Новини

Троє американських сенаторів попросили виконувача обов’язків директора Національної розвідки США Джозефа Магуайра провести оцінку впливу того, як реагуватимуть Росія та Китай, якщо Вашингтон відмовиться від останнього з існуючих договорів з Росією про ядерну зброю.

Сенатор-демократ Боб Менендес 16 грудня приєдналися до колеги Кріса Ван Голлена та республіканця Тодда Янґа у зверненні до розвідки із запитом, що буде, якщо не продовжувати Договір про скорочення стратегічного озброєння (New Start), термін дії якого має збігти в лютому 2021 року.

«Якщо дозволити розірвати New Start і не укласти угоди натомість, США опиняться в умовах, коли російський ядерний арсенал буде абсолютно не обмежений. Ми вважаємо, що негативні наслідки відмови США від New Start, коли Росія його виконує і прагне його продовжити, будуть серйозними в короткостроковій і довгостроковій перспективі», – йдеться у зверненні сенаторів до очільника розвідки.

Адміністрація президента США Дональда Трампа заявила, що хоче розширення нового Договору про стратегічне скорочення озброєння, щоб включити Китай. Однак деякі законодавці не вірять, що з Китаєм може бути досягнуто домовленості до закінчення терміну дії договору.

«Відносини між США та Китаєм ніколи не визначалися ядерною конкуренцією, як це було у випадку Росії. Нам незрозуміло, чи продовжиться цей нинішній статус-кво, якщо процес контролю над озброєнням між США та Росією повністю порушиться», – вказують сенатори.

Інші законодавці Сенату побоюються, що настане гонка озброєнь, якщо договір не буде продовжений, а це, у свою чергу, може значно збільшити витрати з бюджету.

Сполучені Штати і Росія є двома підписантами нового Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, який набрав чинності в 2011 році.

Китай, третя за величиною атомна держава, має намір подвоїти свій ядерний арсенал протягом наступного десятиліття, заявив на слуханнях в Сенаті 2 грудня помічник держсекретаря з питань міжнародної безпеки та нерозповсюдження Крістофер Форд. Тим не менше, арсенал Китаю все ще менший від половини того, що є у США і Росії.
…

Американська авіабудівна корпорація Boeing призупинить виробництво літаків моделі 737 MAX з січня 2020 року. Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті компанії. Коли випуск літаків буде відновлений, у повідомленні не уточнюється.

Це рішення в компанії пояснюють продовженням сертифікації 737 МАХ до наступного року і невизначеністю щодо її термінів і умов. Співробітників, зайнятих у виробництві моделі, направлять на інші проекти.

У Boeing вважають, що зниження виробництва дозволить зосередитися на доставці вже готових літаків. Це рішення є найменш руйнівним для підтримки довгострокової системи виробництва і справності ланцюжка поставок, ідеться в заяві.

Минулого тижня Федеральне авіаційне управління США (FAA) повідомило, що відновлення польотів цієї моделі не схвалять до початку 2020 року, і заборона залишиться чинною на невизначений термін.

15 грудня газета The Wall Street Journal, посилаючись на джерела, обізнані з ситуацією, написала про плани Boeing призупинити виробництво літаків 737 MAX. Після цього акції компанії впали на 4 відсотки.

Мораторій на польоти літаків цієї моделі був запроваджений практично у всіх країнах світу, включно зі США, в березні, після катастрофи в Ефіопії, жертвами якої стали 157 людей. Згідно з попередніми даними розслідування, причиною аварії 737 MAX в Ефіопії і літака тієї ж моделі в Індонезії в жовтні минулого року стали помилки в програмному забезпеченні. Обидва рази, як стверджується, зламався датчик і система помилково розпочала свою роботу, направивши літак до землі. Це з застереженнями визнав і президент корпорації Boeing Денніс Мюїленбурґ.
…

Президент США Дональд Трамп цього тижня збирається оголосити про виведення частини американських військ із Афганістану, повідомив сенатор-республіканець та соратник президента Ліндсі Грем.

За його словами, кількість американських військових знизиться з 12 000 до 8 600.

«Афганські силовики стають дедалі більш дієздатними. Оскільки вони досягають дієздатності, необхідна кількість американських військових може знижуватися», – сказав Грем під час візиту до столиці Афганістану Кабулі.

В Афганістані з 2001 року триває війна з екстремістським угрупованням «Талібан».

Таліби як передумову мирних переговорів безпосередньо з владою Афганістану називає повне виведення з країни всіх іноземних військ. Зараз цих військ, головно американських, у рамках навчальної, допоміжної і дорадчої місії під проводом НАТО в Афганістані перебуває близько 20 тисяч. В окремих випадках деякі американські сили залучаються й до контртерористичних операцій.
…

Президент Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє керівництву ФСБ забороняти виїзд з Росії своїм колишнім співробітникам. Максимальний термін заборони – п’ять років, починаючи з дня звільнення.

Автори законопроекту стверджували, що, розробляючи його, вони керувалися виключно інтересами самих силовиків. Зокрема, глава комітету Держдуми Росії з безпеки і протидії корупції Василь Піскарьов відзначав, що закон спрямований на «забезпечення особистої безпеки співробітників ФСБ» через «провокації проти росіян за кордоном, які почастішали».

Раніше заборонити виїзд з Росії колишнім співробітникам ФСБ можна було тільки в тому випадку, якщо вони мали доступ до секретної інформації.

У 2013 році МВС Росії заборонив чинним співробітникам виїжджати за кордон без схвалення керівництва. Це пояснювали випадками спроби вербування поліцейських іноземними спецслужбами.
…

Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року
…

Російський президент Володимир Путін підписав закон, який вводить великі штрафи за порушення порядку діяльності ЗМІ-іноагента, зокрема фізосіб.

Законопроєкт передбачає, що ЗМІ – «іноземні агенти» і прирівняні до них особи будуть штрафуватися за порушення законодавства про агентів на суми від 10 тисяч до п’яти мільйонів рублів (приблизно від 150 доларів до 78 тисяч доларів). Громадян також можна буде арештовувати на строк до 15 діб.

Чинне законодавство Росії зобов’язує громадян засновувати юридичну особу в Росії, якщо держава вважатиме їх «іноземними агентами». Тому до них можуть застосовуватися санкції як для фізичних, так і для юридичних осіб.

Раніше Путін підписав закон, який дозволяє визнавати громадян «іноземними агентами».

Закон про ЗМІ – «іноземних агентів» різко розкритикували правозахисники, міжнародні організації і правозахисники.

Представник Європейської служби зовнішніх зв’язків Майя Коціянчич заявила, що закон «стигматизує засоби масової інформації і неурядові організації, обмежуючи таким чином здійснення основних свобод».

Офіційний представник Держдепартаменту США Морґан Октаґус заявила, що закон може бути використаний «для придушення незалежних голосів».

Президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Джеймі Флай заявив, що закон є прямою атакою на роботу і безпеку незалежних журналістів, а також на право російських громадян отримувати інформацію з будь-яких джерел за їхнім бажанням.
…

У багатьох містах Індії тривають протести проти закону про громадянство. У столиці країни Делі поліція 16 грудня застосувала сльозогінний газ та затримала протестувальників, які підпалювали автобуси і перекривали дороги.

За кілька днів протестів загинули щонайменше шестеро людей. З них трьох застрелила поліція.

Міністр внутрішніх справ Індії Аміт Шах закликав до спокою, заявивши, що новий закон не загрожує локальним культурним меншинам в північно-східних штатах.

«Культурна, мовна, соціальна ідентичність та політичні права наших братів та сестер з північного сходу залишаться недоторканими», – сказав він на мітингу в штаті Джарханд.

11 грудня парламент Індії ухвалив закон, який надає право громадянства нелегальним іммігрантам – немусульманам з переважно мусульманських Афганістану, Бангладеш і Пакистану. Закон надає право громадянства буддистам, християнам, індуїстам, джайдам, парсам та сикхистам, які покинули ці три країни до 2015 року.

Критики закону стверджують, що він – дискримінаційний. Влада стверджує, що закон дасть прихисток людям, які втекли від релігійних «переслідувань».
…

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявляє, що іранська влада продовжує «кампанію жорстоких репресій» після протестів, які в листопаді відбулися в усій країні. У повідомленні, опублікованому 16 грудня, базована в Лондоні організація вказує, що влада заарештувала тисячі протестувальників, журналістів, правозахисників та студентів.

«Свідчення очевидців говорять про те, що майже одразу після того, як влада Ірану вчинила масове вбивство сотень учасників загальнонаціональних акцій протесту, вона продовжила організовувати широкомасштабні репресії», – заявив керівник відділу Amnesty International з Близького Сходу та Північної Африки Філіп Лютер.

«Дітей до 15 років затримували разом з дорослими, в тому числі в тюрмі Фашафує, в провінції Тегеран, відомій катуваннями та іншими видми жорстокого поводження. Інші місця, де утримуються затримані, – це військові казарми та школи», – йдеться у повідомленні.

Протести в Ірані спалахнули в середині листопада після того, як уряд заявив про зростання цін на паливо на тлі американських санкцій. Тоді, за даними правозахисників, загинули 304 людини. ООН заявила, що має інформацію про щонайменше 12 загиблих дітей. Іранські чиновники відкидають ці цифри, називаючи їх «брехнею».
…

Поліція Гонконгу 16 грудня заявила, що до антиурядових демонстрантів був застосований сльозогінний газ перед планованою на сьогодні зустріччю у Пекіні між лідеркою регіону Керрі Лам і головою Китаю Сі Цзіньпінем.

Минулої ночі сталося кілька сутичок поліції і протестувальників. Останні зібралися в торговельних центрах, а також підпалювали, перекривали дороги і розбивали світлофори молотками і кидали цеглу в силовиків, повідомляє AP з посиланням на поліцію.

Протестувальники не виключають, що Лам на зустрічі з Сі Цзіньпіном може отримати від нього нові накази, що стосуються політичної кризи в Гонконгу, зокрема і щодо можливих змін у її кабінеті.

Керрі Лам заявила, що її пріоритетом є запобігання насильству та відновлення порядку за підтримки відкритого діалогу з громадськістю.

Масові протести в Гонконзі тривають від червня. Спочатку жителі протестували проти закону про екстрадицію на материковий Китай, який, на їхню думку, міг використовуватися проти дисидентів. Пізніше учасники протестів стали вимагати більшої незалежності від Китаю і проведення демократичних реформ. Вони також вимагають розслідування дій поліції під час протестів і амністії для заарештованих активістів.

Акції часто переростали в сутички з поліцією. Співробітники правоохоронних органів неодноразово застосовували водомети і сльозогінний газ для розгону демонстрантів. За весь час протестів були заарештовані близько шести тисяч людей. Одна людина загинула.
…

Туреччина не має наміру залишати НАТО, а зв’язки Анкари з країнами поза оборонним союзом не суперечать інтересам альянсу, заявив турецький міністр оборони країни Хулусі Акар на форумі з глобальної безпеки у столиці Катару Досі 15 грудня.

«Позиція Анкари полягає в тому, що членство у військово-політичному блоці залишається незмінним. Зв’язки Туреччини з країнами, які не є членами НАТО, включно з Катаром, не суперечать інтересам альянсу. Ми ділимось із Дохою досвідом та потенціалом у всіх сферах. Курс на співпрацю з іншими країнами жодним чином не є альтернативою НАТО чи зближенню з ЄС», – твердить міністр оборони Туреччини.

Зв’язки між Туреччиною та іншим членом НАТО США погіршилися після спроби державного перевороту в 2016 році. Турецький лідер Реджеп Ердоган звинуватив у заколоті турецького бізнесмена, який проживає у вигнанні в США.

Відносини погіршилися ще більше, коли Ердоган заявив, що купуватиме в Росії ракетну систему С-400, несумісну з оборонними стандартами НАТО. Вашингтон заявив, що система створює загрозу для американських літаків F-35, і розпочав виведення Туреччини з програми випробування та експлуатації цих винищувачів.

Дії турецьких збройних сил у Сирії в жовтні проти курдських сил викликали протидію і республіканців, і демократів у Конгресі США.

Минулого тижня комітет Сенату США підтримав законодавчі зміни про запровалження санкцій проти Туреччини через купівлю С-400.

Минулого тижня Конгрес також остаточно ухвалив резолюцію, яка визнала масове вбивство вірмен в Османській імперії століття тому геноцидом, це розлютило Анкару.
…

Влада Сполучених Штатів Америки восени вислала з країни двох співробітників посольства Китаю, стверджує американська газета The New York Times з посиланням на джерела. Про висилку не повідомляв ні офіційний Вашингтон, ні Пекін.

Газета стверджує, що китайські дипломати були затримані на території військової бази в штаті Вірджинія. Доступ туди без спеціальної перепустки заборонений. Влада США запідозрила китайських громадян у шпигунстві й ухвалила рішення про їх видворення. Це перший подібний інцидент за більш ніж 30 років, пише видання.

За даними New York Times, спецслужби США вважають, що принаймні один із висланих – офіцер китайської розвідки, що працював під дипломатичним прикриттям. Стверджується, що співробітники посольства Китаю намагалися сховатися від американських військових, що переслідували їх, і зупинилися тільки тоді, коли їхньому автомобілю перегородили шлях.

У жовтні 2019 року Сполучені Штати запровадили обмеження для китайських дипломатів, зобов’язавши їх заздалегідь повідомляти про плани зустрічей із представниками місцевої влади або відвідування освітніх і дослідницьких установ. Тоді в Держдепартаменті заявляли, що це відповідь на подібні обмеження, запроваджені раніше в Китаї. Газета припускає, однак, що це було реакцією на інцидент на військовій базі.

Про те, вислав чи Китай у відповідь американських дипломатів, не повідомляється. The New York Times з посиланням на свої джерела пише, що цього не сталося.
…

Болівія видасть ордер на арешт колишнього президента Ево Моралеса в найближчі дні, повідомила виконувачка обов’язків голови держави Жанін Аньєс.

«Він може повернутися, коли захоче. Він поїхав, бо так захотів. Ордер на арешт буде виданий у найближчі дні, бо ми підготували обвинувачення», – сказала Аньєс 14 грудня.

Моралес перебуває в Аргентині, де йому надали притулок. Перед цим експрезидент Болівії перебував у Мексиці.

Моралес правив Болівією останні 14 років. У 2016 році Моралес провів референдум, вимагаючи змінити Конституцію Болівії, щоб мати можливість висуватися в президенти необмежену кількість разів. Більшість жителів країни тоді проголосували проти цього, але Моралес і його партія зуміли провести потрібне рішення через Конституційний суд.

У жовтні цього року Моралес пішов на четверті вибори президента. Місцева виборча комісія оголосила про його перемогу вже в першому турі, заявивши, що Моралес нібито отримав трохи більше ніж 47% голосів. Але опозиція не погодилася з цими результатами, а перевірка пізніше підтвердила фальсифікації.

На тлі масових протестів Моралес спочатку погодився анулювати результати виборів президента і провести нове голосування, а потім, після вимоги військових, пішов у відставку.

МЗС Росії й уряди декількох країн Латинської Америки, в тому числі президент Венесуели Ніколас Мадуро, новообраний президент Аргентини Альберто Фернандес, президенти Нікарагуа і Куби вже назвали події в Болівії «державним переворотом».
…

Сильний смог призвів до закриття десятків шкіл у столиці Ірану Тегерані.

Рішення 14 грудня оголосив заступник губернатора Мохаммад Тагізаде після засідання комітету з надзвичайних ситуацій у справі про забруднення повітря.

Школи не працюватимуть 16 грудня, також призупиняють спортивні заняття на вулиці.

Міські чиновники оголосили про нові обмеження дорожнього руху, великим вантажним автомобілям заборонили в’їзд у Тегеран.

Тегеран є одним із найзабрудненіших міст світу.

У звіті Світового банку минулого року було встановлено, що до забруднення повітря Тегерану призводять переважно великі транспортні засоби, мотоцикли, нафтопереробні підприємства й електростанції.

Розташування Тегерану також погіршує ситуацію, особливо взимку, коли через холод і відсутність вітру забруднене повітря накопичується над містом.
…

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пригрозив закрити ключову американську військову базу в разі, якщо Вашингтон запровадить санкції у відповідь на купівлю Анкарою російських систем протиповітряної оборони.

Ердоган заявив про це 15 грудня в інтерв’ю телеканалу A Haber.

Турецька авіабаза «Інджирлик» протягом десятиліть була стратегічним об’єктом для сил США і НАТО.

Відносини між Туреччиною і США погіршилися після спроби державного перевороту у 2016 році, в якому Ердоган звинуватив турецького бізнесмена, що живе в еміграції у США.

Відносини ще більше погіршилися, коли Ердоган заявив, що купуватиме в Росії ракетний комплекс С-400. Вашингтон наполягає, що система становить загрозу для американських винищувачів F-35, які використовують «Інджирлик».

Наступ Туреччини в Сирії в жовтні, ціллю якого стали курдські сили, викликав критику як республіканців, так і демократів у Конгресі.

Минулого тижня комітет Сенату США підтримав законопроєкт про запровадження проти Туреччини санкцій, зокрема, через купівлю С-400.
…

Російське видання «Нова газета» опублікувала розслідування про провокаторів, які працювали проти опозиціонерки Любові Соболь на виборах у Московську міську думу влітку 2019 року, і показала підписані ними розписки про отримання грошей за ці «замовлення».

За інформацією видання, замовником перерахованих провокацій проти Соболь є бізнесмен Євген Пригожин, якого ЗМІ називають близьким другом і «кухарем» президента Росії Володимира Путіна, а безпосередньою організацією роботи провокаторів займався політтехнолог Ігор Мангушев.

За інформацією журналістів, саме Мангушев придумав історію з «підпільним цехом», де малювали підроблені підписи за висунення Соболь. Відео про цей «цех», який нібито працював у Пресненському районі Москви, РІА «ФАН» («Федеральне агентство новин», пов’язане з бізнесменом Євгеном Пригожиним) розмістило влітку 2019 року. За це Мангушев отримав 300 тисяч рублів (близько 5 тисяч доларів).

Він погодився зустрітися з журналістами і підтвердив цю інформацію, проте не став розкривати ім’я замовника. «З огляду на те, що витік стався не з моєї вини – це проблеми замовника, – те замовлення я відпрацював, далі – не мої проблеми. У цій битві жаби з гадюкою у мене симпатій немає», – заявив Мангушев.

Мангушев – у минулому православний активіст, діяч «Ліги безпечного інтернету», борець «за незалежність Донбасу», а в 2013 році працював на «фабрику інтернет-тролів» у Петербурзі. Вона, за даними декількох розслідувань, також була пов’язана з бізнесменом Пригожиним.

Іншим матеріалом РІА «ФАН» проти Соболь було відеоінтерв’ю Арсенія Шипеленка, який представлявся в ролику колишнім активістом штабу Соболь.

За роботу над проектом «Сеня говорить» на наступний день після публікації «розслідування» Шипеленко, судячи з розписок, мав отримати не менше ніж 850 тисяч рублів (близько 13,5 тисяч доларів).

Також співробітники РІА «ФАН» показали в одному з роликів орендований будинок в Підмосков’ї, в який, за їхніми словами, опозиція «звозила з регіонів молодих людей для участі в неузгодженому мітингу» – за винагороду. Мангушев підтвердив «Новій газеті», що «будиночок з проплаченими опозиціонерами» – частина поставленого ним спектаклю: за нього він отримав, згідно з розпискою, 220 тисяч рублів (3,5 тисячі доларів).

«Нова газета» зазначає, що всі фейкові матеріали про опозицію були опубліковані відразу в декількох ЗМІ, що входять до медіагрупи «Патріот», яку пов’язують з Євгеном Пригожиним. За даними журналістів-розслідувачів, він також фінансував роботу «інтернет-тролів», які втручалися в американські вибори. Крім цього, ім’я Пригожина пов’язують з російською «приватною військовою компанією Вагнера».

Розслідування «Нової газети» про вибори в Московську міську думу підприємець не прокоментував. Як заявили журналісти видання, вони не надсилали йому такий запит.

Соболь, співробітниця Фонду боротьби з корупцією російського опозиціонера Олексія Навального, влітку 2019 року висувала свою кандидатуру в депутати Московської міськдуми. Виборчком Москви не допустив її до виборів на підставі проведеної закритим чином експертизи, яка визнала підробленими частину зібраних нею підписів.

На таких же підставах до виборів у Москві не були допущені ще близько двох десятків незалежних кандидатів, які не пов’язані з партією влади.

Це привело до масових протестів у Москві. Влада Росії називає їх «масовими заворушеннями». У справах, порушених після мітингів, кілька людей отримали реальні терміни позбавлення волі.

 
…