Новини

Мати фігуранта другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сейрана Салієва змогла отримати дозвіл на побачення з сином після дзвінка українському консулу в російському Ростові-на-Дону Тарасу Малишевському. Про це Зодіє Салієва розповіла в коментарі громадському об’єднанню «Кримська солідарність».

«У листопаді ми не потрапили. 5 грудня мені сказали, що дозвіл за листопад вже не підходить, його термін вийшов, за ним потрібно було в листопаді приходити. Я їм сказала, що там не вказані ні дата, ні час –терміну давності немає, до якого числа можна потрапити на побачення. Мені довелося зателефонувати генеральному консулу України в Ростові-на-Дону Тарасу Малишевському. Він сказав, що постарається допомогти. Дали дозвіл. Після обіду потрапила до сина», – розповіла мати Сейрана Салієва.

Зодіє Салієва додала, що її син «сильно схуд», тому що не завжди їсть ту їжу, яку дають в СІЗО.

«Він сказав: «Ми не хочемо тут багато їсти, кожен день їжу не беремо, так як один день дають їжу зі свининою, в інший день без неї», – розповіла Зодіє Салієва.

15 листопада Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і житель села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
…

Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков прокоментував зустріч у «нормандському форматі», яка відбулася на початку поточного тижня в Парижі, заявивши про відсутність «прориву»

«Зустріч не призвела до доленосного прориву. Чи відновився «нормандський формат» після значної перерви? – Так. Чи досягнуто доленосного прориву? – Ні», – цитують слова Пєскова російські ЗМІ з посиланням на «Первый канал», якому прессекретар Путіна дав інтерв’ю.

Напередодні Дмитро Пєвсков на запитання, за яких умов Кремль погодиться провести додаткові переговори для модернізації Мінських угод, заявив, що це справа Києва і «самопроголошених республік», вчергове назвавши збройний конфлікт на Донбасі «внутрішньоукраїнським».

9 грудня в Парижі пройшов саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії. Головною темою зустрічі стали пошуки шляхів мирного врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. Учасники домовилися про забезпечення режиму припинення вогню до кінця 2019 року, а також обмін утримуваними особами за форматом всіх на всіх. За підсумками зустрічі ухвалили декларацію, в якій сторони висловили прихильність Мінським угодами як базі для подальших переговорів.
…

Екіпажі російських літаків Су-27СМ і Су-30м2 під час льотно-тактичних навчань провели повітряний бій в небі над окупованим Кримом. Про це повідомила прес-служба Чорноморського флоту Росії.

«За задумом навчань, ланки чергових літаків Су-27СМ і Су-30м2 підняли по тривозі і направили на перехоплення військових літаків умовного противника, які порушили повітряний кордон Російської Федерації. Під час повітряного бою і умовного застосування ракетного і стрілецько-гарматного озброєння порушники повітряного кордону були знищені», – мовиться у повідомленні.

За інформацією російських військових, пілоти відпрацювали взаємодію з зенітно-ракетними і радіотехнічними підрозділами, питання аеронавігації, пілотування за заданим маршрутом і уникнення засобів ураження умовного противника.

Повідомляється, що в ролі противника виступили літаки зі складу іншого авіаційного підрозділу, дислокованого на військових аеродромах Криму. За інформацією відомства, всього у навчаннях взяли участь близько десяти військових літаків.

Після анексії Криму у 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що від початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі п’ять разів обстріляли позиції Збройних сил України, в результаті чого один український військовий загинув і ще один зазнав поранення.

«Противник обстріляв наші підрозділи із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 міліметри, гранатометів різних систем та кулеметів великого калібру. Зафіксовано також вогневу активність ворожих снайперів», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинувачують ЗСУ в обстрілі села Староласпа та околиць Горлівки. В угрупованні «ЛНР» зведених даних про бойові дії не наводять.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

У фігуранта другого сімферопольського «справи Хізб ут-Тахрір» Шабана Умерова, який перебуває у СІЗО Сімферополя, стався напад. Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Назіма Шеіхмамбетова.

«У слідчому ізоляторі вже тривалий час він відчуває біль в області серця, це супроводжується головними болями, пересиханням у роті, ознобом, ускладненим диханням. Кілька тижнів тому у нього був досить серйозний напад. Завдяки сусідам по камері йому вдалося відновити трошки свій стан, тобто вийти з критичного становища», – розповів адвокат.

Він повідомив, що направив заяви на ім’я начальника медсанчастини та на адресу адміністрації СІЗО, щоб вони вжили відповідних заходів і надали Умерову медичну допомогу.

«Загалом Шабан аг’а виглядає наскільки можна так сказати, непогано, але схуд. Передав усім слова подяки за підтримку і за підтримку його сім’ї», – додав адвокат.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Всього було затримано 24-х активістів.

Обвинуваченими у цій справі проходять 25 кримських татар, 23 з яких вивезено в СІЗО Ростова-на-Дону, Таганрога і Шахти, один – Раім Айвазов – перебуває в СІЗО Сімферополя, ще один – Едем Яячіков – зник, його місце перебування невідоме з 27 березня.

Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» після масових обшуків 27 березня в анексованому Криму, закликавши до їх негайного звільнення з російського СІЗО. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики Дезіра викликають «подив».
…

14 грудня ПЦУ проводить розширений архієрейський собор з нагоди річниці створення єдиної помісної церкви
…

Печерький суд Києва вночі 14 грудня взяв під варту без можливості внесення застави сержанта Сил спеціальних операцій, музиканта Андрія Антоненка.

Антоненка заарештовано на два місяці – до 8 лютого.

Вдень 13 грудня суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк задовольнив клопотання прокуратури та відправив одну з підозрюваних – військового медика Яну Дугарь – під цілодобовий домашній арешт.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.
…

Лауреатами нагороди «Світло справедливості» у 2019 році стали громадські активісти Дмитро Карабчук та Юлія Мельник-Пашковська.

Церемонія вручення відбулася 13 грудня в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Організатором заходу виступив Інститут лідерства та управління Українського католицького університету.

Юлія Мельник-Пашковська – співзасновниця і керівниця екологічної громадської організації «Еколтава». Як сказано на сайті проєкту, це незалежне об’єднання експертів та екологічних активістів, яке базується у Полтаві, але діє по всій Україні, допомагаючи будувати громади, в яких сміття сортується та переробляється, а енергія споживається ощадно.

Мельник-Пашковська також є кампейнеркою 350.org з відновлюваних джерел енергії у регіоні Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії, організатором екологічних акцій та представником на світових заходах з кліматичних питань.

«Працювати в кліматичному русі складно, бо іноді тяжко любити людей, які знищують природу, а ще зміни відбуваються повільно. Це забирає багато енергії. Тому ми всі часто вигораємо, але я бачу активістів такими феніксами, які вмирають і вкотре народжуються, щоб знову нести своє світло справедливості. Ця нагорода – це визнання важливості теми охорони довкілля, його раціонального використання, не тільки для сьогодення, але і для майбутнього», – сказала активістка.

Дмитро Карабчук – координатор напрямку охорони лісів у Всесвітньому фонді природи (WWF) в Україні. Працюючи у природоохоронних неурядових організаціях, у співпраці з US Forest Service та Інтерполом займався питанням виявлення та протидії незаконним вирубкам, розвитком громадського контролю за діяльністю лісової галузі, покращенням комунікації між лісівниками та громадськістю, а також – впровадженням сучасних закордонних підходів у лісівництві України.

«Ця нагорода – це визнання важливості теми охорони довкілля, його раціонального використання, не тільки для сьогодення, але і для майбутнього. Це показник того, що наша непроста спільна праця багатьох людей у сфері екології є побачена, почута і, сподіваюся, знайде відгук у серці кожного небайдужого», – зазначив Карабчук.

Нагорода заснована канадійкою українського походження Анастасією Шкільник і вручається «за моральне і духовне лідерство в Україні» в пам’ять про її батька Михайла Шкільника, громадського і політичного діяча часів Української Народної Республіки.

«Ця нагорода відзначає особливих людей за їхню здатність запалити світло справедливості у темних щілинах людської душі та вказати шлях до більш людяного суспільства», – сказала про премію Анастасія Шкільник.

У 2017 році лауреаткою премії стала Наталка Седлецька – авторка і ведуча програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

У 2018-му премією був відзначений дослідник і соціолог Леонід Фінберг. До цього премії отримували Надія Савченко, Євген Сверстюк, Мустафа Джемілєв та Лариса Заливна.

Для визначення переможця нагороди «Світло справедливості» впродовж року збирається капітула, яка спочатку визначається зі сферою, з якої буде обрано лауреата, а потім визначає претендентів. До складу капітули входить Владика Борис (Ґудзяк), Мирослав Маринович, Данило Білак, Джим Кінгем, Василь Мірошниченко, Марта Коломиєць, представник Української Католицької фундації з Чикаго Олександр Кузьма.
…

Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід Юлії Кузьменко, підозрюваній у вбивстві журналіста Павла Шеремета – арешт до 8 лютого наступного року. Рішення оголосили близько 23:00 за київським часом.

Присутні в залі кричать «Юлі – волю!»,«Ганьба» та інші гасла проти очільників силових відомств та судді, також чути погрози і нецензурщину щодо прокурорів та журналістів.

Адвокат Владислав Добош заявив про намір подавати апеляцію. 

Прокуратура просила взяти Кузьменко під варту без права застави. За версією слідства, саме вона підкладала вибухівку під машину загиблого журналіста.

Адвокат Добош заявляв про те, що у його підзахисної є алібі, яке може підтвердити її чоловік, а також наполягав на тому, що Кузьменко не можна обирати запобіжний захід у вигляді арешту, оскільки у неї наступного тижня заплановано декілька операцій.

Юлія «Лиса» Кузьменко – дитячий хірург, що також надавала допомогу військовим під час АТО.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

Вдень 13 грудня суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк задовольнив клопотання прокуратури та відправив одну з підозрюваних – військового медика Яну Дугарь – під цілодобовий домашній арешт.
…

Юридичний комітет Палати представників Конгресу США рекомендував оголосити імпічмент президентові Дональду Трампу за двома статтями: зловживання владою та перешкоджання розслідуванню конгресу про його ймовірні спроби змусити Україну розслідувати справу щодо сина його політичного суперника.

Підтвердження демократичною колегією двох статей імпічменту 13 грудня створює основу для голосування повною палатою представників наступного тижня.

«Сьогодні це урочистий і сумний день», – заявив голова комітету Джеррі Надлер, додавши, що повна палата «діятиме оперативно».

Трамп, який заперечує будь-які правопорушення, опублікував багато твітів із критикою цього процесу щодо себе. 

Прессекретар Білого дому Стефані Гришам заявила, що Трамп «сподівається отримати в Сенаті справедливе поводження та дотримання процедурних моментів, у чому комітет продовжує ганебно відмовляти йому».

У США ведеться розслідування про можливість імпічменту Трампа через звинувачення в тиску на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену.

Трамп називає розслідування «полюванням на відьом», вказуючи на розшифровку його розмови із Зеленським як на доказ того, що він не порушив жодного закону. Республіканці підтримують президента.
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков та уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова обговорили справу засудженого в Італії військовослужбовця Національної гвардії України Віталія Марківа із послом Італії Давідом Ла Челілією.  

Денісова подякувала італійський стороні за надану можливість зустрітися з ув’язненим українським громадянином, акцентувавши на важливості неухильного дотримання прав Марківа відповідно до зобов’язань держав, визначених рамками Загальної декларації прав людини Генеральної асамблеї ООН.

У липні італійський суд засудив Нацгвардійця Віталія Марківа до 24 років в’язниці, визнавши його «активним співучасником умисного убивства» італійського фотографа Адреа Рокеллі 5 років тому під час бойових дій на Донбасі.

10 жовтня суд присяжних Павії поширив мотиваційну частину вироку солдатові. У документі сказано, що суд вирішив засудити Віталія Марківа «за фізичне сприяння та активну участь в убивстві італійського фоторепортера і його російського перекладача».

За даними Офісу президента України, розгляд апеляції на вирок очікується навесні 2020 року.
…

Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков порадив президенту України Володимиру Зеленському «не піднімати питання Криму».

«Краще Путіну тиснути руку, не піднімаючи питання про Крим. Це точно можна сказати. А що стосується Донбасу, то ми вже говорили: тут треба не Путіну тиснути руку, а виконувати Мінські домовленості. Тоді можна буде всім один одному потиснути руки і привітати з тим, що українці вирішили свій внутрішньоукраїнський конфлікт», – сказав Пєсков.

На запитання, за яких умов Кремль погодиться провести додаткові переговори для модернізації Мінських угод, Пєсков відповів: «Тут навіть не треба Кремль питати».

«Тут потрібна обопільна воля сторін конфлікту, а сторонами конфлікту є, з одного боку, Київ, а з іншого – «самопроголошені республіки», – стверджує Пєсков.

Увечері 12 грудня Зеленський заявив, що під час зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі потиснув руку російському президенту Володимиру Путіну, і зазначив, що готовий повторити це, якщо Україні повернуть окуповані території.
…

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка звернувся до прем’єр-міністра України Олексія Гончарука з проханням переглянути обсяги штрафних санкцій за порушення вимог пожежної небезпеки, повідомляє Генеральна прокуратура України 13 грудня.

«Наявна відповідальність – штраф для громадян у розмірі 8,50-119 гривень та посадових осіб – 34-170 гривень – не є належним важелем впливу», – йдеться в повідомленні пресслужби Генпрокуратури.

За даними ГПУ, протягом 2019 року було пред’явлено 76 позовів про визнання протиправною бездіяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, 68 з них суди задовольнили.

Читайте також: Хроніка пекла. На місці пожежі в Одеському коледжі завершено 10-денну пошукову операцію​

Згідно з Кримінальним кодексом, найбільші штрафи (від 50 до 120 неоподатковуваних мінімумів) передбачені за порушення правил пожежної безпеки, якщо пожежа внаслідок цього призвела до значних майнових збитків та шкоди здоров’ю людей.

Вранці 4 грудня в одеському коледжі економіки і права почалася пожежа, загинули 16 людей. 11 грудня було обрано запобіжний захід (цілодобовий домашній арешт) для єдиного наразі підозрюваного у справі – директорки Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу Любові Кочерги. Її підозрюють у службовій недбалості.
…

Депутатка Верховної Ради Яна Зінкевич (фракція «Європейська солідарність») заявляє, що одна з підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета була в зоні бойових дій на Донбасі, коли стався злочин.

«Вранці будемо пробиватися до Яни Дугарь. На фото – довідка, яка підтверджує перебування Яни в АТО на момент вбивства Шеремета. Докази, які були надані щодо Яни, навіть абсурдні за своєю суттю і притягнуті за вуха», – написала Зінкевич у фейсбуці.

У довідці про участь особи в антитерористичній операції говориться, що старший солдат Яна Дугарь в період з 3 червня 2016 року до 26 вересня 2016 року брала участь в АТО на території Донецької та Луганської областей.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

 
…

Сіпвробітники поліції вночі 13 грудня провели нічний обшук у помешканні подружжя волонтерів Євгена та Наталії Акастьолових. Про це самі Акастьолови повідомили у фейсбуці.

У коментарях до свого повідомлення Євген Акастьолов заявив, що обшук стосується справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Поліцейські залишили помешкання близько 5:00 13 грудня.

Наталія Акастьолова повідомила, що пережила гіпертонічний криз і змушена була викликати швидку допомогу.

Євген Акастьолов під час Революції гідності був заступником командира Першої сотні, його дружина допомагає пораненим військовим у шпиталях.

Поліція про обшук та його результати наразі не повідомляла.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

 
…