Кастор.

Дедалі вищою є ймовірність, що Трамп уникне засудження через підтримку в Сенаті через підтримку Республіканської партії – всі сенатори-однопартійці, окрім республіканців, уже підтримали спробу закрити справу на конституційних підставах, заявляючи, що неможливо оголосити імпічмент президенту, каденція якого закінчилася.

Читайте також: У змові щодо штурму Капітолію звинуватили членів ультраправого руху «Хранителі клятви»: чи знайшло ФБР докази спланованості?

Розгляд справи про імпічмент планується розпочати 9 лютого, а досудове засідання Трампа відбудеться днем раніше.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.
…

Суд в Москві оштрафував на 20 тисяч рублів (близько 7400 грн) дружину Олексія Навального Юлію. Її визнали винною в участі в неузгодженої акції, повідомляє «Интерфакс» з посиланням на її адвоката.

Навальну затримали на протесті в Москві 31 січня. У поліції вона пробула більш ніж три години, потім її відпустили з адміністративним протоколом.

Повідомлялося також про затримання Юлії Навальної на акції 23 січня.

За даними правозахисників, усього у Росії 31 січня на акціях на підтримку Навального затримали понад п’ять тисяч осіб. Це максимальне число затриманих під час російських протестів.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.
…

Впливові військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та інших лідерів правлячої партії в ході ранкового рейду 1 лютого.

Підконтрольний армії канал Myawaddy 1 лютого оголосив однорічний надзвичайний стан для збереження «стабільності» на тлі суперечок щодо виборів.

Згідно з заявою, новим виконувачем обов’язків президента став колишній генерал М’їн Све, який був першим віцепрезидентом. Також старший генерал Мін Аун Хлайн, головнокомандувач Збройних сил, отримав контроль над «законодавством, адміністрацією та судовою владою».

Це повідомлення пролунало через кілька годин після того, як військові затримали Аун Сан Су Чжі, яка мала посаду «державного радника» – де-факто голови уряду, президента Він М’їна та інших вищих діячів правлячої Національної ліги за демократію (НЛД).

Сполучені Штати, Австралія й інші країни висловили стривоженість через переворот і затримання цивільних лідерів уряду.

Державний переворот відбувся на тлі зростання напруженості між урядом і військовими керівниками протягом останніх тижнів, що викликало чутки про можливий путч.

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.

Читайте також: США оприлюднили перелік країн-порушниць релігійної свободи

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

Втім, міжнародна репутація лауреатки Нобелівської премії миру 1991 року зазнала удару після того, як сотні тисяч мусульман-рохінджа були переселені, тисячі – вбиті в ході армійських операцій з 2017 року в західному штаті Ракхайн.

Армія заявляла, що її дії були спрямовані на ісламських екстремістів, але правозахисні організації звинуватили М’янму в проведенні етнічних чисток.

Відповідно до угоди про розподіл влади, яка допомогла країні перейти до крихкої демократії, у конституції передбачено 25 відсотків місць у парламенті для військових автоматично. Вони також контролюють посади трьох ключових силових міністерств.
…

У Росії й окупованому нею Криму за результатами розгонів акцій протесту і підтримки арештованого критика Кремля Олексія Навального 31 січня правозахисники повідомляють більш ніж про 5 тисяч 100 затриманих. Це рекордне число за тривалий час.

Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту, наразі повідомляє вже про 5135 затриманих майже в 90 містах по всій Росії, а також у Криму. Таким чином, число затриманих значно перевищило кількість тих, кого затримали на попередніх аналогічних акціях на підтримку Навального по всій Росії понад тиждень тому, 23 січня – тоді їх було понад 4 тисячі.

Нинішня кількість затримань – найбільша за один день, відколи «ОВД-Инфо» почав свій моніторинг десятиліття тому.

Найбільше затриманих – у двох найбільших містах Росії, столиці Москві (1653) і Санкт-Петербурзі (1159). Ще в п’яти містах від сотні до двохсот затриманих.

Також повідомляють про більш ніж сто затриманих журналістів і інших працівників засобів інформації.

Частину затриманих уже відпустили.

Офіційно влада Росії не підсумовувала своєї позиції щодо затриманих.

За повідомленнями, в перебігу розгону акцій поліція застосовувала грубу силу, а також електрошокери. Є потерпілі, але їхнє число ще не відоме.

До критики дій російської влади приєдналися Європейський союз і правозахисні організації.

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель написав у твітері: «Глибоко шкодую через масові затримання і несумірне застосування сили проти демонстрантів і журналістів у Росії, що знову сталися сьогодні. Люди повинні мати можливість здійснювати своє право на демонстрації без побоювань про репресії. Росія має виконувати свої міжнародні зобов’язання».

Із 4 по 6 лютого наразі запланований візит Борреля до Росії для його зустрічей із представниками влади країни і громадянського суспільства. Його вже закликали скасувати цей візит.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявила, що всі мирні демонстранти, затримані в Москві й інших містах Росії, мають бути негайно і безумовно звільнені, а всі випадки незаконного застосування сили з боку поліції мають бути оперативно і ефективно розслідувані.

Раніше 31 січня дії російської влади різко розкритикували в США.

«США засуджують постійне застосування суворої тактики проти мирних демонстрантів і журналістів із боку російської влади другий тиждень поспіль. Ми знову закликаємо Росію звільнити затриманих за те, що вони здійснювали свої права людини, включно з Олексієм Навальним», – написав у твітері державний секретар США Антоні Блінкен.

У Москві у відповідь звинуватили США у «грубому втручанні у внутрішні справи Росії». «Підтримка порушення закону держсекретарем США Блінкеном – іще одне підтвердження залаштункової ролі Вашингтону», – заявили в Міністерстві закордонних справ Росії, не пояснивши, де вони знайшли таку «підтримку» в словах голови Держдепартаменту.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що ці акції будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.
…