Australia has become the world’s first nation to make digital companies such as Facebook and Google pay domestic news outlets for their content.Parliament approved the law Thursday that would allow a government arbitrator to decide the price a digital company should pay news outlets if the two sides fail to reach an agreement.The final legislation includes a set of amendments as part of an agreement reached Tuesday between the Australian government and Facebook. The amendments include a two-month mediation period that would give social media giants and news publishers extra time to broker agreements before they are forced to abide by the government’s provisions.The agreements ended a stalemate that prompted Facebook to block all Australian news content last week, preventing them from being viewed or shared. The websites of several public agencies and emergency services were also blocked on Facebook, including pages that include up-to-date information on COVID-19 outbreaks, brushfires and other natural disasters.
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Facebook on Wednesday pledged to invest at least $1 billion to support journalism over the next three years as the social media giant defended its handling of a dispute with Australia over payments to media organizations.Nick Clegg, head of global affairs, said in a statement that the company was willing to support news media while reiterating its concerns about mandated payments.”Facebook is more than willing to partner with news publishers,” Clegg said after Facebook restored news links as part of a compromise with Australian officials. “We absolutely recognize quality journalism is at the heart of how open societies function — informing and empowering citizens and holding the powerful to account.”Clegg defended the U.S. social media giant in a blog post titled “The Real Story of What Happened With News on Facebook in Australia.”The social media platform came under fire after it blanked out the pages of media outlets for Australian users and blocked them from sharing any news content, rather than submit to the proposed legislation.Clegg contended in his post that at the heart of the controversy was a misunderstanding about the relationship between Facebook and news publishers.’Free referrals’News groups share their stories at the social network or make them available for Facebook users to share with features such as buttons designed into websites, Clegg noted.Facebook drove some 5.1 billion such “free referrals” to Australian news publishers last year, worth an estimated 407 million Australian dollars, according to Clegg.”The assertions — repeated widely in recent days — that Facebook steals or takes original journalism for its own benefit always were and remain false,” Clegg said. “We neither take nor ask for the content for which we were being asked to pay a potentially exorbitant price.”Clegg said that to comply with the law as originally proposed in Australia, “Facebook would have been forced to pay potentially unlimited amounts of money to multinational media conglomerates under an arbitration system that deliberately misdescribes the relationship between publishers and Facebook.”He maintained that in blacking out all news in the country, “we erred on the side of overenforcement” and acknowledged that “some content was blocked inadvertently” before being restored.
…
Іран повинен надати відповіді на запитання про катастрофу літака «Міжнародних авіаліній України», які виклала у своєму листі спеціальна доповідачка Ради ООН з прав людини з питань позасудових, сумарних або свавільних страт Аньєс Каламар, заявив заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін у коментарі Радіо Свобода.
«Ми неодноразово наголошували на тому, що збиття українського літака в небі над Тегераном є грубим порушенням норм міжнародного права. Зокрема, міжнародного пакту про громадянські та політичні права Чиказької конвенції, Монреальської конвенції. І спеціальна доповідачка в своєму листі також звертає увагу на ці порушення. Я закликаю Іран надати в повній мірі відповіді на запитання, викладені в листі спеціальної доповідачки», – сказав Єнін.
Він наголосив, що вимоги до партнерів по відношенню до Ірану лишаються незмінними.
«Насамперед це взяття в повній мірі на себе відповідальності за збиття літака рейсу PS752; це надання Україні запевнень та гарантій неповторення такого міжнародного протиправного діяння; завершення неупередженого і об’єктивного технічного розслідування; проведення повного відкритого неупередженого кримінального розслідування, з тим, щоб усі винні були притягнуті до відповідальності; надання Україні повного відшкодування за шкоду, заподіяну збиттям літака», – заявив Єнін.
За словами заступника міністра, українська сторона все ще сподівається, що іранська сторона виконає усі взяті на себе міжнародні зобов’язання і слідуватиме саме в цивілізованому дусі.
«У разі подальшого зволікання виконання своїх міжнародних зобов’язань Україна, зрештою, буде змушена вдатися до інших механізмів захисту порушених прав», – додав посадовець.
У відповідь на питання Радіо Свобода про наступний раунд переговорів Єнін сказав: «На сьогодні про конкретні дати не йдеться. Ми з нетерпінням очікуємо технічного розслідування і публікування відповідного звіту. Це стане своєрідним маркером ставлення іранської сторони до всіх цих питань, що я щойно окреслив».
У своєму звіті спецпредставниця ООН заявила, що невідповідності в офіційних поясненнях Ірану здаються надуманими та оманливими, «щоб створити максимум плутанини і мінімум ясності».
Вона оприлюднила лист із запитаннями на 45 сторінках, який вона направила в Тегеран ще в грудні 2020 року. Каламар наголосила, що досі не отримала відповіді.
Літак Boeing 737-800NG з реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу.
Серед загиблих – громадяни шести країн (Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану, Великої Британії), в тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
Іран, попри повідомлення західних країн із посиланням на свої розвідки, що літак був збитий із комплексу протиповітряної оборони «Тор» російського виробництва зі складу Корпусу вартових Ісламської революції, кілька днів продовжував стверджувати, що причиною катастрофи була технічна проблема з літаком.
Лише вранці 11 січня в Ірані офіційно визнали свою вину за збиття українського літака, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.
Read MoreВашингтон вкрай стурбований у зв’язку з арештом лідера найбільшої опозиційної партії Грузії «Єдиний національний рух» Ніки Мелії й інших представників опозиції, заявив речник Держдепартаменту США Нед Прайс.
«Те, що ми бачили в останні дні, суперечить євроатлантичним сподіванням самої Грузії», – заявив Прайс.
Він додав, що Вашингтон закликає всі сторони «проявити стриманість і уникати будь-яких дій або риторики, які могли б призвести до ескалації напруженості або насильства».
«Ми закликаємо владу Грузії діяти відповідно до її євроатлантичних прагнень і підтверджувати свою прихильність принципам демократії, свободи особистості і верховенства закону, гарантуючи, що судова система вільна від політичної упередженості. США підтримують демократичну, безпечну, процвітаючу Грузію, ми продовжимо працювати з Грузією з метою просування верховенства закону і відповідних інститутів», – зазначив Прайс.
Дії влади Грузії розкритикували також і американські сенатори й конгресмени. Вони закликають розрядити політичну ситуацію в Грузії.
Напередодні поліцейські взяли штурмом офіс, в якому перебував Ніка Мелія. Його затримали за звинуваченням у підбурюванні до насильства під час вуличних протестів у червні 2019 року. Він і його прихильники відкидають таке обвинувачення як політично мотивоване.
У цій справі Мелія мав перебувати під заставою, але 17 лютого суд у Тбілісі ухвалив замінити її на арешт, заявивши, що не була сплачена сума застави – яку йому перед тим призначили повторно.
Уже наступного дня через незгоду з цим рішенням із керівництвом владної партії «Грузинська мрія» подав у відставку прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія, який заявив про загрозу політичної поляризації в країні. Міністерство внутрішніх справ тоді вирішило відкласти виконання арешту.
Але коли 22 лютого парламент голосами владної партії затвердив нового прем’єра, Іраклі Ґарібашвілі, який уже був прем’єр-міністром раніше, він відразу ж назвав Мелію «кримінальником» і повідомив, що тепер його арешт буде здійснений. Мелія ж заявляє, що справжня мета його арешту – «ізолювати його від політичних процесів».
…
У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 20 разів порушили режим припинення вогню, в результаті чого один військовослужбовець загинув, ще двоє зазнали поранень.
Згідно з повідомленням, боєць ЗСУ загинув біля Зайцева, де також був поранений військовий через відкриття бойовиками вогню в бік українських позицій з мінометів 82-го калібру та гранатометів різних систем.
«Неподалік Красногорівки противник вів вогонь з мінометів 120-го калібру та станкових протитанкових гранатометів, а біля ПІСКІВ – з великокаліберних кулеметів, стрілецької та снайперської зброї. Внаслідок обстрілу отримав вогнепальне поранення один український захисник», – додали у штабі.
Від початку поточної доби ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил «контрольована українськими воїнами, порушень з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано», повідомляє штаб ООС.
На ресурсах угруповання «ЛНР» українськиї військових звинувачують в трьох обстрілах напередодні. В угурпованні «ДНР» інформації про обстріли за останні години немає.
Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…
Соціальна мережа Twitter повідомила, що видалила 373 акаунти, які, за даними компанії, пов’язані з Росією, Вірменією й Іраном і порушували правила платформи.
За даними компанії, оприлюдненими в блозі 23 лютого, зокрема, видалені 100 акаунтів, пов’язаних із Росією за поширення повідомлень, які підривали довіру до НАТО і були спрямовані проти США і Євросоюзу.
Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що Москва планує вивчити підстави для блокування акаунтів.
У блозі Twitter також повідомив, що видалив 35 акаунтів, пов’язаних із Вірменією, додавши, що вони були спрямовані проти Азербайджану.
Компанія також заявила, що видалила 238 акаунтів з іранськими зв’язками – за різні порушення її політики.
У січні соціальна мережа Twitter повідомила 8 січня, що остаточно заблокувала обліковий запис чинного президента США Дональда Трампа через ризик «підбурювання до насильства».
Read MoreМіжнародна правозахисна організація Amnesty International скасувала рішення про визнання російського опозиційного політика Олексія Навального в’язнем сумління. Про це у вівторок повідомило російське видання «Медіазона» з посиланням на медіаменеджера із захисту прав у Східній Європі та Центральній Азії Олександра Артем’єва.
Крім того, цю інформацію раніше оприлюднив також американський журналіст Аарон Мате.
Радіо Свобода наразі не змогло підтвердити ці повідомлення з інших джерел.
«Ми більше не будемо використовувати по відношенню до нього словосполучення «в’язень сумління», оскільки наш юридичний і політичний департамент, вивчивши висловлювання Навального середини 2000-х років, дійшов висновку, що вони досягають рівня hate speech. Проте наш заклик негайно звільнити його залишається в силі, оскільки він переслідується винятково з політичних мотивів», – зазначив Артем’єв.
За його словами, у правозахисників «склалося враження, що запити на предмет перевірки висловлювань Навального були частиною скоординованої кампанії з його дискредитації за кордоном». Він додав, що Amnesty International продовжить збір підписів під петицією з вимогою звільнення Навального. Джерело «Медіазони» в організації припустило, що за цією кампанією можуть стояти «люди з RT в різних країнах».
17 січня Amnesty International визнала Навального в’язнем сумління після його затримання і подальшого арешту в Росії.
…
Facebook Inc.’s oversight board has received a “user statement” for the case it is deciding about whether the social media company was right to indefinitely suspend former President Donald Trump’s Facebook and Instagram accounts, a board spokeswoman confirmed on Tuesday. Facebook handed the case to its independent board in January after it blocked Trump’s access to his accounts over concerns of further violent unrest following the storming of the U.S. Capitol by the former president’s supporters. The board’s process gave administrators of Trump’s page the option to submit a statement challenging Facebook’s decision. The spokeswoman said the board would have no further comment until it had issued a decision. The appeal was first reported by the UK’s Channel 4 News. Earlier this month, the oversight board said it was extending the public comment period on the case for a week, citing “high levels of interest.” The oversight board spokeswoman said the board had received more than 9,000 comments on the Trump case, the most the board has had for any case. Several academics and civil rights activists have publicly shared their letters urging the board to ban Trump permanently. Republican lawmakers have railed against the ban and demanded Trump’s accounts be reinstated.
…
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який усуває колізію під час виборів керівників вищих навчальних закладів.
У попередній редакції закону про вищу освіту переможцем вважали особу, яка набрала на виборах ректора більш як 50% голосів виборців, що мають право брати участь у виборах. При цьому в законі не було згадки про другий тур виборів.
Одночасно існує постанова уряду, відповідно до якої у другому турі переможцем виборів вважається кандидат, який одержав на виборах більш як 50% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
В оновленій редакції закону йтиметься: «Обраною керівником закладу вищої освіти вважається особа (кандидатура), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, а в разі проведення другого туру – більше 50 відсотків голосів осіб, які взяли участь у голосуванні».
Закон доповнює статтю 42 закону положеннями, згідно з якими якщо у виборах керівника вишу взяли участь дві або більше кандидатур і жодна з них не набрала понад 50% голосів, на сьомий день проводиться другий тур виборів поміж двох осіб, які в першому турі набрали найбільшу кількість голосів.
Якщо обрана за конкурсом кандидатура не пройшла спеціальну перевірку, протягом тижня після закінчення спецперевірки оголошується новий конкурс на заміщення посади керівника вишу.
У разі якщо вибори визнані такими, що не відбулися, або жодна з кандидатур не набрала необхідної кількості голосів, протягом тижня з дня встановлення результатів виборів оголошується новий конкурс.
Read MoreСенат США 23 лютого підтвердив призначення досвідченої дипломатки Лінди Томас-Ґрінфілд послом Вашингтону в ООН.
За неї проголосували 78 сенаторів від обох партій, 20 віддали свої голоси проти.
«Вона візьме на себе роль посла ООН в той час, коли країни світу повинні поглибити свою співпрацю в боротьбі з COVID-19 і боротьбі зі зміною клімату, серед інших найважливіших пріоритетів», – заявив лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер під час дебатів 22 лютого.
Томас-Ґрінфілд кілька десятиліть пропрацювала на дипломатичній службі, зокрема у Ліберії, Швейцарії та Пакистані, а також працювала помічником міністра у справах Африки за адміністрації Барака Обами.
Очікується, що вона почне роботу до того, як у березні Сполучені Штати очолять Раду безпеки ООН.
…
На Мальті винесли вирок у справі про вбивство у 2017 році журналістки Дафне Каруани Ґаліції.
Засуджений до 15 років в’язниці Вінсент Маскат несподівано визнав свою провину.
Журналістка займалася розслідуваннями корупції і загинула в 2017 році: машину журналістки підірвали, коли вона була за кермом.
Маскат був одним з трьох спільників, які замінували автомобіль журналістки. Спочатку він не визнавав своєї провини, але пізніше, ймовірно, уклав угоду з генеральним прокурором.
Інші фігуранти, брати Жорж та Альфред Деджорджіо своєї провини не визнали.
За підозрою в причетності до злочину також був заарештований відомий мальтійський бізнесмен Йорґен Фенек.
Дафне Каруана Ґаліція писала про корупцію в урядових структурах. Вона пройшла через десятки поданих проти неї позовів, а незадовго до загибелі її двічі заарештовувавли.
Розслідування її вбивства виявилося довгим. У 2019 кілька міністрів уряду, зокрема й глава кабінету Джозеф Маскат, пішли у відставку через підозру у зв’язках з людьми, причетними до вбивства.
…
The latest International Labor Organization FILE – Travelers request an Uber ride at Los Angeles International Airport’s LAX-it pick up terminal, Aug. 20, 2020.However, there are a number of downsides to this new form of work. For example, Ryder notes workers sometimes have to pay a commission or a fee just to access the digital labor market. “Workers also frequently struggle to find sufficient well-paid work to earn a decent income, and many do not have access to social protection, and this has become a particular point of concern obviously in the course of the current pandemic. Moreover, workers are often unable to engage in collective bargaining that would allow them to have the way to address some of these issues,” he said.The report finds working hours often can be long and unpredictable. It says half of online platform workers earn less than $2 per hour, women earn less than men and workers in developing countries earn about 60 percent less than those doing the same job in developed countries. Since digital labor platforms operate across multiple jurisdictions, the ILO says international labor standards governing digital platform workers must be enacted. Among its recommendations, authors of the report say self-employed platform workers should have the right to bargain collectively. They say all workers, including platform workers, should have access to adequate social security benefits.
…