Вибори президента у Станиці Луганській відбулися. Відбулися вперше за 9 років. До вашої уваги фоторепортаж про те, як це відбувалося
…
популярні новини
Станом на 8:30 1 квітня Центральна виборча комісія опрацювала трохи більше ніж 50% протоколів на виборах президента, які відбулися в Україні 31 березня.
За даними ЦВК, Володимир Зеленський отримує 30,20%, Петро Порошенко – 16,64%, Юлія Тимошенко – 13,08%, Юрій Бойко – 11,53%, Анатолій Гриценко – 7,11%.
Недійсними по Україні визнали 1,17% бюлетенів.
В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. Явка на виборах склала близько 63,5%.
За даними національного екзит-полу, Володимир Зеленський отримує 30,6%, Петро Порошенко – 17,8%, Юлія Тимошенко – 14,2%, Юрій Бойко – 9,7%, Анатолій Гриценко – 7,1%, Ігор Смешко – 6,5%, Олег Ляшко – 4,7%, Олександр Вілкул – 4%, Руслан Кошулинський – 1,7%, Олександр Шевченко – 0,5%.
Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…
Станом на 07:30 1 квітня Центральна виборча комісія опрацювала 42,73% протоколів.
За даними ЦВК, Володимир Зеленський отримує 30,23%, Петро Порошенко – 16,63%, Юлія Тимошенко – 13,11%, Юрій Бойко – 11,53%, Анатолій Гриценко – 7,07%.
Недійсними по Україні визнали 1,17% бюлетенів.
В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. Явка на виборах склала близько 63,5%.
За даними національного екзит-полу, Володимир Зеленський отримує 30,6%, Петро Порошенко – 17,8%, Юлія Тимошенко – 14,2%, Юрій Бойко – 9,7%, Анатолій Гриценко – 7,1%, Ігор Смешко – 6,5%, Олег Ляшко – 4,7%, Олександр Вілкул – 4%, Руслан Кошулинський – 1,7%, Олександр Шевченко – 0,5%.
Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…
Національна поліція України повідомляє, що станом на 15:00 отримала 649 заяв і повідомлень про правопорушення під час чергових виборів президента, які відбуваються 31 березня.
«11 повідомлень слідчі внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань», – йдеться в повідомленні поліції у Facebook.
Серед порушень, про які надійшли заяви – незаконна агітація, підкуп виборців, пошкодження бюлетеня, фотографування, повідомлення про замінування, спроба винесення бюлетеня.
У поліції уточнили, що на 15:00 найбільше заяв про порушення надійшло з Києва – 76; Донецької області – 66; Харківської – 61; Сумської – 50; Полтавської – 42; Дніпропетровської – 41; Одеської – 39; Луганської – 35; Вінницької – 26.
У відомстві додали, що, крім розпочатих за даними фактами 11 кримінальних проваджень, поліцейські склали чотири адміністративні протоколи.
В Україні 31 березня відбувається голосування на чергових виборах президента країни. Голосування закінчиться о 20:00. У бюлетень для голосування внесено прізвища 39 кандидатів.
За даними ЦВК, активність виборців станом на 15:00 склала 44,45%.
Read MoreНа закордонну дільницю для виборів президента України в Мінську не були допущені представники російських ЗМІ. Вони могли лише знімати за парканом посольства – таке рішення виборчої комісії, повідомив кореспондент Радіо Свобода. Кореспонденти російських агенцій ТАСС, «РИА-Новости», телеканалів «РЕН-ТВ» та «НТВ» знімали лише на вулиці, в тому числі опитували громадян України.
Натомість дільницю вільно могли відвідувати представники білоруських, українських та міжнародних ЗМІ.
Читайте також: Посол США в Україні прийшла на виборчу дільницю в Києві
На території Білорусі зареєстровано 12 тисяч українських виборців, їх віднесено до двох дільниць: у посольстві України в Мінську та в Генеральному консульстві у Бресті.
Зазвичай у виборах беруть участь близько 10% українських громадян, які постійно проживають у Білорусі. Цього разу очікується вища явка, сказав Радіо Свобода посол України у Мінську Ігор Кизим.
Голова виборчої комісії, яка діє у Мінську при посольстві України, Оксана Врублевська розповіла Радіо Свобода, що станом на 12 годину у виборах взяв участь 241 виборець.
Читайте також: У Генштабі розповіли, як голосують в ООС
В Україні 31 березня відбувається перший тур чергових виборів президента країни. Голосування закінчиться о 20:00. У бюлетень для голосування внесено прізвища 39 кандидатів.
На дільниці працюють спостерігачі від кандидатів та Всесвітнього конгресу українців. Зауважень станом на 12 годину дня не було.
Декілька осіб не змогли проголосувати через те, що не мали закордонних паспортів, тільки внутрішні. Члени комісії роз’яснили їм законодавство та порадили підготуватися до наступних виборів, отримавши нові документи.
Посол України у Мінську Ігор Кизим розповів Радіо Свобода, що у списках виборців у Білорусі є люди, котрі походять з Донбасу та Криму, які стоять на консульському обліку.
Кореспондент Радіо Свобода зустрів на дільниці у Мінську громадян, що походили з Криму та Донецька, переїхали до Білорусі ще до подій 2014 року, а також родину з Горлівки, яка два роки тому залишила свій дім у зв’язку з воєнними діями.
…
Національна антикорупційне бюро України долучить до офіційного розслідування про корупцію в сфері енергетики записи розмов, які передали «Схеми» – на них депутат Ігор Кононенко, екс-голови правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» і колишній депутат Дмитро Крючков і бізнесмени Суркіси обговорюють схеми з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Ці аудіозаписи на прохання «Схем» були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США, та оприлюднені у фільмі-розслідуванні.
«Аудіозаписи та інші матеріали, оприлюднені в розслідуванні «Схем» про корупцію в енергетиці, будуть долучені до кримінального провадження, яке розслідують детективи НАБУ», – повідомили в Бюро і додали, що записи стали матеріалами провадження щодо зловживань із боку посадовців низки обленерго, в результаті яких інтересам держави завдано збитків на понад 1,2 млрд. грн.
Раніше «Схеми» розповіли, що депутат Ігор Кононенко, екс-голова правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» і колишній депутат Дмитро Крючков і бізнесмени Суркіси ймовірно причетні до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго, контрольний пакет акцій в яких належить державі. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція «Схем».
Ці записи були верифіковані за допомогою західної експертизи, проведеної на прохання журналістів «Схем» спеціалістами Національного центру медіа-експертиз Університету Колорадо в Денвері, який співпрацює з урядом США.
Журналісти проаналізували телефоні розмови, співставивши з відкритими даними, документами та реальними подіями, які стосуються періоду весни-літа 2015 року. Під час спілкування фігуранти обговорюють у тому числі незаконні способи отримання та збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго», контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна України. Також багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою.
НАБУ проводить офіційне розслідування про розкрадання коштів «Запоріжжяобленерго», у рамках якого вже повідомила про підозру бізнесмену Дмитру Крючкову. За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.
Після виходу розслідування «Схем» дІгор Кононенко депутат заявив, що готує позов на Радіо Свобода до закордонного суду.
У свою чергу, журналісти проекту Радіо Свобода «Схеми» зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти.
Read MoreУ Службі безпеки України повідомили про початок патрулювання бійцями окремого підрозділу спецслужби транспортних об’єктів у всіх регіонах напередодні дня виборів президента України.
«Бійці спецпідрозділу ЦСО «А» СБУ розпочали патрулювання вулиць, вокзалів, автостанцій та аеропортів по всій Україні», – йдеться в повідомленні СБУ.
За даними відомства, голова СБУ Василь Грицак запевнив, що, крім спецпризначенців, до патрулювання також залучили бойові машини та безпілотну авіацію.
Напередодні у МВС повідомляли, що безпеку голосування на виборах президента гарантуватимуть понад 135 тисяч правоохоронців.
Вибори президента України відбудуться 31 березня. Для перемоги кандидат повинен здобути понад 50 відсотків голосів. Якщо цього не станеться, 21 квітня відбудеться другий тур виборів, у якому зустрінуться два кандидати з найбільшою підтримкою.
…
Український омбудсмен Людмила Денісова вимагає від російської колеги Тетяни Москалькової встановити місце перебування заарештованих в окупованому Криму кримськотатарських активістів. Про це Денісова повідомила у Facebook 29 березня.
«Є підозра, що частину з них або всіх кримських татар вивезли до міста Ростов-на-Дону або до міста Москва. У своїх листах я висловила прохання встановити місце перебування громадян України та поінформувати мене за результатами», – написала Денисова.
29 березня заарештованих у Криму 23-х кримськотатарських активістів вивезли до Росії, повідомила російський омбудсмен Криму Людмила Лубіна. Ще одного активіста, якого російські силовики розшукували з 27 березня, було затримано 29 березня.
27 березня в анексованому Криму російські силовики влаштували обшуки в будинках кримськотатарських активістів і затримали понад 20 людей, включно з тими, хто прийшов підтримати кримських татар, у чиїх домівках влаштували обшуки. Тих, що знімали обшуки, зарештували на 5 діб та оштрафували. До 15 травня ж заарештували затриманих за підозрою у буцімто причетності до забороненої на території Росії і в анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…
Російські силовики затримали 24-го кримськотатарського активіста Едема Яячикова, який після масових обшуків в окупованому Криму перебував у розшуку. Про це 29 березня в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії повідомив кримський адвокат Едем Семедляев.
«Поки, на жаль, його місцезнаходження невідоме. Я дуже сильно побоююся за його життя і здоров’я. Сьогодні від мого колеги мені стало відомо, що він (Яячиков – ред.) нібито перебуває в управлінні ФСБ. Це йому повідомили слідчі ФСБ», – вказав Семедляєв.
«Я відразу ж виїхав туди, телефонував черговому, слідчим, проте всі почали відхрещуватися, що він перебуває там. Після цього я зателефонував на «гарячу лінію» ФСБ і прокуратури Криму і подав скаргу про те, що у мене є обґрунтовані припущення, що він перебуває там і що до нього застосовуються непроцесуальні заходи. Однак дотепер у мене немає інформації, де перебуває мій підзахисний», – розповів Семедляев.
Російські силовики зранку 27 березня прийшли до помешкання Яячикова, у момент обшуку його не було вдома. Увечері 28 березня дружина Яячикова Сусанна подала в російську поліцію заяву про викрадення чоловіка.
Публічних коментарів представників російської поліції з приводу зникнення Яячикова і поданої за цим фактом заяви на даний момент немає.
29 березня заарештованих в Криму 23-х кримськотатарських активістів вивезли до Росії.
27 березня в анексованому Криму російські силовики влаштували обшуки в будинках кримськотатарських активістів і затримали понад 20 людей, включно з тими, хто прийшов підтримати кримських татар, у чиїх домівках влаштували обшуки. Тих, що знімали обшуки, зарештували на 5 діб та оштрафували. До 15 травня ж заарештували затриманих за підозрою у буцімто причетності до забороненої на території Росії і в анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…
29 березня в Україні, за законодавством, останній день, коли дозволена передвиборча агітація кандидатами у президенти на чергових виборах 31 березня.
«Передвиборча агітація розпочинається кандидатом на пост президента України наступного дня після дня його реєстрації Центральною виборчою комісією і закінчується о 24 годині останньої п’ятниці перед днем виборів», – йдеться у законі «Про вибори президента України».
Крім того, законодавство передбачає, що саме сьогодні виборці з обмеженою можливістю пересування мають право звернутись до дільничної виборчої комісії та отримати право проголосувати за місцем перебування (у лікарні чи вдома).
Зокрема, такий виборець має надіслати поштою або передати через інших осіб власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із вказаною адресою, разом із доданим до неї документом, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно. Така заява має бути подана до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем виборів.
31 березня відбудуться вибори президента України.
…
Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчін Пшедач прокоментував обшуки і затримання кримських татар в анексованому Криму.
«Російська окупаційна влада не припиняє порушувати права кримських татар на незаконно анексованому півострові. Самочинні обшуки і затримання представників цієї спільноти мають бути негайно припинені», – написав він у своєму Twitter.
28 березня в російському Ростові-на-Дону російські силовики затримали трьох активістів «Кримської солідарності» Ремзі Бекірова, Османа Аріфмеметова і Владлена Абдулкадирова, в будинках яких в Криму напередодні пройшли обшуки. Усіх трьох заарештували до 15 травня.
Перебування кримськотатарського активіста Едема Яячікова, якого шукають після обшуків в Криму, досі невідоме.
27 березня підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував дев’ятьох кримськотатарських активістів, затриманих раніше вранці.
Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардіі 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». За інформацією активістів, затримали 20 осіб. Ще чотирьох розшукують російські силовики. У ФСБ Росії підтвердили проведення обшуків в Криму, проте не назвали кількості підозрюваних і їх прізвища.
Читайте також: Масові обшуки і затримання в Криму: активістів витискають з півострова
Ремзі Бекірову, Різе Ізетову, Руслану Сулейманову, Фаріду Базарову і Шабану Умерову інкримінують організацію діяльності терористичної групи. Іншим – участь в діяльності терористичної організації.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що їх несправедливо переслідують в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список 15 «терористичних» організацій.
…
За минулу добу в зоні бойових дій на Донбасі втрат серед українських військових немає, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил. За цими даними, підтримувані Росією бойовики 7 разів обстріляли позиції ЗСУ.
«Від початку поточної доби обстрілів позицій наших військ не зафіксовано. Об’єднані сили надійно контролюють противника на лінії зіткнення, дотримуючись при цьому умов припинення вогню», – йдеться в повідомленні штабу ООС на сторінці у Facebook.
В угрупованні «ДНР» звинувачують українських військових в обстрілі Лебединського та околиць Ясинуватої, в угрупованні «ЛНР» не повідомляють про бойові дії 28 березня.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…
Підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя обрав запобіжний захід у вигляді утримання в СІЗО щодо Енвера Аметова, одного з 20 затриманих напередодні після обшуків кримських татар за підозрою в причетності до діяльності релігійної організації «Хізб ут-Тахрір», визнаної терористичною на території Росії. Як передає проект Радіо Свобода Крим.Реалії, про це повідомила кримськотатарська активістка Лютфіє Зудієва.
За її словами, Аметов перебуватиме в СІЗО до 15 травня.
Сьогодні підконтрольний Кремлю суд розгляне клопотання слідства про запобіжний захід решті фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір». Засідання проходять у закритому режимі.
28 березня в російському Ростові-на-Дону російські силовики затримали трьох активістів «Кримської солідарності» Ремзі Бекірова, Османа Аріфмеметова і Владлена Абдулкадирова, в будинках яких в Криму напередодні пройшли обшуки. Раніше суд в Сімферополі заочно заарештував Абдулкадирова до 15 травня.
Перебування кримськотатарського активіста Едема Яячікова, якого шукають після обшуків в Криму, досі невідоме.
27 березня підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував дев’ятьох кримськотатарських активістів, затриманих раніше вранці.
Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардіі 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». За інформацією активістів, затримали 20 осіб. Ще чотирьох розшукують російські силовики. У ФСБ Росії підтвердили проведення обшуків в Криму, проте не назвали кількості підозрюваних і їх прізвища.
Ремзі Бекірову, Різе Ізетову, Руслану Сулейманову, Фаріду Базарову і Шабану Умерову інкримінують організацію діяльності терористичної групи. Іншим – участь в діяльності терористичної організації.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що їх несправедливо переслідують в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список 15 «терористичних» організацій.
…
Служба безпеки України називає недостовірною інформацію про існування української приватної військової компанії «Вега» в Сирії. Так у СБУ відреагували на розслідування групи Conflict Intelligence Team (CIT), в якому вказано, що на території Сирії з літа 2018 року діє російсько-українська приватна військова компанія (ПВК) «Вега».
«По-перше, функціонування будь-яких приватних військових компаній не передбачено законодавством України. «ТОВ «Вега Стратеджик сервісес» було дійсно зареєстровано у Миколаєві у 2011 році громадянином України Смоліним А.А., але воно не має жодного відношення до «приватних військових компаній». Сфера діяльності зазначеного ТОВ пов’язана із роботою приватних охоронних фірм і супутніх послуг. У 2013 році вказана компанія фактично припинила свою роботу в Україні після виїзду Смоліна до РФ. Водночас наявна в СБУ інформація свідчить, що її московська філія на чолі із громадянином України Джинікашвілі Д.В. на початку 2014 активно використовувалася співробітниками спецслужб РФ як структура прикриття для вербування російських найманців для участі у бойових діях в Україні», – заявляють у СБУ.
За даними спецслужби, вказані в розслідуванні CIT Смолін і Джинікашвілі залишили Україну до 2014 року і тривалий час активно співпрацюють із російською військовою розвідкою. Зокрема, за даними СБУ, Смолін з 2016 року «через підконтрольні йому російські охоронні структури займається вербуванням найманців до спецпідрозділу ГУ ГШ ЗС РФ під назвою «ПВК Вагнера».
У СБУ заявили, що «фейкове розслідування» про нібито українську ПВК «Вега» з’явилося «після низки викривальних брифінгів Служби безпеки щодо таємної діяльності і злочинів спецпідрозділу ГУ ГШ ЗС РФ під назвою «ПВК Вагнера» в Україні, Сирії, Судані та ЦАР».
CIT у своєму розслідуванні заявляє, що ПВК «Вега» діє на боці сирійського президента Башара Асада, однак на відміну від «ПВК Вагнера», яку пов’язують з «кухарем Путіна» Євгеном Пригожиним, «Вега» була помічена тільки в тренуваннях бійців, свідчень її безпосередньої участі в бойових діях немає.
Розслідувачі підсумовують, що «Вега», на відміну від «ПВК Вагнера» (існування якої офіційно заперечується), є першою «класичною» приватною військовою компанією, що діє в Сирії в інтересах сил Асада, ймовірно, з відома російського командування. При цьому питання фінансування цієї ПВК у Сирії залишається відкритим, кажуть розслідувачі.
…
У Державному бюро розслідувань повідомили, що за три місяці роботи здійснили досудове розслідування у 5794 провадженнях, понад півсотні з яких скерували до суду.
«У провадженнях ДБР найбільше фігурують представники правоохоронних органів – 2826 осіб. Особи, які вчинили військові злочини – 2294, судді – 202, високопосадовці – 7», – йдеться в повідомленні ДБР.
Директор ДБР Роман Труба на презентації результатів роботи відомства за 2018 рік заявив, що підслідні усі правоохоронці – від патрульних до керівників підрозділів.
«Серед інших правоохоронців, які є учасниками проваджень ДБР: 226 – з органів прокуратури, 92 – з СБУ, 91 – з ДФС», – розповів Роман Труба.
Крім того, за його словами, нині ДБР здійснює досудове розслідування у 22 провадженнях за ознаками катування, 442 – за ознаками перевищення влади працівником правоохоронного органу, що супроводжувалося насильством.
Закон про створення Державного бюро розслідувань Верховна Рада ухвалила 12 листопада 2015 року. Згідно із законом, цей правоохоронний орган розслідує злочини, що були скоєні правоохоронцями, суддями та високопосадовцями – за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро. Перші кримінальні провадження ДБР відкрило 27 листопада 2018 року. Наразі відомство ще укомплектовує свій штат.
Read More
Російський Київський районний суд Сімферополя обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою стосовно кримськотатарського активіста Тофіка Абдулгазієва. Він перебуватиме в СІЗО до 15 травня. Про це Крим.Реалії повідомила активістка Лутфіє Зудієва.
Йому інкримінують ч. 2 статті 205.5 КК Росії (участь у діяльності терористичної організації).
Суд продовжує обирати запобіжний захід для інших затриманих вранці кримськотатарських активістів.
За даними громадського об’єднання «Кримська солідарність», 27 березня в анексованому Криму відбувалися обшуки щонайменше в 25 будинках кримських татар.
У ФСБ Росії стверджують, що затримали 20 людей, підозрюваних в участі в організації «Хізб ут-Тахрір».
Російські силовики стверджують, що затримані «поширювали серед жителів півострова терористичну ідеологію, вербували в свої ряди кримських мусульман».
Організація «Хізб ут-Тахрір» заборонена в Росії і внесена там у список 15 об’єднань, названих «терористичними». Росія після того, як анексувала Крим 2014 року, нав’язала заборону і на території півострова.
…
У Службі безпеки України заявили 27 березня, що наразі немає ніяких кримінальних проваджень через переліт до Росії кандидата в президенти Юрія Бойка та лідера руху «Український вибір» Віктора Медведчука.
«Ви знаєте, що сьогодні генеральний прокурор сказав, що буде порушено таке кримінальне провадження, але поки що, на жаль, такої інформації за результатами вильоту Бойка та Медведчука до Москви немає», – повідомив начальник департаменту захисту національної державності СБУ Данило Доценко.
У партії «Опозиційна платформа – За життя», висуванцем якої на виборах є Бойко, заявили 27 березня, що «метою переговорів у Москві був захист економічних інтересів України й українських громадян», а про незаконний перетин кордону не може йтися, оскільки «всі необхідні митні та прикордонні процедури було дотримано як при вильоті з України, так і при поверненні».
Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що має намір відкрити кримінальне провадження про незаконний перетин кордону через поїздку народного депутата, кандидата в президенти Юрія Бойка і проросійського політика, лідера руху «Український вибір» Віктора Медведчука до Росії.
Луценко сказав про це 27 березня на засіданні Кабінету міністрів України після зауваження міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Голова МВС поставив питання, хто з державних чиновників ухвалював рішення на порушення заборони на пряме авіасполучення з Росією.
«Сьогодні буде зареєстровано провадження про незаконний перетин кордону. Але питання не лише до аерослужби, але і до прикордонної служби, яка випустила цих осіб всупереч встановленому порядку», – сказав Луценко.
22 березня прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв прийняв у своїй резиденції в Москві кандидата в президенти України Юрія Бойка і голову політичної ради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука.
Як повідомляли російські ЗМІ, у зустрічі також взяв участь голова правління «Газпрому» Олексій Міллер. Бойко на зустрічі заявив про бажання «покращувати і відновлювати двосторонні відносини» з Росією, а Медведчук запропонував повернутися до ідеї створення в Україні газотранспортного консорціуму за участю «Газпрому».
У Службі безпеки України заявили про намір найближчим часом дати правову оцінку візиту Бойка і Медведчука до Москви.
Наприкінці минулого року президент Росії Володимир Путін заявив, що не хоче говорити з чинним президентом України Петром Порошенком. Путін заявляв, що Порошенко створює «кризові ситуації і перекладає відповідальність на Росію».
Відносини між Україною та Росією різко загострилися після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі. Росія визнана в Україні країною-агресором.
ТАКОЖ НА ТЕМУ ВИБОРІВ-2019:
Синод ПЦУ: «Оцінюйте кандидатів не за обіцянками, а за плодами їхніх справ»
Війна і вибори-2019. Українці мають обрати Верховного головнокомандувача ЗСУ
Росія кинула сотні мільйонів доларів, щоб зірвати вибори в Україні
Як голосують українці. Сім карт, які пояснюють вибори президента
…
Перше засідання суду з розгляду по суті справи проти керівника «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського призначене на 14:30 4 квітня, вирішила 26 березня колегія суддів Подільського райсуду Києва.
Раніше 26 березня суд вирішив продовжити тримання Вишинського за ґратами до 24 травня.
5 березня Вишинському був вручений обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування. Підготовче засідання у справі призначене на 26 березня в Подільському суді Києва. Вишинський перебуватиме в Лук’янівському СІЗО в Києві, куди його етапували з Херсона.
Вишинського затримали в Києві 15 травня 2018 року за підозрою в державній зраді і веденні підривної інформаційної діяльності проти України.
За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Щомісяця, за даними слідства, він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, ці гроші, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.
Вишинський усі звинувачення відкидає.
2 липня 2018 року перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко повідомила, що Україна готова розглянути внесення Вишинського в списки на обмін.
…
Група «1+1 медіа» заявляє про тиск з боку президентської команди та наявність доказової бази й свідків щодо фактів, «наведених у журналістському розслідуванні» щодо президента України Петра Порошенка.
«Така реакція кандидата у президенти (судовий позов – ред.) у розпал виборчої кампанії ще раз свідчить про слабку та необґрунтовану позицію діючої влади. Розповсюдження такого роду заяв, які не мають конкретики та фактажу, із безґрунтовними звинуваченнями на адресу 1+1, свідчить про тиск на незалежні засоби масової інформації і свободу слова та є неприпустимими з боку діючого президента», – ідеться в повідомленні.
«Телеканал намагався отримати коментар в Адміністрації президента щодо наведених фактів, втім відповідь на численні звернення не була надана. Ми досі очікуємо відповіді на ці питання, а також на коментар щодо факту торгівлі з Росією заводу «Ленінська кузня», який донедавна належав Петру Порошенку, оприлюднений у розслідуванні «ТСН. Тиждень», – додають у групі «1+1 медіа».
Голова парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов заявив 25 березня, що президент України Петро Порошенко подав до суду на телеканал «1+1» «за систематичну брехню в особливо великих розмірах». На думку Герасимова, власник «1+1» Ігор Коломойський «керується почуттям помсти» після втрати «Приватбанку» та «прагне не допустити перемоги на президентських виборах Петра Порошенка».
Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня.
ТАКОЖ НА ТЕМУ ВИБОРІВ-2019:
Війна і вибори-2019. Українці мають обрати Верховного головнокомандувача ЗСУ
Росія кинула сотні мільйонів доларів, щоб зірвати вибори в Україні (огляд преси)
Як голосують українці. Сім карт, які пояснюють вибори президента
…
Народний депутат від «Самопомочі» Олена Сотник потрапила до переліку 16 стипендіатів програми World Fellows Єльського університету в США.
Вона стала першою жінкою з України, яка братиме участь у цій програмі. Раніше стипендіатами-українцями були теперішній посол України в Канаді Андрій Шевченко, екс-міністр екології Ігор Шевченко, співголова Ради реанімаційного пакету реформ Тарас Шевченко та музикант Святослав Вакарчук.
Програма World Fellows – це глобальна ініціатива Єльського університету з розвитку лідерів. Щороку університет визначає групу стипендіатів для інтенсивного чотиримісячного періоду академічного навчання.
36-річна Сотник є членом постійної делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи та головою підкомітету Верховної Ради з питань адаптації українського законодавства до законодавства Європейського союзу. До початку роботи у Верховній Раді у 2014 році була виконавчим директором в адвокатській компанії.
…
Міністерство внутрішніх справ України перед виборами переходить на посилений варіант несення служби, заявив 25 березня під час наради перший заступник міністра МВС Сергій Яровий.
«Ми вийшли на фінішну пряму з організації забезпечення законності та правопорядку під час проведення виборів. З сьогоднішнього дня весь особовий склад МВС переводиться на посилений варіант несення служби. Ми вже забезпечуємо охорону 199 Окружних виборчих комісій. Для цього залученні близько 400 поліцейських. 28 березня починається завезення бюлетенів із ОВК до ДВК, для цього також будуть залучатися представники поліції, і з цього дня ми беремо під цілодобову охорону усі виборчі дільниці», – сказав Яровий.
Перший заступник міністра додав, що для охорони правопорядку під час виборів будуть залучені майже 135,5 тисячі силовиків.
Читайте також: ЦВК зареєструвала 2020 міжнародних спостерігачів на президентські вибори 31 березня
Також Яровий зазначив, що на сьогодні в журналі єдиного обліку зареєстровано 3 тисячі 945 повідомлень, пов’язаних із порушенням виборчого процесу. Поліція відкрила 210 кримінальних проваджень.
Президентська кампанія стартувала в Україні 31 грудня. Вибори відбудуться найближчої неділі, 31 березня.
…