Новини

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що через сьогоднішній обстріл підтримуваними Росією бойовиками міста Мар’їнка на Донеччині поранень зі стрілецької зброї зазнала цивільна особа.

«Громадянка Юлія Т. пересувалась містом зі своєю трирічною дитиною. Ворог здійснив кілька пострілів. Куля влучила постраждалій в грудну клітку та плече зліва. Необхідну первинну медичну допомогу жінці було надано військовослужбовцями Об’єднаних сил. Зараз вона знаходиться в лікарні міста Курахове. За оцінками медиків, стан пораненої стабільний», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Раніше сьогодні у Міноборони, коли звітували про цей обстріл, казали, що постраждалих серед українських військових немає.

На ресурсах угруповання «ДНР» інформації про цей обстріл немає, натомість бойовики звинувачують ЗСУ в обстрілі села Старомихайлівка, неподалік Донецька і викликані цим пошкодження будинків.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Прокуратура Київської області оскаржила рішення Бориспільського міськрайонного суду про обрання політику Олегу Ляшку запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, повідомляє пресслужба 25 листопада.

«Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2019 частково задоволено клопотання Бориспільської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного Олега Ляшка та застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Не погоджуючись із вказаним рішенням, прокуратурою 22.11.2019 до Київського апеляційного суду скеровано апеляційну скаргу із вимогою про її скасування та обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», – йдеться в повідомленні.

Дата розгляду апеляційної скарги судом не визначена, зазначили в прокуратурі.

Бориспільська місцева прокуратура просила суд взяти під варту Олега Ляшка.

18 листопада йому вручили підозру за частиною 2 статті 346 ККУ (погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча, а саме умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій цієї статті, середньої тяжкості тілесних ушкоджень чи легких тілесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій у зв’язку з їх державною або громадською діяльністю). Вказані дії караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.

Між колишнім народним депутатом Олегом Ляшком та чинним парламентарем від «Слуги народу» Андрієм Герусом сталася сутичка в залі офіційних делегацій аеропорту «Бориспіль». Відео інциденту у себе на Facebook оприлюднив колишній народний депутат та соратник Ляшка Ігор Мосійчук.

У відповідь Герус написав, що «все нормально, постраждала тільки сорочка».
…

Рівень покриття України інтернетом доходить до 70%, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми проводимо дослідження. Регулятор нам дає дані, що на 62% покрита країна. Але це не про мобільний, а про швидкісний інтернет. Але ми вже бачимо, коли почали занурюватися і шукати додаткові джерела досліджень, що вже десь до 70% ми доходимо. Але ми скоро вже опублікуємо ці дані. Наша мета – на 90-100%», – сказав Федоров в етері програми «Суботнє інтерв’ю».

Він заявив, що українська влада планує реалізувати цю мету до 2022 року.

17 травня п’ятий президент України Петро Порошенко підписав указ про заходи для запровадження системи мобільного зв’язку п’ятого покоління (5G).

У липні шостий президент Володимир Зеленський підписав указ про поліпшення доступу до зв’язку четвертого покоління (4G) по всій країні до кінця року.

 
…

Найстаршій українській громадській організації в Чехії – «Українській ініціативі в Чеській Республіці» – виповнюється 25 років. Метою її заснування в 1994 році була потреба згуртувати українську громаду, яка зростала не тільки в Празі, але й у інших великих чеських містах – Брно, Плзень та Градец-Кралове.

«Українська ініціатива» ставить своєю метою підтримку, розвиток і захист інтересів українців в Чехії, популяризацію української історії, культури, традицій України в чеському суспільстві, а також розвиток і збагачення українсько-чеського діалогу.

Першою очолила «Українську ініціативу» Лідія Райчинець-Затовканюк, якій вдалося згуртувати навколо себе і залучити до громадського і культурного життя значну частину громади. Нині «Українська ініціатива» належить до найактивніших українських громадських організацій в Чехії.

Також відзначає свій 15-літній ювілей самодіяльний творий український колектив «Джерело», заснований в листопаді 2004 року в Празі. Як зазначають члени колективу, їх «об’єднує любов до рідної землі, рідної пісні та народної творчості, необхідність у спілкуванні рідною мовою». 

З ювілеями українців у Празі на урочистому засіданні привітали  міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек, а також посол України в Чехії Євген Перебийніс.
…

Президент Володимир Зеленський нагородив орденом княгині Ольги польську кінорежисерку Аґнєшку Холланд, журналістку Washington Post Енн Еплбом та радницю канцелярії уряду Литовської Республіки Діану Варнайтє, а також голову Асоціації прибалтійських українців у місті Клайпеда Леоніда Трегуба – хрестом Івана Мазепи.

Указ про це від 22 листопада оприлюднено на сайті глави держави. Як мовиться в указі, нагороди присуджено «за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу – Голодомору 1932–1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор».

Незабаром в український прокат виходить фільм «Ціна правди» про Голодомор в Україні польської режисерки Аґнєшки Холланд (інша назва «Ґарет Джонс» або «Містер Джонс»). Світова прем’єра цієї стрічки відбулася 10 лютого в рамках 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Книжка американсько-британської журналістки та історика Енн Еплбом «Червоний голод: війна Сталіна проти України» вийшла восени 2017 року в Британії та США.

У 2018 році видавництво Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору видало книжку в перекладі українською. Того ж року Форум видавців у Львові визнав її найкращою в номінації «Історія».

23 листопада в Україні та світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору-геноциду 1932–1933 років.​ Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.​

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
…

За три-п’ять років всі послуги в Україні будуть на єдиному сайті, заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми не будемо туди відразу всі послуги, які до цього були створені, які якось криво працюють, додавати. Ми будемо тільки на портал додавати нові послуги, які ми відцифровуємо, де ми міняємо дизайн, де ми міняємо логіку отримання послуг. Тобто на початку буде декілька послуг, але кожного місяця вони будуть додаватися. І ми сподіваємося, що за 3-5 років всі послуги в державі будуть відцифровані і будуть на єдиному порталі», – сказав Федоров в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він розповів, що на першому етапі планують відцифрувати всі документи, включно з водійськими правами, техпаспортом та паспортом громадянина.

«Що стосується порталу? На порталі ми будемо запускати перші послуги – це відкриття ФОП, це відкриття ТОВ, це допомога при народженні і «Є-Малятко». Це будуть перші послуги», – зазначив міністр.

За його словами, внутрішнє завдання влади – вийти на відцифрування і запуск чотирьох послуг на місяць, починаючи з весни.

«Тобто ми хочемо змінити мислення наших людей, ми хочемо зробити так, щоб через рік всі не думали про пластик, а могли спокійно пересуватися країною, маючи просто смартфон. Я думаю, що на початку наступного року ми вже запустимо паспорт в електронному форматі, де буде можливість отримати якісь послуги вже по паспорту, який є вже в тебе у смартфоні», – заявив Федоров.

Він повідомив, що в листопаді в тестовому режимі почали видавати паспорти з електронним підписом.

«Я сподіваюся, що у наступному році всі в країні почнуть їх отримувати. Наприклад (у світі таких рішень дуже мало), можна буде просто долучити картку до смартфону і авторизуватися у додатку. Такі будуть у нас «діджитальні фішки», – заявив Федоров.

23 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що його команда прагне зробити «країну в смартфоні».

Пізніше на той час перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів заявив, що в Україні щонайменше три роки діють цифрові сервіси, якими громадяни можуть скористатися за допомогою смартфонів. Він повідомив, що тільки на урядовому порталі можна отримати 125 публічних послуг повністю онлайн.
…

Міністр економіки та енергетики Німеччини Петер Альтмаєр порівняв вільний доступ до інтернету до прав на освіту та медичну допомогу, повідомляє Deutsche Welle. Про це він заявив 24 листопада напередодні форуму у Берліні, присвяченому цій темі.

За словами Альтмаєра, інтернет повинен залишатися «глобальним і вільним» також для країн, що розвиваються, і це стосується не тільки урядових, а й неурядових секторів.

Україна опинилася в списку «частково вільних країн» у рейтингу «Свобода в мережі-2019», складеному правозахисною організацією Freedom House. Серед країн пострадянського простору вище за Україну розташувалися Киргизстан, також визнаний «частково вільним», а також цілком «вільні» Вірменія та Грузія. Водночас «невільними» визнані Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Узбекистан та Росія.

Як ідеться в тексті, українські політики намагаються маніпулювати суспільною думкою в мережі, і число таких випадків зросло перед президентськими виборами 2019 року в Україні. 

Тим часом, інша правозахисна організація Amnesty International  вказує на загрози правам людини з боку великих корпорацій та соцмереж, які збирають та акумулюють велику кількість особистої інформації про людей. 

В Amnesty International нагадали про скандал навколо компанії Cambridge Analytica, «який показав, на скільки легко інформацію про людину можуть використати не за призначенням непередбачуваним шляхом з метою маніпуляції ними та впливу». У 2018 році компанію звинувачували у зловживанні особистими даними десятків мільйонів користувачів соціальної мережі Facebook для втручання у вибори президента США на користь Дональда Трампа.
…

У 2006 році парламент України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народ
…

Начальник Генерального штабу, головнокомандувач Збройних сил України генерал-лейтенант Руслан Хомчак назвав мародерами тих, хто розграбував захоплені росіянами українські військові кораблі за час, коли вони були під контролем Росії.

«Я так розумію, що це не військові працювали, це мародери. По-іншому я не можу назвати тих істот, які так вчинили з військовим кораблем», – сказав генерал агентству «Укрінформ», перебуваючи в Брюсселі.

Хомчак підтвердив, що всі повідомлення щодо стану, в якому українська сторона отримала від росіян катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу», й інформація про їхнє розграбування правдиві.

«Коли їх (кораблі) забирали, був складений акт, все було описано. Те, що мені доповів командувач ВМС, – це навіть соромно коментувати. Як військова людина можу зрозуміти, чому Росія зняла з кораблів засоби зв’язку і навігації. Але коли мені говорять, що вони навіть в гальюні унітази познімали – цього я не розумію. Коли мені кажуть, що на «Яни Капу», на буксирі, познімали оці трубопроводи мідні, як кольоровий метал…» – сказав він.

При цьому генерал Хомчак, який перебував у Брюсселі для участі в заходах у рамках засідання Військового комітету Європейського союзу, підтвердив, що українська сторона, має намір швидко відремонтувати ці кораблі, і вони продовжать службу в ВМС України.

Так само, як і Хомчак, мародерством назвали ставлення російських військових до захоплених українських кораблів і члени їхніх екіпажів. Зокрема, один із них, старший матрос Андрій Артеменко, старший комендор малого броньованого артилерійського катера «Бердянськ», розповів проєктові Крим.Реалії, що розголошувати інформацію про стан кораблів члени екіпажу не можуть, але можуть сказати, що «кораблі в не дуже хорошому стані».

Президент України Володимир Зеленський, який відвідав кораблі після їхнього повернення до порту Очакова ввечері 20 листопада, заявляв, що на їхній ремонт після перебування під контролем Росії піде три місяці.

Представники Росії наголошували, що повертають катери і буксир, як вони раніше звільнили захоплених у полон військових, не через рішення Міжнародного трибуналу з морського права, яке вимагало від Кремля повернути і полонених, і захоплене майно, а, мовляв, через закінчення слідчих дій у кримінальній справі про нібито «незаконний перетин російського державного кордону» українськими моряками.

Їх із кораблями Росія захопила 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії. Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону». Кораблі Росія назвала «речовими доказами» в кримінальній справі, які «передані Україні на відповідальне збереження», військових так само раніше звільнили під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у кримінальній справі, яку там так і не закрили.
…

У низці країн Заходу разом із Україною вшанували День пам’яті жертв Голодомору в Україні – з заявами виступили чільні посадовці й дипломати цих країн.

«Ми разом із народом України з сумом згадуємо всіх, хто втратив життя під час трагічного періоду Голодомору 1932–33 років», – заявив, зокрема, тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор. «Це була трагедія, це був злочин. Ухвалювалися закони, які посилювали голод. Один з них – «закон про п’ять колосків». Ці колоски пшениці нагадують нам про загиблих. Ми ніколи не забудемо Голодомор, його жертв і злочин проти людяності. Ми з Україною», – сказав він.

А у Вашингтоні з заявою про вшанування пам’яті мільйонів українців, які загинули 86 років тому під час Голодомору, виступив Державний департамент США. «Ми разом з усім світом пам’ятаємо про невинні жертви часів Голодомору і запевняємо у своїй підтримці демократичної, заможної та суверенної України», – заявила речниця Держдепартаменту Морґан Ортаґус.

У Канаді з заявою з нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору виступив прем’єр-міністр Джастін Трюдо. Він, зокрема, заявив: «Із 1932 по 1933 рік тоталітарний радянський режим влаштував кампанію голоду по всій Україні. Мільйони загинули, ще незліченна кількість людей була арештована, депортована або страчена в перебігу геноциду, що мав на меті зламати їхню волю. Перед обличчям цих жахів народ України пережив усі ці жахи і вистояв, захистив свою мову, культуру і свою національну тотожність… Занадто багато років винуватці Голодомору заперечували його існування і приховували весь обсяг невимовних страждань від міжнародної спільноти. Кожному з нас належить робити все, щоб їхні історії ніколи не були стерті. Тільки пам’ятаючи про жінок, чоловіків та дітей, які загинули, ми можемо запобігти майбутнім злодійствам і захищати права людини скрізь, де вони опиняються під загрозою».

«Сьогодні і щодня Канада непохитна в нашій підтримці народу і уряду України, її суверенітету і територіальної цілісності, а також їхній роботі для побудови світлого і квітучого майбутнього», – додав Трюдо.

Посольство Франції в Україні, зі свого боку, заявило: «Франція разом з українським народом вшановує пам’ять жертв Голодомору. Ніколи не забудемо цю величезну трагедію, яка глибоко травмувала Україну та всю Європу».

Зі схожою заявою виступило посольство Австралії в Україні. «Сьогодні ми згадуємо пам’ять мільйонів невинних українців, які загинули під час свідомо влаштованого голоду 1932–33 років. Запалюємо свічку і пам’ятаємо про Голодомор», – заявили в посольстві.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус зі своєю заявою виступив іще напередодні, 22 листопада, коли він зустрічався у Вільнюсі з віцепрем’єр-міністром України Дмитром Кулебою. «Ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору, геноциду українського народу, який здійснив жорстокий сталінський режим 86 років тому. Ніколи не можна забувати злочини проти людяності, скоєні тоталітарними режимами», – заявив він.

У четверту суботу листопада – цього року 23 листопада – в Україні і світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору 1932–1933 років. Цього дня, зокрема, о 16-й годині також влаштовують акцію «Запали свічку пам’яті» – щоб долучитися, досить запалити свічку на своєму вікні.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

У перебігу судового процесу в Україні в 2009–2010 роках над організаторами Голодомору було, зокрема, встановлено, що кількість людських втрат від Голодомору 1932–1933 років становить 3 мільйони 941 тисячу осіб. Крім того, за даними Служби безпеки України, втрати українців у частині ненароджених через Голодомор становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.
…

У російській владі в окупованому Криму все ще сподіваються на запуск поромного сполучення з Туреччиною після того, як стало відомо, що Міністерство закордонних справ Туреччини заперечило таку можливість.

Як заявив голова російської влади у Криму Сергій Аксьонов інформагентству «ТАСС» із сусідньої Росії, в них «усе готове для запуску процесу». Але, зауважив він, «це політичне питання», і «має бути рішення нашого президента (президента сусідньої Росії Володимира Путіна – ред.), турецької сторони».

Попереднього дня, 22 листопада, стало відомо, що МЗС Туреччини заперечило можливість відновити поромне сполучення з окупованим Кримом, яке існувало якийсь час після окупації українського Криму Росією.

Як повідомив у твітері посол України в Туреччині Андрій Сибіга, «Міністерство закордонних справ Туреччини на звернення посольства спростувало черговий «фейк» російської пропаганди про нібито відновлення морського сполучення Керч – Зонгулдак».

Про нібито запуск порома між Керчю в окупованому Криму і турецьким Зонгулдаком заявила раніше того дня директорка російської неурядової організації «Південний регіональний центр підтримки експорту» Наталя Сєрова. Але так званий «міністр транспорту» в російській владі, яка наразі фактично діє на півострові, Сергій Карпов уточнив, що хоча в Криму готові поновити таке сполучення, але фактично воно так і не почалося.

Туреччина підтримує Україну в її протистоянні агресії Росії, в першу чергу в питанні про незаконність окупації Криму, але до санкцій багатьох країн проти Москви за це не приєднувалася і тривалий час не перешкоджала фактичній торгівлі з цією окупованою частиною України. Зокрема, Туреччина час від часу припиняла приймати судна, що йшли з офіційно закритих урядом України кримських портів, але потім знову поновлювала це.

Та 2017 року влада Туреччини врешті остаточно ухвалила заборону приймати в турецьких портах усі судна, що прибувають із портів Криму. Щоправда, за повідомленнями, цю заборону обходять через захід суден по дорозі між Кримом і Туреччиною до портів Росії, так що саме російські порти стають офіційними пунктами виходу чи прибуття цих суден.

Уряд України після окупації Криму Росією 2014 року офіційно оголосив усі порти півострова закритими для суден під іноземними прапорами. Відтак заходження таких суден у ці порти розглядається Україною як порушення норм міжнародного права, як дії, що підривають суверенітет країни, а також як порушення законодавства України. Такі дії тягнуть за собою відповідальність судновласників, операторів і капітанів суден, у тому числі кримінальну.
…

Тимчасовий повірений у справах Сполучених Штатів в Україні Вільям Тейлор висловив солідарність з Україною в День пам’яті жертв Голодомору. Відеозвернення Тейлора оприлюднило посольство США в Києві.

У своєму зверненні представник США нагадав, що голод 1932-1933 років мав штучний характер і був наслідком дій влади СРСР.

«Це була трагедія, це був злочин. Ухвалювалися закони, які посилювали голод. Один з них – закон про п’ять колосків. Ці колоски пшениці нагадують нам про загиблих. Ми ніколи не забудемо Голодомор, його жертв та злочин проти людяності. Ми з Україною», – сказав Тейлор.

Повідомлення з нагоди роковин оприлюднило також посольство Австралії в Україні.

«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять мільйонів невинних українців, які загинули під час штучного голоду 1932-1933 років. Ми запалюємо свічки і пам’ятаємо Голодомор», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.

Читайте також: Чверть Донбасу померло від Голодомору, а втрати грецького населення Приазов’я досягли 30% – історик Марочко​

23 листопада в Україні та світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору 1932-1933 років. У цей день о 16:00 пройде акція «Запали свічку пам’яті» – щоб долучитися, достатньо запалити свічку на своєму вікні.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Читайте також: Невідомі фото Голодомору інженера Вінербергера

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.​
…

У Верховній Раді України 22 листопада зареєстрований проєкт закону про внесення змін до статті 1 закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», йдеться на сайті парламенту.

Сам текст законопроєкту поки відсутній на сайті Верховної Ради.

Стаття 1 вказаного закону, до якої депутати хочуть внести зміни, визначає термін дії закону. Там прописана дата – до 31 грудня 2019 року включно.

Повідомляється, що його ініціаторами є народні депутати Віктор Медведчук, Юрій Бойко, Вадим Рабінович, Нестор Шуфрич, Тарас Козак, Василь Німченко, Юрій Загородній та Олександр Колтунович.

3 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що буде розроблений новий закон про так званий «особливий статус Донбасу», і він буде написаний «разом з усім українським суспільством».

18 листопада міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що варто мати напрацювання щодо законопроєкту до зустрічі лідерів у «нормандського форматі». Того ж дня голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що новий законопроєкт про «особливий статус Донбасу» буде розроблятися після зустрічі в «нормандського форматі».

Закон про особливий порядок самоврядування на Донбасі Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що особливий порядок на окремих територіях буде введений «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України».

У жовтні 2017 року парламент продовжив дію закону на рік, а у жовтні 2018-го – ще на рік – до 31 грудня 2019 року включно.
…