Новини

Міністерство оборони Естонії 7 липня повідомило, що відправило партію пістолетів «Макарова» (2400 одиниць) в Україну, щоб підтримати «посилення оборонних можливостей України». Повідомляється, що запит на таку зброю надійшов з України.

«Постійна агресія Росії в Криму та на сході України є неприйнятною і має ширший вплив на безпеку всієї Європи. З допомогою цієї поставки ми підтримуємо нашого союзника, який воює шостий рік», – заявив міністр оборони Юрі Луйк.

За його словами, Естонія послідовно підтримує Україну і наполягає, що суверенітет і територіальна цілісність країни мають бути відновлені.

«Окрім надання зброї, Естонія підтримує Україну у підготовці спеціальних підрозділів та у галузі військової медицини та ділиться досвідом у сфері територіального та кіберзахисту», – сказав міністр.

Як повідомили у Міноборони, транспортні витрати у майже 7 тисяч євро з транспортування зброї взяла на себе Естонія.
…

Київський апеляційний суд на 13 липня відклав розгляд апеляції захисників на продовження арешту військової медсестри Яни Дугарь, яка є фігуранткою справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

«Сьогодні вчергове прокурори не з’явилися на засідання, за півтора місяці не ознайомилися з матеріалами. У справі 13 прокурорів з 20 травня», – повідомив у фейсбуці адвокат Дугарь Віталій Коломієць.

За словами адвоката, суд відклав засідання на 12:15 13 липня.

Він також опублікував копію клопотання прокуратури до головуючого судді з проханням відкласти засідання у зв’язку із зайнятістю прокурорів у інших судових засіданнях та необхідністю додаткового часу для ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги.

Напередодні Київський апеляційний суд 6 переніс розгляд скарги адвокатів ветерана бойових дій на Донбасі Андрія Антоненка, іншого підозрюваного у справі про вбивство Павла Шеремета, на 9 липня.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства. 22 травня поліція повідомила, що завершила досудове слідство.

2 липня Національна поліція повідомила, що справа Шеремета готова для передачі до суду.

Антоненко та Кузьменко перебуватимуть під арештом до 23 і 24 липня відповідно. Дугарь у травні відпустили під заставу в 168 тисяч гривень, яку зібрали громадяни.
…

Виконувачкою обов’язків голови Антимонопольного комітету призначили Ольгу Піщанську. Про це йдеться в повідомленні АМКУ, оприлюдненому 6 липня.

«Від сьогодні (6 липня – ред.) в.о. голови АМКУ є перша заступниця голови – державна уповноважена Ольга Піщанська», – йдеться в повідомленні.

На посаді першого заступника голови АМКУ Піщанська перебувала від вересня минулого року.

3 липня Верховна Рада підтримала постанову про звільнення Юрія Терентьєва з посади голови Антимонопольного комітету України.

Парламент призначив Терентьєва головою АМКУ в травні 2015 року.
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура поки не підготувала нове звернення до Вищого антикорупційного суду, який скасував заочний арешт Олександра Клименка, колишнього міністра доходів і зборів часів президента Віктора Януковича, повідомили Радіо Свобода в пресслужбі САП.

«Поки немає звернення», – сказала речниця САП Ольга Постолюк.

У червні вона розповідала Радіо Свобода, що «процес триває, робимо все ґрунтовно, поспішати там не варто».

18 травня речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис повідомила Радіо Свобода, що суд скасував рішення про заочний арешт Клименка. Пізніше у ВАКС пояснили своє рішення тим, що колишній міністр не вважається оголошеним у міжнародний розшук.

21 травня в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили Радіо Свобода, що вивчають рішення суду і готуватимуть повторне звернення.

У серпні 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду задовольнив клопотання прокурора й обрав колишньому міністру доходів і зборів Олександрові Клименку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою заочно.

За даними тодішньої Генпрокуратури, досудове розслідування щодо Клименка завершили в квітні 2017 року. Його підозрюють в участі у створенні злочинної організації, фіктивному підприємництві, привласненні майна через службове становище, службовому підробленні. Колишньому посадовцю інкримінують заволодіння коштами державного бюджету на 3,1 мільярда гривень.

Олександр Клименко був міністром доходів та зборів в уряді Миколи Азарова з 2012 по 2014 рік. Після Революції гідності втік з України.
…

У Вищій раді правосуддя заявляють, що її члени «незалежні від будь-якого незаконного впливу, тиску чи втручання». Водночас у ВРП так і не відповіли на конкретні питання щодо можливого конфлікту інтересів у них у справі судді Окружного адмінсуду Павла Вовка. Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) з’ясували, що троє членів ВРП не взяли самовідвід у справі судді Вовка, якого підозрюють у втручанні в роботу судових органів – попри можливий конфлікт інтересів.

«Член Вищої ради правосуддя у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску чи втручання (частина 4-та статті 21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»)», – йдеться у відповіді ВРП на запит «Схем», яка надійшла в редакцію 6 липня.

На конкретні питання журналістів, адресовані безпосередньо до членів Вищої ради правосуддя, в установі не відреагували.

20 серпня 2019 року Вища рада правосуддя не підтримала клопотання Генеральної прокуратури про тимчасове відсторонення судді Окружного адмінсуду Павла Вовка від здійснення правосуддя – «у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності».

За даними НАБУ і Генпрокуратури, Вовк та інші судді Окружного адмінсуду фігурували у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання у діяльність судових органів із метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Національне антикорупційне бюро оприлюднило записи розмов ймовірно суддів Окружного адмінсуду, зокрема, його голови – Павла Вовка.

Як з’ясували «Схеми», в той день, коли ВРП ухвалювала рішення щодо судді Вовка, ще троє членів ВРП не оголосили самовідвід, хоча в них – можливий конфлікт інтересів.

Так, доповідач у справі Вовка, тодішній голова ВРП Володимир Говоруха, раніше отримував позитивне судове рішення у приватній справі від суддівської колегії, членом якої був Павло Вовк. Відповідно до цього рішення, Говорусі в 2011 році мали виплатити майже 268 тисяч гривень як «недоотриману заробітну плату», а ще близько 241 тисячі – як «недоотримане довічне грошове утримання».

Вовк також раніше ухвалив позитивне рішення у приватній справі ще одного члена ВРП, який розглядав питання щодо відсторонення його від правосуддя – Віктора Шапрана. У 2012 році суддя Вовк задовольнив прохання тодішнього судді Київського апеляційного господарського суду Шапрана не платити з його зарплати податки державі в розмірі 14 тисяч гривень. Ці гроші мали бути зараховані судді Шапрану як його дохід.

Імовірний конфлікт був і в Андрія Овсієнка, який теж розглядав справу щодо відсторонення Вовка від здійснення правосуддя у серпні 2019 року і який нині очолює ВРП. Його дружина – Оксана Овсієнко, як кандидатка у судді, за кілька місяців до цього розгляду проходила стажування в Окружному адмінсуді. А Павло Вовк, як голова суду, і мав призначити для дружини члена ВРП «коуча-наставника» в суді.

Крім Вовка, 20 серпня 2019 року ВРП відмовилась відсторонити від правосуддя ще одного суддю Окружного адмінсуду, який також фігурує на так званих «плівках Вовка» і якого також підозрюють у втручанні у роботу судових органів – Ігоря Погрібніченка.

Як з’ясували «Схеми», на тому засіданні був присутній також член Вищої ради правосуддя Віктор Грищук, у справі якого раніше суддею виступав згаданий Погрібніченко.

Цей суддя розглядав питання правомірності призначення Віктора Грищука членом Вищої ради правосуддя. Спочатку суддя Погрібніченко залишив заяву без руху, бо знайшов у ній недоліки, а згодом і взагалі повернув її позивачу.

«Про це прямо говорить закон «Про судоустрій і статус суддів», що член ВРП не має і не може розглядати питань, якщо цей суддя розглядав чи розглядає справи щодо члена ВРП – тут очевидний конфлікт інтересів», – вважає експертка ГО «Центр протидії корупції» Галина Чижик.

Окремо журналісти відправили запит до НАЗК із питаннями щодо можливого конфлікту інтересів у членів ВРП.

У липні 2019-го представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси – «у межах розслідування можливого вчинення кримінальних правопорушень головою та окремими суддями Окружного адмінсуду Києва».

Четверо суддів, у тому числі Вовк та Погрібніченко, отримали підозри. Нині досудове розслідування завершене, сторони знайомляться з матеріалами справи, яка невдовзі має бути передана до суду.

У суді назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском. Сам Павло Вовк заявляв, що вважає оприлюднені детективами записи «компіляцією і монтажем».

21 січня Павла Вовка повторно обрали головою Окружного адмінсуду Києва.

Раніше «Схеми» повідомляли, що співробітники Вищої ради правосуддя перешкоджали роботі знімальної групи, посилаючись, у тому числі, на «порушення порядку доступу до службових приміщень», прописаного ВРП. Водночас медіаюристи назвали це «перешкоджанням законній роботі журналістів» – оскільки журналісти мають право «безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень».
…

Російська компанія «Північний потік-2» отримала можливість використовувати трубоукладальні судна з якірним позиціонуванням в територіальни водах Данії – про таке рішення повідомило Датське енергетичне агентство 6 липня.

«Зміна (в умовах будівництва – ред.) означає, що компанія може використовувати трубоукладальні судна з якорями окремо від або разом із суднами з динамічним позиціонуванням», – зазначає агентство.

Рішення, пояснюють в установі, відповідає Акту про континентальний шельф та зобов’язанням Данії згідно з Конвенцією ООН про морське право. За цими документами Копенгаген мусить дозволити прокладання труб з урахуванням вимог безпеки, захисту ресурсів та довкілля.

Читайте також: Сенатори США підготували нові санкції проти «Північного потоку-2»

За повідомленням, Данія отримала запит «Північного потоку-2» на використання трубоукладальних суден з якорним позиціонуванням 4 червня.

Данія, що була країною, яка найдовше блокувала проходження російського газогону «Північний потік-2» дном Балтійського моря, погодилася на його прокладання на своєму шельфі в жовтні 2019 року.

Уряди України, США, Польщі і країни Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.

Російський газогін планують добудувати наприкінці 2020 року. Разом із іншими російськими транзитними газогонами він дасть змогу перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй суттєві доходи, близько 3% від усього ВВП держави, пояснюють експерти.

Проєкт «Північний потік-2» після добудови другої лінії газогону зможе забезпечити транзит до ЄС 55 мільярдів кубометрів російського газу на рік.

США заявили, що розглядають будь-які кроки, щоб припинити російський газотранспортний проєкт, бо він загрожує національній безпеці країн Європи, які є союзниками Сполучених Штатів.
…

Питання деокупації Криму окремо від «мінських переговорів» щодо Донбасу?
…

Авіатрафік у повітряному просторі України в червні впав на 87,1% порівняно з червнем 2019 року, повідомило Державне підприємство обслуговування повітряного руху (Украерорух).

«Кількість польотів в українському небі після відкриття авіасполучення відновлюється дуже повільно. Кількість виконаних у червні 2020 року польотів, які Украерорух забезпечив аеронавігаційним обслуговуванням, становить 4 584 рейси – це на 87,1 % менше порівняно з червнем 2019 року», – йдеться в повідомленні.

За даними Украероруху, із загального числа польотів у червні 1403 були внутрішніми (скорочення кількості на 53,9% порівняно із червнем-2019), 1650 – міжнародні (скорочення на 89,5%) і 1531 – транзитні (скорочення на 90,8%).

Українські авіакомпанії здійснили в червні 1778 рейсів, іноземні – 2806 рейсів.

Найбільшим залишається падіння обсягів транзитних польотів в українському повітряному просторі: цей показник у червні 2020 року майже на 91% нижчий порівняно з показником 2019 року, йдеться в повідомленні.

«Транзитні потоки завжди становлять основну частину доходів провайдерів аеронавігаційного обслуговування – зокрема, у структурі доходів Украероруху до 2014 року частка таких надходжень дорівнювала майже 70%. За шість років втрати за найбільш прибутковим джерелом надходжень за обслуговування транзитних потоків перевищують 20 мільярдів гривень», – повідомили в Украерорусі.

5 червня Україна відновила внутрішні пасажирські авіаперевезення, а 15 червня запустила міжнародне авіасполучення після кількох місяців перерви, пов’язаної з карантином, запровадженим через поширення коронавірусу.

 
…