Економіка

Суд у російському регіоні Карелія 22 липня оголосить вирок російському історикові і правозахиснику, досліднику розправ сталінського режиму в урочищі Сандармох Юрію Дмитрієву. Його судять за звинуваченням у діях сексуального характеру щодо прийомної дочки.

Раніше цього місяця прокуратура попросила суд призначити Дмитрієву покарання у вигляді 15 років ув’язнення.

Сам Дмитрієв і його прихильники кажуть, що справа сфабрикована. Вона тягнеться з 2016 року, коли історика заарештували за звинуваченням у дитячій порнографії на підставі фотографій його дочки, які силовики знайшли на його комп’ютері. Дмитрієв наполягає, що зображення не були порнографічними, а робилися на прохання соціальних працівників для контролю розвитку дитини.

Однодумці Дмитрієва заявляють, що звинувачення проти нього висунуті через дослідження ним історичних фактів, які ускладнюють реалізацію політики Кремля щодо радянського минулого.

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch 21 липня висловила стурбованість щодо переслідування історика. «Обставини, пов’язані з кримінальними звинуваченнями проти Дмитрієва, свідчать про те, що ці звинувачення є неправдивими та є розплатою за його правозахисну діяльність», – ідеться у повідомленні Human Rights Watch.

На захист Дмитрієва виступають видатні науковці та митці як у Росії, так і за її межами. Чергове звернення представників інтелігенції опубліковане в російському виданні «Новая газета». У ньому справу проти Дмитрієва названо «одним із найбрудніших процесів у країні». Лист підписали, зокрема, акторки Інна Чурикова і Лія Ахеджакова, письменники Людмила Улицька і Віктор Шендерович, режисер Андрій Звягінцев, поет Юлій Кім.

Українська письменниця Оксана Забужко взяла участь у флешмобі на захист Дмитрієва і закликала приєднатися до нього всіх небайдужих.

Під керівництвом Юрія Дмитрієва в 1990-х роках у лісах Карелії знайшли масові поховання жертв політичних репресій у Сандармоху і Червоному Бору. Дмитрієв склав списки пам’яті загиблих, які налічували кілька тисяч імен.

Під час кримінального переслідування історика в Сандармоху розпочала розкопки пошукова експедиція Російського військово-історичного товариства (РВІО), заснованого колишнім міністром культури Росії Володимиром Мединським. Учасники цієї експедиції знайшли останки людей і припустили, що в Карелії розстрілювали не репресованих, а червоноармійців під час радянсько-фінської війни 1939–1940 років.
…

Державний секретар США Майк Помпео під час візиту до Європи цього тижня заявив, що Вашингтон хоче створити міжнародну коаліцію для протидії впливу Китаю, та звинуватив Пекін у використанні пандемії для просування власних інтересів.

Помпео виступив із заявою після «відвертих» переговорів з британським прем’єр-міністром Борісом Джонсоном і міністром закордонних справ Британії Домініком Раабом у Лондоні 21 липня на фоні загострення напруженості у відносинах з Китаєм через нібито приховування Пекіном початку пандемії коронавірусу, порушень прав людини у країні та звинувачень у кібер-піратстві.

Помпео закликав кожну країну, яка «розуміє свободу і демократію і цінує їх», визнати загрозу, яку представляє Китай. «Ми сподіваємося, що зможемо створити коаліцію, яка розуміє це», – наголосив Помпео.

Глава Держдепартаменту зазначив, що переговори з Борісом Джонсоном були «конструктивними». Обговорювали вони, зокрема, ситуацію у Гонконгу та поширення китайських технологій мобільного зв’язку.

Раніше США закликали уряд Британії заборонити використання технологій китайської компанії Huawei у мережах 5G-зв’язку. Про намір відмовитися від обладнання Huawei Лондон оголосив за кілька днів до візиту Помпео.

На початку 2018 року між США і Китаєм почалася торгова війна. Тоді президент Трамп збільшив мита на низку китайських товарів. Вашингтон заявив, що Пекін підриває позиції американських виробників. Пізніше США звинуватили Китай в крадіжці технологій. Китайська влада відповіла дзеркально. Сторони повідомили про врегулювання конфлікту, але остаточне вирішення питання було зупинене пандемією коронавірусу.

Білий дім підозрює Китай у приховуванні реальної інформації про початкову стадію епідемії, що могло привести до глобальної пандемії. Одночасно Вашингтон звинувачує Пекін в придушенні громадянських свобод в Гонконзі.

 
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо фінансування заходів подолання наслідків повені на західній Україні, який Верховна Рада ухвалила 3 липня.

«Закон збільшує на 2 млрд грн резервний фонд, який сформовано у Державному бюджеті України для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру й не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету», – мовиться у повідомленні Офісу президента.

Документ урегульовує питання фінансового забезпечення заходів з подолання наслідків повені в західних областях України, а також заходів, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій.

Наприкінці червня захід України вразили сильні повені, що завдали значних руйнувань і підтоплень. 

 
…

Британська річка Темза, яка зокрема протікає через Лондон, входить до числа найзабрудненіших у світі за кількістю мікропластику. Про це повідомляє ВВС.

За підрахунками вчених, кожної секунди річкою пропливає близько 94 тисяч таких мікрочастинок. Це більше, ніж в інших європейських річках, зокрема Дунаї та Рейні.

Крихітні шматочки пластику виявили всередині тіл крабів, що живуть в Темзі.

Дослідники з Лондонського університету закликають запровадити більш суворі правила маркування та утилізації пластикових виробів. Вони попереджають, що необережна утилізація пластикових рукавичок і масок під час пандемії коронавірусу може посилити проблему забруднення пластиком.

Втім, як зазначили вчені, що стосовно деяких забруднювачів Темза стала чистіша, зокрема йдеться про мікрочастинки заліза.

За даними екологів, у 2012 році кількість пластикового сміття у Світовому океані становило приблизно 165 мільйонів тонн. У 2014 році на поверхні океану лежало 268 940 тонн пластику.

Минулого року Європарламент схвалив законопроект, що забороняє з 2021 року на території ЄС виробництво і продаж одноразових виробів із пластику, зокрема – посуду, столових приладів, соломинок для напоїв.

У Верховній Раді розглядають законопроєкт, у разі ухвалення якого, в Україні буде істотно обмежено використання пластикових пакетів. У листопаді 2019 року його ухвалили у першому читанні. 13 липня законопроєкт направили на доопрацювання у профільний комітет.
…

Державна Дума Росії 21 липня ухвалила у другому читанні законопроєкт, який прирівнює відчуження територій Росії до екстремістської діяльності. Про це повідомляється на сайті нижньої палати російського парламенту.

Зазначається, що 22 липня законопроєкт розглянуть у третьому остаточному читанні.

Раніше спікер Держдуми Росії В’ячеслав Володін заявив, що після набрання законом чинності, відповідальність поширюватиметься і на тих, хто перебуває за кордоном. Зокрема, він вказав на українських політиків, які роблять заяви щодо анексії Криму та його деокупації.

Термін позбавлення волі за порушення територіальної цілісності може скласти від 6 до 10 років. Адміністративні штрафи за заклики до такого порушення визначені у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кримінальна відповідальність за публічні заклики буде наступати у випадку повторного правопорушення протягом одного року.

У липні 2014 року, через кілька місяців після анексії Росією українського Криму, до російського кримінального законодавства внесли зміни, що посилюють відповідальність за «публічні заклики до сепаратизму». Зокрема, за заклики з використанням засобів масової інформації, в тому числі інтернету, встановили покарання до п’яти років позбавлення волі.

Згодом ця стаття дала привід для переслідування кримських журналістів і активістів, які не визнають анексію півострова.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова розкритикувала цей законопроєкт. Вона зазначила, що, відповідно до документу, «в зону ризику потрапить кожен, хто скаже, що Крим – це Україна».

 
…

Генеральний секретар Організації об’єднаних націй Антоніу Ґутерріш «глибоко стурбований» зростанням напруги між Азербайджаном та Вірменією останніми днями. Про це 20 липня повідомив його прессекретар Стефан Дюжаррік.

«Генеральний секретар з глибокою тривогою спостерігає за поточними подіями між Азербайджаном та Вірменією. Він закликає до максимальної стриманості, адже повноцінний конфлікт між цими двома країнами буде катастрофою», – заявив Дюжаррік під час щоденного брифінгу.

Читайте також: Азербайджан пригрозив ракетним ударом по вірменській АЕС​

Ще в березні на початку світової пандемії коронавірусу ООН закликала до припинення вогню в усіх регіонах світу, де тривають конфлікти.

Вірменія і Азербайджан ведуть бої на кордоні між країнами з 12 липня. За інформацією Баку, загинули 11 азербайджанських військових, зокрема генерал-майор Полад Хашимов. Вірменія заявила про чотирьох загиблих і десяти поранених зі свого боку. Бої проходять далеко від Нагорного Карабаху, в якому протистояння двох країн зазвичай найгостріше.

 
…

Міністерство торгівлі США 20 липня внесло до «чорного списку» 11 китайських компаній, які беруть участь у порушенні прав людини в Сіньцзян-Уйгурському автономному регіоні на заході Китаю.

«Пекін активно просуває порочну практику примусових робіт, а також схеми збору та аналізу ДНК для пригнічення своїх громадян», – заявив міністр торгівлі США Вілбур Росс.

За даними міністерства, компанії, які потрапили під санкції, використовують примусову працю уйгурів та інших мусульманських меншин у Китаї. Серед компаній є виробники текстилю, а також дві компанії, що займаються генетичним аналізом. Усі ці юридичні особи більше не зможуть вільно купувати у американських компаній необхідні для роботи компоненти.

Це третя група китайських компаній та організацій, доданих до «чорного списку» США у зв’язку з репресіями проти уйгурів у Сіньцзяні.
…

Лідери країн Євросоюзу домовилися про загальний пакет економічної допомоги дл подолання наслідків коронавірусної пандемії – він сягнув 750 мільярдів євро (або 860 мільярдів доларів). Обговорення в Брюсселі тривало до раннього ранку 21 липня.

Загальний бюджет ЄС на гранти та позики країнам, які найбільше постраждали від пандемії, сягнув безпрецедентних 1,1 трильйона євро на наступні сім років.

«Домовилися!» – прокоментував завершення переговорів президент Європейської ради Шарль Мішель.

Пізно увечері 20 липня лідери ЄС подолали одну з найбільших перешкод для компромісу, дійшовши згоди щодо часток безповоротних субсидій та позик у фонді. Сума субсидій наразі становить 390 мільярдів євро, позик – 360 мільярдів.

Нідерланди намагалися ветувати допомогу країнам, які відступають від економічних реформ. Проте зрештою дипломати повідомили про бажання цієї держави застосувати механізм «зупинки годинника», який дозволяє зупинити виплати на три місяці та переглянути їх.

Крім того, Польща та Угорщина погодилися на прив’язку допомогу з фондів ЄС до того, наскільки їхні уряди дотримуються принципу верховенства права, зокрема захищають свободу висловлювань та незалежність судової системи.

Читайте також: Четвертий день переговорів ЄС щодо подолання коронавірусної кризи

За поточним планом, Європейська комісія може запропонувати країнам блоку вжити відповідних заходів, якщо помітить відхилення цих держав від демократичного курсу.​

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 27 травня представила план відновлення європейської економіки після пандемії коронавірусу. Брюссель пропонував створити фонд обсягом у 750 мільярдів євро, який додасться до вже запущених загальноєвропейських механізмів.

З цієї суми 500 мільярдів мали складати субсидії, а 250 мільярдів – кредити.

Скористатися допомогою зможуть всі країни блоку, якщо їхні плани з відновлення і реформ отримають схвалення.
…

Парламент Єгипту дозволив розміщення військ за межами країни після того, як президент Абдель Фаттах ас-Сісі погрожував військовими діями проти підтримуваних Туреччиною сил у Лівії. Це рішення може поставити на межу прямого протистояння Єгипет і Туреччину, які є американськими союзниками, але підтримують протилежні сторони в конфлікті у Лівії.

Єгипетський парламент одноголосно схвалив розміщення військ за кордоном для «захисту національної безпеки Єгипту» та боротьби зі «злочинним озброєним ополченням та іноземними терористичними елементами», йдеться у рішенні, ухваленому 20 липня.

Єгипет разом із Об’єднаними Арабськими Еміратами, Францією та Росією підтримують сили Халіфи Хафтара, які є лояльними парламенту Лівії та контролюють схід країни.

Туреччина, Катар та Італія стоять на боці визнаного ООН уряду національної згоди в столиці Тріполі.

Президент ас-Сісі попередив, що Каїр може втрутитися, щоб захистити свій західний кордон із Лівією. Це відбувається за умов, коли сили уряду національної згоди просуваються до прибережного міста Сірт, стратегічного важливого для нафтовидобувного сектору Лівії.

За підтримки турецьких військових сили, лояльні міжнародно визнаному уряду, у червні відбили тривалий наступ сил Хафтара на Тріполі і перейшли в контрнаступ.
…

Шведська екоактивістка Ґрета Тунберґ отримала премію у 1 мільйон євро за гуманність від Португальського фонду Гюльбенкяна.

Винагороду 17-річна активістка отримала за боротьбу зі зміною клімату та екологічною кризою.

Тунберґ зазначила у твітері, що премія багато важить для неї. Активістка висловила сподівання, що це допоможе їх «зробити більше добра у світі».

У грудні минулого року журнал Time назвав Ґрету Тунберґ «людиною року».

Свої акції протесту Тунберґ, якій тоді було 15 років, почала влітку 2018 року. Щоп’ятниці вона замість уроків приходила до будівлі шведського парламенту з плакатом із написом «Шкільний страйк за клімат» і вимагала від політиків уваги до глобального потепління. Незабаром її приклад наслідували студенти і школярі в багатьох країнах світу.

23 вересня 2019 року Ґрета Тунберґ виступила на Генасамблеї ООН з промовою, що починалася словами: «Ви вкрали моє дитинство».

Шведські парламентарі висунули кандидатуру Тунберґ на Нобелівську премію миру за 2019 рік, втім вона її не отримала.
…

Вакцина від коронавірусу, розроблена в Оксфордському університеті, здається безпечною та викликає імунну відповідь. Про це повідомляє ВВС.

У випробуваннях брали участь 1077 людей. Вони показали, що ін’єкція провокує вироблення антитіл і Т-клітин, яка можуть боротися з коронавірусом.

Зазначається, що результати багатообіцяючі, та поки рано казати, чи достатньо цієї вакцини, щоб забезпечити захист від коронавірусу, наразі почалися більш масштабні випробування.

За словами вчених, небезпечних побічних ефектів у вакцини, яку назвали ChAdOx1 nCoV-19, поки не виявили, але у 70 відсотків учасників випробування виникали лихоманка та головний біль. Втім, цю проблему можна вирішити за допомогою парацетамолу, запевнили дослідники.

У наступному етапі випробувань братимуть участь 10 тисяч людей у Британії. Окрім того, цю ж вакцину випробовуватимуть у США (30 тисяч учасників), Південній Африці (2 000) та Бразилії (5 000)

Дослідники припускають, що розробку вакцини можна буде завершити до кінця року, але вона поки не буде широкодоступна. В пріоритеті будуть перш за все працівники медичної сфери, а також представники найуразливіших для вірусу груп за віком чи станом здоров’я.

ВВС зазначає, що такого успіху досягли не тільки в Оксфорді. Науковці з США та Китаю також перебувають на цій стадії розробки і публікують аналогічні результати.

 
…

Держави Європейського Союзу під час саміту у Брюсселі домовилися про розмір пакета допомоги для відновлення економіки країн, що постраждали від коронавірусу.

Згідно з домовленістю, виділять не 500 мільярдів євро, як вимагали Німеччина і Франція, а 390 мільярдів, повідомили європейські дипломати ввечері в понеділок, 20 липня.

За скорочення суми субсидій, які не потрібно повертати, виступали Австрія, Данія, Нідерланди, Фінляндія та Швеція. Спочатку вони наполягали на наданні тільки кредитів, а не субсидій, щоб схилити такі країни, як Італія, до більш сміливою політики реформ.

План допомоги критикували також через те, що ЄС вперше хоче у великому обсязі взяти на себе спільні боргові зобов’язання для програми інвестицій і стимулювання економіки.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 27 травня представила план відновлення європейської економіки після пандемії коронавірусу. Брюссель пропонував створити фонд обсягом у 750 мільярдів євро, який додасться до вже запущених загальноєвропейських механізмів.

З цієї суми 500 мільярдів мали складати субсидії, а 250 мільярдів – кредити.

Скористатися допомогою зможуть всі країни блоку, якщо їхні плани з відновлення і реформ отримають схвалення.
…

20 липня у Франції розпочалася процедура дослідження «чорних скриньок» збитого в Ірані літака «Міжнародних авіаліній України». З моменту катастрофи пройшло вже кілька місяців, однак в іранському суспільстві питання справедливості та відповідальності влади Ірану за збиття українського «Боїнга» не зникає. Хештег #ЧОМУвиЗБИЛИ, який адресується іранській владі, досі актуальний навіть під час пандемії коронавірусу. Чому катастрофа українського літака досі важлива для іранського суспільства? Про це розповідає Ханна Кавіані, журналістка Іранської служби Радіо Свобода.
…

Державний департамент США 20 липня запровадив додаткові санкції проти Рамзана Кадирова, голови Чеченської республіки в складі Росії, «за численні грубі порушення прав людини».

Як заявив Держдепаратмент, упродовж понад десятка років підтримуваний Москвою лідер російського регіону на Північному Кавказі несе відповідальність за зловживання, включаючи вбивства і тортури.

Санкції також поширюються на дружину чеченського лідера Медні Кадирову і його дочок – Айшат і Каріну Кадирових. Санкції передбачають, зокрема, заборону на в’їзд в США і ділові контакти, а також заморожування активів на території Сполучених Штатів. Раніше стосовно Кадирова були введені економічні санкції.

У повідомленні Держдепартаменту США є заклик до інших країн вжити схожих заходів щодо Рамзана Кадирова.

Також Держдепартамент висловив стурбованість тим, що Кадиров використовує пандемію коронавірусу як привід для здійснення нових порушень прав людини в Чечні.

Сам Кадиров відреагував на останні санкції у своєму Telegram-каналі словами:  «Помпео, ми приймаємо бій. Це буде цікаво».

Вашингтона вже застосував кілька рівнів санкцій проти Кадирова і його соратників.

Правозахисні організації та міжнародні спостерігачі пов’язують персону Кадирова із жахливими зловживаннями щодо ЛГБТІ, правозахисників, ЗМІ та будь-яких засобів інакомислення проти авторитарного і корумпованого правління чеченського лідера.
…

Король Саудівської Аравії Салман був госпіталізований до лікарні в столиці країни Ер-Ріяді, повідомив 20 липня Королівський суд.

84-річний правитель «прийнятий сьогодні в спеціалізовану лікарню короля Фейсала в Ер-Ріяді на кількох медичні аналізів через холецистит», ідеться в офіційному повідомленні для преси.

Саудівська Аравія рідко повідомляє про стан здоров’я монарха, який є керівником країни з 2015 року. У короткій заяві немає інших деталей.

Запланований візит прем’єр-міністра Іраку Мустафи аль-Кадімі до Саудівської Аравії, який мав розпочатися 20 липня, перенесений, повідомляє міністерство закордонних справ королівства. Саудівський монарх має абсолютні повноваження в країні, яка є одним із провідних світових виробників нафти та найбільшою економікою арабського світу.

У 2017 році Саудівська Аравія спростувала повідомлення засобів інформації, що монарх планував зректися влади на користь свого сина, 34-річного принца Мохаммеда бін Салмана, якого вважають фактичним правителем.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко призначив нинішнього заступника міністра закордонних справ Олега Кравченка головою білоруської дипломатичної місії в США. Ця посада залишалася вакантною протягом 12 років після вислання послів із столиць двох країн на прохання офіційного Мінська.

Раніше президент США Дональд Трамп призначив заступника помічника держсекретаря з питань європейських справ Джулі Фішер на посаду посла в Білорусі.

Про відновлення дипломатичних представництв на рівні послів у Мінську та Вашингтоні було оголошено минулого року, коли Олександр Лукашенко зустрівся із заступником держсекретаря США Девідом Гейлом.

Тим часом Державний департамент США висловив глибоку стурбованість повідомленнями про арешти мирних активістів та журналістів у Білорусі. Сполучені Штати вважають надзвичайно важливим забезпечити рівні умови для всіх охочих балотуватися на президентських виборах.

Також у понеділок Лукашенко призначив послів у Австрії (за сумісництвом – Словенії), Великобританії, Казахстані та Нідерландах.
…

Судова влада Ірану 20 липня заявила про страту чоловіка, якого визнали винним в передачі Сполученим Штатам та Ізраїлю інформації про генерала Касема Солеймані, вбитого американським авіаударом на початку року.

«Вирок Махмуду Мусаві-Маджду був виконаний вранці понеділка за звинуваченням у шпигунстві, відтак справу про його зраду власної країни закрито назавжди», – йдеться в заяві на сайті судової влади Ірану Mizan Online.

Читайте також: Дослідження «чорних скриньок» збитого літака МАУ розпочнеться в Парижі 20 липня – Канада​

В червні іранська влада заявила, що Мусаві-Маджд передав інформацію про місце перебування командира елітного підрозділу «Аль-Кудс» корпусу «Вартових ісламської революції» Касема Солеймані, який загинув у Багдаді в січні 2020 року.

14 липня Іран заявив про страту колишнього співробітника Міністерства оборони Рези Азґарі, якого визнали винним у продажі інформації американському Центральному розвідувальному управлінню.
…

Французьке Бюро з розслідування і аналізу безпеки цивільної авіації зранку 20 липня розпочне дослідження «чорних скриньок» збитого в Ірані літака «Міжнародних авіаліній України», повідомив у твітері міністр закордонних справ Франції Жан-Філіп Шампань.

«Ми отримали підтвердження, що «чорні скриньки» рейсу № PS752 прибули до Парижа, де їх, як очікується, доставлять у Бюро з розслідування і аналізу безпеки цивільної авіації завтра вранці на аналіз. Чиновники з Ради з транспортної безпеки Канади також будуть присутні», – наголосив пізно ввечері 19 липня керівник зовнішньополітичного відомства Канади, багато громадян і жителів якої стали жертвами трагедії поблизу Тегерана.

У суботу, 18 липня, передачу «чорних скриньок» Франції підтвердили офіційні особи Ірану. А в Національній авіаційній організації Ірану пояснили, чому понад шість місяців знадобилося для надсилання на міжнародну експертизу «чорних скриньок» збитого на початку січня 2020 року літака «Міжнародних авіаліній України».

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
…

У столиці Білорусі Мінську та Дзержинську відбулися масові акції на підтримку Світлани Тихановської, суперниці чинного президента Олександра Лукашенка на майбутніх виборах.

Раніше опозиціонери Віктор Бабарико та Валерій Цепкало заявили, що підтримають Тихановську на виборах після відмови Центральної виборчої комісії реєструвати їх кандидатами в президенти.

Тихановська заявила кільком тисячам людей на акції, що Бабарика та Цепкала не зареєстрували через страх з боку влади.

«Вони бачать загрозу для влади, але вони не зрозуміли, що загроза не в кандидатах, а в самому народі, який стомився жити в приниженні та страху», – сказала Тихановська.

Мітинг був санкціонований. Поліція не втручалася в акцію.

Центрвиборчком Білорусі 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду. Ними стали чинний президент Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Вибори президента Білорусі заплановані на 9 серпня. Лукашенко перебуває на президентській посаді з 1994 року.
…

Майбутній кандидат в президенти США від Демократичної партії Джо Байден продовжує збільшувати відрив від чинного президента США та свого опонента на виборах Дональда Трампа, свідчать дані соціологічного опитування, яке провели на замовлення ABC News та Washington Post.

На виборах Байдена готові підтримати 55 відсотків зареєстрованих виборців, Трампа – 40 відсотків.

У березні різниця в рейтингу кандидатів була мінімальною – 49 проти 47 відсотків на користь Байдена. Уже через два місяці демократа готові були підтримати 53 відсотки виборців, Трампа – 43 відсотки.

Опитування проводили 12-15 липня. У ньому взяли 1006 респондентів, включно з 845 зареєстрованими виборцями. Похибка в результатах опитування зареєстрованих виборців сягає 3,5%.

На початку червня віцепрезидент США Джо Байден здобув понад 1991 голос делегатів, що дозволило йому гарантувати перемогу на праймеріз Демократичної партії. Національний з’їзд його партії має відбутися 17-20 серпня в Мілуокі в штаті Вісконсин.

Чинний президент США Дональд Трамп також здобув необхідну кількість голосів делегатів для перемоги на праймеріз.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.
…

У російському місті Хабаровську, що на Далекому Сході, 19 липня люди зібралися на протест проти арешту місцевого губернатора Сергія Фургала. Протести тривають вже дев’ятий день.

Тисячі людей вийшли на вулиці сьогодні у Хабаровську, Владивостоку, Комсомольську-на-Амурі і Біробіджані.

Акції не були узгоджені з місцевою владою. Після них поліцейські затримали декілька активістів в Біробіджані і у Владивостоці.

18 липня у Хабаровську, за офіційними даними, на вулиці вийшли понад 9 тисяч протестувальників. Організатори стверджують, що в акції взяли участь кілька десятків тисяч осіб. Протести також не були узгоджені з владою, про затримання не повідомлялося.

Напередодні ФСБ заявила, що на мітингу в Хабаровську нібито готували теракт. Крім того, влада Хабаровського краю повідомила, що розглядає можливість повернення до жорсткого карантину.

Губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала затримали 9 липня і доставили в Москву. Слідство вважає, що він причетний до організації вбивств і замахів на бізнесменів в 2004-2005 роках. Московський суд відправив Фургала в СІЗО на два місяці. Провину він не визнає.

За однією з версій, причиною арешту Фургала могло стати його небажання продавати свою частку власності заводу «Амурсталь». За інформацією місцевих ЗМІ, 25% акцій підприємства належать Ларисі Стародубовій, колишній дружині Фургала. 75% належать Павлу Бальскому, якого пов’язують з братами Ротенбергами.

11 липня почалися протести на підтримку політика. У минулі вихідні акції стали наймасовішими на Далекому Сході за кілька років. Тоді на центральну площу Хабаровська вийшли від 10 до 12 тисяч людей. Після цього менші за кількістю учасників акції тривали весь тиждень.
…

Колишній операційний директор німецької фінтех-компанії Wirecard Ян Марсалек, який перебуває в розшуку, зараз у Білорусі або Росії, пише німецьке видання Der Spiegel.

Точне місцеперебування Марсалека невідоме з 18 червня. Саме тоді його бачили востаннє.

Використовуючи дані про подорожі, видання Der Spiegel та розслідувачі Bellingcat 18 липня повідомили, що Марсалек прибув приватним літаком до Мінська 19 червня, незабаром після півночі.

Журналісти Der Spiegel пишуть, що в базах даних про подорожі немає інформації про те, що Марсалек не вилітав з Мінська. На їхню думку, це свідчить, що він залишається в Білорусі чи Росії, оскільки контроль на кордоні між цими країнами є пом’якшеним.

Після колапсу Wirecard – платіжного оператора та постачальника фінансових послуг – були чутки, що Марсалек втік на Філіппіни, а звідти – до Китаю. Водночас Bellingcat вважає, що таку інформацію поширювали спеціально.

Криза навколо Wirecard виникла в червні, коли аудитори виявили «діру» на рахунках компанії в розмірі 1,9 мільярда євро.

Німецька та австрійська влада розшукує австрійця Марсалека за підозрою в шахрайстві та привласненні чужого майна. Після колапсу Wirecard правоохоронці почали досліджувати інші бізнеси Марсалека та його політичні інтереси.

Британська газета Financial Times 10 липня писала, що Марсалек – у фокусі щонайменше трьох західних розвідувальних агентств через його зв’язки з громадянами та мережами, пов’язаними з російською розвідкою.

Російська та білоруська влада наразі не коментували інформацію про можливе перебування Марсалека на території їхніх країн.
…

На електростанції в провінції Ісфаган у центрі Ірану 19 липня стався вибух. Офіційне інформаційне агентство IRNA заявило, що жертв немає.

За даними агенції, керівництво повідомило, що причиною стали зношені частини трансформатора на станції.

Інцидент стався через кілька днів після того, як 15 липня загорілося кілька суден в іранському порту Бушер на березі Перської затоки.

Від кінця червня відбулося вже кілька вибухів і пожеж навколо іранських військових, ядерних і промислових об’єктів.

Так, наприкінці червня в столиці країни Тегерані сталися два вибухи: один біля військового об’єкта, інший – в медичному центрі, в результаті загинули 19 людей.

2 липня також сталася пожежа на ядерному об’єкті в Натанзі. Влада заявила, що знає причину, але пообіцяла повідомити її згодом. Деякі іранські офіційні особи припустили, що напад міг бути керований кіберзлочинцями.

 
…

У Росії у віці 75 років після тривалої хвороби помер колишній прем’єр-міністр Киргизстану Микола Танаєв. Про це Радіо «Азаттик» повідомили близькі Танаєва.

Повідомляється, що поховають його у Санкт-Петербурзі.

Микола Танаєв очолював уряд Киргизстану з 30 травня 2002 року до 24 березня 2005 року. Після повалення влади тодішнього президента Аскара Акаєва Танаєв покинув країну. У Росії він працював в компанії «Газпромнефть».
…

Німеччина, Франція й Італія попередили, що готові застосувати санкції щодо тих, хто порушує запроваджене ООН ембарго на постачання озброєнь до Лівії.

При цьому у спільній заяві трьох країн 18 липня конкретні порушники не названі.

«Ми також закликаємо всі сторони в Лівії і їхніх міжнародних прихильників зупинити бойові дії і постачання озброєнь по всій країні», – мовиться в заяві, яку канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте підписали в перебігу саміту Європейського союзу в Брюсселі.

У Лівії ще з часу скинення влади диктатора Муаммара аль-Каддафі внаслідок народного повстання, підтриманого країнами НАТО, 2011 року з різною інтенсивністю точаться громадянські війни.

Головними діячами нинішньої війни є, з одного боку, міжнародно визнаний Уряд національної згоди, підтримуваний ООН, який контролює лише столицю Тріполі й сусідні території за підтримки місцевих, переважно ісламістських угруповань, а з іншого – законно обраний і міжнародно визнаний парламент, на боці якого діє Лівійська національна армія – більша частина колись єдиних збройних сил країни на чолі з головнокомандувачем, якого призначив парламент, фельдмаршалом Халіфою Хафтаром; вони контролюють більшу частину країни і не визнають Уряду національної згоди.

Ці сторони, користуючись підтримкою зовнішніх сил, зі змінним успіхом воюють одне з одним; останнім часом сили Уряду національної згоди зуміли відбити наступ на Тріполі військ Хафтара, який декларував намір звільнити столицю від «ісламістів».

На боці уряду в Тріполі виступають, зокрема, Туреччина, Італія й Катар; Палата представників – парламент, який базується в місті Тобруці, – і її сили на чолі з Хафтаром мають підтримку Росії, Єгипту й Об’єднаних Арабських Еміратів, і меншою мірою Саудівської Аравії і Франції.

Раніше Франція не раз звинувачувала Туреччину в порушенні ембарго на постачання зброї до Лівії; Туреччина, зі свого боку, звинувачувала ОАЕ в постачанні зброї Хафтарові.

При цьому Туреччина не особливо приховує, що направляє до Лівії свої війська на підтримку свого союзника; Росія ж посилає для посилення армії Хафтара найманців із приватних військових компаній на кшталт «Вагнера», але офіційно Москва не визнає своєї причетності як держави до їхніх дій.
…

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) засудила парламент Грузії за заходи, як мовиться в заяві, з «обмеження свободи засобів інформації» менше ніж за чотири місяці до парламентських виборів.

У заяві 17 липня захисники прав журналістів звинуватили парламент, більшість у якому має партія «Грузинська мрія», в спробі «контролювати радіо та телеканали» під виглядом «хрестового походу проти дезінформації».

«Репортери без кордонів» засуджують напад на незалежність та плюралізм ЗМІ. За кілька місяців до завершення виборів з високими ставками така атмосфера придушує грузинські опозиційні медії. Під прикриттям боротьби з дезінформацією вони підпадають під все більш жорстке законодавство та судовий тиск, що безпосередньо загрожує їхньому редакційному вибору», – заявляє базована в Парижі організація.

«Репортери без кордонів» вказують, що законодавчі зміни дозволяють державі призначати «спеціального менеджера» для керівництва компаніями аудіовізуального сектора.

Грузія посідає 60-те місце зі 180 країн світу у Всесвітньому індексі свободи преси, складеному «Репортерами без кордонів» 2020 року. 

Партія «Грузинська мрія», яку очолює мільярдер Бідзіна Іванішвілі, має три чверті депутатських місць у парламенті, навіть попри те, що вона мала трохи менш як половину голосів населення на минулих виборах.
…

У Національній авіаційній організації Ірану пояснили, чому понад шість місяців знадобилося для надсилання на міжнародну експертизу «чорних скриньок» збитого на початку січня 2020 року літака «Міжнародних авіаліній України».

«Управління цивільної авіації та група розслідування катастроф, повністю дотримуючись міжнародних протоколів, розслідували аварію, і якщо б питання коронавірусу не впливало, чорні скриньки могли б бути відправлені для розшифровки вже в перші дні», – сказав генеральний директор з правових та міжнародних питань Національної авіаційної організації Мохаммад Шарафі.

За його словами, в той час усі рейси на Європу були доступні лише для того, щоб повернути співвітчизників з європейських країн до Ірану. Чиновник також нагадав, що Іран просив «європейців, американців та канадців» надати необхідне обладнання для розшифровки, але «вони не погодились».

«Але зараз, із відновленням рейсів, чорні скриньки надсилаються при першій же можливості», – сказав Шарафі.

Раніше 18 липня надійшли повідомлення, що Іран передав Франції «чорні скриньки» збитого літака «Міжнародних авіаліній України». Очікується, що розшифровка розпочнеться вже в понеділок, 20 липня.

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
…