Month: February 2021

Рада національної безпеки та оборони на засіданні 19 лютого ухвалила секретне рішення, яке стосується загострення ситуації на Донбасі. Про це розповів на брифінгу секретар РНБО Олексій Данілов.

Він зазначив, що члени ради заслухали звіти головнокомандувача Збройних сил Руслана Хомчака, начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирила Буданова, голови Служби зовнішньої розвідки генерал-лейтенанта Валерія Кондратюка про ситуацію в зоні проведення операції Об’єднаних сил.

Ухвалене рішення не розголошується.

За словами Данілова, йдеться про повернення до рішення РНБО від 5 грудня 2019 року, коли розглядали п’ять сценаріїв розвитку подій на Донбасі. Тепер їх мають переглянути.

Він наголосив, що це питання розглядали через збільшенням порушень  режиму припинення вогню з боку бойовиків на Донбасі.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 
…

Рада національної безпеки України на засіданні 19 лютого ухвалила рішення щодо повернення у державну власність частину нафтопроводу.

«Згідно зі статтею сьомою Закону України «Про трубопровідний транспорт», «магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю України». Розглянувши це питання, РНБО ухвалила рішення про вжиття невідкладних заходів для повернення державного майна народу України», – повідомили в офісі президента.

Правоохоронцям доручили розслідувати, як державна власність опинилася у приватних руках.

Під час брифінгу секретар РНБО Олексій Данілов підтвердив журналістам, що йдеться про нафтопровід «Самара – Західний напрямок».

Раніше у Службі безпеки заявили, що експертові, який сприяв виведенню з державної власності стратегічного об’єкта нафтогазової інфраструктури, повідомили про підозру через неправомірні дії. Підозру оголосили за статтями «зловживання повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням послуг експерта» та «складання та надання суду завідомо неправдивого висновку».

В Офісі генпрокурора уточнили, що виведеною із держвласності виявилася частина трубопроводу «Самара-Західний напрямок», а у зловживанні підозрюється колишній заступник директора ДП «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу». Його імені не називають.
…

Міністерство закордонних справ України наразі не отримувало офіційної інформації від грузинської сторони щодо пом’якшення коронавірусних правил в’їзду для іноземців, зокрема українських громадян. Про це в коментарі Радіо Свобода заявив речник МЗС Олег Ніколенко.

«Водночас, ми усіляко вітали б рішення уряду Грузії відновити можливості для поїздок наших громадян до цієї країни, зокрема з туристичною метою», – додав речник.

Видання «Європейська правда», посилаючись на власні джерела, повідомило, що Тбілісі готується пом’якшити правила, щоб туристи з України могли в’їхати до Грузії. У матеріалі йдеться також про те, що ця країна зберігала кордони закритими весь минулий рік, утім, це не вберегло грузин від COVID-19. Туристичний сезон був зірвано, пише видання.

МЗС Грузії повідомляло, що з 1 лютого відновлюється регулярне авіасполучення, і пасажири, які прибувають до країни, повинні будуть мати негативний результат ПЛР-тесту, зробленого за останні 72 години. Правило не стосується тих людей, які повністю вакциновані, тобто отримали щеплення від коронавірусу в два етапи.

Грузія призупинила регулярне авіасполучення за всіма напрямками в середині березня 2020 року через пандемію COVID-19. Із Грузії і назад здійснювалися тільки спецрейси, спрямовані на повернення громадян країни на батьківщину. Відновлення регулярних рейсів за низкою напрямків почалося з середини літа.
…

Київський апеляційний суд 19 березня продовжить засідання за скаргою у справі щодо книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса», поданою видавництвом Vivat.

На засіданні 19 лютого відбувалося ознайомлення зі справою, сторони представляли свої позиції.

Об 11:00 19 березня відбудуться дебати, повідомили у суді.

Книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла друком у травні 2019 року. Її загальний наклад – 35 тисяч примірників.

У вересні 2019 року народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя» Віктор Медведчук заявив, що просить суд заборонити книжку журналіста й історика Вахтанга Кіпіані про «Справа Василя Стуса», бо та містить «висловлювання, які не відповідають дійсності». Сам журналіст назвав позов тиском на свободу слова.

19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд Києва частково задовольнив позов Медведчука. Суд зобов’язав Кіпіані і видавництво Vivat видалити з книжки із розділів «Кримінальна справа №5. Книга життя і смерті Василя Стуса» та «Чи вбивав адвокат Медведчук поета Василя Стуса» інформацію про особу Медведчука.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.
…

Управління верховного комісара ООН із прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода порахувало загальне число жертв бойових дій на Донбасі з 14 квітня 2014-го до 10 лютого 2020 року.

«За підрахунками УВКПЛ ООН, загальна кількість людських втрат, пов’язаних з конфліктом в Україні (з 14 квітня 2014 року по 31 січня 2021 року), становить 42000-44000: 13100-13300 загиблих (щонайменше 3375 цивільних осіб, приблизно 4150 українських військових та приблизно 5700 членів озброєних груп); та 29500–33500 поранених (7000-9000 цивільних осіб, 9700-10700 українських військових та 12700-13700 членів озброєних груп)», – повідомили в Управлінні верховного комісара ООН із прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода.

Протягом усього періоду конфлікту, з 14 квітня 2014 року по 31 січня 2021 року, на цивільних осіб припадає 25-26 відсотків від загальної кількості осіб, загиблих у зв’язку з конфліктом (3375 з 13100-13300). Таке ж співвідношення стосується і поранень.

«Слід зазначити, що це співвідношення за роки суттєво змінилося: з 33-34 відсотків у 2014 році (одна загибла цивільна особа на двох загиблих українських солдатів або членів озброєних груп), до 4-5 відсотків у 2019–2020 роках: одна цивільна особа, загибла внаслідок артилерійських обстрілів, вогню із СЗЛО (стрілецької зброї й легких озброєнь – ред.) та інцидентів, пов’язаних із мінами на 20-22 українських солдатів або членів збройних груп, загиблих внаслідок артилерійських обстрілів, вогню із СЗЛО та інцидентів, пов’язаних із мінами», – повідомили в ООН.

Як зазначили в ООН, до статистики смертей військових віднесли і випадки, не пов’язані безпосередньо з воєнними діями, зокрема, внаслідок необережного поводження зі зброєю, дорожньо-транспортних пригод, хвороб під час служби в зоні конфлікту, вбивств та самогубств, що становлять близько 30 відсотків від загальної кількості.

Повідомляється також, що у 2019 та 2020 роках до 40 відсотків смертей серед військових у зоні конфлікту спричинені хворобами, вбивствами, самогубствами, дорожньо-транспортними пригодами та іншими причинами, не пов’язаними з бойовими діями. Вони не включені до зазначеного співвідношення.

Бойові дії на сході України розпочалися після того, як Росія незаконно анексувала Крим, а підтримані нею проросійські бойовики почали захоплювати державні установи та штурмувати військові частини на Донбасі.

Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. На Росію ЄС, США й інші країни наклали економічні й політичні санкції.

Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати «хіба що російські добровольці».

 
…

Питання членства України в Європейському союзі має вирішитися до кінця поточного десятиліття. Про це говорили на нараді під головуванням президента Володимира Зеленського щодо стратегії європейської та євроатлантичної інтеграції, передає пресслужба Офісу президента.

На думку учасників наради, «Україна стає країною, де всім затишно й безпечно, а членство у Європейському союзі перестало бути гіпотетичним».

На нараді йшлося про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, її оновлення, а також про інтеграцію у ринки ЄС і Єдиний цифровий ринок Євросоюзу.

«Серед цілей – євроінтеграція та досягнення основних критеріїв щодо набуття повноправного членства в НАТО, синхронізація з європейським Зеленим курсом», – пише пресслужба Офісу президента.

Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським союзом у 2014 році після подій Революції гідності. Документ набрав чинності 1 вересня 2017 року.
12 червня 2020 року Північноатлантичний союз оголосив, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей».

 
…

За його словами, він отримав «18 повідомлень» про те, що 19 лютого проти Володимира Макеєнка, якому офіційно належав «Прямий», будуть запроваджені санкції
…

Спрощеним механізмом розмитнення автомобілів на єврономерах зможуть скористатися понад 500 тисяч автовласників, повідомив Офіс президента, коментуючи увхалений парламентом у першому читанні законопроєкт щодо пільгового митного оформлення автомобілів з європейською реєстрацією. 

«Цей законопроєкт є розумним компромісом, який, з одного боку, допоможе захистити власників уже ввезених недорогих автівок, а з іншого – захистить нашу екологію від шкідливих викидів, але головне – дасть змогу нарешті провести державну реєстрацію цих авто й забезпечити необхідну безпеку всіх учасників дорожнього руху», – зазначив з цього приводу президент України Володимир Зеленський.

В Офісі президента додали, що на пільгове митне оформлення авто дається 180 днів із моменту набрання чинності відповідними законами. Під дію законів потраплятимуть усі транспортні засоби з європейською реєстрацією, що вироблені після 1995 року і відповідають екологічним стандартам не нижче Євро-2.

«Процедура проста й зрозуміла, а формула розмитнення не залежить від вартості автівки, до уваги береться її вік, об’єм та тип двигуна. Базова ставка коливатиметься від нуля до 150 євро. А для двох третин випадків вартість розмитнення не перевищуватиме однієї тисячі євро», – так прокоментував законопроєкт міністр інфраструктури України Владислав Криклій.

Верховна Рада України 18 лютого ухвалила за основу законопроєкт № 4644-д «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України».

Законопроєкт передбачає процедуру доступного розмитнення протягом 180 днів ввезених автомобілів на митну територію України в період до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до документа, спрощена процедура не застосовуватиметься до транспортних засобів, які не відповідають екологічним нормам «Євро-2» та/або мають походження або ввозяться з країни, визнаної державою-агресором.

Восени біля Верховної Ради поновилися акції протесту власників автомобілів на єврономерах, які вимагали пом’якшення умов для розмитнення автомобілі.

Раніше уряд України і Верховна Рада, вже в її нинішньому складі, з більшістю від партії «Слуга народу», кілька разів ухвалювала продовження терміну належного оформлення «євроблях» і відкладала запровадження штрафних санкцій за порушення законодавства в цій галузі.

Попередніми роками через прогалину в законодавстві громадяни України масово користувалися автомобілями на іноземній реєстрації, постійно утримуючи їх у режимі «тимчасового ввезення» і не сплачуючи до бюджету належних платежів. У першу чергу йшлося про старі авто з «єврономерами» – реєстраційними номерами країн Європейського союзу, через що їх неформально назвали «євробляхами».

25 листопада 2018 року в Україні почали діяти закони про розмитнення автомобілів на «єврономерах». Вони, зокрема, встановили новий порядок обчислення акцизу на ввезені автомобілі, який зменшив його величину порівняно з попередніми нормами; ставки мита, податку на додану вартість і збору в Пенсійний фонд лишилися незмінними.

 
…

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №3055 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції)». Про це повідомила пресслужба парламенту.

За це рішення проголосували 322 депутати.

«Законом запроваджується особливий механізм запобігання (профілактики) насильства над дітьми для працівників, що з ними контактують, та конкретизовано заходи щодо захисту дітей, які постраждали від сексуального насильства або стали його свідками», – йдеться в повідомленні.

Відповідно до документа, встановлюється відповідальність за вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку.

Також законопроект доповнює Кримінальний кодекс України новими статтями: «Домагання дитини для сексуальних цілей»; «Свідоме одержання доступу, придбання, володіння, виготовлення або розповсюдження дитячої порнографії»; «Свідоме одержання доступу до дитячої порнографії, володіння нею, її придбання, ввезення, виготовлення, збут або розповсюдження».

Документом доповнено Кримінальний процесуальний кодекс положеннями про те, що кримінальне провадження щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої або неповнолітньої особи має бути здійснюватись невідкладно і розглядатися в суді першочергово. Також передбачено додаткові гарантії врахування найкращих інтересів дитини при проведенні допиту.

 
…

Голова «Укрпошти» Ігор Смілянський повідомив, що дату презентації марки, присвяченої Сухопутним військам Збройних сил України, вирішили перенести з 23 лютого попередньо на 14 березня, коли відзначатимуть День добровольця.

Раніше рішення керівника «Укрпошти» випустити марку 23 лютого, коли «День захисника вітчизни» відзначають у Росії, викликало критику, зокрема, з боку Міністерства оборони і Генштабу ЗСУ.

Смілянський пояснив, що вибрав таку дату навмисне, щоб привернути увагу до події і «потролити сусідів». Крім того, на своїй сторінці у фейсбуці він провів опитування щодо того, чи залишати датою 23 лютого, чи переносити.

«Ну що – голосування довело, що думки українців розділились. Моя залишилась тією, якою була. Але, враховуючи позицію Генерального штабу ЗСУ, ми домовились перенести випуск марки попередньо на 14 березня – Дня добровольця», – написав Смілянський.

Крім того, він повідомив, що на 8 березня «Укрпошта» запланувала випуск марок із зображенням творів українських митців, присвячений жінкам.

«Як мені щойно повідомили, це свято теж святкується в Росії (як до речі й Новий рік). Тож можна починати дискутувати на цю тему теж», – додав голова «Укрпошти».

У Генштабі ЗСУ раніше закликали «Укрпошту» змінити дату виходу марки «Збройні сили України. Сухопутні війська» і запропонували перше погашення поштових марок зазначеної серії приурочити до Дня українського добровольця – 14 березня.

«23 лютого держава-агресор РФ, яка веде війну проти України, відзначає день захисника Вітчизни і день військової слави Росії. Тому ця дата є неприпустимою для промоції Збройних сил України та їх найбільш чисельного виду – Сухопутних військ», – заявляли в Генштабі.

23 лютого – це російський «День захисника вітчизни», раніше «День Радянської армії», який святкували раніше і в Україні – до його скасування 2014 року.

В Україні 14 жовтня відзначають державне свято День захисника України. Його запровадив у 2014 році своїм указом тодішній президент Петро Порошенко.

 
…

Голова окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк втретє не з’явився до Вищого антикорупційного суду України, повідомили в коментарі Радіо Свобода у пресслужбі ВАКС.

«Сьогодні знову він (Павло Вовк – ред.) не прийшов на засідання. Прокурор попросив застосувати до нього привід, а захисниця попросила надати їй час для ознайомлення з клопотанням», – розповіли у ВАКС.

У пресслужбі зазначили, що зараз суддя пішов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення про повторний привід судді.

Як повідомляло Радіо Свобода, раніше Павло Вовк заявив, що перебуває на робочому місці і не переховується від Національного антикорупційного бюро.

Голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка вдруге не змогли доставити до Вищого антикорупційного суду 16 лютого, слідчий суддя  того дня знову ухвалив рішення про те, щоб його доправили до суду.

Павло Вовк раніше назвав незаконним рішення Вищого антикорупційного суду про його примусовий привід на засідання для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

3 лютого у ВАКС повідомили, що суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про примусове доправлення голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

Як повідомила пресслужба ВАКС, 3 лютого у Вищому антикорупційному суді був запланований розгляд клопотання про застосування до Вовка запобіжного заходу у вигляді застави, але він до суду не прийшов і про причини неприбуття не повідомив.

У Національному антикорупційному бюро перед цим повідомили, що детективи НАБУ намагалися вручити голові ОАСК клопотання про відсторонення його від адміністративної посади голови суду, але він відмовився його отримувати, а також вкотре не з’явився за повісткою про виклик до НАБУ.

Для Вовка просять заставу у 3 мільйони гривень. Арештувати його не можна через суддівський імунітет, який не зняла Вища рада правосуддя. НАБУ зверталося до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проєктом відповідного клопотання та проханням ініціювати перед ВРП питання про дозвіл на затримання та взяття від варту Вовка.

17 липня 2020-го стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявляв, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

Також Вовк наголосив, що детективи не вручали йому підозру.

 
…