01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Коломойський прилетів до Києва – «Схеми»

Український олігарх Ігор Коломойський прилетів до Києва. Про це повідомляє журналіст програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Михайло Ткач.

Коломойський прибув в аеропорт «Бориспіль» о 20-й годині тим же літаком умовної групи «Приват» з бортовим номером UR-PRT, на якому сьогодні вночі він прилетів із Тель-Авіва в Дніпро.

Як раніше повідомляли «Схеми», Коломойський повернувся в Україну в компанії депутата з «Відродження» Андрія Шипка і співвласника «95-го кварталу» Тімура Міндіча.

Міндіч і Шипко неодноразово відвідували офіс Коломойського в Ізраїлі напередодні другого туру виборів президента, йшлося у розслідуванні «Бенефіціар».

Read More

20 інтернет-провайдерів не блокують навіть половини санкційного списку сайтів – дослідження

20 інтернет-провайдерів не блокують навіть половину сайтів, внесених до санкційного списку Ради національної безпеки та оборони України, йдеться в дослідженні Лабораторії цифрової безпеки, здійсненого у березні 2019 року.

Згідно із дослідженням, не всі українські інтернет-провайдери блокують сайти Криму, ОРДЛО та Росії. Менше 15 провайдерів, наприклад, не обмежують доступ до таких ресурсів: crimea.gov.ru, sprav.yandex.ua, dnr-life.ru, платформа WebMoney, сайти так званих «Міністерства транспорту ДНР», «Міністерства охорони здоров’я ДНР» та «Ради міністрів ЛНР».

Також є провайдери, які блокували сайти по-різному в залежності від регіону. Наприклад, у місті Дніпро в один із вимірюваних тижнів березня один із тестованих провайдерів не блокував 185 санкційних сайтів, тоді як в інших містах таких ресурсів було чотири-п’ять. У Херсоні в перший тиждень березня тим самим провайдером не блокувалося 183 сайти.

Крім того, деякі українські провайдери не блокували популярні російські платформи «Одноклассники», mail.ru, yandex.ru, що входять в топ-25 найвідвідуваніших сайтів українцями. Протягом березня сайти «Одноклассники» та mail.ru були доступні в Одесі в одного провайдера. Платформу mail.ru також не блокували по одному провайдеру в Ужгороді та Запоріжжі. Сайт yandex.ru був доступний протягом двох тижнів березня у семи провайдерів у Дніпрі, Черкасах, Харкові, Полтаві, Кривому Розі, Рівному та Житомирі.

У межах дослідження монітори Лабораторії цифрової безпеки перевірили 264 сайти. Загалом тестувалися 70 провайдерів у 22 містах України.

15 травня 2019 року президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, що передбачає застосування нових санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб. У списку 468 юридичних осіб – зокрема сервіси «Яндекс», соцмережі «ВКонтакте», «Однокласники», сайти Mail.Ru Group, антивірусні компанії «Лабораторія Касперського» і DrWeb.

Read More

Зеленський обговорив із рекрутинговими компаніями допомогу в пошуку кадрів на державні посади

Новообраний президент України Володимир Зеленський зустрівся із представниками міжнародних рекрутингових і HR-агенцій та обговорив з ними можливу співпрацю в пошуку кадрів на низку посад у системі державного управління.

«Ми справді хочемо знайти нових талановитих людей, хороших фахівців, які поділяють наші цінності. Це не популізм, це – наша мета. І ми розуміємо, що знайти найкращих фахівців, які мають високі компетенції й орієнтовані на конкретні результати, не дуже просто. Тому хочемо запросити вас до співпраці у цій сфері. Ми маємо певну кількість кандидатур, наприклад, на посади очільників ОДА у різних областях України, але й тут нам потрібна ваша допомога з інструментами адекватної оцінки цих людей», – сказав Зеленський.

У зустрічі, зокрема, взяли участь Ілона Шарова (Hudson), Роман Бондар (Оdgers Вerndtson), Олексій Долгих (Bayden), Юлія Згєєва та Ігор Габузенко (Ward Howell).

Прес-служба Зеленського заявила, що учасники зустрічі задекларували свою готовність до співпраці з командою новообраного президента.

21 квітня шоумен та бізнесмен Володимир Зеленський у другому турі обраний президентом України.

Уже у перший день на посаді президент може самостійно замінити секретаря РНБО, вище командування Збройних сил України, наприклад, начальника Генштабу та главу своєї адміністрації.

Згідно із законодавством, за поданням президента України Верховна Рада призначає прем’єр-міністра, міністра оборони та міністра закордонних справ. Крім того, президент за поданням уряду призначає голів місцевих державних адміністрацій.

Дата інавгурації президента призначена на 20 травня.

Read More

У ВККСУ не побачили підстав визнання судом відсутності повноважень у Козьякова і Щотки

Вища кваліфікаційна комісія суддів України заявила про незгоду із ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва, який повідомив 15 травня про відсутність повноважень у голови ВККС Сергія Козьякова та його заступника – голови кваліфікаційної палати Станіслава Щотки.

«Підставою для прийняття Окружним адміністративним судом міста Києва таких рішень було, в тому числі, встановлення судом обставин начебто закінчення визначеного законом строку повноважень Сергія Козьякова та Станіслава Щотки як членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Наявні у Комісії документи свідчать про інше», – йдеться в повідомленні прес-служби ВККСУ.

У Вищій кваліфікаційній комісії суддів вважають, що Окружний адміністративний суд визнав «начебто відсутність» повноважень у Козьякова і Щотки всупереч кільком документам, які тлумачать процедуру і терміни обрання/призначення членів ВККСУ.

15 травня прес-служба Окружного адміністративного суду міста Києва повідомила, що суд визнав відсутність повноважень у голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Козьякова та його заступника Станіслава Щотки. В суді посилались на встановлення обставин закінчення визначеного законом строку їхніх повноважень як членів ВККСУ.

Козьяков та Щотка були призначені до Вищої кваліфікаційної комісії суддів у 2014 році.

Read More

Посли G7 закликали Порошенка плавно передати владу, він попросив подальшої підтримки України

Посли країн «Групи семи» G7 (США, Канади, Великобританії, Франції, Італії, Німеччини та Японії) закликали чинного президента України Петра Порошенка плавно передати владу переможцю виборів Володимиру Зеленському.

«Посли G7 сьогодні зустрілися з президентом Порошенком, аби обговорити прогрес, здійснений у сфері реформ за його президентства. Вони привітали досягнення президента Порошенка і обмінялися з ним думками щодо поступу, який мусить бути забезпечений у подальшому. Посли G7 закликали до плавної передачі влади, що дозволить Україні продовжити обраний нею шлях реформ», – йдеться на Twitter-сторінці Групи підтримки України послів G7.

Водночас в Адміністрації президента повідомляють, що Петро Порошенко провів 15 травня зустріч з послами країн «Групи семи» та Європейського союзу і закликав ці країни посилювати підтримку України у забезпеченні реформ та щодо відновлення суверенітету і територіальної цілісності.

«Звертаюсь до вас з проханням продовжити підтримку України, особливо враховуючи ситуацію з безпекою. Продовжити підтримку нашої країни на шляху реформ. Це є надзвичайно важливим», – сказав Петро Порошенко.

За результатами другого туру президентських виборів в Україні 21 квітня 2019 року за Володимира Зеленського проголосували 13 мільйонів 541 тисяча 528 виборців (73,22%). За чинного президента Петра Порошенка проголосували 4 мільйони 522 тисячі 450 виборців, що становить 24,45% від числа учасників голосування.

Інавгурація має відбутися не пізніше ніж за 30 днів після офіційного оголошення результатів, тобто до 3 червня 2019 року. Президент повинен присягнути українському народу на урочистому засіданні Верховної Ради.

Read More

Готові повернути Росію в ПАРЄ країни стають співучасниками підриву Мінських угод – Клімкін

Країни-члени Парламентської асамблеї Ради Європи, які висловлюють готовність повернути Росію у ПАРЄ, стають співучасниками підриву Кремлем Мінських угод, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Вони (окремі країни-члени ПАРЄ – ред.) мають бути свідомі того, що стають співучасниками підриву Мінська. Питання ж не лише у тому, чи працює Мінськ і хто як його виконує – для України це справа життєвого значення. Питання у тому, що прецедент повернення Росії в ПАРЄ матиме значні символічні наслідки – це запускає процес «нормалізації» всього, що дозволяє собі РФ без жодних кроків з її боку до нормальності. І ті, хто уможливлює таку викривлену глобальну реальність, мають понести за це частину відповідальності», – заявив Клімкін на сторінці у Facebook.

Він додав, що озвучив відповідне застереження колегам-дипломатам у Брюсселі.

«Якщо дехто в Європі піддаватиметься на шантаж Кремля і ховатиме голову у пісок – від Ради Європи і, зрештою, від усіх європейських цінностей дуже швидко може нічого не лишитися», – сказав Клімкін.

Напередодні міністр закордонних справ України Павло Клімкін також заявив, що задоволення вимог Кремля негативно вплине на Мінські домовленості. Він зазначив, що у Європі є політики, які намагаються проштовхнути інтереси Росії.

У жовтні минулого року Парламентська асамблея Ради Європи не ухвалила рішення, яке передбачало зміну регламенту організації для того, щоб делегація Росії повернулася до зали засідань. Тоді дебати в ПАРЄ засвідчили, що в залі немає голосів для зміни правил. Провал голосування означав би відхилення резолюції, тому доповідачка з цього питання Петра де Суттер запропонувала припинити обговорення.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Росія також заявляла, що залишить Раду Європи.

Після цього Москва почала домагатися від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.

 

Read More

Про відкликання томосу йтися не може – радник Порошенка

Томос про автокефалію Православної церкви України не може бути відкликаний Вселенським патріархом, якщо сама ПЦУ не буде наполягати на внесенні змін до документа. Про це Радіо Свобода заявив 15 травня радник президента України Петра Порошенка, директор Національного інституту стратегічних досліджень Ростислав Павленко.

«І в томосі, і в статуті церкви є положення про те, що все, що відбувається в незалежній українській церкві, має відбуватися відповідно до томосу і до статуту. Якщо не буде порушено умов томосу, якщо церква не буде переглядати його і не буде вносити щодо положень томосу зміни, то ні про яке відкликання йтися не може», – наголосив фахівець.

Павленко також наголосив, що «президент Порошенко і держава не втручаються у внутрішні церковні відносини». Так радник президента прокоментував слова почесного патріарха ПЦУ Філарета, який заявив Радіо Свобода, що «Порошенко відступив від обіцяних домовленостей і фактично дав згоду на ліквідацію Київського патріархату».

«15 грудня (перед проведення Об’єднавчого собору, результатом якого стало створення ПЦУ – ред.) було ліквідовано Київський патріархат як релігійне об’єднання, тобто об’єднання різних релігійних організацій, які складають Київський патріархат. Рішення про це було ухвалене Помісним собором Київського патріархату, і Міністерство культури в січні вже цього року, після отримання томосу завершило всі необхідні процедури, встановивши, що ані фактично, ані юридично Київський патріархат як церква не існує», – вказав Ростислав Павленко.

Міністерство культури України також заявило 10 травня, що Українська православна церква Київського патріархату припинила існування, коли увійшла до Православної церкви України.

Почесний патріарх ПЦУ Філарет наполягає, що «УПЦ Київського патріархату залишається зареєстрованою в державних органах».

15 грудня 2018 року у соборі Святої Софії в Києві відбувся об’єднавчий собор, на якому представники трьох фактично наявних на той час в Україні православних церковних організацій створили єдину канонічну православну церковну організацію в Україні, помісну Православну церкву України (ПЦУ). Її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія з дотеперішньої УПЦ КП. Цей собор не був, як стверджував Філарет, «собором Київської митрополії в складі Константинопольського патріархату», такої митрополії не існувало.

Раніше того ж дня УПЦ КП і УАПЦ провели свої помісні собори, на яких ухвалили рішення про припинення діяльності цих церковних організацій у зв’язку з утворенням єдиної автокефальної Православної церкви України. Зокрема, під рішенням помісного собору УПЦ КП від 15 грудня 2018 року про ліквідацію цієї церкви стоїть і підпис Філарета, на той час патріарха Київського і всієї Руси-України УПЦ КП.

6 січня у Стамбулі, у резиденції Вселенського патріархату на Фанарі, Вселенський патріарх Варфоломій урочисто вручив главі новоствореної помісної Православної церкви України митрополитові Епіфанію томос про визнання канонічної автокефалії ПЦУ. 3 лютого відбулася інтронізація Епіфанія. 

9 травня почесний патріарх Православної церкви України Філарет заявив, що Українська православна церква Київського патріархату ще існує. Філарет, який у Православній церкві України отримав почесне звання «почесного патріарха», вже заявляв, що Українська православна церква – Київський патріархат іще існує. Він також допустив відділення від ПЦУ «Київського патріархату» і заявляв, що уповноважений скликати церковний собор для цього.

Міністерство культури відтак підтвердило тоді, що УПЦ КП припинила існування – це було остаточно оформлено наказом Мінкульту від 30 січня 2019 року про реєстрацію Київської митрополії ПЦУ і про припинення реєстрації УПЦ КП.

14 травня Епіфаній заявив, що розколу в Українській православній церкві немає і не буде. Він зазначив, що ПЦУ «шанує святійшого патріарха Філарета, але не підтримує думок, які він висловив останніми днями».

Read More

Помпео: США і Росія мають різні погляди на Україну

Державний секретар США Майк Помпео заявив, що Вашингтон і Москва мають відмінні погляди на пов’язані з Україною питання. Про це керівник зовнішньополітичного відомства США заявив 14 травня після переговорів у Сочі з президентом Росії Володимиром Путіним.

«Є моменти, де ми маємо дуже різні підходи. Ви згадали про Україну. Ми маємо різні погляди на те, як (питання) України має просуватися», – наголосив Помпео в розмові з журналістами, стенограму якої поширив Держдепартамент США.

Водночас він не дав прямої відповіді на запитання журналіста, чи є звільнення затриманих Росією в Чорному морі українських моряків передумовою для зустрічі президента США Дональда Трампа з його російським колегою Володимиром Путіним.

Президент Росії 14 травня на зустрічі з держсекретарем США Майком Помпео висловив сподівання на відновлення російсько-американських відносин.

Перед тим 14 травня держсекретар США Майк Помпео мав тривалі переговори і прес-конференцію із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, на яких, серед іншого, йшлося і про Україну. Майк Помпео закликав Москву «простягнути руку» новій українській владі та звільнити захоплених Росією біля Керченської протоки українських моряків.

25 листопада 2018 року в Азовському морі прикордонники та співробітники ФСБ Росії вчинили силове захоплення із застосуванням зброї трьох українських військових кораблів та членів їхніх екіпажів. Кілька моряків при цьому отримали поранення. Росія звинуватила 24-х українських моряків у нібито незаконному перетині кордону Росії.

Київ вважає те, що сталося, актом агресії, а моряків називає військовополоненими. Позицію України підтримали США, НАТО і Євросоюз. ООН визнала захоплених моряків військовополоненими.

Read More

Президент Молдови Додон домовився із Зеленським про зустріч

Президент Молдови Ігор Додон повідомив, що домовився із новообраним президентом України Володимиром Зеленським про зустріч найближчим часом.

«Провів телефонну розмову з обраним президентом України Володимиром Зеленським. Привітав його з обранням на пост глави сусідньої держави і побажав успіхів на відповідальній посаді. Обговорили відносини між Республікою Молдова і Україною в різних галузях, що мають взаємний інтерес», – написав Додон на сторінці у Facebook.

Він не вказав, коли саме може відбутися така зустріч, але додав, що йтиметься на ній про «актуальні питання». У Володимира Зеленського наразі нічого про телефонну бесіду з президентом Молдови і ймовірну плановану зустріч не повідомляли.

Президент Молдови Ігор Додон відомий своїми проросійськими поглядами. Він неодноразово заявляв, що його країна має покладатися на Росію в питаннях енергетики, експорту товарів та допомоги з врегулюванням конфлікту у Придністров’ї.

Read More

Засудженим у Таїланді українцям зменшать терміни ув’язнення – посольство

Протягом наступних чотирьох місяців громадянам України, що відбувають покарання в Таїланді, зменшать терміни ув’язнення з нагоди коронації нового тайського монарха Рами Х, повідомляє посольство України в Таїланді.

За повідомленням, про це повідомив директор Департаменту корекції при Міністерстві юстиції Таїланду Нарас Савестанан під час зустрічі в посольстві 13 травня.

«Глава тайської пенітенціарної служби наголосив, що у рамках процедури колективного королівського помилування, що триватиме протягом наступних чотирьох місяців, значна частина ув’язнених в Таїланді українців може отримати зменшення термінів покарання на 50% від вироку суду, декілька осіб можуть бути повністю звільнені», – йдеться в повідомленні.

У тайських в’язницях відбувають покарання 24 громадян України, засуджених за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних речовин і підробкою банківських карток, повідомили в посольстві.

Читайте також: Від сьогодні українці можуть подорожувати до Таїланду без віз

Триденна церемонія коронації короля 66-річного Маги Вачіралонгкорна, який зійшов на трон під ім’ям Рами X, відбулася на початку цього місяця.

 

Read More

Колишнього командувача Нацгвардії Аллерова затримали

Співробітники Національного антикорупційного бюро України затримали колишнього командувача Національної гвардії Юрія Аллерова, повідомляє агентство «Українські новини» із посиланням на свої джерела та журналіст Юрій Бутусов.

«Затримали трьох людей. Аллерова також затримали», – сказало джерело «Українських новин».

Агентство пише, що також затримані керівники корпорації «Укрбуд».

7 травня стало відомо, що президент України Петро Порошенко звільнив командувача Національної гвардії України Юрія Аллерова.

14 травня детективи НАБУ здійснювали обшуки за місцем роботи та проживання окремих службових осіб Національної гвардії, а також у низці приватних компаній у межах розслідування ймовірного розкрадання активів на 81,64 мільйона гривень.

«Українські новини» з посиланням на джерело в правоохоронних органах повідомили, що НАБУ готує підозру Аллерову за статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним, шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Read More

Тяжкохворого активіста Бекірова вивезли з СІЗО на обстеження – адвокат

Кримськотатарського активіста Едема Бекірова, обвинуваченого в незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки, вивезли на обстеження в клінічну лікарню імені Семашка в Сімферополі, повідомив кореспондентові проекту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Іслям Веліляєв.

«Мого підзахисного Едема Бекірова вивезли до міськлікарні Семашка на консультацію до ендокринолога і кардіолога. Це планове обстеження, сьогодні його привезуть назад у СІЗО. Обстеження лікарів необхідне, оскільки стан здоров’я його, як і раніше, поганий, у нього високий рівень цукру, а інсулін, який йому колять, не допомагає», – розповів адвокат.

За словами Веліляєва, рішення вивезти його підзахисного на обстеження до міської лікарні адміністрація СІЗО в анексованому Криму ухвалила після відвідин Бекірова російським омбудсменом Криму Людмилою Лубіною.

26 квітня підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив апеляцію захисту Бекірова на продовження терміну утримання в СІЗО. Едем Бекіров залишиться під арештом до 12 червня.

За словами адвоката Ісляма Веліляєва, стан здоров’я його підзахисного останнім часом погіршився.

Раніше уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що Бекірова мають намір відправити на медичне обстеження. Він переніс алергічну реакцію через ін’єкції інсуліну, призначеного йому після медобстеження.

Read More

Моґеріні: ЄС вивчить можливість введення санкцій проти Росії через видачу паспортів українцям

Раніше парламент України звернулася до міжнародних організацій, ЄС і США із закликом посилити санкції проти Росії через рішення Москви щодо паспортів

Read More

У Росії хочуть утилізувати військову техніку України в анексованому Криму після 2024 року

Російська влада має намір утилізувати українську військову техніку, яка залишилася в Криму після анексії півострова 2014 року, якщо Київ не забере її до 2024 року. Про це заявив голова комітету з оборони Державної думи Росії, колишній командувач Повітряно-десантних військ Росії Володимир Шаманов.

«Це перш за все задача керівництва України. Виходячи з міжнародних норм, протягом 10 років вони повинні або забрати, або за 10 років ми змушені будемо це утилізувати, тому що те, що не є в експлуатації, старішає і стає непридатним. Сучасних зразків ми не спостерігали, а ті, що є, Збройним силам Росіїйської Федерації нецікаві», – цитує Шаманова державне інформаційне агентство Росії ТАСС.

Читайте також: Військова техніка, яку Росія пропонує повернути з Криму, обійдеться Україні в мільярди – Гайдук​

Президент Росії Володимир Путін 11 січня заявив, що Росія готова повернути Україні її військову техніку з анексованого Криму.

У лютому того ж року міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що Україна не погодиться на пропозиції Кремля щодо передачі української військової техніки та озброєння з анексованого Криму, оскільки для Києва це може мати негативні наслідки як з юридичної, так і з політичної позиції.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

У Росії залишили під арештом чотирьох фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір»

Таганрозький міський суд в Ростовській області Росії 13 травня продовжив запобіжний захід чотирьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», затриманих під час масових обшуків в анексованому Криму 27 березня.

Сейран Муртаза, Енвер Аметов, Меджіт Абдурахманов і Рустем Сейтхалілов будуть перебувати в СІЗО до 15 серпня, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Все було стандартно і шаблонно: набори чергових фраз про необхідність продовження запобіжного заходу і утримання в СІЗО через допит 15 свідків і проведення ряду слідчих заходів. Єдине клопотання, яке було задоволене за цей процес – допуск родичів на оприлюднення», – розповів Крим.Реалії адвокат Айдер Азаматов.

Він додав, що судове засідання було закрите нібито через те, що буде оголошуватися інформація, що є таємницею слідства. Однак інші аналогічні засідання, які проходять зараз в Ростові-на-Дону, відбуваються у відкритому режимі.

Засідання в Таганрозі проходило в закритому режимі з ініціативи прокурора Артура Ширяєва, активісти і родичі заарештованих не змогли потрапити до суду.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». У ФСБ Росії підтвердили проведення обшуків в Криму.

27 і 28 березня Київський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих активістів.

29 березня російські силовики затримали 24-го кримськотатарського активіста Едема Яячикова, який після масових обшуків у Криму перебував у розшуку.

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 16 квітня продовжив до 16 травня запобіжний захід у вигляді утримання під вартою фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (друга сімферопольська група) Енверу Аметову і Меджиту Абдурахманову, затриманим під час масових обшуків 27 березня в Криму.

Read More

Народні депутати беруть під захист волонтерський намет у Харкові, який хоче знести міська влада

На акції протесту в Харкові 12 травня збирали підписи під зверненням із закликом зберегти волонтерський намет

Read More

У Зеленського оприлюднили рекламний відеоролик за розпуск Верховної Ради

Відеоролик російською мовою записав один із соратників Зеленського, комедійний актор Руслан Ханумак

Read More

Міська влада Харкова планує знести намет волонтерів, у центрі міста зібралися активісти

​10 травня мер Кернес подякував містянам за підтримку петицій про скасування перейменування проспекту імені Жукова на Петра Григоренка, а також знесення намету волонтерів у центрі Харкова

Read More

Порошенко звільнив заступника голови своєї адміністрації Філатова

Президент України Петро Порошенко звільнив Олексія Філатова з посади заступника голови Адміністрації президента. Відповідний указ розміщений на сайті президента.

Документ датується сьогоднішньою датою.

Олексій Філатов став заступником голови Адміністрації президента в липні 2014 року. 

Раніше у ЗМІ з’явилася інформація про ймовірну причетність заступника голови Адміністрації Олексія Філатова та інших посадовців з оточення Петра Порошенка до злочинів бізнесмена з орбіти екс-президента Віктора Януковича Сергія Курченка. Йшлося про те, що їм вже оголошені підозри. Але Генеральна прокуратура пізніше спростовувала інформацію про повідомлення підозри Філатову та іншим посадовцям, зокрема колишньому голові Адміністрації президента Борису Ложкіну і екс-голові Нацбанку Валерії Гонтаревій, у причетності до злочинів Курченка. У ГПУ вказували, що такі підозри були здійснені з порушенням процесуального законодавства.

Read More

18 травня буде хвилина мовчання в пам’ять жертв геноциду кримських татар – Чубаров

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що 18 травня по всій території України і на території анексованого Росією Криму о 12:00 буде оголошено хвилину мовчання в пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.

Чубаров звернувся до журналістів, телекомпаній, блогерів, користувачів соцмереж і всіх громадян долучитися до цієї акції.

«Просимо вас 18 травня о 12:00 поставити в ефірі, на своїх сторінках електронних ресурсах, в інший помітній спосіб, метроном, присвячений Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу», – написав Чубаров у Facebook.

Щорічно 18 травня в Україні згадують трагічні події 1944 року, коли корінний кримськотатарський народ радянська влада вислали за межі півострова до Центральної Азії. Всього були депортовані понад 180 тисяч людей. В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.

Прокуратура Автономної Республіки Крим в грудні 2015 року почала розслідування у кримінальному провадженні за фактом насильницького переселення в 1944 році кримськотатарського народу та представників інших національних груп з території Кримської АРСР.

Read More

У Раді суддів планують «моніторинг» Окружного адмінсуду Києва через неявку суддів на оцінювання

Рада суддів України розглядає можливість здійснення моніторингового візиту до Окружного адміністративного суду міста Києва задля з’ясування питань, пов’язаних із забезпеченням нормальної роботи цієї судової установи. Про це йдеться у повідомленні на сайті суду.

«Рада суддів України розглядає можливість здійснення моніторингового візиту до Окружного адміністративного суду міста Києва задля з’ясування питань пов’язаних із забезпеченням нормальної роботи цієї судової установи. Представники Ради суддів України повинні скласти об’єктивну оцінку ситуації, що склалася і повідомити свою думку громадськості», – повідомили у прес-службі Ради суддів після того, як у з’явилася інформація, що понад 30 суддів установи не з’явилися на кваліфікаційне оцінювання.

У Раді суддів заявили, що проходити чи не проходити кваліфікаційне оцінювання вирішує кожний суддя самостійно, проте непроходження такого оцінювання призводить до наслідків, передбачених законом.

«Відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади», – йдеться в повідомленні.

Водночас Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму сайті вказала, що 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва для складення іспиту 17 квітня 2019 року не з’явились «з підстав тимчасової непрацездатності, що підтвердили копіями відповідних документів».

«Рішенням Комісії від 8 травня 2019 року вказаним 30 суддям причини неявки на іспит визнано поважними та призначено складення іспиту на 21 травня 2019 року. Кваліфікаційне оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва наразі триває. Комісія звертає увагу, що останніми днями склалася вкрай політизована ситуація навколо процедури кваліфікаційного оцінювання», – додали у ВККСУ.

10 травня у ЗМІ з’явилось повідомлення, що одразу 34 судді Окружного адмінсуду Києва не пройшли оцінювання, бо нібито захворіли в один день.

23 квітня судді Окружного адміністративного суду Києва, які визнали незаконним рішення про націоналізацію «Приватбанку», попросили Вищу раду правосуддя ініціювати процедуру імпічменту президента Петра Порошенка. Судді заявляли, що «керівництво держави, коментуючи їх рішення про визнання незаконною націоналізацію «Приватбанку», зробило заяви, що є прямою погрозою судовій системі України».

18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку». Після цього Порошенко скликав засідання Ради національної безпеки і оборони про можливі загрози внаслідок визнання незаконною націоналізації «Приватбанку».

Read More

Мер Львова оголосив про намір боротися за місце прем’єр-міністра України

Мер Львова, голова партії «Об’єднання «Самопоміч» Андрій Садовий заявив 11 травня, що готовий очолити партійний список на парламентських виборах і боротися за посаду прем’єр-міністра. Про це він сказав на з’їзді «Самопомочі», який відбувається в Києві.

Садовий вказав, що готовий іти у парламент, якщо буде довіра однопартійців. «Готовий боротися за посаду прем’єр-міністра і наводити лад в країні», – наголосив Садовий.

У квітні Садовий повідомив, що найближчим часом частина депутатів від «Самопомочі» залишить парламентську фракцію. Тоді депутати Єгор Соболєв і Семен Семенченко, які були обрані у 2014 році до Верховної Ради за списками «Об’єднання «Самопоміч», оголосили про намір вийти з партії.

10 травня Садовий заявив, що Олена Сотник, Вікторія Войціцька, Олександр Опанасенко, Іван Мірошніченко та Олександр Данченко також вийдуть з лав партії «Самопоміч», але залишаться членами парламентської фракції.

Read More

Гройсман: відповідальність за незаконне збагачення треба повернути

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман підтримує відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Про це він заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», оприлюдненому 11 травня.

«Ми створили Національне антикорупційне бюро, ми пережили люстрації, електронні декларації чиновників, створили Антикорупційний суд і мали покарання за незаконне збагачення. Навіщо це руйнувати? Ми вже все це створили і зафіксували, тепер з цим потрібно жити. Я за те, щоб її повернули», – сказав Гройсман.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наприкінці березня опублікувала перелік 65 кримінальних справ, закритих через скасування статті про незаконне збагачення.

У Національному антикорупційному бюро України тоді ж повідомили, що детективами розслідувались факти незаконного збагачення на понад півмільярда гривень в межах більш ніж 60 кримінальних проваджень, втім від 27 березня бюро більше немає таких справ про незаконне збагачення.

27 лютого Конституційний суд визнав неконституційним притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. Суд дійшов висновку, що стаття про незаконне збагачення не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності.

Read More

Суд відмовив у забезпеченні позову про заборону Парубію підписувати закон про мову

Голова Верховної Ради України назвав цей позов «цинічною спробою проросійського реваншу»

Read More

Парубій прокоментував позов щодо заборони підписувати закон про мову

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій назвав «цинічною спробою проросійського реваншу» поданий до Окружного адміністративного суду Києва позов із вимогою заборонити керівникові парламенту підписувати закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«В чому ворожий задум? Вони сподіваються, що суддя ухвалить рішення про заборону вчиняти будь-які дії щодо закону про функціонування української мови як державної, допоки питання не буде розглянуто по суті», – написав Парубій у Facebook увечері 10 травня.

«У вівторок, 14 травня, на голосування Верховної Ради України будуть поставлені і провалені постанови про скасування голосування за закон про мову і це відкриє для мене шлях для підписання цього закону… За будь яких умов наступного тижня закон буде підписаний і набуде чинності», – додав голова Верховної Ради.

До Окружного адмінсуду міста Києва надійшов позов від громадської організації «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної», позивачі просять заборонити голові Верховної Ради підписувати мовний закон. Про це прес-служба суду повідомила 10 травня. У повідомленні вказано, що суд вирішує питання щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Верховна Рада України 25 квітня 278 голосами ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Перед тим депутати кілька тижнів розглядали понад дві тисячі правок, внесених до закону.

 

Read More

У Порошенка відповіли Зеленському щодо інавгурації

Для президента України Петра Порошенка прийнятна будь-яка дата інавгурації обраного президента Володимира Зеленського, яку визначить Верховна Рада, «позаяк це належить до її компетенції». Так в Адміністрації президента України відповіли на звернення Зеленського, в якому він повторив вимогу призначити дату інавгурації на 19 травня.

«До моменту інавгурації нового президента Петро Порошенко залишається чинним главою держави і несе відповідальність за ситуацію в країні, виконуючи свої обов’язки згідно духу та букви Конституції», – так в адміністрації відреагували на слова Зеленського, який назвав Порошенка «колишнім президентом» і звинуватив його в тому, що він в останні дні своєї каденції «коїть незворотнє».

«Передача влади – це складний і відповідальний процес. І Петро Порошенко прагне здійснити його згідно з європейською традицією, так, як це прийнято в демократичних країнах. Тому він підтверджує своє запрошення Володимиру Зеленському, озвучене ще 30 квітня – не чекаючи інавгурації, провести зустрічі для того, щоб обговорити найважливіші питання життєдіяльності країни, рівно як і будь-які інші питання, пов’язані із передачею повноважень і відповідальності», – вказано в повідомленні.

Раніше 10 травня обраний президент України Володимир Зеленський звинуватив депутатів Верховної Ради у затягуванні процесу інавгурації та знову закликав парламент призначити урочистості з нагоди вступу нового президента на посаду на 19 травня.

Read More

#KyivNotKiev: Аеропорт Таллінна перейшов на коректну назву столиці – Беца

Міжародний аеропорт імені Леннарта Мері почав використовувати коректну назву Києва латинкою, повідомила посол України в Естонії Мар’яна Беца.

«Перевірила ще раз. Талліннський аеропорт пише #KyivNotKiev. І англійське і естонське написання вірне. Якщо десь закрадеться технічна помилка, будемо виправляти», – повідомила дипломатка.

Цього ж дня український дипломат, співробітник посольства України у Фінляндії Ілля Квас поширив заяву аеропорту Гельсінкі, що «зміни на підході». Таку відповідь у летовищі надали на питання дипломата в Twitter.

«Схоже, що і в Фінляндії крига скресла», – прокоментував її Квас.

8 травня стало відомо про використання правильного написання назви Києва латинкою аеропортами Чорногорії та Австрії.

На початку жовтня минулого року Міністерство закордонних справ України розпочало онлайн-кампанію #CorrectUA, в рамках якої звертається до іноземних ЗМІ та іноземних аеропортів з метою коригування правопису міста Київ (#KyivNotKiev). Чимало європейських столиць і міст вже підтримали цю ініціативу.

Під час перебування України в складі СРСР в англомовних засобах інформації закріпилася транслітерація назви української столиці у спосіб, який відповідав російській вимові, тобто Kiev. Українська влада наполягає, що нині правильно передавати назву близько до вимови, властивої українській мові, тобто Kyiv.

Read More

Зеркаль розповіла подробиці щодо першого засідання Міжнародного трибуналу у справі військовополонених

Слухання Міжнародного трибуналу з морського права 10 травня, де слухатимуть справу про захоплення Росією українських моряків, триватимуть три години. Про це повідомила заступниця міністра закордонних справ, голова делегації України в Міжнародному трибуналі Олена Зеркаль.

Вона додає, що підготовка до слухань займає набагато більше часу, ніж власне судове засідання.

«У міжнародному публічному праві, можливо, як ніде інде, важливою є майстерність аргументів, виваженість і логічність позицій. Кожен документ, кожен виступ і кожне слово, артикль, кома, виноска – буквально все важить і може стати вирішальним. І не має значення, чи мова йде про виступ, письмовий документ, чи про один із сотень додатків до документів», – стверджує Зеркаль.

Водночас дипломатка зазначає: Росія протидіє спробам Києва довести, що моряків захопили й утримують незаконно.

«Росія чіпляється буквально до кожного слова і до кожної зробленої заяви, перекручуючи їх зміст. У процесуальних документах ви можете побачити, як Росія вправляється у майстерності назвати біле чорним, потім знову білим, заперечуючи свою згоду з тим, що біле є білим», – каже вона.

За словами Зеркаль, на засіданні 10 травня на підтримку України виступатимуть представники юридичної компанії Covington & Burling Марні Чік і Джонатан Гімблет, генеральний секретар Гаазької академії міжнародного права професор Жан-Мюрік Тювенін, арбітр у трибуналах з морського права професор Альфред Соонс, а в червні до слухань приєднається Стерлінгський професор міжнародного права Єльського університету Гарольд Коу.

25 листопада біля берегів анексованого Криму російські прикордонники силою захопили три українські військові кораблі й 24 моряків. Військовослужбовців звинувачують у нібито незаконному перетині кордону Росії. Моряків утримують у СІЗО в Москві.

Читайте також: Росія звільнить українських моряків за рішенням міжнародного трибуналу – МЗС

Київ вважає те, що сталося, актом агресії, а моряків називає військовополоненими. Позицію України підтримали США, НАТО і Євросоюз. ООН визнала захоплених моряків військовополоненими.

17 квітня Лефортовський районний суд у Москві вчергове задовольнив клопотання Федеральної служби безпеки Росії щодо подовження терміну арешту українським військовополоненим морякам. Вони залишаться під арештом щонайменше до кінця липня.

Read More