Економіка

Сполучені Штати визнали фінансовані китайським урядом Інститути Конфуція іноземною місією. Про це йдеться в заяві державного секретаря Майка Помпео 13 серпня.

Помпео назвав Інститути «організаціями, які просувають глобальну пропаганду Пекіну та ведуть кампанію зі злоякісного впливу» в кампусах американських університетів та школах.

«Китайська народна республіка скористалася відкритістю Америки, щоб здійснювати спроби масштабної та добре фінансованої пропаганди та впливати на процеси в цій країні», – заявив держсекретар.

Читайте також: Адміністрація Трампа «пильнуватиме» ймовірні спроби Китаю, Ірану та Росії втрутитися у вибори в США

Високопоставлений дипломат США за східноазійським напрямком Девід Стілвелл заявив, що таке рішення Державного департаменту стурбувало головний Центр Інститутів Конфуція в США, розташований у Вашингтоні.

«Це саме та організація, яка насправді управляє, підтримує та фінансує Центри Конфуція в Сполучених Штатах», – пояснив він.

Водночас, за словами Стілвелла, хоча університетам та школам варто «пильно придивитися» до діяльності китайських інститутів, водночас рішення не є атакою на них по суті.

«Ми їх не закриваємо, ми просто називаємо їх тим, чим вони є – іноземними місіями», – додав дипломат.

Інститути Конфуція – це заклади, які встановлюють патнерства між університетами Китаю та школами й університетами в інших країнах, щоб популяризувати китайську мову та культуру.

Читайте також: 5G від Huawei, вояки США, «Північний потік-2» і Білорусь: держсекретар США Майк Помпео здійснює турне Центральною Європою​

Китай наразі відкрив 75 Інститутів Конфуція в США, 65 з них – при університетах. Також близько 500 навчальних класів від дитячого садочка до 12 класу школи пов’язані з цими інститутами.

Зарахування до іноземних місій означає, що Центр Інститутів Конфуція в США повинен буде надати Державному департаменту інформацію про свій персонал, нерухомість у власності, фінансування, навчальні плани та матеріали.

США послідовно критикують Китай, зокрема за порушення прав людини в Гонконгу та Сіньцзяні, а також звинувачують в використанні дипломатичних установ для шпигунства та викрадення інтелектуальної власності.

У липні Вашингтон наказав закрити консульство Китаю в Г’юстоні. Пекін у відповідь наказав припинити роботу консульству США в Ченду.
…

Агентство США з національної безпеки (АНБ) спільно з Федеральним бюро розслідувань випустили доповідь із кібербезпеки, в якому попередили про раніше невідомі російські шкідливі програми.

Це програмне забезпечення, йдеться в звіті, є набором засобів під загальною назвою «Дроворуб». Експерти стверджують, що ця програма використовувалася російською військовою розвідкою ГРУ як частина операцій із кібершпигунства. У доповіді наводиться конкретний підрозділ, військова частина 26165 85-го Основного центру спеціальних служб Головного управління Генштабу Росії. Воно, як стверджується, безпосередньо стосується «Дроворуба».

Цей центр російського Генштабу, за даними авторів звіту, пов’язаний із хакерами, які стоять за зламом серверів Демократичної партії за кілька місяців до президентських виборів у США в 2016 році. За останні роки уряди кількох західних країн, аналітичні центри та корпорації неодноразово звинувачували у зламі російських хакерів, в тому числі з групи ART28 або Fancy Bear.

Програмне забезпечення «Дроворуб» використовувалося для зламу комп’ютерів на базі операційної системи Linux, яка широко використовується в серверній інфраструктурі, пише з посиланням на оприлюднений звіт «Голос Америки». Аналіз експертів з АНБ і ФБР продовжує серію викриттів російських хакерів перед новими президентськими виборами у США.

Російська влада завжди заперечувала зв’язок із хакерами і звинувачення у втручанні в справи інших країн, в тому числі в американські президентські вибори.
…

Вечір четверга, 13 серпня, став у Білорусі першим за останні п’ять днів, коли з цієї країни не надходить повідомлень про побиття демонстрантів із боку силовиків чи застосування міліцією таких спецзасобів, як світлошумові гранати чи гумові кулі. На вулиці Мінська та інших міст Білорусі вийшли десятки тисяч людей, які мирно вимагають усунення від влади президента Олександра Лукашенка, який керує країною вже 26 років.

Учасники акцій протесту вважають сфальсифікованими офіційно оголошені попередні результати виборів, згідно з якими опозиційна кандидатка Світлана Тихановська набрала близько 10%, а її головний опонент Олександр Лукашенко – близько 80%.

Міністр внутрішніх справ Білорусі Юрій Караєв вибачився за «травми випадкових людей», які постраждали під час розгону демонстрацій у країні. Він заявив, що бере на себе відповідальність за тих, хто «потрапили під роздачу». Він заявив, що вважає, що потрібно швидше відпускати затриманих. За його словами, міліція вже почала це робити.

Майже одночасно масові затримання жителів Білорусі прокоментувала від імені президента країни Олександра Лукашенка спікерка Сенату країни Наталя Кочанова. За її словами, «президент почув думку трудових колективів» і доручив розібратися з усіма фактами затримань, які відбулися в останні дні.

 
…

Міністр внутрішніх справ Білорусі Юрій Караєв вибачився за «травми випадкових людей», які постраждали під час розгону демонстрацій у країні. Він заявив, що бере на себе відповідальність за тих, хто «потрапили під роздачу». Про це Караєв заявив в ефірі телеканалу ОНТ.

Він заявив, що вважає, що потрібно швидше відпускати затриманих. За його словами, міліція вже почала це робити.

Майже одночасно масові затримання жителів Білорусі прокоментувала від імені президента країни Олександра Лукашенка спікерка Сенату країни Наталя Кочанова. За її словами, «президент почув думку трудових колективів» і доручив розібратися з усіма фактами затримань, які відбулися в останні дні.

Масові акції протесту проти офіційних результатів виборів в Білорусі тривають п’ятий день поспіль. У перші дні міліція розганяла протестувальників, застосовуючи водомети, гумові кулі, світлошумові гранати і сльозогінний газ. Затримано тисячі людей, серед яких випадкові перехожі. Сотні опинилися в лікарнях. За офіційними даними, одна людина загинула.

Акції 13 серпня відбуваються без затримань, у них беруть участь тисячі людей. Співробітники деяких великих підприємств провели мітинги і пообіцяли вийти на загальний страйк. У деяких випадках їм вдалося зустрітися з представниками регіональної або муніципальної влади.
…

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила 13 серпня, коментуючи події в Білорусі, що «спостерігаються виразні спроби зовнішнього втручання у справи суверенної держави з метою розколити суспільство та дестабілізувати ситуацію».

За словами Захарової, використання таких методів неодноразово спостерігалося в інших країнах.

«Ми стурбовані інформацією про інциденти, пов’язані з порушенням громадського порядку на вулицях ряду білоруських міст, які відбулися після президентських виборів», – сказала речниця, висловивши сподівання, що невдовзі «становище в країні нормалізується».

На президентських виборах, за офіційними даними, опозиційна кандидатка Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко – 80,08%. При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахованих голосах на 19 виборчих дільницях у Тихановської було 79,69%. Її виборчий штаб не визнав офіційні підсумки голосування.

Після оголошення результатів виборів у Мінську й інших містах Білорусі почалися акції протесту. Силовики жорстко розганяють демонстрантів, б’ючи їх і застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. Всього за чотири дні затримано близько 7 тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома. МОЗ повідомляє, що в лікарні доправили понад 250 осіб. Родичі заарештованих повідомляли, що багатьох жорстоко били, часто без приводу, і не давали їм в спецприймальниках їжі і води.

 
…

Бразилія і Мексика висловили зацікавленість в отриманні вакцини від коронавірусу в той час, як у Латинській Америці фіксують найбільший у світі спалах коронавірусного захворювання COVID-19.

12 серпня бразильський штат Парана підписав угоду про тестування і виробництво нової російської вакцини проти коронавірусу, хоча чиновники заявили, що спочатку має бути доведена її безпечність і ефективність.

Міністр закордонних справ Мексики 13 серпня заявив, що його країна попросила в Росії інформацію про вакцину, щоб зрозуміти, як її можна використати в короткостроковій перспективі.

Росія напередодні оголосила про реєстрацію першої в світі вакцини від COVID-19, але медичні експерти поставили під сумнів це рішення, оскільки третя фаза випробувань вакцини ще не завершена.

Після того, як бразильський штат підписав угоду з Росією, Технологічний інститут штату Парана заявив, що, в разі схвалення, виробництво вакцини може розпочатися у другій половині 2021 року.

В інституті заявили, що в рамках угоди Росія поділиться результатами тестування 1-ї і 2-ї фаз і ходом третьої фази випробувань.

Посольство Росії також проводило переговори зі штатом Баїя щодо схожого меморандуму.

Бразилія проводить випробування кількох можливих вакцин від коронавірусу, зокрема, розроблених Оксфордським університетом з фармацевтичною фірмою AstraZeneca і китайською лабораторією Sinovac Biotech.

Бразилія займає друге місце в світі за кількістю людей, що захворіли (3,1 млн) і померли (104 тисячі) від COVID-19 після США. 
…

Суд у білоруському Новополоцьку виправдав капітана міліції Єгора Ємельянова, який днями звільнився після 17 років служби. Його звинувачували в організації масових заходів.

Його дружина Марина Ємельянова розповіла, що вранці 13 серпня суддя звільнив чоловіка, і сім’я чекає, що ось-ось він повернеться додому. 

«Звинувачували по адміністративній статті в організації масових заходів. Ось на цю хвилину знаю, що його відпустили. Все – пережили, видихнули, чекаємо – я і діти», – сказала Марина Ємельянова.

Капітан Ємельянов прослужив у білоруській міліції 17 років. Він звільнився 11 серпня на тлі сутичок мирних громадян і силовиків, які жорстко розганяли демонстрантів, і публічно заявив, що залишає службу, додавши: «Моя совість чиста. Міліція з народом!». 

Цей його допис в інстаграмі за кілька днів набрав понад 370 тисяч лайків.

На наступний день його запросили до відділу міліції і затримали.

«Ми з ним були на зв’язку, планували в цей день сімейну вечерю. О 17:55 я йому дзвонила, він ще був у відділі, оформляв документи. О 19:55 я подзвонила знову, хотіла домовитися, хто забере нашу молодшу дочку, їй три роки. Він повідомив, що затриманий. За що? Сказав, що поки не знає», – повідомила тоді дружина капітана.

«Він людина із загостреним почуттям справедливості. Неприємна ситуація в країні, він не хотів брати участь. Коли з’явився ризик введення надзвичайного стану, ми поговорили і вирішили, що пора звільнятися. Він відразу ж поїхав», – зазначає Марина Ємельянова.

Його історія була однією з перших публічних у Білорусі. Тепер у білоруських телеграм-каналах і соціальних мережах один за одним почали поширюватися відеозвернення колишніх співробітників силових структур країни, які викидають або спалюють свою форму на знак протесту проти жорстокого розгону демонстрацій у Мінську й інших білоруських містах.

Телеграм-канал Nexta опублікував понад десяток звернень ексспецназівців, а також рапорт чинного співробітника міліції.

Протести в Білорусі тривають четвертий день. Влада жорстко розганяє демонстрантів, застосовуючи кийки, водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За весь цей час затримано близько семи тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома.

 
…

Працівники білоруського автобудівельного заводу БелАЗ у місті Жодіно під Мінськом 13 серпня вийшли на страйк проти офіційних підсумків президентських виборів і жорстких дій влади проти демонстрантів.

Кадри страйку, в тому числі відео, на яких звучать протестні гасла, опубліковані в соціальних мережах і білоруських ЗМІ. Те, що робітники перервали роботу, підтверджує видання Tut.by.

Поки що незрозуміло, яка частина працівників підприємства вийшла на страйк і скільки часу він триватиме.

Представник керівництва заводу повідомив російському державному агентству ТАСС, що «виробництво продовжує працювати, нічого не зупинялося». За його словами, керівництво підприємства запросило працівників заводу на зустріч.

З’явилися повідомлення про готовність приєднатися до страйку частини співробітників підприємства «Гродноазот» і що на акцію протесту вийшли співробітники Білоруської державної філармонії.

Заклики до загальнонаціонального політичного страйку звучать у ці дні в соціальних мережах – зокрема, в першому за кількістю підписників у Білорусі телеграм-каналі Nexta. Повідомлялося про декілька випадків страйків на різних підприємствах, проте загальнонаціонального страйку поки що організовано не було.

У Білорусі п’ятий день тривають масові протести. Вони почалися як реакція на офіційні підсумки президентських виборів: учасники протестів вважають, що вони сфальсифіковані на користь Олександра Лукашенка, який перебуває при владі в країні вже 26 років.

Після жорстокого розгону акцій протесту і затримання тисяч людей до гасел додалися і заклики звільнити затриманих.

БелАЗ – один із найбільших у світі виробників кар’єрної техніки. Він виробляє, зокрема, самоскиди великої вантажопідйомності.

 
…

Українське медіа «Громадське» виступило із заявою щодо затримання в Мінську громадян України Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва. Журналісти закликають білоруську владу звільнити правозахисників.

За повідомленням, затримані позаштатно готували для цього медіа матеріали в Білорусі. Саме «Громадське» не отримало офіційної акредитації від Мінська.

«Ми запевняємо, що ані Євген Васильєв, ані Костянтин Рєуцький не готували і ніколи не були причетні до жодних заворушень ані в Білорусі, ані в будь-якій іншій країні. Костянтин підготував чимало журналістських матеріалів для hromadske упродовж останніх років… Закликаємо владу Білорусі звільнити та повернути в Україну наших колег і не перешкоджати свободі слова», – йдеться в заяві медіа.

«Громадське» також закликало Міністерство закордонних справ України, посольство України в Білорусі та президента Володимира Зеленського «вжити всіх необхідних заходів, аби запобігти появі нових політичних в’язнів, цього разу в Білорусі».

Білоруська правозахисниця Тетяна Ревяко з правозахисного центру «Весна» повідомила Радіо Свобода, що українські правозахисники Костянтин Рєуцький і Євген Васильєв, затримані раніше 12 серпня в Мінську, проходять підозрюваними у кримінальній справі про масові заворушення в Мінську 10–12 серпня.

Читайте також: Зі слідчого ізолятора у Мінську звільнили близько 100 протестувальників​

Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що вже на той час у Білорусі затримали дев’ять українців і побили українського фотокореспондента.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, силовики затримали чи й побили ще кількох іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.
…

Камала Гарріс, яку кандидат у президенти Сполучених Штатів Джо Байден назвав своєю кандидатурою у віцепрезиденти, вперше виступила з ним у цій ролі 12 серпня і встигла розкритикувати опонента Байдена, чинного президента Дональда Трампа.

Гарріс зокрема назвала Трампа некомпетентним лідером, який довів країну «до руїни».

Описуючи кризу коронавірусної пандемії, расової нерівності та економічного спаду, в якій опинилися США, вона заявила, що Трамп «просто не підходить для цієї посади».

«Америка благає про лідерство, але в нас досі є президент, який більше турбується про себе, ніж про людей, які його обрали», – сказала вона.

Читайте також: Знайомтесь, Камала Гарріс. Кого Байден обрав своєю віце-президенткою, і що вона каже про Україну

Подія за участі Гарріс та Байдена відбулася у спортзалі школи у Вілмінгтоні, штат Делавер, і не була публічною через карантин. Обидва кандидати були в масках, учасники – журналісти та співробітники штабу – дотримувалися дистанції.

Байден відповів на критику Трампа на адресу своєї кандидатки.

«Це не дивно. Скаржитися в Дональда Трампа виходить краще, ніж у будь-якого іншого президента в американській історії. Невже когось дивує, що Дональд Трамп бачить проблему в сильній жінці?» – міркує він.

55-річна Камала Гарріс – перша небіла жінка, яка потрапила до президентських перегонів у США як кандидатка у віцепрезиденти.

Читайте також: «Плівки Деркача»: Чи зможе Зеленський зупинити «втручання у вибори у США»?​

Її кандидатуру підтримав також 44-й президент США, демократ Барак Обама.

«Її історія – це історія Америки. Вона важко працювала і ніколи не відступала перед викликами», – сказав він.

Раніше з критикою цієї кандидатури виступив Трамп. Він вказав на те, що Гарріс мала невисоку підтримку під час праймеріз.

«Наприкінці вона здобула приблизно 2%, і витратила багато грошей, тож я був трохи здивований, що Джо Байден вибрав її. Я довго слідкував за нею, і був здивований. Вона проявила себе дуже слабко на праймеріз, і тепер вона обрана. Подивимось, як це спрацює», – сказав президент США.

11 серпня Джо Байден повідомив, що обрав за свою партнерку на виборах Камалу Гарріс, темношкіру сенаторку-демократку від штату Каліфорнія афроамерикансько-південноазійського походження.
…

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до російського закону, відомого як закон про іноземних агентів, який влада Росії використовує для обмежень і утисків незалежних громадських об’єднань і засобів інформації, зокрема й таких, як Радіо Свобода чи «Голос Америки».

Помпео пояснив, які можливості розглядають США у зв’язку з тим, що Росія, попри різку критику й засудження цього закону, не відступає від своїх позицій щодо нього.

«Я ніколи не забігаю наперед із рішеннями, які ми ухвалюємо. Але ми уважно стежимо за ситуацією. Як ви сказали, ми засудили цей закон. Ми також наклали на Росію велетенські санкції через інші елементи її згубної діяльності. Ми продовжуємо стежити за ситуацією. Ми сподіваємося, що решта світу підтримає нас у цьому. Ми сподіваємося, що до нас приєднаються в цьому ті держави, в яких цінують свободу преси, а незалежні журналісти можуть ставити запитання, навіть якщо це часом не подобається лідерам цих країн. Ми вважаємо, що можемо вчинити реальний тиск і переконати (Росію), що дозволити свободу преси – правильна річ. Ми знаємо, що історично це було не так, але ми будемо домагатися цього, далі працювати заради цього і співпрацювати з нашими партнерами, наприклад, Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, щоб донести нашу позицію, щоб сказати, що ми просто просимо справедливості для народу Росії, як і для людей усього світу, щоб у них був надійний і вчасний доступ до правдивої інформації», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода, 12 серпня.

Закон про «іноземних агентів» ухвалили в Росії в 2012 році. Згідно з документом, будь-яка некомерційна організація або громадський рух можуть бути внесені в список таких агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. При цьому критерії, за якими визначається саме «політична діяльність», у законі чітко не визначені. 2019 року в Росії були ухвалені закони, що дозволяють визнавати «іноземними агентами» також засоби інформації і окремих громадян.

Організації й особи, що потрапили в реєстр, мають, зокрема, періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також вказувати в своїх публікаціях, що вони є «іноземним агентом». Порушникам, які не вказують у своїх матеріалах, що вони є «іноземними агентами», загрожують великі штрафи, а фізичним особам і арешти терміном до 15 діб. Наприкінці 2019 року також був ухвалений закон, що передбачає посилення покарання за порушення для ЗМІ – «іноземних агентів».

Міністерство юстиції США внесло до переліку «іноземних агентів» і Радіо Свобода й низку його регіональних проєктів, які працюють на території Росії й окупованого нею українського Криму. Також «іноземними агентами» тепер можуть визнавати і їхніх журналістів і дописувачів.

У січні 2020 року Російська служба Радіо Свобода була змушена зареєструватися в Росії як «іноземний агент».

І первісний закон, і подальші зміни до нього викликали різку критику в міжнародній спільноті, зокрема і в США.
…

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до становища в Білорусі після президентських виборів 9 серпня і можливість запровадження санкцій у відповідь на дії влади країни, зокрема припинення постачання Мінську американської нафти.

«Нас неймовірно непокоїть ситуація з виборами, і ми глибоко розчаровані тим, що вони не були вільнішими і чеснішими. Ми вже бачили таку поведінку раніше, і ми шкодуємо, що все складається так само. Ми бачили насильство і його наслідки; до мирних демонстрантів ставляться так, як не мають ставитися. Ми ще не визначилися з тим, яка буде належна реакція, але можу сказати одне: ми будемо співпрацювати з нашими європейськими друзями, які цінують свободу і які так само занепокоєні тим, що відбулося. Ми бажаємо добра білоруському народові і будемо діяти, виходячи з цього», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода.

А на запитання про те, чи розглядають у Вашингтоні можливість санкцій щодо офіційного Мінська, зокрема припинення постачання йому нафти зі США, обговорюючи становище в Білорусі з партнерами в Євросоюзі, Помпео відповів: «Я певен, що ми розглянемо всі варіанти. І тут важливо позначити критерії. Що саме ми, на нашу думку, можемо зробити – і не тільки США односторонньо, а й у багатосторонньому порядку, – на благо народу Білорусі. Чи будуть це санкції, чи це будуть рішення щодо поставок – це ще тільки належить визначити. Вибори відбулися зовсім недавно, і ми маємо поспостерігати, як буде розвиватися ситуація в найближчому майбутньому».

Майк Помпео відвідував Білорусь у лютому 2020 року і зустрічався з президентом країни Олександром Лукашенком і за підсумками досягнених тоді домовленостей заявляв, що Сполучені Штати готові забезпечити Білорусь нафтою «на 100 відсотків». Білорусь 15 травня оголосила, що починає приймати американську нафту, яку мають доставляти танкерами через литовський порт Клайпеда.

Білорусь прагне імпортувати нафту зі США на тлі суперечок про ціну нафти з Росією, а також після інциденту з забрудненням нафти в трубопроводі «Дружба» 2019 року, через яке він був на деякий час зупинений.

На початку року поставки нафти з Росії були практично зупинені. Білорусь почала закупівлі танкерної нафти, зокрема з Саудівської Аравії, через порти в Одесі і Клайпеді. У березні Мінськ і Москва домовилися про відновлення поставок.

Російська нафта, як і раніше, становить більшу частину цієї сировини, що постачається до Білорусі.

Відносини між Білоруссю і США останнім часом, до президентських виборів 9 серпня, мали тенденцію до поліпшення, свідченням чого став і згаданий лютневий візит держсекретаря. Тоді ж було оголошено про повернення до Мінська американського посла, але цього наразі не сталося.

Тим часом 9 серпня, після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента, в Білорусі почалися протести, які тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно.

Країни Заходу, зокрема США, а також ЄС різко засуджують дії влади Білорусі і вимагають припинення насильства і початку конструктивного діалогу з суспільством, а в іншому разі погрожують санкціями проти офіційного Мінська.
…

Віталій Циганков, політичний оглядач Білоруської служби Радіо Свобода, і його дружина були затримані в Мінську. Обох доставили до Московського райвідділу внутрішніх справ міста.

В інтерв’ю Радіо Свобода Ольга Циганкова розповіла: «На вулиці Немига машину зупинив працівник ДАІ, вимагав вийти з машини. Враховуючи всі події, коли людей витягують із машини, б’ють і затримують, я відмовилася. Я сказала, що покажу документи з машини. На це працівник ДАІ дуже різко відреагував, почав опускати скло, бити по машині, приставив пістолет через вікно до моєї голови і вимагав вийти. Я, незважаючи на це, поїхала вперед. Нас оточили кілька автомобілів ДАІ, Віталія викинули з машини, побили, поклали на асфальт. Зараз ми перебуваємо в Московському райвідділі внутрішніх справ».

Білоруський правозахисний центр «Весна», якого влада позбавила акредитації, повідомляє, що Віталія і Ольгу Циганкових затримали біля медичного університету під час акції медиків. Понад 130 медпрацівників у білих халатах зібралися на проспекті Дзержинського з плакатами «Лікарі проти насильства» і «Зупиніть насильство». Таким чином лікарі долучилися до стихійних акцій проти жорстокого розгону міліцією учасників виступів за чесні вибори.

Крім того, Незалежний новинний сайт Tut.by повідомляє з посиланням на Білоруську асоціацію журналістів, що також 12 серпня були затримані журналісти незалежного телеканалу «Белсат», який мовить на Білорусь із Польщі, Любов Луньова і Дмитро Солтан. Їх зупинили працівники ДАІ, коли побачили, що ті ведуть зйомку. Луньову направили в автоінспекцію перевіряти автомобіль, Солтана доставили до райвідділу внутрішніх справ.

Також поблизу площі Перемоги в білоруській столиці затримали і двох українських журналістів, Костянтина Реутського і Євгена Васильєва. Їх теж зупинили працівники ДАІ, після чого зв’язок із журналістами пропав.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, були затримані ще кілька іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.
…

Президент Литви Ґітанас Науседа виступив із планом із трьох пунктів, який, за його словами, має виконати влада президента сусідньої Білорусі Олександра Лукашенка, і попередив про санкції в іншому разі.

«Я мушу констатувати, що ситуація в Білорусі, як і раніше, непокоїть, як і раніше, ллється кров, людей переслідують, журналістів закривають у в’язниці. Ми як сусіди разом із іншими країнами регіону шукаємо способів вирішення цієї кризи», – сказав він на пресконференції в Вільнюсі, додавши, що напередодні говорив із президентом Латвії.

За його словами, які наводить литовське інтернет-видання «Делфі», він пропонує план із трьох пунктів, який, на його думку, може стати прелюдією для посередництва президентів країн регіону у вирішенні білоруської кризи.

«По-перше, державні органи влади мають припинити насильство щодо своїх громадян. По-друге, білоруська влада має відпустити затриманих, зараз відомо про тисячі затриманих. І третій пункт – Білорусь має відновити діалог зі своїм громадянським суспільством», – сказав Науседа.

На його думку, основою для такого діалогу мало б бути формування національної ради з представників влади і громадянського суспільства, яка б мала зайнятися пошуком рішень і виходу з кризи.

«Якщо ці пункти підійдуть і прислужаться початкові дискусії, то разом зі мною бути посередником у вирішенні цієї ситуації погодяться також президенти Латвії і Польщі», – продовжив президент Литви.

При цьому Науседа наголосив, що проблему треба вирішувати мирним шляхом – але є й інший шлях. Він підкреслив, що в першу чергу пропонується мирне вирішення проблеми – але якщо буде потрібно, потім перейдуть і до інших засобів.

«Думаю, ми так повинні діяти: почати зі способу пошуку рішення мирним шляхом і намагатися вирішити проблему найменш болісним способом. Але якщо ця ініціатива не буде прийнята, звичайно ж, може бути так, що залишаться інші альтернативи, про які зараз говорять і в Литві, і в ЄС. Я кажу в тому числі і про санкції – як на рівні ЄС, так і про національні», – заявив він.

Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попереджав про можливі санкції. 15 серпня Європейський союз проведе екстрений саміт, на якому йтиметься про ситуацію в Білорусі. Не виключено, що на ньому ухвалять рішення про санкції проти президента Олександра Лукашенка і керівників білоруських силових структур.

Протести в Білорусі почалися 9 серпня після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента і тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно.
…

Голова дільничної виборчої комісії № 25 у Вітебську Сергій Питаленко підтвердив білоруській службі Радіо Свобода, що переписав протокол виборів президента на своїй дільниці після голосування 9 серпня.

За його словами, в першому протоколі дійсно значилася перемога Світлани Тихановської. Але, за словами Питаленка, членів комісії змусили вписати в новий протокол «продиктовані» числа.

Питаленко сказав, що підписав новий протокол, але не пояснив, чому він це зробив. Ніяких інших подробиць він не повідомив і відмовився коментувати ситуацію.

За його словами, новий протокол підписали не всі члени комісії. А директор школи, де була дільниця, в день виборів написав заяву про звільнення.

«Там все дуже серйозно закручено, хто знає, чим це закінчиться», – пояснив він.

На питання, чи правда, що комісію й особисто Питаленка змусив переписати протокол голова Жовтневого району Вітебська Сергій Сташевський, голова виборчкому відповів, що «все чути на аудіо».

Йдеться про аудіозапис, викладений в інтернет незабаром після виборів 9 серпня. На ньому людина, яка представляється головою Жовтневого району Вітебська, приїжджає в комісію, де на дільниці перемогла Світлана Тихановська, і вимагає пояснити, «як це вийшло». 

Після того, як члени комісії пояснюють, що саме такі результати отримані, він заявляє, що йому не потрібні «чесні демарші», і вимагає переписати протокол. Зокрема, «поміняти кардинально цифри між третім і четвертим кандидатом», тобто між Олександром Лукашенком і Світланою Тихановською.

«У мене є дуже жорстка пропозиція змінити протокол і радикально поміняти числа між третім і четвертим кандидатами, – каже чоловік у записі. – Я готовий погодитися, що за Тихановську проголосувала достатня кількість людей. Але у нас є інші завдання й інші проблеми, які потрібно вирішувати. Давайте займемося цим питанням. Щоб ви тут не виділялися по сусідству».

Кореспондентам Радіо Свобода не вдалося зв’язатися з Сергієм Сташевським: в адміністрації стверджують, що чиновник перебуває на лікарняному.

За даними незалежних спостерігачів, Тихановська 9 серпня, ймовірно, виграла вибори в Олександра Лукашенка або щонайменше набрала достатню кількість голосів, щоб пройти у другий тур. 

Однак ЦВК Білорусі оголосив, що Лукашенко переміг, набравши 80% голосів, а Тихановська отримала лише 10%. 

З моменту оголошення ЦВК результатів виборів у Білорусі четвертий день тривають акції протесту. Влада жорстоко розганяє демонстрантів, застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ.

За останніми даними, затримані понад шість тисяч людей, багатьох із них жорстоко побили, в тому числі неповнолітніх. За офіційними даними, в лікарні звернулися понад 250 людей із різними травмами. Одна людина під час протестів загинула.

 
…

У Мінську кілька сотень жінок у білому одязі і з квітами в руках вишикувалися в ланцюг на знак солідарності проти насильства під час протестів у Білорусі, пише видання TUT.BY.

«Припиніть бити нас! Нам просто потрібен правильний підрахунок голосів!», – цитує слова учасниць акції видання «Наша нива».

Акція розтягнулася від перехрестя вулиць Хоружей – Куйбишева до Будинку меблів. Жінок активно вітають сигналами автомобілі, що проїжджають повз.

Трохи пізніше вони перемістилися від Комаровського ринку і пішли ходою вулицею.

«Ми за мирний протест. У попередні дні ми намагалися допомагати людям, підтримувати і співпереживати тим, хто виходить на протести, залишали в під’їздах їжу і медикаменти», – сказала одна з учасниць Ксенія.

Міліція попередила жінок про несанкціонованість акції і зажадала розійтися, нагадавши про відповідальність. На місці були два мікроавтобуси без номерів, всередині сиділи чоловіки в балаклавах.

Жінки поклали квіти і через годину почали розходитися, заклавши руки за голову.

Протести в Білорусі почалися 9 серпня після оголошення попередніх результатів голосування на виборах президента. Згідно з офіційними даними, кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко – 80,08%. 

При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахованих голосах на 19 виборчих дільницях у Світлани Тихановської було 79,69%. Виборчий штаб Тихановської не визнав офіційні підсумки голосування.

За перші дві доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад п’ять тисяч людей. При затриманні ОМОН їх жорстоко б’є, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати. Точна кількість постраждалих невідома. За офіційними даними, в лікарні країни доправили понад 200 людей.

 
…

У п’ятницю, 14 серпня, верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель скликає позачергове засідання глав МЗС країн-членів ЄС.

Серед питань, які планують обговорити, зокрема й президентські вибори у Білорусі.

Також серед запланованих тем – ситуація у східному Серердземномор’ї та у Лівані.

11 серпня Боррель заявив, що ЄС попереджає владу Білорусі про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість певних санкцій через події, пов’язані з виборами президента країни та подальшими протестами.

У Мінську й інших містах Білорусі 12 серпня третю ніч поспіль тривали протести проти результатів президентських виборів, на яких ушосте переміг Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років.

Численні демонстрації почалися в Білорусі 9 серпня, їх жорстоко розігнав ОМОН. Всього в країні за 9-10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, одна людина загинула.

Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, у лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.
…

У Мінську третю ніч поспіль відбувалися протести та сутички з правоохоронцями. У вівторок знову застосовувалися світлошумові гранати, сльозогінний газ, гумові кулі. Правозахисники повідомляють про побиття журналістів.

У вівторок, 11 серпня, у Мінську міліція напала на знімальну групу Бі-бі-сі, однак журналістів не затримали.

Протестні акції у вівторок відрізнялися від акцій, які відбулися минулого понеділка, кажуть свідки вечірніх подій у Мінську. 10 серпня найбільш численні групи протестувальників збиралися у трьох місцях, в інших місцях – менші групи. У вівторок, 11 серпня, протестувальники пересувалися містом невеликими групами, ховаючись від переслідування міліції у дворах та під’їздах, потім знову збиралася у групи. Міліція застосовувала спецзасоби в районі Кам’яної Гірки. Ближче до півночі протести тривали в Уруччі і в районі Студентського села.

Одна з учасниць протесту з Мінська в ефірі «Настоящего времени» розповіла, що через відсутність інтернету немає ніякої інформації про те, що відбувається в інших частинах міста.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 потерпілих. Точне число потерпілих невідоме.
…

Іран заявляє про арешт «низки шпигунів» та ув’язнення двох чоловіків через нібито шпигунство на користь Британії, Німеччини та Ізраїлю.

За словами речника судової влади, ірансько-австрійського громадянина Масуда Мосахеба засудили до 10 років в’язниці. Він нібито працював головою «Співтовариства дружби Ірану й Австрії» й був пов’язаний з розвідкою Німеччини та Ізраїлю. Засуджений нібито надавав іноземцям «інформацію про військові, ядерні, нано-технологічні проєкти та проєкти у сфері охорони здоров’я».

Австрійська газета Kurier пише, що 73-річного Мосахеба затримали в січні 2019 року, коли він очолював делегацію, яка їхала до Ірану в межах медичного проєкту.

Міністерство закордонних справ Австрії заявило, що не має доступу до Мосахеба, оскільки Іран не визнає людей з подвійним громадянством та вважає їх суб’єктом іранського права.

Другий засуджений до 10 років в’язниці – Шахрам Шірхані. Він нібито намагався «корумпувати владу та завербувати» людей та передати інформацію про «контракти, пов’язані з центральним банком, Melli Bank та Міністерства оборони».

Речник судової влади розповів, що ще останнім часом п’ять людей були зареєстровані за підозрою в шпигунстві.

Окремо Міністерство інформації та національної безпеки Ірану повідомило, що «низка шпигунів, пов’язаних з іноземними службами розвідки, була ідентифікована та заарештована».
…

Міністри закордонних справ восьми країн Скандинавії і Балтії виступили зі спільною заявою, в якій висловили занепокоєння подіями в Білорусі у зв’язку з президентськими виборами в ній 9 серпня.

«Міністри закордонних справ Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії і Швеції… висловлюють глибоке занепокоєння насильством проти учасників післявиборчих протестів, які відбулися у відповідь на повідомлення про широко розповсюджені виборчі фальсифікації. Ми дуже занепокоєні повідомленнями про травми, заподіяні демонстрантам», – мовиться в повідомленні, яке оприлюднили 11 серпня зовнішньополітичні відомства згаданих країн.

За словами авторів заяви, президентські вибори в Білорусі не відповідали міжнародним зобов’язанням Білорусі і загальновизнаним стандартам демократії і верховенства права, а також не були ні вільними, ні чесними.

«Закликаємо владу Білорусі припинити переслідування політичних супротивників, негайно звільнити всіх несправедливо затриманих і дотримуватися прав і свобод людини. Закликаємо владу Білорусі негайно почати справжній політичний діалог із опозицією з метою уникнути подальшого застосування насильства. Ми й далі віддані в своїй прихильності народові Білорусі і продовжимо уважно стежити за подіями», – мовиться в заяві голів МЗС восьми європейських країн.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 потерпілих. Точне число потерпілих невідоме.

Увечері 11 серпня і в ніч на 12 серпня акції протесту і протистояння й сутички з силовиками тривають далі по всій Білорусі.
…

Фактичний кандидат на виборах президента США цієї осені від Демократичної партії Джо Байден визначився з кандидатурою віцепрезидентки, яка змагатиметься разом із ним проти чинного президента, республіканця Дональда Трампа і його висуванця на віцепрезидента, чинного на цій посаді Майка Пенса.

Як повідомив Джо Байден 11 серпня, він обрав за свою партнерку на виборах Камалу Гарріс, темношкіру сенаторку-демократку від штату Каліфорнія афроамерикансько-південноазійського походження. Юристка за освітою, вона з часів президентства Барака Обами, коли Байден був віцепрезидентом, із 2011-го і до 2017 року була міністром юстиції США, а на первинних виборах кандидата на посаду президента від Демократичної партії цього року була спершу однією з суперниць Байдена.

«Маю за честь оголосити, що я обрав Камалу Гарріс, безстрашну борчиню за «маленьку людину» і одну з найкращих службовиць суспільству, за мою партнерку на виборах», – написав він у твітері.

Гарріс, яка вже змінила у твітері своє титулування, додавши до згадки про сенаторство також те, що вона кандидуватиме на віцепрезидентство, і посилання на сайт кампанії Байдена, зі свого боку, заявила: «Джо Байден здатен об’єднати американський народ, бо він провів своє життя, борючись за нас. І, як президент, він збудує таку Америку, що здійснить наші ідеали. Маю честь приєднатися до нього як висуванка нашої партії на віцепрезидента і робити все, що зможу, щоб зробити його нашим головнокомандувачем».

Таким чином, 55-річна Гарріс стане першою темношкірою висуванкою на виборах президента і віцепрезидента США, а в разі обрання стане й першою жінкою на віцепрезидентській посаді.

Після того, як Гарріс припинила власну кампанію за висування кандидаткою на виборах президента, вона виступила на підтримку Байдена, і її вже якийсь час вважали найімовірнішою висуванкою на посаду віцепрезидента від демократів.

Джо Байден уже давно давав знати, що хотів би мати за свого віцепрезидента в разі обрання жінку. А з кінця травня, коли у США спалахнули протести навколо смерті внаслідок дій працівника поліції чорношкірого Джорджа Флойда, він висловив бажання, щоб його віцепрезидентка була також чорношкірою.

Камала Гарріс народилася в Каліфорнії у США; її батько – іммігрант із Ямайки африканського походження, а мати була іммігранткою з Індії. Сама Гарріс, за повідомленнями, визначає себе як афроамериканку.

У США під час виборів президента, які цього року призначені на 3 листопада, обирають голову держави разом із віцепрезидентом. На цей час формально ні Байден, ні Трамп іще не є кандидатами, бо ще не відбулися з’їзди їхніх партій – за результатами яких вони гарантовано стануть кандидатами офіційно.

Крім висуванців двох провідних партій, Республіканської і Демократичної, на президентські вибори у США зазвичай реєструються й кандидати від малих так званих «третіх партій» чи незалежні, але шансів на обрання у США вони реально не мають.

Відповідно до низки опитувань, на нинішній час Байден має значно більші шанси на обрання, ніж Трамп, хоча ситуація в США може швидко змінитися в будь-який бік.

Вибір висуванця на посаду віцепрезидента може помітно вплинути й на прихильність до самого президентського кандидата.

Якщо Байден (разом із Гарріс) буде обраний, на момент інавгурації в січні 2021 року йому вже сповниться 78 років, і він стане найстаршим президентом США на момент інавгурації. Байден не давав чітко знати, чи буде в разі обрання змагатися й за переобрання на другий термін у 2024 році. Якщо в такому разі він відмовиться від переобрання, Гарріс, як нині вважають, може стати провідною претенденткою на висування на президентську посаду від демократів того року.
…

У Європейському союзі виступили з заявою щодо подій у Білорусі після президентських виборів 9 серпня, яку виголосив верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель, і попередили про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість певних санкцій.

«ЄС уважно стежив за подіями напередодні президентських виборів. У перебігу передвиборчої кампанії народ Білорусі засвідчив прагнення до демократичних змін. Але вибори були ні вільними, ні чесними», – мовиться в заяві.

Як мовиться в документі, влада вдавалася до несумірного і неприйнятного насильства, що спричинило принаймні одну смерть і численні травми, тисячі людей були затримані, посилилося придушення свобод зібрання, засобів інформації і висловлювання. «Ми закликаємо владу Білорусі негайно і без умов звільнити всіх затриманих», – заявили в ЄС.

Крім того, зазначено в заяві, варті довіри повідомлення спостерігачів усередині країни свідчать, що виборчий процес не відповідав міжнародним стандартам, яких очікують від країни-члена ОБСЄ.

«Народ Білорусі заслуговує на краще», – наголошено в заяві.

У ЄС нагадали, що відносини з Білоруссю поліпшилися після того, як 2015 року там звільнили політичних в’язнів. «Але без поступу щодо прав людини і верховенства права відносини між ЄС і Білоруссю можуть тільки погіршитися», – застерігає документ.

Як мовиться в заяві, саме виходячи з цього й буде ЄС оцінювати дії влади Білорусі, спрямовані на те, щоб вирішити нинішню ситуацію, і здійснювати глибокий перегляд двосторонніх відносин.

«Це може означати, серед іншого, вжиття заходів проти відповідальних за насильство, невиправдані арешти і фальсифікацію результатів виборів», – застерегли в Євросоюзі.

«Ми закликаємо владу Білорусі започаткувати справжній діалог із залученням усіх сторін суспільства, щоб уникнути подальшого насильства. ЄС буде далі підтримувати демократичну, незалежну, суверенну, квітучу й стабільну Білорусь», – наголошено в заяві.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.

11 серпня ввечері акції протесту і протистояння з силовиками тривають по всій Білорусі.
…

Влада Німеччини зробила загалом 17 запитів на інформацію до Росії у зв’язку з убивством в Берліні громадянина Грузії, колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, але безрезультатно, заявив 11 серпня в Москві міністр закордонних справ Гайко Маас.

Під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, Маас заявив про наслідки, які будуть, якщо суд погодиться з висновком прокуратури про те, що вбивство було замовлене російським державним органом.

«Суду вирішувати, яким буде вирок. Це буде основою для нашої реакції», – сказав Маас. Якщо суд дійде такого висновку, «потрібно також очікувати подальших реакцій», додав Маас.

Лавров, зі свого боку, заявив, що Москва надала Берліну всю інформацію, яку могла, щодо вбивства.

Голова російського МЗС також заявив, що Берлін повинен нанадати докази Росії, які підтверджують твердження німецького генпрокурора, що російські владні органи замовили вбивство.

Хангошвілі застрелили 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен у Берліні. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.

У червні цього року федеральна прокуратура Німеччини висунула звинувачення підозрюваному в замовному вбивстві Зелімхана Хангошвілі, який під час війни у Чечні був польовим командиром і воював проти російських сил. У тексті звинувачення зазначається, що підозрюваний скоїв злочин на замовлення російських урядових органів.

Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.

Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого «дуже жорсткою і кривавою людиною».

Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що «це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно». До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.

 
…

Слідчий комітет Білорусі вирішив вилучати автомобілі, що використовуються демонстрантами під час протестів для блокування руху на дорогах, пише державне агентство БелТА з посиланням на відомство.

«Автомобілі, які використовуються для блокування транспорту, є знаряддями злочину і служать засобом для встановлення фактичних обставин у кримінальній справі, у зв’язку з чим будуть вилучатися у власників і визнаватися речовими доказами», – йдеться в повідомленні комітету.

За даними слідства, у Фрунзенському районі Мінська 10 серпня учасники протесту «створили перешкоди» для руху транспорту, що привело до заподіяння збитків «в особливо великому розмірі».

За підсумками огляду місця події комітет порушив кримінальну справу про «умисне блокування транспортних комунікацій».

У Слідчому комітеті заявили, що створення перешкод, установка барикад, постів або блокування заборонені законом.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти результатів президентських виборів, на яких ушосте переміг Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років. 

Численні демонстрації почалися в Білорусі 9 серпня, їх жорстоко розігнав ОМОН. Всього в країні за 9-10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, одна людина загинула.

Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.

Влада 11 серпня почала демонтувати лавочки, урни і тумби біля станції метро «Кам’яна Гірка» в Мінську. Під час протестів люди намагалися побудувати з них барикади, щоб блокувати рух. 

 
…

У Білорусі за два дні протестів шпиталізували понад 200 людей, повідомляє Міністерство охорони здоров’я країни.

«Всім громадянам, які постраждали під час несанкціонованих вуличних акцій, надано необхідну медичну допомогу в повному обсязі», – йдеться в повідомленні.

У службу швидкої медичної допомоги й лікарні люди зверталися з різними травмами, в тому числі з забоями м’яких тканин, травмами кінцівок. Кількох людей госпіталізували з черепно-мозковими травмами, а також із травмами грудної клітки і живота.

МОЗ зазначає, що травми в основному були легкого ступеня тяжкості. Кільком пацієнтам провели операції, їхній стан стабілізували.

«На жаль, одна людина загинула. Смерть наступила до огляду лікарями швидкої медичної допомоги», – зазначає відомство.

Однак, як пише видання TUT.BY, лікарі мінських лікарень повідомляли про пацієнтів із тяжкими травмами, які надходили до них увечері 9 і 10 серпня. 

У Мінську й інших містах Білорусі тривають протести. Силовики жорстоко придушують акції і затримують демонстрантів, застосовуючи для розгону світлошумові гранати, гумові кулі, сльозогінний газ і кийки. 

За дві доби затримали близько п’яти тисяч людей, точна кількість постраждалих серед цивільних громадян невідома. При цьому МВС Білорусі повідомляє, що в ході сутичок постраждали 60 співробітників міліції і один військовослужбовець.

Одна людина загинула, її ім’я у МВС не називають. Провладні медіа назвали загиблого «злочинцем, засудженим за вбивство». За даними видання TUT.BY, жителі Мінська несуть квіти на місце загибелі протестувальника біля станції метро «Пушкінська».

ЦВК Білорусі вранці 10 серпня оголосила попередні підсумки голосування, згідно з якими кандидатка Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який править у Білорусі вже 26 років, – 80, 08%. При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахунку голосів на 19 виборчих дільницях у Світлани Тихановської було 79,69% голосів.

Виборчий штаб Тихановської не визнав офіційні підсумки голосування. Кандидатка 10 серпня виїхала в Литву після того, три години перебувала в будівлі ЦВК Білорусі, куди вона приїхала, щоб подати скаргу на результати голосування. За даними соратників Тихановської, у ЦВК на неї тиснули представники силових відомств.

 
…

Речниця апарату кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської заявила, що їхня команда підтримує всі мирні способи боротьби людей за їхні права. 

Анна Красуліна сказала про це 11 серпня білоруській службі Радіо Свобода, коментуючи повідомлення про стихійні страйки на білоруських фабриках.

«Ми – за всі мирні способи боротьби людей за їхні права, включаючи страйки та мирні демонстрації. Все, що дозволяє нам досягти зміни режиму», – сказала Красуліна.

Раніше в інтернеті з’явилося відео, в якому сама Тихановська закликає не виходити на площу. Але з цього відео видно, що Тихановська читає звернення з паперу й одягнена в той же одяг, в якому вона 10 серпня пішла до Центральної виборчої комісії. 

Зараз Тихановська перебуває у Литві.

10 серпня вона приїхала до білоруської ЦВК подати скаргу на результати виборів президента Білорусі, які оголосила влада країни. Це сталося близько 16:00. Що сталося далі – не зовсім зрозуміло. За словами адвоката Тихановської Максима Знака, «представники держорганів» майже три години розмовляли з Тихановською, але він особисто на цій бесіді не був присутній.

Після цього, за словами Знака, Тихановська вийшла з будівлі через інший під’їзд. О 21:30 прессекретар штабу кандидатки Анна Красуліна повідомила Радіо Свобода, що Тихановська, залишивши ЦВК, сказала: «Я ухвалила рішення» і поїхала в невідомому напрямку. 

Вранці стало відомо, що політик перебуває в Литві: про це повідомив в твітері голова МЗС Литви Лінас Лінкявічюс.

11 серпня довірена особа Тихановської Ольга Ковалькова розповіла TUT.BY, що Світлану нібито вивезла з країни білоруська влада, а її від’їзд дозволив звільнити керівницю штабу Марію Мороз, затриману напередодні виборів.

«У Світлани не було вибору. Важливо, що вона на волі і жива. Вони поїхали разом з Марією Мороз. Однак у заручниках продовжує перебувати частина команди Світлани», – зазначила Ковалькова.

Раніше Тихановська говорила в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», що влада Білорусі погрожувала відібрати у неї дітей, якщо вона продовжить займатися політикою і піде на вибори проти Лукашенка. Після цього, за її словами, їй довелося вивезти дітей за кордон.

Чи були погрози на адресу родини і дітей озвучені ще раз 10 серпня – невідомо, але фрази Тихановської «Діти – це найважливіше, що є в нашому житті» і «Не дай Бог опинитися перед таким вибором, перед яким опинилася я» можуть на це натякати.

Соратниця Тихановської Вероніка Цепкало в інтерв’ю «Настоящему времени» заявила, що не сумнівається, що Тихановську шантажували, погрожуючи їй життям її дітей і рідних, які перебувають у Білорусі.

На президентських виборах у Білорусі 9 серпня, за офіційними даними, Тихановська набрала 10,09 відсотка, чинний президент Олександр Лукашенко 80,08 відсотка. Підсумкова явка виборців склала 84,17 відсотка. Опозиція оскаржує ці дані.

На вулиці Мінська й інших білоруських міст виходять люди, незгодні з результатами виборів. Їх жорстоко розганяють силовики.

 
…