01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Сенат США почне розглядати питання імпічменту Трампа цього тижня

Сенат США цього тижня має почати друге судове слухання щодо імпічменту колишнього президента Дональда Трампа.

100 сенаторів почнуть слухання 9 лютого. Виступаючи у ролі суддів, вони мають вирішити, чи винен колишній президент у «підбурюванні до заколоту» через його роль у штурмі Капітолію 6 січня.

Більшість американців – 56% – підтримують імпічмент Трампа і заборону йому балотуватися в президенти ще раз, свідчить опитування ABC News/Ipsos, оприлюднене 7 лютого.

Водночас 50 демократам Сенату буде потрібна підтримка щонайменше 17 республіканців, щоб засудити Трампа, а це вважають малоймовірним.

Минулого тижня представники нижньої палати Конгресу США, які виступають в ролі обвинувачів на процесі імпічменту колишнього президента США Дональда Трампа, і його адвокати представили юридичні довідки з попереднім викладом своїх позицій на процесі.

В обвинувальному документі йдеться про те, що Трамп винен у підбурюванні до заколоту, в результаті якого 6 січня натовп мітингувальників увірвався до будівлі Капітолію і спробував зірвати процес затвердження обома палатами Конгресу результатів президентських виборів, на яких переміг Джо Байден.

Обвинувачення наполягає на тому, що, закликавши під час мітингу своїх прихильників попрямувати до Конгресу і «повернути країну в свої руки», Трамп порушив президентську клятву і спробував підірвати демократичну систему.

Адвокати Трампа стверджують, що колишній президент не намагався зірвати процес затвердження результатів виборів, що його заяви на мітингу про фальсифікації результатів виборів захищені конституційним правом на свободу слова. Головний аргумент захисту Трампа полягає в тому, що спроба піддати імпічменту, тобто усунути від влади президента, який не перебуває при владі, є неконституційною.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампа 13 січня, але фінальне рішення про відсторонення президента від влади ухвалює верхня палата Конгресу після проведення суду в Сенаті. За імпічмент повинні проголосувати дві третини сенаторів, що малоймовірно, оскільки багато сенаторів-республіканців публічно оголосили, що суд над колишнім президентом суперечить конституції країни.

Раніше колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті. 

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.

Read More

США: колишній державний секретар Джордж Шульц помер у віці 100 років

Колишній державний секретар США та видатний державний секретар Джордж Шульц помер у віці 100 років.

Інститут Гувера повідомив, що Шульц пішов з життя напередодні. В установі його називають «одним із найбільш послідовних політиків усіх часів».

У часи президента Річарда Ніксона Шульц був міністром фінансів, міністром праці та директором Офісу менеджменту та бюджету США. У 1982-1989 роках він працював державним секретарем. Тоді президентом був Рональд Рейган.

Шульц – один з двох посадовців, який був керівником одразу чотирьох американських відомств.

Перші роки перебування на посаді Державного департаменту Шульца ознаменувалися напруженістю з Радянським Союзом через радянський газопровід до Європи, розміщення ядерних ракет середньої дальності в Європі та збиття пасажирського літака Korean Air Lines у 1983 році.

Після приходу до влади в Радянському Союзі Михайла Горбачова Шульц закликав Рейгана розвивати особистісні стосунки з радянським керівником. У 1987 році два лідери підписали Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності – єдину угоду часів Холодної війни, яка ліквідовувала цілий клас ракет.

Шульц також доклав багато зусиль для вирішення палестинсько-ізраїльського конфлікту та завершення жорстокої громадянської війни в Ліван в 1980-х роках.

Після відходу з політики Шульц був старшим співробітником Інституту Гувера в Стенфордському університеті. Працював непублічним радником багатьох політиків-республіканців.

Коли Джордж Буш-молодший брав участь у виборах президента у 2000 році, Шульц представив йому Кондолізу Райс. Згодом вона стала радником Буша з питань нацбезпеки та державним секретарем.

 

Read More

Міністр: ми не можемо дозволити будь-яких кроків, які зруйнують «Мотор Січ»

Україна не може дозволити будь-яких кроків, які зруйнують підприємство «Мотор Січ», повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

«В українського уряду (і це принципова позиція президента) є один ключовий інтерес – «Мотор Січ» має залишатися ефективним прибутковим і динамічним підприємством. Ми не можемо дозволити будь-яких кроків, які зруйнують «Мотор Січ». Тому що це ж не просто завод. Це місто в місті по суті. У нього величезне соціальне навантаження», – сказав Кулеба в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

За його словами, Україна розглядатиме всі рішення, які дозволять зберегти «Мотор Січ» як ефективне українське підприємство.

3 лютого МЗС України підтвердило у відповідь на запит Радіо Свобода, що отримало ноту від китайської сторони щодо ситуації навколо «Мотор Січ».

«У ній була висловлена позиція уряду Китаю щодо останніх подій довкола «Мотор Січі». Розкривати зміст цієї ноти я не буду, тому що це особливість дипломатичного листування. Але я можу сказати дві речі. Перше. Китай є для нас дуже важливим партнером. І ми будемо робити все для того, щоб вибудовувати ефективні і взаємовигідні відносини», – додав Кулеба.

Він наголосив, що китайська компанія та її власники, які претендують на «Мотор Січ», – це приватні компанії.

«Це не державні компанії китайські. Тому давайте розмежуємо міждержавні відносини Україна-Китай і відносини з конкретним китайським бізнесом, який намагається інвестувати в «Мотор Січ». От коли ми це розмежуємо на два треки, тоді картинка стає більш чіткою», – зазначив міністр.

 

Зі схожою заявою виступав у середині січня й президент і генеральний конструктор «Мотору Січі» В’ячеслав Богуслаєв, який назвав скликання зборів акціонерів незаконним, а самі плановані збори «протиправною спробою рейдерського захоплення АТ «Мотор Січ» для подальшого руйнування його унікального промислового комплексу».

У відповідь на санкції України і дії СБУ в групі DCH Investment Management Олександра Ярославського заявили, що метою зборів акціонерів «мало стати відновлення китайських акціонерів «Мотор Січ» у їхніх законних правах» і що китайські інвестори «Мотор Січ» «упевнені в своїй правоті і продовжать відстоювати свої законні права та інтереси». Акції китайських інвесторів уже кілька років перебувають під арештом.

15 січня Міністерство торгівлі США внесло китайську компанію Skyrizon до списку Military End-User (MEU) як суб’єкт господарювання, що може діяти в інтересах армії Китаю. Внесення в цей список не є власне санкціями, але створює обмеження на торгівлю й інші стосунки з переліченими в ньому компаніями, для чого в багатьох випадках буде потрібно отримувати спеціальні ліцензії.

Як заявили в Міністерстві торгівлі США, ця компанія загрожує національній безпеці США, зокрема, «через здатність розробляти, виробляти чи експлуатувати військові засоби, такі, як військові авіаційні двигуни».

ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок.

Компанія постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу. Коли стало відомо про продаж більш ніж половини акцій компанії китайським інвесторам, це викликало занепокоєння США, на тлі погіршення американсько-китайських відносин.

 

Read More

На розгляд президента внесена кандидатура керівника місії при НАТО – Кулеба

На розгляд президента України Володимира Зеленського внесена кандидатура керівника місії України при НАТО, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Це проблема, що у нас так довго немає керівника місії при НАТО. Я як міністр з цього приводу дуже переживаю. Не можу розкривати «внутрішню кухню», але так сталося. Були певні питання. Зараз на розгляд президента внесена кандидатура, в Офісі президента вона опрацьовується», – сказав Кулеба в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

За його словами, Україна запустить необхідні процедури після погодження кандидата.

«Жодного якогось системного, злонаміреного зволікання з призначенням посла при НАТО немає. Просто іноді так складаються обставини», – зазначив міністр.

Останнім повноцінним керівником місії України при НАТО був Вадим Пристайко, який у 2019 році спочатку став заступником голови Адміністрації президента, а згодом – міністром закордонних справ. Після нього обов’язки голови місії виконував Олексій Селін. У 2020 році в.о. керівника місії України при НАТО став Георгій Толкачов.

 

Read More

Кулеба: США готові посилювати взаємодію з Україною, включно з питанням летального озброєння

США готові посилювати взаємодію з Україною, включно з питанням летального озброєння, повідомив український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

1 лютого міністр мав першу телефонну розмову з новим державним секретарем Сполучених Штатів Ентоні Блінкеном. Після неї він заявив, що у відносинах зі США починається «новий день».

«Перше. Є спільне розуміння і домовленість про те, що динаміка відносин України та США буде посилена. На це є політична воля обох сторін. Це дуже важливо. Другий момент. Усі питання підтримки України у військовій, в економічній сфері залишаються, підтримка трансформацій Україною – всі вони залишаються на порядку денному, і США готові посилювати свою взаємодію», – сказав міністр в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

За його словами, Блінкен наголосив, що політика надання Україні летального озброєння не лише залишиться незмінною, а й буде активізоваана.

«В енергетичній сфері ми теж проговорили, що треба змістити акценти, не зосереджуватися лише на тому класичному порядку денному, який був. Треба про зміну клімату думати, про нові джерела енергії і про те, як можна на них країнам заробляти і зміцнювати свою безпеку», – додав Кулеба.

Адміністрацію президента США Барака Обами, в якій Джо Байден вісім років був віцепрезидентом країни, критикують саме за відмову надати Україні летальні озброєння. Оборонне озброєння, зокрема протитанкові установки «Джавелін», Україна отримала вже від адміністрації діючого президента Дональда Трампа.

 

Read More

Верховний лідер Ірану: США мають зняти санкції з Тегерана, щоб він повернувся до ядерної угоди

Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї заявив, що США мають зняти всі санкції з Ірану, якщо хочуть, щоб Тегеран повернувся до ядерної угоди із Заходом, повідомило 7 лютого іранське державне телебачення.

«Якщо вони хочуть, щоб Іран повернувся до своїх зобов’язань, то США повинні скасувати всі санкції, тоді ми проведемо перевірку і подивимося, чи були санкції зняті правильно, і повернемося до своїх зобов’язань», – сказав Хаменеї.

Аналітики кажуть, що ці коментарі Хаменеї стали першими після інавгурації президента США Джо Байдена, який заявив, що хоче повернутися до угоди.

Раніше міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф закликав Вашингтон діяти швидко і повернутися до ядерної угоди 2015 року.

Іран поступово зменшив свої зобов’язання за угодою після того, як США в 2018 році в односторонньому порядку вийшли з угоди і почали запроваджувати санкції проти Тегерану.

Після вбивства 27 листопада вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде парламент Ірану ухвалив суперечливий закон, який передбачає негайно почати збагачення урану до 20 відсотків і припинити інспекції МАГАТЕ.

Уряд на чолі з президентом Хасаном Роугані виступив проти цього документа, заявивши, що він шкодить дипломатичним зусиллям, і для його реалізації не виділено коштів.

Деякі аналітики припускають, що Іран може скористатися кроком парламенту, щоб отримати важелі впливу на майбутніх переговорах зі США.

Решта учасників угоди – Китай, Франція, Німеччина, Росія і Велика Британія – заявили 21 грудня, що готуються до можливого повернення Сполучених Штатів до угоди після вступу на посаду обраного президента Джо Байдена 20 січня.

Read More

Білорусь надіслала Польщі запит про екстрадицію засновників телеграм-каналу Nexta

Білоруська влада просить офіційну Варшаву видати засновників телеграм-каналу Nexta Степана Путила і Романа Протасевича, повідомили 7 лютого білоруські ЗМІ з посиланням на Слідчий комітет Білорусі.

Слідчий комітет звинувачує Путила і Протасевича за трьома кримінальними статтями: організація масових заворушень; організація дій, що грубо порушують громадський порядок; розпалювання соціальної ненависті за професійною належністю.

Білоруська влада зазначає, що надіслала документи через генерального прокурора Польщі, з якою Білорусь має угоду про правову допомогу у кримінальних справах.

Протасевич у вересні залишив посаду головного редактора проєкту, а 20 жовтня стало відомо, що телеграм-канал Nexta-Live і логотип Nexta визнані екстремістськими в Білорусі. Потім канали змінили назви на кириличні.

У листопаді Комітет державної безпеки Білорусі вніс засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила і колишнього головного редактора каналу Романа Протасевича до переліку організацій і фізичних осіб, причетних до терористичної діяльності. 

МЗС Білорусі раніше звернулося до Польщі й закликало в найкоротші терміни видати Путила і Протасевича «з урахуванням суспільної небезпечності їхньої злочинної діяльності».

У відповідь на заяву МЗС Путило вкотре звинуватив Олександра Лукашенка у «фальсифікації виборів, розв’язанні терору проти опозиції і застосуванні сили проти мирних демонстрантів».

Протасевич заявив про готовність добровільно повернутися в Білорусь і здатися силовикам в «обмін на примусове транспортування Лукашенка в Міжнародний суд в Гаазі».

Слідчий комітет Білорусі 5 листопада відкрив кримінальну справу стосовно Путила і Протасевича «у зв’язку зі вчиненням навмисних дій, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності, що стосується двох професійно-соціумних груп – представників влади та правоохоронців».

Вони перебувають у міждержавному розшуку. За цією частиною статті їм загрожує від п’яти до 12 років позбавлення волі.

Раніше на Путила завели кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.

Путило заснував канали Nexta і Nexta Live два роки тому. В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграм. Канал Nexta є одним з найпопулярніших у країні й активно висвітлює події після виборів, зараз у нього понад 900 тисяч підписників, у Nexta Live – понад 1,7 мільйона.

Read More

Посол України розкритикував президента Німеччини через заяви про «Північний потік-2»

Посол України в Німеччині Андрій Мельник у коментарі «Укрінформу» розкритикував заяви президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра про «Північний потік-2» та Другу світову війну.

В інтерв’ю газеті Rheinische Post Штайнмаєр назвав «енергетичні відносини майже останнім мостиком між Росією та Європою, що лишився після суттєвого погіршення взаємин» протягом останніх років. Президент зазначив, що для німців важливим є «ще один зовсім інший вимір – погляд на дуже мінливу історію з Росією».

Він нагадує, що 22 червня виповнюється 80-та річниця німецького нападу на Радянський Союз. Жертвами війни стали понад 20 мільйонів людей у колишньому СРСР.

«Це не виправдовує хибну російську політику сьогодні, але ми не маємо права випускати з поля зору цей ширший контекст», – підсумовує Штайнмаєр.

Мельник каже: «Згадані висловлювання федерального президента щодо історичної пам’яті викликали в Україні відверте здивування і справжній шок. Адже у такий спосіб по суті підхоплюється десятиліттями нав’язуваний російською пропагандою наратив про те, що буцімто Німеччина повинна нести свою історичну відповідальність і спокутувати свою вину за варварські злочини нацистської окупації лише перед Росією».

Він заявляє, що таке трактування, коли СРСР автоматично прирівнюється до Росії, є «абсолютно неприпустимим перекручуванням історії і прямим нехтуванням непомірними жертвами інших народів», насамперед українців, які входили до складу радянської держави, і зазнали неймовірних людських втрат та тотального знищення під час війни з гітлерівською Німеччиною.

«Якби під час візиту до Києва пан Штайнмаєр свого часу відвідав Національний музей історії України у Другій світовій війні на дніпрових схилах, то він би дізнався про те, що саме український народ зазнав колосальних втрат під час нацистської навали і розв’язаної Третім рейхом війни на винищення та поневолення», – зазначив посол.

Він вважає, що саме ось цей «ширший контекст» і варто було б мати на увазі «перш ніж цинічно використовувати настільки чутливі історичні аргументи заради відбілювання «Північного потоку-2», який вже в наші дні несе у собі пряму загрозу нової гарячої фази російської агресії, що не припиняється ні вдень, ні вночі вже сьомий рік поспіль».

У грудні 2019 року Сполучені Штати ухвалили законодавство, яке передбачає санкції для будь-якого судна, яке будує трубопровід «Північний потік-2». Це змусило компанію AllSeas, що базується в Швейцарії, відмовитися від роботи над проєктом, виконавши понад 90% робіт.

Зараз Росія намагається завершити проєкт за допомогою власних кораблів, що спонукало США запровадити ширший спектр санкцій.

Сполучені Штати виступають проти проєкту, стверджуючи, що він зміцнить владу Кремля на європейському енергетичному ринку, одночасно підриваючи безпеку та економіку України.

 

Read More

Зеленський доручив запустити програму підготовки інженерів-конструкторів «Антонова»

Президент України Володимир Зеленський дав доручення державному концерну «Укроборонпром», до якого входить підприємство «Антонов», спільно з Міністерством освіти і науки, а також університетом «КПІ» створити і протягом трьох місяців запустити програму підготовки інженерів-конструкторів «Антонова», повідомив 7 лютого Офіс президента.

Кабінетові міністрів Зеленський доручив розробити стимули, «щоб талановиті молоді інженери могли й далі прославляти Україну на весь світ».

«Торік, коли держава замовила свої ж літаки «Ан» для потреб Збройних сил України, це стало справжньою сенсацією. А має стати нормою! Прізвище Антонов відоме в усьому світі завдяки таланту інженера Олега Костянтиновича, який народився 115 років тому. Україна має й надалі пишатися нашими інженерами», – йдеться в повідомленні.

Наприкінці минулого року в ОП повідомили, що держава вперше замовляє в концерну «Антонов» три нові українські літаки Ан-178 для потреб Збройних сил України.

Зеленський також запропонував державним замовникам продовжити роботу щодо нових контрактів на виготовлення Ан-178 уже з наступного року, а уряду – опрацювати питання про створення у 2021 році української авіакомпанії, яка користуватиметься літаками «Антонова».

Як вказано на сайті ДП «Антонов», підприємство було засноване 31 травня 1946 року під керівництвом авіаконструктора Олега Антонова. За цей час колектив підприємства створив понад сто типів і модифікацій пасажирських, транспортних і спеціалізованих літаків, виготовлених у кількості більше ніж 22 тисячі екземплярів.

На літаках «Антоном» встановлено понад 500 світових рекордів. На підприємстві працюють представники більш ніж 200 професій і спеціальностей, повний штат конструкторів і вчених, що діють в 35 наукових напрямках.

 

 

Read More

«Буде деокупація – буде вода» – Кулеба про воду для Криму

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що відновлення подачі дніпровської води в анексований Крим можливе тільки після його деокупації.

«Абсолютно! Абсолютно жорсткі (позиції України – ред.). Буде деокупація – буде вода», – сказав Кулеба.

Раніше міністр закордонних справ України назвав безперспективними спроби Росії, зокрема депутата Держдуми, колишнього прокурора окупованого Криму Наталії Поклонської, звертатися в ООН через припинення подачі дніпровської води в Крим.

Українська влада неодноразово робила заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлене тільки після деокупації півострова.

Підконтрольний Кремлю голова Криму Сергій Аксьонов заявляв, що материкова Україна розглядає питання подачі води до Криму «як знаряддя шантажу».

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».

Read More

Десятки тисяч людей вийшли на акції протесту проти перевороту в М’янмі

У М’янмі 7 лютого десятки тисяч людей вийшли на акції протесту по всій країні, засуджуючи нещодавній переворот і вимагаючи звільнення фактичної лідерки країни Аун Сан Су Чжі. Це найбільші акції протесту в країні після Шафранової революції 2007 року, яка допомогла стимулювати перехід до демократії.

У другий день широкомасштабних акцій проти військової хунти протестувальники у найбільшому місті країни Янгоні були в червоних сорочках, тримали червоні прапори і червоні кульки. Червоний вважають кольором партії Національна ліга за демократію Аун Сан Су Чжі.

Вони скандували: «Ми не хочемо військової диктатури! Ми хочемо демократії!»

За повідомленнями, мітинги 7 лютого були набагато більшими, ніж ті, що відбулися днем раніше, коли десятки тисяч людей вийшли на вулиці під час першої масової акції протесту проти державного перевороту, попри блокування соцмереж.

1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

 

 

Read More

Білорусь залишається на порядку денному, попри те, що ЄС не розглядає нових санкцій – МЗС Чехії

Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек заявляє, що на даний момент немає пропозицій щодо запровадження додаткових санкцій ЄС проти білоруської влади. Водночас, за його словами, Білорусь залишається на порядку денному.

«На даний момент пропозицій щодо додаткових санкцій немає. Однак Білорусь залишається на початку порядку денного, і міністри закордонних справ регулярно обговорюють, які кроки потрібно зробити. І я готовий ще раз обговорити зі своїми колегами, як активізувати зусилля, щоб допомогти білоруському суспільству висловити занепокоєння щодо майбутнього своєї країни», – заявив Петршічек в інтерв’ю білоруській службі Радіо Свобода.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська визначила 7 лютого Днем солідарності з Білоруссю, закликаючи міжнародних лідерів, активістів, журналістів і всіх друзів Білорусі підтримати протестувальників, які вимагають відставки Олександра Лукашенко і проведення нових виборів. 

Тихановська запропонувала висловити свою солідарність із тими, хто щодня протестує в Білорусі, «і подякувати їм за відвагу і сильну волю».

Вона рекомендувала проводити мітинги, писати про підтримку в соціальних мережах, писати листи політичним в’язням й освітлювати фасади будівель червоно-білим кольорами – символом білоруського опозиційного руху.

Раніше Тихановська закликала Європейський союз і США бути «сміливішими та сильнішими» у своїх діях, щоб допомогти покласти край правлінню Лукашенка.

«Міжнародна реакція все ще занадто скромна», – сказала Тихановська 27 січня під час онлайн-заходу з кількома міністрами закордонних справ ЄС.

5 лютого США та Європейський союз заявили, що підтримують День солідарності, і привітали демонстрантів.

«Ми продовжуємо дивуватися винятковій силі, стійкості та мужності білоруського народу перед непохитними репресіями», – заявив речник Держдепартаменту США Нед Прайс.

«Вони продовжують вимагати свободи та демократії. Світ був натхненний народом Білорусі, особливо білоруськими жінками, які мирно виступають за право мати голос у майбутньому Білорусі», – сказав Прайс.

Він додав, що США підтримують «мирний і всеохопний діалог» у Білорусі.

Європейський союз опублікував подібну заяву, вказавши на «багато тисяч» затриманих у Білорусі і «сотні задокументованих випадків катувань».

Протести в Білорусі тривають від 9 серпня, коли в країні пройшли вибори президента, переможцем яких влада назвала Лукашенка.

 

 

Read More

МЗС готує «сюрприз» до 30-ї річниці Незалежності України – Кулеба

Міністерство закордонних справ готує «сюрприз» до 30-ї річниці Незалежності України, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. За його словами, МЗС хоче привезти в Україну щось із-за кордону.

«Сюрприз! Цього ніколи не було, і якщо це вийде, то я буду щасливий. Я буду вважати, що я не дарма був міністром саме в рік 30-ї річниці. Ми хочемо дещо привезти до України. Привідкрию трошки залаштунків. Дещо, що є за кордоном», – сказав міністр.

24 серпня Україна відзначатиме 30-у річницю Незалежності. У жовтні 2020 року президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про організацію заходів із нагоди 30-ї річниці Незалежності України, зокрема, передбачив організацію і проведення 24 серпня 2021 року параду військ на вулиці Хрещатик та на майдані Незалежності у Києві.

2 лютого на нараді президента й уряду щодо концепції святкування 30-річчя Незалежності України йшлося про те, що парад будуть проводити із залученням військової техніки.

При цьому в промові до Дня Незалежності 24 серпня 2020 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що військова техніка має бути на сході, а не на параді у Києві, а великий парад в Україні влаштують, коли вона поверне всі свої території.

 

 

Read More

«Північний потік-2» поновив прокладання трубопроводу

Консорціум «Північний потік-2», що будує однойменний газогін із Росії до Німеччини дном Балтійського моря в обхід України, повідомив, що поновив прокладання труб на морській ділянці неподалік берегів Данії.

За цим повідомленням, російське судно-трубопрокладач «Фортуна» (яке перебуває під санкціями США) завершило необхідні випробування і почало вкладати труби в водах Данії.

У повідомленні зауважено, що «всі роботи здійснюються з належними дозволами» і що подальша інформація про перебіг і плани будівництва буде надана «в належний час».

24 січня консорціум повідомляв, що почав у водах Данії роботи для відновлення будівництва газопроводу.

У Німеччині точаться дискусії щодо доцільності добудови газопроводу, який готовий вже більш ніж на 90 відсотків, – у зв’язку з загрозою санкцій США, а також внутрішньою і зовнішньою політикою Росії. Низка політиків закликала запровадити мораторій на будівництво «Північного потоку-2» у зв’язку з погіршенням ситуації з правами людини в Росії.

Також Європейський парламент давно виступає проти газопроводу. 21 січня він ухвалив чергову резолюцію з вимогою зупинити добудову «Північного потоку-2», зокрема, в відповідь на отруєння, а потім арешт у Росії тамтешнього опозиціонера Олексія Навального.

Але влада Німеччини твердо виступає за добудову газогону і заявляє, що можливі нові санкції проти Росії через питання прав людини не зачеплять цього проєкту. 5 лютого цю позицію вкотре підтвердила канцлерка Німеччини Анґела Меркель. Влада Німеччини також різко критикує санкції США проти «Північного потоку-2».

Наприкінці 2020 року Конгрес США посилив американські санкції проти «Північного потоку-2», спершу накладені ще наприкінці 2019 року, і вніс їх до оборонного бюджету країни, який ухвалили 9 грудня. 28 грудня цей закон підписав тодішній президент США Дональд Трамп.

Під ці санкції потрапляють не лише виконавці проєкту, а й ті компанії, які займаються його фінансуванням, сертифікацією і страхуванням, а також ті, які надаватимуть, орендуватимуть продаватимуть судна-трубопрокладачі для цього проєкту.

19 січня на виконання цього закону США запровадили санкції проти російського трубопрокладальної баржі «Фортуна», яка в грудні 2020 року на короткий час відновила будівництво газопроводу у водах Німеччини. До цього роботи не велися майже рік через загрозу американських санкцій. Також США запровадили обмежувальні заходи щодо компанії-власника трубопрокладача «КВТ-РУС», компанії «Рустанкер» і суден Sierra і «Максим Горький», що беруть участь у будівництві.

Також через загрозу санкцій США вже протягом 2021 року ще принаймні чотири великі компанії, відповідальні за важливі частини проєкту, за повідомленнями, вийшли з нього. 19 січня стало відомо, що російський газовий монополіст «Газпром», який є 100-відсотковим власником компанії-оператора проєкту Nord Stream 2 AG, вперше визнав, що газопровід може й не бути добудований.

За повідомленнями компанії, на цей час із загальної довжини двох ниток газопроводу в 2460 кілометрів у водах Німеччини лишилося прокласти близько 28 кілометрів і ще 120 у водах Данії, де нині й поновлена робота. Тим часом уже виданий було дозвіл продовжити прокладання труб у водах Німеччини тимчасово втратив чинність – його оскаржили дві екологічні організації, і поки їхню скаргу не розглянуть, чинність цього дозволу поновити не можна.

Як заявляли раніше в компанії, будівництво планували завершити в червні цього року.

Нинішній президент США Джо Байден не раз давав знати, що він теж різко проти завершення цього проєкту. За його словами, це «погана оборудка для Європи». За повідомленнями, його адміністрація має намір продовжити накладати санкції проти «Північного потоку-2» на компанії, пов’язані з його будівництвом, підготовкою до експлуатації тощо.

США давно домагаються зупинити будівництво «Північного потоку-2», який вважають, як і багато хто в Європі, суто політичним проєктом Росії. Сполучені Штати стверджують, що він зробить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну, підриваючи її безпеку й економіку.

Трубопровід має на меті переспрямувати природний газ, призначений для Європи, в обхід України, позбавляючи Київ мільярдів доларів щорічних транзитних зборів.

Read More

У Києві провели акції біля телеканалів «Наш» та «Інтер»

У Києві представники низки радикальних сил провели акції протесту біля будівель телеканалів «Наш» та «Інтер», що їх вони звинувачують у проросійській спрямованості.

«Сьогодні біля телеканалів на вулиці Жилянській та на вулиці Дмитрівській зібралася група громадян для проведення акцій. Поліцейські забезпечують там публічну безпеку та правопорядок для недопущення будь-яких правопорушень. Наразі ситуація біля приміщень спокійна, блокування роботи телеканалів не відбувається», – повідомили з цього приводу в поліції Києва.

Крім того, до охорони публічного порядку і безпеки залучали й працівників Національної гвардії України, мовиться в повідомленні.

За адресою вулиця Жилянська, 101А, в Києві розташований телеканал «Наш», а на вулиці Дмитрівській, 30 – телеканал «Інтер».

Акцію біля першого з них анонсувала київська організація правої націоналістичної партії «Правий сектор». Після акції організація повідомила в фейсбуці, що спільно з «патріотичними» націоналістичними організаціями «Сокіл», «Основа майбутнього» – за повідомленнями, це нинішнє перевтілення ультранаціоналістичної праворадикальної організації «С14» – і неназваними «іншими» «звернулася до журналістів каналу «Наш» із пропозицією звільнитися і працевлаштовуватися в інші медіа».

Учасники акції закликали «зупинити агресію Росії в інформаційному просторі» і «заблокувати пропагандистський телеканал».

Акцію ж біля телеканалу «Інтер» анонсував Дмитро Корчинський, лідер партії «Братство», яку характеризують як націоналістично-анархістську.

Біля приміщення телеканалу «Наш» уже сталися сутички 4 лютого з участю «Правого сектору» чи «Основи майбутнього». Учасники акції вимагали закрити канал, поліція зупиняла їхню акцію, чотири особи були затримані.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака і восьми пов’язаних із ним юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne і ZiK, у яких Козак є формальним власником.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції і назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Відтак в Україні залунали заклики, а з боку радикальних сил також і вимоги закрити й телеканали «Наш» і «Інтер», що, за їхніми словами, так само є проросійськими за спрямуванням і ведуть антиукраїнську пропаганду. Телеканали заперечують це.

Read More

Позиція України і США щодо «Північного потоку-2» є тотожною – Кулеба

Позиція України і Сполучених Штатів Америки щодо російського проєкту газопроводу «Північний потік-2» є тотожною, і обидві сторони цього ніколи не приховували, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

«Більше того, проблема «Північного потоку-2» і в Європі є гострою. І ЄС розділився. Одні країни підтримують цей проєкт, інші виступають проти нього. Німеччина, безумовно, наполягає на завершенні реалізації цього проєкту. Але наші інтереси чіткі. І позиція наша дуже чітка з цього приводу. Будемо працювати», – запевнив він у «Суботньому інтерв’ю».

За словами міністра, питання про «Північний потік-2» – це чи не «одне-єдине ключове питання, щодо якого в нас протилежні погляди» з Німеччиною.

«Чи повинна враховувати Німеччини інтереси України конкретно в питанні «Північного потоку-2»? Це їхнє рішення. Але ми бачимо багато випадків, коли Німеччина чує занепокоєння України з інших питань і враховує наші інтереси. Власне, у цьому і полягає суть міжнародних відносин, коли країни одна одну підтримують», – додав він.

Кулеба згадав і про позицію США, які говорять про те, що «Північний потік-2» – це не лише безпека України, а й атлантична безпека.

І, за його словами, «змінюється, по-перше, залежність Німеччини від російського газу; по-друге, змінюється енергетичний баланс у самому ЄС».

«Тому що німецькі компанії отримують певну енергетичну перевагу, якщо можна так сказати. А США традиційно мають дуже серйозні інтереси енергетичні в Європі. І розвиток мережі LNG-терміналів, портів про це свідчить», – пояснив Кулеба.

Він додав, що, зокрема, ЄС вважає газ проміжним джерелом енергії в переході від вуглеводних джерел до екологічно чистих джерел. «І я вже говорив з держсекретарем (США) про майбутнє, про те, як будувати енергетичну безпеку з урахуванням нових технологій: і «зелена» енергетика, і водень той самий, який планує масово використовувати ЄС», – сказав голова МЗС України.

США давно домагаються зупинити будівництво «Північного потоку-2», який вважають, як і багато хто в Європі, суто політичним проєктом Росії. Сполучені Штати стверджують, що він зробить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну, підриваючи її безпеку й економіку.

Наприкінці 2020 року Конгрес США посилив американські санкції проти «Північного потоку-2», спершу накладені ще наприкінці 2019 року, і вніс їх до оборонного бюджету країни, який ухвалили 9 грудня. 28 грудня цей закон підписав тодішній президент США Дональд Трамп.

Під ці санкції потрапляють не лише виконавці проєкту, а й ті компанії, які займаються його фінансуванням, сертифікацією і страхуванням, а також ті, які надаватимуть, орендуватимуть продаватимуть судна-трубопрокладачі для цього проєкту.

19 січня на виконання цього закону США запровадили санкції проти російського трубопрокладальної баржі «Фортуна», яка в грудні 2020 року на короткий час відновила будівництво газопроводу у водах Німеччини. До цього роботи не велися майже рік через загрозу американських санкцій. Також США запровадили обмежувальні заходи щодо компанії-власника трубопрокладача «КВТ-РУС», компанії «Рустанкер» і суден Sierra і «Максим Горький», що беруть участь у будівництві.

Також через загрозу санкцій США вже протягом 2021 року ще принаймні чотири великі компанії, відповідальні за важливі частини проєкту, за повідомленнями, вийшли з нього. 19 січня стало відомо, що російський газовий монополіст «Газпром», який є 100-відсотковим власником компанії-оператора проєкту Nord Stream 2 AG, вперше визнав, що газопровід може й не бути добудований.

Нинішній президент США Джо Байден не раз давав знати, що він теж різко проти завершення цього проєкту. За його словами, це «погана оборудка для Європи». За повідомленнями, його адміністрація має намір продовжити накладати санкції проти «Північного потоку-2» на компанії, пов’язані з його будівництвом, підготовкою до експлуатації тощо.

Трубопровід має на меті переспрямувати природний газ, призначений для Європи, в обхід України, позбавляючи Київ мільярдів доларів щорічних транзитних зборів.

Read More

Справа MH17: уряд Нідерландів не має підстав звинувачувати Україну в незакритті повітряного простору

Наразі не існує переконливих юридичних підстав звинувачувати Україну в неповному закритті свого повітряного простору над частиною Донбасу, в якому був 2014 року збитий пасажирський авіалайнер рейсу MH17, заявив міністр закордонних справ Нідерландів Стеф Блок у листі до парламенту, в якому раніше вимагали такого розслідування.

У листі до нижньої Другої палати парламенту, датованому 5 лютого, міністр посилається на розслідування, яке провів «Фонд безпеки польотів» (Flight Safety Foundation) – неурядова організація, яка базується у США і не має офіційного статусу органу розслідування авіаційних інцидентів, але співпрацює з Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО).

У розслідуванні, текст якого уряд Нідерландів навів на своєму сайті разом із листом голови свого МЗС, зокрема, проаналізовані кількадесят випадків збиття цивільних літаків над зонами конфліктів, і висновок полягає в тому, що практики повністю закривати свій повітряний простір у таких випадках не існує.

Крім того, за наявними даними, в тому числі наданими для цього розслідування українською стороною, не виявлено достатніх фактів, які могли б свідчити, що українські органи, відповідальні за безпеку цивільної авіації над сходом України, в той час знали чи могли знати про загрозу цивільній авіації в повітряному просторі вище від висот, до яких він уже був закритий, тому немає підстав звинувачувати Україну в тому, що цей простір не був закритий повністю.

Так само, мовиться в розслідуванні, не виявлено достатніх фактів, які могли б свідчити, що російські органи, відповідальні за безпеку цивільної авіації над прилеглою територією Росії, в той час знали чи могли знати про загрозу цивільній авіації в повітряному просторі вище від висот, до яких він уже був закритий.

При цьому в листі Блока наголошено, що цей момент, який стосується цивільних органів організації повітряного руху, ніяк не змінює попередньої позиції нідерландського уряду – що саме Росія відповідальна за збиття літака рейсу MH17.

Розслідування «Фонду безпеки польотів» здійснили у відповідь на запит Другої палати парламенту Нідерландів, поданий іще в жовтні 2019 року. Як пояснив міністр закордонних справ Нідерландів, через необхідність співпраці з Україною і Росією це розслідування протривало довше, ніж очікували. Його результати також передадуть послам України і Росії в Нідерландах.

Уряд Нідерландів листом Блока також заявив, що й далі вважає за свій пріоритет досягнення правди, справедливості і відповідальності за загибель 298 людей унаслідок збиття літака.

Росія, а також прихильні до неї сили в інших країнах, зокрема і в Нідерландах, уже не раз домагалися розслідування того, чому на час збиття літака рейсу MH17, коли на сході України вже точилися бойові дії, Україна не закрила повністю свій повітряний простір у регіоні. Іще в жовтні 2019 року парламент Нідерландів проголосував за необхідність розслідувати такі дії України. Але, як уточнював тоді голова МЗС Нідерландів Стеф Блок, існує питання і про те, чому повітряний простір над Донбасом і навколо нього не закрила не тільки Україна, а й Росія.

Це питання порушували й раніше. Ще 2015 року тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін відповідав на такі звинувачення на адресу України: «На той момент ми не усвідомлювали такої загрози, і що Росія може відправити на Донбас такі високотехнологічні системи, які можуть збивати літаки. Ми очікували, що там буде звичайна зброя, яка потрапила з Росії на Донбас, але не така складна, як «Бук».

Наприкінці червня – на початку липня 2014 року авіаційні органи України видали кілька документів, відомих як NOTAM (Notice to Airmen – повідомлення для авіаторів), які є вказівкою національних органів організації повітряного руху про особливі умови польотів у певний час на певній території. Останні з цих документів, чинні з 14 липня 2014 року і на момент збиття, закривали повітряний простір над Донбасом до ешелону FL320, тобто до висоти 9750 метрів. Це значно вище, ніж 4500 метрів досяжності найпотужнішої з відомих наданих на той час Росією її гібридним силам на Донбасі протиповітряної системи «Верба».

Натомість Росія видала своє чинне з півночі з 16 на 17 липня 2014 року попередження щодо прилеглих до кордону з Україною частин свого повітряного простору, яке містило відразу два різні рівні висоти закриття цього простору: в одному місці документа приписувалося закриття до ешелону FL320, як і поруч в Україні, але в іншому місці цього ж документа вказана заборона польотів до ешелону FL530 – це висота 16150 метрів, на якій цивільні літаки вже не літають.

Цей момент викликав запитання до Росії під час першого технічного розслідування причин катастрофи, яке здійснила в 2014–2015 роках Рада розслідувань із питань безпеки Нідерландів. Критики також припускали, що це могло свідчити, що це практично повне закриття повітряного простору було здійснене саме через те, що російську установку «Бук», із якої й збили літак, уже доставили з Росії в Україну.

У нинішньому розслідуванні «Фонду безпеки польотів», яке подав голова МЗС Нідерландів, наведене пояснення російської сторони, що вищий ешелон мав на меті обмежити верхню межу польотів (хоча в реальності ця висота обмежена суто технічними можливостями цивільних пасажирських літаків, і вона значно менша, ніж 16 тисяч метрів). На підставі цієї заяви розслідування вирішило, що цивільні авіаційні органи Росії теж не знали ні про які підстави закривати повітряний простір.

Єдині претензії до України з цього огляду в технічному розслідуванні Рада розслідувань із питань безпеки Нідерландів полягали в тому, що Україна, всупереч рекомендаціям ІКАО, обмеживши тоді мінімальну висоту польотів зі свого боку кордону, не вказала в документі причини цього. Росія натомість назвала причину, сформулювавши її таким чином: «Через бойові дії на території України біля державного кордону з Російською Федерацією і факти обстрілів із території України в бік території Російської Федерації, для забезпечення безпеки міжнародних польотів».

У нинішньому розслідуванні «Фонду безпеки польотів» мовиться, що Росія пояснила цю фразу твердженнями про три випадки літа 2014 року, коли випущені з території України боєприпаси долітали до прикордонної території Росії. Тим часом у ті часи фіксувалися численні випадки обстрілів території України підрозділами Збройних сил Росії безпосередньо з російської території.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

9 березня 2020 року в спеціальному судовому комплексі на території летовища Схіпгол біля Амстердаму почався перший кримінальний судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17 – за першими результатами кримінального розслідування, яке веде в Нідерландах міжнародна Спільна слідча група (JIT). Цей процес, який веде Окружний суд Гааги, з перервами триває далі, останнє на цей час слухання відбулося 1 лютого.

Обвинувачені на цей час – це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий як «Стрєлков», який на момент збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР»; Сергій Дубинський, відомий як «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ»; Олег Пулатов, відомий як «Гюрза» – підполковник запасу повітряно-десантних військ Росії, який на окупованій частині Донбасу отримав «звання полковника» і був тоді заступником Дубинського. Четвертий обвинувачений – громадянин України Леонід Харченко, відомий як «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

Read More

У Китаї схвалили вакцину, яку планують використовувати в Україні

У Китаї регулюючий орган схвалив для використання вакцину виробництва Sinovac Biotech. Про це заявили у компанії, повідомляє Reuters.

Зазначається, що дозвіл вдалося отримати базуючись на результатах двомісячних клінічних випробувань на пізніх стадіях, які проводилися за кордоном. Остаточних даних щодо цих випробувань ще немає.

Випробування першої і другої фази I і II в Китаї показали, що вакцина безпечно викликає імунну відповідь у немолодих учасників, і вона також тестується на учасниках у віці від трьох до 17 років. Однак у компанії попередили, що дані про безпечність вакцини для людей у віці 60 років і старше «обмежені».

Наприкінці грудня в Офісі президента повідомляли, що Україна отримає 1,9 мільйона доз вакцини проти COVID-19 від китайського виробника вакцин.

 

13 січня видання The Wall Street Journal повідомило, що створена китайською компанією Sinovac Biotech вакцина від COVID-19 показала 50% ефективності під час випробувань у Бразилії.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, коментуючи інформацію щодо результатів випробування вакцини у Бразилії на брифінгу 13 січня, зазначив, що згідно з укладеним договором про закупівлю цієї вакцини, її ефективність повинна бути не менше 70%. В іншому випадку Україні повинні повернути кошти.

Він заявив, що ВООЗ вважає ефективність у 50% достатньою для реєстрації вакцини.

Міністерство охорони здоров’я України планує завершити кампанію з вакцинації від коронавірусної хвороби COVID-19 до кінця цього року.

 

Read More

У Кабулі внаслідок вибухів загинули 3 людини

У Кабулі внаслідок вибухів загинули щонайменше три людини, зокрема представники індуїстської меншини. Четверо людей отримали поранення, повідомили у поліції.

Зазначається, що перший вибух стався у магазині в районі Баг-е-Казі. Внаслідок нього обвалилася будівля магазину. Другий вибух пролунав незабаром на тому ж місці, коли поліція та місцеві жителі надавали допомогу пораненим. Загинули двоє мирних жителів.

Відповідальність за вибухи наразі ніхто на себе не взяв.

В іншому нападі у північній частині Кабула вибухнула бомба-липучка, прикріплена до поліцейської машини, в результаті чого загинув один співробітник сил безпеки. За словами офіційних осіб, напад стався в районі Хесе-Аваль.

Тим часом в південному місті Кандагар стався вибух, в результаті якого були поранені троє офіцерів поліції.

Насильство триває по всьому Афганістану, незважаючи на триваючі зусилля щодо досягнення миру між підтримуваним Заходом урядом та угрупованням бойовиків «Талібан».

Read More

«Це удар по мінських домовленостях»: Кулеба заявив про провокації з боку Кремля

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що Росія йде на різноманітні провокації, щоб зашкодити спробам мирного врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Зокрема, так він оцінив у «Суботньому інтерв’ю» недавній так званий форум під назвою «Русскій Донбас», що його російські гібридні сили і російські пропагандисти провели в окупованому нині Донецьку.

«Це провокація. Це конкретний удар по мінських домовленостях і демонстрація зневаги Росії до мінських домовленостей, до зусиль в ТКГ, «нормандського формату», – наголосив він.

«Цей «форум» в Донецьку: можна, звісно, росіянам розводити руками і казати: так це не ми, це якісь там люди приїхали, щось розказували. Але коли приїжджають ключові персонажі російської машини пропаганди і виголошують певні тези і проводиться великий захід, лише меганаївна людина може вважати, що так просто сталося, що це випадково», – сказав Кулеба.

Він згадав також і про інші дії Росії й скеровуваних нею угруповань на окупованій частині Донбасу, зокрема, в Тристоронній контактній групі для врегулювання в цьому регіоні: «Я ж отримую звіти про кожне засідання ТКГ і бачу, хто, що і як каже. Тому картинка, яка в мене є, дозволяє мені абсолютно чітко сказати, що йде ось ця гра. Вони розхитують ТКГ і «Нормандію», дискредитують їх різними провокаціями, наприклад, спробою передати ув’язнених через Віктора Медведчука. Це ж теж демонстративна дія поза межами усталених форматів, провокація. Тобто вони все це розхитують, а паралельно розганяють наратив, що це «Україна вбиває «Мінськ» і «Нормандію». Ось це і є суть російської гри на цьому напрямі».

Так званий форум «Русский Донбасс» відбувся в Донецьку 28 січня. У ньому, серед інших незаконно прибулих із Росії, взяли участь головний редактор російського прокремлівського телеканалу RT, фінансованого державою, Маргарита Симоньян, її чоловік і ведучий прокремлівського телеканалу «НТВ» Тигран Кеосаян, головний редактор радіостанції «Говорит Москва» Роман Бабаян чи Андрій Козенко – в Росії його вважають «депутатом Державної думи», незаконно «обраним» для «представництва» в нижній палаті російського парламенту частини території сусідньої України – окупованого Криму.

На цьому форумі, зокрема, Симоньян сказала: «Люди Донбасу хочуть жити у себе вдома і хочуть бути частиною своєї величезної, великої, нашої щедрої батьківщини. І ми зобов’язані їм це забезпечити. Росіє-матінко, забери Донбас додому». У Москві на це заявили, що думка Симоньян про необхідність приєднати Донбас до Росії є її особистою точкою зору.

В МЗС України цей захід тоді ж назвали прикладом підривної діяльності Росії.

Ватажки підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що як частини російських гібридних сил захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, ще в середині січня заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених українських громадян. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджувалося, що передача мала відбутися «за посередництва Віктора Медведчука» – проросійського українського діяча, народного депутата України, лідера проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» і кума президента Росії Володимира Путіна.

Тим не менше, ця передача не відбулася досі, всупереч численним повідомленням, у яких багато разів змінювалася і кількості звільнюваних, і способи їхньої передачі. Російські і проросійські засоби інформації при цьому пропагували роль у цьому особисто Медведчука. Але з кінця січня про їхню долю практично нічого не чути.

Українська делегація в ТКГ розкритикувала роль Медведчука в поверненні українців із ОРДЛО, заявивши, що він і Росія намагаються «використати полонених у своїх політичних інтересах».

Read More

Байден заявив, що Трамп не повинен отримувати брифінги розвідки

Президент США Джо Байден вважає, що його попередник Дональд Трамп не повинен отримувати секретні брифінги розвідки через його «нестійку поведінку». Про це Байден заявив в інтерв’ю, яке транслювали 5 лютого.

Байден відмовився робити припущення щодо того, що Трамп міг би зробити з секретною інформацією, але сказав, що йому «немає необхідності» отримувати брифінги, які традиційно отримували президенти, що йшли з посади.

«Яку цінність має для нього брифінг розвідки? Який вплив він має взагалі, крім того факту, що може помилитися і щось сказати?» – заявив Байден в інтерв’ю телеканалу CBS.

Прес-секретар Білого дому Джен Псакі заявила раніше цього тижня, що питання щодо надання Трампу брифінгів розвідки ще розглядається, і чи отримає їх колишній глава держави, залежить від чинного президента.

На Трампа наступного тижня чекає другий судовий розгляд у справі про імпічмент за звинуваченням у підбурюванні до заколоту. Втім, Байден наголосив, що рішення щодо надання Трампу секретних даних пов’язане з його «нестійкою поведінкою», а не штурмом Капітолію.

У перший рік перебування Трампа на посаді в багатьох новинах з посиланням на невідомі джерела поідомлялося, що Трамп розкрив секретні матеріали провідним російським дипломатам на зустрічі в Білому домі в травні 2017 року. Пізніше Трамп, схоже, підтвердив ці повідомлення, захищаючи обмін інформацією з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і послом Росії Сергієм Кисляком, заявивши, що він має на це право і хоче, щоб Росія активізувала свою боротьбу з тероризмом.

Деякі законодавці-демократи і принаймні один колишній чиновник адміністрації Трампа сумніваються в доцільності дозволу Трампу отримувати брифінги розвідки. Сьюзан Гордон, яка займала пост головного заступника директора національної розвідки при адміністрації Трампа з 2017 по 2019 рік, закликала Байдена не дозволяти Трампу отримувати брифінги.

Read More

Росія: суд відхилив апеляцію на продовження вироку 5 фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» – адвокат

Апеляційний військовий суд Ростова-на-Дону в Росії залишив під арештом п’ятьох фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» – Ремзі Бекірова, Шабана Умерова, Ризу Ізетова, Раїма Айвазова, і Фархода Базарова.

Таким чином, вони залишаться під арештом до 16 червня 2021 року. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомили в громадському об’єднанні «Кримська солідарність».

Також повідомляється, що Фарход Базаров протягом минулого тижня перехворів ГРВІ з високою температурою, від якої йому довелося лікуватися підручними засобами. Шабан Умеров пережив напад гострого болю в серці.

«Також Шабан Умеров розповів, що був етапований в автозаку в так званому «стакані». Це відсік в автозаку, розміром 50×70 см, і на протязі протягом всього шляху його утримували там. Дані умови можна прирівнювати до тортурних умов, катування», – розповів «Кримській солідарності» адвокат Назім Шейхмамбетов.

Читайте також: Російські слідчі не вказали на українське громадянство фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» – адвокат

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і цивільних журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками торік у березні в Криму.

 

Read More

Агентство Fitch оцінило можливі наслідки протестів у Росії

Міжнародне рейтингове агентство Fitch одним з перших оцінило можливі короткострокові і довгострокові наслідки арешту російського опозиціонера Олексія Навального і масових акцій протесту на його підтримку, які відбулися у Росії наприкінці січня і початку лютого.

Про це йдеться в опублікованому 5 лютого прогнозі Fitch. Агентство залишило довгостроковий суверенний рейтинг Росії на рівні BBB зі стабільним прогнозом. BBB – це рейтинг інвестиційної категорії, що свідчить про низькі на даний момент ризики дефолту. Однак це один з найнижчих рейтингів інвестиційної категорії.

У прогнозі Fitch наголошується, що на рейтинг Росії як і раніше негативно впливає ризик нових санкцій. При цьому агентство не очікує введення в найближчому майбутньому нових санкцій США, оскільки адміністрації Джо Байдена необхідний час для вироблення власної санкцій політики. Ризик масштабних секторальних санкцій США, на кшталт санкцій проти суверенного боргу або заборони для російських банків здійснювати транзакції в доларах, в Fitch оцінюють як невисокий. Імовірність введення нових адресних санкцій ЄС у зв’язку з арештом Навального, проте, зросла.

Самі протести аналітики агентства описують як «численніші, ніж раніше». Відзначається і потенціал для подальших соціальних хвилювань. У короткостроковій перспективі Fitch не бачить загрози дестабілізації ситуації у Росії. При цьому отримання «Єдиною Росією» конституційної більшості на виборах до Державної думи може бути ускладнене. Також може вирости дефіцит бюджету.

«У довгостроковій перспективі більш тривалі протести можуть призвести до підриву авторитету уряду», – мовиться у прогнозі.

У ньому також згадані майбутні вибори президента, які мають відбутися у 2024 році. Поправки до конституції, що дозволяють Володимиру Путіну балотуватися на черговий термін, на думку Fitch, усунули невизначеність, але при цьому створили низку проблем – збільшивши залежність системи від однієї людини і зробивши менш імовірним проведення інституційних реформ, відсутність яких, на думку агентства, веде до зростання протестних настроїв і негативно впливає на перспективи економічного зростання.

 

Read More

У Лівії сторони-суперники домовилися про спільний тимчасовий уряд і майбутні вибори

У Лівії головні сторони громадянської війни, яка точиться в цій країні, домовилися про спільний тимчасовий уряд єдності, який має замінити нинішні адміністрації-суперниці і провести в усій країні парламентські вибори, заплановані на кінець нинішнього року.

74 делегати від обох головних сторін наприкінці п’ятиденних переговорів, що відбулися за посередництва ООН у Женеві, обрали президентську раду, що складається з трьох членів, і прем’єр-міністра, який має протягом трьох тижнів запропонувати на затвердження представниками сторін склад свого уряду. Після його затвердження нинішні паралельні органи влади мають припинити діяльність.

Президентську раду очолив представник сходу країни, дипломат Мухаммад Юнес Менфі. Тимчасовим прем’єром став Абдель-Хамід Мухаммад Дбейба, підприємець, якого підтримують на заході Лівії.

Як заявила спеціальна представниця ООН у справах Лівії Стефані Вільямз, тимчасовий уряд має повністю підтримати домовленість про припинення бойових дій, досягнену минулого року, дотриматися дати виборів, що мають відбутися 24 грудня, і започаткувати «всеохопний процес національного примирення».

Домовленість привітали, зокрема, в Росії й Туреччині, які підтримують протилежні сторони конфлікту в Лівії.

У Лівії ще з часу скинення 2011 року влади диктатора Муаммара аль-Каддафі внаслідок народного повстання, підтриманого країнами НАТО, з різною інтенсивністю точаться громадянські війни.

Головними діячами нинішньої війни є, з одного боку, міжнародно визнаний Уряд національної згоди, підтримуваний ООН, який контролює лише частину заходу країни – столицю Тріполі й сусідні території – за підтримки місцевих, переважно ісламістських угруповань, а з іншого – законно обраний і міжнародно визнаний парламент, на боці якого діє Лівійська національна армія – більша частина колись єдиних збройних сил країни на чолі з головнокомандувачем, якого призначив парламент, фельдмаршалом Халіфою Хафтаром; вони контролюють більшу східну частину країни і не визнають Уряду національної згоди.

Ці сторони, користуючись підтримкою зовнішніх сил, зі змінним успіхом воюють одне з одним; улітку 2020 року сили Уряду національної згоди зуміли відбити наступ на Тріполі військ Хафтара, який декларував намір звільнити столицю від «ісламістів», після чого сторони уклали в жовтні 2020 року перемир’я.

На боці уряду в Тріполі виступають, зокрема, Туреччина, Італія й Катар; Палата представників – парламент, який базується в місті Тобруці, – і її сили на чолі з Хафтаром мають підтримку Росії, Єгипту й Об’єднаних Арабських Еміратів, і меншою мірою Саудівської Аравії і Франції.

Крім згаданих двох головних сторін лівійського конфлікту, в країні діє чимало різноманітних місцевих сил і збройних угруповань, які тією чи іншою мірою контролюють відносно невеликі регіони.

Read More

МЗС України висловлює солідарність з висланими з Росії європейськими дипломатами

«Рішення РФ суперечить Віденській конвенції і є черговим прикладом брутального порушення Росією своїх зобов’язань згідно з міжнародним правом»

Read More

Секретар РНБО обіцяє санкції проти низки депутатів Верховної Ради

Найближчим часом санкції продовжуватимуть вводитися проти певних категорій осіб, як фізичних, так і юридичних – Данілов

Read More

Британія назвала «невиправданим» видворення європейських дипломатів із Росії

Євросоюз також засудив рішення МЗС Росії вислати з країни дипломатів

Read More

У Чорногорії скасували вироки за спробу держперевороту 2016 року

Апеляційний суд Чорногорії скасував вироки Вищого суду в столиці Подгориці, який був судом першої інстанції в справі про спробу державного перевороту 2016 року, і відправив справу на повторний розгляд.

Як вирішив Апеляційний суд, первісні вироки були винесені в травні 2019 року зі «значними порушеннями кримінальної процедури». Повторний розгляд у Вищому суді Подгориці має відбутися з цілком іншим складом суду.

Єдиний із засуджених тоді, який нині перебував за ґратами, має бути негайно звільнений, вирішив суд. Усі інші або вже вийшли на волю, відбувши менші терміни, або на волі чекали на рішення щодо апеляції, або були засуджені заочно і за ґрати й не потрапили.

Загалом у справі, очно чи заочно, були засуджені 13 осіб із 14 первісно обвинувачених – громадяни Росії, Сербії і самої Чорногорії. Зокрема, росіяни Едуард Шишмаков і Володимир Попов, звинувачені також у спробі терористичного акту, отримали тоді заочно 15 і 12 років позбавлення волі. Їх у справі названо працівниками російської військової розвідки, відомої як ГРУ.

Також серед засуджених – восьмеро громадян Сербії і троє чорногорців. Із останніх двоє, Андрія Мандич і Милан Кнежевич, є лідерами проросійської і просербської партії «Демократичний фронт» – на час подій опозиційної, а нині члена владної коаліції. Вони отримали було по п’ять років позбавлення волі за обвинуваченням у створенні кримінальної організації.

Як встановив суд, який виніс вироки, змовники планували в день парламентських виборів 2016 року захопити будівлю парламенту, вбити тодішнього прозахідного прем’єр-міністра Мила Джукановича (інше написання: Дюкановича) і встановити проросійську владу, яка мала б не допустити, зокрема, вступу Чорногорії до НАТО.

Росія заперечує свою причетність до спроби перевороту.

Улітку 2017 року Чорногорія вступила до НАТО. Джуканович тим часом із 2018 року є президентом Чорногорії.

Демократична партія соціалістів під його проводом була владною в Чорногорії з початку 1990-х років. Але на парламентських виборах у серпні 2020 року вона зазнала поразки, а до влади в країні прийшла коаліція просербських і проросійських сил.

Нинішня влада продовжує підтримувати незалежність Чорногорії, яка остаточно відокремилася від союзу з Сербією 2006 року, і її загалом прозахідний курс. Але ця влада вже почала згортати деякі з кроків попередньої.

Зокрема, вона домоглася скасування закону, який фактично мав на меті позбавити домінантну в країні Сербську православну церкву значної частини історичного майна з тим, щоб його можна було передати незалежній від неї автокефальній, але наразі не визнаній у православному світі Чорногорській православній церкві. Той закон викликав значну критику і в Сербії, і в Росії.

Read More