Економіка

Члени Європейського союзу планують обговорити ситуацію в Білорусі 19 серпня, повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель у Twitter.

«Я зберу зустріч членів Європейської ради цієї середи о 12:00, щоб обговорити ситуацію в Білорусі. Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти протестувальників неприйнятне та не може бути дозволене», – написав Мішель.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.

 
…

Падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) Японії, третьої за величиною світової економіки, у річному вимірі сягнуло 27,8 відсотка – це найгірше значення, відколи порівнянні дані стали доступними у 1980 році.

Скорочення, спричинене пандемією коронавірусного захворювання COVID-19, тривало третій квартал поспіль.

У травні Японія скасувала карантинні заходи і вжила кроки для підтримки економіки, проте відновлення росту захворюваності на COVID-19 робить нечіткими перспективи економічного розвитку.

Станом на 17 серпня у світі від COVID-19 померли понад 773 тисячі людей, понад 21 мільйон – захворіли. Епіцентром залишаються Північна і Південна Америки, де США, Бразилія і Мексика залишаються серед країн із найвищим рівнем захворюваності і смертності.
…

Головна суперниця Олександра Лукашенка на виборах президента Білорусі Світлана Тихановська записала нове звернення до громадян країни, в якому заявила про готовність стати «національним лідером».

«У мене не було і немає ілюзій щодо своєї політичної кар’єри. Я не хотіла бути політиком. Але доля розпорядилася так, що я опинилася на передній лінії протистояння зі свавіллям і несправедливістю. Доля і ви. Ви, які повірили в мене і дали мені сили… І я готова взяти на себе відповідальність і виступити національним лідером – щоб країна заспокоїлася і увійшла в нормальний ритм. Щоб ми звільнили всіх політв’язнів і в найкоротші терміни підготували законодавчу базу і створили умови для нових, реальних, чесних і прозорих президентських виборів», – сказала Тихановська.

Тихановська виїхала з Білорусі в Литву ввечері 10 серпня. Її прихильники стверджують, що вона зробила це під тиском. Було опубліковано також відеозвернення, в якому вона зачитує з папірця заклик не виходити на акції протесту.

Соратники кажуть, що її змусили записати це звернення шантажем і погрозами під час її перебування в будівлі Центральної виборчої комісії. Водночас і в цьому зверненні вона не говорить про визнання перемоги Лукашенка або відмову від оскарження офіційних підсумків виборів.

Пізніше, 14 серпня, Тихановська у новому зверненні заявила, що ініціює створення координаційної ради для забезпечення передачі влади в Білорусі і ще раз закликала провести нові вибори. 

Після цього 16 серпня в Білорусі пройшли наймасштабніші від початку виступів акції проти Лукашенка: тільки в Мінську на протести, за різними даними, вийшли, від 100 до 200 тисяч людей.

Тихановська – дружина відомого блогера Сергія Тихановського. Кандидатом у президенти вона стала після того, як її чоловікові відмовили в реєстрації. Сергій Тихановський зараз перебуває під арештом.

Після відмови в реєстрації іншим опонентам Лукашенка Тихановську почали сприймати як його головну опонентку на виборах.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.

 
…

Нова Зеландія 17 серпня оголосила про перенесення загальних виборів через спалах коронавірусної інфекції в найбільшому місті країни Окленді.

Прем’єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн заявила, що тепер вибори заплановані на 17 жовтня.

Через спалах COVID-19 в Окленді, де виявили 50 випадків захворювання, зупинили передвиборчу кампанію, а саме місто закрили на двотижневий карантин.

До цього в Новій Зеландії 102 дні не фіксували спалахів COVID-19, і для більшості людей життя повернулося до норми.

Єдиними відомими за той час були випадки хвороби серед туристів, які передбували на карантині на кордоні.

Ардерн заявила, що більше виборів не переноситиме, незважаючи на подальший хід подій. Опитування громадської думки свідчать про те, що її Лейбористська партія виграє вибори.

За даними університету Джонса Гопкінса, Нова Зеландія зафіксувала 1622 випадки COVID-19 і 22 смерті від цієї інфекції за час пандемії.

 
…

На будівлі Київської міської державної адміністрації вивісили історичний біло-червоно-білий прапор Білорусі.

Фото будівлі КМДА оприлюднив мер Києва Віталій Кличко в Instagram.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.

 
…

Північноатлантичний альянс спостерігає за ситуацією в Білорусі, повідомила речниця НАТО Оана Лунгеску.

Водночас вона заперечила слова президента Білорусі Олександра Лукашенка, який 16 серпня заявив, що Альянс розгорнув свої танки та літаки в 15 хвилинах від білоруського кордону.

«Немає нарощування сил НАТО в регіоні… Мультинаціональна присутність НАТО в східній частині території Альянсу – це не загроза жодній країні», – наголосила Лунгеску.

За її словами, війська НАТО виконують винятково оборонну функцію й розгорнуті для запобігання конфліктам.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

 
…

Президентський палац у Братиславі сяє біло-червоно-білими барвами – кольорами історичного прапора Білорусі.

Словацька президентка Зузана Чапутова на своїй твіттер-сторінці пояснила, що це крок «на знак солідарності з тими, хто ненасильно захищає свободу і вимагає вільні, чесні і демократичні вибори в Білорусі».

Вона наглолосила, що насильство має бути замінене  розсудливим діалогом, відвертістю і примиренням».

«Я відкидаю використання сили і репресій  проти  народу Білорусі, який вільно висловлює  своє право на слово і збори. Фундаментальні свободи і  права людини мають бути завжди в пошані й підтримуватись», – зазначила президентка Словаччини.

Палац Грассалковіча в Братиславі від 1996 року є офіційною резиденцією президентів Словаччини. Споруда в стилі пізнього  барокко як літня резиденція була зведена близько 1765 року для графа Антала Грассалковіча – шляхтича хорватського походження, свого часу одного з найвідоміших угорських політиків.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.
…

Члени парламентської фракції партії «Слуга народу» засудили прояви насильства з боку білоруської влади. Заяву за підписом 12 членів фракції оприлюднив народний депутат Богдан Яременко у фейсбуці. Вона відкрита для підписання усіма охочими.

«Рішуче засуджуємо прояви насильства з боку режиму де-факто президента Білорусі Олександра Лукашенка: катування й приниження у в’язницях, надмірну жорстокість під час затримання й розгону протестувальників, повне ігнорування цінностей гуманізму під час затримання жінок, неповнолітніх, випадкових перехожих», – йдеться в заяві.

Підписанти підтримали «прагнення народу Білорусі жити у вільній демократичній правовій державі, мати для цього чесні та прозорі вибори, а також захищати свої права та свободи засобами мирного ненасильницького протесту».

Вони вважають неприпустимими порушення прав та інтересів громадян України на території Республіки Білорусь, які, як і білоруси, піддаються викраденням, безпідставним обмеженням свободи, катуванням та приниженням гідності з боку представників правоохоронних органів.

«У контексті положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС закликаємо українську владу якнайшвидше визначити чітку принципову позицію щодо подій навколо президентських виборів в Республіці Білорусь», – зазначили підписанти.

Вони пропонують президенту України Володимиру Зеленському перенести з території Білорусі засідання Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі; доручити Національній поліції та Службі безпеки України розпочати розслідування діяльності організованого злочинного угруповання за участю вищих посадових осіб Республіки Білорусь, що займалось посібництвом тероризму, а також замахами на життя та здоров’я громадян України; призупинити усі форми політичного діалогу з Білорусю на вищому рівні.

12 серпня перший заступник голови «Слуги народу» Олександр Корнієнко заявив, що всередині фракції ще тривають дискусії щодо подій у Білорусі.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

 
…

Посол Білорусі в Словаччині Ігор Лещеня підтримав протести співгромадян після президентських виборів.

На оприлюдненому відео, як повідомляють чеські ЗМІ, посол виступив з критикою поліцейського свавілля проти мирних демонстрацій. Майбутнє Білорусі посол бачить в плюралізмі політичних партій.

«Я солідарний з тими, хто вийшов на мирні демонстрації на вулиці білоруських міст, щоб їх голоси були почуті», – заявив Ігор Лещеня.

Посла шокувало втручання органів безпеки, які, на його думку, оживили традиції радянської служби безпеки НКВС в «толерантній європейській Білорусі 21 століття».

Посол висловив сподівання, що майбутнє його країни будуватиметься на повазі до поглядів усіх членів суспільства і на плюралізмі політичних партій.

«Білоруси це своє право вистраждали», – сказав Ляшченя.

Російське агентство «РИА Новости» пише, що білоруський посол Ігор Лещеня є першим представником білоруського дипломатичного корпусу, який виступив з підтримкою протестів проти режиму президента Олександра Лукашенка.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

 
…

Президент Росії Володимир Путін заявив білоруському колезі Олександрові Лукашенку, що Москва готова надати Мінську допомогу в рамках Договору про створення союзної держави і «в разі необхідності» по лінії Організації Договору про колективну безпеку, повідомляє 16 серпня пресслужба Кремля.

За повідомленням, про це йшлося під час телефонної розмови Путіна і Лукашенка.

«Продовжено обговорення ситуації, що склалася після президентських виборів у Білорусі, в тому числі з урахуванням тиску, що чиниться на республіку ззовні. З російського боку підтверджена готовність надати необхідне сприяння у вирішенні проблем, що виникли, на основі принципів Договору про створення Союзної держави, а також в разі необхідності по лінії Організації Договору про колективну безпеку», – йдеться в повідомленні.

Про те, хто саме тисне на Білорусь, у Кремлі не уточнили.

Напередодні президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що покладається на допомогу Росії в захисті безпеки Білорусі. Лукашенко вказав на договір із Росією в рамках «союзної держави».

«Якраз ці моменти підходять під цей договір. Тому сьогодні з президентом Росії в мене відбулася довга, ґрунтовна розмова про ситуацію. Повинен сказати, мене навіть трохи здивувало – абсолютно поінформований про те, що відбувається», – зазначив президент Білорусі 15 серпня.

Він додав, що домовився з президентом Росії Володимиром Путіним, що на запит Мінська Кремль надасть «всебічну допомогу із забезпечення безпеки» Білорусі.

Про розмову Лукашенка з Путіним 15 серпня повідомляли його пресслужба та пресслужба Кремля.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.
…

Кілька сотень людей 16 серпня вийшли на акцію в центрі Мінська на підтримку Олександра Лукашенка. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, мітинг проходить на площі Незалежності в Мінську.

Перед мітингувальниками виступає президент Олександр Лукашенко.

Десятки автобусів із різних районів стоять на прилеглих вулицях.

Площа обгороджена вантажівками, молоковозами і тракторами. З проспекту Незалежності туди можливо потрапити через пости міліції.

При цьому раніше білоруські видання повідомляли, що люди з регіонів скаржилися на те, що влада змушує їх брати участь у мітингу на підтримку Лукашенка під загрозою звільнення.

Тим часом у Мінську й інших містах Білорусі продовжуються опозиційні акції протесту проти насильства з боку силовиків і з вимогою відставки Лукашенка, що почалися ввечері 9 серпня.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що дасть доручення перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська до Гродно. Про це він сказав в ефірі каналу «Білорусь 1» 15 серпня.

Таке рішення Лукашенко пояснив нібито військовими навчаннями в Польщі та Литві. 

«Йде ескалація і нарощування військового компоненту на цих територіях. Спокійно за цим спостерігати ми не можемо. І коли рано вранці я розмовляв і слухав доповідь начальника Генерального штабу, я помітив: наших військових теж непокоїть ця проблема», – заявив він.

Читайте також: Лукашенко заявляє, що «домовився з Путіним» про допомогу в «забезпеченні безпеки» Білорусі

За його словами, саме у зв’язку з цим він «просить додатково перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська до Гродно».​

Телеканал «Білорусь 1» також згадав про перекидання американських військових на бази поблизу білоруського кордону. Згадана в сюжеті база розташована в районі польського міста Дравско Поморське поблизу німецького кордону, на узбережжі Балтійського моря, уточнює білоруська служба Радіо Свобода.

15 серпня в білоруському місті Гродно близько десятка десантників пройшли центром міста з плакатами: «Ми з народом».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

 
…

Державний департамент Сполучених Штатів привітав рішення уряду Литви визнати екстремістське угруповання «Хезболла» терористичною організацією. Про це зовнішньополітичне відомство США заявило 15 серпня.

«Литва демонструє справжнє лідерство в Європі та в межах Європейського союзу, визнавши всю організацію «Хезболла» терористичною та забороновши пов’язаним із нею особам доступ на свою територію», – йдеться в заяві.

У Держдепартаменті нагадали про аналогічне рішення Німеччини, ухвалене 30 квітня. Таке визнання, згідно з позицією Вашингтона, показує, що немає різниці між «воєнним» та «політичним» крилами угруповання.

США закликають інші держави-члени Євросоюзу підтримати цю ініціативу як на національному рівні, так і на рівні всього блоку, щоб «не дозволити членам «Хезболли» та тим, хто підтримує їх фінансово, діяти в своїх країнах». Державний департамент звинувачує угруповання в збройних нападах на території Європи, Південної та Північної Америк, а також на Близькому Сході.

«У Лівані «Хезболла» підважує суверенітет та управління, намагаючись захистити своє озброєння та фінанси за рахунок ліванського народу. У «Хезболли» не може бути ролі в конструктивному громадянському суспільстві, тож литовці заслуговують на повагу за цей важливий крок в подальшому запобіганні активності «Хезболли» в Європі», – зазначають у Держдепартаменті.

Литва визнала «Хезболлу» терористичною організацією 13 серпня.

Угруповання «Хезболла» має значний вплив у Лівані, де вибух у столиці нещодавно призвів до загибелі понад 170 і поранень тисяч людей. Трагедія, яка, за припущеннями, сталася зокрема й через корупцію у владі, приизвела до нового спалаху протестів і відставки уряду. Протестувальники зокрема вигукували гасла і проти «Хезболли»

Всю «Хезболлу» чи її військове крило визнали терористичними організаціями 18 держав, а також Європейський союз (тільки військове крило), Ліга арабських держав та Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (повністю).
…

На оприлюднених кадрах видно, як силовики стріляють в людину, в якій упізнали Тарайковського
…

Державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео та міністр оборони Польщі Маріуш Блащак підписали угоду про «посилення співпраці в обороні» між двома країнами. Це сталося 15 серпня у Варшаві, куди прибув Помпео в ході свого турне Європою.

Угода встановлює рамкові умови для збільшення військового контингенту США в Польщі. Наразі в цій країні розміщено 4,5 тисячі американській військових, цю цифру планують збільшити ще приблизно на тисячу.

На спільній пресконференції з Помпео польський міністр закордонних справ Яцек Чапутович висловив переконання, що американські солдати зможуть підсилити оборонний потенціал Польщі, яка «розташована ближче до потенційного джерела конфлікту».

«Важливо, щоб вони (американські військові – ред.) були розміщені тут, у Польщі, а не в Німеччині», – додав він.

Державний департамент у своїй заяві назвав Польщу «близьким другом Сполучених Штатів та опорою регіональної безпеки».

Росія раніше критикувала посилання присутності військ НАТО біля своїх кордонів.

У липні Пентагон повідомив, що Сполучені Штати планують передислокацію своїх військових у Європі, під час якої з Німеччини будуть виведені близько 11 тисяч 900 американських військовослужбовців. При цьому 5,4 тисячі з них планували перекинути в інші країни Європи.

На початку серпня Міністерство оборони США заявило про завершення роботи над угодою про зміцнення оборонного співробітництва з Польщею.
…

Прем’єр-міністри Естонії, Латвії та Литви закликали владу Білорусі провести «вільні та чесні» вибори. Про це йдеться у спільній заяві Юрі Ратаса, Кріш’яніса Каріньша та Саулюса Скверняліса від 15 серпня за підсумками їхньої зустрічі в Тарту.

Три балтійські країни закликали Мінськ утриматися від насильства та звільнити політичних в’язнів і затриманих протестувальників.

Читайте також: Революція гідності і протести в Білорусі. Якою була б Україна, якби не війна з Росією?

«Прем’єр-міністри закликали Білорусь провести вільні та чесні президентські вибори у прозорий спосіб за участі міжнародних спостерігачів. Прем’єр-міністри також заохочують Європейський союз знайти можливості запровадити обмежувальні заходи проти чиновників, відповідальних за насильство, але водночас не карати білоруський народ за дії їхнього керівництво», – йдеться в заяві.

Також очільники урядів країн Балтії висловили думку, що Євросоюз має знайти спосіб підтримати білоруську громадськість, позаяк «білоруський народ заслуговує на відкрите та вільне суспільство».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.
…

Пресслужба президент Білорусі Олександра Лукашенка повідомила про його телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.

Зазначається, що сторони обговорили ситуацію в Білорусі та навколо неї.

На сайті російського президента інформації про дзвінок немає.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 15 серпня заявив про намір зв’язатися з президентом Росії Володимиром Путіним. На думку Лукашенка, протести є загрозою не тільки для Білорусі, але і для Союзної держави з Росією і всього «загального простору».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.
…

Рада Безпеки ООН увечері в п’ятницю, 14 серпня, не підтримала запропонований США проєкт резолюції про продовження ембарго на постачання зброї Ірану. За проєкт голосували тільки дві країни – США і Домініканська республіка. Проти були Росія та Китай. Інші країни, зокрема європейські союзники Сполучених Штатів, утрималися.

Держсекретар США Майк Помпео у своїй заяві, опублікованій на сайті Держдепартаменту, розкритикував «нездатність Ради Безпеки рішуче діяти на захист міжнародного миру і безпеки».  Помпео вказав на те, що ембарго діяло протягом 13 років. Іран, за твердженнями Вашингтона, є «головним спонсором тероризму» у світі, підтримуючи, зокрема, терористичні і радикальні угруповання в Ємені, Сирії, Лівані, Іраку та інших країнах регіону.

В Ірані провал проєкту резолюції привітали. «За 75 років існування ООН Америка ніколи не була настільки ізольованою», – заявив представник МЗС Ірану.

Влада США в особі спецпредставника Держдепартаменту США по Ірану Браяна Хука раніше натякало, що у випадку провалу голосування, Вашингтон може запустити механізм відновлення всіх санкцій ООН, які Рада Безпеки ухвалювала проти Ірану, і частково скасованих після укладення у 2015 році так званої ядерної угоди. США вийшли з неї у 2018 році, звинувативши Іран у недотриманні її положень. Інші країни-учасниці офіційно виступають за її збереження.
…

Верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель закликав до деескалації напруженості між Грецією та Туреччиною в питанні розвідування запасів нафти та газу в східному Середземномор’ї.Про це Боррель написав у твітері після зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у режимі відеоконференції. Він зазначив, що блок «повністю солідарний» із Грецією та Кіпром.

Голова європейської дипломатії скликав нараду у відповідь на останні події в кількох країнах та регіонах, включно зі східним Середземномор’ям.

Туреччина та Греція мають розбіжності в питанні видобутку нафти та газу у водах неподалік Кіпру. Греція та ЄС стверджують, що Туреччина незаконно здійснює буріння в цій зоні, Туреччина твердить, що ці води є в межах її виключної економічної зони.

10 серпня Анкара відновила роботи в східному Середземномор’ї, попри угоду між Грецією та Єгиптом, яка стосувалася прав на буріння нафти та газу в цьому районі.

Рішення Туреччини надіслати наукове судно в супроводі військово-морських суден у цей регіон спонукало Грецію до відправки військових кораблів для спостереження. 12 серпня сталося незначне зіткнення між кораблями, яке Греція назвала аварією, а Анкара – провокацією.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу 14 серпня заявив, що Афінам потрібно діяти розумно, і закликав Європейський союз припинити режим сприяння для Греції.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Туреччину та Грецію розпочати прямий діалог, заявив речник Штефан Зайберт у Берліні 14 серпня. Меркель телефонувала президенту Туреччини Реджепу Ердогану та прем’єр-міністру Греції Кіріакосу Міцотакісу про це 13 серпня, додав речник.
…

Білоруські прикордонники відмовили у в’їзді в країну депутатові Європарламенту Роберту Бедроню.

«Органи, які ухвалили рішення про відмову у в’їзді, не зобов’язані інформувати про причини таких рішень», – цитує «БелаПАН» слова Антона Бичковського, представника Державного прикордонного комітету Білорусі.

Бедронь, голова делегації Європейського парламенту з питань відносин із Білоруссю, і Пятрас Ауштрявічюс, доповідач Європейського парламенту щодо Білорусі, планували відвідати країну 14-16 серпня для оцінки післявиборчої ситуації, зустрітися із затриманими, урядовцями, громадськими організаціями. 

Досі невідомо, чи спробує Ауштрявічюс приїхати в Білорусь самостійно.

Міністри країн Європейського союзу раніше сьогодні вирішили скласти перелік осіб у Білорусі, щоб запровадити проти них санкції у відповідь на дії білоруського лідера Олександра Лукашенка та його підлеглих після виборів 9 серпня.

У Білорусі з 9 серпня проходять акції протесту проти офіційних підсумків президентських виборів. Учасники не визнають перемоги Олександра Лукашенка.

 
…

У Чехії на паркінгу в містечку Ржічани (Říčany – містечко на сході Праги) в результаті дій поліції був затриманий російський дипломат – співробітник військової секції посольства Росії в Чеській Республіці. Як повідомляє 14 серпня Чеське Радіо, затриманий ще в червні дипломат займався незаконною купівлею патронів до снайперських гвинтівок та інших боєприпасів. Завдяки імунітету, який надає особі статус дипломата, російського дипломата поліція відпустила, він вже виїхав із Чехії.

Як повідомляють чеські ЗМІ, інформацію про дії російського дипломата Чеське Радіо надало з посиланням на «чотири джерела з найвищих поверхів чеських служб безпеки, інших спеціальних служб і дипломатії».

З якою метою і куди точно мали прямувати боєприпаси, які купував російський дипломат, наразі неясно, слідчі «працюють з версією, що насправді йшлося про прихованого співробітника російської таємної служби ГРУ».

Однак доказів, які стосуються цієї справи, так само, як і в інших подібних випадках, бракує. Посольство Росії в Чеській республіці повідомлення про такого російського дипломата в Празі не коментує. Так само російське посольство не відповіло на запит Чеського Радіо – Радіожурналу (Český rozhlas – Radiožurnál), яке було надіслане мейлом на офіційну адресу дипломатичного представництва.
…

Телеграм-канал Nexta, що висвітлює протести у Білорусі і став одним із головних джерел інформації про них, повідомив про відкриття кримінальної справи проти свого засновника Степана Путила.

Як йдеться в повідомленні, справу порушили за підозрою в організації масових заворушень. Телеграм-канал опублікував документ про розшукове орієнтування.

Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.

В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення попередніх результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграмі. Канал Nexta Live є одним із найбільш популярних у країні і активно висвітлює протести після виборів, на сьогодні у нього 1,9 мільйона підписників.

Проєкт, який не має ані штатних журналістів, ані веб-сайту, називає себе «децентралізованим медіа ХХІ століття» – творцями контенту є небайдужі люди, які перебувають в епіцентрі подій.

NEXTA вимовляється як «нехта», що у перекладі з білоруської означає «хтось».

 
…

У Мінську кілька тисяч протестувальників, зокрема і робітників Мінського тракторного заводу, пройшли маршем до центру міста і дійшли до будівлі уряду на площі Незалежності. Вони скандують «виходь» і вимагають діалогу з владою. 

Охороняють будівлю солдати внутрішніх військ, але протестувальників вони не займають, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Колона робітників МТЗ вийшла з заводу вдень 14 серпня після того, як вони оголосили страйк. До них прибув прем’єр-міністр Білорусі Роман Головченко, однак він відмовився спілкуватися зі страйкарями в присутності журналістів.

У Білорусі з 9 серпня проходять акції протесту проти офіційних підсумків президентських виборів. Учасники не визнають перемоги Олександра Лукашенка.

Перші дні акції жорстоко розганяв міліцейський спецназ, тисячі людей були затримані, багато кого з них при затриманні сильно побили.
…

Центральна виборча комісія Білорусі на засіданні 14 серпня оголосила офіційні результати голосування на виборах президента країни. Переможцем назвали чинного президента Олександра Лукашенка, який перебуває при владі в країні вже 26 років.

«14 серпня 2020 року відбулось засідання Центральної комісії Республіки Білорусь з виборів і проведення республіканських референдумів по підведенню підсумків виборів президента Республіки Білорусь. Рішенням комісії затверджені підсумки виборів. Президентом Республіки Білорусь обраний Олександр Григорович Лукашенко», – йдеться в повідомленні ЦВК.

За даними ЦВК, проголосували всього 5 188 956 людей, у тому числі достроково – 2 806 640.

Скарги на невизнання виборів, зокрема, з боку головної опонентки Лукашенка Світлани Тихановської, відхилили.

За даними ЦВК, голоси розподілялися таким чином:

Олександр Лукашенко: 80,1% (4661,075 осіб);
Світлана Тихановська: 10,1% (588 622 людини);
Андрій Дмитрієв: 1,2% (70 671 чоловік);
Анна Конопацька: 1,67% (97,489 осіб);
Сергій Черечень: 1,14% (66 613 осіб);
Проти всіх: 4,59% (267 360 осіб).

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Мітинги і короткочасні страйки відбуваються на великих підприємствах – таких як «Гродно Азот», Мінський тракторний завод, БМЗ.

На акції протесту виходять також лікарі та вчителі. Люди вимагають припинити насильство, а також провести нові вільні вибори.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство і обмірковує можливість запровадження сакцій.
…

Співробітника російського посольства в Празі у червні затримали за незаконну купівлю патронів для снайперської гвинтівки, повідомляє телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки») з посиланням на чеське радіо Radiožurnál. Це сталося в місті Ржичани.

Дипломатичний імунітет не дозволив заарештувати росіянина, і незабаром після звільнення він повернувся у Росію.

Дипломата затримали у ресторані 25 червня. Причиною затримання назвали шахрайство з податками, проте через два місяці журналісти чеського радіо з’ясували, що чоловік привернув увагу поліції нелегальної купівлею великої кількості патронів для снайперської гвинтівки та інших боєприпасів. У Чехії за це загрожує покарання строком до п’яти років позбавлення волі.

Високопоставлені джерела у дипломатичних колах і силах безпеки розповіли радіостанції, що дипломат служив у військовому аташаті посольства. Навіщо йому потрібні були патрони, невідомо. Слідчі підозрюють, що він міг брати участь у секретних операціях на території Євросоюзу. Оскільки у чоловіка був дипломатичний паспорт, його відпустили після перевірки. Він відразу ж повернувся у Росію. Зазначається, що російська сторона не протестувала проти затримання дипломата і ніяк це не коментувала.

На початку червня Чехія вислала двох співробітників російського посольства за підозрою у спробі організації отруєння рицином трьох чеських політиків, які займають критичну позицію щодо нинішньої влади Росії. МЗС РФ відповів висилкою чеських дипломатів.
…

Європейський Союз готовий посилити тиск на президента Білорусі Олександра Лукашенка через застосування сили проти учасників протестів.

Напередодні позачергової зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі 14 серпня білоруська влада почала звільняти сотні затриманих рано вранці.

Багато хто зі звільнених описував жахливі умови ув’язнення, побиття та інше жорстоке поводження, в той час як Amnesty International заявила, що повідомлення свідчать про «широко поширене катування».

Верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель, який збирає позачергову нараду глав МЗС, напередодні закликав припинити насилля та поважати права мітингуючих. «За останні місяці білоруси чітко продемонстрували, що прагнуть демократії та поваги до прав людини. Суттєві політичні зміни є передумовою подальшого розвитку відносин між ЄС та Білоруссю», – наголосив Боррель 13 серпня.

Раніше держсекретар США Майк Помпео, говорячи про сумнівні білоруські президентські вибори і триваюче застосування сили владою проти мирних демонстрантів в Білорусі, сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що США «хочуть добрих наслідків для білоруського народу» і вдадуться до дій, аби сприяти цьому.

Протести в Білорусі тривають з 9 серпня. Влада жорстко розганяє демонстрантів, застосовуючи кийки, водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За весь цей час затримано близько семи тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома.
…