01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Росія: поліція вперше закрила доступ до місця вбивства Нємцова

У Москві поліцейські затримали волонтерів на місці вбивства опозиційного політика Бориса Нємцова, меморіал вперше за весь час його існування обнесли огорожею. Про це повідомляє Znak.com.

Кількох людей, які чергували на мосту, доставили у відділок в районі «Китай-міста».

Правоохоронці заявили, що мають перевірити їх «на раніше скоєні злочини».

За словами однієї з активісток, їх звинувачують у створенні перешкод руху пішоходів. Вона назвала безпрецедентними вжиті стосовно меморіалу заходи.

Інший волонтер вважає, що правоохоронці збираються знести пам’ятну інсталяцію. Він нагадав, що раніше влада неодноразово перекривала міст, але не сам меморіал. Тепер можливості підійти до нього немає.

У Росії політики та правозахисники просять мера Москви Сергія Собяніна і губернатора Санкт-Петербурга Олександра Бєглова не перешкоджати проведенню заходів пам’яті опозиційного політика Бориса Нємцова 27 лютого.

Борис Нємцов був убитий 27 лютого 2015 року на Великому Москворецькому мосту в Москві. Замовники вбивства досі не встановлені. Марші пам’яті Нємцова відбуваються в містах Росії щороку. Перший марш відбувся на наступний день після вбивства політика. У ньому брали участь понад 50 тисяч людей.

Read More

РНБО ухвалила секретне рішення у зв’язку з загостренням в зоні ООС – Данілов

Рада національної безпеки та оборони на засіданні 19 лютого ухвалила секретне рішення, яке стосується загострення ситуації на Донбасі. Про це розповів на брифінгу секретар РНБО Олексій Данілов.

Він зазначив, що члени ради заслухали звіти головнокомандувача Збройних сил Руслана Хомчака, начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирила Буданова, голови Служби зовнішньої розвідки генерал-лейтенанта Валерія Кондратюка про ситуацію в зоні проведення операції Об’єднаних сил.

Ухвалене рішення не розголошується.

За словами Данілова, йдеться про повернення до рішення РНБО від 5 грудня 2019 року, коли розглядали п’ять сценаріїв розвитку подій на Донбасі. Тепер їх мають переглянути.

Він наголосив, що це питання розглядали через збільшенням порушень  режиму припинення вогню з боку бойовиків на Донбасі.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 

Read More

У Білорусі судять журналістку і лікаря, обвинувачених у розголошенні обставин вбивства Романа Бондаренка

Суд Московського району Мінська 19 лютого закрив від преси процес у справі журналістки Катерини Борисевич і лікаря Артема Сорокіна: їх звинувачують у розголошенні обставин смерті і медичних документів убитого жителя Мінська Романа Бондаренка.

Закрити процес просив прокурор, і суддя став на його бік, пояснивши це рішення необхідністю уникнути «розголошення охоронюваної законом медичної таємниці і даних попереднього розслідування». За його словами, нібито в матеріалах справи Бондаренка є медичні документи, «у тому числі ті, що раніше не публікувалися», які не можуть бути представлені загалу.

Самі обвинувачені, а також мати Романа Бондаренка виступили проти закриття процесу.

Мінчанин Роман Бондаренко помер 12 листопада в лікарні швидкої медичної допомоги. Днем раніше невідомі в цивільному, які зривали у дворі його будинку розвішані червоно-білі протестні стрічки, схопили його і відвезли в невідомому напрямку. Через дві години Романа доправили в РУВС Центрального району Мінська побитого, в несвідомому стані. Ще через півтори години його привезли в лікарню швидкої допомоги в стані коми, після чого він помер.

Кримінальну справу за фактом смерті Романа Бондаренка відкрили лише напередодні, 18 лютого. Перед цим влада довгий час відмовлялася це робити і стверджувала, що у Бондаренка, коли його привезли до лікарні, нібито була діагностована алкогольна інтоксикація, а помер він в результаті бійки, а не тому, що був побитий силовиками.

Однак медичні документи, оприлюднені в тому числі Сорокіним і Борисевич, інформацію про інтоксикацію Бондаренка не підтверджували.

Сорокіна затримали 19 листопада у справі про розголошення медичної таємниці, що спричинило тяжкі наслідки. Того ж дня у цій же справі затримали журналістку TUT.by: вона зі слів лікаря, підкріплених документами, також розповіла, що у вечір бійки Бондаренко не був п’яний. Дії Борисевич і Сорокіна звинувачення кваліфікувало статтею «співучасть у розголошенні медичної таємниці, що спричинило тяжкі наслідки».

 

Read More

У Москві до будівлі ФСБ можуть повернути пам’ятник Дзержинському

Громадська палата російської столиці Москви проведе опитування серед жителів щодо встановлення пам’ятника на Луб’янській площі – перед будівлею, в якому за радянських часів працювало керівництво КДБ, а нині міститься головний офіс ФСБ Росії. Про це повідомив заступник голови палати, головний редактор радіостанції «Ехо Москви» Олексій Венедіктов.

Голосування триватиме з 25 лютого до 5 березня. Учасникам голосування будуть запропоновані два варіанти: керівник репресивного органу російських більшовиків, Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК) Фелікс Дзержинський і князь ХІІІ століття Олександр Невський.

Опитування вирішили провести після того, як кілька публічних осіб, а також громадська організація «Офіцери Росії» запропонували відновити пам’ятник Феліксу Дзержинському.

Пам’ятник Дзержинському, який стояв на Луб’янці з 1958 року, демонтували на вимогу москвичів у серпні 1991 року після невдалої спроби державного перевороту – як символ радянського тоталітаризму. Відтоді він зберігається в парку «Музеон» на Кримському Валу. У різні роки політики, в тому числі представники КПРФ і колишній мер Москви Юрій Лужков, виступали за повернення пам’ятника Дзержинському на Луб’янську площу, але безрезультатно.

 

Read More

РНБО постановила повернути у державну власність частину нафтопроводу довжиною 1433 кілометри

Рада національної безпеки України на засіданні 19 лютого ухвалила рішення щодо повернення у державну власність частину нафтопроводу.

«Згідно зі статтею сьомою Закону України «Про трубопровідний транспорт», «магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю України». Розглянувши це питання, РНБО ухвалила рішення про вжиття невідкладних заходів для повернення державного майна народу України», – повідомили в офісі президента.

Правоохоронцям доручили розслідувати, як державна власність опинилася у приватних руках.

Під час брифінгу секретар РНБО Олексій Данілов підтвердив журналістам, що йдеться про нафтопровід «Самара – Західний напрямок».

Раніше у Службі безпеки заявили, що експертові, який сприяв виведенню з державної власності стратегічного об’єкта нафтогазової інфраструктури, повідомили про підозру через неправомірні дії. Підозру оголосили за статтями «зловживання повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням послуг експерта» та «складання та надання суду завідомо неправдивого висновку».

В Офісі генпрокурора уточнили, що виведеною із держвласності виявилася частина трубопроводу «Самара-Західний напрямок», а у зловживанні підозрюється колишній заступник директора ДП «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу». Його імені не називають.

Read More

МЗС не має даних про про пом’якшення правил в’їзду до Грузії для українців, але «вітало б таке рішення»

Міністерство закордонних справ України наразі не отримувало офіційної інформації від грузинської сторони щодо пом’якшення коронавірусних правил в’їзду для іноземців, зокрема українських громадян. Про це в коментарі Радіо Свобода заявив речник МЗС Олег Ніколенко.

«Водночас, ми усіляко вітали б рішення уряду Грузії відновити можливості для поїздок наших громадян до цієї країни, зокрема з туристичною метою», – додав речник.

Видання «Європейська правда», посилаючись на власні джерела, повідомило, що Тбілісі готується пом’якшити правила, щоб туристи з України могли в’їхати до Грузії. У матеріалі йдеться також про те, що ця країна зберігала кордони закритими весь минулий рік, утім, це не вберегло грузин від COVID-19. Туристичний сезон був зірвано, пише видання.

МЗС Грузії повідомляло, що з 1 лютого відновлюється регулярне авіасполучення, і пасажири, які прибувають до країни, повинні будуть мати негативний результат ПЛР-тесту, зробленого за останні 72 години. Правило не стосується тих людей, які повністю вакциновані, тобто отримали щеплення від коронавірусу в два етапи.

Грузія призупинила регулярне авіасполучення за всіма напрямками в середині березня 2020 року через пандемію COVID-19. Із Грузії і назад здійснювалися тільки спецрейси, спрямовані на повернення громадян країни на батьківщину. Відновлення регулярних рейсів за низкою напрямків почалося з середини літа.

Read More

Суд продовжить розгляд апеляції щодо «Справи Василя Стуса» 19 березня

Київський апеляційний суд 19 березня продовжить засідання за скаргою у справі щодо книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса», поданою видавництвом Vivat.

На засіданні 19 лютого відбувалося ознайомлення зі справою, сторони представляли свої позиції.

Об 11:00 19 березня відбудуться дебати, повідомили у суді.

Книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла друком у травні 2019 року. Її загальний наклад – 35 тисяч примірників.

У вересні 2019 року народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя» Віктор Медведчук заявив, що просить суд заборонити книжку журналіста й історика Вахтанга Кіпіані про «Справа Василя Стуса», бо та містить «висловлювання, які не відповідають дійсності». Сам журналіст назвав позов тиском на свободу слова.

19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд Києва частково задовольнив позов Медведчука. Суд зобов’язав Кіпіані і видавництво Vivat видалити з книжки із розділів «Кримінальна справа №5. Книга життя і смерті Василя Стуса» та «Чи вбивав адвокат Медведчук поета Василя Стуса» інформацію про особу Медведчука.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

Read More

Автобус потрапив у ДТП в Єгипті. МЗС відомо про щонайменше трьох постраждалих українців

Щойнайменше троє громадян України постраждали у ДТП, в яке потрапив їхній автобус на трасі Шарм-ель-Шейх – Каїр, написав у твіттері речник МЗС Олег Ніколенко.

«Наразі відомо про трьох постраждалих громадян України. Вони госпіталізовані. Консули посольства України в Єгипті взаємодіють із місцевою владою для надання консульської допомоги українцям та з’ясування усіх обставин аварії», – зазначив речник.

Для того, щоб потрапити до Єгипту в умовах пандемії, українцям необхідно мати при собі негативний ПЛР-тест або ж пройти цю процедуру в аеропорту після прильоту.

Read More

США офіційно повернулися до Паризької кліматичної угоди

Сполучені Штати офіційно повернулися до Паризької кліматичної угоди, це сталося через місяць після того, як президент Джо Байден заявив про такий намір у свій перший день перебування на посаді.

Повернення до кліматичного пакту 19 лютого схвально сприйняте світовими лідерами, основна увага зараз зосереджена на тому, що планують Сполучені Штати зробити для скорочення викидів парникових газів.

18 лютого генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив, що повернення Сполучених Штатів до угоди «дуже важливе», а колишня очільниця ООН з питань клімату Крістіана Фігерес нарікала на втрату часу в боротьбу зі зміною клімату без участі найбільшої економіки світу.

Колишній президент США Дональд Трамп заявив у 2017 році, що Вашингтон вийде з угоди, заявивши, що продовження участі в ній може принести економічний збиток. Вихід Сполучених Штатів офіційно набрав чинності 4 листопада 2020 року, на наступний день після виборів у США, на яких Трамп програв Байдену.

Адміністрація Байдена заявила, що оголосить свої цілі щодо скорочення викидів до Дня Землі, який відзначається в квітні. Понад 120 країн пообіцяли до середини століття мати нульові викиди парникових газів.

 

Read More

ООН підрахувала кількість жертв бойових дій на Донбасі

Управління верховного комісара ООН із прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода порахувало загальне число жертв бойових дій на Донбасі з 14 квітня 2014-го до 10 лютого 2020 року.

«За підрахунками УВКПЛ ООН, загальна кількість людських втрат, пов’язаних з конфліктом в Україні (з 14 квітня 2014 року по 31 січня 2021 року), становить 42000-44000: 13100-13300 загиблих (щонайменше 3375 цивільних осіб, приблизно 4150 українських військових та приблизно 5700 членів озброєних груп); та 29500–33500 поранених (7000-9000 цивільних осіб, 9700-10700 українських військових та 12700-13700 членів озброєних груп)», – повідомили в Управлінні верховного комісара ООН із прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода.

Протягом усього періоду конфлікту, з 14 квітня 2014 року по 31 січня 2021 року, на цивільних осіб припадає 25-26 відсотків від загальної кількості осіб, загиблих у зв’язку з конфліктом (3375 з 13100-13300). Таке ж співвідношення стосується і поранень.

«Слід зазначити, що це співвідношення за роки суттєво змінилося: з 33-34 відсотків у 2014 році (одна загибла цивільна особа на двох загиблих українських солдатів або членів озброєних груп), до 4-5 відсотків у 2019–2020 роках: одна цивільна особа, загибла внаслідок артилерійських обстрілів, вогню із СЗЛО (стрілецької зброї й легких озброєнь – ред.) та інцидентів, пов’язаних із мінами на 20-22 українських солдатів або членів збройних груп, загиблих внаслідок артилерійських обстрілів, вогню із СЗЛО та інцидентів, пов’язаних із мінами», – повідомили в ООН.

Як зазначили в ООН, до статистики смертей військових віднесли і випадки, не пов’язані безпосередньо з воєнними діями, зокрема, внаслідок необережного поводження зі зброєю, дорожньо-транспортних пригод, хвороб під час служби в зоні конфлікту, вбивств та самогубств, що становлять близько 30 відсотків від загальної кількості.

Повідомляється також, що у 2019 та 2020 роках до 40 відсотків смертей серед військових у зоні конфлікту спричинені хворобами, вбивствами, самогубствами, дорожньо-транспортними пригодами та іншими причинами, не пов’язаними з бойовими діями. Вони не включені до зазначеного співвідношення.

Бойові дії на сході України розпочалися після того, як Росія незаконно анексувала Крим, а підтримані нею проросійські бойовики почали захоплювати державні установи та штурмувати військові частини на Донбасі.

Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. На Росію ЄС, США й інші країни наклали економічні й політичні санкції.

Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати «хіба що російські добровольці».

 

Read More

Офіс президента: питання членства України в ЄС має вирішитися до кінця поточного десятиліття

Питання членства України в Європейському союзі має вирішитися до кінця поточного десятиліття. Про це говорили на нараді під головуванням президента Володимира Зеленського щодо стратегії європейської та євроатлантичної інтеграції, передає пресслужба Офісу президента.

На думку учасників наради, «Україна стає країною, де всім затишно й безпечно, а членство у Європейському союзі перестало бути гіпотетичним».

На нараді йшлося про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, її оновлення, а також про інтеграцію у ринки ЄС і Єдиний цифровий ринок Євросоюзу.

«Серед цілей – євроінтеграція та досягнення основних критеріїв щодо набуття повноправного членства в НАТО, синхронізація з європейським Зеленим курсом», – пише пресслужба Офісу президента.

Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським союзом у 2014 році після подій Революції гідності. Документ набрав чинності 1 вересня 2017 року.
12 червня 2020 року Північноатлантичний союз оголосив, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей».

 

Read More

Байден хоче надати 4 млрд доларів на програму вакцинації для бідних країн – ЗМІ

Президент США Джо Байден хоче надати 4 мільярди доларів на програму вакцинації для більш бідних країн, повідомляють західні ЗМІ з посиланням на свої джерела.

Білий дім планує анонсувати свої наміри під час зустрічі «Групи семи» на віртуальному саміті й хоче спонукати інші країни на аналогічні кроки.

США мають намір одразу надати 2 мільярди доларів для міжнародної програми COVAX, яка намагається забезпечити чесне постачання вакцин у всьому світі, розповів неназваний чільний американський посадовець.

Ще 2 мільярди доларів Вашингтон має надати впродовж наступних двох років, коли інші країни виконають свої обіцянки.

COVAX – це глобальний проєкт із закупівлі та розповсюдження вакцин щонайменше для найбільш вразливих 20 відсотків у кожній країні.

 

Read More

США запровадили санкції проти десятків білоруських чиновників

США запровадили візові обмеження щодо 43 громадян Білорусі у відповідь на тюремний термін для двох журналісток телеканалу «Белсат», обшуки у журналістів і правозахисників та інші порушення прав людини під час придушення масових виступів проти Олександра Лукашенка. Про це повідомляє сайт Держдепартаменту.

Список імен тих, кому буде заборонений в’їзд на територію США, не наводиться. Однак уточнюється, що серед них «високопоставлені офіційні особи в сфері юстиції, керівники правоохоронних органів, і рядові співробітники, які затримували і застосовували насильство до мирних демонстрантів». Крім того, санкції запроваджуються проти суддів і прокурорів, причетних до засудження демонстрантів і журналістів, а також «співробітників адміністрацій навчальних закладів, що погрожували студентам, які брали участь в мирних протестах».

Раніше аналогічні заходи вже були вжиті щодо 66 білоруських чиновників.

Таким чином, всього в списку санкцій вже 109 осіб, зазначив держсекретар США Ентоні Блінкен. «Білоруський народ заслуговує на вільні та чесні вибори», – наголосив він.

18 лютого суд у Мінську засудив до двох років колонії журналісток каналу «Белсат» Катерину Андрєєву (Бахвалову) і Дар’ю Чульцову – за стрім з акції протесту 15 листопада. За версією слідства, журналістки організовували акцію протесту і створювали її масовість, щоб протистояти співробітникам міліції. Правозахисники визнали Чульцову і Андрєєву політичними ув’язненими.

16 лютого у всій Білорусі відбулася серія обшуків щонайменше у 25 журналістів і правозахисників. Влада пояснила обшуки наміром «встановити обставини фінансування протестної діяльності». Дії білоруської влади викликали жорстку критику в Євросоюзі.

 

Read More

China Blocked Clubhouse App Fearing Uncontrolled Public Discourse

For a brief time before Beijing banned the audio chat app Clubhouse, tech-savvy Chinese joined global discussions on taboo topics — Beijing’s placement of Uighurs in concentration camps in Xinjiang, Hong Kong’s pro-democracy movement and the 1989 Tiananmen Square protests — absorbing perspectives and information far outside the lines drawn by the Communist Party.Unlike Twitter posts, there was no public record of the app’s audio messages, which may complicate official monitoring efforts, according to In this file illustration photo taken on Jan. 25, 2021, shows the application Clubhouse on a smartphone in Berlin.Yu Ping, the former China country director of the American Bar Association’s Rule of Law Initiative, told VOA that while only a few people with access to iPhones registered outside China can access Clubhouse, they are often members of “China’s intellectual class, and for the authorities these are people who need to be more controlled” than ordinary citizens.Ping pointed out that any authoritarian government like China’s wants to control information and public opinion. In China, if information is not effectively manipulated and public opinion is not well-directed, authorities see an intolerable existential threat to the regime.Banning Clubhouse and the virtual private networks (VPNs) that give users the ability to surmount the Great Firewall manifests Beijing’s fear, he said.June Dreyer, professor of political science at the University of Miami, said Chinese authorities removed Clubhouse because audio content is harder to control compared with text content. Dreyer said although Chinese people used the app to comment on current affairs and even criticize the government, authorities shouldn’t have blocked the app even though they can.Users are going to get angry because they enjoyed Clubhouse, she said. Blocking it will upset people even more and then they will “seek more ways to vent their grievances. Sometimes it’s just better to let people who want to complain, complain.” Dreyer said the damage that banning Clubhouse causes to people who want to voice their opinion is limited. “As I say, people who have things that they want to talk about will always find ways to talk about them,” she said. “They can be repressed or suppressed, but there are always ways around that.” There are also concerns that the app has security flaws that could provide Chinese authorities access to user information. The Stanford Internet Observatory believes Clubhouse chatroom metadata are relayed to servers hosted in China, so the Chinese government potentially has access to users’ raw audio.  In addition, the Stanford Internet Observatory blog confirmed that the software that supplies back-end infrastructure to Clubhouse is based in China and because a user’s unique Clubhouse ID number and chatroom ID are transmitted in plain text, it is possible to connect Clubhouse IDs with user profiles. Clubhouse told the Stanford Internet Observatory blog that it is “deeply committed to data protection and user privacy.”The app told the blog that when it launched, it was available to every country worldwide except China. Some people in China found a workaround to download the app, which meant that the conversations they were a part of could be transmitted via Chinese servers.“With the help of researchers at the Stanford Internet Observatory, we have identified a few areas where we can further strengthen our data protection.” 

Read More

ЄС визначиться з санкціями проти Росії через арешт Навального в лютому – ЗМІ

Представники країн ЄС домовляться про санкції за арешт російського опозиціонера Олексія Навального 22 лютого. Про це пише Bloomberg з посиланням на дипломатичні джерела.

Зазначається, що санкції не торкнуться великих російських підприємців.

За словами співрозмовників агентства, в ЄС є розбіжності щодо того, хто має бути у санкційному списку. Брюссель також побоюється зростання впливу Пекіна спільно з Москвою. Ймовірно, обмеження запровадять проти чиновників, які причетні безпосередньо до кримінальної справи проти Навального.

За даними Reuters, Брюссель може запровадити санкції перед самітом ЄС 25 березня.

Соратники Олексія Навального звернулися до влади США і ЄС із закликом запровадити персональні санкції проти 35 людей з оточення російського президента, причетних, як вони стверджують, до корупції і порушення прав людини. Навальний і його прихильники підкреслюють, що закликають не до секторальних санкцій, а до точкових заходів впливу на конкретних осіб. Після цього в Росії стали обговорюватися питання відповідальності за заклики до санкцій, аж до позбавлення громадянства.

Європейський союз засудив затримання і ув’язнення Навального після того, як він повернувся до Росії після лікування в Німеччині від отруєння бойовою нервово-паралітичною отрутою класу «новачок», яке, за даними розслідувань, здійснили російські спецслужби. Європейський парламент закликав у зв’язку з цим запровадити санкції щодо ближнього кола президента Росії Володимира Путіна.

Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, який нещодавно побував із візитом у Москві, не виключив нових санкцій проти Росії, яка, на його думку, рухається «авторитарним шляхом».

Агентство Reuters із посиланням на джерела повідомляло, що після рішення російського суду відправити Навального в колонію нові санкції ЄС можуть торкнутися оточення президента Росії Володимира Путіна. Активи наближених до нього людей можуть заморозити, їм можуть заборонити поїздки в ЄС. Саме цього вимагають від західних дипломатів також соратники Навального.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у відповідь заявив, що Росія готова розірвати відносини з Євросоюзом у випадку значного посилення санкцій проти Москви.

 

Read More

NASA посадила марсохід на поверхню Марса

У NASA додали, що апарат «живий», тобто передає сигнали на Землю. Він вже надіслав перше фото поверхні планети

Read More

Facebook Dubbed ‘Bully’ as Backlash Grows over Dispute with Australia

An international backlash was growing Thursday to Facebook blocking users of its platform in Australia from viewing or sharing links to domestic and international news stories, with the social media giant accused of behaving like a “bully.”
Facebook’s move to block the content ahead of Australian lawmakers approving a new measure forcing the company to pay media organizations is prompting widespread condemnation from politicians in Europe and North America.
They say the social media giant is being disrespectful of democracy and shamelessly exploiting its monopolistic commercial power.Campbell Brown, head of Facebook’s news partnerships team, introduces Facebook CEO Mark Zuckerberg at the Paley Center, Oct. 25, 2019 in New York.”What the proposed law introduced in Australia fails to recognize is the fundamental nature of the relationship between our platform and publishers,” Campbell Brown, Facebook’s vice president of global news partnerships, wrote in a post Wednesday. “I hope in the future, we can include news for people in Australia once again.”
Rights groups also joined in with scathing criticism. Amnesty International said it was “extremely concerning that a private company is willing to control access to information that people rely on.”
It added, “Facebook’s willingness to block credible news sources also stands in sharp distinction to the company’s poor track record in addressing the spread of hateful content and disinformation on the platform.”The ABC News Facebook page is seen on a screen in Canberra, Australia, Feb. 18, 2021.Access cut
Facebook’s action means that users located outside Australia are unable to access via the platform news produced by Australian broadcasters and newspapers, and people inside Australia cannot access any news content via Facebook at all.
Facebook’s move is not deterring the Australian Parliament from approving the new law — the world’s first to require social media companies to pay media outlets for using their content.FILE – Australian Prime Minister Scott Morrison is pictured in Tokyo, Nov. 17, 2020.The law will likely come into force next week. Australian Prime Minister Scott Morrison said Facebook had “unfriended Australia.” He described the company as arrogant and bullying and warned that Facebook was stoking international fears about oversized technology companies.
Under Australia’s new media code, social media companies will be required to reach a payment deal for news content linked or shared on their platforms. If an agreement proves elusive, an independent arbitrator can set pricing.
Facebook’s block took effect overnight Wednesday, with the digital giant preventing the sharing of news, including content from the country’s public broadcasters, as well as government pages featuring weather and emergency service warnings. Sharing or linking to community, women’s health and domestic violence pages also disappeared.
Elaine Pearson, Australia director at Human Rights Watch, said it was a “dangerous turn of events. Cutting off access to vital information to an entire country in the dead of the night is unconscionable.”
“We will not be intimidated by this act of bullying by Big Tech,” Morrison said in a statement.
He added, “These actions will only confirm the concerns that an increasing number of countries are expressing about the behavior of Big Tech companies who think they are bigger than governments and that the rules should not apply to them. They may be changing the world, but that doesn’t mean they should run it.”
Morrison’s remarks were echoed elsewhere.
In Britain, Facebook’s action was described by Conservative lawmaker Julian Knight, chairman of a parliamentary culture and media committee, as “one of the most idiotic but also deeply disturbing corporate moves of our lifetimes.
“Australia’s democratically elected government is democratically elected. And they have the right to make laws and legislation. And it’s really disrespecting democracy to act in this fashion,” he told British broadcaster Sky News.
In 2019, a British government review found that Facebook and Google had a damaging impact on Britain’s news media because they attracted the lion’s share of online advertising revenue, starving private sector broadcasters and newspapers of income. Researchers found that 61% of British media advertising goes to either Facebook or Google.
Google threatened to take similar action, but last week it began signing preemptive payment deals. Google also has been striking voluntary deals in Britain and some European countries.
Margrethe Vestager, the European Union’s competition commissioner, said Facebook and Google, owner of the world’s most used search engine, act like “a de facto duopoly.”
In a post, Facebook told Australia’s 18 million users that it had acted reluctantly and argued the new law misunderstood the relationship between Facebook and publishers who use it to share news content.Facebook advocates
But Facebook also has defenders in the tech industry.
Mike Masnick, founder of the California-based blog Techdirt.com, said users are not being blocked from accessing news. “Contrary to the idea that this is an ‘attack’ on journalism or news in Australia, it’s not. The news still exists in Australia. News companies still have websites. People can still visit those websites,” he said in a blog post.
Australia’s move to tax links is alarming, Masnick adds. “This is fundamentally against the principles of an open internet. The government saying that you can’t link to a news site unless you pay a tax should be seen as inherently problematic for a long list of reasons. At a most basic level, it’s demanding payment for traffic.”
On Thursday, the tech giant started to allow access via its platform from public health websites.
Facebook’s move to block media content in Australia was lambasted by Britain’s News Media Association. Henry Faure Walker, chairman of the group, said the action showed why countries need to coordinate robust regulation. He said the action was “a classic example” of a monopoly power “trying to protect its dominant position with scant regard for the citizens and customers it supposedly serves.”
Facebook’s British critics also highlighted emerging news that the tech giant has accepted funding from China’s state-controlled media organizations, including the China Daily newspaper and China Global Television Network (CGTN), to promote Chinese government denials that Beijing has been targeting ethnic Uighur Muslims and other minorities in the northwest region of Xinjiang in what the U.S. government has labeled a “genocide.”
An investigation this week by Britain’s trade journal the Press Gazette unearthed details of payments being made by Chinese state-controlled media to Facebook to advertise and promote the stories dismissing international concerns over the plight of the Uighurs as Western “disinformation.” 

Read More

Порошенко заявив, що купив телеканал «Прямий»

За його словами, він отримав «18 повідомлень» про те, що 19 лютого проти Володимира Макеєнка, якому офіційно належав «Прямий», будуть запроваджені санкції

Read More

Спрощеним розмитненням «євроблях» зможуть скористатися понад 500 тисяч автовласників – ОП

Спрощеним механізмом розмитнення автомобілів на єврономерах зможуть скористатися понад 500 тисяч автовласників, повідомив Офіс президента, коментуючи увхалений парламентом у першому читанні законопроєкт щодо пільгового митного оформлення автомобілів з європейською реєстрацією. 

«Цей законопроєкт є розумним компромісом, який, з одного боку, допоможе захистити власників уже ввезених недорогих автівок, а з іншого – захистить нашу екологію від шкідливих викидів, але головне – дасть змогу нарешті провести державну реєстрацію цих авто й забезпечити необхідну безпеку всіх учасників дорожнього руху», – зазначив з цього приводу президент України Володимир Зеленський.

В Офісі президента додали, що на пільгове митне оформлення авто дається 180 днів із моменту набрання чинності відповідними законами. Під дію законів потраплятимуть усі транспортні засоби з європейською реєстрацією, що вироблені після 1995 року і відповідають екологічним стандартам не нижче Євро-2.

«Процедура проста й зрозуміла, а формула розмитнення не залежить від вартості автівки, до уваги береться її вік, об’єм та тип двигуна. Базова ставка коливатиметься від нуля до 150 євро. А для двох третин випадків вартість розмитнення не перевищуватиме однієї тисячі євро», – так прокоментував законопроєкт міністр інфраструктури України Владислав Криклій.

Верховна Рада України 18 лютого ухвалила за основу законопроєкт № 4644-д «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України».

Законопроєкт передбачає процедуру доступного розмитнення протягом 180 днів ввезених автомобілів на митну територію України в період до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до документа, спрощена процедура не застосовуватиметься до транспортних засобів, які не відповідають екологічним нормам «Євро-2» та/або мають походження або ввозяться з країни, визнаної державою-агресором.

Восени біля Верховної Ради поновилися акції протесту власників автомобілів на єврономерах, які вимагали пом’якшення умов для розмитнення автомобілі.

Раніше уряд України і Верховна Рада, вже в її нинішньому складі, з більшістю від партії «Слуга народу», кілька разів ухвалювала продовження терміну належного оформлення «євроблях» і відкладала запровадження штрафних санкцій за порушення законодавства в цій галузі.

Попередніми роками через прогалину в законодавстві громадяни України масово користувалися автомобілями на іноземній реєстрації, постійно утримуючи їх у режимі «тимчасового ввезення» і не сплачуючи до бюджету належних платежів. У першу чергу йшлося про старі авто з «єврономерами» – реєстраційними номерами країн Європейського союзу, через що їх неформально назвали «євробляхами».

25 листопада 2018 року в Україні почали діяти закони про розмитнення автомобілів на «єврономерах». Вони, зокрема, встановили новий порядок обчислення акцизу на ввезені автомобілі, який зменшив його величину порівняно з попередніми нормами; ставки мита, податку на додану вартість і збору в Пенсійний фонд лишилися незмінними.

 

Read More

NASA посадило ровер на поверхню Марса

Національне аерокосмічне агентство США (NASA) посадило космічний ровер Perseverance («Наполегливість») на поверхню Марса.

Ровер сів у запланованій точці посадки, кратері Єзеро.

Новина доповнюється.

Read More

НАТО не ухвалило остаточного рішення щодо місії в Афганістані – Столтенберґ

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що під час відеоконференції міністрів оборони країн-членів блоку не вдалося ухвалити остаточне рішення щодо подальшої долі місії в Афганістані, а саме, чи виводити з країни війська та коли це робити.

Зустріч відбулася на фоні рішення адміністрації президента США Джо Байдена переглянути угоду з «Талібаном», згідно з якою американські війська мали залишити країну до травня. Вашингтон хоче оцінити, наскільки виконують свої зобов’язання бойовики.

Незважаючи на початок мирних переговорів між афганськими учасниками переговорів і талібами в Катарі в вересні, насильство в Афганістані різко зросла, що викликає стурбованість з приводу занадто раннього виведення військ НАТО і потенційно дозволяє повстанцям претендувати на перемогу.

«На даному етапі ми не ухвалили остаточного рішення про майбутнє нашої присутності», – наголосив Столтенберґ. Він додав, що найближчим часом союзники продовжать консультації з цього приводу, осільки за угодою дедлайн – 1 травня.

Напередодні віртуальної зустрічі міністр оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер заявила, що мирні переговори не досягли достатнього прогресу для повного виведення військ. «Це означає, що нам доведеться підготуватися до зміни ситуації в області безпеки і зростаючої загрози як для міжнародних військ, так і для наших власних солдат», – зазначила вона.

Держсекретар США Ентоні Блінкен 18 лютого обговорив з президентом Афганістану Ашрафом Гані поточний огляд стратегії США в Афганістані, повідомив Держдепартамент. Блінкен сказав Гані, що Сполучені Штати дотримуються мирної угоди, яке включає «справедливе і міцне політичне врегулювання, а також постійне і всеосяжне припинення вогню».

Раніше члени Конгресу США та міжнародні правозахисні організації закликали Вашингтон відкласти виведення військ через зростання насильства у Афганістані.

Лише 18 лютого два професори Кабульського університету загинули в результаті вибуху бомби, прикріпленої до їхнього автомобіля в столиці.

«Ми стикаємося з багатьма дилемами, і легких варіантів немає. Якщо ми залишимося після першого травня, ми ризикуємо [зіткнутися зі] ще більшим насильством, новими нападами на наші власні війська… Але якщо ми підемо, то ми також ризикуємо втратити те, чого вдалося досягнути», – заявив Столтенберґ після відеоконференції.

Він додав, що міністр оборони США Ллойд Остін пообіцяв проконсультуватися з союзниками і партнерами щодо подальших дій.

 

Read More

Рада імплементувала норми Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуального насильства

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №3055 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції)». Про це повідомила пресслужба парламенту.

За це рішення проголосували 322 депутати.

«Законом запроваджується особливий механізм запобігання (профілактики) насильства над дітьми для працівників, що з ними контактують, та конкретизовано заходи щодо захисту дітей, які постраждали від сексуального насильства або стали його свідками», – йдеться в повідомленні.

Відповідно до документа, встановлюється відповідальність за вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку.

Також законопроект доповнює Кримінальний кодекс України новими статтями: «Домагання дитини для сексуальних цілей»; «Свідоме одержання доступу, придбання, володіння, виготовлення або розповсюдження дитячої порнографії»; «Свідоме одержання доступу до дитячої порнографії, володіння нею, її придбання, ввезення, виготовлення, збут або розповсюдження».

Документом доповнено Кримінальний процесуальний кодекс положеннями про те, що кримінальне провадження щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої або неповнолітньої особи має бути здійснюватись невідкладно і розглядатися в суді першочергово. Також передбачено додаткові гарантії врахування найкращих інтересів дитини при проведенні допиту.

 

Read More

В «Укрпошті» вирішили перенести випуск марки, присвяченої ЗСУ, після критики Генштабу

Голова «Укрпошти» Ігор Смілянський повідомив, що дату презентації марки, присвяченої Сухопутним військам Збройних сил України, вирішили перенести з 23 лютого попередньо на 14 березня, коли відзначатимуть День добровольця.

Раніше рішення керівника «Укрпошти» випустити марку 23 лютого, коли «День захисника вітчизни» відзначають у Росії, викликало критику, зокрема, з боку Міністерства оборони і Генштабу ЗСУ.

Смілянський пояснив, що вибрав таку дату навмисне, щоб привернути увагу до події і «потролити сусідів». Крім того, на своїй сторінці у фейсбуці він провів опитування щодо того, чи залишати датою 23 лютого, чи переносити.

«Ну що – голосування довело, що думки українців розділились. Моя залишилась тією, якою була. Але, враховуючи позицію Генерального штабу ЗСУ, ми домовились перенести випуск марки попередньо на 14 березня – Дня добровольця», – написав Смілянський.

Крім того, він повідомив, що на 8 березня «Укрпошта» запланувала випуск марок із зображенням творів українських митців, присвячений жінкам.

«Як мені щойно повідомили, це свято теж святкується в Росії (як до речі й Новий рік). Тож можна починати дискутувати на цю тему теж», – додав голова «Укрпошти».

У Генштабі ЗСУ раніше закликали «Укрпошту» змінити дату виходу марки «Збройні сили України. Сухопутні війська» і запропонували перше погашення поштових марок зазначеної серії приурочити до Дня українського добровольця – 14 березня.

«23 лютого держава-агресор РФ, яка веде війну проти України, відзначає день захисника Вітчизни і день військової слави Росії. Тому ця дата є неприпустимою для промоції Збройних сил України та їх найбільш чисельного виду – Сухопутних військ», – заявляли в Генштабі.

23 лютого – це російський «День захисника вітчизни», раніше «День Радянської армії», який святкували раніше і в Україні – до його скасування 2014 року.

В Україні 14 жовтня відзначають державне свято День захисника України. Його запровадив у 2014 році своїм указом тодішній президент Петро Порошенко.

 

Read More

Росія: суд відмовився змінити запобіжний захід Олегу Навальному

Московський суд залишив чинним запобіжний захід брату російського опозиційного політика Олексія Навального, Олегу Навальному.

Суд відхилив апеляцію захисту Навального щодо рішення суду нижчої інстанції відправити його під домашній арешт за звинуваченням у порушенні протиепідемічних заходів шляхом публічних закликів до участі у несанкціонованих мітингах на підтримку Олексія Навального

Олег Навальний – один з 10 прихильників і соратників Навального, затриманих в січні напередодні несанкціонованих масових мітингів проти арешту критика Кремля. Більшість з них помістили під домашній арешт, звинувативши їх у порушенні протиепідемічних заходів. У випадку визнання винними їм загрожує до двох років позбавлення волі.

8 лютого правозахисний центр «Меморіал» в Москві визнав їх політв’язнями.

Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального.

Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.

На засіданні 2 лютого суддя вирішила задовольнити відповідне клопотання російських тюремників, які просили змінити Навальному умовне покарання на ув’язнення терміном три з половиною роки у справі «Ів-Роше», заявляючи, що він порушив умови випробувального терміну. Навальний це заперечував і просив суд звільнити його.

 

 

Read More

Грузія: Ґарібашвілі повертається на посаду прем’єра після відставки Ґахарії

Владна партія Грузії «Грузинська мрія» назвала Іраклія Ґарібашвілі новим прем’єр-міністром через кілька годин після того, як Ґіорґі Ґахарія подав у відставку з цієї посади.

Досі 39-річний Ґарібашвілі, який здобув освіту в Парижі, був міністром оборони в уряді Ґахарії.

Ґахарія оголосив про відставку 18 лютого, пояснивши це розбіжностями з командою влади щодо виконання рішення суду стосовно лідера опозиції Ніки Мелії.

17 лютого суд заарештував Мелію, лідера грузинської опозиційної партії «Єдиний національний рух», якого звинувачують в організації та керівництві груповим насильством на акції протесту перед будівлею парламенту в червні 2019 року після візиту російського депутата Сергія Гаврилова. Захист Мелії називає рішення суду політично мотивованим. У разі засудження йому загрожує до дев’яти років позбавлення волі.

За словами Ґахарії, рішення про арешт Мелії може призвести до подальшої ескалації політичної кризи і загрожуватиме добробуту громадян Грузії.

Після рішення Ґахарії, Міністерство внутрішніх справ заявило, що тимчасово відкладає затримання Мелії.

Ґарібашвілі був невідомим у політиці до того, як колишній прем’єр-міністр і мільярдер Бідзіна Іванішвілі призначив його міністром внутрішніх справ у жовтні 2012 року. Це сталося після того, як партія «Грузинська мрія» Іванішвілі перемогла на вибрах прихильників експрезидента Міхеїла Саакашвілі.

У листопаді 2013 року Ґарібашвілі став наймолодшим головою уряду в Європі, коли його призначили прем’єр-міністром, він перебував на посаді до грудня 2015-го.

Read More

Facebook Bans Australian Users From Sharing News in Dispute Over New Law

Facebook is blocking Australian users from sharing or viewing news content amid a dispute over a proposed law.  Australia wants tech giants like Facebook and Google to pay for the content reposted from news outlets.“A bombshell decision” is how Facebook’s move is being reported in Australia.  The social media giant said it was banning Australians from sharing and reading news stories on its platform with a “heavy heart.”   The government in Canberra, though, has said it won’t back down.  Ministers have said the Facebook ban highlighted the “immense market power of these digital social giants.”  About 17 million Australians visit Facebook every month.The media bargaining code legislation has already been passed by the lower house of the Australian parliament and is expected to receive final approval by the upper chamber, the Senate, next week.  It would make Australia the first country to force big tech firms to pay for news content.  Communications Minister Paul Fletcher is scathing about Facebook’s actions.“Facebook needs to think very carefully about what this means for its reputation and standing,” Fletcher said. “They are effectively saying on our platform there will not be any information from organizations which employ paid journalists.  They are effectively saying any information that is available on our site does not come from these reliable sources.”The progress of Australia’s social media laws is reportedly being closely followed in other parts of the world, including Canada and the European Union.Facebook said the legislation “fundamentally misunderstands” the relationship between itself and publishers.  Large technology companies, including Google, have argued that by using stories from other publishers they generate more internet traffic and revenue for the websites run by traditional media outlets.   They have complained that as their advertising revenues have collapsed, social media platforms have benefited from their quality journalism without paying for it.  In contrast to Facebook, Google has this week signed multi-million dollar deals with three major Australian broadcasters and publishers.

Read More

Explainer: What’s Up Between Google, Facebook and Australia?

For two decades, global news outlets have complained internet companies are getting rich at their expense, selling advertising linked to their reports without sharing revenue.
Now, Australia is joining France and other governments in pushing Google, Facebook and other internet giants to pay. That might channel more money to a news industry that is cutting coverage as revenue shrinks. But it also sets up a clash with some of the tech industry’s biggest names.
Google, a unit of Alphabet Inc., has announced agreements to pay publishers in Australia while Facebook said Thursday it has blocked users in the country from viewing or sharing news.  What Is Happening in Australia?  
Facing a proposed law to compel internet companies to pay news organizations, Google has announced deals with Rupert Murdoch’s News Corp. and Seven West Media. No financial details were released. The Australian Broadcasting Corp. is in negotiations.  
Google accounts for 53% percent of Australian online advertising revenue and Facebook 23%, according to Treasurer Josh Frydenberg.  
Google had threatened to make its search engine unavailable in Australia in response to the legislation, which would create a panel to make pricing decisions on news.  
On Thursday, Facebook responded by blocking users from accessing and sharing Australian news.
Facebook said the proposed law “ignores the realities” of its relationship with publishers that use its service to “share news content.” That was despite Frydenberg saying this week Google and Facebook “do want to enter into these commercial arrangements.”  What Is Happening in Other Countries?  
Australia’s proposed law would be the first of its kind, but other governments also are pressuring Google, Facebook and other internet companies to pay news outlets and other publishers for material.  
In Europe, Google had to negotiate with French publishers after a court last year upheld an order saying such agreements were required by a 2019 European Union copyright directive.
France is the first government to enforce the rules, but the decision suggests Google, Facebook and other companies will face similar requirements in other parts of the 27-nation trade bloc.
 
Google and a group of French publishers have announced a framework agreement for the American company to negotiate licensing deals with individual publishers. The company has deals with outlets including the newspaper Le Monde and the weekly magazine l’Obs.  
Last year, Facebook announced it would pay U.S. news organizations including The Wall Street Journal, The Washington Post and USA Today for headlines. No financial details were released.  
In Spain, Google shut down its news website after a 2014 law required it to pay publishers.  Why Does This Matter?  
Developments in Australia and Europe suggest the financial balance between multibillion-dollar internet companies and news organizations might be shifting.
Australia is responding to complaints internet companies should share advertising and other revenue connected to news reports, magazine articles and other content that appears on their websites or is shared by users.  
The government acted after its competition regulator tried and failed to negotiate a voluntary payment plan with Google. The proposed law would create a panel to make binding decisions on the price of news reports to help give individual publishers more negotiating leverage with global internet companies.What Does This Mean for The Public?
Google’s agreement means a new revenue stream for news outfits, but whether that translates into more coverage for readers, viewers and listeners is unclear.
The union for Australian journalists is calling on media companies to make sure online revenue goes into news gathering.
“Any monies from these deals need to end up in the newsroom, not the boardroom,” said Marcus Strom, president of the Media, Entertainment and Arts Alliance. “We will be pressing the case for transparency on how these funds are spent.”
In the meantime, access occasionally could suffer: Facebook’s move Thursday initially blocked some Australian commercial and government communications pages.

Read More

Вовк утретє не з’явився до суду – ВАКС

Голова окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк втретє не з’явився до Вищого антикорупційного суду України, повідомили в коментарі Радіо Свобода у пресслужбі ВАКС.

«Сьогодні знову він (Павло Вовк – ред.) не прийшов на засідання. Прокурор попросив застосувати до нього привід, а захисниця попросила надати їй час для ознайомлення з клопотанням», – розповіли у ВАКС.

У пресслужбі зазначили, що зараз суддя пішов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення про повторний привід судді.

Як повідомляло Радіо Свобода, раніше Павло Вовк заявив, що перебуває на робочому місці і не переховується від Національного антикорупційного бюро.

Голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка вдруге не змогли доставити до Вищого антикорупційного суду 16 лютого, слідчий суддя  того дня знову ухвалив рішення про те, щоб його доправили до суду.

Павло Вовк раніше назвав незаконним рішення Вищого антикорупційного суду про його примусовий привід на засідання для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

3 лютого у ВАКС повідомили, що суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про примусове доправлення голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

Як повідомила пресслужба ВАКС, 3 лютого у Вищому антикорупційному суді був запланований розгляд клопотання про застосування до Вовка запобіжного заходу у вигляді застави, але він до суду не прийшов і про причини неприбуття не повідомив.

У Національному антикорупційному бюро перед цим повідомили, що детективи НАБУ намагалися вручити голові ОАСК клопотання про відсторонення його від адміністративної посади голови суду, але він відмовився його отримувати, а також вкотре не з’явився за повісткою про виклик до НАБУ.

Для Вовка просять заставу у 3 мільйони гривень. Арештувати його не можна через суддівський імунітет, який не зняла Вища рада правосуддя. НАБУ зверталося до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проєктом відповідного клопотання та проханням ініціювати перед ВРП питання про дозвіл на затримання та взяття від варту Вовка.

17 липня 2020-го стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявляв, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

Також Вовк наголосив, що детективи не вручали йому підозру.

 

Read More