01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Порошенко: Україна з утворенням ПЦУ знімає ярмо Московської церкви та імперії

«Ніхто вже не здатен зупинити Україну та українців на нашому шляху по розбудові власної держави»

Read More

Порошенко заявив про пришвидшення процесу переходу парафій з УПЦ (МП) до ПЦУ

«Це лише початок для духовної роботи, бо ми казали, що двері відкриті, і з кожним днем та чи інша громада, та чи інша парафія приєднуються до нашої церкви»

Read More

Yellow Vest Protesters Hit With Water Cannon, Tear Gas in Paris 

Paris police fired water cannon and tear gas to push back yellow vest demonstrators from around the Arc de Triomphe monument Saturday, in the ninth straight weekend of protests against French President Emmanuel 

Macron’s economic reforms.

Thousands of protesters in Paris marched noisily but mostly peacefully through the Grands Boulevards shopping area in northern Paris, close to where a massive gas explosion in a bakery killed two firefighters and a Spanish tourist and injured nearly 50 people earlier in the day.

But small groups of demonstrators broke away from the designated route and threw bottles and other projectiles at the police. 

Around the 19th-century Arc de Triomphe at the top of the Champs-Elysees, riot police fired water cannon and tear gas at militant protesters after being pelted with stones and paint, witnesses said.

Groups of protesters also gathered on and around the Champs-lysees, the scene of disturbances in recent weeks, many of them calling loudly for Macron to resign. 

“Macron, we are going to tear down your place!” one banner read. 

84,000 across France

The Interior Ministry estimated that there were a maximum of about 84,000 demonstrators nationwide on Saturday — more than the 50,000 counted last week but well below the record 282,000 estimated on Nov. 17, the first day of the protests. 

In Paris, the ministry counted 8,000 demonstrators, more than in the past two weekends, when authorities tallied just 3,500 people on Jan. 5 and only 800 on Dec. 29. 

Much of central Paris was in lockdown on the first week of post-Christmas sales, with bridges across the Seine River closed and official buildings such as parliament and the Elysee presidential palace protected by police barriers.

In Paris, 156 “gilets jaunes” (yellow vest) protesters were arrested, some for carrying objects that could be used as weapons, police said. As of 2000 GMT, 108 remained in custody. Nationwide, 244 people had been arrested, of which 201 remained in custody. 

By nightfall, there had been no looting or burning of cars as seen in previous weeks and traffic circulation had resumed around the Arc de Triomple area. 

National debate

There were also thousands of marchers in the cities of Bordeaux and Toulon in southern France as well as Strasbourg in the east and the central city of Bourges. 

Bourges authorities said nearly 5,000 yellow vests stuck to the designated demonstration area. The historical city center was off-limits for demonstrators, but 500 protesters made their way to the center, where they scuffled with police and set garbage bins on fire. 

Many businesses in Bourges had boarded themselves up to avoid damage, and authorities had removed street furniture and building site materials that could be used for barricades. 

In Strasbourg, up to 2,000 demonstrators gathered in front of the European Parliament building and later marched to the center of the city on the Rhine River border with Germany. No serious violence or looting was reported there. 

More than 80,000 police were on duty for the protests nationwide, including 5,000 in Paris. 

Frustration over economy

The yellow vests take their name from the high-visibility jackets they wear. Their rage stems from a squeeze on household incomes and a belief that Macron, a former investment banker seen as close to big business, is indifferent to their hardships. 

Macron, often criticized for a monarchical manner, is to launch a national debate on Jan. 15 to try to mollify the yellow vest protest, which has shaken his administration. 

The debate, to be held on the internet and in town halls, will focus on four themes: taxes, green energy, institutional reform and citizenship. But aides to Macron have said changing the course of Macron’s reforms aimed at liberalizing the economy will be off-limits. 

Read More

Геращенко отримала листи з російських в’язниць від Карпюка та Кияшка

Народна депутатка та віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко повідомила, що отримала листи від Миколи Карпюка та Ігоря Кияшка, ув’язнених у Росії з політичних мотивів.

««Никто не вправе заявлять, что украинцы не способны на национальную солидарность,» – це з листа Миколи Карпюка, де багато важливих роздумів про силу любові і добра. Я не знаю пана Миколу особисто, але з листа мені здалося, що він – глибоко віруюча людина, серце якої відкрите і не озлобилося попри обставини, попри 5 років тюрми», – написала Геращенко у Facebook.

У травні 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив українця Миколу Карпюка до 22,5 років за звинуваченням в участі у Першій чеченській війні. Він свою провину заперечує і заявляє, що ніколи не був у Чечні. Чоловік каже, що був захоплений російськими силовиками незаконно, а свідчення і зізнання були отримані російським слідством під тортурами. Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Карпюка політв’язнем. У цій же справі засуджений ще один українець – Станіслав Клих. 

Читайте більше: «Організм розвалюється». Засуджений у Росії українець Клих заявляє про погіршення стану здоров’я

Жителя Лубен Полтавської області, юриста Ігоря Кияшка затримали 10 квітня 2018 року у Нижньому Новгороді, коли той приїхав туди по ліки для свого сина. У цьому російському місті розташований фармацевтичний завод, який випускає потрібний препарат (за даними видання «Медіазона», йдеться про вірус-бактеріофаг проти золотистого стафілокока).

Читайте також: Віруси Нижнього Новгорода і «глоки» в багажі: що відомо про нові арешти українців у Росії

У грудні  Нижньогородський обласний суд у Росії засудив Кияшка до восьми років колонії суворого режиму.

Read More

Protests Against Serbian Leader Reach Sixth Week

Several thousand people turned out Saturday in Belgrade for the sixth week of street protests against populist Serbian President Aleksandar Vucic and his government. 

 

Demonstrations first started after thugs beat up an opposition politician in November, prompting calls for more democracy and an end to political violence in Serbia.  

  

Critics say Vucic has fostered an atmosphere of fear and hate speech against opponents in the Balkan nation while seeking to tighten his rule. He has denied the allegations. 

 

Whistle-blowing crowds marched through central Belgrade despite freezing temperatures and icy streets. Some carried banners reading “Rise Serbia” or “It’s started.” 

 

Smaller protests have been held in other towns in Serbia. Local media say Vucic plans to get his supporters out during next week’s visit by Russian President Vladimir Putin.

Read More

Гриценка викликали на допит в СБУ

Лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко заявляє про виклик на допит до Служби безпеки України. Про це повідомляється на сайті політика.

За цією інформацією, допит планується 15 січня на 11 ранку, щодо якої саме справи – не уточнюється: щодо причини допиту Гриценко порадив спитати у Петра Порошенка.

Натомість в СБУ заявили, що допитувати Анатолія Гриценка планується у якості свідка про «відомі йому факти розгортання гібридної агресії РФ».

«Водночас, з подивом ознайомилися із сьогоднішньою заявою А.Гриценка, оскільки ще на початку тижня людина, яка, назвавши своє прізвище, заявила про юридичне представлення його інтересів, узгодила зручний для Гриценка час візиту до Служби та з’ясувала причини та підстави для запрошення», – зазначили у відомстві.

12 січня Гриценко подав документи до ЦВК для реєстрації кандидатом у президенти України.

За останніми повідомленнями Центральної виборчої комісії, станом на 8 січня було зареєструвано 5 кандидатів у президенти: це – Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Андрій Садовий, Ігор Шевченко та Віталій Скоцик. Документи інших політиків, які подали свої кандидатури пізніше, наразі ЦВК вивчає.

Read More

Plight of Migrant Children in Spain Prompts Alarm

No one is sure about how many migrant children are living in Spain without their parents — and that’s part of the problem.

Three months ago, Spanish officials estimated there were 10,000 unaccompanied minors living in the country — 70 percent of them Moroccan. But more than 11,000 migrant children were recorded having arrived in Spain in 2018 alone, and previous migrant influxes had already swept in at least 4,000, say civil-society groups.

“The registry of unaccompanied minors is not working properly,” says the non-profit Fundacion Raices, which promotes the rights of migrant children. Not knowing the actual numbers is “very worrying, because it speaks of the mismanagement that prevails in our country in the protection policies of minors,” the non-profit has warned.

The plight of child migrants in Spain is being highlighted once again, this time in the run-up to a possible snap election later this year that Prime Minister Pedro Sanchez, who leads a fragile minority government, may decide to call. Populist right wing parties are following the playbook of their counterparts in neighboring Italy and have focused on migrants as a possible vote-winning issue in pre-election campaigning.

Last month, Vox became the first far-right party in four-decades to win seats in a regional assembly in Spain, partly on the back of its call for illegal immigrants to be repatriated and for walls to built around Ceuta and Melilla, two Spanish enclaves in North Africa, to stop illegal migrants who have been climbing over the border fences.

The leader of Spain’s conservative opposition Popular party, led by Pablo Casado, is hardening its anti-immigrant rhetoric, prompting Sanchez to accuse it of fueling “the politics of fear.”

And there’s plenty of fear and frustration to go around. In Barcelona, locals cite lawlessness as their biggest headache, ahead of affordable housing or the intractable Catalan independence issue. With petty theft, violent robberies and burglaries all increasing as well begging and illegal street selling, many neighborhood associations in the Catalan capital blame asylum-seekers — among them migrant children.

Thousands of unaccompanied children in Spain are housed in overcrowded migrant centers and hundreds are living in squalid and dangerous conditions on the streets as potential prey for sexual exploitation.

Last month, police in Barcelona — as they do in some other Spanish cities — periodically clear the youngsters off the streets, taking them to already strained centers, which aren’t allowed under the law to detain them, if they want to leave, as many do.

For civil-society groups the primary concern shouldn’t be about crime when it comes to minors, but about their safety and well-being. With Spain now the main gateway into Europe for irregular immigration from Africa, surpassing Italy, Greece, Cyprus and Malta, the problem of what to do with migrant children is only going to get sharper, they warn.

Under Spanish law migrant children cannot be sent back to their country against their will, if their families can’t be tracked down. When they reach 18,they are entitled to Spanish nationality, if they have been in a center for atleast two years.

Last year, the Spanish government prompted an outcry from rights groups when it started negotiating with the Moroccan government an arrangement to repatriate Moroccan children and explored possible agreements with Algeria and other African states. Many migrant children, rights groups say, flee their countries of origin because of poverty, family and social violence and terrorism.

Last month, the U.N.’s child agency highlighted the story of Sabba, a 17-year-old girl who fled her native Morocco to escape abuse. She decided at the age of 14 to get married to a 27-year-old because her farther was violent.

“At first it was good, before we got married, then my husband began to treat me badly, he would ask me for disgusting things that I did not want to do, and he would force me. It was worse than when I lived with my parents,” she says in an interview released by UNICEF.

Non-governmental organizations say aside from the issue of whether children should be returned or not to their native countries — the system for handling and protecting them in Spain is chaotic. Children are transferred haphazardly from center to center without proper planning and “overlooking the best interests of the children,” says Fundacion Raices. The NGO has demanded the assignment of independent legal guardians for migrant children to protect their legal rights.

Last year, hundreds of migrant children were moved from the southern region of Andalusia, where most migrants arrive, to Barcelona and other northern cities with little advance notice.

With reception centers packed, the Mossos d’Esquadra, the Catalan police force, was forced to shelter temporarily as many as they could, turning police stations into makeshift dormitories. Many kids, though, were turned away. In a statement, the Catalan police union complained that officers had in effect been “blackmailed” into accommodating the minors.

Read More

Поліція Дніпра опрацьовує три заяви про порушення правил передвиборчої агітації

Поліція Дніпра здійснює перевірку за трьома заявами щодо порушення правил ведення передвиборчої агітації кандидатами на посаду президента України. Про це Радіо Свобода повідомили в обласному управлінні Національної поліції у відповідь на інформаційний запит.

За даними правоохоронців, заяви від спостерігачів про порушення надійшли до Соборного, Шевченківського та Центрального райвідділів поліції міста. Вони стосуються зовнішньої агітації кандидатів, яка не містить вихідних даних. Відомості внесені до журналів єдиного реєстру.

 Як повідомили в дніпровському представництві «Громадянської мережі «ОПОРА», спостерігачі організації склали заяви до поліції щодо порушення правил ведення передвиборної агітації кандидатами на пост президента України Сергієм Капліним та Ігорем Шевченком, зовнішня агітація яких на білбордах та сітілайтах, розташованих в Дніпрі, не мала вихідних даних.

Як зазначили в «ОПОРІ», згідно із законодавством, кандидати на посаду президента України, починаючи з наступного дня після реєстрації, вступають в нову фазу юридичної відповідальності.

«До політичної агітації висуваються певні умови: вся агітація повинна мати вихідні дані та бути оплаченою з виборчого фонду кандидата», – поінформували в «ОПОРІ».

За законом «Про вибори Президента України», друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити відомості про установу, що здійснила друк, або вказівку, що друк здійснено з використанням обладнання кандидата на пост Президента України або партії, яка висунула кандидата на пост. 

У столичних штабах кандидатів ситуацію не коментували. Обоє кандидатів не мають офіційних передвиборчих представництв на Дніпропетровщині.

Про такі порушення під час оформлення агітаційних білбордів за Сергія Капліна, Андрія Садового та інтернет-реклами за Валентина Наливайченка у різних регіонах повідомляє також «Комітет виборців України».

«Активні рекламні кампанії також проводять інші потенційні кандидати. Незважаючи на те, що до дня офіційної реєстрації формально вони не порушують норми чинного законодавства, такі дії свідчать про свідомі маніпуляції та публічну неповагу до основних принципів демократичних виборів», – заявили в організації.

Радіо Свобода зафіксувало в Дніпрі зовнішню рекламу інших українських та місцевих політиків, яка не містить вихідних даних, однак ці люди поки офіційно не зареєстровані кандидатами в президенти.

За останніми повідомленнями Центральної виборчої комісії, станом на 8 січня було зареєструвано 5 кандидатів у президенти: це – Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Андрій Садовий, Ігор Шевченко та Віталій Скоцик. Документи інших політиків, які подали свої кандидатури, наразі ЦВК вивчає. 

 

Read More

У 2019 році на відновлення місцевих доріг уряд виділяє 14,7 мільярда гривень – Гройсман

У 2019 році на відновлення місцевих доріг український уряд виділяє 14,7 мільярда гривень, що на 3 мільярди більше, ніж минулого року, написав у Twitter прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. 

В компанії «Укравтодор» заявили про виділення минулого року 11,5 мільярдів гривень субвенцій на ремонт доріг місцевого значення і назвали це рекордною для України сумою.

Найбільшу субвенцію, 1,15 мільярда гривень, тоді запланували для Києва, понад 600 мільйонів гривень – для Харківської, Вінницької і Житомирської областей, понад 500 мільйонів – для Полтавської, Донецької, Дніпропетровської і Київської.

У межах децентралізації з 1 січня 2018 року автомобільні дороги місцевого значення передали до сфери управління обласних державних адміністрацій.

Читайте також: Коли українські дороги стануть європейськими? Відповідає «Укравтодор»

10 вересня голова «Укравтодору» Славомір Новак в ефірі Радіо Свобода заявив, що обласні державні адміністрації не ремонтують дороги, хоча отримують на це кошти, і закликав тиснути на губернаторів та контролювати їх, щоб вони «використали свої кошти».

«Децентралізація доріг відбулася з 1 січня. Зі 170 тисяч кілометрів доріг, які були в руках «Укравтодору», 120 тисяч передали на рівень обласних державних адміністрацій, а 50 тисяч залишилися на центральному рівні. Ми передали не лише дороги, але і кошти. У рамках Дорожнього фонду це 35%, ми передали 11,5 мільярдів гривень», – заявив Новак.

Він додав, що найкращий рівень вирокистання цих коштів у Львівській, Волинській, Тернопільській областях, гірший – на півдні і сході.

Загалом у 2019 році на ремонт та будівництво усіх доріг (і державного, і місцевого значення), як запланували в держбюджеті, виділять 55 мільярдів гривень.

Read More

Понад 80 громадян України утримують в російських в’язницях за політичні погляди – Денісова

У російських в’язницях наразі утримують понад 80 громадян України за політичні погляди, написала у Facebook уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

«Щороку 12 січня в Україні відзначають День українського політв’язня. На жаль, сьогодні питання політв’язнів вкрай актуальне. Російський режим, перевершивши радянський тоталітаризм, знову розгорнув терор проти українців. Він прагне цілковито ліквідувати мовну, культурну та національну ідентичність на захоплених територіях нашої держави. Це масово відбувається в окупованому Криму. Людей викрадають, проводять обшуки, арештовують, катують, інкримінують вигадані злочини. Хоча насправді політв’язнями в Росії українці можуть стати лише за свою громадянську позицію…Серед сучасних політичних в’язнів – Олег Сенцов, Станіслав Клих, Павло Гриб, Роман Сущенко, Казим Аметов, Асан Чапух, Бекір Дегерменджі, Ремзі Меметов, Нурі Примов», – йдеться в дописі.

Читайте також: Росії не цікаво обмінювати людей на людей. Про долю українських політв’язнів та полонених моряків

Український омбудсмен додала, що докладатиме максимум зусиль для звільнення усіх українців.

12 січня вважається Днем українського політв`язня. Саме в цей день у 1972 році почалася хвиля арештів української інтеліґенції.

Як писав дисидент, співробітник Харківської правозахисної групи Василь Овсієнко: «За ґратами тоді опинилися лідери шістдесятництва Іван Світличний, Євген Сверстюк, В`ячеслав Чорновіл; цього ж дня були заарештовані Василь Стус, Зіновій Антонюк, Данило Шумук, Іван Коваленко, Микола Плахотнюк, Леонід Плющ, Олесь Сергієнко, згодом Іван Дзюба, Надія Світлична, Семен Ґлузман, Василь Лісовий, Євген Пронюк, Валерій Марченко – в Києві; у Галичині Іван Гель, Ірина та Ігор Калинці, Михайло Осадчий, Стефанія Шабатура, Зорян Попадюк, Василь Романюк, Богдан Ребрик, Оксана Попович, Ірина Сеник, Василь Долішній, група Володимира Мармуса; у Харкові Анатолій Здоровий, Ігор Кравців; в Умані Кузьма Матвіюк, Богдан Чорномаз; у Черкасах Василь Захарченко; ще в кінці 1971 в Одесі були заарештовані Ніна Строката, Олекса Різників… Список сягнув сотні осіб».

В неволі, у таборах, з ініціативи В’ячеслава Чорновола від 1975 року почав відзначатися День українського політв’язня голодуваннями і протестами.

За даними МЗС, станом на червень 2018 року, щонайменше двадцять четверо громадян України перебувають за гратами в Росії з політичних мотивів, ще 40 політв’язнів – у Криму, який Росія окупувала і анексувала у 2014 році.

За вересневими даними правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, у російських в’язницях із політичних мотивів перебувають 70 українців.

Read More

Понад 300 військових і 20 одиниць техніки: ЗМІ повідомляють про проведення Росією навчань у Криму

В анексованому Росією українському Криму почалися російські навчання артилерійських підрозділів Чорноморського флоту, в яких беруть участь понад 300 військовослужбовців та 20 одиниць техніки. Про це повідомляє «Кримінформ» з посиланням на прес-службу Чорноморського флоту Росії.

Згідно з цими даними, проходять планові заходи бойової підготовки артилерійських підрозділів армійського корпусу Чорноморського флоту Росії в зимових умовах.

«Екіпажі самохідних артилерійських установок, розрахунки гаубичної артилерії і мінометні підрозділи відпрацьовують дії з підготовки артилерійських установок до бою і підготовки до стрільби, складають нормативи з інженерного обладнання, маскування і зміни вогневих позицій», – йдеться в повідомленні.

Як розповіли в прес-службі Чорноморського флоту Росії, під час тренувань задіяні розрахунки безпілотних літальних апаратів, які «вдосконалюють свої навички з виявлення цілей і коригування вогню», а також відпрацьовують взаємодію із розрахунками різних видів артилерії для їхнього ефективного застосування.

Всього до російських навчань на полігоні залучені понад 300 військовослужбовців і більш ніж 20 одиниць техніки, у тому числі самохідні артилерійські установки «Нона-С», самохідні гаубиці «Гвоздика», а також міномети «Піднос» і «Сані», підсумували в прес-службі російського відомства.

Після окупації і анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України такі дії називають незаконними.

Резолюція Генеральної асамблеї ООН, ухвалена 17 грудня 2018 року в зв’язку з мілітаризацією анексованого Росією Криму, Чорного і Азовського морів, закликає Росію вивести свої війська з території Криму і засуджує зростаючу російську військова присутність в Чорному і Азовському морях.

У резолюції 2016 року Росія була названа «країною-окупантом», а Крим і Севастополь – «тимчасово окупованою територією».

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

U.S. to Seek Comprehensive Agriculture Access in EU Trade Talks

The United States on Friday signaled it would not bow to the European Union’s request to keep agriculture out of planned U.S.-EU trade talks, publishing negotiating objectives that seek comprehensive EU access for American farm products.

The objectives, required by Congress under the “fast-track” trade negotiating authority law, seek to reduce or eliminate EU tariffs on U.S. farm products and break down non-tariff barriers, including on products developed through biotechnology, the U.S. Trade Representative’s (USTR) office said.

Agricultural issues were among the major sticking points in past negotiations for a major U.S.-EU trade deal, the Trans-Atlantic Trade and Investment Partnership (TTIP), before talks were shelved after Donald Trump was elected president in 2016.

EU trade commissioner Cecilia Malmstrom told U.S. Trade Representative Robert Lighthizer in Washington on Wednesday that the 28-country bloc could not negotiate on agriculture in a new, more limited set of negotiations expected to start this year.

“We have made very clear agriculture will not be included,” Malmstrom told reporters after meeting Lighthizer, adding that the two sides had not yet agreed on the scope of the talks.

Trump and EU president Jean-Claude Juncker agreed last July to re-launch negotiations to cut tariffs on industrial goods, including autos, and also discuss ways for Europe to buy more U.S. soybeans.

Trump told Juncker that he would refrain from levying threatened 25-percent tariffs on EU-produced cars and auto parts, which he is considering imposing worldwide on national security grounds.

Trump has long complained about Europe’s 10-percent import tariff on autos. The U.S. passenger car tariff is only 2.5 percent, although U.S. tariffs on pickup trucks and other commercial trucks are 25 percent.

The U.S. negotiating wish list does not specifically mention autos, but pledges to seek duty-free market access for U.S. industrial goods that eliminate non-tariff barriers such as “unnecessary differences in regulation.”

USTR’s decision to push for a full-fledged trade negotiation on agricultural goods follows a hearing in December at which U.S. farm, food and beverage groups argued for their products to be included.

Influential lawmakers such as Senate Finance Committee Chairman Chuck Grassley, an Iowa farmer, have warned they might not support an EU deal that did not include agriculture. Now that the U.S. objectives have been published, the USTR may be ready to formally launch negotiations in as little as 30 days.

But the EU’s own negotiating mandates on industrial goods and regulatory cooperation need to be cleared by the European Commission, the bloc’s executive branch, and approved by member states, and it is unclear how long that process will take.

The United States had a $151 billion goods deficit with the EU in 2017, despite two-way annual trade of about $1.1 billion. USTR also said it will seek commitments by Europe not to impose duties on any digital downloads of U.S. software, movies, music and other products nor any rules that restrict cross-border data flows or require data localization, USTR said.

In an objective aimed at Europe’s efforts to tax products and services from U.S.-based internet giants, including Alphabet Inc’s Google, Facebook and Amazon.com, USTR said it would seek a “guarantee that these products will  not face government-sanctioned discrimination based on the nationality or territory in which the product is produced.”

Read More

Report: FBI Probed Whether Trump Was ‘Working for Russia’

The New York Times is reporting that FBI officials were so alarmed by President Donald Trump’s behavior after he fired former FBI Director James Comey that they started investigating whether he was working against American interests.

The Times cited anonymous former law enforcement officials and others familiar with the investigation Friday who said counterintelligence investigators looked into whether “Trump was knowingly working for Russia or had unwittingly fallen under Moscow’s influence.”

The officials told the newspaper that after Comey was fired in May 2107, they become concerned when Trump tied the firing of Comey to the Russia investigation.

Trump actions questioned

Law enforcement officials have previously confirmed that after the firing the FBI opened an investigation into whether the action constituted obstruction of justice. However, what has not been made public is that law enforcement officials also sought to determine whether the president’s own actions constituted a possible threat to national security, according to the Times.

The entire investigation was taken over several days later when special counsel Robert Mueller was appointed to investigate Russia’s attempts to influence the 2016 election as well as possible ties between Russia and the Trump campaign.

There has been no public evidence that Trump was in contact with Russia during the election campaign and Trump has long denied any illicit connection. Russia has also denied the allegations.

Giuliani: Nothing found

A lawyer for Trump, Rudolph Giuliani, told the Times that if FBI officials had concluded Trump was working against American interests, the public would have heard about it.

“The fact that it goes back a year and a half and nothing came of it that showed a breach of national security means they found nothing,” Giuliani told the paper.

Two days after Trump dismissed Comey in May 2017, he told NBC News anchor Lester Holt that he was going to fire Comey regardless, “knowing there was no good time to do it,” but was thinking of the Russia investigation when he decided to dismiss him.

“When I did this, now I said to myself, ‘You know, this Russia thing with Trump and Russia is a made-up story. It’s an excuse by Democrats for having lost an election that they should have won,’” Trump said.

Comey’s firing, rather than ending the Russia investigation, led directly to the appointment, over Trump’s objections, of Mueller, another former FBI director, to take over the Russia probe. Trump has repeatedly called the Russia probe a “witch hunt.”

Read More

IOC Marketing Chair From Japan Investigated for Alleged Corruption 

In the latest blow to the International Olympic Committee’s efforts to rid itself of scandal, marketing head Tsunekazu Takeda is being investigated for alleged corruption related to the 2020 Tokyo Olympics. 

 

Takeda, who is also the president of the Japanese Olympic Committee, was placed under formal investigation for “active corruption” on Dec. 10, France’s financial crimes office said Friday. 

 

French investigators are in the midst of a years-long and wide-ranging probe into sports corruption that is looking, among other things, at the bidding contests for the 2020 Olympics and other major sports events. 

 

Takeda’s career in Olympic circles has ticked almost every box, starting with representing Japan in equestrian competition at the 1972 Munich Games and 1976 Montreal Games. 

 

As the head of the IOC’s marketing commission since 2014, Takeda has overseen the signing of sponsorship deals worth hundreds of millions of dollars, including new partnerships with Alibaba, Intel and Allianz. 

 

In a statement issued Friday by the Japanese Olympic Committee, Takeda denied any wrongdoing. The JOC said he was in Tokyo but gave no further details. 

 

“The case is causing tremendous concern among the people who are supporting the Tokyo Games, but I will continue to cooperate in the investigation in order to clear any suspicion of me,” Takeda said. 

 

The IOC ethics commission was scheduled to meet later Friday in Lausanne, Switzerland. Takeda could be provisionally suspended from Olympic duty, or offer to step aside during the investigation. 

 

“The IOC ethics commission has opened a file and will continue to monitor the situation,” the IOC said in a statement. “Mr. Takeda continues to enjoy the full presumption of innocence.” 

 

The preliminary charge of active corruption against Takeda announced by the National Financial Prosecutors office was first reported on Friday by French newspaper Le Monde. The preliminary charge means the investigating magistrate has determined there are serious grounds for suspicion but has not yet ruled on whether to pursue a prosecution. 

Secret deals suspected

 

Le Monde said the magistrate overseeing the probe, Renaud Van Ruymbeke, suspects the IOC vote for Tokyo in 2013 was swayed by secret deals that secured the backing of IOC members from Africa for the Japanese capital over Istanbul and Madrid. 

 

Tokyo Gov. Yuriko Koike told Japan’s NHK television she was “very surprised and puzzled” but declined to speculate how it might affect the Tokyo Olympics. 

 

“I just got the initial report on this, so I don’t have sufficient information,” she said. 

 

Le Monde reported French investigators suspect Takeda of authorizing the payment of bribes. French financial prosecutors are looking at two payments, totaling 1.8 million euros ($2 million), made on either side of the IOC vote in September 2013 to a Singapore company, Black Tidings, Le Monde said.  

French prosecutors have linked Black Tidings to Papa Massata Diack, one of the sons of Lamine Diack, who presided over the IAAF from 1999 to 2015. 

 

Lamine Diack, who had huge influence on African voters in Olympic contests, is also under investigation in France on corruption-related charges and allegations that he, his son and others were involved in blackmailing athletes and covering up failed drug tests. The 85-year-old Diack has had to turn in his passport and is not allowed to leave the country. 

 

His son is believed to be in Senegal. France has issued a wanted notice for him via Interpol.  

‘No such illegal activity’

Takeda, who is a distant relative of the Japanese imperial family but does not have royal status, said he was cooperating with French investigators. He said the money paid by the bid committee is a legitimate cost for the service provided by the Black Tidings under the consultancy contract between the two sides. He also said he did not know Lamine Diack. 

 

“I have explained [to the French authorities] that there was no such illegal activity tantamount to bribery,” Takeda said. 

 

Takeda was leading Tokyo’s second straight bid for the Summer Games, after losing in the 2016 Olympics race to Rio de Janeiro. French prosecutors are also investigating Rio officials and IOC members for alleged financial wrongdoing in 2009 linked to Papa Massata Diack.  

  

The Japanese Olympic Committee said it has conducted its own internal investigation and found no illegality involved in all payments made by the Japanese bid committee at the time. 

 

The organizers of the 2020 Olympics referred questions to the JOC. 

 

In Takeda’s Olympic career, he has led a national Olympic committee, been a vice president of an Olympic sport’s governing body (equestrian), a chef de mission for Olympic teams, a sports director for a Winter Olympics (Nagano in 1998), a Summer Games bid leader, an IOC member since 2012, and now chair of one of the most financially significant IOC panels. 

 

Takeda also works closely with Sheikh Ahmad of Kuwait, the influential IOC member who has stepped aside from the IOC while awaiting trial in Geneva this year in a fraud case unrelated to Olympic business. Takeda is a board member of the global group of Olympic committees, known as ANOC, and the Olympic Council of Asia, both led by the Kuwaiti sheikh. 

Read More

Після припинення воєнного стану в Україну не пустили понад 800 росіян – Держприкордонслужба

Із 26 грудня, після припинення дії воєнного стану у деяких українських регілнах, більше 800 громадянам Росії відмовлено в пропуску на територію України, повідомили у Державній прикордонній службі.

«З припиненням в Україні дії режиму воєнного стану прикордонники продовжують здійснювати посилені заходи безпеки на державному кордоні, лінії зіткнення та адмінмежі з тимчасово окупованою територією АР Крим. ри цьому під час перетину кордону іноземцями та особами без громадянства, у тому числі громадянами Російської Федерації, прикордонники постійно відокремлюють групи ризиків і проводять додаткові заходи з метою недопущення в Україну осіб, які можуть бути причетні до провокаційних або неправомірних дії на території нашої держави», – йдеться уповідомленні на сайті відомства.

Обмеження на в’їзд до України громадян Росії чоловічої статі віком від 16 до 60 років запровадили разом із воєнним станом на частині території України з 26 листопада 2018 року терміном на один місяць. Після завершення чинності воєнного стану Рада національної оборони і безпеки України вирішила зберегти це обмеження. Як повідомляли тоді українські силовики, за час дії воєнного стану в Україну не пропустили 1616 громадян Росії.

Як повідомляв раніше Олег Слободян Радіо Свобода, обмеження не стосувалося згаданих громадян Росії, якщо вони доводили таку мету свого перебування в Україні, як, наприклад, возз’єднання з родиною чи участь в освітніх або спортивних заходах, і не порушували законодавства України щодо відвідування тимчасово окупованих територій. Але особливу увагу прикордонники приділяли також жінкам-громадянкам Росії. Причиною обмежень, за словами Слободяна, є побоювання, що громадяни Росії можуть брати участь у дестабілізаційних заходах на території України – як то вже було навесні 2014 року, в першу чергу на сході України.

Read More

За митне оформлення «євроблях» пенсійний фонд отримав понад 1,5 мільярда гривень – Мінфін

Українці розмитнили 24,6 тисяч транспортних засобів із іноземною реєстрацією, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автівок, повідомляє Міністерство фінансів.

Загальна сума надходжень до бюджету від митного оформлення автомобілів на іноземній реєстрації склала 1 мільярд 566 мільйонів гривень (з них 158,2 мільйонів – мито, 495,5 мільйонів – ПДВ, 738 мільйонів гривень – акцизний податок, 174,1 мільйонів – кошти, які були добровільно сплачені громадянами до держбюджету для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних режимів). Усі митні платежі, які надходять від митного оформлення автомобілів на іноземній реєстрації, спрямовуються до Пенсійного фонду України», – мовиться на сайті відомства.

За цими даними, протягом останніх двох тижнів у середньому за добу здійснюється митне оформлення 1,5 тисячі транспортних засобів з іноземною реєстрацію.

Закон від 8 листопада 2018 року «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» передбачає перехідний період 180 діб для тих громадян, які ввезли автомобіль з 1 січня 2015 року до набрання чинності цим законом. Протягом цього часу громадяни мають можливість оформити свої транспортні засоби, які були ввезені на територію України протягом вказаного періоду і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, уникнувши адміністративної відповідальності за припущені ними порушення.

Read More

За митне оформлення «євроблях» пенсійний фонд отримав понад 1,5 мільярди гривень – Мінфін

Українці розмитнили 24,6 тисяч транспортних засобів із іноземною реєстрацією,які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автівок, повідомляє Міністерство фінансів.

Загальна сума надходжень до бюджету від митного оформлення автомобілів на іноземній реєстрації склала 1 мільярд 566 мільйонів гривень (з них 158,2 мільйонів – мито, 495,5 мільйонів – ПДВ, 738 мільйонів гривень – акцизний податок, 174,1 мільйонів – кошти, які були добровільно сплачені громадянами до держбюджету для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних режимів). Усі митні платежі, які надходять від митного оформлення автомобілів на іноземній реєстрації, спрямовуються до Пенсійного фонду України», – мовиться на сайті відомства.

За цими даними, протягом останніх двох тижнів у середньому за добу здійснюється митне оформлення 1,5 тисячі транспортних засобів з іноземною реєстрацію.

Закон від 8 листопада 2018 року «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» передбачає перехідний період 180 діб для тих громадян, які ввезли автомобіль з 1 січня 2015 року до набрання чинності цим законом. Протягом цього часу громадяни мають можливість оформити свої транспортні засоби, які були ввезені на територію України протягом вказаного періоду і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.

Read More

ГПУ викликає на допит Арбузова

Генеральна прокуратура України 11 січня оприлюднила повістку, якою викликає на допит Сергія Геннадійовича Арбузова 1976 року народження.

Ці дані збігаються з даними колишнього голови Національного банку України Сергія Арбузова.

Згідно з повісткою, він має з’явитися до прокурора Департаменту міжнародно-правового співробітництва ГПУ в Києві 15 січня «для участі у проведенні слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18 травня 2018 року».

Читайте також: Олександр Клименко і «вагон» проблем​

Це провадження стосується порушення за 5 частиною статті 191 Кримінального кодексу: привласнення чи розтрати чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою.

У листопаді 2018 року адвокат Арбузова Євген Пеліхос заявив, що Печерський районний суд зобов’язав Генпрокуратуру відновити розслідування проти нього.

Він зауважив, що цю справу ГПУ порушила у травні 2014 року, оголосивши підозру Арбузову у незаконному виділенні коштів для створення телеканалу «Банківське телебачення».

Арбузов очолював Нацбанк із грудня 2010 до січня 2013 року. Також виконував обов’язки прем’єр-міністра України з кінця січня по кінець лютого 2014 року. Його оголосили в розшук у травні 2014-го після перемоги Революції гідності.

Read More

Полозов розповів про плани захисту в ЄСПЛ полонених українських моряків

Для захисту українських моряків, захоплених ФСБ Росії біля берегів Криму, створять групу українських юристів, які будуть співпрацювати з Європейським судом з прав людини, повідомив адвокат Микола Полозов.

Він нагадав, що в Росії сформували команду з 34 адвокатів, які захищають інтереси українських військових.

«Кремлівський режим не просто так захоплює людей, і ми бачимо безліч прикладів цього протягом останніх п’яти років. Вже більше сотні українських політв’язнів перебувають у російських в’язницях. Але у цьому випадку українська держава з урахуванням минулих помилок грамотно здійснює захист моряків з самого початку », – розповів адвокат на зустрічі з родичами українських військових, яка відбулася напередодні в Одесі.

За словами адвоката, принципова позиція захисту полягає в тому, що захоплення українських військових 25 листопада 2018 року– прямий акт агресії з боку Росії.

25 листопада 2018 року російські силовики неподалік Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.

Read More

47 кандидатів можуть «вилетіти» з конкурсу до Антикорупційного суду – Transparency International

Громадська рада міжнародних експертів одностайно проголосувала за розгляд на спільному обговоренні з Вищою кваліфікаційною комісією суддів ще 15 кандидатів до Вищого антикорупційного суду, повідомляє українське представництво Transparency International на своєму сайті. Таким чином, за даними організації, у списку експертів вже 47 сумнівних претендентів.

«Сумніви викликали джерела походження майна або відсутність прав власності на активи, неоднозначні судові рішення та етична поведінка кандидатів. Окрім того, деякі претенденти не надали вчасно відповіді на запитання експертів», – мовиться у повідомленні.

За інформацією Transparency International, на цьому засіданні експерти вивчали довідки на суддів Руслана Бондарчука, Володимира Воронька, Романа Головатого, Мар’яна Головчака, Вікторії Жовноватюк (Кицюк), Юрія Крутія, Андрія Сала, Андрія Яковенка, екс-суддів Олесі Ковтуненко та Олександра Сингаївського, адвокатів Тетяни Круценко, Анни Надточиєвої та Сергія Федяєва, а також науковців Олександра Івасина та Юрія Юркевича.

Організація анонсує, що 18 січня відбудеться спеціальне спільне засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради міжнародних експертів. Для того, щоб винесений на обговорення кандидат продовжив конкурс, його має підтримати більшість спільного складу – 12 осіб, і лише за умови, що серед них мінімум троє будуть представляти міжнародників, а за інших обставин – сумнівний кандидат припиняє участь у конкурсі.

27 грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднила результати іспитів кандидатів до Вищого антикорупційного суду, зокрема й до Апеляційної палати ВАС.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте також: В Антикорупційний суд можуть потрапити «сірі» кандидати – Красносільська​

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

Read More

Poland Arrests Chinese, Polish Businessmen in Spying Inquiry

Poland has arrested a Chinese employee of Huawei and a Polish national involved in cyber business on allegations of spying, Polish media reported Friday, deepening the controversy over Western criticism of the Chinese telecoms equipment maker.

Polish public TV channel TVP said security services had also searched the local offices of Huawei Technologies Cos Ltd, as well as the offices of telecoms firm Orange Polska, where it said the Polish national works.

Orange said in a statement the security agency had on Tuesday gathered materials related to an employee, whom it did not identify. The company added that it did not know if the investigation was linked to the employee’s professional work, and that it would continue to cooperate with the authorities.

Huawei Poland did not immediately respond to an emailed request for comment. Huawei in China could not immediately be reached for comment.

Arrest in Canada

In December, Canadian authorities arrested a top Huawei executive, Meng Wanzhou, at the behest of U.S. authorities as part of an investigation into alleged violations of U.S. trade sanctions.

U.S. intelligence agencies allege Huawei is linked to China’s government and that its equipment could contain “backdoors” for use by government spies. No evidence has been produced publicly and the firm has repeatedly denied the claims.

The U.S. criticism has led to a number of Western countries and companies to review whether they should allow Huawei’s equipment to be used in their telecoms networks.

“The Chinese national is a businessman working in a major electronics company … the Pole is a person known in circles associated with cyber business,” Maciej Wasik, the deputy head of Poland’s special services, told state news agency PAP.

Held for three months

The arrested pair will be held for three months, PAP reported, citing the spokesperson for Poland’s head of special services.

TVP said the Polish national was a former agent of the internal security agency. The agency did not immediately respond to Reuters’ requests for comment.

Read More

Report: Ex-Nazi Camp Guard Deported by US Dies in Germany

Jakiw Palij, a former Nazi concentration camp guard who lived an unassuming life in New York City for decades until his past was revealed and he was deported to Germany last year, has died, German media reported Thursday. He was 95.

The Frankfurter Allgemeine Zeitung and Westfaelische Nachrichten newspapers independently quoted German officials saying Palij died Wednesday in a care home in the town of Ahlen.

U.S. Ambassador Richard Grenell, who lobbied for Germany to take Palij, said he had been informed of the death. He credited U.S. President Donald Trump with seeing through Palij’s August 2018 deportation after it had been stalled for a quarter-century.

“It would have been upsetting to many Americans if he had died in the U.S. in what many viewed as a comfortable escape,” Grenell told The Associated Press.

Palij was the last Nazi facing deportation from the United States when he was taken from his Queens home on a stretcher and put on a plane to Germany.

“An evil man has passed away. That, I guess, is a positive,” said Rabbi Zev Meir Friedman, who had led protests at Palij’s home.

Dov Hikind, a longtime New York lawmaker who fought for Palij’s deportation, said the death brings “the closure survivors of the Holocaust needed.”

Lying about past

From the time American investigators first accused Palij of lying about his Nazi past, it took 25 years for his removal from the United States despite political pressure and frequent protests outside his home. He was not prosecuted in Germany and spent his last months in the nursing home.

Palij, an ethnic Ukrainian born in a part of Poland that is now in Ukraine, entered the U.S. in 1949 under the Displaced Persons Act, a law meant to help refugees from postwar Europe.

He told immigration officials he worked during the war in a woodshop and farm in Nazi-occupied Poland, as well as at another farm in Germany and finally in a German upholstery factory.

Palij said he never served in the military. In reality, the U.S. Justice Department said he played an essential role in the Nazi program to exterminate Jews as an armed guard at the Trawniki training camp, southeast of Lublin in German-occupied Poland.

When investigators knocked on his door in 1993, he told them: “I would never have received my visa if I told the truth. Everyone lied.”

According to a Justice Department complaint, Palij served in a unit that “committed atrocities against Polish civilians and others” and then in the notorious SS Streibel Battalion, “a unit whose function was to round up and guard thousands of Polish civilian forced laborers.”

Palij served at Trawniki in 1943, the same year 6,000 prisoners in the camps and tens of thousands of other prisoners held in occupied Poland were rounded up and slaughtered.

Palij eventually acknowledged serving in Trawniki but denied any involvement in war crimes.

Stripped of citizenship

The U.S. lacks jurisdiction to prosecute such cases since the crimes were not committed in the United States and the victims were not Americans. Instead, it has focused on revoking the U.S. citizenship of suspects and deporting them — or extraditing them if another country is seeking to prosecute them.

A judge stripped Palij of his U.S. citizenship in 2003 for “participation in acts against Jewish civilians.” He was ordered deported a year later. But because Germany, Poland, Ukraine and other countries refused to take him, he continued living in limbo in the two-story, red brick home in Queens he shared with his now-late wife, Maria.

After a diplomatic push, the U.S. finally persuaded Germany last year to take Palij. However, German investigators concluded there was not enough evidence of wartime criminal activity to bring charges against him.

“Good riddance to this war criminal,” Senate Minority Leader Chuck Schumer, a New York Democrat, said after Palij’s deportation was announced.

Palij had managed to live quietly in the U.S. for years as a draftsman and then as a retiree until a fellow former guard told Canadian authorities in 1989 that Palij was “living somewhere in America.”

Investigators asked Russia and other countries for records on Palij beginning in 1990 and first confronted him in 1993. It wasn’t until after a second interview in 2001 that he signed a document acknowledging he had been a guard at Trawniki and a member of the Streibel Battalion.

Palij suggested at one point during the interview that he was threatened with death if he refused to work as a guard, saying, “If you don’t show up, boom-boom.”

As his case languished, his continued presence in New York City outraged many, especially members of the Jewish community. The frequent protests outside his home featured chants such as “Your neighbor is a Nazi!”

In 2017, all 29 members of New York’s congressional delegation signed a letter urging the State Department to follow through on his deportation.

Read More

Заступником голови МОН став екс-голова Українського центру оцінювання якості освіти

Заступником голови Міністерства освіти і науки України став Вадим Карандій, який до цього очолював Український центр оцінювання якості освіти. Відповідне рішення 10 січня ухвалив Кабінет міністрів, повідомила прес-служба МОН.

У відомстві зазначили, що Карандій відповідатиме за напрям середньої освіти, зокрема, впровадження реформи «Нова українська школа».

47-річний Карандій із 2006 до 2014 року був першим заступником директора Українського центру оцінювання якості освіти. Згодом очолив державне підприємство «Інфоресурс». У 2015 році повернувся до УЦОЯО, очоливши центр.

Read More

Italian Mayors, Lawmakers Call Security Decree Unconstitutional 

Opposition is rising among Italian mayors and regional governors who are against the central government’s crackdown on asylum-seekers. They are planning court challenges to the new measures in defiance of the populist government and Interior Minister Matteo Salvini.

A controversial security decree, backed by Salvini and recently approved by parliament, has significantly tightened the criteria for migrants requesting humanitarian protection. The mayors and governors who oppose the decree contend parts of it are unconstitutional. 

 

But Salvini has made clear that in the past Italy has provided humanitarian protection too easily, and now only those who are truly fleeing from a war will be able to stay in the country.

The interior minister stressed recently that those who were not fleeing a conflict, and instead were bringing conflict to Italy by selling drugs, stealing and committing other crimes, would not be staying in Italy. 

 

He added that there are 5 million Italians living in poverty and that they take priority over anyone else. But mayors from such cities as Palermo, Naples and Florence are refusing to bow to a law they do not consider to be in line with the Italian constitution.  

Leoluca Orlando, mayor of Palermo, said this month that because of this law, up to 120,000 people in the country legally would be thrown onto the streets, becoming invisible and without rights. He added that the new decree would incite criminality, not prevent it.

At least eight regional governors have also joined the ranks of those who feel the matter should be taken to a judge who can decide whether the decree complies with the constitution. Among them is Sergio Chiamparino, president of the region of Piedmont in northern Italy, who expects to mount a legal challenge by early February.

He said there was a risk that the decree could indirectly affect policies, starting with health and social policies under the regions’ jurisdiction. And he said he thought there had been a violation in the attribution of responsibilities between the central state and regions. 

The new law bans asylum-seekers from gaining residency in Italy, which is needed to apply for public housing or a place for their children in public nursery schools, as well as for complete access to national health care. 

 

Cesare Mirabelli, president emeritus of Italy’s Constitutional Court, said what was occurring was basically a political act of dissent against the law, which would most likely lead to a challenge of its constitutional legitimacy  — for example, in cases where limits arise regarding the right to health, which is a human right that affects all, or the right to education, which pertains to minors, whether they are Italian citizens or foreigners.

Prime Minister Giuseppe Conte has agreed to meet with a delegation of mayors next week to discuss how the technical application of the law could be modified.

Read More

У суді оприлюднили доказ прямого стосунку Мартиненка до офшору, який отримував відкати з «Енергоатому»

У Шевченківському суді Києва вперше показали документи, які свідчать про прямий стосунок колишнього народного депутата Миколи Мартиненка до офшорної компанії Bradcrest Investments, що за даними офіційного слідства у декількох країнах (Чехія, Швейцарія, Україна) отримувала відкати на українських підрядах «Енергоатому» на загальну суму у 6,5 мільйонів євро (еквівалент 70 мільйонів гривень на момент транзакцій).

У документах, які прокурор Спеціальної антикорупційної прокуратури Олексій Скибенко продемонстрував колегії суддів, прямо зазначено, що Мартиненко є бенефіціарним власником цієї панамської компанії. Ці документи сфотографував у суді журналіст Радіо Свобода.

Зокрема, сторона обвинувачення представила форму ідентифікації бенефіціара зі швейцарського банку Fortis Banque (Suisse) S.A., у якому Bradcrest Investments мала свій рахунок. У ній вказане прізвище екс-депутата від «Народного фронту» Миколи Мартиненка як кінцевого власника компанії. У кінці документу стоїть його підпис, а також підпис Павла Скаленка, якого також підозрюють у причетності до заволодіння коштами НАЕК «Енергоатом». У ЗМІ Скаленко також називають «правою рукою» Мартиненка.

У цих швейцарських документах також фігурує копія паспорту Мартиненка.

Прокурор, який представляв ці документи у суді, зазначив, що вони були вилучені з банків швейцарською стороною і отримані у відповідь на запит про міжнародно-правову допомогу.

У відповідь захисники екс-депутата заявили, що Мартиненко такі документи до банку не подавав.

Нині у суді розглядається справа щодо легалізації та відмивання доходів екс-депутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком. Йдеться про два епізоди: розтрату коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

На судовому засіданні розглядають «швейцарські докази» з флешки, яку захисники Мартиненка намагалися кілька разів визнати неналежним доказом. Утім суд відхилив їхні вимоги.

Сам Мартиненко неодноразово заявляв, що зацікавлений якнайскоріше перейти до дослідження доказів та спростувати їх. Він звинувачував правоохоронців у спробі затягнути процес.

​Натомітсь виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк заявляла, що розгляд справи Мартиненка, навпаки, пришвидшували –  щоб «виправдати його до запуску Антикорсуду».

Слідство в цій справі щодо Мартиненка триває в Чехії та Швейцарії. Сам він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

Read More

Україна без ядерної зброї: 25 років Будапештському меморандуму – фотогалерея

25 років тому Україна знищила третій за чисельністю боєзарядів ядерний арсенал у світі

Read More

Jaguar Land Rover to Cut 4,500 Jobs, Starting in Britain

Jaguar Land Rover said Thursday it will cut 4,500 jobs as the carmaker addresses slowing demand in China and growing uncertainty about the U.K.’s departure from the European Union.

The luxury carmaker, owned by India’s Tata conglomerate, said the cuts will be in addition to 1,500 people who left the business in 2018. The cost-cutting program will begin with a voluntary reduction program in the U.K., where some 44,000 people are employed.

 

The latest job losses follow on from last year’s 2.5 billion-pound ($3.2 billion) turnaround plan that was designed to deal with many of the headwinds facing the company — Brexit, rising trade tensions between China and the U.S. and new European emissions standards combined to push Jaguar into the red in the three months to Sept. 30, compared with the same period the year before. The company also announced further investment in electrification.

 

“The next chapter in the story of the Jaguar and Land Rover brands will be the most exciting — and challenging — in our history,” CEO Ralf Speth said in a statement. “Revealing the iconic Defender, investing in cleaner, smarter, more desirable cars and electrifying our facilities to manufacture a future range of British-built electric vehicles will all form part of building a globally competitive and flourishing company.”

 

Christian Stadler, professor of strategic management at Warwick Business School, said Jaguar was facing a “perfect storm of challenges,” with the drop in Chinese sales being the most immediate problem.

 

“That is JLR’s biggest market, but car buyers there are reluctant to make expensive purchases as the economy is growing at its slowest rate for a decade and the country is locked in a trade war with the U.S.,” Stadler said. “At the same time Chinese dealers are demanding better terms, which JLR has resisted.”

 

The cuts will not just be bad news for the Jaguar staff, Stadler said. Thousands more workers in the U.K. are part of Jaguar supply chain to the carmaker — jobs that will now also be at risk.

 

“Brexit is another factor, with businesses increasingly concerned about the prospect of a ‘no deal’ Brexit, which would mean tighter border controls,” he said. “That would cause massive disruption as the U.K. car manufacturing industry is so closely integrated with Europe.”

 

Also Thursday, Ford signaled “significant” cuts among its 50,000-strong workforce under plans to make it more competitive. The Dearborn Michigan-based company also said it would shift to more electric models.

Read More

Davos Authorizes Youth Protest Against Trump at Economic Forum

Officials in Davos have authorized a protest by a Socialist youth group against U.S. President Donald Trump and other expected attendees of the annual World Economic Forum in the Swiss ski resort this month.

Authorities rejected a similar protest request last year when Trump attended the elite event, citing heavy snowfall.

Julia Baumgartner, secretary-general of Switzerland’s Young Socialists, said Thursday that her group was “very excited” about the chance to demonstrate.

Baumgartner said she expected no more than 150 to 200 protesters because the rally falls on a Thursday when people are at work and school. The protest is to show opposition to Trump, freshly inaugurated Brazilian President Jair Bolsonaro and the wealthy elites gathered in Davos, she said.

Local officials approved Wednesday the Jan. 24 demonstration near City Hall, saying the right to peaceful protest and free expression was important. Officials say the authorization could be reviewed if the security situation or weather conditions change.

Security is heavy during the annual event, which is taking place Jan. 22-25.

It’s unclear if a partial shutdown of the U.S. government over a standoff over funding for Trump’s proposed border wall will complicate his travel to Davos. Last year, a brief government shutdown threatened to derail his trip to Davos too, but he did attend and gave remarks asserting that his “America First” agenda can go hand-in-hand with global cooperation.

 

 

Read More