Адвокат Андрій Богдан щомісяця літав до Ізраїлю, де нині живе Ігор Коломойський – журналісти-розслідувачі
…
популярні новини
Затриманих в окупованому Бахчисараї за проведення одиночного пікету дружину і матір Енвера Мамутова, Аліє і Зарему, відпустили з відділення поліції. Про це в коментарі кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила Аліє Мамутова.
«Я так і не зрозуміла навіщо нас тримали. Після того, як співробітнику поліції повідомили, що до нас їдуть адвокати, нас попросили пройти вниз і відпустили. Але не встигли ми вийти з відділення, нас попросили зайти туди назад. Капітан поліції Дилявер Сулейманов повідомив нам, що хоче виписати попередження про недопущення порушення норм російського законодавства. На це захисник сказав, що тримати нас далі вони не мають права, а попередження можна вислати і поштою. У підсумку ніяких звинувачень нам пред’явлено не було, у відділенні ми провели близько півтори години», – розповіла матір Енвера Мамутова.
8 квітня в окупованому Росією Бахчисараї поліція затримала Зарему Мамутову, яка вийшла на одиночний пікет, та Аліє Мамутова, яка вела прямий ефір пікету в Facebook. На плакаті Зареми Мамутової, матері засудженого у «справі Хізб ут-Тахрір», було написано: «Мій син не терорист. За що 17 років».
Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив Енвера Мамутова до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, Руслана Абільтарова, Ремзі Меметова і Зеврі Абсеітова – до 9 років колонії суворого режиму.
Жоден з фігурантів своєї провини не визнав. Всі вказували на «політично вмотивований характер» кримінальної справи.
…
Кандидат на посаду президента України, керівник студії «Квартал 95», комік Володимир Зеленський подякував працівникам Міністерства внутрішніх справ і інших силових відомств і особисто голові МВС Арсенові Авакову.
«Я хотів би подякувати всім працівникам МВС, кожному поліцейському, кожному рятувальникові, кожному нацгвардійцеві – дякую вам за цю роботу. І окремо я хочу подякувати міністрові пану Авакову: мені здається, це вперше в історії нашої країни, коли міністерство, поліція працювали не на окремого кандидата, а працювали на країну, захищали інтереси України», – заявив Зеленський у відеоролику, який оприлюднив у фейсбуці.
У цьому зверненні він не згадав про військовослужбовців Збройних сил та інших силових структур України, які в час передвиборчої кампанії і виборів на лінії фронту протистояння російській гібридній агресії на частині Донбасу захищали безпеку цих виборів.
Як встановило напередодні виборів президента України, що відбулися 31 березня, але не визначили переможця, розслідування програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UɅ:Перший», напередодні виборів неодноразово відвідувала Міністерство внутрішніх справ і зустрічалась із його очільником Арсеном Аваковим кандидатка на посаду президента України, лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко – вона врешті обійняла третє місце і не вийшла до повторного голосування 21 квітня, на яке винесені кандидатури Володимира Зеленського і чинного президента Петра Порошенка, який кандидує на другий термін.
«Силові структури стають інструментами в руках окремих кандидатів для перемоги на виборах, – мовиться в розслідуванні. – Служба безпеки і Генеральна прокуратура – це вертикаль голови держави, креатури президента Петра Порошенка, які грають на його боці. По інший бік – Міністерство внутрішніх справ і підпорядкована йому Національна поліція. Партнер Порошенка в коаліції Арсен Аваков, схоже, вже давно грає свою гру, самостійну від президента. І на цих виборах він як політик, вочевидь, зробив ставку не на нього – а на інших лідерів президентських перегонів».
У розслідуванні звернено увагу, що як тільки СБУ і ГПУ повідомили про викриття платної мережі агітаторів за Тимошенко, майже одразу із дзеркальною заявою щодо кандидата-конкурента вийшов Аваков і розповів про інші схеми підкупу виборців, до організації яких, за його словами, імовірно, причетний заступник голови президентської фракції Сергій Березенко. Крім того, Аваков заявляв про виявлення апаратури прослуховування «під офісом» кандидата Зеленського, через що почали розслідування; СБУ повідомила у відповідь, що операція прослуховування, яку зірвала поліція, велася (в будинку через вулицю і за кілька будинків убік від офісу Зеленського – ред.) стосовно іншої особи, яка підозрюється в державній зраді; врешті, це була змушена визнати й поліція.
Міністр Аваков перед виборами не раз запевняв, що підпорядковані йому силовики гарантуватимуть безпеку і чесний перебіг виборчої кампанії і голосування.
…
Голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв пояснив, чому написав президентові Петру Порошенкові заяву про звільнення з посади.
Як написав він у фейсбуці, він сам звернувся до президента з цією ініціативою: «Тому що я не хочу, щоб наслідки інформкілерства проти мене вплинули на спокій нашої держави, а разом з тим і на спокій Херсонщини».
Крім того, за словами Гордєєва, який є членом «Блоку Петра Порошенка» і якого активісти звинувачують у причетності до нападу на чиновницю Херсонської міської ради Катерину Гандзюк, він не хоче, щоб «сфабрикований», за його словами, проти нього негатив відобразився на другому турі президентських виборів.
«В мене немає ні підстав, ні бажання ховатися за посадою ані від людей, ані від слідства. Я готовий захищати і буду захищати своє чесне ім’я», – заявив Гордєєв.
Про заяву Андрія Гордєєва про відставку, датовану 5 квітня, стало відомо раніше 6 квітня. Зокрема, як написала у фейсбуці виконавчий директор громадської організації «Центр протидії корупції» Дар’я Каленюк, про неї розповів президент України Петро Порошенко на зустрічі з представниками громадських організацій. За її словами, президент сказав, що офіційно Гордєєв буде звільнений із посади через 7–8 днів.
Звільнення Андрія Гордєєва, а також його заступника в Херсонській ОДА Євгена Рищука (обидва представники «Блоку Петра Порошенка»), а ще голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера (донедавна члена партії «Батьківщина»), давно домагаються від президента активісти. Вони стверджують, що ці троє посадовців можуть бути причетні до замовлення нападу на чиновницю Херсонської міськради Катерину Гандзюк, яка внаслідок того нападу померла.
У справі, яку після смерті Гандзюк перекваліфікували на «умисне вбивство», були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, Мангерові оголосили підозру в його організації, але замовників іще офіційно не встановили. Гордєєв, Рищук і Мангер категорично відкидають причетність до нападу на Гандзюк.
…
Координатора Організації з безпеки і співпраці в Європі Тоні Фріша не допустили в окупованому Луганську до кількох українських заручників, як то раніше сталося в Донецьку, повідомила народна депутатка, заступниця голови Верховної Ради і представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.
Як написала вона у фейсбуці, бойовики дозволили Фрішеві відвідати тільки трьох незаконно утримуваних і відмовили в зустрічі зі ще трьома заручниками.
«Наголошую, що до цих наших військових ЖОДНОГО разу, попри вимоги української сторони, протягом кількох років не допускали нікого, ні МКЧХ, ні ОБСЄ. В нас є всі підстави для серйозного занепокоєння повною ізоляцією українських військових, незаконно утримуваних окупантами. Висловлюю своє обурення діями Росії, яка тримає наших заручників, і підконтрольних їй представників так званої окупаційної «влади» в ОРДЛО. На жаль, світ і ОБСЄ підігрують цим грубим порушенням прав людини з боку Росії, не надаючи відповідної оцінки і реакції», – заявила вона.
Також разом із представниками СБУ з центру звільнення заручників підготували листи до МЗС України і до представника ОБСЄ в ТКГ Мартіна. Сайдіка, в якому висловлюємо протест недопуском до українських заручників і тим, що посол Тоні Фріш дозволив собі в окупованому Донецьку стати учасником зйомок антиукраїнського пропагандистського відео проросійськими сепаратистами і Росією. Це потребує окремої реакції з боку українського МЗС. Поінформувала президента Петра Порошенка і міністра закордонних справ Павла Клімкіна про недопуск представника ОБСЄ окупантами до всіх тих заручників, яких ми вимагали провідати. Звернулася з проханням, щоб тема звільнення заручників порушувалася під час зустрічі Петра Порошенка з канцлером Німеччини Анґелою Меркель 12 квітня», – додала Ірина Геращенко.
Раніше 6 квітня вона писала про те, що в окупованому Донецьку Тоні Фрішеві теж дали зустрітися тільки з чотирма заручниками-військовими з десяти, а також показали йому ще двох незаконно утримуваних цивільних. Крім того, вона звернула увагу: «На російських і сепаратистських сайтах вийшли сюжети про відвідини послом Фрішем окупованих територій, у яких він тепло обнімається з представниками маріонеткової окупаційної « влади». Ці кадри вже викликали гостру емоційну реакцію і обурення колишніх заручників і родин заручників… Ми змушені будемо у Мінську звернути увагу посла Фріша на те, що його зустрічі в окупованому Росією Донецьку мали не приватний характер, він там представляв ОБСЄ, від якої ми чекаємо допомоги в деокупаціі Донбасу, а не «обнімашок». Я розумію емоції рідних заручників і звільнених нами заручників, й також вважаю, що задекларована неупередженість і рівновіддаленість представників ОБСЄ вимагає від них більш стриманої публічної поведінки з незаконною «владою» Донбасу. Публічні обійми викликають в українському суспільстві гостру реакцію, й від координаторів ОБСЄ ми чекаємо розблокування питання телефонних зв’язків і листування, й відвідання ВСІХ тих заручників, які були заявлені в спису як обов’язкові».
Українська сторона залишає за собою право на дзеркальні умови відвідин координатором ОБСЄ пенітенціарних закладів і «дзеркальний дозвіл зустрічей із людьми, заявленими у списках окупантами з Росії і представниками ОРДЛО», наголосила Геращенко.
Раніше вона повідомляла, що на останніх зустрічах ТКГ в Мінську Україна кілька разів пропонувала, серед іншого, помилувати 72 сепаратистів в обмін на 19 українських заручників із окупованих територій Донбасу, але бойовики щоразу зривали спроби таких переговорів.
За, ймовірно, останніми наразі оприлюдненими даними від Служби безпеки України станом на середину літа 2018 року, на той час на окупованих територіях утримувалися 113 українських заручників.
…
Координатор спеціальної моніторингової групи ОБСЄ Тоні Фріш відвідав окупований незаконними збройними угрупованнями Донецьк і зміг побачити кількох заручників – такі попередні дані має народна депутатка, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.
За її інформацією, Фріш зміг побачити чотирьох військових, яких бойовики утримують в полоні понад чотири роки, а також двох незаконно ув’язнених цивільних.
«За попередньою інформацією, Тоні Фріш так і не зустрічався з іншими заручниками, на відвідинах яких українська сторона НАПОЛЯГАЛА в Мінську, зокрема й зі Станіславом Асєєвим. Загалом, йому дали можливість побачити лише третину з тих, на обов’язковому відвіданні кого ми наполягали. На всіх останніх зустрічах в Мінську українська сторона гостро ставила питання про заборону телефонних дзвінків заручникам і фактичну заборону на листування», – каже Геращенко.
Вона також прокоментувала кадри спілкування Фріша з представниками окупаційної влади в Донецьку. За словами народної депутатки, нібито дружня поведінка представника ОБСЄ обурила колишніх заручників і родичів тих, хто зараз перебуває у полоні
«Я розумію емоції рідних заручників і звільнених нами заручників, й також вважаю, що задекларована неупередженість і рівновіддаленість представників ОБСЄ вимагає від них більш стриманої публічної поведінки з незаконною «владою» Донбасу. Публічні обійми посла Фріша з представниками маріонеткової «влади» українського Донбасу викликають в українському суспільстві питання і обурення, й ми обов’язково звернемо на це увагу в Мінську», – написала парламентарка.
Читайте також: Крути головою, щоб побачити пекло: VR-фільм про полон «ДНР»
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
За даними Міністерства закордонних справ, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року та полонені на Донбасі громадяни.
…
Російський правозахисний центр «Меморіал» опублікував заяву з вимогою до російської влади звільнити затриманих під час масових обшуків у Криму 27 березня кримськотатарських активістів.
«Правозахисний центр «Меморіал» вимагає негайного звільнення 24-ох жителів Криму, закликає російське громадянське суспільство і світову спільноту посилювати тиск на російську владу з вимогою їх звільнення», – йдеться в заяві.
Правозахисники вважають безпідставним визнання «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією в Росії та звертають увагу на те, що вона не заборонена в Україні.
«І саме кримінальне переслідування, і вивезення позбавлених волі жителів з Криму порушують норми міжнародного гуманітарного права і з цієї причини особливо неприйнятні. У цьому випадку ці норми порушені особливо кричуще: більшість затриманих, якщо не всі, вже вивезені за межі Криму», – зазначили в «Меморіалі».
У правозахисному центрі звертають увагу на те, що багато хто із затриманих пов’язані з громадською ініціативою «Кримська солідарність», яка займається висвітленням переслідувань у Криму і допомогою заарештованим та їхнім сім’ям.
«Люди, які здійснювали інформаційну підтримку жертв репресій, які організовували передачі в’язням, допомогу їхнім родинам, регулярно відвідували суди у політичних справах, тепер самі опинилися за ґратами. Ми не знаємо, чи мали затримані якесь відношення до «Хізб ут-Тахрір», але в цій ситуації досить імовірним видається, що це зручне і вже звичне обвинувачення стало інструментом для придушення громадської солідарності і громадянської активності жителів Криму, в першу чергу, кримських татар», – йдеться у заяві.
Контрольований Росією суд в столиці Криму Сімферополі 29 березня взяв під арешт до 15 травня 23 кримських татар за звинуваченням у належності до забороненої в Росії, а після окупації Криму і на його території, організації «Хізб ут-Тахрір». Цього ж дня заарештованих кримських татар вивезли до Росії.
Крім того, досі не встановлене місце перебування Едема Яячикова, 24-го активіста, до будівлі якого 27 березня приходили російські силовики.
США і ЄС засудили арешти кримськотатарських активістів і закликали Росію негайно їх звільнити.
Відтоді, як Росія захопила український півострів Крим у 2014 році, російська влада переслідує кримських татар за ймовірну причетність до руху «Хізб ут-Тахрір». Це глобальна організація, що базується в Лондоні і прагне об’єднати всі мусульманські країни в ісламський «халіфат». В Україні, якій належить окупований Росією Крим, вона є легальною.
…
Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко не буде вести дебати між кандидатом у президенти України Володимиром Зеленським та його опонентом Петром Порошенком. Про це в ефірі радіо «Новое время» заявив радник передвиборчого штабу Володимира Зеленського Дмитро Разумков.
Він вважає, що Тимошенко була б незалежним модератором, оскільки критикувала б обох кандидатів.
«Якби вона погодилася, то на стадіоні було б представлено 60% голосів виборців. Тобто це було б реально представництво більше половини країни. Але сталося так, як сталося», – зазначив Разумков і додав, що тепер місце модератора запропонують комусь іншому.
31 березня відбулися вибори президента України. Актор і бізнесмен Володимир Зеленський та чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який запланований на 21 квітня.
3 квітня Зеленський запропонував своєму опонентові в другому турі виборів Порошенку провести дебати на стадіоні «Олімпійський» у Києві, а також призначити лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко «незалежним арбітром» на цих дебатах.
Порошенко у ніч на 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.
…
У команді кандидата у президенти Володимира Зеленського появу проектів за участі шоумена в «день тиші», коли заборонена агітація, вважають правильним і звертають увагу на аналогічні дії з боку команди Петра Порошенка. Про це йдеться у спецрепортажі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Вперед, на Банкову!».
«Якщо будемо говорити про «день тиші» на «1+1», давайте згадаємо «день тиші» з молебнем за єдність України, яку виконував чинний президент», – заявила радниця з правових питань кандидата Зеленського Ірина Венедіктова.
На її думку, це «рівнозначні події»: «Я сприймаю це правильно, тому що по-іншому в нашій ситуації діяти неможливо. Все – в межах закону» – стверджувала у коментарі «Схемам» Венедіктова.
30 березня, у «день тиші» перед виборами президента програма телеканалу «1+1» містила низку програм з участю кандидата в президенти, коміка Володимира Зеленського.
В той же день з участю президента Петра Порошенка у Києві відбувся молитовний захід, який транслювали в ефірі телеканали «Прямий» і «5-й канал».
Відповідно до закону України «Про вибори президента України», передвиборна агітація закінчується о 24-й годині останньої п’ятниці перед днем виборів. Тобто цього разу – опівночі 30 березня.
У законі також згадуються форми виборчої агітації, зокрема, «оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень», а також «проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії-суб’єкта виборчого процесу чи кандидата на посаду президента України, а також оприлюднення інформації про таку підтримку».
…
Найбільш сучасне обладнання для проведення якісного дослідження на алкоголь та наркотики є лише в антидопінговому центрі Національного Олімпійського комітету. Про це повідомила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
«Коли потрібне достовірне підтвердження, чи вживає людина наркотики або алкоголь, критично важливим є спосіб перевірки аналізів. Існує не так багато методів, які можуть дати правдиву оцінку результатів. І не так багато лабораторій, у яких є можливість ці методи використовувати», – написала Супрун у Facebook-у.
Вона пояснила, що для цього необхідне специфічне обладнання.
«Це має бути тривалий процес дослідження (2–3 дні) на основі аналітичної хімії. А саме: хромато-мас-спектометрія. Все інше, наприклад, тест-полоски, що обіцяють результат за 15 хвилин, не є достовірним показником», – зазначила очільник МОЗ.
Супрун нагадала, що лабораторія Олімпійського комітету регулярно працює зі спортсменами задля визначення, чи вживають вони заборонені речовини. «На цьому обладнанні аналізують такі біологічні матеріали: сечу, волосся, нігті та навіть кров, де наркотики дуже швидко метаболізуються. Якщо людина регулярно (1–2 рази на тиждень вживає наркотики), такий метод це підтвердить», – розповіла Супрун.
3 квітня кандидат в президенти України Володимир Зеленський запропонував своєму опонентові в другому турі виборів президентові Петру Порошенкові провести дебати на стадіоні «Олімпійський» у Києві. Він додав, що кандидати обов’язково повинні пройти медичну експертизу і довести народові, що серед них немає «ні алкоголіків, ні наркоманів». «Країні потрібен здоровий президент», – сказав Зеленський.
Водночас чинне законодавство не зобов’язує кандидатів у президенти надавати медичні довідки.
Порошенко у ніч на 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила. Представник його штабу Олег Медведєв заявив, що Порошенко зранку 5 квітня чекатиме на Зеленського в медпункті стадіону «Олімпійський» в Києві для здачі всіх аналізів.
4 квітня Зеленський запросив Порошенка здати аналізи в «незалежній лабораторії».
…
Кандидат на посаду президента Володимир Зеленський відповів на запитання журналістів, які шанси у олігарха Ігоря Коломойського повернути собі націоналізований «Приватбанк». Про це йдеться у спецрепортажі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Вперед, на Банкову!».
«Та мені все одно, що буде з Ігорем Коломойським. Ну, це повинні розбиратися… «Приватбанк» зараз – державна установа, чому вона повинна повертатись Коломойському?» – відповів у коментарі Зеленський.
Під час цієї розмови зі знімальною групою «Схем», яка відбулася під час його концерту у місті Бровари під Києвом, охоронці Володимира Зеленського силоміць відтіснили оператора Радіо Свобода від журналіста на кілька десятків метрів за лаштунки. Відтак, цей фрагмент інтерв’ю з кандидатом на пост президента вдалося записати лише на аудіо.
У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.
Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.
Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.
Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
У травні 2017-го журналісти програми «Схеми» показали, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку автори дійшли, отримавши доступ і проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.
Після виходу розслідування Ігор Коломойський заявив, що всі операції проходили під повним контролем і «чутливим керівництвом» тодішнього заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової.
Read More
Підконтрольний Росії Севастопольський міський суд засудив обвинувачених у підготовці диверсій на території анексованого Криму Володимира Дудку й Олексія Бессарабова до 14 років ув’язнення кожного, а також призначив кожному штраф в розмірі 350 тисяч рублів (близько 150 тисяч гривень).
Напередодні прокурор просив для Дудки про 15 років позбавлення волі, а для Бессарабова – 14 років і 10 місяців позбавлення волі.
9 листопада 2016 року в Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій в анексованому Криму на замовлення української розвідки.
16 листопада 2017 року Севастопольський міський суд засудив Штиблікова до 5 років колонії суворого режиму і до штрафу в розмірі 200 тисяч рублів (95 тисяч гривень).
31 липня 2018 року підконтрольний Кремлю Севастопольський міський суд продовжив арешт на шість місяців севастопольцям Володимиру Дудці та Олексію Бессарабову.
У Службі безпеки України повідомили, що затримані в Криму громадяни України не є ні співробітниками, ні контактерами з боку СБУ.
…
Більшість росіян все ще підтримує анексію українського Криму, але визнає, що міжнародна політика Москви погіршила економічні показники і рівень життя в країні. Про це свідчать оприлюднені 3 квітня результати опитування, проведеного спільно соціологічною службою «Левада-центр» та Чиказькою радою з глобальних питань (США).
Після окупації Криму в 2014 році росіяни підтримали рішення президента Володимира Путіна. Але ця підтримка знизилася, коли російська економіка зазнала втрат, а витрати на інтеграцію Криму до Росії зросли.
Соціологи у своєму звіті вказують, що в березні 2015 року, через рік після анексії, близько 70% опитаних росіян вважали її позитивною для країни. Це число знизилося до 59% до серпня 2015 року, коли ціни на нафту у світі різко впали, а для російської економіки стали відчутними наслідки західних економічних санкцій. До березня 2018 року підтримка анексії зросла до рівня, співставного з показниками 2015-го, але в лютому 2019 року знову знизилася до 62%.
Також соціологи встановили, що набагато менша кількість росіян схвалює подібні до окупації Криму дії своєї країни щодо інших українських територій – частин Донецької та Луганської областей.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія анексувала Крим. Ні Україна, ні ЄС і США не визнали його «результатів». Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…
Чинний президент України і кандидат на виборах голови держави Петро Порошенко заявляє, що готовий дебатувати зі своїм опонентом Володимиром Зеленським на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.
«Дебати робляться не заради видовища на стадіоні, дебати – це серйозна дискусія про стратегію розвитку країни, про цінності, історичний вектор, пріоритети… Правила дебатів прописані в законі про вибори президента, почитайте, будь ласка. Вони можуть відбуватися на базі Суспільного телебачення з трансляцією по всіх телеканалах для десятків мільйонів людей… Але стадіон, так стадіон. Я чекаю на Вас, Володимире Олександровичу», – заявив Порошенко у відеозверненні, оприлюдненому в соцмережах у ніч на 4 квітня.
Раніше Зеленський закликав Порошенка взяти участь у дебатах на стадіоні «Олімпійський» у Києві. При цьому в НСК «Олімпійський» заявили, що не отримували заявок на проведення дебатів між кандидатами в президенти.
31 березня відбувся перший тур виборів президента України. Центральна виборча комісія завершила підрахунок голосів виборців: актор і бізнесмен Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який відбудеться 21 квітня.
Після оголошення результатів екзит-полів чинний президент Петро Порошенко заявив, що дебати кандидатів обов’язково мають відбутися. Зеленський зазначив, що готовий до дебатів. Втім, у його команді згодом припустили, що їхній кандидат не братиме участі в дебатах через їхню беззмістовність.
1 квітня Національна суспільна телерадіокомпанія України запросила переможців першого туру виборів президента для участі в теледебатах.
Закон України «Про вибори президента України» в статті 62 визначає процедуру й терміни проведення передвиборчих теледебатів. Зокрема, такі дебати проводять в останню п’ятницю перед днем повторного голосування між 19 та 22 годинами в прямому ефірі, тривалістю не менше ніж 60 хвилин і транслюються в ефірі національних Суспільних теле- та радіоканалу. Передвиборчі теледебати також можуть безкоштовно транслюватися іншими каналами мовлення.
Кандидати на посаду президента України беруть участь у теледебатах особисто. У разі відмови одного з кандидатів в участі у дебатах, виділений час надається іншому – хто прийшов.
Read MoreКабінет міністрів України ухвалив «стратегічний документ» – Концепцію реалізації державної політики із запобігання фальсифікації лікарських засобів, повідомило Міністерство охорони здоров’я України.
«Це означає, що поступово на всіх упаковках рецептурних ліків з’явиться спеціальне маркування, яке буде гарантією оригінальності ліків. Така практика боротьби з фальсифікатом вже довела свою ефективність у розвинених країнах світу», – заявили в Міністерстві охорони здоров’я.
У МОЗ зазначили, що маркування на упаковках ліків буде гарантією якості: пацієнт зможе перевірити, що препарат не є фальсифікований, протермінований чи завезений до країни з порушенням норм.
У відомстві підкреслили, що маркування упаковок лікарських засобів спеціальним кодом впроваджуватимуть у три етапи:
пілотний проект. На цьому етапі маркування ліків буде добровільним: взяти участь у програмі можуть будь-які фармвиробники;
поступове запровадження обов’язкового маркування окремих видів лікарських засобів, визначених МОЗ України. Зокрема маркування обов’язково має з’явитися на ліках, що компенсуються за кошти держави;
запровадження обов’язкового маркування всіх видів лікарських засобів визначених МОЗ України, як такі, що підлягають маркуванню (зокрема, всіх рецептурних препаратів).
Міністерство охорони здоров’я повідомило, що відповідно до ухваленої концепції, під час виробництва ліків на заводах виробник буде наносити на кожну упаковку індивідуальне маркування. Це має дозволити відстежувати весь ланцюжок постачання ліків – від виробництва чи імпорту до продажу в аптеці.
…
Місце перебування кримськотатарського активіста Едема Яячикова, який зник після масових обшуків у будинках кримських татар 27 березня, досі не встановлене, заявило 3 квітня громадське об’єднання «Кримська солідарність».
У зверненні активістів також вказано, що «після тотальної «зачистки» всіх незалежних медіа в 2014–2015 роках у Криму, крім інших громадських інститутів, була повністю знищена журналістика».
«У відповідь на безперервні арешти, обшуки, суди в Криму стало формуватися таке явище як громадянська журналістика. Це сталося вимушено – люди розуміли, що крім інформації, іншого захисту на півострові від репресій немає», – вказує «Кримська солідарність».
Активісти перераховують громадянських журналістів, які стали об’єктом переслідування з боку російської влади окупованого півострова.
2 квітня про відсутність даних про місце перебування Едема Яячикова повідомив журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк.
У момент обшуку 27 березня Яячикова не було вдома. 29 березня адвокат Едем Семедляєв повідомив, що російські силовики затримали активіста. Перед тим дружина Яячикова Сусанна подала в російську поліцію заяву про викрадення чоловіка.
Публічних коментарів представників російської поліції з приводу зникнення Яячикова і поданої за цим фактом заяви наразі немає.
29 березня заарештованих у Криму 23 кримськотатарських активістів у рамках другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» вивезли в Росію.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському «халіфаті», але відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши організацію до списку 15 «терористичних» об’єднань. Після окупації Криму Москва насаджує цю внутрішньоросійську заборону і в цій частині території України, в якій організація діє легально. Міжнародне право забороняє державі-окупантові запроваджувати своє право на окупованих нею територіях.
…
Уряд спрямував 1 мільярд гривень на інтернетизацію та комп’ютеризацію українських шкіл, повідомило Міністерство освіти і науки України.
Згідно з постановою Кабінету міністрів України від 3 квітня, 700 мільйонів гривень спрямують на забезпечення доступу до Інтернету, а ще 300 мільйонів гривень – на закупівлю комп’ютерів.
«Сьогодні, у 21-му столітті, у нас є школи, які взагалі не мають доступу до Інтернету. Наприклад, на Закарпатті 12,1% таких шкіл, а в Житомирській області – 19,3%. У нас у половині українських шкіл швидкість Інтернет-підключення становить менше 10 Мбіт/с. Це означає, що там неможливо використовувати Інтернет для роботи з будь-яким освітнім контентом», – розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Вона бачить завданням міністерства освіти провести Інтернет у ті заклади, де доступу взагалі немає, а також забезпечити швидкість підключення для інших закладів не менше 30 Мбіт/с, а для опорних закладів та великих шкіл – до 100 Мбіт/с.
«Наше завдання – забезпечити для шкіл співвідношення бодай 1 комп’ютер на 10 учнів. Хочу повідомити, що в Україні наразі є 413 шкіл, де взагалі відсутні комп’ютери, що використовуються в освітньому процесі. А ще велика кількість шкіл, де це співвідношення значно більше, ніж 10 до 1», – заявила Гриневич.
Вона зазначила, що кошти спрямовуватимуть саме туди, де немає цих комп’ютерів і де немає відповідного співвідношення.
…
Поліція не знайшла вибухівку на трьох об’єктах «Укроборонпрому» та в будівлі Вищої ради правосуддя в Києві.
Слідчі територіальних управлінь поліції розпочали досудові розслідування за скоєння правопорушень, передбачених статтею 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до шести років ув’язнення.
2 квітня поліція повідомила, що через інформацію про мінування евакуюали «Київський бронетанковий завод», конструкторське бюро «Артилерійське озброєння», завод «Маяк» та будівлю Вищої ради правосуддя.
В Україні випадки анонімних повідомлень з інформацією про замінування почастішали впродовж останніх років.
…
У Києві Володимир Зеленський отримує 27% голосів, свідчать дані на сайті Центральної виборчої комісії, яка опрацювала в столиці 98,7% бюлетенів. За ним іде Петро Порошенко з 25,5% голосів.
Юлія Тимошенко набрала 12,89%, Ігор Смешко – 9,63%, Анатолій Гриценко – 9,11%, Юрій Бойко – 6,26%.
Найменше із рейтингових кандидатів місто голосувало за Олега Ляшка – 1,47%.
Київ показав один із найвищих рівнів активності виборців в Україні: явка склала 68,05%. За цим показником столиця поступається Волині (68,4%) та Львівщині (68,91%).
Вибори президента України відбулися 31 березня. Явка склала близько 62,8%.
Центральна виборча комісія опрацювала понад 95% протоколів по Україні. Володимир Зеленський набирає 30,23%, Петро Порошенко – 15,94%, Юлія Тимошенко – 13,4%, Юрій Бойко – 11,58%, Анатолій Гриценко – 6,96%, Ігор Смешко – 6,02%, Олег Лягко – 5,47%, Олександр Вілкул – 4,18%, Руслан Кошулинський – 1,64%, Юрій Тимошенко – 0,62%.
Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…
Спостерігачі Українського конгресового комітету Америки (УККА) заявили, що порушення на виборах президента України не мали системного характеру і не впливали на результати виборів.
«Місія зі спостереження за виборами УККА стверджує, що в цілому чергові президентські вибори 31 березня в Україні відповідали міжнародним стандартам, були вільні, чесні та демократичні й відображали волю виборців», – заявили в Українському конгресовому комітеті Америки.
Втім, в УККА вказали на кілька порушень:
наявність агітаційних матеріалів кандидатів у президенти України на деяких дільницях;
на кількох дільницях необхідна виборцям інформація про кандидатів у президенти України була розміщена у неналежному місці;
виборчі дільниці розташовувалися на 2-му і 3-му поверхах, що ускладнювало доступ виборців з обмеженими можливостями до виборчої дільниці.
Вибори президента України відбулися 31 березня. Явка склала близько 62,8%.
Центральна виборча комісія опрацювала понад 95% протоколів по Україні. Володимир Зеленський набирає 30,23%, Петро Порошенко – 15,94%, Юлія Тимошенко – 13,4%, Юрій Бойко – 11,58%, Анатолій Гриценко – 6,96%, Ігор Смешко – 6,02%, Олег Ляшко – 5,47%, Олександр Вілкул – 4,18%, Руслан Кошулинський – 1,64%, Юрій Тимошенко – 0,62%.
Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…
Штаб лідера президентських перегонів Володимира Зеленського скептично ставиться до можливого прем’єрства Юлії Тимошенко.
«Про яке прем’єрство ми можемо зараз говорити, якщо прем’єрство – це, найперше, коаліційна угода і коаліція у Верховній Раді? При всій повазі, але у Юлії Володимирівни не вистачає багнетів, а партія «Слуга народу», я думаю, у великому обсязі, але з’явиться тільки восени», – сказав радник штабу Зеленського Дмитро Разумков.
Вибори президента України відбулися 31 березня. Явка склала близько 62,8%.
Центральна виборча комісія опрацювала понад 95% протоколів по Україні. Володимир Зеленський набирає 30,23%, Петро Порошенко – 15,94%, Юлія Тимошенко – 13,4%, Юрій Бойко – 11,58%, Анатолій Гриценко – 6,96%, Ігор Смешко – 6,02%, Олег Лягко – 5,47%, Олександр Вілкул – 4,18%, Руслан Кошулинський – 1,64%, Юрій Тимошенко – 0,62%.
Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…