Економіка

Указ про введення в Україні воєнного стану наразі не накладає обмежень на економічну діяльність на всій території держави. Про це повідомили у міністерстві економічного розвитку і торгівлі.

«Суб’єкти господарювання та громадяни можуть здійснювати економічні операції в звичайному режимі», – ідеться у повідомленні.

У міністерстві обіцяють оперативно повідомляти про будь-які зміни в режимі здійснення економічної та зовнішньоекономічної діяльності.

Водночас на тлі повідомлень про запровадження воєнного стану в Україні в обмінниках відбулося стрімке зростання курсу долара США – в середньому до 29 гривень за одну одиницю американської валюти.

У НБУ 26 листопада завили, що ліквідність банківського сектору становить близько 75 мільярдів гривень, що є достатнім для його належного і безперебійного функціонування в разі запровадження воєнного стану.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані. (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

Свій осуд з приводу дій Росії висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 28 листопада воєнного стану у низці областей України.
…

Український державний банк «Ощадбанк» заявив про перемогу над Росією в міжнародному арбітражі на суму в 1,3 мільярда доларів у зв’язку зі збитками, зазнаними внаслідок захоплення Росією українського Криму. Це повідомлення на цей час не підтверджене з інших джерел, його також іще не коментували в Росії.

Це рішення задовольнити вимогу щодо компенсації збитків «Ощадбанку», яке ухвалив Арбітражний трибунал у Парижі в рішенні від 26 листопада 2018 року, банк назвав безпрецедентним.

Як мовиться в повідомленні, сума відшкодування становитиме 1,3 мільярда доларів США плюс відсотки, які будуть нараховуватись із моменту винесення рішення до моменту фактичної компенсації. Це арбітражне рішення є остаточним та обов’язковим для сторін. Сторони зобов’язані виконувати арбітражне рішення без зволікань.

Підготовка справи і її розгляд тривали понад чотири роки, нагадали в «Ощадбанку».

«Сьогодні ми отримали офіційне повідомлення про перемогу! Важко уявити повідомлення, яке б ми потребували наразі більше, ніж це. Враховуючи те, як саме розвиваються наші відносини з агресором, ця перемога має надзвичайне значення не лише для нас, а й для всієї України! З першого дня анексії Криму ми працювали над документуванням злочинів, вчинених проти банку окупаційною владою, готуючись до зустрічі в міжнародних судових інстанціях, – заявив голова правління «Ощадбанку» Андрій Пишний. – Сума відшкодування свідчить про те, що арбітраж прийняв усі юридичні аргументи та економічні розрахунки, надані командою «Ощаду». «Ощадбанк» буде рішуче вимагати стягнення присудженої компенсації».

Пишний також закликав інші українські компанії, як державної, так і приватної форм власності, звертатись у міжнародний арбітраж – як він сказав, «для того, щоб відновити справедливість і примусити окупанта відповісти хоча б за економічні втрати України внаслідок розбійницького нападу на нашу країну». За словами банкіра, фахівці «Ощадбанку» готові надати консультації тим організаціям, які підуть шляхом «Ощадбанку» і будуть звертатися до міжнародних судових інституцій та арбітражів проти Російської Федерації з приводу втрат внаслідок агресії у Криму.

«Після отримання в установленому порядку рішення арбітражу «Ощадбанк» почне вживати всіх можливих дій для виконання рішення та стягнення коштів з Російської Федерації. Банк буде активно добиватись виконання Арбітражного рішення щодо активів Росії у відповідних юрисдикціях у всьому світі», – наголосили у прес-службі банку.

У травні 2018 року інший міжнародний арбітраж, Постійний арбітражний суд у Гаазі, виніс рішення за позовом проти Росії через захоплення нею майна у Криму від колишніх (на час анексії півострова) акціонерів нині націоналізованого найбільшого комерційного банку України, «Приватбанку». Сам арбітраж не оприлюднив тексту рішення, але, за інформацією української сторони, в цьому випадку сума присудженого позивачам відшкодування від Росії склала близько 159 мільйонів доларів. Росія заявила, що не визнає того арбітражного рішення.
…

Близько 47% робіт з інженерно-технічного облаштування україно-російського кордону вже виконано, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков під час перевірки харківської ділянки кордону 24 листопада. Про це повідомляється на сайті відомства.

За словами міністра, окрім Харківщини, облаштуванням кордону займаються у Сумській та Луганській областях – там готово 20%.

«Ми сьогодні на одному з опорних пунктів, які обладнані вздовж кордону. Таких опорних пунктів – 40. Рівень та якість інженерних споруд досить високий. І функціонал вздовж кордону не тільки загорожа з проволокою, тут найголовніше – інтелектуальна компонента та реагування. Загальна ділянка спільного з Росією кордону складає 2,3 тисяч кілометрів,» – сказав Арсен Аваков.

За словами голови Державної прикордонної служби Петра Цигикала, у державному бюджеті на 2019 рік вже закладено 400 млн гривень для цього проекту, але він сподівається на додаткове фінансування. Виконання проект продовжили до 2021 року, мовиться у повідомленні МВС.

Як зазначається, орієнтовна загальна вартість інженерно-технічного облаштування 1 км кордону близько двох з половиною мільйонів гривень (це включає протитранспортні рови, сітчасту огорожу по металевих стовпах, загородження із спіралі типу «Єгоза», контрольно-слідову смугу, рокадну дорога). Окрім того, додатково на окремих напрямках планується звести окремі об’єкти із фортифікаційним обладнанням та комплексами відеоконтролю за близько 10 мільйонів гривень та закупити обладнання пересувних бойових модулів (близько 15 мільйонів гривень). Опорний пункт на 60 та 120 осіб, за даними МВС, орієнтовно буде коштувати від 11 до 12 мільйонів гривень.

На кінець минулого року, за даними Держприкордонслужби, Україна облаштувала понад 140 кілометрів території на кордоні з Росією

У вересні 2014 року український уряд затвердив запропонований Державною прикордонною службою проект «Стіна». Як повідомив на той час прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, проект передбачає захисні укріплення у вигляді металевої сітки висотою два метри, також планувалося, що згори буде натягнутий колючий дріт, по деяких частинах якого проведуть електричний струм.

Торік детективи НАБУ почали розслідування у кримінальному провадженні за фактом розтрати коштів державного бюджету під час реалізації так званого проекту «Стіна». За версією слідства, державі завдано збитків у розмірі понад 16 мільйонів гривень, наразі кілька фігурантів справи арештовані.

 
…

Суд Лондона визнав невідповідним його юрисдикції позов державного ПриватБанку до колишніх акціонерів фінансової установи, повідомляють представники державного банку. 

Згідно заяви, оприлюдненої 23 листопада, англійський суд дійшов висновку, що не має юрисдикції для розгляду позову Приватбанку проти його колишніх акціонерів.

Також зазначається, що судове рішення поки не було офіційно винесене, оскільки суддя розглядає питання щодо суми достатньо обґрунтованої справи банку, що було подане для розгляду сьогодні вранці. 

Суддя Фанкорт у Високому Суді Лондона визнав, що банк став жертвою масштабних шахрайських дій, – на суму приблизно від 329 млн доларів США до 1,2 млрд доларів, стверджують при цьому в Приватбанку. 

«Це судове рішення є лише першим етапом процесу та банк отримав дозвіл на його оскарження в питанні юрисдикції, і беззаперечно впевнений, що в кінцевому підсумку йому вдасться привести свої позовні вимоги до розгляду в суді Лондона», – мовиться в заяві.

В Приватбанку повідомили, що судовий наказ про всесвітній арешт активів залишиться чинним у повному розмірі до розгляду в Апеляційному суді інших питань банку щодо отримання дозволу на оскарження з інших підстав. 

Голова правління Приватбанку Петр Крумханзл заявив, що банк продовжуватиме повернення виведених під час націоналізації коштів за допомогою судового процесу в Лондоні.

Сам Ігор Коломойський чи його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов не коментували перебігу процесу в лондонському суді.

На початку серпня Приватбанк повідомив англійському суду, що позов як підстава для судового наказу про арешт активів включає заяви, що Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов незаконно привласнили з банку 1,9 мільярда доларів США у 2014 році шляхом укладення низки удаваних правочинів, що мали наслідком переказування грошових коштів компаніям, якими вони таємно володіли чи контролювали 
…

Детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про завершення розслідування підозрюваним у справі щодо завдання збитків державному підприємству національної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія». Про це повідомляє прес-служба бюро.

За повідомленням, 22 листопада матеріали кримінального провадження отримали дев’ять пдіозрюваних, а саме:

колишній директор держпідприємства НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія»
головний інженер «Чернігівнафтогазгеологія»
директор приватної компанії та його заступник
п’ятеро працівників Прилуцької нафтогазорозвідувальної експедиції «Чернігівнафтогазгеології»

Їх підозрюють у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем і службовому підробленні. В НАБУ збитки оцінюють у 2,188 мільйони гривень.

Читайте також: Детективи НАБУ затримали 10 осіб у справі про привласнення 20 мільйонів доларів із «Ощадбанку»

«Чернігівнафтогазгеологія» – відокремлений підрозділ НАК «Надра України» – в липні 2016 року передало в оренду 248 бурильних труб вартістю 2,188 млн грн приватній компанії, яка одразу надала їх у суборенду іншій, пов’язаній із нею, структурі. Остання мала повернути це обладнання у вересні 2016 року, але фактично цього не зробила. Хоча за паперами виглядало так, що бурильні труби ніби повернуто», – йдеться в заяві НАБУ.

За версією слідства, після цих подій працівники Прилуцької нафтогазорозвідувальної експедиції «Чернігівнафтогазгеології» з відома директора і головного інженера держпідприємства підробили документи про відбракування бурильного обладнання.

Розслідування НАБУ почалось у березні 2017 року, фігуранти розслідування отримали підозру навесні 2018-го.
…

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» повідомила 22 листопада, що за останній тиждень обсяги газу в українських підземних сховищах скоротилися на 300 мільйонів кубометрів. Водночас у «Нафтогазі» запевнили, що накопичених обсягів вистачить на опалювальний період.

«У сховищах газу 16,7 мільярда кубічних метрів. Через похолодання обсяги газу в ПСГ за останній тиждень зменшились на 300 мільйонів кубометрів. На кінець попереднього опалювального сезону в сховищах було 7,4 мільярда кубометрів. Таким чином, газу в ПСГ достатньо для сталого проходження опалювального періоду», – ідеться в повідомленні «Нафтогазу» в мережі Twitter.

Опалювальний сезон в Україні зазвичай стартує в середині жовтня. За багаторічними стандартами, він розпочинається тоді, коли середньодобова температура повітря впродовж трьох діб становить вісім або менше градусів. Тривалість опалювального сезону становить близько півроку, але в Києві у 2017 році комунальники через суттєве потепління вимкнули опалення 1 квітня.
…

Розмір мінімальної пенсії в Україні з 1 грудня 2018 року зросте до 1497 гривень, повідомив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

«Перерахунок буде здійснений усім пенсіонерам, чий розмір пенсій залежить від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб», – цитує віце-прем’єра Урядовий портал.

З 1 січня 2019 року, за словами Розенка, відбудеться чергове підвищення пенсій військовим пенсіонерам. «Це понад півмільйона наших співгромадян», – вказав урядовець.

Він також нагадав, що 1 березня 2019 року відбудеться осучаснення пенсій для 10 мільйонів пенсіонерів. «Для понад 10 мільйонів громадян з 1 березня 2019 року відбудеться осучаснення пенсій. Виплати зростуть приблизно на 12–17%», – заявив Розенко.

Цього тижня президент України Петро Порошенко повідомив, що Верховна Рада підтримає надання «Укрпошті» 500 мільйонів гривень, щоб компенсувати доставку пенсій. 26 жовтня генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський заявляв, що очолюване ним підприємство вимушене буде відмовитися доставляти пенсії з 1 січня 2019 року, якщо Пенсійний фонд не сплачуватиме послугу за економічно обґрунтованими тарифами.
…

В Україні зросла кількість безготівкових розрахунків, повідомила прес-служба Національного банку України.

В установі зазначили, що за результатами дев’яти місяців 2018 року частка безготівкових розрахунків у загальному обсязі операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, зросла на п’ять відсоткових пунктів у порівнянні з підсумком 2017 року (39,3%) та склала 44,3%.

Згідно з повідомленням, загальна кількість операцій із використанням платіжних карток за дев’ять місяців 2018 року склала 2,8 мільярда, а їх обсяг – понад 2 трильйони гривень. Ці показники у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року зросли на 27,2% та 38,5% відповідно.

Крім того, за дев’ять місяців 2018 року мережа торговельних платіжних терміналів зросла на 13,6% до 263,5 тисяч.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Котирування еталонного сорту нафти Brent зранку 22 листопада залишаються поблизу річних мінімумів – на рівні дещо вище 63 доларів за барель. У 2018 році така ціна нетривалий час трималася лише в лютому, а в жовтні досягла піку на рівні понад 85 доларів за барель.

Попри плани Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) повернутися до організованого скорочення виробництва, ринок вважає, що в наступному році спостерігатиметься надлишок пропозиції – на тлі зростання видобутку у США та ймовірного спаду світової економіки.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Угорський лоукостер Wizz Air готовий відновити діяльність своєї дочірньої компанії в Україні. Про це розповів президент України Петро Порошенко на зустрічі з представниками авіакомпанії.

«Я дуже радий вашому рішенню повернутися назад в Україну. Я вважаю, що це дуже символічне рішення і воно характеризує ті зміни, які відбулися за останні чотири роки в Україні», – зазначив президент.

Порошенко додав, що динаміка ринку пасажироперевезень є позитивною. «Ми не тільки повернулися на довоєнні обсяги пасажиропотоку, але вони зросли  на 30% у порівнянні з минулим роком», – сказав глава держави.

Він додав, що перспективним є і внутрішній український ринок авіаперевезень.

Читайте також: Ryanair та Wizz Air будуть боротися за українського пасажира – експерт

«Цей ринок надзвичайно конкурентний. Ця конкуренція спонукає операторів ринку підвищувати якість послуг, знижувати ціни, а головне – тримати двері ЄС відкритими для простих українців, бо маршрути, які запропонувала Wizz Air, – це додаткові можливості відвідання інших, нових для українців країн ЄС», – підкреслив Порошенко.

Генеральний директор Wizz Air Джозеф Вараді зазначив, що компанія планує інвестувати 2,5 мільярдів доларів для збільшення українського авіапарку до 20 нових літаків Airbus A320 і Airbus A321.

Wizz Air закрила дочірню структуру в Україні 2015 року, продовживши обслуговувати рейси з країни. Це рішення в керівництві авіакомпанії пояснили нестабільною ситуацією на сході України і девальвацією гривні.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

На торгах 20 листопада котирування нафти у світі оновили річні мінімуми і залишаються неподалік цих рівнів зранку 21 листопада.

Січневі ф’ючерси на еталонний сорт Brent впали до 63 доларів 40 центів за барель станом на 10:00 за Києвом. Це найгірше значення з лютого 2018 року.

Січневі контракти на американську нафту WTI падають в ціні до 54 доларів за барель. Це новий мінімум більш ніж за 13 місяців. Востаннє нижче 54 доларів ціна опускалася 27 жовтня 2017 року.

Попри плани Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) повернутися до організованого скорочення виробництва, ринок вважає, що в наступному році спостерігатиметься надлишок пропозиції – на тлі зростання видобутку у США та ймовірного спаду світової економіки.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Уряд передбачив у проекті державного бюджету на наступний рік збільшення фінансування «Укрпошти». Про це повідомив міністр інфраструктури України Володимир Омелян.

«В проекті бюджету 2019 закладаються 500 млн грн для Укрпошти, вперше за десятиліття. Ці гроші будуть спрямовані виключно для фінансування заробітної плати поштарів «останньої милі», – написав міністр у Facebook.

За його словами, додаткові кошти дозволять забезпечити безперебійну доставку пенсій та гарантують «збереження робочих місць та заробітної плати співробітникам «Укрпошти», які забезпечують присутність держави в найменших населених пунктах України».

Читайте також: Чому в «Укрпошті» пішли на ультиматум: виплата пенсій досі під сумнівом

26 жовтня генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський заявляв, що очолюване ним підприємство вимушене буде відмовитися доставляти пенсії з 1 січня 2019 року, якщо Пенсійний фонд не сплачуватиме за послугу за економічно обгрунтованими тарифами. Така заява викликала різку реакцію Володимира Гройсмана, який звернувся до наглядової ради уряду з проханням надати оцінку діям керівництва «Укрпошти».
…

До Верховної Ради надійшов доопрацьований до другого читання проект державного бюджету на 2019 рік.

Згідно з пояснювальною запискою, доходи проекту держбюджету на 2019 рік передбачені в сумі 1 026 131 800 000 гривень, а видатки – 1 112 130 000 000 гривень. Граничний обсяг дефіциту визначений у сумі 89 989 300 000 гривень.

У першому читанні парламент ухвалив проект держбюджету 18 жовтня. 14 листопада уряд затвердив проект закону про державний бюджет на 2019 рік для розгляду Верховною Радою у другому читанні.

Голова парламенту Андрій Парубій розраховує на розгляд державного бюджету 22 листопада.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Комітет з питань цивільного виміру та безпеки Парламентської асамблеї НАТО одноголосно підтримав резолюцію до доповіді «Протидія гібридним загрозам Росії» разом із внесеною українською делегацією правкою, що стосується Криму, повідомила голова делегації депутат Ірина Фріз.

«У резолюції до доповіді Лорда Джоплінга «Протидія гібридним загрозам Росії» враховано новий параграф, який було внесено нашою делегацією. Його зміст такий: засуджуючи незаконне будівництво керченського мосту Росією, а також політику Росії щодо вибіркової відмови в доступі та безпідставної затримки українських та міжнародних суден в Азовському морі, сильно занепокоєні новими загрозами безпеці, економіці та екології в цьому регіоні», – написала вона у Facebook.

Читайте більше тут: ПА НАТО. Україна наполягла на посиленні присутності НАТО у Чорному морі 

У середині травня цього року, після завершення будівництва автомобільної частини Керченського мосту, Росія перемістила військові кораблі до Азовського моря, заявляючи про необхідність посилення безпеки навколо стратегічного об’єкта. Відтоді Росія затримала понад півтори сотні українських та іноземних торговельних кораблів, допитувала членів екіпажів та інших людей, які перебували на таких суднах.

12 жовтня президент Петро Порошенко ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про захист національних інтересів у Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці.

Європейський парламент 25 жовтня ухвалив резолюцію про загострення ситуації в Азові. Європарламентарі засудили порушення Росією українського суверенітету в Азовському морі і розкритикували штучне блокування торговельних суден. У тексті документу також є заклик до введення нових санкцій проти Кремля у випадку подальшої ескалації напруженості.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

 44% українців отримують державну допомогу, повідомив у ефірі Радіо Свобода міністр соціальної політики України Андрій Рева.

«Приблизно 44% людей отримують ті чи інші види державної соціальної допомоги. Але ми повинні розуміти, що, згідно з Конституцією, Україна – держава соціальна», – зазначив міністр.

Зокрема, як зазначив Андрій Рева, нині 5 мільйонів домогосподарств в Україні отримують субсидії.

Читайте також: Міністр Рева про фіктивних і чесних субсидіантів, пенсії та кошти від розмитнених «євроблях»

Загалом, право на отримання допомоги на оплату житлово-комунальних послуг мають близько семи мільйонів домогосподарств, повідомляв прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Крім того, за інформацією директора Директорату сім’ї та соціальної підтримки Мінсоцполітики Віталія Музиченка, приблизно 300 тисяч сімей одержують допомогу для малозабезпечених та майже 300 тисяч жінок – допомогу самотнім матерям, пише видання «Гордон». 

 
…

Українська валюта посилюється на міжбанківському валютному ринку після кількох днів незначних послаблень. Як інформують учасники ринку, на торгах є надлишок пропозиції долара.

Станом на 10:30 за Києвом котирування долара на міжбанку становили 27 гривень 81,5–82,5 копійки.

Національний банк України встановив на 14 листопада курс 27 гривень 92 копійки за долар.

Українська зміцнюється на міжбанківському валютному ринку від початку місяця. Зранку 6 листопада вона закріпилася на рівні менш як 28 гривень за долар.

5 листопада НБУ повідомив, що міжнародні резерви України складають понад 18 мільярдів доларів. Вони зросли майже на півтора мільярда доларів завдяки розміщенню урядом єврооблігацій з початку листопада, уточнюють у прес-службі Нацбанку.

Читайте також: Україна може отримати 8 мільярдів доларів після розблокування програми МВФ – Ослунд

У жовтні 2018 року Україна оголосила про випуск євробондів на суму 2 мільярди доларів.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Котирування нафти еталонного сорту Brent упали 14 листопада до рівня майже 69 доларів за барель. Станом на 8:20 за Києвом ціна становила 65 доларів 9 центів.

Нинішня ціна на чверть нижча від пікового значення за чотири роки, досягнутого на початку жовтня 2018 року. Тоді котирування сягали 87 доларів за барель.

Ціна американського еталону Light Sweet ще на майже 10 доларів нижча – трохи вище 55 доларів за барель, це найбільше падіння за три роки.

Ціни майже без зупинок йдуть вниз понад місяць. Зміна настроїв на ринку нафти викликана інформацією про збільшення видобутку на тлі прогнозів щодо зниження світового попиту на цей енергоресурс. Втрата ринком через санкції США значного обсягу іранської нафти спричинила лише короткотерміновий ефект, ці втрати будуть повністю перекриті за рахунок зростання видобутку саудівської, російської та американської нафти. Згідно з офіційними американськими даними, у вересні Сполучені Штати стали найбільшими в світі виробниками нафти, збільшивши за рік її виробництво на 20% завдяки розробці сланцевих родовищ.

12 листопада президент США Дональд Трамп у повідомленні в мережі Twitter висловив сподівання, що Саудівська Аравія та Організація країн-експортерів нафти в цілому не скорочуватимуть видобуток цієї сировини. «Ціни на нафту мають бути набагато нижчими, беручи до уваги пропозицію!» – наголосив американський лідер.

У понеділок, 12 листопада, ціни на «чорне золото» на короткий час призупинили своє падіння і навіть зросли до понад 70 доларів за барель марки Brent. Зранку того дня міністр енергетики Саудівської Аравії Халід аль-Фаліх заявив, що ОПЕК узгодила скорочення пропозиції на 1 мільйон барелів на день у 2019 році, порівняно з обсягом зафіксованим у жовтні.

Нідерландський банк ING заявив, що надлишкова пропозиція та загроза глобального економічного спаду означають, що «скорочення постачання в 2019 році неминучі». «Ринок буде бачити значний надлишок принаймні в першій половині 2019 року», – вказали аналітики цього банку.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Котирування нафти еталонного сорту Brent упали 13 листопада до рівня нижче за 69 доларів за барель. Станом на 13:43 за Києвом ціна становила 68 доларів 76 центів.

Нинішня ціна більш як на 20% нижча від пікового значення за чотири роки, досягнутого на початку жовтня 2018 року.

Це сталося після того, як президент США Дональд Трамп у повідомленні в мережі Twitter висловив сподівання, що Саудівська Аравія та Організація країн-експортерів нафти в цілому не скорочуватимуть видобуток цієї сировини. «Ціни на нафту мають бути набагато нижчими, беручи до уваги пропозицію!» – наголосив американський лідер.

У понеділок, 12 листопада, ціни на «чорне золото» на короткий час призупинили своє падіння і навіть зросли до понад 70 доларів за барель марки Brent. Зранку того дня міністр енергетики Саудівської Аравії Халід аль-Фаліх заявив, що ОПЕК узгодила скорочення пропозиції на 1 мільйон барелів на день у 2019 році, порівняно з обсягом зафіксованим у жовтні.

Нідерландський банк ING заявив, що надлишкова пропозиція та загроза глобального економічного спаду означають, що «скорочення постачання в 2019 році неминучі». «Ринок буде бачити значний надлишок принаймні в першій половині 2019 року», – вказали аналітики цього банку.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» повідомила 13 листопада про призначення Юрія Вітренка виконавчим директором, відповідальним, зокрема, за ведення переговорів із російським газовим монополістом «Газпромом».

«Юрій Вітренко на посаді виконавчого директора сфокусується на арбітражному процесі з ПАТ «Газпром» включно з примусовим виконанням рішення у транзитній справі та переговорами щодо майбутнього транзитного контракту. Він також координуватиме проект щодо вирішення проблеми зі сталим розвитком ПАТ «Укрнафта» та підрозділ НАК «Нафтогаз України» з маркетингових досліджень та аналізу», – вказано в повідомленні компанії.

Юрій Вітренко і до офіційного закріплення своїх нинішніх повноважень неодноразово публічно коментував перебіг судових процесів і переговорів із «Газпромом», учасником яких він є. 12 листопада у Facebook він поінформував про нове провадження про «Газпрому» в межах Стокгольмського арбітражу. Основні вимоги «Нафтогазу», за словами високопосадовця, – «переглянути транзитний тариф на 2018 та 2019 роки» та «компенсувати збитки за невиконання «Газпромом» контракту на поставку газу».

Загальна сума цих вимог з боку «Нафтогазу» перевищує 12 мільярдів доларів, вказав Вітренко.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Швидкісний експрес, що курсуватиме між центральним залізничним вокзалом Києва та міжнародним аеропортом «Бориспіль», назвали Kyiv Boryspil Express, повідомив на своїй сторінці у Facebook виконувач обов’язків голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов. За його словами, назву обирали голосуванням у соцмережі.

«10 тисяч користувачів Facebook долучились до голосування, і це менше ніж за 4 дні. Мені назва імпонує. Переможець конкурсу – Євген Захаров. Євгене, у нас з вами важлива місія – нанести цю назву на рухомий склад», – написав Кравцов.

У лютому Кабінет міністрів України підтримав будівництво швидкого залізничного сполучення між Києвом та аеропортом «Бориспіль». В уряді очікують, що рейс дозволить дістатися зі столиці до летовища за 35 хвилин.

Для цього «Укрзалізниця» підготувала п’ять рейкових автобусів, які курсуватимуть між головним київським залізничним вокзалом та аеропортом «Бориспіль».

Раніше, однак, вже був проект залізничного сполучення між вокзалом та аеропортом, але він не був реалізований. НАБУ розслідувало розкрадання коштів. Йдеться про національний проект «Повітряний експрес» – швидкісна залізниця із Києва до аеропорту «Бориспіль», яка мала запрацювати до кінця 2013 року. Реалізацією проекту займалося нині ліквідоване Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, яке тоді очолював Владислав Каськів.

Планувалося, що швидкісна електричка йтиме нинішньою залізничною колією до Борисполя, звідки буде прокладена окрема гілка до терміналів аеропорту.
…

Справу екс-депутата Миколи Мартиненка прискорюють у його інтересах, сказала Радіо Свобода виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарія Каленюк під час перерви у засіданні Шевченківського суду у цій справі.

«Ми спостерігаємо прискорення справи. Припускаю, в інтересах Мартиненка встигнути отримати виправдувальний вирок до того, як почне роботу Антикорупційний суд. Це дасть йому змогу виправдатися і в суді Швейцарії», – зазначила вона.

У ЦПК справу Мартиненка називають знаковою, адже пов’язані з ним «менеджери у різних галузях працювали на нього, а не в інтересах держави».

Сьогодні суд продовжив долучення доказів до справи, і встиг розглянути понад 20 томів. Прокурори попросили перерву, щоб занести ще частину з понад 200 томів, «цілої автівки» доказів. 

Миколу Мартиненка підозрюють у легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом. Йдеться про два епізоди – розтрату коштів державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

Крім того, стало відомо і про слідство в цій самій справі щодо Мартиненка в Чехії. Він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

 
…

Тільки у 35 серед 166 кримінальних проваджень, у яких Національне антикорупційне бюро завершило розслідування, ухвалено судові рішення, повідомляє НАБУ на своїй сторінці у Facebook.

За даними бюро, у 48 справах навіть не відбулося підготовче засідання.

«Причини відкладання і перенесень засідань різні: об’єктивний брак суддів, неявка, хвороби або відпустки учасників процесу тощо», – пояснюють в НАБУ.

На переконання представників бюро, ця проблема вирішиться зі створенням антикорупційного суду.

14 жовтня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про створення Національного антикорупційного бюро. Бюро є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових. Завданням бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами та становлять загрозу національній безпеці.

 
…

Міністр енергетики США Рік Перрі під час візиту в Україну заявив про важливість для Києва та всього регіону Східної Європи диверсифікації шляхів постачання енергоресурсів. Про це американський міністр сказав 10 листопада на Трипільській теплоелектростанції, повідомляє посольство США в Україні.

«Ми стоїмо на буквальній горі вугілля з Пенсільванії (штат у США – ред.), і це чудовий приклад партнерства США та України… і ми з нетерпінням очікуємо на його розширення в майбутньому», – відзначив Рік Перрі і вказав на ще один приклад такої співпраці: «зараз, як мені здається, компанія Westinghouse забезпечує близько половини палива для (українських – ред.) атомних електростанцій».

Міністр енергетики США також заявив, що Україна має потенціал для того, щоб стати чистим еспортером енергії, і в цьому питанні «партнерство зі Сполученими Штатами – це те, в чому ми зацікавлені».

Трипільська теплова електростанція, яка забезпечує значну частину енергетичних потреб Київської області, отримала перші поставки вугілля зі Сполучених Штатів цього літа. Це було, зокрема, результатом зусиль американського президента Дональда Трампа з розширення експорту США в сфері енергетики.

Після захоплення підтримуваними Росією бойовиками значної частини вугільних підприємств Донбасу Україна зіткнулася з проблемою нестачі вугілля для роботи своїх теплових електростанцій.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Котирування нафти еталонного сорту Brent зранку 9 листопада впали до мінімуму за вісім місяців. Станом на 12:50 за Києвом ціна впала до 69 доларів 50 центів за барель.

У 2018 році на початку березня котирування становили близько 65 доларів і стрімко зростали, уже на початку травня ціна зросла до понад 75 доларів, а жовтневий пік сягнув рівня понад 85 доларів за барель.

Нинішнє падіння аналітики пов’язують зі збігом кількох чинників. По-перше, відсутність домінування однієї партії в Конгресі США за результатами виборів 6 листопада вони вважають провісником скорочення темпів зростання американської економіки. По-друге, санкції США щодо іранської економіки зачепили не весь нафтогазовий сектор, вісім країн-споживачів отримали від Вашингтона відтермінування реалізації обмежень. По-третє, у США, найбільшій економіці світу, вже майже два місяці зростають і запаси, і видобуток сировини, а Росія, яка цього року встановила новий рекорд видобутку нафти (на рівні 11,4 мільйона барелів на день), відмовляється обговорювати із нафтовим картелем ОПЕК скорочення видобутку.

На втрати на ринку нафти вже відреагували ключові російські індикатори. Біржовий індекс РТС втрачає на сесії 9 листопада понад 2,5%, а російська валюта вперше за кілька місяців впала до рівня понад 67 рублів за долар.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Із майже двох мільярдів гривень, які знаходились на депозитах підставних осіб у банку Олександра Януковича «ВБР» після втечі його батька, екс-президента протягом 2016-2017 років були зняті всі арешти. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) «Великий куш».

​Зрештою ці гроші були виведені з фінустанови попри публічні обіцянки правоохоронців повернути ці гроші в бюджет. Готівка знімалась десятками мільйонів за раз через касу «Міжнародного інвестиційного банку», який належить президенту України Петру Порошенку. На чому його фінустанова заробила близько 20 мільйонів «комісійних». ​

Журналісти дослідили, як і в якій кількості після зняття судом арештів із рахунків у банку «ВБР» протягом 2016-2017 років виводили гроші – загалом близько 2 мільярдів гривень.

«Схеми» проаналізували список осіб, які за президентства Януковича відкривали багатомільйонні рахунки в банку його сина, куди поклали сотні мільйонів гривень незрозумілого походження. Журналісти виявили, що більшість з цих осіб –​ це працівники середньої ланки самого банку «ВБР», які офіційно не мали таких доходів.

«Схемам» вдалось зв’язатись із ними телефоном. Дехто з них навіть не знав, що на них були оформлені депозити у десятки мільйонів гривень, виведені зрештою готівкою вже за нової влади. Інші, почувши запитання, відмовлялися спілкуватися з журналістами.

​Зокрема, відповідно до інформації про банківські перерахування, у 2017-му колишня старша офіс-менеджер банку Валерія Єсаулкова зняла зі свого рахунку близько 80 мільйонів гривень готівкою. Колишній керівник сектору дизайнерських розробок Євген Ткачук –​ майже 70 мільйонів гривень.

Екс-начальник департаменту бізнес-аналітики Роман Ємелін отримав готівкою близько 50 мільйонів гривень. А колишній начальник відділу цінних паперів «ВБР» Олександр Костілов зняв через довірену особу більше 20 мільйонів гривень.

Єсаулкова, почувши телефоном питання про 80 мільйонів, поклала слухавку. Ткачук відповів, що не спілкується з журналістами. Ємелін у телефонній розмові підкреслив, що це «банківська таємниця», водночас на запитання, чи мав він мільйони на депозитному рахунку зазначив: «ніколи в житті, ви що».

Натомість Костілов взагалі заперечив, що мав депозитний рахунок у «ВБР» і що знімав такі кошти готівкою: «Нісенітниця якась, такого не було. Я не знаю, про що ви».

Журналісти «Схем» також звернули увагу, що у більшості випадків працівники банку Януковича знімали гроші готівкою через касу «Міжнародного інвестиційного банку» –​ фінустанови, контрольний пакет акцій якої належить Петру Порошенку.

«Якщо врахувати, що комісія за видачу готівки складає один відсоток, то тільки на комісії «МІБ» міг заробити до 20 мільйонів гривень», –​ йдеться в розслідуванні.

Як виявили «Схеми», не всі працівники банку знімали гроші особисто. Частина доручала це довіреним особам. Однією із таких осіб був адвокат Олександр Салазський. Він співвласник адвокатського об’єднання «Бона Фідес». Раніше Салазський працював у структурі МАКО-Холдингу Олександра Януковича.

​Він підтвердив «Схемам», що представляв інтереси кількох осіб з «ВБР», водночас, пояснив, звідки вони могли мати такі кошти на рахунках. Їх позичив Яшар Ходжаєв, не чужа родині Януковичів особа.

«Наскільки законним є походження коштів самого Ходжаєва, слідство особливо не цікавилось, попри те, що ця людина перебувала у близькому оточенні самого сина колишнього президента, і на нього навіть після Майдану переписали «вертолітний майданчик Януковича» у центрі Києва. У МВС це пояснюють тим, що «не змогли допитати Ходжаєва» – «у зв’язку з перебуванням у Російській Федерації.

Зрештою таке пояснення –​ про позику від Ходжаєва –​ влаштувало Печерський суд Києва. Саме тому, зокрема, з’явились рішення про зняття арештів з рахунків», –​ зазначають журналісти.

​Юрій Луценко у коментарі журналістам зазначив, що, на його думку прокурори зробили все можливе, а провину поклав на українські суди.

У 2015 році Арсен Аваков написав про ці кошти на своїй сторінці у Facebook.

«Чи буде законодавча можливість конфіскувати активи на користь України, буде вирішуватися якісним слідством і судовим рішенням. Факт надаю публічності, щоб на тлі величезних грошей працював інструмент громадянської уваги –​ і не було у жодного суду чи іншого органу спокуси», – пояснив він тоді.

«Всеукраїнський банк розвитку» був фінансовим центром бізнес-імперії Олександра Януковича, який акумулював активи «родини». Внаслідок Революції Гідності до близьких президента-втікача та інших високопосадовців були застосовані міжнародні санкції. Це і стало формальною причиною для Нацбанку розпочати ліквідацію банку, яка триває з 2015 року і донині.

Після того, як банк Януковича був визнаний неплатоспроможним, він перейшов до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб –​ установи, яка займається виведенням збанкрутілих банків з ринку. Тепер там вирішують, у яку чергу і скільки грошей отримають вкладники цього банку.
…

Рішення підтримали 250 народних депутатів
…

Кабінет міністрів виділив земельну ділянку в Іванківському районі Київської області під будівництво вітрової електростанції, повідомляє прес-служба уряду.

Згідно з повідомленням, йдеться про дозвіл на розробку проекту землеустрою на кількох ділянках загальною площею в 7 гектарів у цьому районі, північна частина якого лежить у Чорнобильській зоні відчуження.

Міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак назвав це рішення підтримкою розвитку зони відчуження як «території змін».

Читайте також: У Чорнобильській зоні затримали трьох громадян Фінляндії – поліція​

«Сьогодні було «зелене світло» від Уряду щодо розвитку вітроенергетики в Чорнобильській зоні. Це не лише хороша новина для потенційних інвесторів, а й продовження взятого нами курсу на збільшення частки альтернативної енергетики у загальному енергобалансі країни. Для Мінприроди важливо, що об’єкти відновлювальної енергетики не потребують постійної присутності людей і є абсолютно безпечними для довкілля», – наводить слова Семерака прес-служба уряду.

На думку Семерака, зона відчуження, утворена внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року, є привабливою для інвестицій.

За даними уряду, протягом останніх двох років Україна отримала понад 60 інвестиційних заявок на відведення землі в зоні відчуження для проектів відновлювальної енергетики – як від українських підприємців, так і від закордонних.
…

Національне агентство із запобігання корупції перевірить, чи був конфлікт інтересів в діях народних депутатів Юрія Бойка («Опозиційний блок»), Ярослава Дубневича («Блок Петра Порошенка»), позафракційного Борислава Розенблата і Дмитра Святаша (група «Партія “Відродження»), коли вони подали конституційне звернення, яким намагалися оскаржити діяльність новоствореного Нацагентства з виявлення, розшуку й управління активами, одержаними від корупційних злочинів. Про це йшлося у розслідуванні журналіста програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та UA: Перший) Олександра Чорновалова «Хто проти АРМА: 56 депутатів-бунтівників».

У відповідь на звернення голови громадської організації «State Watch» Гліба Канєвського у НАЗК зазначили: «Буде здійснено перевірку викладених у зверненні фактів, за результатами якої може бути встановлено наявність чи відсутність ознак порушення вимог Закону в діях зазначених осіб».

​У своєму зверненні наприкінці вересня у «State Watch» підкреслювали, зокрема, що «є наявні підстави стверджувати, що значна частина підписантів конституційного подання діяла в умовах реального конфлікту інтересів, а саме, підписала його у приватних інтересах».

Раніше «Схеми» з’ясували, що група народних депутатів направила до Конституційного суду подання, яким намагалася оскаржити роботу АРМА через можливий власний бізнес-інтерес.

Серед підписантів конституційного подання були вихідці з Партії регіонів, які зараз є депутатами «Опозиційного блоку», групи «Партія «Відродження» та групи «Воля народу», обранці від «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту», а також позафракційні.

Загалом під конституційним поданням підписалися 56 обранців. Та частина з них, як виявили журналісти, є власниками активів, які наразі знаходяться під арештом та в управлінні цього відомства, бо це майно, на думку слідства, отримане корупційним шляхом. На період слідства гроші з цього бізнесу йдуть державі, і власники не мають змоги продовжувати на них заробляти.

Зокрема, депутат-підписант від групи «Партія «Відродження» Дмитро Святаш – віддавна пов’язаний з групою компаній «АІС» – великим автодилером на ринку України. На це майно (а це понад 100 об’єктів нерухомості у 18 обласних центрах України) зараз накладено арешт та передано в управління АРМА.

​Ще один підписант конституційного подання – народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенко» Ярослав Дубневич. Він разом зі своїм братом, також народним депутатом, Богданом Дубневичем є власником двох ТЕЦ у Львівської області, майно яких також передано в управління АРМА. Це відбулося в рамках кримінального провадження НАБУ за фактом розкрадання природного газу.

​Уже після виходу розслідування «Хто проти АРМА: 56 депутатів-бунтівників», Конституційний суд України відмовився розглядати подання 56 народних депутатів.

АРМА було створене наприкінці 2016 року за аналогом установ, які успішно функціонують у державах-членах Європейського Союзу.

Зараз, за підрахунками голови АРМА Антона Янчука, в управлінні відомства майже півтисячі активів. Серед них також резиденція Межигір’я президента-втікача Віктора Януковича.
…