Шевченківський районний суд узяв під нічний домашній арешт бізнесмена Олексія Алякіна, чоловіка депутатки Верховної Ради від «Слуги народу» Анни Скороход (нині її виключили з фракції). Це підтвердила у коментарі Радіо Свобода речниця прокуратури Києві Надія Максимець.
«Ми звернулися з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою до вирішення питання про екстрадицію на запит іноземної держави. Суд обрав домашній арешт з дев’ятої вечора до сьомої години ранку», – сказала вона.
За інформацією речниці, на Алякіна поклали обов’язок носити електронний браслет, з’являтися на виклик прокурора або суду та не змінювати місця проживання.
«Буде підготовлена апеляційна скарга, будемо оскаржувати це рішення в апеляційному порядку», – зауважує Надія Максимець.
Як зазначила речниця, зараз триває екстрадиційна перевірка Олексія Алякіна, прокуратура Києва очікує дані від колег із Чернігівської області.
Як раніше повідомили у Генпрокуратурі, громадянина Росії Олексія Алякіна затримали ще 14 листопада через те, що він перебував у міжнародному розшуку за підозрою в шахрайстві в особливо великих розмірах.
Того ж дня його дружина Анна Скороход заявила про тиск на її сім’ю з боку влади України і правоохоронців через її голосування у Верховній Раді.
Водночас голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що фракція жодного стосунку до справи не має.
15 листопада фракція Верховної Ради «Слуга народу» виключила зі свого складу народних депутатів Анну Скороход і Антона Полякова. Народний депутат від «Слуги народу» Іван Шинкаренко в ефірі каналу «Рада» розповів, що виключення Полякова обґрунтовують його «неетичною поведінкою всередині фракції».
Заступник керівника офісу президента Володимира Зеленського Юлія Ковалів повідомила про підписання ним закону про відокремлення газотранспортної системи від НАК «Нафтогаз» – так званий анбандлінг.
«Закон забезпечує необхідні умови для виконання зобов’язань України щодо відокремлення діяльності з транспортування газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи відповідно до європейського законодавства. Попри намагання блокувати та затягувати прийняття рішень, Україна впевнено рухається на шляху до європейської інтеграції та демонструє готовність до сертифікації оператора газотранспортної системи відповідно до правил ЄС та Третього енергетичного пакету», – написала вона у фейсбуці.
31 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про анбандлінг «Нафтогазу». Документ передбачає, що ГТС залишиться у державній власності, однак для управління нею буде створено окрему компанію-оператора, на яку «Нафтогаз» впливати не зможе.
Анбандлінг «Нафтогазу» одна з умов, які дадуть можливість Україні могла укласти новий контракт про транзит газу з Росією за європейськими правилами, зазначав раніше глава Міненерго Олексій Оржель.
У липні компанія «Нафтогаз» заявляла, що негайне проведення відокремлення оператора газотранспортної системи зараз неможливе через чинний транзитний контракт з російським «Газпромом».
Наразі «Нафтогаз України» здійснює повний цикл операцій розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання нафти і газу, постачання природного і скрапленого газу споживачам. Відокремлення функцій, зокрема, транспортування газу вимагає, серед іншого, так званий Третій енергопакет нормативних актів Європейського союзу, втілити які зобов’язалася й Україна. «Нафтогаз України» є одноособовим акціонером компанії «Укртрансгаз», яка займається транспортуванням газу.
Реформа «Нафтогазу» передбачає проведення демонополізації компанії. Оператор української ГТС має бути виділений в юридичну особу, не пов’язану ні з «Нафтогазом», ні з іншими підприємствами, які займаються видобутком і генерацією енергії. …
Верховна Рада 15 листопада у першому читанні підтримала законопроєкт про скасування держмонополії на виробництво спирту. Відповідне рішення підтримали 293 депутати.
У разі остаточного ухвалення законопроєкту виробництво спирту буде дозволено приватним компаніям за наявності відповідних ліцензій.
Також документом пропонується провести повну лібералізацію експорту спирту з України. Щоб захистити українського виробника, зазначається у законопроєкті, імпорт спирту до 1 2022 року зможуть здійснювати уповноважені Кабінетом міністрів державні підприємства. …
Washington’s defense cost-sharing demand could hurt the U.S.-South Korean alliance, said a former military general, suggesting the demand seems to stem from “a new paradigm” the Trump administration has adopted.
Bernard Champoux, a retired three-star general who served as commander of the Eighth Army in South Korea during the Obama administration, said he is “concerned about the impact” the increased cost-sharing demand “will have on the alliance.”
The U.S. has been asking South Korea to pay more for keeping about 28,500 American troops in South Korea in the cost-sharing deal set to expire at the end of this year.
In the last round of negotiations for the Special Measures Agreement (SMA) held in October in Honolulu, Washington asked Seoul to pay about $5 billion for next year, an amount that is more than five times the $924 million Seoul agreed to shoulder for this year.
New cost-sharing paradigm
Champoux said the U.S. demand for the increased defense cost-sharing stems from a “new paradigm” adopted by the Trump administration.
Champoux said the increased cost-sharing demand “is not a negotiating tactic because this is the result of a new paradigm.” He continued, “It’s perhaps consistent with the way this administration has looked at the burden sharing of all our allies, to include Japan and the NATO allies.”
As a way of pushing his “American First” policy, a slogan Trump used in his presidential campaign, Trump has given a priority to U.S. national economic interests in broad-ranging foreign policy issues including trade and military alliances.
The approach had Trump declaring the North Atlantic Treaty Organization (NATO), America’s military alliance with North American and European countries, was “obsolete” and costing too much in January, only to roll back to say, “It’s no longer obsolete” in April.
For years before he entered the political arena, Trump had complained that U.S. allies did not pay the U.S. enough for bases and troops used in their defense and, earlier this year, pushed for the “Cost Plus 50” plan.
“Wealthy, wealthy countries that we’re protecting are all under notice,” said Trump in January.
Trump has backed away from pushing the plan, and it is uncertain whether it will become official U.S. policy, but the idea is being played out in Washington’s defense cost-sharing negotiations with Seoul.
Mark Milley, chair of the U.S. Joint Chiefs of Staff, said the American public needs an explanation of how much it costs for U.S. forces to defend wealthy countries like South Korea and Japan. He made the remark while en route to Tokyo on Sunday. He arrived in Seoul on Wednesday and met with South Korean General Park Han-Ki for the Annual Military Committee Meeting.
“The average American looking at the forward deployed U.S. troops in South Korea and Japan asks some fundamental questions: Why are they needed there? How much does it cost? These are very rich and wealthy countries, why can’t they defend themselves?” Milley said.
He continued, “It is incumbent on us … to make sure we adequately explain how the U.S. military is a stabilizing force in Northeast Asia.”
Ahead of Milley’s trip, Randall Schriver, assistant defense secretary for Indo-Pacific Security Affairs, said the U.S. allies “have to be willing to pick up a larger share of the burden, as the president has emphasized globally, not just related to South Korea.”
Champoux says Washington’s steep increase in Seoul’s burden of defense cost could impact the alliance in a way that could benefit its adversaries.
“Our adversaries would love there to be an issue or challenge that drives a wedge in the alliance,” Champoux said.
David Maxwell, a former U.S. Special Forces colonel and current fellow at the Foundation for Defense of Democracies, said, “Of course, Korean people are asking why should they pay more.” He continued, “We are heading for a train wreck.”
On Wednesday, North Korea, one of the adversaries considered by the U.S., expressed anger over the planned joint military drills between the U.S. and South Korea scheduled for December saying they are “hostile” to North Korea. It vowed to respond with “force in kind,” through a statement carried by its official Korean Central News Agency (KCNA).
North Korea’s statement came as U.S. Defense Secretary Mark Esper said Wednesday while traveling to Seoul that he is open to the possibility of adjusting the joint drills to provide space for diplomacy.
In Seoul, Esper will be attending the 51st U.S.-ROK Security Consultative Meeting on Friday where he is expected to discuss with South Korea a host of important alliance issues, including the defense cost-sharing deal and an intelligence-sharing pact set to expire this month, which Seoul announced in August that it will terminate with Tokyo against the U.S. urges.
After the 44th Military Committee Meeting in Seoul on Thursday, Milley said the U.S. remains ready to use “the full range of U.S. military capabilities” to respond to “any attacks on the Korean Peninsula” according to a joint statement.
VOA Korean reporter Christy Lee contributed to this report
The impeachment inquiry involving President Donald Trump moved into an important new phase this week — public hearings. Opposition Democrats believe Trump abused his power by pressuring Ukraine to investigate a political rival, Democratic presidential contender Joe Biden. They hope the hearings will sway public opinion to support their case against the president, just as Republicans are counting on an aggressive defense to move the public to oppose impeachment. VOA national correspondent Jim Malone has more on the political stakes in the impeachment battle from Washington.
Виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко прокоментував пропозицію президента Росії Володимира Путіна про можливість зниження ціни російського газу для України на 20–25% у разі відновлення прямого постачання сировини.
«Газ із Росії і так має бути на 20–25 відсотків дешевшим, ніж газ з Європи, оскільки «Газпром» при прямих поставках не платить за його транспортування в Європу», – вказав український високпосадовець.
Вітренко вважає, що така знижка мала б рахуватися від рівня «ціна на німецькому ринку мінус вартість транспортування від кордону Росії до Німеччини».
«Причому знижка у 20-25 відсотків, враховуючи майбутні обсяги імпорту газу, не зможе реалістично компенсувати відмову від 3 мільярдів доларів, які нам зараз має сплатити «Газпром» за рішенням Стокгольмського арбітражу», – відзначив виконавчий директор НАК «Нафтогаз України».
Президент Володимир Путін 14 листопада на пресконференції за підсумками саміту БРІКС у Бразилії заявив про ризики припинення транзиту газу через Україну і можливе загострення ситуації через поданий в листопаді позов «Нафтогазу» проти «Газпрому». Путін зазначив, що Росія готова укласти угоду щодо транзиту газу з Україною, надавши знижку на газ у разі прямих почстачань.
Раніше цього місяця Юрій Вітренко повідомив, що «Нафтогаз України» направив до Стокгольмського арбітражу «Заяву про захист і зустрічні позовні вимоги» у відповідь на позовні вимоги російського газового монополіста «Газпрому».
«Нафтогаз» і «Газпром» після попередніх рішень Стокгольмського арбітражу, за якими в підсумку «Газпром» виявився винним «Нафтогазові» мільярди доларів, продовжують судові й арбітражні суперечки. Зокрема, «Газпром» оскаржує ті арбітражні рішення в Апеляційному суді Стокгольму (але ці розгляди не зупиняють виконання рішень арбітражу). Українська сторона, зі свого боку, вимагає від російської багатомільярдних відшкодувань у разі можливого припинення транзиту російського газу до Європи через Україну.
У Москві ж висувають як передумову переговорів про продовження транзиту так зване «взаємне врегулювання спорів», маючи на увазі відмову сторін від своїх вимог – що призвело б до втрат Україною тих багатомільярдних сум, які «Газпром» винен «Нафтогазові». Натомість у Києві нагадують, що всі спори між ними вже врегулював Стокгольмський арбітраж (і загалом на користь України). …
Національний банк України опівдні 15 листопада встановив довідкове значення курсу 24 гривні 23 копійки за долар, це на одну копійку менше за офіційний курс на сьогодні і на 15 копійок більше за багаторічний рекорд, встановлений 30 вересня. Найнижчий від січня 2016 року курс становив 24 гривні 8 копійок.
Котирування міжбанківського валютного ринку станом на 13:10 були ще нижчими. Як інформує сайт Finance.ua, вони становили 24 гривні 19,5–22,5 гривні за долар.
Фахівці сайту «Мінфін» першим серед чинників, які впливають на курсоутворення назвали те, що «у бізнесу настав період авансових виплат персоналу за першу половину листопада», а на початку наступного тижня мають бути бюджетні платежі за підсумками жовтня та за третій квартал. Це, на думку експертів, грає на користь гривні. …
Народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ірина Верещук заявила, що з 15 листопада складає свої повноваження як представниця Кабінету міністрів у Верховній Раді.
«Із сьогоднішнього дня складаю повноваження представника Кабміну в Верховній Раді. Дякую усім, хто допомогав мені в цій роботі. Сфокусуюсь на роботі в Комітеті з національної безпеки, оборони та розвідки», – повідомила Верещук на сторінці у Facebook.
Кабінет міністрів призначив Ірину Верещук представником уряду у Верховній Раді 4 вересня 2019 року.
13 листопада Верещук не голосувала за законопроєкт про ринок землі. Керівництво фракції«Слуга народу» виключало ймовірність «репресій» через неголосування за документ. …
Підприємець і ексвласник «VAB банку» Олег Бахматюк винен державним установам 29,3 мільярди гривень – такі дані оприлюднив Національний банк України.
Згідно з ними, Бахматюк винен 11 мільярдів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (для вкладників банків «Фінансова ініціатива» та VAB), 10,6 мільярдів – самому Нацбанку за кредитами рефінансування цих банків і ще 7,7 мільярди – трьом державним банкам.
«Щоб гарантувати повернення коштів за кредитами рефінансування, свого часу НБУ не лише домігся від Бахматюка офіційного визнання себе власником «Фінансової ініціативи» та «VAB Банку», але й вперше уклав з ним договір особистої поруки. Заборгованість Бахматюка перед НБУ забезпечена його особистими поруками про її погашення на загальну суму 8,6 мільярда гривень та майновими поруками його компаній», – заявляє Нацбанк.
Читайте також: «Райффайзен Банк Аваль» внесе заставу за Писарука – голова наглядової ради
Як додають в установі, вона подала понад 50 судових позовів проти Бахматюка та його компаній і домоглася 19 судових рішень, що набули чинності.
«Однак навіть 19 перемог у судах не дозволили поки забезпечити погашення боргів: реалізація майна Державною виконавчою службою йде напрочуд кволо», – зазначають у НБУ.
12 листопада голова ради директорів «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк звернувся до президента України Володимира Зеленського через затримання детективами Національного антикорупційного бюро України колишніх посадовців Національного банку та «VAB Банку». Він звинуватив правоохоронців у тому, що «фактично компанію тероризували протягом п’яти років».
11 листопада НАБУ повідомило, що спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою затримало 7 людей, серед яких – колишні та чинні посадовці Національного банку України, «VAB банку» та компаній, які пов’язані з кінцевими бенефіціарами цього банку. Зокрема, затриманий голова правління «Райффайзен Банку Аваль» та колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.
Читайте також: Правління НБУ обурене врученням підозри Писаруку – заява
Писарук був першим заступником голови НБУ Гонтаревої під час її роботи на цій посаді.
У Нацбанку заявили, що жодних затримань та обшуків у чинного керівництва НБУ наразі немає.
Дії затриманих кваліфікують як привласнення чи розтрату чужого майна в особливо великих розмірах.
Раніше 11 листопада видання «НВ» повідомило з посиланням на власні джерела, що співробітники НАБУ перебувають в офісі «Райффайзен Банку Аваль», щоб затримати голову правління Олександра Писарука.
Затримання у виданні пов’язали з рефінансуванням Нацбанком «VAB банку» підприємця Олега Бахматюка. У 2015 році цей банк ліквідували. …
Третій комітет Генеральної асамблеї ООН ухвалив проєкт резолюції про захист прав людини в Криму в умовах російської окупації. За таке рішення проголосували 67 країн-членів комітету, проти – 23.
Резолюція засуджує масові затримання активістів і захисників прав людини, зокрема представників «Кримської солідарності», закликає припинити переслідування і звільнити осіб, затриманих за висловлювання думки, в тому числі про анексію Криму Росією.
Крім того, резолюція засуджує призов кримчан до російської армії, закликає негайно звільнити всіх незаконно затриманих громадян України і забезпечити їх повернення додому.
Також документ закликає міжнародне співтовариство продовжити осуд порушень прав людини в анексованому Криму.
Резолюція набуде чинності після її затвердження Генеральною асамблеєю ООН в грудні цього року.
«Цей документ є важливим елементом політики деокупації тимчасово окупованих територій України… Проєкт резолюції має на меті припинити порушення державою-окупантом прав людини на півострові, протидіяти спробам легітимізувати окупацію та анексію АР Крим і м. Севастополя, а також консолідувати позицію міжнародного співтовариства щодо незмінності статусу Криму як невід’ємної складової частини України», – заявили в Міністерстві закордонних справ України, коментуючи рішення.
Серед тих країн, які голосували проти проєкт резолюції: Вірменія, Білорусь, Бурунді, Камбоджа, Китай, Кот-д’Івуар, Куба, КНДР, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М’янма, Нікарагуа, Філіппіни, Росія, Сербія, Судан, Сирія, Уганда, Венесуела, Зімбабве.
Раніше ООН оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму. Текст доповіді опублікований на сайті організації.
Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. …
Вищий антикорупційний суд України оголосить рішення про запобіжний захід для колишнього першого заступника голови НБУ Олександра Писарука, в п’ятницю, 14 листопада о 10:00. Про це повідомила суддя Віра Михайленко.
Прокурор Національного антикорупційного бюро України просив про арешт Писарука на 60 діб з альтернативою внесення застави в розмірі 30 мільйонів гривень, звинувачуючи Писарука у змові з власниками «ВіЕйБі Банку» при видачі йому стабілізаційного кредиту. Представник обвинувачення твердить, що НБУ не міг видати кредит без змови.
Захист просив відхилити це клопотання і застосувати особисте зобов’язання, апелюючи до недостатності доказів та відсутності ризиків, оскільки з моменту вручення підозри 11 листопада Писарук не покинув країну, маючи таку можливість. Також адвокати вказали, що правління Національного банку, представники «Райффайзен банку Аваль», відомі банкіри та інвестори висловили готовність взяти Писарука на поруки.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила 12 листопада, що у провадженні про заволодіння коштами для «VAB Банку» оголосили підозру вісьмом людям, серед яких – голова правління «Райффайзен Банку Аваль» і колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.
Правління Національного банку обурене врученням підозри Писаруку.
За даними слідства, у жовтні 2014 року «VAB Банк» звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Нацбанк погодився, хоча не фінустанова не надала всі необхідні документи. У прокуратурі стверджують, що вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, була завищена майже у 25 разів.
Через місяць банк визнали неплатоспроможним, ще пізніше – його ліквідували.
Колишній власник «VAB Банку» та голова ради директорів «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом «зупинити призначення винних без жодного права на захист».
A day of testimony in the impeachment inquiry targeting U.S. President Donald Trump changed no minds in Washington, with his critics convinced as ever that he abused his office by pushing Ukraine for political investigations of Democrats in the U.S. and his staunchest allies unwavering in their opinion that he did nothing wrong.
Trump declared on Twitter, “This Impeachment Hoax is such a bad precedent and sooo bad for our Country!”
….that the House Democrats have done since she’s become Speaker, other than chase Donald Trump.” This Impeachment Hoax is such a bad precedent and sooo bad for our Country!
But Speaker Nancy Pelosi, leader of the Democratic-controlled House of Representatives, said that Trump’s actions amounted to bribery — temporarily withholding $391 million in military aid to Ukraine while pushing for an investigation of one of his chief 2020 Democratic challengers, former Vice President Joe Biden.
“The bribe is to grant or withhold military assistance in return for a public statement of a fake investigation into the elections. That’s bribery,” Pelosi said at a news conference. “What the president has admitted to and says it’s perfect, I say it’s perfectly wrong. It’s bribery.”
Trump called Wednesday’s testimony from two career U.S. diplomats detailing his efforts to get Ukraine President Volodymyr Zelenskiy to open the investigation of Biden “a joke.” The U.S. leader delighted in retweeting comments from supporters, including Congressman Mark Meadows’s assessment that the hearing was “a MAJOR setback for the unfounded impeachment fantasy.”
But Democratic Congressman Jerrold Nadler, chairman of the House Judiciary Committee that could soon push for Trump’s impeachment, called the day’s testimony “pretty damning.” However, Nadler said he would remain open-minded “for the moment” on whether articles of impeachment should be written.
White House adviser Kellyanne Conway told CNN, “The president was very placid. I’ll tell you why. There was nothing new yesterday.”
FILE – White House adviser Kellyanne Conway talks with reporters outside the White House, in Washington, Nov. 7, 2019.
She dismissed the importance of the day’s major news from the first of several days of the public impeachment inquiry, only the fourth against a U.S. president in the country’s 243-year history.
William Taylor, the top U.S. diplomat in Ukraine, testified that an aide of his overheard a cell phone conversation at a Kyiv restaurant on July 26 in which Trump asked Gordon Sondland, a million-dollar Trump political donor and now the U.S. ambassador to the European Union, about whether Ukraine was opening “the investigations” he wanted about Biden, his son Hunter Biden’s work for a Ukrainian natural gas company and a debunked theory that Ukraine meddled in the 2016 election Trump won. The U.S. intelligence community concluded Russia was behind the election meddling.
The overheard conversation occurred a day after Trump from the White House asked Zelenskiy in a half-hour call for “a favor” — the investigations of the Bidens — at a time when he was blocking release of $391 million in military aid to Ukraine that it needed to help fight pro-Russian separatists in the eastern part of the country.
FILE – U.S. President Donald Trump speaks during a bilateral meeting with Ukraine’s President Volodymyr Zelenskiy on the sidelines of the 74th session of the U.N. General Assembly in New York, Sept. 25, 2019.
Taylor said his aide, David Holmes, told him that Sondland said he believed Trump was more concerned about the investigations of the Bidens, which Trump personal attorney Rudy Giuliani was pursuing, than anything else in Ukraine.
Democratic Congresswoman Jackie Speier, a member of the House Intelligence Committee conducting the impeachment inquiry, called the previously undisclosed phone conversation “so explosive.”
But Trump adviser Conway said, “You’re calling that evidence, respectfully. In a real court of law we’d not be referring to something as evidence that is, oh, someone on my staff recalled overhearing a conversation between someone else and the president where they think they heard the president use the word investigations. This is not what due process and the rule of law in our great democracy allows.”
Trump said he knew “nothing” about the alleged Kyiv call from Sondland.
FILE – U.S. Ambassador to the European Union Gordon Sondland arrives at the U.S. Capitol in Washington, Oct. 17, 2019.
Impeachment investigators are interviewing Holmes, the Taylor aide, on Friday, while Sondland is set to testify before the impeachment inquiry next Wednesday. Sondland has already testified for hours in private behind closed doors, telling investigators that he told an aide to Zelenskiy that Ukraine would not get the military assistance unless the Ukrainian leader promised publicly that it would initiate the Biden investigations.
Trump at one point called Sondland a “‘great American,” but after he revised his testimony to say there were conditions on the Ukraine aid, Trump contended, “I hardly know the gentleman.”
Trump has denied a quid pro quo with Zelenskiy – release of the military aid in exchange for the Biden investigations – and described his July 25 call with Zelenskiy as “perfect.” After a 55-day delay, Trump released the military assistance on Sept. 11 without Ukraine undertaking the Biden investigations.
Trump’s Republican supporters say the fact that he released the aid without Ukraine investigating the Bidens is prime evidence there was no quid pro quo. They also pointed to the testimony from Taylor and George Kent, the State Department’s top Ukraine overseer, that they have had no personal interactions with Trump during the months that the Ukraine drama has played out.
Trump called the diplomats “NEVER TRUMPERS,” but both denied the characterization and cited their long service in the diplomatic corps under both Republican and Democratic presidents.
FILE – Former U.S. ambassador to Ukraine Marie Yovanovitch (C) arrives on Capitol Hill, in Washington, Oct. 11, 2019.
The House Intelligence Committee is now turning its attention to Friday’s testimony from Marie Yovanovitch, a former U.S. ambassador to Kyiv who was ousted from her posting earlier this year by the Trump administration months before her tour of duty was set to end.
Her dismissal, according to career diplomats who watched helplessly as it unfolded, came after Giuliani, Trump’s personal attorney he had assigned to oversee Ukraine affairs outside normal State Department channels, pushed for her removal, viewing her as an impediment to getting Ukraine to undertake the Biden investigations.
Trump called Yovanovitch “bad news” in his July call with Zelenskiy.
Next week, the impeachment panel is calling eight more witnesses, including two on Tuesday who listened in as Trump talked with Zelenskiy — Lt. Col. Alexander Vindman, who serves as director for European affairs on the White House’s National Security Council, and Jennifer Williams, a foreign affairs aide to Vice President Mike Pence.
Political analysts in Washington say the Trump impeachment drama could last for several months. If Trump is impeached by a simple majority in the House, perhaps by the end of the year as appears possible, a trial would be held in January in the Republican-majority Senate, where a two-thirds vote would be needed for his conviction and removal from office.
The time frame could bump up against the first Democratic party presidential nominating contests starting in February, when voters will begin voting on who they want to oppose Trump when he seeks a second four-year term in the November 2020 national election. Six Democratic senators are among those running for the party’s presidential nomination, but could be forced to stay in Washington to sit as jurors in the 100-member Senate as it decides Trump’s fate, rather than campaign full-time for the presidency.
Trump’s removal remains unlikely, with at least 20 Republicans needed to turn against him and vote for his conviction. To date, while a small number of Republicans have criticized Trump for his actions on Ukraine, no Republican senator has called for his removal from office via impeachment, a drastic action that has never occurred in U.S. history.
Арбітражний суд Центрального округу російської Калуги 14 листопада відхилив касаційну скаргу представників Кримської єпархії Православної церкви України. Представники ПЦУ намагалися оскаржити рішення російського Міністерства майнових і земельних відносин анексованого Криму про розірвання договору оренди собору в центрі Сімферополя. Про це повідомили в пресслужбі російського Мінмайна Криму.
«Дійсно, рішення ухвалене на нашу користь. Касаційна скарга відхилена», – цитує повідомлення Мінмайна Крыминформ.
Представник інтересів Кримської єпархії ПЦУ в суді, юрист українського Регіонального центру прав людини Сергій Заєць у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії сказав, що ще не знає про таке рішення суду, при цьому «не виключає, що так може бути».
Коментарі з цього приводу, додав адвокат, надаватимуться після того, як він ознайомиться з рішенням суду.
Крим.Реалії намагаються отримати коментар архієпископа Климента.
Раніше архієпископ Кримської єпархії Православної церкви України Климент повідомив, що фактична влада анексованого Криму вимагає «звільнити приміщення» Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира й Ольги в Сімферополі. Російська влада Криму направила припис про «звільнення приміщень» собору.
Раніше повідомлялося, що Арбітражний суд Центрального округу в російській Калузі 14 листопада розгляне касаційну скаргу Управління Кримської єпархії ПЦУ до підконтрольного Росії Міністерства майнових і земельних відносин Криму щодо розірвання договору оренди приміщень Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі.
24 вересня в управлінні російського Міністерства юстиції Криму втретє відмовили в реєстрації української православної парафії на півострові.
У російському Мінмайна Криму пояснили вимогу до Кримської єпархії УПЦ КП звільнити будівлю Кафедрального собору в Сімферополі закінченням терміну дії договору з єпархією УПЦ КП, яка перейшла у створену Православну церкву України.
Комітет ООН із прав людини як тимчасовий захід двічі просив Росію не виселяти Кримську єпархію Православної церкви України з кафедрального собору Володимира та Ольги в Сімферополі.
Фактична влада Криму стверджує, що не отримувала рекомендацій ООН щодо храму ПЦУ в Сімферополі.
A band of GOP senators rebuffed Turkish President Recep Tayyip Erdogan’s effort to depict anti-Islamic State Kurd forces as terrorists in a contentious Oval Office meeting, as the White House allies took a far harder line against Erdogan than did President Donald Trump.
Participants said Erdogan played a propaganda video for Republican senators attending Wednesday’s meeting, drawing a rebuke from Republican Sen. Lindsey Graham and others.
Graham said Thursday that he asked Erdogan, “do you want me to get the Kurds to play a video about what your forces have done?”
The lawmakers also told Erdogan that he is risking economic sanctions by going ahead with a new Russian anti-aircraft missile system.
The exchange behind the scenes was far more confrontational than the reception Trump gave Erdogan in public.
Several more witnesses scheduled to testify in the House impeachment hearings over the next week are expected to say they too worried about President Donald Trump’s push for Ukraine to investigate Democrats as the U.S. withheld military aid from the country.
What’s ahead on the impeachment schedule:
More witnesses
The House intelligence committee, which is conducting the impeachment hearings, has set a packed schedule of open hearings over the next week.
FILE – Former U.S. ambassador to Ukraine Marie Yovanovitch, center, arrives to testify on Capitol Hill, in Washington, Oct. 11, 2019.
On Friday, lawmakers will hear from former U.S. Ambassador to Ukraine Marie Yovanovitch, who was ousted in May at Trump’s direction. She told lawmakers in a closed-door deposition last month that there was a “concerted campaign” against her as Trump and his personal lawyer Rudy Giuliani pushed for probes of Democrat Joe Biden and other political opponents.
Eight more witnesses will testify next week, some in back-to-back hearings on the same day. Among them will be Lt. Col. Alexander Vindman, a National Security Council official who said he raised concerns in the White House about Trump’s push for investigations; Gordon Sondland, Trump’s European Union ambassador, who spoke to the president about the Ukraine policy; and Fiona Hill, a former Russia adviser to the White House who told lawmakers about national security adviser John Bolton’s concerns about Ukraine.
FILE – Army Lieutenant Colonel Alexander Vindman, a military officer at the National Security Council (C) arrives on Capitol Hill in Washington, Oct. 29, 2019, to testify as part of impeachment hearings.
All witnesses testifying this week and next have already spoken to investigators in closed depositions, some of them for 10 hours or more.
Back behind closed doors
Though those private depositions are largely done, Democrats have scheduled two more for this week — at the same time they are conducting the open hearings.
Democrats have scheduled a closed-door session with David Holmes, the political counselor at the U.S. Embassy in Kyiv, for Friday. An official familiar with the matter said Holmes is the person Taylor referred to in his testimony on Wednesday when he said an aide had overheard a conversation between Sondland and Trump in July about Ukraine conducting investigations.
FILE – U.S. Ambassador to the European Union Gordon Sondland arrives at the U.S. Capitol in Washington, Oct. 17, 2019, to testify in impeachment hearings.
They have also scheduled a Saturday deposition with Mark Sandy, an official at the Office of Management and Budget. Sandy is one of several OMB officials who have been invited by the committee to appear as lawmakers try to find out more about the military aid that was withheld. So far, none of those officials has shown up for their depositions as Trump has instructed his administration not to cooperate.
While the open hearings are being conducted by the intelligence panel, the closed-door hearings have been held by the intelligence, Foreign Affairs and Oversight and Reform committees.
Headed to judiciary
The public hearings are expected to last at least another week. After that, the three committees will submit a report to the Judiciary panel, which will oversee the impeachment process.
Judiciary is expected to hold its own hearings and, eventually, vote on articles of impeachment. Democrats say they are still deciding whether to write them.
Next would come a floor vote, and if articles of impeachment are approved by the House, there would then be a Senate trial.
House Democrats are hoping to finish the process by the end of the year. A Senate trial, if called for, would likely come in 2020.
Нафтовидобувна компанія «Укрнафта» не змогла провести аукціон нафти та газового конденсату, запланований на 13 листопада, тому що не отримала жодної заявки від покупців. Про це в компанії повідомили 14 листопада.
За повідомленням компанії, через це вона недоотримала 6,6 мільярда гривень.
«Загальний обсяг нереалізованої продукції з урахуванням аукціонів, які не відбулися раніше, склав близько 500 тисяч тон, включно з видобутком за листопад і грудень. Це дорівнює обсягу видобутку за чотири місяці. Компанія виставила на продаж 85 позицій об’ємом від 17 до 9000 тон», – стверджують у нафтовидобувному підприємстві, що наполовину належить національній енергетичній компанії «Нафтогаз».
Читайте також: Реформам у «Нафтогазі» може зашкодити процес імпічменту в США
В компанії пов’язують зрив аукціону з державними обмеженнями, які «залишилися невирішеними, незважаючи на численні звернення компанії до уряду». Кабінет міністрів наразі публічно не коментував цю заяву.
Як стверджують в «Укрнафті», з початку 2019 року з 16 біржових аукціонів дев’ять не вдалося провести через те, що внаслідок обмежень ціни є невигідними для покупців.
«Формули розрахунку стартових цін прив’язують їх до рівня імпортного паритету, через що вони можуть суттєво перевищувати ціни, за якими мають можливість імпортувати сировину або купувати її на внутрішньому ринку українські підприємства, що здійснюють переробку нафти», – пояснює пресслужба компанії.
За твердженням «Укрнафти», обмеження на реалізацію нафти та конденсату «негативно впливають» на її фінансові результати.
У серпні 2019 року виконавчий директор НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що продуктивність «Укрнафти» страждає, тому що частково нею володіє «так звана група «Приват», в якої був конфлікт із державою.
Гривня зміцніла ще на 15 копійок щодо долара – такі офіційні дані Національного банку.
Затверджений Нацбанком курс 14 листопада становить 24,31 гривні за долар. При цьому напередодні долар офіційно коштував 24 гривні 46 копійок.
Довідковий курс, затверджений НБУ о 12 годині, також зріс: 24,25 гривні 14 листопада проти 24,31 гривні напередодні.
На міжбанку курс в обід тримається на рівні 24 гривні 23 копійки при покупці і 24,25 гривні при продажу.
Свого максимального від січня 2016 року значення гривня в парі з доларом досягла 30 вересня, коли офіційний курс був встановлений на рівні 24 гривні 8 копійок за одиницю американської валюти. …
Microsoft is bringing holograms to the office. The company recently started shipping its 2nd version of HoloLens, a headset that allows users to touch and interact with 3D holograms in everyday settings. Various industries have begun experimenting with the new computing device and VOA’s Tina Trinh had a chance to check it out.
The U.S. Citizenship and Immigration Services naturalized 833,000 people — an 11-year high in new oaths of citizenship — in fiscal 2019, which ended Sept. 30. This fiscal year, USCIS administered the Oath of Allegiance to 60 of America’s newest citizens, from 51 countries, during a special naturalizing ceremony Tuesday at Smithsonian’s National Museum of the American Indian. Saqib Ul Islam talked to some of the new citizens about how they feel and what they are looking forward to as a U.S. citizen.
Former Massachusetts Gov. Deval Patrick is telling allies that he will join the 2020 presidential race, according to two people familiar with his plans. An official announcement is expected before Friday, the filing deadline for the New Hampshire primary.
His move injects a new layer of uncertainty into the contest less than three months before the first votes. Patrick, a popular two-term Democratic governor with a moderate bearing and close ties to former President Barack Obama, is starting late but with a compelling life story and political resume.
The two people with knowledge of Patrick’s plans spoke to The Associated Press on Wednesday on condition of anonymity to discuss private conversations.
FILE – Former New York City Mayor Michael Bloomberg talks to the media after filing paperwork to appear on the ballot in Arkansas’ March 3 presidential primary, Nov. 12, 2019 in Little Rock, Ark.
In addition to Patrick, Michael Bloomberg, the billionaire former mayor of New York City, has taken steps toward launching a last-minute presidential campaign, filing candidate papers in Alabama and Arkansas.
Uncertainty among Democrats
The moves reflect uncertainty about the direction of the Democratic contest. Joe Biden entered the race as the front-runner and maintains significant support from black voters, whose backing is critical in a Democratic primary. But he’s facing spirited challenges from Elizabeth Warren and Bernie Sanders, progressives whose calls for fundamental economic change have alarmed moderates and wealthy donors.
Patrick’s candidacy faces a significant hurdle to raise enormous amounts of money quickly and to build an organization in the traditional early voting states that most of his rivals have focused on for the past year. And he’ll have to pivot to the expensive and logistically daunting Super Tuesday contests, when voters in more than a dozen states and territories head to the polls.
Bloomberg’s team has said it will skip the early states of Iowa, New Hampshire, Nevada and South Carolina to focus on the Super Tuesday roster.
If Patrick gains traction, he could pull together multiple Democratic constituencies. A former managing director for Bain Capital, he has close ties to Wall Street donors. And as the first black governor of Massachusetts, Patrick could present himself as a historic boundary breaker who could dent Biden’s support among African Americans.
FILE – Deval Patrick, right, then Massachusetts’ governor, shakes hands with bakery employees as then-Gov. Dannel P. Malloy, center, looks on, during a campaign stop, Oct. 10, 2014, in Hartford, Conn.
Patrick has remained active in politics since his term as governor ended in 2015.
During the 2018 midterm elections, he traveled across the country in support of Democratic candidates, a move that helped raise his national profile. He also campaigned for Doug Jones during Alabama’s contentious 2017 special election for U.S. Senate.
‘Not for me’
By December, however, Patrick cooled to the idea of a White House campaign.
“After a lot of conversation, reflection and prayer, I’ve decided that a 2020 campaign for president is not for me,” Patrick posted on his Facebook page at the time. He said he and his wife worried that the “cruelty of our elections process would ultimately splash back on people whom Diane and I love, but who hadn’t signed up for the journey.”
For years, Patrick had been on an upward swing in Democratic politics, having served two terms as governor. He was the country’s second black elected governor since Reconstruction.
In 2012, he gave a rousing speech in defense of Obama at the National Democratic Convention, urging fellow party members to “grow a backbone” and fight for their ideals. Obama at the time was being challenged by former Republican Massachusetts Gov. Mitt Romney — Patrick’s predecessor in the governor’s office.
Patrick grew up in Chicago, Obama’s adopted home. Both men have campaigned for each other.
Patrick has also tried to position himself over the years as slightly more moderate than some on the Democratic left.
After Donald Trump’s election, Patrick’s initial criticism of the Republican president was somewhat less pointed than that from others in his party. He said he was “old-fashioned in the sense that I think nobody should cheer for failure. We need our presidents to succeed,” but said he was particularly concerned about what he described as Trump’s belittling of those with opposing points of view.
FILE – Then-Gov. Deval Patrick of Massachusetts, center, waves as his wife, Diane Bemus, left, looks on at the conclusion of ceremonies for the unveiling of his official state portrait, Jan. 4, 2015, in Boston.
Chides party
Patrick also urged the party at the time to look in the mirror, saying the outcome of the 2016 election was less about Donald Trump winning than Democrats and our nominee letting him do so.'' <br />
<br />
Last year, some of Patrick's supporters and close advisers launched the Reason to Believe political action committee,a grass-roots organization dedicated to advancing a positive, progressive vision for our nation in 2018 and 2020.”
The PAC held meetups across the country, including in early presidential primary states, and was seen as a possible vehicle to help support a Patrick candidacy. It was formally dissolved earlier this year.
Early in his career, Patrick served as assistant attorney general for civil rights in the Clinton administration and later worked as an executive at Texaco and Coca-Cola. Since leaving the governor’s office, Patrick has worked as a managing director for Bain Capital — a company co-founded by Romney.
Record as governor
Patrick’s record as governor is mixed. His successes include helping oversee the 2006 health care law signed by Romney that would go on to serve as a blueprint for Obama’s 2010 health law.
Also considered a success was a 2008 initiative pushed by Patrick that committed Massachusetts to spending $1 billion over 10 years to jump-start the state’s life sciences sector.
There were also rough patches, including turmoil at the state Department of Children and Families following the deaths of three children.
Patrick was also forced to publicly apologize for a disastrous effort to transition to the federal health care law during which the state’s website performed so poorly it created a backlog of more than 50,000 paper applications.
1.За вказівкою офісу президента зеленського, північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, головуючого: Пономаренка Є.Ю., суддів: Руденко М.А., Суліма В.В., при секретарі судового засідання Мовчан А.Б. подарував 7.5 мільярдів гривень ізраїльським шахраям і.коломойському і г.боголюбову. Таким чином, пограбувавши українців на цю суму! До речі, обов’язково запишіть і запам’ятайте ці прізвища, бо саме у них та їх нащадків ми будемо забирати ці гроші сторицею!!!
2.Ізраїльський шахрай і.коломойський дав інтерв’ю The New York Times в якому продемонстрував своє зневажливо-презирлеве відношення до українців. А також прояснив своє безрадісне майбутнє.
Ігор коломойський признався, що зараз американці і британці у його життєвій схемі “принижуйся і принижуй”, категорично відмовились бути його господарем. Бо для них мати справу із міжнародним злодієм, шахраєм і вбивцею є категорично неприйнятним. А тому у нього залишився єдиний шлях – смоктати у дідугана путіна. Він розуміє, що цей шлях не ідеальний і він може призвести до тюрми, чи могили. Але шанс, як у гобліна-кримського у нього є і бєня прагне ним скористатися.
Та кривавий карлик поставив перед коломойським ряд завдань та умов, які можливо вбережуть останнього від наглої смерті і принесуть значний гешефт.
1.Змусити нинішнє клоунське українське керівництво відмовитися від співпраці з Міжнародним валютним фондом.
2.Навколішки просити кредити у кривавого кацапського карлика.
3.Терміново забути усіх загиблих і поранених українських Героїв та зробити вигляд, що їх подвиги були марними.
4.Швиденько попроситися у нову московську колонію і радіти, коли українські хлопці будуть гинути за рассею по всьому світу.
5.Всіляко залякувати українців та їх нинішніх клоунів-керівників, що якщо вони не погодяться, то кацапські танки скоро стоятимуть біля Кракова та Варшави. А НАТО, в цей час, забруднить свої штани й купить «памперси», – додав коломойський. Бо він добре пам’ятає, як у нього самого завжди регулярно виникали такі казуси у скрутні моменти життя.
6.Якщо ж наведені кроки все ж не приведуть українців у кацапське ярмо, то підлесливим голоском потрібно пояснити їм, що насправді Сполучені Штати просто використовують Україну, щоб ослабити свого геополітичного суперника – мокшандію. А саме вона і тільки вона є справжнім другом і братом українців.
Український ветеран, співробітник секретаріату омбудсмена Ігор Мазур, затриманий раніше цього місяця в Польщі за клопотанням Росії, повернувся в Україну, повідомив заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.
«Завдяки чіткій і професійній роботі органів української влади – Офісу президента, дипломатів, народних депутатів, МВС, Національної поліції – Ігор Мазур (Тополя) повернувся в Україну. Це стало можливим у тому числі і тому, що ще ввечері в день затримання Українське бюро Інтерполу за дорученням міністра МВС Арсена Авакова надіслало пакет документів, які прямо свідчили про зловживання РФ своїм правом звернення до цієї міжнародної організації», – написав Геращенко у фейсбуці ввечері 13 листопада.
Ігор Мазур (позивний «Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.
Його затримали 9 листопада на кордоні з Польщею.
Як повідомляється на сайті УНСО, затримання відбулося на запит Слідчого комітету Росії про подання Мазура у міжнародний розшук разом за звинуваченнями в участі у боях на площі Мінутка у Грозному під час Першої чеченської війни (за звинуваченнями в участі у Першій чеченській проти федеральних військ свого часу були затримані і засуджені у Росії Микола Карпюк та Станіслав Клих – ред.).
За цими даними, до Польщі Ігор Мазур їхав на запрошення віцеспікерки польського сейму Беати Мазурек. …
Фірма, на яку записані столичні кіоски, де торгують цигарками, належить кіпрській компанії, яка була заснована у маєтку родини народного депутата від «Слуги народу» Андрія Холодова на Кіпрі у місті Лімасол. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Слуга родинного бізнесу: кіпрська таємниця депутата Холодова».
Як встановили журналісти, фірма «Київ маркет солюшн», яка, згідно з інвестиційним конкурсом, отримала на 10 років право торгувати в сотнях українських кіосків, записана на кіпрську фірму Reineweg LTD.
Ця компанія була прописана у маєтку родини Холодова від заснування і аж до липня 2019-го, і змінила місце реєстрації на офісну будівлю лише у липні 2019 року, коли він став народним депутатом і після того, як змінились місцеві правила, за якими офіс фірми більше не може розташовуватись у приватному будинку.
Знімальна група «Схем» протягом кількох днів спостерігала, як народний депутат зранку виходив із цього будинку і відвозив своїх дітей до місцевої школи. Там же, на території маєтку, журналісти зафіксували дружину Холодова – Катерину Шаховську, її матір – Стеллу Шаховську, а також батьків депутата.
«Родина народного депутата Холодова мешкає на Кіпрі, а сам він регулярно літає сюди. Як-от цього разу, коли в Україні мала б тривати робота обранця з виборцями. При цьому, як нам повідомили у Верховній Раді на офіційний запит, відпустку на цей період він не брав», – йдеться у розслідуванні.
Сам народний депутат має на Кіпрі постійну посвідку на проживання – про це на умовах анонімності «Схемам» повідомили два джерела в Міграційній службі острівної держави.
У своєму розслідуванні, яке привело журналістів на Кіпр, «Схеми» доводять, що народний депутат від «Слуги народу» Андрій Холодов таки пов’язаний із тютюновим бізнесом, а отже, лобіюючи у Верховній Раді правку, що збільшує заробітки для роздрібних торговців цигарками, він відстоював свої інтереси.
Холодов публічно заперечував, що має якісь інтереси у торгівлі цигарками. «Ніякого тютюнового бізнесу в мене ніколи не було», – писав він у Facebook.
«І це не дивно – адже інакше депутату від «Слуги народу» довелось би визнати наявність серйозного конфлікту інтересів при лобіюванні законодавства, яке покращує умови його власного бізнесу», – йдеться в розслідуванні.
«Схемам» вдалося знайти документальні підтвердження цього зв’язку.
«Родина депутата Холодова має стосунок до повного циклу дистрибуції цигарок – від оптової закупівлі у виробників (через фірму «Сіті Трейдінг Компані»), розповсюдження цих партій у кіоски (власник кіосків – «Київ Маркет Солюшн»), і роздрібного продажу в цих кіосках через дві фірми («Віктрум» та «Інтертабако»)», – йдеться в матеріалі «Схем».
У жовтні Верховна Рада ухвалила законопроект №1049 з правкою №8, якою змінюється формула перерозподілу прибутків між різними учасниками ланцюжка з торгівлі цигарками. Зокрема, збільшується маржа заробітку для оптових і роздрібних продавців тютюнових виробів. До винесення в зал на голосування, ця правка пройшла через комітет із питань фінансів, податкової та митної політики, її підтримав голосуванням і лобіює публічно заступник голови комітету Андрій Холодов.
У коментарі «Схемам» депутат спершу довго робив вигляд, що не може пригадати, про яку правку йдеться, згодом нібито не міг зрозуміти запитання, чи має його родина у власності мережу кіосків на зупинках.
На запитання, чи є він «бенефіціаром» правки, розглянутої його комітетом, депутат відповів: «За неї проголосували 215 «слуг народу» і 40 депутатів з інших фракцій. Якщо є така статистика, як ви вважаєте, це я є бенефіціаром цієї правки?»
Після чого Холодов обурено перепитав голову комітету, чи мають право журналісти підходити до народних депутатів і спілкуватись з ними до початку засідання.
Раніше «Схеми» розповіли про маєток в елітному районі Відня у власності родини Андрія Холодова. Маєток придбаний у 2013 році за 6 мільйонів євро.
Також журналісти виявили, що ще кандидатом у народні депутати Андрій Холодов велику кількість часу проводив у Австрії, при чому сукупна тривалість його перебування за кордоном була більша, ніж дозволено вимогами законодавства щодо безперервного проживання кандидата в депутати в Україні протягом останніх п’яти років.
Депутат Верховної Ради з фракції «Опозиційного блоку – За життя» Василь Німченко заперечує, що натискав одразу дві кнопки під час голосування в парламенті 12 листопада. Про це він сказав у коментарі проєкту Радіо Свобода «Ньюзрум».
«Історія ще дізнається, кнопкодавство чи ні, я б не робив швидких висновків… Там людина проголосувала – вона була. Я дві кнопки не натискав – у мене руки так стояли… Я показав, що ці руки нічого не крали, я голосував тільки за себе», – твердить Німченко, який є колишнім суддею Конституційного суду.
Рух «Чесно» повідомив 12 листопада, що зафіксував четвертий факт кнопкодавства у Верховній Раді України 9-го скликання. За даними спостерігачів, процедуру особистого голосування порушив депутат Василь Німченко. Саме цей депутат був співавтором одного із законопроєктів про кримінальну відповідальність депутатів за кнопкодавство. …
Українська гривня знову штурмує багаторічні максимуми, які національна валюта вже оновила наприкінці вересня. За даними сайту Finance.ua, станом на 13:30 котирування сягнули 24 гривень 31,5–34 копійки за долар.
Національний банк України опівдні встановив довідкове значення курсу 24 гривні 32 копійки за долар, це на 14 копійок менше за офіційний курс на 13 листопада.
Фахівці сайту «Мінфін» вказують, що зростання гривні могло бути ще відчутнішим: «Попит і пропозиція у хиткій рівновазі завдяки викупу надлишку пропозиції валюти Нацбанком».
Свого максимального від січня 2016 року значення гривня в парі з доларом досягла 30 вересня, коли офіційний курс був встановлений на рівні 24 гривні 8 копійок за одиницю американської валюти. …
The fate of about 800,000 young, undocumented immigrants who were brought to the United States as children is in the hands of nine U.S. Supreme Court justices. The court will decide if the Trump administration has the right to end the program, called DACA, which protects the young immigrants, known as dreamers, from deportation. For most of them, the United States is the only home they have ever known, and they are protesting losing their protected status. VOA’s Zlatica Hoke reports the U.S. high court heard arguments for both sides on Tuesday.
Exiled Bolivian president Evo Morales arrived Tuesday in Mexico, which granted him asylum after he resigned the presidency on Sunday and fled his country. Mike O’Sullivan reports, Bolivian opposition leaders say they are working to ensure a peaceful transition despite continuing tensions.
Seven people are dead after a car bomb detonated outside of government offices in the Afghan capital of Kabul Wednesday.
Officials say seven others were wounded in the bombing, which was centered near the interior ministry headquarters.
So far, there has been no claim of responsibility for the attack, which came a day after the Afghan government released three high-ranking Taliban leaders in exchange for two Westerners, an American and Australian, who have been held hostage by the Islamic insurgent group since 2016.